Позначка: недостовірне декларування

  • Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Тіні української дипломатії – корупційні кейси за участю екс-посла Ольги Стефанішиної

    Бажання американців “навести лад в українському дипкорпусі та недовіра до людей Андрія Єрмака в МЗС” дала старт для початку гучного антикорупційного процесу, в результаті якого вчорашній дипломат Ольга Стефанішина отримала підозру від НАБУ.

    Як ми писали раніше, в першій половині липня 2026 року НАБУ передало адміністрації Трампа нові дані щодо корупційних схем за участі екс-глави ОП Андрія Єрмака та його оточення, в тому числі і уже екс-посла в США Ольги Стафанішиної.

    Водночас, “кейс Стефанішиної” це не просто історія про “зміну політичної  кон’юнктури”, а більше про те, як чиновниця з явним корупційним шлейфом представляла інтереси України на міжнародній арені.

    Історія Ольги Стефанішиної – від Одеси до Києва

    Ольга Віталіївна Стефанішина, до шлюбу Кравець, родом з Одеси. У 2008 році закінчила Інститут міжнародних відносин Київського університету, отримала дипломи з міжнародного права, в 2016 році здобула ступінь спеціаліста з фінансів та кредиту в Одеському національному економічному університеті.

    З 2006 по 2007 року Ольга Стефанішина  займалася приватною юридичною практикою, далі  карколомна кар’єра на держслужбі.

    З 2007—2015 Стефанішина успішно будує кар’єру в Мін’юсті, дослужившись до заступниці директора Департаменту європейської інтеграції.

    В під час роботи в Мінюсті під керівництвом тодішньої міністерки Олени Лукаш, в період  з 2013 по 2014 року Стефанішина відповідальна за підготовку тендеру “на проведення досліджень українського законодавства” на якому, за даними слідства, відбувається масштабне розкрадання коштів.

    ФОТО: Підозрювані у масштабній корупції Олена Лукаш та Ольга Стефанішина

    Мова йде про розтрату 2,52 млн грн бюджетних коштів, призначених для адаптації національного законодавства до законодавства ЄС. Фігуранти перерахували гроші ТОВ “Європейська правова група” та низці ФОПів без достатніх на те правових підстав.

    З першими корупційними мільйонами, Ольга Стефанішина  у 2017 році переходить в Кабмін на посаду директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів.

    Перші офіційні звинувачення Стефанішиної в корупції в особливо великих розмірах та намагання уникнути кримінальної відповідальності

    У жовтні 2019 року Ользі Стефанішиній було висунуте перше серйозне звинувачення у корупції –  за ч. 5 ст. 191 ККУ (розкрадання або розтрата державних коштів в особливо великих розмірах групою осіб).

    Тоді ж Ольга Стефанішина вперше почала маніпулювати громадською думкою, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Зокрема, за інформацією журналістів Bihus, коментуючи цю справу, Стефанішина дезінформувала про її перебіг. Насправді провадження не перебувало “без руху всі ці роки”.

    Подальше просування Ольги Стефанішиної на держслужбі після уникнення кримінальної відповідальності за мільйонні розкрадання у Мін’юсті

    В 2019 році Ольга Стефанішина балотується до Верховної Ради від Української стратегії Гройсмана, але не проходить.

    З січня по червень 2020 року працює радницею в юридичній фірмі “Ілляшев та партнери”, яка відома тим, що обслуговувала інтереси Ferrexpo AG Костянтина Жеваго, а пізніше намагалась спростувати своє відношення до корупційного скандалу довкола голови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    А уже в червні Ольга Стефанішина отримує нову посаду – віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, яку займає 4 роки до нового призначення – главою Мін’юсту.

    Протримавшись на посаді глави Міністерства юстиції трохи менше року, на фоні слухів про її можливу корупцію та бажанні “сховати цінного кадра” за дипломатичним імунітетом, Ольгу Стефанішину 27 серпня 2025 року призначають послом у США.

    Ольга Стефанішина – фігурант справи НАБУ про незаконне збагачення

    Згідно матеріалів НАБУ, які стали відомі після публікації тексту підозри Стефанішиній у незаконному збагаченні, у поле зору правоохоронців Ольга Віталіївна попала ще за часів глави Мін’юсту.

    Нагадаємо, НАБУ повідомило колишній посадовиці про підозру у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн та недостовірному декларуванні.

    За даними слідства, Стефанішина володіла двома квартирами у столичному ЖК Файна Таун за 11 млн грн – нерухомість була зареєстрована на її подругу. Також у користуванні підозрюваної перебували інші активи, оформлені на близьких осіб, які вона не вносила до декларацій:

    ● квартира у столичному ЖК бізнес-класу Львівська площа (зареєстрована на матір);
    ● паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК (зареєстровані на батька);
    ● автомобіль Mercedes-Benz GLC 220 d (зареєстрований на підлеглого).

    За даними НАБУ, Стефанішина збиралася купувати будинок під Києвом за 550 тис. дол. США, 250 тисяч доларів з яких планувала сплатити готівкою. Решта суми мала покритися шляхом передачі продавцю двох квартир у ЖК Файна Таун. Однак урядовиця відмовилася від угоди, ймовірно, через призначення на посаду посла у США, припускає НАБУ.

    ФОТО: Ольга Стефанішина на лаві підсудних

    “Офіційні доходи підозрюваної не дозволяли їй придбати таке майно. У період з початку 2024 року до середини 2025 року вона заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків було витрачено орієнтовно 4,2 млн грн”, – зазначають детективи.

    Темна сторона подружжя Стефанішиних –  як Ольга Стефанішина погрязла в корупції та опинилась на лаві підсудних

    Щоб зрозуміти, як “хороший юрист” Ольга Стефанішина перетворилась на закоренілу корупціонерку, варто звернути увагу на ту частину її біографії, що стосується особистого життя.

    Бажання Ольги Стефанішиної максимально приховати від преси інформацію про шлюб з Михайлом Стефанішиним зрозуміле, адже багато в чому саме Михайло Стефанішин привів її на лаву підсудних.

    ФОТО: екс-чоловік Ольги Стефанішиної – Михайло Стефанішин

    Михайло Стефанішин – екс-міліціонер, до 2021 року працював у системі, незважаючи на проблеми з наркотиками та алкоголем.

    В Ольги та Михайла Стефанішиних двоє дітей – донька Анастасія та син Данило.

    Офіційно пара розвелась у 2017 році, за твердженням Ольги Стефанішин “через домашнє насильство та вживання алкоголю” з боку Михайла.

    У Приморському районному суді Одеси Стефанішина заявила, що чоловік зловживає алкогольними напоями та б’є її. “Позивачка зазначила, що відповідач зловживає алкогольними напоями та неодноразово застосовував фізичне та психологічне насильство над нею, що негативно позначається на їхніх спільних дітях, які через постійні сварки батьків хворіють”, – йдеться в матеріалах справи.

    ФОТО: Ольга та Михайло Стефанішини розвелись через домашнє насильство та вживання алкоголю

    Слова Ольги Стефанішиної може підтверджуються великою кількістю адміністративних постанов проти її вже колишнього чоловіка. Так, 16 листопада 2018-го Михайла Стефанішина зупинили, коли він перебував п’яним за кермом Audi A7.

    “Керував транспортним засобом AUDI A7 з ознаками алкогольного сп’яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку, відмовився”, – йдеться у постанові Шевченківського районного суду Києва. Провадження у справі закрили, бо завершився термін притягнення до адміністративної відповідальності.

    Аналогічні інциденти за участі Михайла Стефанішина були зафіксовані у 2022-му та 2023 році, коли у крові Стефанішина було зафіксовано  сп’яніння (1,23 % проміле).

    Стосовно тверджень Ольги Стефанішиної щодо “домашнього насильства” з боку Михайла, то, ймовірно, такі епізоди також мали місце.

    В даному контексті варто згадати “кейс побиття Стефанішиним української співачки Камалії”.

    ФОТО: Камалія, ймовірно після побиття Михайлом Стефанішиним

    Тоді скандал швидко зам’яли, а сама Камалія появу фото прокометувала “нанесенням гриму”. Водночас, друзі Камалії стверджували, що вона все таки зазнала насильства з боку Михайла Стефанішина.

    Як Михайло Стефанішин з міліціонера перетворився на бізнесмена та благодійника

    Трансформація Михайла Стефанішина від “міліціонера до бізнесмена” прямо пов’язана з карєрним ростом його екс-дружини – Ольги Стефанішиної.

    Незважаючи на той факт, що пара розлучилась ще у 2017 році а Ольга Стефанішина навіть брала судову заборону на спілкування з екс-чоловіком, активні контакти між ними все таки збереглись.

    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування
    ФОТО: Незважаючи на розлучення Ольга та Михайло Стефанішини продовжили спілкування

    Зокрема, за інформацією оточення Стефанішиних, в той же день як Ольга очолила Мін’юст, Михайло телефонував усім своїм знайомим та пропонував самі різні корупційні схеми – “від підписання окремих документів та рейдерських схем, до впливу на пенітенціарну систему”.

    Як ми можемо бачити із заяви НАБУ про незаконне збагачення Ольги Стефанішиної, з високою ймовірністю частину корупційних схем Стефанішину таки вдалось реалізувати.

    В даному контексті також варто згадати “кейс АРМА” на який звернули увагу колеги з Української Правди. Нагадаємо, після призначення Ольги Стефанішиної на високу посаду компанії афілійовані з Михайлом Стефанішиним почали отримувати в управління цінні активи.

    Що цікаво, навіть після гучного скандалу з Будинком Профспілок, Михайло Стефанішин продовжив свої оборудки, прикриваючись Ольгою Стефанішиною уже як “послом в США”.

    В даному контексті варто згадати кейс конфіскації великого парку залізнодорожних вагонів, цистерн та платформ, що належали резидентам РФ.  Як зазначає блогер Борис Кушнірук, відчувши безкарність, Михайло Стефанішин через своїх “фунтів” поклав око на понад півтори тисячі вагонів.

    “Якщо коротко, то “КАМпарітет” отримала від АРМА вже чотири коштовних активи в управління, включно з Будинком профспілок на Майдані. Це, на секундочку, понад третина ВСІХ об’єктів, переданих Нацагентством в управління протягом двох років. І цей консорціум входить в орбіту впливу Стефанішина, переконалися журналісти. При цьому, за інформацією ЗМІ, сам Стефанішин представляється “тіньовим” куратором АРМА і вирішує, кому який актив має бути передано в управління аж до 2030 року.” – зазначає Кушнірук.

    Як повідомляє ТГ канал  Bankova Mail з посиланням на власні джерела, оточення Стефанішиної стверджує, що вона шокована тим, як розгортається ситуація навколо неї.

    За інформацією Bankova Mail Стефанішина вважає, що її “зрадили, виманили в Київ під приводом наради дипломатичних керівників, а потім звільнили”. Якщо б її не звільнили та не виманили в Київ, вона впевнена, що НАБУ б не вручила їй підозру і справа б підвисла.

    Водночас, за інформацією наших джерел, НАБУ продовжують цікавитись справами Ольги Стафанішиної та її оточення. Тобто підозра, вручена Стефанішиній, може бути не останньою.

  • «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

    Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.

    За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».

    Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.

    Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.

    Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.

    Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.

    Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.

    Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
    — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
    — використання завідомо підробленого документа;
    — декларування недостовірної інформації.

    Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.

    Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • Ексголова МСЕК у Житомирі не задекларувала майно родини на понад 5 млн грн

    Ексголова МСЕК у Житомирі не задекларувала майно родини на понад 5 млн грн

    У декларації колишньої голови Житомирської міської медико-соціальної експертної комісії №2 Наталії Кушнір виявили недостовірні відомості на суму понад 5,25 мільйона гривень. Такі результати встановили під час перевірки її електронної декларації.

    Перевірка тривала з 28 липня до 30 жовтня 2025 року. За її результатами встановлено, що посадовиця не вказала у декларації інформацію про свого чоловіка — Кушніра Миколу Олеговича, а також не задекларувала значну частину його майна, доходів і банківських рахунків.

    Йдеться насамперед про нерухомість, яка формально належить чоловікові, але не була зазначена у декларації. Серед такого майна — кілька квартир і житлових будинків. Зокрема, квартира, яка за договором купівлі коштувала 605 тисяч гривень, за оцінкою експерта може мати ринкову вартість від 2,7 до 2,9 мільйона гривень. Інша квартира була придбана за 936 тисяч гривень. Також не задекларовано житловий будинок із оціночною вартістю близько 1,85 мільйона гривень, який, за даними перевірки, використовувався як місце фактичного проживання декларантки.

    Крім цього, серед незадекларованого майна зазначено ще один житловий будинок із приблизною вартістю 354 тисячі гривень, земельну ділянку з оцінкою близько 29 тисяч гривень, а також квартиру, придбану за договором за 20 тисяч гривень, але з експертною оцінкою близько 890 тисяч гривень.

    Під час перевірки також виявили порушення у частині декларування транспортних засобів. У документах не були вказані або були відображені некоректно кілька автомобілів і техніки. Серед них — Toyota Land Cruiser Prado 150 2017 року випуску вартістю близько 1,38 мільйона гривень та квадроцикл Linhai LH3300ATV-D PROMAX 2023 року, який за договором купівлі коштував 75 тисяч гривень, але його реальна вартість оцінюється приблизно у 206 тисяч гривень.

    Також у декларації неправильно було зазначено рік випуску автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid: замість 2020 року був вказаний 2021-й.

    Перевірка встановила й інші неточності у фінансових даних. Зокрема, не була задекларована допомога по тимчасовій непрацездатності у розмірі близько 3 тисяч гривень, отримана від ТОВ «Житомиргаззбут».

    Окремо виявлено доходи чоловіка декларантки, які також не були відображені належним чином. Йдеться про заробітну плату приблизно у 494 тисячі гривень, отриману від КНП «Обласна клінічна лікарня ім. О. Ф. Гербачевського», близько 15 тисяч гривень винагород за цивільно-правовими договорами, а також 252 тисячі гривень доходу від продажу автомобіля Volvo C30 2007 року випуску.

    За результатами перевірки встановлено ознаки кримінального правопорушення за частиною 1 статті 366-2 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за подання недостовірних відомостей у декларації.

  • Інвестиція у Буковелі за $130 тисяч: чиновницю Луцької міськради перевіряють через недекларовані апартаменти

    Інвестиція у Буковелі за $130 тисяч: чиновницю Луцької міськради перевіряють через недекларовані апартаменти

    Стосовно посадовиці Луцької міської ради Юлії Соломко відкрито кримінальне провадження через можливе внесення недостовірних відомостей до електронної декларації. Перевірку здійснюють правоохоронці.

    У Національній поліції України повідомили, що провадження відкрито у відповідь на звернення юристів проєкту Bihus.Info. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, триває перевірка обставин.

    Юлія Соломко раніше фігурувала в журналістському розслідуванні щодо інвесторів апарт-готелю Glacier Premium Apartments у Буковелі. За даними медіа, у 2023 році Юлія Соломко разом із партнеркою інвестувала в апартаменти площею майже 30 квадратних метрів. Ринкова вартість об’єкта на той момент становила близько 130 тисяч доларів США.

    Втім, як зазначають журналісти, у деклараціях Юлії Соломко не було відображено ані витрат на придбання апартаментів, ані самого об’єкта нерухомості. Навіть після введення комплексу Glacier Premium Apartments в експлуатацію у 2025 році відповідна інформація в декларації чиновниці залишилася відсутньою.

    Правоохоронці мають встановити, чи містять дії Юлії Соломко ознаки кримінального правопорушення, пов’язаного з недостовірним декларуванням. Досудове розслідування триває.

  • Квартира за 21,6 мільйона і фіктивні послуги: САП закінчила розслідування щодо генерала СБУ Іллі Вітюка

    Квартира за 21,6 мільйона і фіктивні послуги: САП закінчила розслідування щодо генерала СБУ Іллі Вітюка

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі щодо генерала Служби безпеки України Іллі Вітюка, якого підозрюють у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Про це повідомили у САП.

    У відомстві офіційно не називають прізвища фігуранта, однак, за даними джерел, йдеться саме про Іллю Вітюка. Наразі детективи НАБУ за дорученням прокурора САП відкрили стороні захисту матеріали кримінального провадження для ознайомлення — це завершальний етап перед передачею обвинувального акту до суду.

    За даними слідства, у грудні 2023 року підозрюваний придбав квартиру вартістю 21,6 млн грн. Нерухомість була оформлена на члена сім’ї. Водночас у договорі купівлі-продажу зазначено іншу суму — 12,8 млн грн.

    Для підтвердження законності походження коштів родич посадовця заявив, що заробив їх як фізична особа-підприємець, надаючи юридичні та консалтингові послуги з лютого 2022 року.

    Слідчі встановили, що на рахунки ФОП дійсно надходили кошти за нібито надані послуги. Однак ці платежі здійснювалися від особи, яка підозрюється у заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» у складі організованої злочинної групи, а також від компаній, що, за даними слідства, контролюються цією особою.

    Зібрані докази свідчать, що юридичні та консалтингові послуги фактично не надавалися, а компанії-платники мають ознаки фіктивності. Окрім того, правоохоронці не встановили підтвердженого законного джерела походження ще 8,8 млн грн, витрачених на придбання квартири.

    Таким чином, слідство вважає, що офіційні доходи та задекларовані пояснення не відповідають реальним витратам на придбання нерухомості. Після ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження справа може бути передана до суду.

  • Директор департаменту КМДА Костіков отримав підозру через декларацію на 22 млн грн

    Директор департаменту КМДА Костіков отримав підозру через декларацію на 22 млн грн

    Директор Департаменту промисловості Київської міської державної адміністрації Володимир Костіков отримав підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларації. За даними слідства, різниця між задекларованими заощадженнями та реальними фінансовими можливостями посадовця становить 22 мільйони гривень.

    У щорічній декларації за 2023 рік Костіков зазначив наявність заощаджених коштів у розмірі 31 мільйона гривень. Водночас аналіз офіційних доходів, проведений слідчими, показав, що з урахуванням усіх заробітків, у тому числі до початку роботи на державній службі, він міг накопичити не більше 9 мільйонів гривень.

    Окрему увагу правоохоронців привернули значні витрати посадовця. Зокрема, він придбав квартиру вартістю 8,4 мільйона гривень, а також автомобілі Infiniti та Mercedes-Benz і інше цінне майно. Попри це, задекларований обсяг заощаджень майже не змінювався, що, за версією слідства, не відповідає реальному фінансовому стану.

    Правоохоронці вважають, що до декларації було внесено недостовірні відомості на суму 22 мільйони гривень. За оцінкою слідства, такі дані могли використовуватися для подальшої легалізації дорогих придбань і маскування походження коштів.

    Прокурори Київської міської прокуратури повідомили Володимиру Костікову про підозру за частиною другою статті 366-2 Кримінального кодексу України — декларування недостовірної інформації. Наразі вирішується питання щодо подальших процесуальних дій у межах досудового розслідування.

  • Прокурор Вербицький живе в елітному ЖК і їздить на незадекларованій Toyota Sequoia

    Прокурор Вербицький живе в елітному ЖК і їздить на незадекларованій Toyota Sequoia

    Керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Дмитро Вербицький опинився в центрі уваги через ознаки можливого недостовірного декларування та використання бюджетних ресурсів у приватних цілях.

    Працюючи в Харкові, прокурор фактично проживає в елітному житловому комплексі «Резиденція» на вулиці Новгородській. Водночас у його декларації відсутня будь-яка інформація про житло в Харкові — ні у власності, ні в оренді, ні в безоплатному користуванні. Формально задекларованого місця проживання у місті служби у посадовця немає.

    Окремі питання викликає й автопарк прокурора. Попри наявність задекларованих електромобілів, на роботу Дмитро Вербицький пересувається на Toyota Sequoia, яка відсутня в декларації. Автомобіль також помічали з так званими «підвісними» номерними знаками.

    Під час щорічної відпустки з 20 грудня по 5 січня прокурор перебував у заміському будинку своєї матері — Тетяни Вікторівни Вербицької — у Вишгороді Київської області. У цей період, за наявною інформацією, він використовував службові паливні картки для заправки тієї ж Toyota Sequoia на місцевих автозаправних станціях. Загалом було витрачено майже 500 літрів пального на суму понад 30 тисяч гривень бюджетних коштів.

    Окремо звертає на себе увагу походження незадекларованого автомобіля. За наявними даними, Toyota Sequoia могла бути завезена до України за сприяння представників азербайджанської діаспори. У цьому контексті згадуються зв’язки прокурора Аміла Омарова з цією діаспорою, зокрема через його дядька, якому, за інформацією з відкритих джерел, надавалось сприяння у бізнес-інтересах із ознаками корупційної складової.

    Сукупність фактів — проживання в елітному житлі без відображення в декларації, користування незадекларованим автомобілем, витрати бюджетного пального під час приватних поїздок — може свідчити про порушення вимог фінансового контролю та антикорупційного законодавства.

  • Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Справа про десятки мільйонів гривень незадекларованого майна, відмова суду відсторонити посадовця та затягування парламенту зі звільненням перетворили історію голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка на показовий приклад безкарності високопосадовців у воєнний час.

    Понад рік тому журналісти оприлюднили дані про елітну нерухомість, паркомісця та преміальні автомобілі, якими користується родина Кириленка. За версією слідства, активи на суму понад 72 млн гривень були набуті без підтверджених законних джерел доходів і оформлені на родичів дружини посадовця. Значна частина цього майна не була відображена в деклараціях за 2023–2024 роки.

    Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

    Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

    Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

    Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

    Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

  • На Рівненщині колишньому депутату сільради повідомили про підозру за приховування майна

    На Рівненщині колишньому депутату сільради повідомили про підозру за приховування майна

    У Рівненській області колишньому депутату однієї з сільрад Дубенського району повідомили про підозру у внесенні недостовірних даних до електронної декларації.

    За даними слідства, у деклараціях за 2023 та 2024 роки посадовець навмисно вказав неправдиву інформацію про своє майно на суму понад 30 млн грн.

    Зокрема, колишній депутат не задекларував 6 об’єктів нерухомості та 4 приміщення ферми загальною площею 1,7 тисячі квадратних метрів. Також він приховав наявність вантажних та легкових автомобілів, напівпричепів і близько 40 земельних ділянок загальною площею понад 60 гектарів.

    Слідство кваліфікує дії посадовця за статтею про декларування недостовірної інформації, що передбачає кримінальну відповідальність. Розслідування триває, встановлюється точний обсяг прихованих активів та джерела їх придбання.