Позначка: Оксана Забужко

  • Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

    Від Playboy до Радіодиктанту: чому українці знову сваряться через свято єдності

    До Радіодиктанту національної єдності залишилося лише два дні, але навколо головного мовного флешмобу країни вже розгорівся скандал. Цього року приводом для суперечок стала Даша Астаф’єва, яку організатори запросили читати текст разом із відомим учителем української мови Артуром Пройдаковим. Частина користувачів соцмереж розкритикувала вибір співачки через її минуле в модельному бізнесі, тоді як інші підтримали артистку та нагадали про її волонтерську діяльність.

    Радіодиктант національної єдності відбудеться 27 жовтня об 11:00. Цьогоріч текст під назвою «Лист, який не закінчується» написав письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.

    Уперше в історії акції диктант читатимуть двоє людей — педагог Артур Пройдаков і громадська діячка Даша Астаф’єва. Про це офіційно повідомило Суспільне Мовлення.

    Оголошення кандидатури Астаф’євої викликало неоднозначну реакцію. Деякі користувачі почали згадувати її фотосесії для журналу Playboy, ставлячи під сумнів доречність участі колишньої моделі в загальнонаціональній освітній акції.

    Сама артистка відреагувала на критику з іронією. Вона звернула увагу на суперечливість закидів: одні коментатори критикують її за модельне минуле, інші — за зовнішність або вік.

    Водночас прихильники Астаф’євої нагадують, що останніми роками вона активно займається волонтерством, бере участь у благодійних ініціативах і розвиває культурні проєкти.

    У коментарі виданню «Люкс ФМ» Астаф’єва та Пройдаков наголосили, що Радіодиктант передусім має об’єднувати людей, а не перетворюватися на змагання за оцінки.

    Цікаво, що подібні суперечки супроводжують Радіодиктант уже багато років.

    Протягом тривалого часу його тексти створював і читав мовознавець Олександр Авраменко. Попри професійний досвід, він також отримував критичні зауваження.

    Учасники скаржилися на складні речення, велику кількість розділових знаків і незвичні для повсякденного мовлення наголоси.

    Авраменко пояснював, що орієнтується на словникові норми, а не на власні мовні вподобання.

    У 2021 році текст «Слідом за пам’яттю» написав і прочитав письменник Юрій Андрухович. Після трансляції частина учасників скаржилася, що автор читав надто швидко, через що вони не встигали записувати почуте.

    Водночас у 2022 році Радіодиктант викликав зовсім інші емоції.

    Текст «Твій дім» письменниці Ірини Цілик прочитала акторка Ада Роговцева. Її виконання справило сильне враження на слухачів, а ведучий Роман Коляда не стримав сліз під час трансляції.

    У 2023 році текст Катерини Калитко читав актор Олексій Гнатковський. Його переважно хвалили за розмірений темп та виразну дикцію, хоча деякі учасники знову говорили про складність пунктуації.

    Наступного року справжню хвилю жартів спровокував текст Оксани Забужко «Магія голосу».

    Радіодиктант читав поет і військовослужбовець Павло Вишебаба. Українці обговорювали довгі речення письменниці, численні тире та малознайомі слова.

    Особливо активно жартували над словом «брехунець» — так називали дротовий радіоприймач.

    Проте найбільш резонансним за останні роки став Радіодиктант-2025.

    Текст «Треба жити!» написала Євгенія Кузнєцова, а прочитала народна артистка України Наталія Сумська.

    Частина слухачів розкритикувала темп читання та інтонацію акторки. Дехто зізнавався, що фізично не встигав записувати речення.

    У соцмережах активно обговорювали складні діалектні слова, зокрема «лелітки», «пітятко» та «кия́хи».

    Особливо гучною стала реакція львів’янки Христини Гоянюк, яка бере участь у Радіодиктанті від самого початку його проведення.

    Під час прямого ефіру вона різко розкритикувала і текст, і манеру читання. Ситуація викликала додаткову суперечку після того, як ведучий перервав її виступ.

    Нинішній Радіодиктант обіцяє відрізнятися від попередніх не лише участю двох читців.

    Автор тексту Артур Дронь розповів, що прагнув створити особисту й емоційну розповідь, яка нагадуватиме відверту розмову з близькою людиною.

    За словами письменника, текст не міститиме навмисно ускладнених архаїзмів чи діалектизмів.

    Організатори також наголошують: мета Радіодиктанту полягає не в перевірці грамотності як такій, а в об’єднанні українців незалежно від місця проживання, віку чи рівня знання мови.

    Попри щорічні суперечки, інтерес до акції залишається високим. У 2025 році учасники надіслали на перевірку понад 11 тисяч робіт, зокрема з-за кордону.

    Цьогоріч долучитися до Радіодиктанту можна буде через Українське Радіо, Радіо Культура, телеканал «Суспільне Культура», YouTube та застосунок «Дія».

    Чи стане участь Даші Астаф’євої та Артура Пройдакова приводом для нових дискусій після трансляції, покаже вже 27 жовтня. Однак історія Радіодиктанту свідчить, що навіть суперечки навколо текстів і читців не заважають українцям щороку повертатися до цієї традиції.

  • «Росіяни — геть»: як антиросійські гасла знову звучать у Європі

    «Росіяни — геть»: як антиросійські гасла знову звучать у Європі

    У Європі на тлі війни Росії проти України посилюються антиросійські настрої, що проявляються не лише в політичних рішеннях, а й у публічній риториці. Цю тенденцію аналізує українська письменниця Оксана Забужко, пов’язуючи її з нещодавніми політичними змінами в Угорщині та загальним переосмисленням ролі Росії в європейській історії.

    Одним із ключових факторів, що привернув увагу, стали парламентські вибори 2026 року в Угорщині. У результаті голосування багаторічний прем’єр-міністр Віктор Орбан, який перебував при владі 16 років і був відомий своєю більш м’якою позицією щодо Росії, зазнав поразки. Його замінила опозиційна проєвропейська сила, що виступає за відновлення демократичних інститутів і тісніші зв’язки з ЄС.

    Аналітики розглядають цю подію як важливий сигнал для всієї Європи, адже вона може означати ослаблення проросійського впливу в регіоні та зміну політичного курсу країни.

    На цьому тлі в публічному дискурсі знову з’являються історичні гасла, зокрема «Ruszkik haza!» («Росіяни — геть!»), яке було символом угорського повстання 1956 року проти радянського впливу. Забужко наголошує, що нинішнє повернення подібної риторики має глибший сенс: воно означає не лише критику сучасної політики Кремля, а й переосмислення історичної ролі Росії в Європі.

    За її оцінкою, важливим є саме те, що у сучасній Європі дедалі частіше звучить пряма критика Росії як держави, а не лише окремих політичних режимів чи історичних постатей. Якщо раніше в європейському дискурсі було прийнято розмежовувати «радянське» і «російське», або ж критикувати лише конкретних лідерів, то зараз, на тлі війни в Україні, відбувається ширше переосмислення.

    Експерти підтверджують, що повномасштабна війна Росії проти України стала каталізатором змін у політичному мисленні Європи. Від 2022 року країни ЄС послідовно посилюють санкції, скорочують енергетичну залежність від російських ресурсів і переглядають свою безпекову політику. Особливо жорстку позицію займають держави Центральної та Східної Європи, для яких історичний досвід радянського впливу залишається важливим фактором.

    Водночас у різних країнах ЄС підходи до Росії все ще відрізняються. Частина держав наполягає на жорсткому стримуванні, тоді як інші виступають за збереження каналів дипломатичного діалогу. Однак загальна тенденція свідчить про зростання критичного ставлення до Росії на рівні як політичних еліт, так і суспільства.

    Окрему роль у цих процесах відіграє Україна. За словами Забужко, саме війна стала фактором, який «знімає» з Європи страх перед Росією та змушує по-новому оцінювати історичні події — від Угорщини 1956 року до Чехословаччини 1968-го. Таким чином, сучасні політичні процеси поєднуються з історичною пам’яттю, формуючи нову ідентичність європейської політики.

    Політологи також відзначають, що зміна риторики — це не лише емоційна реакція, а й відображення глибших геополітичних змін. Ослаблення проросійських політичних сил у Європі, зростання підтримки України та посилення ролі НАТО і ЄС у безпековій політиці свідчать про структурну трансформацію континенту.

    Таким чином, висловлювання Оксани Забужко відображає ширший процес: Європа поступово переходить від обережної критики до більш чіткої позиції щодо Росії. І хоча ця трансформація ще не завершена, події останніх років — зокрема війна в Україні та політичні зміни в окремих країнах — уже суттєво змінили тон і зміст європейського публічного дискурсу.