Uanews.life

Позначка: незаконне збагачення

  • Квартира за 21,6 мільйона і фіктивні послуги: САП закінчила розслідування щодо генерала СБУ Іллі Вітюка

    Квартира за 21,6 мільйона і фіктивні послуги: САП закінчила розслідування щодо генерала СБУ Іллі Вітюка

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі щодо генерала Служби безпеки України Іллі Вітюка, якого підозрюють у незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації. Про це повідомили у САП.

    У відомстві офіційно не називають прізвища фігуранта, однак, за даними джерел, йдеться саме про Іллю Вітюка. Наразі детективи НАБУ за дорученням прокурора САП відкрили стороні захисту матеріали кримінального провадження для ознайомлення — це завершальний етап перед передачею обвинувального акту до суду.

    За даними слідства, у грудні 2023 року підозрюваний придбав квартиру вартістю 21,6 млн грн. Нерухомість була оформлена на члена сім’ї. Водночас у договорі купівлі-продажу зазначено іншу суму — 12,8 млн грн.

    Для підтвердження законності походження коштів родич посадовця заявив, що заробив їх як фізична особа-підприємець, надаючи юридичні та консалтингові послуги з лютого 2022 року.

    Слідчі встановили, що на рахунки ФОП дійсно надходили кошти за нібито надані послуги. Однак ці платежі здійснювалися від особи, яка підозрюється у заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» у складі організованої злочинної групи, а також від компаній, що, за даними слідства, контролюються цією особою.

    Зібрані докази свідчать, що юридичні та консалтингові послуги фактично не надавалися, а компанії-платники мають ознаки фіктивності. Окрім того, правоохоронці не встановили підтвердженого законного джерела походження ще 8,8 млн грн, витрачених на придбання квартири.

    Таким чином, слідство вважає, що офіційні доходи та задекларовані пояснення не відповідають реальним витратам на придбання нерухомості. Після ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження справа може бути передана до суду.

  • У ексзаступника начальника ТЦК в Одесі знайшли активи на 3 млн грн

    У ексзаступника начальника ТЦК в Одесі знайшли активи на 3 млн грн

    Працівники Державного бюро розслідувань виявили у колишнього заступника начальника Київського територіального центру комплектування та соціальної підтримки в Одесі необґрунтовані активи на суму близько 3 млн грн. Йдеться про квартиру в одному з житлових комплексів та автомобіль Honda HR-V.

    За інформацією місцевих ЗМІ з посиланням на Державне бюро розслідувань, під час перевірки не встановлено легальних доходів ані в ексвійськкома, ані в його близьких родичів, які могли б пояснити придбання цього майна.

    У відомстві зазначають, що загальна вартість квартири та автомобіля становить орієнтовно 3 млн грн. Наразі триває перевірка обставин набуття активів та джерел їх фінансування.

    Правоохоронці аналізують фінансові операції, можливі схеми легалізації коштів та відповідність задекларованого майна офіційним доходам посадовця. За результатами перевірки можуть бути ухвалені процесуальні рішення.

  • Нардеп Клочко під підозрою НАБУ через незаконне збагачення понад 11 млн грн

    Нардеп Клочко під підозрою НАБУ через незаконне збагачення понад 11 млн грн

    Нардеп від «Слуги народу» Андрій Клочко потрапив під підозру НАБУ через незаконне збагачення на понад 11 млн грн. Слідство зазначає, що йдеться про земельні ділянки, квартири, нежитлові приміщення та автомобілі, оформлені на близьких родичів депутата.

    Згідно з декларацією Клочка за 2025 рік, у січні він отримав від держави 547 897 грн компенсації за невикористані дні щорічної відпустки. Заробітна плата нардепа у Верховній Раді склала 764 984 грн, до цього додається 27 тис. грн доходу від роботи за сумісництвом у Житомирському державному університеті та 1 280 102 грн від продажу рухомого майна.

    У власності родини Клочка з 1997 року знаходиться квартира в Києві площею 69 м². Крім того, депутат орендує квартиру площею 101 м², проживає у квартирі на 106 м², оформленій на родича, та має депутатську приймальню у столиці на 134 м² разом із прилеглою територією.

    Автопарк родини складається з двох раритетних «Запорожців», а також автомобілів Lexus RX 450H, оформленого на дружину та придбаного за 950 тис. грн, і Volkswagen Passat вартістю 571 тис. грн, також записаного на дружину.

    Щодо заощаджень, нардеп задекларував 90 тис. доларів готівкою, його дружина — ще 91 тис. доларів. Окрім того, у декларації вказано 17,5 тис. євро, 1,3 млн грн готівкою, 115 тис. грн заощаджень дружини та близько 18 тис. грн на банківських рахунках. Окремо зазначено заставу за рішенням ВАКС: 399 999 грн внесла дружина, ще 510 тис. грн — із власності самого Клочка.

    НАБУ повідомило про підозру нардепу у травні 2024 року. Розслідування триває, правоохоронці перевіряють походження задекларованих активів і можливу причетність до корупційних схем через оформлення майна на родичів.

  • Нерухомість і дорогі автомобілі: слідство вивчає статки екскерівниці Черкаського МСЕК

    Нерухомість і дорогі автомобілі: слідство вивчає статки екскерівниці Черкаського МСЕК

    Екскерівницю ліквідованого Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи Наталію Масенко перевіряють у межах розслідування щодо можливого незаконного збагачення. Слідство вивчає походження активів, які, за попередніми даними, могли бути набуті у період з 2020 по 2024 роки.

    За інформацією правоохоронних органів, ідеться про майно на значні суми, частина якого була оформлена на близьких родичів. Слідчі не виключають, що фактичне володіння та розпорядження цими активами могло залишатися за колишньою керівницею установи.

    Зокрема, слідство встановило придбання або оформлення на родичів кількох дорогих транспортних засобів. Серед них електромобіль Volkswagen ID.4 2022 року випуску вартістю близько 1,25 мільйона гривень, позашляховик Land Rover Discovery Sport 2021 року орієнтовною вартістю 1,56 мільйона гривень, а також автомобілі Jaguar I-Pace 2020 року та Alfa Romeo Stelvio 2017 року. Частина цих транспортних засобів була зареєстрована на чоловіка та дружину сина.

    Окрім автомобілів, правоохоронці перевіряють походження об’єктів нерухомості. Йдеться про квартиру площею 87 квадратних метрів вартістю майже 4,8 мільйона гривень, магазин непродовольчих товарів площею понад 330 квадратних метрів, а також гараж. Частина цього майна була оформлена на невістку та чоловіка.

    У декларації Наталія Масенко зазначила лише чоловіка — Олександра Синьогуба, на якого зареєстровані окремі дорогі автомобілі. Син подружжя, Ігор Синьогуб, за інформацією ЗМІ, працює в Службі безпеки України.

    Водночас у власності самої Наталії Масенко задекларовано кілька об’єктів нерухомості: квартиру площею 91,6 квадратного метра в Черкасах, квартиру у Смілі площею 34,45 квадратного метра, а також земельну ділянку площею 1200 квадратних метрів у селі Мошни.

    Її чоловік володіє житловим будинком у селі Мала Смілянка, двома земельними ділянками в цьому ж населеному пункті та квартирою в Черкасах. Ще одна квартира у місті перебуває у спільній сумісній власності подружжя.

    Задекларовані доходи родини, за даними слідства, не співвідносяться з вартістю виявлених активів. Зокрема, доходи Наталії Масенко у 2025 році складалися із заробітної плати та пенсії на загальну суму близько 227 тисяч гривень. Її чоловік задекларував пенсію, дохід від підприємницької діяльності, а також відсотки від банківських вкладів.

    Наразі триває перевірка законності набуття майна та фінансових операцій. Остаточні висновки будуть зроблені після завершення слідчих дій і правової оцінки зібраних матеріалів.

  • В Одесі екскерівник ДМС приховав у декларації 13 млн грн та переписав майно на родичку

    В Одесі екскерівник ДМС приховав у декларації 13 млн грн та переписав майно на родичку

    Колишньому керівнику управління ГУ ДМС в Одеській області Андрію Морару повідомлено про підозру у незаконному збагаченні на суму понад 13 млн грн. Про це повідомила Одеська обласна прокуратура.

    За даними слідства, під час перебування на посаді Морар розробив та впровадив схему приховування власних активів. Для цього він використав документи та печатки двох підконтрольних юридичних осіб, куди перевів усе своє майно. Пізніше посадовець залучив до засновників близьку родичку — матір, а згодом переоформив на неї нерухомість.

    У своїй декларації Андрій Морар не зазначив апартаменти, офісні приміщення, земельні ділянки, магазини та іншу нерухомість. Серед них — офіс у Білгород-Дністровському вартістю близько 1,9 млн грн та апартаменти в тому ж районі приблизно за 1,8 млн грн.

    Варто зазначити, що наразі в суді розглядаються ще дві кримінальні справи щодо Морара: за недостовірне декларування майна на суму 83 млн грн та за зловживання впливом на суддю з метою ухвалення рішення на свою користь.

    За клопотанням прокуратури Андрій Морар перебуває під вартою, слідство триває.

  • НАБУ і поліція розслідують незаконне збагачення директора «Монтажник-Україна»

    НАБУ і поліція розслідують незаконне збагачення директора «Монтажник-Україна»

    Директор державного підприємства Міноборони «Монтажник-Україна» Олександр Дмитрук став фігурантом справи про незаконне збагачення через приховування власного майна. Згідно зі слідством, майно та активи декларувалися на близьких родичів та довірених осіб, хоча фактично контролювалися Дмитруком.

    Розслідування за ст. 368-5 ККУ проводить Національна поліція разом із Київською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону. Слідчі встановили, що з 2012 року, коли Дмитрук очолив підприємство, він і родина придбали численні об’єкти нерухомості в Києві та автомобілі преміумкласу, загальна вартість яких значно перевищує офіційні доходи посадовця та його родичів.

    Офіційні доходи Дмитрука та членів родини за 2011–2024 роки: сам Дмитрук – близько 3,69 млн грн, дружина Наталія – 1,14 млн грн, син Артем – 480 тис. грн, донька Аліна – 528 тис. грн, брат – 944 тис. грн. Інші родичі та довірені особи заробили від кількох десятків тисяч до 1,6 млн грн за весь період.

    Реєстроване та фактично контрольоване майно включає квартири на дітей, брата, племінниць та зятя, вартість яких оцінюють у сотні тисяч доларів. Також родина придбала численні автомобілі преміумкласу та мотоцикли, деякі з яких перебувають на довіреності Дмитрука або фактично ним використовуються.

    Слідство зазначає, що для приховування реального стану справ оформлювалася оренда банківських сейфів на осіб, які не декларують майно. Наприклад, у липні 2024 року син Артем Дмитрук видав батькові довіреність на сейф у АТ «Ощадбанк».

    Дії посадовця кваліфіковані як незаконне збагачення та підривають довіру до державних закупівель у сфері оборони. Слідство триває.

  • Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Доки держава збирає по гривні на потреби фронту, у самому серці податкової служби — Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (ВПП) — розгорнувся «бізнес» зовсім іншого масштабу.

    На чолі системи, яка нищить легальний бізнес через відкати та шантаж, стоїть Євгеній Босенко. Видання 360ua.news розпочало цикл розслідувань про те, як один чиновник зміг приватизувати державні функції під носом у правоохоронців.

    Гроссмейстер «сірих» схем: хто такий Євген Босенко?

    Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

    За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

    Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

    Тріада Босенка: ПДВ, блоки та перевірки

    Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

    1. «Вхідний квиток» на відшкодування ПДВ: Повернення законних коштів великим підприємствам перетворилося на привілей. Хочеш отримати ПДВ вчасно? Готуй фіксований «відкат». Без особистої візи Босенка гроші просто «зависають».
    2. Зашморг на накладних: Схема блокування податкових накладних (ПН) стала конвеєром. Система штучно зупиняє роботу підприємства, а далі бізнесу натякають: або довгі суди, або «символічний» відсоток Босенку за розблокування.
    3. Перевірка як вирок: Якщо платник податків виявляє «непокірність», у гру вступають податкові перевірки. Це не аудит — це каральна операція, мета якої паралізувати рахунки та довести власника до капітуляції.

    Легалізація через «автомобільний дисконт»

    Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

    Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

    У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

    • Які конкретно фінансово-промислові групи вже стали жертвами «апетитів» Босенка?
    • Через які підставні фірми-прокладки проходять корупційні відсотки?
    • Як закордонні активи Босенка пов’язані з сьогоднішніми поборами

    Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

  • Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Вищий антикорупційний суд у листопаді 2025 року обрав запобіжні заходи сімом підозрюваним у справі про розкрадання близько 100 млн доларів та отримання неправомірної вигоди від контрактів «Енергоатому». Йдеться про колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка, виконавчого директора з безпеки Дмитра Басова, трьох працівників бек-офісу Ігоря Фурсенка, Людмилу Зоріну та Лесю Устименко, а також бізнесменів і співзасновників студії «Квартал 95» Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

    Слідство НАБУ стверджує, що підозрювані організували схему отримання 10–15% від вартості контрактів контрагентів Енергоатому. Фігуранти нібито контролювали кадрові призначення, процеси закупівель та рух фінансів підприємства. Миндіч і Цукерман виступали організаторами групи, а Миронюк і Басов координували дії «бек-офісу» та взаємодіяли з представниками прокуратури.

    За даними слідства, група використовувала кодовані назви для готівки та криптоактивів, а також спеціальні місця для зустрічей, щоб приховати незаконні операції. «Бек-офіс» функціонував у квартирі колишнього нардепа Андрія Деркача. Легалізація коштів відбувалася через три механізми: доставку та змішування готівки, переведення на рахунки компаній та передача третім особам.

    Суд ухвалив такі запобіжні заходи: Миронюк — тримання під вартою із заставою 126 млн грн, Басов — 40 млн грн, Фурсенко — 95 млн грн, Устименко — 25 млн грн, Зоріна — 12 млн грн. Усі вони були згодом відпущені під заставу з покладенням обов’язків прибувати до суду та обмежень на пересування.

    У справі також фігурує колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов. За даними прокурора, він нібито отримав у своєму інтересу значні суми через «бек-офіс». Чернишов заявляє, що не брав участі в схемі Енергоатому, а відвідував приміщення як «інтелектуальний клуб». Суд обрав для нього тримання під вартою із заставою 51,6 млн грн, яку внесли фізичні особи.

    Сторона захисту наполягає на відсутності достатніх доказів, відзначаючи, що епізоди отримання коштів не доведені та не можна стверджувати про складання злочинної організації. У свою чергу, прокурори наголошують на системності дій фігурантів, легалізації коштів та ризиках втечі.

  • Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Справа про десятки мільйонів гривень незадекларованого майна, відмова суду відсторонити посадовця та затягування парламенту зі звільненням перетворили історію голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка на показовий приклад безкарності високопосадовців у воєнний час.

    Понад рік тому журналісти оприлюднили дані про елітну нерухомість, паркомісця та преміальні автомобілі, якими користується родина Кириленка. За версією слідства, активи на суму понад 72 млн гривень були набуті без підтверджених законних джерел доходів і оформлені на родичів дружини посадовця. Значна частина цього майна не була відображена в деклараціях за 2023–2024 роки.

    Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

    Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

    Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

    Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

    Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

  • Нерухомість і автомобіль без доходів: НАЗК викрило закарпатського митника

    Нерухомість і автомобіль без доходів: НАЗК викрило закарпатського митника

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило ймовірні ознаки незаконного збагачення у державного інспектора митного поста «Тиса» на Закарпатті. Про це йдеться у результатах повної перевірки його майнового стану.

    За даними агентства, загальна вартість активів, законність походження яких викликає сумніви, перевищує 23 мільйони гривень. Ключовим об’єктом є земельна ділянка площею близько 1,6 тисячі квадратних метрів із житловим будинком майже на 330 квадратних метрів в Ужгороді. Формально нерухомість оформлена на матір посадовця, однак, як встановило НАЗК, фактично нею користується сам митник разом зі своєю родиною.

    Крім того, перевірка показала, що у 2024 році дружина інспектора придбала автомобіль Skoda Kodiaq. Аналіз фінансового стану сім’ї не підтвердив наявності достатніх законних доходів для здійснення такої покупки.

    У НАЗК зазначають, що зіставлення офіційних доходів і витрат чиновника та його близьких осіб не дозволяє пояснити походження виявлених активів. Зокрема, позики, на які посилаються родичі митника, не мають належного фінансового обґрунтування, а їхні умови та джерела коштів містять ознаки фіктивності.

    Матеріали перевірки можуть стати підставою для подальшої правової оцінки з боку правоохоронних органів. У разі підтвердження висновків НАЗК йдеться про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.