Uanews.life

Позначка: обшуки

  • ДБР провело обшуки у Кубракова щодо справи фонду «We build Ukraine»

    ДБР провело обшуки у Кубракова щодо справи фонду «We build Ukraine»

    Колишній міністр інфраструктури Олександр Кубраков закриває свій фонд «We build Ukraine», який проіснував лише рік. За даними джерел, проєкт мав слугувати каналом для освоєння сотень мільйонів доларів під прикриттям міжнародної співпраці. Фонд також був пов’язаний із потенційною угодою України та США щодо рідкоземельних металів.

    Ще перебуваючи на посаді, Кубраков отримав доступ до важливих державних документів і, за інформацією, домовився з тодішньою послом США Бриджит Бринк про лобіювання власних інтересів. Після його відставки у травні 2024 року та повернення Бринк до США домовленості втратили актуальність, переговори щодо металів пішли іншим сценарієм, а фонд з гучною назвою виявився непотрібним.

    Ситуація для ексміністра ускладнилась 11 липня 2025 року, коли ДБР провело обшуки у нього в межах справи нардепа Євгенія Шевченка, підозрюваного у держзраді та шахрайстві на 14,5 млн грн. За даними слідства, Шевченко виманював кошти під приводом закупівлі добрив у Білорусі, але гроші використовувалися на інші цілі.

    Ім’я Кубракова неодноразово фігурує у корупційних скандалах: завищені тендери, монополізація ринку інфраструктурних робіт, провали у захисті критичної інфраструктури. Спостерігачі зазначають системність проблем: державні ресурси перетворюються на інструмент збагачення для вузького кола осіб.

  • У ексміністра Кубракова провели обшуки після закриття його фонду “We build Ukraine”

    У ексміністра Кубракова провели обшуки після закриття його фонду “We build Ukraine”

    Ексміністр інфраструктури Олександр Кубраков закриває свій фонд “We build Ukraine”, який проіснував менше року. Проєкт із гучною назвою планував стати інструментом для освоєння сотень мільйонів доларів під прикриттям міжнародних партнерств, зокрема потенційної угоди з США щодо рідкоземельних металів.

    За даними джерел, ще працюючи міністром, Кубраков отримав доступ до важливих державних документів і налагодив контакт із тодішньою послом США Бриджит Бринк, яка мала лобіювати його інтереси. Але після його відставки у травні 2024 року та повернення Бринк до США всі домовленості втратили актуальність. Переговори про стратегічні ресурси пішли іншим шляхом, а фонд фактично залишився “порожньою оболонкою”.

    Додатковим ударом для ексміністра стали обшуки, які 11 липня 2025 року провело ДБР у рамках справи нардепа Євгенія Шевченка. Останнього підозрюють у держзраді та шахрайстві на понад 14,5 млн грн, зокрема у схемі з “білоруськими добривами”. Слідство перевіряє, чи не перетиналися інтереси Кубракова та Шевченка у цій справі.

    Ім’я Кубракова не вперше з’являється у скандальних розслідуваннях: мова йде про завищені тендери, монополізацію інфраструктурного ринку та провали в захисті критичних об’єктів. Антикорупційні органи називають це системною моделлю, де державні ресурси перетворювались на інструмент особистого збагачення вузького кола осіб.

  • У Департаменті суспільних комунікацій КМДА пройшли обшуки правоохоронців

    У Департаменті суспільних комунікацій КМДА пройшли обшуки правоохоронців

    У Києві тривають обшуки у Департаменті суспільних комунікацій КМДА та підпорядкованих комунальних підприємствах. У мерії заявляють, що дії правоохоронців є інструментом тиску та спробою дискредитації.

    За офіційною заявою адміністрації, обшуки проводяться без попередніх запитів чи судових рішень на отримання документів. У департаменті зазначають, що працівники передають слідчим запитувані матеріали, які й так перебувають у відкритому доступі. При цьому обшуки, за словами чиновників, фактично заблокували роботу установ та їхніх підприємств.

    «Правоохоронці продовжують використовувати суди та обшуки як інструмент тиску і дискредитації діяльності Київської міської державної адміністрації», – йдеться у повідомленні пресслужби КМДА.

    13 серпня прокурори Київської міської прокуратури та окружних прокуратур спільно з поліцією і ДБР оголосили підозри 22 особам, серед яких – посадовці комунальних підприємств та структурних підрозділів КМДА. Їх підозрюють у службовій недбалості та пособництві в заволодінні бюджетними коштами. Сума збитків оцінюється у понад 230 млн грн.

    Серед прикладів фігурують зупинка руху поїздів метро на ділянці від «Либідської» до «Теремків» та завищені витрати на ремонти й постачання товарів.

    Міський голова Києва Віталій Кличко 14 серпня назвав підозри на адресу посадовців «інформаційним димом». За його словами, з 2019 року центральна влада чинить тиск на Київ, намагаючись дезорганізувати управління містом, а подібні дії ускладнюють навіть допомогу українським військовим.

    Крім обшуків, готується ревізія з боку Державної аудиторської служби. Її голова Алла Басалаєва підтвердила, що аудитори перевірятимуть Департамент економіки та інвестицій КМДА, навіть попри відсутність запрошення від мера столиці.

  • У Дніпрі викрили 11 шахрайських кол-центрів: працювали 300 операторів

    У Дніпрі викрили 11 шахрайських кол-центрів: працювали 300 операторів

    Прокурори Дніпропетровської обласної та окружних прокуратур припинили діяльність 11 кол-центрів, які діяли у Дніпрі під виглядом брокерських компаній та банківських служб безпеки. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.

    Частина з них працювала за схемою «інвестиційної підтримки», пропонуючи громадянам вкладати гроші у криптовалюту та обіцяючи прибутки від біржових торгів. Інші шахраї представлялися співробітниками банків і переконували встановити «захисний» мобільний додаток. Через нього вони отримували доступ до онлайн-банкінгу потерпілих та знімали кошти з рахунків.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 700 одиниць техніки, мобільні телефони, SIM-картки, чорнові записи, підроблені печатки та готівку. Загалом у кол-центрах працювали близько 300 операторів.

    Наразі готується клопотання про арешт вилученого майна. Досудове розслідування триває за ч. 4 ст. 190 КК України. Правоохоронці встановлюють усіх причетних та ідентифікують потерпілих.

  • Фіктивні працівники, завищені кошториси і “свої” підрядники: що знайшли слідчі у “Київтеплоенерго”

    Фіктивні працівники, завищені кошториси і “свої” підрядники: що знайшли слідчі у “Київтеплоенерго”

    Столична Нацполіція продовжує розслідувати масштабні факти ймовірних корупційних правопорушень у роботі КП “Київтеплоенерго”. Справи стосуються завищення вартості будівельних матеріалів, фіктивного працевлаштування та використання сумнівних підрядників. За оцінками правоохоронців, збитки бюджету столиці сягають сотень мільйонів гривень. Про це пише видання КВ.

    Фіктивне працевлаштування

    Однією з найрезонансніших стала справа щодо фіктивного працевлаштування у відділі розвитку персоналу підприємства. За версією слідства, директорка департаменту управління персоналом Світлана Строкач організувала схему, за якою дві громадянки з 2018 по 2022 рік офіційно отримували зарплату, не з’являючись на роботу. Загалом “заробітки” цих осіб склали понад 3,4 млн грн, а їхні зарплатні картки, ймовірно, перебували у самої посадовиці. Їй інкримінують привласнення коштів за ч. 2, 3, 4 ст. 191 КК України.

    Її підлеглому Богдану Ворожбиту закидають службову недбалість — він не проконтролював ситуацію, що призвело до втрати підприємством ще близько 2,5 млн грн.

    Завищення кошторисів і підрядники

    Інший епізод стосується ремонту на Троєщині, де при відновленні пошкодженого тепломережами асфальту було завищено вартість гарячих асфальтобетонних сумішей. Збитки — 916,6 тис. грн. Відповідальність покладають на начальницю відділу кошторисної роботи КП, яка підписала документи.

    Окремо поліція перевіряє гігантський договір на 863,9 млн грн з ТОВ “Екніс” щодо реконструкції стратегічного об’єкта тепломереж. Слідчі вважають, що угода укладалася за завищеними цінами, а компанія неодноразово фігурувала у подібних схемах.

    Паралельно досліджується діяльність ТОВ “Авест Буд”, яке мало підряди на 59,7 млн грн. За даними поліції, підприємство завищувало ціни на матеріали, а частину коштів виводило через фіктивні фірми.

    Загалом відкрито щонайменше чотири кримінальні провадження щодо “Київтеплоенерго”. Справи стосуються як привласнення майна у великих розмірах (ч. 4–5 ст. 191 КК), так і службової недбалості (ст. 367 КК).

    Варто нагадати, що ще у 2023 році Держаудитслужба зафіксувала порушень у діяльності підприємства на 20,28 млрд грн, із яких понад 3,2 млрд грн — безповоротно втрачені кошти. Найбільші втрати припадали на теплові мережі, які залишаються у критичному стані.

    “Київтеплоенерго” очолює В’ячеслав Бінд, підприємство підпорядковується департаменту ЖКІ КМДА, яким керує Дмитро Науменко. Сферу ЖКГ столиці з 2014 року курує заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Попри численні викриття, жоден із топ-менеджерів “Київтеплоенерго” чи КМДА фактично не поніс відповідальності.

    Слідство вказує, що схеми в “Київтеплоенерго” — системні та багаторівневі. Вони поєднують завищені кошториси, використання підконтрольних підрядників і фіктивних фірм, що дозволяє виводити бюджетні гроші у тінь.

  • НАБУ провело обшуки в СБУ через можливий хабар 4 млн грн

    НАБУ провело обшуки в СБУ через можливий хабар 4 млн грн

    У четвер, 21 серпня, Національне антикорупційне бюро України провело обшуки у працівників Служби безпеки України. За даними слідства, офіцери СБУ могли отримати 4,2 млн грн хабаря за надання службової інформації особі, пов’язаній з олігархом Ігорем Коломойським. Про це повідомила газета ZN.UA із посиланням на постанову Вищого антикорупційного суду.

    Обшуки стосувалися заступника начальника ГУ контррозвідувального забезпечення об’єктів критичної інфраструктури СБУ Івана Сухоради та начальника відділу Петра Дударя. За версією слідства, вони могли надавати інформацію про обстановку у сфері енергетики та кримінальні провадження СБУ Богдану Якимцю, який є контактною особою між Коломойським та керівництвом СБУ.

    Повідомляється, що докази для обшуків НАБУ отримало після перевірки телефону Якимця, вилученого під час обшуку в лютому 2025 року. У телефоні було зафіксоване листування із Сухорадою та Дударем, а також інформація про справи ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укртатнафта».

    На цей час Сухораду та Дударя відсторонено від посад. Вони перебувають під контролем СБУ.

    У контексті останніх подій наголошується, що детективи НАБУ Руслан Магомедрасулов та інші колеги, звинувачені СБУ у державній зраді, раніше розслідували справу Якимця. Через це СБУ отримала доступ до всіх матеріалів слідства НАБУ щодо нього.

    Ця ситуація стала частиною більш широкого конфлікту між антикорупційними органами та СБУ, зокрема на тлі звинувачень у сприянні втечі бізнес-партнерів Коломойського та розслідувань можливих зв’язків детективів НАБУ з Росією.

  • Депутатку на Київщині підозрюють у захопленні 92 га землі на 12 млн грн

    Депутатку на Київщині підозрюють у захопленні 92 га землі на 12 млн грн

    Правоохоронці викрили масштабну земельну аферу у Київській області. Підозри повідомлено депутатці однієї з селищних рад та ще п’ятьом особам. За даними слідства, організована група заволоділа землями площею 92 гектари, завдавши збитків територіальній громаді на понад 12 млн грн.

    Як працювала схема

    За інформацією Офісу Генерального прокурора, депутатка, яка водночас була секретарем постійної комісії з питань земельних відносин та охорони довкілля, залучила до оборудки приватного нотаріуса, адміністратора ЦНАПу та трьох підставних осіб.

    Схема діяла наступним чином:

    • до адміністратора надходили нібито заяви громадян про приватизацію землі;

    • пакет документів із підробленими підписами передавався у земельний відділ;

    • сесія сільської ради ухвалювала рішення про виділення ділянок;

    • приватний нотаріус оформлював договори купівлі-продажу, згідно з якими новим власником ставала сама депутатка.

    У дійсності громадяни жодних заяв не писали і жодних документів не підписували.

    Завдяки підробленим документам та подальшим оборудкам організатори схеми отримали у власність 92 гектари землі. Збитки для територіальної громади оцінили у 12 млн грн.

    Під час обшуків у Києві, Київській та Хмельницькій областях правоохоронці вилучили документи, що підтверджують незаконне відчуження землі: договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі, державні акти, технічну документацію щодо меж земельних ділянок, довіреності тощо.

    Організаторці та п’ятьом її спільникам повідомлено про підозру за такими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене організованою групою, в особливо великих розмірах),

    • ч. 3 ст. 358 (підроблення документів),

    • а також низка статей щодо організації та співучасті у злочині.

    Санкція статей передбачає тривалі строки позбавлення волі.

  • Обшуки у нардепа Ігоря Молотка і його оточення – НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення

    Обшуки у нардепа Ігоря Молотка і його оточення – НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою розпочало розслідування щодо народного депутата Ігоря Молотка. Слідство перевіряє ймовірне незаконне збагачення, недостовірне декларування, а також приховування фактичного користування елітним автомобілем.

    У межах кримінального провадження правоохоронці провели обшуки у будинку самого Молотка, а також у квартирах його співмешканки Яни Шевченко та її вітчима. Окрема увага приділена фінансовим активам найближчого оточення нардепа, яке, за версією слідства, може бути пов’язане з походженням сумнівних статків.

    Серед об’єктів перевірки — автомобіль Toyota Land Cruiser 2022 року випуску, яким користувався Молоток, однак не вказав його у декларації. Також з’ясовується джерело коштів на купівлю дороговартісного нерухомого майна Шевченко та її родичів.

    Яна Шевченко, попри мізерний офіційний дохід у 1,85 млн грн з 1998 по 2025 рік, задекларувала 320 тисяч доларів та 55 тисяч євро готівкою. Її вітчим і мати, які спільно заробили за той самий період 3,38 млн грн, також мають елітну нерухомість у столиці.

    Зокрема, Шевченко з 2019 року володіє квартирою в Києві площею 100,4 кв. м вартістю понад 6,2 млн грн. А її вітчим у 2025 році купив іншу квартиру площею 136,7 кв. м за понад 13 млн грн. В день укладання угоди він оформив довіреність на управління цією нерухомістю на Шевченко та помічника нардепа.

    Розслідування триває. НАБУ встановлює джерела походження коштів, а також перевіряє законність придбання і користування майном, що може належати Ігорю Молотку через підставних осіб.

  • Масштабна афера з нерухомістю в Києві: серед підозрюваних — колишній нардеп

    Масштабна афера з нерухомістю в Києві: серед підозрюваних — колишній нардеп

    Прокурори Офісу Генерального прокурора оголосили підозру чотирьом учасникам організованої злочинної групи, які, за даними слідства, незаконно заволоділи понад 21 мільйоном гривень столичного підприємства. Серед фігурантів — колишній народний депутат України VII–VIII скликань, а також адвокати, юрист і директор товариства.

    Як повідомила пресслужба Офісу Генпрокурора, афера стосувалася нерухомості у Солом’янському районі Києва. Підозрювані пообіцяли передати у власність частину приміщення, уклали договір, отримали кошти, але нерухомість покупцеві так і не передали.

    Слідство з’ясувало, що схема була заздалегідь спланованою. Екснардеп залучив до реалізації махінацій підконтрольні компанії та довірених осіб. У результаті в 2021 році вся будівля була переписана на компанію-нерезидента, що завдало потерпілій стороні збитків на понад 21 мільйон гривень.

    Під час обшуків у фігурантів правоохоронці вилучили мобільні телефони з листуванням, яке підтверджує змову та координацію дій у справі.

    Організатору та його спільникам повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:

    • ч. 5 ст. 191 — заволодіння майном в особливо великих розмірах,

    • ч. 2 ст. 366 — службове підроблення,

    • ч. 3 ст. 209 — легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом.

    Прокуратура готує клопотання до суду про обрання запобіжного заходу — взяття під варту.

  • СБУ проводить обшуки в «Артеріумі»: Жеваго заявляє про політичний тиск, компанія заперечує торгівлю з Росією

    СБУ проводить обшуки в «Артеріумі»: Жеваго заявляє про політичний тиск, компанія заперечує торгівлю з Росією

    16 липня правоохоронці провели обшуки у центральному офісі фармацевтичної корпорації «Артеріум», що належить бізнесмену і політику Костянтину Жеваго. Обшуки також відбулись на виробничих майданчиках у Києві та Львові. Це вже третя силова операція проти компанії за останні три роки — попередні проводились у 2022-му та лютому 2025 року.

    Слідство підозрює компанію у незаконному збуті лікарських засобів на території РФ. Водночас у «Артеріумі» категорично заперечують усі обвинувачення. У заяві корпорації зазначається, що вона не здійснює жодних постачань до Росії чи Білорусі, а поява їхньої продукції на цих ринках може бути наслідком перепакування з боку сторонніх посередників.

    Сам Костянтин Жеваго розцінив обшуки як форму політичного тиску, пов’язану з його громадянською позицією та політичною діяльністю. Бізнесмен назвав дії силовиків «черговим актом переслідування».

    Нагадаємо, у лютому 2025 року Рада національної безпеки і оборони України застосувала санкції до Жеваго, передбачивши повне блокування його активів. Попри це, за даними слідства, він продовжує контролювати частину майна — зокрема через компанію «Тіквел Компані», яка без активної господарської діяльності придбала пам’ятку архітектури в центрі Києва за 292 млн грн.

    Цю угоду профінансували через ланцюг пов’язаних осіб у формі поворотної фінансової допомоги — в обхід фінансового моніторингу. Крім того, одночасно зі зміною бенефіціара «Тіквел Компані» правоохоронці фіксують спроби прихованого збереження контролю над активами, які мали бути заблоковані.

    Нами вже подано скарги щодо тіньової діяльності Жеваго та схем обходу санкцій. Подробиці їх розгляду будуть оприлюднені згодом.