Uanews.life

Позначка: НБУ

  • НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    НБУ попередив про ризики для економіки через війну на Близькому Сході

    Національний банк України у своєму інфляційному звіті за квітень 2026 року детально змоделював можливі економічні наслідки розвитку війни на Близькому Сході, зокрема навколо Ірану, та її вплив на українську економіку. Регулятор підкреслює, що через високу невизначеність на глобальних енергетичних ринках цей фактор уже розглядається як один із ключових зовнішніх ризиків для макроекономічної стабільності України.

    У звіті НБУ проаналізовано два базові сценарії розвитку подій. Перший, базовий, передбачає поступове зниження геополітичної напруги з кінця другого кварталу 2026 року. У такому випадку світові ціни на нафту марки Brent можуть знизитися до близько 80 доларів за барель наприкінці року. Це, за оцінками Нацбанку, створило б умови для часткового зменшення інфляційного тиску в Україні та стабілізації внутрішнього ринку пального.

    Другий, альтернативний сценарій є значно більш ризиковим і передбачає затяжну ескалацію конфлікту в регіоні. У такому разі ціна на нафту може утримуватися на рівні не нижче 100 доларів за барель до кінця 2026 року. Це означатиме тривалий період високих енергетичних витрат у світовій економіці, що безпосередньо впливатиме і на Україну.

    У НБУ наголошують, що вплив світових цін на нафту на українську економіку є швидким і прямим через високу залежність країни від імпортного пального. Будь-яке зростання вартості нафти автоматично призводить до підвищення цін на бензин, дизель та інші енергоресурси, що, своєю чергою, впливає на всі сектори економіки.

    Особливу увагу регулятор приділяє так званим вторинним ефектам. Зростання вартості пального та логістики поступово закладається у собівартість товарів і послуг. Це означає, що навіть після стабілізації світових цін інфляційний тиск може зберігатися за рахунок накопиченого ефекту підвищених витрат бізнесу.

    Окремо у звіті розглядається вплив на валовий внутрішній продукт. Зростання цін на енергоносії, за оцінками НБУ, пригнічує економічну активність, особливо в енергоємних та транспортно залежних галузях. Підприємства стикаються зі зростанням витрат, що зменшує їхню прибутковість і змушує скорочувати обсяги виробництва або оптимізувати витрати, включно з персоналом і інвестиціями.

    У результаті це створює додаткові бар’єри для економічного відновлення України, яке і так відбувається в умовах війни та значних структурних обмежень.

    Не менш важливим є вплив на зовнішню торгівлю. Подорожчання нафти, природного газу та добрив збільшує витрати України на імпорт критичних енергоресурсів, необхідних як для цивільної економіки, так і для оборонного сектору. Це створює додатковий тиск на платіжний баланс.

    Водночас частина негативного ефекту може бути частково компенсована за рахунок експорту. У НБУ відзначають, що зростання світових цін на продовольство та металургійну продукцію може підтримати українських експортерів. Окремо згадується потенційне збільшення попиту на українські оборонні технології, що формує нові можливості для окремих секторів економіки.

    У звіті також підкреслюється, що глобальні геополітичні зміни можуть одночасно створювати як ризики, так і нові можливості для України. Перерозподіл уваги ключових міжнародних партнерів може впливати на обсяги допомоги та інвестицій, тоді як високі ціни на енергоносії збільшують доходи країн-експортерів нафти, що посилює їхню фінансову спроможність, але не усуває внутрішніх економічних проблем у довгостроковій перспективі.

    На цьому фоні НБУ нагадує, що інфляційний тиск в Україні вже залишається підвищеним. За даними регулятора, у квітні 2026 року споживчі ціни зросли на 1,4% у місячному вимірі та на 8,6% у річному, що є максимальним показником цього року.

    Таким чином, Національний банк підкреслює, що зовнішні шоки, пов’язані з конфліктами на Близькому Сході, залишаються одним із ключових факторів ризику для української економіки у 2026 році. Особливо це стосується інфляції, вартості енергоносіїв та темпів економічного відновлення в умовах війни.

  • Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Економіка пригальмувала: Нацбанк погіршив прогноз ВВП і пояснив, коли Україна вийде на зростання

    Національний банк України погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту на 2026 рік, пояснюючи це уповільненням економічної активності на початку року через комплекс факторів, пов’язаних із війною, енергетичною кризою та логістичними труднощами. Про це заявив голова Національний банк України Андрій Пишний, коментуючи оновлені макроекономічні оцінки регулятора.

    За його словами, на старті 2026 року українська економіка зіткнулася з суттєвим тиском через наслідки масованих атак Росії на енергетичну інфраструктуру, що призвело до перебоїв із постачанням електроенергії. Ситуацію ускладнила аномально холодна зима, яка підвищила навантаження на енергосистему та спричинила додаткові витрати як для бізнесу, так і для домогосподарств. У поєднанні з проблемами в логістиці це негативно вплинуло на виробництво, транспорт і загальну ділову активність.

    Як уточнив Пишний, у першому кварталі 2026 року темпи зростання реального ВВП суттєво сповільнилися — до близько 0,2% у річному вимірі. Це значно нижче очікувань і свідчить про вразливість економіки до зовнішніх і внутрішніх шоків. Одним із додаткових чинників стало також стримане виконання бюджету, що було зумовлено затримками надходжень міжнародної фінансової допомоги. У таких умовах держава була змушена обережніше підходити до видатків, що також вплинуло на темпи економічного відновлення.

    Водночас у Нацбанку зазначають, що ситуація поступово почала покращуватися вже навесні. Зокрема, скорочення дефіциту електроенергії дозволило частково відновити виробничу активність, а бізнес адаптувався до нових умов роботи. Це дало підстави очікувати поступового пожвавлення економіки в наступних кварталах, хоча темпи відновлення залишатимуться стриманими.

    Згідно з оновленими прогнозами, у 2026 році економіка України зростатиме повільніше, ніж очікувалося раніше, однак у наступні роки можливе пришвидшення. Значною мірою це залежатиме від стабільності енергетичної системи, рівня безпекових ризиків та обсягів міжнародної підтримки. Саме зовнішнє фінансування, за оцінками НБУ, відіграватиме ключову роль у підтримці макрофінансової стабільності.

    У регуляторі очікують, що міжнародна допомога дозволить і надалі фінансувати дефіцит державного бюджету, а також підтримувати міжнародні резерви на високому рівні. За прогнозами, у 2026–2028 роках вони можуть становити від 60 до 67 мільярдів доларів. Це створює передумови для збереження стабільності валютного ринку та контрольованої динаміки курсу гривні.

    Окремо підкреслюється, що перспективи економіки України залишаються вкрай невизначеними. Вирішальними факторами залишаються перебіг війни, інтенсивність атак на інфраструктуру, стан енергетичного сектору та регулярність надходження міжнародної фінансової допомоги. Будь-яке погіршення ситуації за цими напрямами може суттєво вплинути на темпи відновлення.

    Подібної оцінки дотримуються і міжнародні фінансові інституції. Зокрема, Європейський банк реконструкції та розвитку також переглянув свої очікування щодо української економіки. За його прогнозом, у 2026 році зростання ВВП може становити близько 2,5%, а вже у 2027 році — прискоритися до приблизно 4%. Водночас експерти наголошують, що ці оцінки залишаються умовними і залежать від розвитку безпекової ситуації.

    Економіка України у 2026 році перебуває на етапі повільного відновлення після чергових шоків, спричинених війною. Попри складні умови, фінансова система зберігає стабільність, а перспективи зростання залишаються, хоча й обмежені високим рівнем невизначеності. Очікується, що за сприятливих умов уже в наступні роки економічна динаміка може стати більш впевненою, але ключовим фактором і надалі залишатиметься безпекова ситуація в країні.

  • НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    Національний банк України переглянув макроекономічні очікування та погіршив прогноз щодо інфляції та темпів зростання валового внутрішнього продукту. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    За даними регулятора, інфляційна динаміка в Україні залишалася позитивною протягом кількох місяців — із червня 2025 року до січня 2026 року відбувалося поступове уповільнення зростання цін. Однак надалі тенденція змінилася: інфляція знову почала прискорюватися.

    У березні 2026 року річна інфляція зросла до 7,9%, а базова інфляція — до 7,1%. Обидва показники виявилися вищими за попередні очікування Нацбанку. За оцінками регулятора, у квітні тиск на ціни зберігся і процес подорожчання триває.

    У НБУ пояснюють, що інфляційний тиск сформувався під впливом одразу кількох факторів. Серед ключових причин — ускладнення ситуації в енергетиці через російські обстріли, що призвело до перебоїв і додаткових витрат у системі постачання енергії.

    Окремо регулятор відзначає різке подорожчання пального на світових ринках, яке відбулося на тлі загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході. Це безпосередньо вплинуло на внутрішні ціни в Україні, яка значною мірою залежить від імпортних енергоносіїв.

    Також на інфляцію вплинули ефекти попереднього послаблення курсу гривні, а ще — швидше, ніж очікувалося, зростання заробітних плат, що підвищує витрати бізнесу і, відповідно, ціни на товари та послуги.

    Національний банк України прогнозує, що найближчими місяцями інфляція залишатиметься поблизу нинішнього рівня. Водночас у другому півріччі можливе подальше прискорення — до близько 9,4% наприкінці року.

    Причиною такого сценарію в НБУ називають посилення витратного тиску на підприємства, насамперед через подорожчання енергоресурсів. Це, своєю чергою, може поступово переноситися на кінцеві ціни для споживачів.

    Попри короткострокове погіршення, регулятор очікує, що інфляція повернеться до зниження у наступному році. Довгострокова мета НБУ залишається незмінною — досягнення рівня інфляції 5% у 2028 році.

    Разом із прогнозом щодо інфляції Нацбанк також погіршив оцінки економічного зростання. Хоча точні оновлені параметри не були детально оприлюднені в заяві, у регулятора зазначають, що відновлення економіки відбувається повільніше через низку зовнішніх і внутрішніх факторів.

    Серед ключових обмежень — війна, ризики для енергетичної інфраструктури, нестабільність світових ринків та коливання вартості енергоносіїв. Це впливає на інвестиційну активність бізнесу та темпи зростання виробництва.

    У відповідь на інфляційні ризики Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. У регуляторі пояснюють, що така політика необхідна для стримування інфляції та утримання стабільності на валютному ринку.

    Висока облікова ставка обмежує кредитну активність і допомагає зменшити споживчий попит, що в перспективі має сприяти уповільненню зростання цін.

    Перегляд макропоказників свідчить про те, що економіка України продовжує перебувати під впливом значних зовнішніх шоків. Найбільшими з них залишаються енергетичні ризики та волатильність світових ринків, які напряму впливають на внутрішні ціни.

    У короткостроковій перспективі це може означати повільніше зниження інфляції, збереження високих цін на енергоносії, тиск на реальні доходи населення та обережніші рішення бізнесу щодо інвестицій

    Водночас у НБУ наголошують, що фундаментальна стабільність економіки зберігається, а поступове повернення інфляції до цільових показників залишається базовим сценарієм.

  • Легендарна «Червона рута» у сріблі: в Україні випустять нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень

    Легендарна «Червона рута» у сріблі: в Україні випустять нову пам’ятну монету номіналом 10 гривень

    В Україні з’явиться нова пам’ятна монета, присвячена одній із найвідоміших українських пісень — «Червона рута». Національний банк України анонсував випуск нумізматичної новинки, яка стане частиною серії «Українська спадщина» та продовжить традицію вшанування культурних символів у металі.

    Монета матиме назву «Червона рута — голос поколінь» і символізуватиме значення цієї композиції для української культури. Йдеться не просто про музичний твір, а про явище, яке десятиліттями залишається впізнаваним культурним кодом для різних поколінь українців.

    Випуск заплановано на вересень 2026 року. Як і інші пам’ятні монети Нацбанку, вона буде виготовлена з дорогоцінного металу та матиме обмежений тираж, що автоматично робить її привабливою не лише для колекціонерів, а й для тих, хто цікавиться культурною спадщиною.

    За офіційною інформацією, монета карбуватиметься зі срібла 925 проби. Її маса становитиме 31,1 грама в чистоті, а діаметр — 38,6 міліметра. Загальний тираж обмежиться 10 тисячами екземплярів, що є стандартною практикою для подібних нумізматичних випусків.

    Серія «Українська спадщина», до якої увійде новинка, реалізується Національним банком України з 2005 року. Її головна мета — зафіксувати у металі ключові елементи української культури, традицій і мистецтва. За цей час у межах серії було випущено низку тематичних монет, присвячених як літературним творам, так і народним ремеслам та святам.

    Серед найвідоміших випусків — монети, присвячені «Сорочинському ярмарку», «Лісовій пісні», «Щедрику», «Петриківському розпису», українській вишиванці та писанці. Кожен із цих екземплярів не лише має художню цінність, а й відображає певний пласт національної ідентичності.

    Обрання теми «Червоної рути» виглядає логічним продовженням цієї концепції. Пісня, яка з’явилася у другій половині ХХ століття, стала символом української естради та культурного відродження. Вона неодноразово звучала на міжнародних сценах і залишається впізнаваною далеко за межами України.

    Експерти зазначають, що такі монети виконують одразу кілька функцій. З одного боку, це інструмент популяризації культури та історії, з іншого — об’єкт інвестування. Обмежений тираж і використання дорогоцінного металу часто призводять до зростання їх вартості на вторинному ринку.

    Традиційно реалізація пам’ятних монет відбувається через офіційний інтернет-магазин Національного банку України, а також через банки-дистриб’ютори. Зазвичай попит на такі новинки перевищує пропозицію, особливо якщо йдеться про популярні культурні теми.

    Паралельно Нацбанк продовжує випускати й інші тематичні монети. Наприклад, раніше було представлено монету номіналом 5 гривень, присвячену опішнянській кераміці. Вона виготовлена з нейзильберу та має значно більший тираж — 50 тисяч екземплярів, що робить її доступнішою для широкої аудиторії.

    Водночас срібні монети, подібні до «Червоної рути», зазвичай позиціонуються як преміальний продукт. Вони мають вищу стартову вартість і часто продаються у спеціальному сувенірному пакуванні, що підвищує їхню колекційну цінність.

    Окрему увагу приділяють дизайну таких монет. Хоча офіційний вигляд новинки поки не представлений, зазвичай Нацбанк залучає художників і граверів, які створюють складні композиції з використанням символіки, орнаментів і тематичних зображень. Це робить кожен випуск унікальним з точки зору мистецтва.

    Очікується, що нова монета стане не лише предметом колекціонування, а й символічним подарунком, який поєднує у собі історію, культуру та сучасну ідентичність України.

    Таким чином, випуск монети «Червона рута — голос поколінь» є ще одним кроком у популяризації української культурної спадщини та водночас нагадуванням про силу мистецтва, яке здатне об’єднувати покоління навіть у найскладніші часи.

  • Національну академію аграрних наук України може очолити екс-голова НБУ Степан Кубів. Джерела

    Національну академію аграрних наук України може очолити екс-голова НБУ Степан Кубів. Джерела

    За інформацією наших джерел, екс-очільник НБУ Степан Кубів став головним претендентом на посаду голови Національної академії аграрних наук України, вибори якого відбудуться 30-го травня.

    Нагадаємо, політична кар’єра Кубіва Степана Івановича тісно пов’язана з екс-президентом України Петром Порошенко та Європейською солідарністю.

    Зокрема, під час президентства Петра Порошенко, Степан Кубів на посаді першого віцепрем’єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі став фігурантом масштабного корупційного скандалу пов’язаного з розкраданням в Укроборонпромі.

    Степан Кубів, разом з іншим бізнес-партнером Петра Порошенко – Олегом Гладковським, вибудували кадрову вертикаль у сфері обороно-промислового комплексу, яка контролювала мільярдні замовлення Укроборонпрому.

    За інформацією журналістів-розслідувачів УП, через схеми Порошенко-Гладковського за участі Кубіва, могли бути “використані неефективно” – тобто фактично вкрадені до 30% оборонних бюджетів.

  • НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    НБУ випустив монету до 40-річчя Чорнобиля

    Національний банк України випустив нову пам’ятну монету «Тим, хто врятував світ. 40 років Чорнобильської катастрофи», присвячену ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС та осмисленню однієї з наймасштабніших техногенних трагедій ХХ століття. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Монета має номінал 5 гривень і присвячена 40-річчю катастрофи, яка сталася 26 квітня 1986 року та суттєво вплинула на Україну, Європу і світ. У Нацбанку наголошують, що новий випуск має не лише нумізматичну, а й глибоку символічну та меморіальну цінність, адже вшановує людей, які брали участь у ліквідації наслідків аварії та фактично стримали подальше поширення радіаційної загрози.

    Дизайн монети побудований на концепції контрасту та незавершеності, що підсилює емоційний зміст. На аверсі розміщено напис «ЧОРНОБ», у якому перші дві літери стилізовані під число «40», що символічно поєднує часовий вимір трагедії з її назвою. Незавершена літера «Б» переходить у композицію реверсу, створюючи візуальний зв’язок між двома сторонами монети.

    На реверсі розміщено слово «БІЛЬ», яке продовжує смислову ідею аверсу. Воно символізує людські страждання, втрати та довготривалі наслідки аварії, які залишили глибокий слід у колективній пам’яті українського суспільства. Таким чином монета поєднує історичну пам’ять і художню інтерпретацію трагедії.

    Автором художнього рішення став Микола Коваленко. У НБУ підкреслюють, що через мінімалістичну форму та символізм дизайн покликаний не лише інформувати, а й емоційно нагадувати про масштаб катастрофи та її наслідки.

    Тираж монети становить до 50 тисяч штук у сувенірному пакованні. Придбати її можна буде через офіційний інтернет-магазин нумізматичної продукції Національного банку України, а також у банків-дистриб’юторів.

    Голова НБУ Андрій Пишний під час презентації виставки «Чорнобиль: 40 років потому. Історія, що зобов’язує» зазначив, що випуск монети є знаком вдячності ліквідаторам, які виконали надзвичайно небезпечну роботу та стали щитом для мільйонів людей. Він підкреслив, що пам’ять про Чорнобиль є важливою частиною історичної свідомості українців і має бути збережена для наступних поколінь.

    Чорнобильська катастрофа й досі залишається символом глобальної техногенної небезпеки та одним із ключових уроків у сфері ядерної безпеки. Події 1986 року призвели до масштабного радіаційного забруднення, евакуації десятків населених пунктів і довготривалих наслідків для здоров’я людей і довкілля.

    У НБУ зазначають, що пам’ятні монети є частиною ширшої традиції вшанування важливих історичних подій України, поєднуючи мистецтво, історію та суспільну пам’ять у символічній формі.

  • Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Гривня під тиском: чому дорожчають долар і євро та чого чекати від курсу до кінця 2026 року

    Після кількох тижнів коливань українська гривня частково відіграла втрати, однак іноземні валюти залишаються на високих рівнях. Євро у квітні перевищував позначку 52 гривні, а долар піднімався вище 44 гривень, що стало одним із найвищих значень за останній період. Попри незначне зниження наприкінці місяця, ринок залишається напруженим, а очікування — обережними.

    Фахівці пояснюють ситуацію одразу кількома факторами. Частина експертів вважає, що різкого обвалу гривні не відбулося, а йдеться радше про контрольовані коливання. Зокрема, Сергій Фурса наголошує, що зміни курсу в межах кількох відсотків є природною реакцією ринку і не потребують пошуку глибоких причин.

    Втім, інші економісти вказують на більш комплексну картину. За словами Олександр Паращій, на валютний ринок вплинули геополітичні ризики, зокрема напруження на Близькому Сході та зростання світових цін на енергоносії. Україна значною мірою залежить від імпорту енергоресурсів, тому подорожчання нафти і газу автоматично підсилює попит на валюту.

    Додатковим чинником стала невизначеність щодо міжнародного фінансування. Йдеться про масштабний пакет допомоги від Європейського Союзу, який певний час перебував під питанням. Будь-які сумніви щодо стабільності зовнішнього фінансування одразу впливають на настрої інвесторів і валютний ринок.

    Коли ситуація з фінансовою підтримкою частково прояснилася, гривня змогла трохи зміцнитися. Це вкотре підтверджує, що курс національної валюти в умовах війни тісно пов’язаний із міжнародною допомогою та загальною довірою до економіки.

    Що стосується найближчих перспектив, експерти очікують відносної стабілізації. За оцінками Андрій Забловський, курс долара найближчим часом коливатиметься в межах приблизно 43,8–44,3 гривні. Водночас ситуація з євро залишається менш передбачуваною, оскільки його курс залежить не лише від внутрішніх факторів, а й від співвідношення до долара на світових ринках.

    До кінця 2026 року більшість прогнозів сходяться в одному: гривня, ймовірно, продовжить повільну девальвацію. Оптимістичний сценарій передбачає курс долара на рівні до 45 гривень, тоді як більш стримані оцінки допускають підвищення до 45–45,5 гривні. Це означає, що різких стрибків поки не очікується, але поступове ослаблення національної валюти залишається базовим сценарієм.

    Курс євро залежатиме від глобальної економічної ситуації. Якщо європейська валюта зміцнюватиметься відносно долара, в Україні це може призвести до зростання курсу понад 53 гривні. У разі зворотної динаміки євро може опуститися до рівня близько 50 гривень.

    Важливим фактором і надалі залишатиметься геополітика. Будь-яке загострення на міжнародній арені, зміни цін на енергоносії або коливання фінансової допомоги Україні можуть швидко змінити ситуацію на валютному ринку. Саме тому експерти радять розглядати поточні прогнози як умовні, а не гарантовані.

    Гривня наразі перебуває у стані контрольованої нестабільності. Ринок реагує як на внутрішні економічні процеси, так і на глобальні події. До кінця року ключовим трендом, імовірно, залишиться помірна девальвація без різких обвалів, якщо не виникнуть нові сильні зовнішні шоки.

  • Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Нові штрафи та жорсткі правила: Нацбанк посилив контроль над фінкомпаніями і страховиками

    Національний банк України запровадив нові штрафи та посилив відповідальність для учасників небанківського фінансового ринку. Йдеться про фінансові компанії, страхові організації, кредитні спілки та ломбарди, для яких уточнили правила нагляду та застосування санкцій.

    Відповідні зміни закріплені постановою правління НБУ та спрямовані на підвищення прозорості роботи ринку, а також на посилення контролю за дотриманням законодавства у сфері фінансових послуг. Нові правила набирають чинності вже з кінця квітня 2026 року.

    Згідно з оновленими нормами, Нацбанк розширив перелік підстав для застосування штрафів. Зокрема, страхові компанії тепер можуть бути оштрафовані за порушення вимог до системи управління, а фінансові компанії та ломбарди — за недотримання правил авторизації та умов надання послуг. Окремо передбачена відповідальність для фінансових компаній за порушення стандартів корпоративного управління та систем внутрішнього контролю.

    Окрім штрафних санкцій, регулятор запровадив новий обов’язок для всіх учасників ринку. Якщо компанія не виконує вимоги або заходи впливу, застосовані Нацбанком, вона зобов’язана письмово пояснити причини такого невиконання. Це дозволить регулятору краще відстежувати ситуацію на ринку та оперативніше реагувати на ризики.

    У НБУ наголошують, що такі зміни є частиною системної реформи фінансового сектору, спрямованої на приведення українського регулювання до міжнародних стандартів. Посилення контролю має зменшити кількість порушень, підвищити рівень довіри до фінансових установ і захистити споживачів послуг.

    Важливо, що нові правила також деталізують механізми застосування різних заходів впливу — від коригувальних дій і раннього втручання до повноцінних санкцій. Це означає, що регулятор отримує більш гнучкий інструментарій для реагування на проблеми у діяльності компаній ще до того, як вони стануть критичними.

    Посилення контролю вже супроводжується практичними кроками. Раніше Нацбанк застосував значний штраф до однієї зі страхових компаній за порушення вимог законодавства та звітності, що стало сигналом для ринку про серйозність намірів регулятора.

    Таким чином, нові зміни означають перехід до більш жорсткої моделі нагляду за небанківським фінансовим сектором. Для компаній це означає необхідність посилити внутрішній контроль, дотримуватися стандартів управління та уважніше ставитися до регуляторних вимог, адже порушення тепер матимуть відчутні фінансові наслідки.

  • Євро знову оновив історичний максимум у банках України

    Євро знову оновив історичний максимум у банках України

    Банки України 21 квітня вдруге поспіль підвищили готівковий курс євро для населення, оновивши історичний максимум. Середній курс європейської валюти в касах банків сягнув 52,40 грн за євро. Це вище за попередній рекорд, який було зафіксовано 20 квітня 2026 року на рівні 52,30 грн.

    Про це свідчать дані фінансового порталу minfin.com.ua.

    Одночасно зростає і офіційний курс Національного банку України: 21 квітня він підвищився на 13 копійок і становив 51,89 грн за євро, що також стало новим історичним максимумом. Таким чином, європейська валюта демонструє синхронне зростання як на готівковому, так і на офіційному сегментах валютного ринку.

    Середні готівкові курси валют у банках виглядають так: долар США — 43,80–44,40 грн (днем раніше 43,80–44,30 грн), євро — 51,50–52,40 грн (днем раніше 51,50–52,30 грн). Тобто долар залишається відносно стабільним із незначними коливаннями, тоді як євро продовжує зростати швидшими темпами.

    У найбільших банках України готівкові курси також демонструють узгоджену тенденцію. Зокрема, у ПриватБанку євро купують і продають у діапазоні 51,45–52,45 грн, в Ощадбанку — 51,75–52,35 грн, в Укрсиббанку — 51,60–52,29 грн, у ПУМБ — 51,50–52,30 грн, у Райффайзен Банку — 51,60–52,46 грн. Долар у цих установах перебуває в межах приблизно 43,80–44,46 грн.

    Експерти фінансового ринку зазначають, що подорожчання євро пов’язане з загальною динамікою на міжнародних валютних ринках, де європейська валюта останніми днями зміцнюється щодо долара США. Це автоматично впливає і на курси в країнах, які орієнтуються на глобальні котирування.

    Додатковим фактором називають підвищений попит на готівкову валюту в Україні. У періоди економічної невизначеності населення та бізнес частіше купують валюту як інструмент збереження коштів, що створює додатковий тиск на ринок. Водночас пропозиція готівкової валюти залишається обмеженою, що також сприяє зростанню курсу.

    Аналітики також звертають увагу на поведінку ринку: коли курс починає зростати, попит зазвичай додатково посилюється через очікування подальшого подорожчання. Це формує короткострокові хвилі підвищеного попиту, які банки враховують при встановленні курсів купівлі та продажу.

    Національний банк України продовжує регулювати валютний ринок за допомогою інтервенцій та монетарної політики, однак загальна динаміка залишається залежною від зовнішніх факторів. Серед них — ситуація на світових фінансових ринках, рішення Європейського центрального банку, курс долара на міжнародному ринку та геополітичні ризики.

    У короткостроковій перспективі аналітики не виключають подальших коливань євро з можливим оновленням максимумів, якщо збережеться високий попит на валюту та сприятлива для євро ситуація на глобальному ринку.

    Таким чином, валютний ринок України продовжує демонструвати тенденцію до зростання євро, яке вже другий день поспіль оновлює історичні рекорди як у банківських касах, так і в офіційному курсі НБУ.

  • Долар і євро різко пішли вгору: гривня слабшає, євро встановив новий історичний рекорд

    Долар і євро різко пішли вгору: гривня слабшає, євро встановив новий історичний рекорд

    На валютному ринку України початок нового тижня ознаменувався різким зростанням курсів долара та євро. Гривня продовжує втрачати позиції, а європейська валюта вже вкотре за короткий період оновлює історичні максимуми. Дані банків, обмінників і офіційний курс підтверджують: ринок входить у фазу підвищеної турбулентності.

    Станом на 20 квітня офіційний курс, встановлений Національний банк України, становить 43,89 грн за долар і 51,76 грн за євро. За останні дні обидві валюти помітно зросли: долар подорожчав приблизно на 25–26 копійок, а євро — на 34–35 копійок.

    Це не просто чергове коливання — євро фактично встановив новий історичний максимум в Україні, причому вже не вперше за останній тиждень. Така динаміка свідчить про системний тиск на гривню, а не короткостроковий сплеск.

    На готівковому ринку ситуація виглядає ще більш показово. У банках середній курс продажу долара вже перевищує 44 грн, досягаючи приблизно 44,20–44,30 грн, тоді як купити валюту у населення можна за 43,60–43,75 грн. Євро у банках також упевнено перетнув позначку 52 грн — у деяких випадках курс продажу сягає 52,25 грн і вище.

    В обмінниках курс долара коливається в межах 43,80–43,95 грн при купівлі та продажу, тоді як євро торгується на рівні 51,60–51,95 грн. Це означає, що навіть готівковий сегмент, який зазвичай реагує повільніше, вже повністю «підтягнувся» до нової реальності дорожчої валюти.

    Окремо варто звернути увагу на карткові курси, які часто є індикатором реального попиту. У великих банках, зокрема у «ПриватБанку» та monobank, долар продається за ціною понад 44 грн, а євро — понад 52,3–52,6 грн. Це свідчить про високий попит на валюту як з боку бізнесу, так і населення.

    Експерти пов’язують нинішнє зростання з кількома ключовими факторами. По-перше, це сезонний попит на валюту з боку імпортерів, які активізують закупівлі. По-друге, вплив мають глобальні економічні процеси, зокрема коливання євро на міжнародних ринках. По-третє, зберігається внутрішній попит населення на валюту як інструмент заощадження в умовах невизначеності.

    Цікаво, що останніми місяцями змінюється структура попиту: якщо раніше домінував долар, то тепер дедалі більше українців звертають увагу на євро. За оцінками фінансових аналітиків, березень 2026 року став переломним — попит на євро вперше за тривалий час перевищив інтерес до американської валюти.

    Це пояснюється як зовнішніми факторами (зміцнення євро на світових ринках), так і внутрішніми — зростанням економічної інтеграції України з ЄС.

    Ще один важливий аспект — ситуація на міжбанківському ринку. Там курс долара перебуває на рівні близько 43,8–43,9 грн, а євро — понад 51,6 грн. Це означає, що тиск на гривню формується не лише в готівковому сегменті, а й у професійному фінансовому середовищі.

    Аналітики також звертають увагу на загальну тенденцію квітня: гривня поступово слабшає, хоча процес залишається контрольованим. Зокрема, прогнозується, що найближчим часом курс долара може коливатися в діапазоні 43,5–44,5 грн, без різких стрибків, але із збереженням тренду на зростання.

    Важливим фактором залишається політика Національний банк України, який продовжує дотримуватися стратегії «керованої гнучкості». Це означає, що регулятор не фіксує курс жорстко, але втручається у разі надмірних коливань, щоб уникнути паніки на ринку.

    Водночас глобальні ризики — зокрема геополітична напруга, ціни на енергоносії та залежність України від міжнародної фінансової допомоги — залишаються ключовими чинниками, які можуть впливати на курс у середньостроковій перспективі.

    Таким чином, ситуація на валютному ринку на 20 квітня демонструє чіткий тренд: гривня поступово слабшає, долар впевнено закріплюється вище психологічної позначки у 44 грн, а євро продовжує оновлювати історичні максимуми. Для бізнесу та населення це означає необхідність уважніше стежити за динамікою ринку, адже навіть незначні щоденні зміни вже формують нову фінансову реальність.