Uanews.life

Позначка: операція “Павутина”

  • Українські спецслужби увірвалися до еліти Європи: СБУ та ГУР вміють те, чого не робить більше ніхто

    Українські спецслужби увірвалися до еліти Європи: СБУ та ГУР вміють те, чого не робить більше ніхто

    Українські спецслужби за роки повномасштабної війни пройшли шлях, який докорінно змінив їхнє сприйняття західною розвідувальною спільнотою. Служба безпеки України та Головне управління розвідки Міністерства оборони опинилися на четвертій позиції у рейтингу найкращих розвідувальних служб Європи, складеному французьким журналом L’Express. Українські структури залишили позаду низку спецслужб держав, які десятиліттями вважалися одними з найсильніших на континенті.

    Рейтинг має незвичайну методологію. Автори не намагалися порівнювати бюджети спецслужб, кількість співробітників або число проведених операцій — значна частина таких даних у будь-якому разі засекречена. Натомість L’Express звернувся безпосередньо до професійного середовища. В опитуванні взяли участь 60 чинних і колишніх представників та високопосадовців розвідувальних служб із 25 країн. Серед опитаних були також представники американської та ізраїльської розвідувальних спільнот. Кожному пропонували назвати п’ять найкращих європейських служб, оцінюючи передусім їхню ефективність та надійність.

    Перше місце з великим відривом посіла британська MI6, яка отримала 251 бал. Другою стала французька DGSE зі 169 балами. На третій позиції опинилася нідерландська AIVD із 97 балами, а слідом — українські СБУ та ГУР, які в рейтингу розглядали разом і які набрали 77 балів. П’ятірку замкнула німецька BND. Таким чином, Україна випередила розвідувальні служби не лише Німеччини, а й Польщі, Швеції, Норвегії, Естонії, Данії, Румунії, Іспанії та Фінляндії.

    Особливо показово, що Україна досягла такого результату в умовах найбільшої війни в Європі за десятиліття. Саме після 2022 року СБУ та ГУР отримали величезний практичний досвід роботи проти Росії — держави, яка має одну з найбільших у світі систем спецслужб, величезні ресурси та розгалужену контррозвідувальну інфраструктуру.

    За інформацією про результати дослідження L’Express, представники професійного середовища звернули увагу на винахідливість українських служб, здатність проводити складні операції та готовність працювати з високим рівнем ризику. Один із європейських представників розвідувальної спільноти навіть проводив паралель між українськими структурами та ізраїльським «Моссадом».

    Одним із найбільш відомих прикладів стала операція СБУ «Павутина» 1 червня 2025 року. Для ударів по російській стратегічній авіації FPV-дрони були приховано доставлені вглиб території Росії та запускалися неподалік військових аеродромів. Саме «Павутину» згадували серед прикладів, які демонструють можливості українських спецслужб.

    І це лише один напрямок. В офіційному переліку операцій ГУР фігурують повернення контролю над так званими «вишками Бойка», операція «Синиця», атака на російський аеродром «Сольци», знищення ворожої дальньої авіації, операції у кіберпросторі та застосування морських і далекобійних безпілотників.

    Українська розвідка водночас дедалі частіше працює не ізольовано, а разом з іншими складовими Сил оборони. Наприклад, у червні 2026 року ГУР повідомляло про спільне із СБУ, Силами безпілотних систем, Держприкордонслужбою та іншими складовими Сил оборони ураження Слов’янського нафтопереробного заводу в Росії.

    Цікаво виглядає і склад першої трійки рейтингу. Беззаперечним переможцем стала британська MI6. Її перевагою опитані називали насамперед надзвичайно сильну агентурну розвідку — здатність роками вибудовувати мережі джерел та проникати до політичних і владних еліт стратегічних противників. Серед держав, де британці мають особливо сильні можливості, називали Росію, Китай, Іран і Туреччину.

    Репутацію MI6 додатково зміцнила її роль напередодні повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Британська й американська розвідки заздалегідь попереджали про підготовку Москви до великої війни. У професійному середовищі це стало одним із прикладів того, наскільки важливо не лише отримати інформацію, але й правильно її інтерпретувати.

    Друге місце посіла французька DGSE. Її сильною стороною вважається глобальна географія роботи. Один із представників польської розвідки, якого цитували у матеріалах про рейтинг, характеризував DGSE як фактично єдину спецслужбу континентальної Європи, здатну проводити операції майже в усьому світі.

    Одним із сюрпризів стало третє місце Нідерландів. AIVD не може конкурувати з британцями чи французами масштабами глобальної присутності, однак має дуже високу професійну репутацію, зокрема в кіберрозвідці. У результаті нідерландська служба набрала 97 балів і стала єдиною структурою, яка розташувалася між двома традиційними розвідувальними гігантами та Україною.

    Німецька BND, попри значно більші ресурси, опинилася нижче України. Цікаво, що саме зараз Берлін намагається радикально змінити можливості своїх спецслужб. У серпні 2026 року німецький уряд схвалив проєкт масштабного розширення їхніх повноважень на тлі російських гібридних загроз. Зокрема, передбачається можливість активніших кібероперацій та ширшої роботи з цифровими даними. Реформа ще потребує парламентського проходження.

    Тому четверте місце України є особливо показовим. Київ конкурує не бюджетами і не столітньою історією розвідувальних шкіл. Українська модель сформувалася безпосередньо під час війни, де інформація часто має цінність лише протягом годин або навіть хвилин.

    Водночас сам рейтинг потрібно сприймати правильно. Це не офіційна міжнародна класифікація і не математичне вимірювання можливостей спецслужб. Через закритий характер розвідки об’єктивно порівняти кількість агентів, технічні ресурси, успішні та провалені операції практично неможливо. Дослідження L’Express передусім показує репутацію служб усередині самої міжнародної розвідувальної спільноти.

    І саме в цьому полягає головний результат для України. СБУ та ГУР тепер сприймають не просто як служби держави, що воює, а як структури, досвід яких цікавить професіоналів із держав із набагато довшою розвідувальною традицією.

    Повномасштабна війна змусила Україну швидко поєднати агентурну роботу, кібероперації, безпілотні технології, технічну розвідку та операції далеко за лінією фронту. І четверте місце у професійному рейтингу L’Express демонструє: за кілька років українські спецслужби отримали репутацію одного з найсерйозніших гравців на європейському розвідувальному полі.

  • Україна змінює правила війни: Хмара пояснив, чому удари дронами коштують Росії у десятки разів дорожче

    Україна змінює правила війни: Хмара пояснив, чому удари дронами коштують Росії у десятки разів дорожче

    Україна робить ставку не на симетричну відповідь Росії, а на високоточні операції, які завдають противнику значно більших економічних збитків, ніж коштує їхнє проведення. Саме така стратегія, за словами виконувача обов’язків міністра оборони України Євгенія Хмари, дозволяє ефективно послаблювати військовий потенціал країни-агресора навіть за умов нерівності ресурсів.

    Про це Хмара розповів в інтерв’ю американській блогерці Лорі Лумер.

    За його словами, Україна не може дозволити собі воювати з Росією за принципом “удар у відповідь на удар”, адже перевага ворога в кількості озброєння та людського ресурсу вимагає інших підходів. Саме тому Київ використовує асиметричну модель ведення війни, яка поєднує сучасні технології, далекобійні безпілотники та удари по стратегічно важливих об’єктах.

    “Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично”, – наголосив Хмара.

    Він пояснив, що головною метою далекобійних атак є створення для Росії максимально високої ціни війни. Насамперед це стосується ударів по нафтовій інфраструктурі, логістичних об’єктах та інших підприємствах, які забезпечують функціонування російської економіки й оборонного комплексу.

    За словами виконувача обов’язків міністра, українська сторона прагне досягти такого співвідношення, за якого вартість проведення операції становитиме лише близько 2% від тих економічних збитків, яких зазнає Росія внаслідок атаки. Такий підхід має не лише зменшувати фінансові можливості Кремля для продовження війни, а й змушувати Москву витрачати значні ресурси на захист власної території.

    Хмара також згадав одну з найрезонансніших українських спецоперацій – “Павутину”. Йдеться про масштабну атаку безпілотників на російський парк стратегічної авіації, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував. За його словами, саме такі операції демонструють ефективність нової моделі ведення війни, коли відносно недорогі технологічні рішення здатні завдати противнику багатомільярдних втрат.

    Окремо керівник оборонного відомства окреслив свої пріоритети на новій посаді. За його словами, одним із головних напрямків роботи є захист військової логістики від атак російських безпілотників, забезпечення підрозділів необхідним обладнанням та оперативне постачання ресурсів українським військовим.

    Хмара наголосив, що його багаторічний бойовий досвід дозволяє добре розуміти реальні потреби військових на фронті.

    “У мене в голові є реальна картина того, що використовується, що можна використати проти ворога і що може бути найефективнішим у подальшій перспективі”, – зазначив він.

    За словами посадовця, одним із ключових принципів його роботи залишається взаємна довіра між командуванням і військовослужбовцями.

    “Ми граємо за одними й тими самими правилами. Я довіряю їм, і вони довіряють мені”, – підкреслив Хмара.

    Він додав, що ще під час служби у спецпідрозділі “Альфа” СБУ засвоїв правило, якого дотримується й сьогодні: командир не має права відправляти людей на завдання, яке сам не готовий виконати.

    “Не відправляй когось туди, куди сам не готовий піти”, – наголосив він.

    Хмара запевнив, що українські військові знають: він ніколи не вимагатиме від них ризикувати життям там, де не був би готовий ризикувати сам. Саме тому свою нинішню роботу в Міністерстві оборони він розглядає як продовження служби, головною метою якої є забезпечення української армії всім необхідним, підтримка захисників на передовій та турбота про їхні родини.

    Варто зазначити, що інтерв’ю було записане для американської блогерки Лори Лумер, яка останнім часом заявляла, що змінила власне бачення російсько-української війни після ознайомлення з додатковою інформацією про події в Україні.

  • Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Пентагон змінює підхід до дронів після української операції «Павутина»

    Американські збройні сили суттєво переглядають підходи до використання безпілотників, орієнтуючись на бойовий досвід України, зокрема на операцію Служби безпеки України «Павутина». Про це повідомляє Defense One, описуючи результати серії масштабних навчань Пентагону, проведених у 2025 році.

    Йдеться про навчання під назвою «Операція Чистий горизонт», які відбулися у вересні 2025 року на авіабазі Еглін у штаті Флорида. За задумом американських військових, вони мали максимально відтворити умови сучасного поля бою, які вже сформувалися під час війни Росії проти України. Саме український досвід масованих дронових атак став одним із ключових орієнтирів для планування сценаріїв.

    Як зазначив бригадний генерал Метт Росс, який очолює Об’єднану міжвідомчу оперативну групу 401 — спеціалізований центр Міністерства оборони США з протидії безпілотним системам, саме українські операції змусили Пентагон переглянути підходи до дронової війни. За його словами, аналіз бойових дій в Україні дозволив чіткіше визначити пріоритети розвитку технологій і тактики застосування безпілотників.

    Під час навчань американські підрозділи моделювали масовані атаки різними типами дронів — від малих FPV-систем до більших апаратів, здатних працювати в умовах активного радіоелектронного придушення. Значну увагу приділили сценаріям, у яких безпілотники повинні діяти в умовах глушіння сигналів, обмеженої навігації та протидії системам ППО.

    Окремим елементом стало використання нових типів зв’язку та керування. Американські військові застосовували дрони з оптоволоконним управлінням, а також безпілотники, що працюють через LTE та мобільні мережі. За словами генерала Росса, це дозволило реалізувати сценарії, за яких оператори могли здійснювати ураження цілей на великій відстані, перебуваючи в іншому штаті. Зокрема, він навів приклад, коли оператори в Колорадо координували дії дронів, які уражали цілі у Флориді.

    Важливою особливістю цих навчань стало те, що подібні технологічні рішення раніше не застосовувалися в такому масштабі навіть під час інших великих тренувань Пентагону, зокрема T-REX в Індіані та FlyTrap у Німеччині. У період з вересня по грудень 2025 року Міністерство оборони США провело 67 окремих тестувань, пов’язаних із розвитком і протидією безпілотним системам.

    За підсумками цих випробувань американська сторона впровадила єдину цифрову систему для відстеження дронів та створила міжвидовий інтерфейс для координації дій різних родів військ. Це має забезпечити більш ефективне управління ситуацією у разі масованих дронових атак у майбутніх конфліктах.

    Окремо Пентагон суттєво збільшує фінансування цього напрямку. У бюджетній пропозиції на 2027 рік передбачено 75 мільярдів доларів на розвиток технологій безпілотних систем, що є одним із найбільших показників інвестування в оборонні інновації за останні роки.

    Ключовим джерелом для цих змін стала українська операція «Павутина», проведена СБУ 1 червня 2025 року. В її рамках українські сили одночасно атакували кілька російських військових аеродромів у глибокому тилу, використовуючи FPV-дрони, завчасно доставлені на територію Росії.

    Згідно з офіційними даними СБУ, під час операції було уражено щонайменше 41 літак стратегічної авіації РФ, серед яких Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та літак дальнього радіолокаційного виявлення А-50. Атаки були спрямовані на авіабази в різних регіонах, зокрема в Мурманській, Іркутській, Рязанській та Іванівській областях, що зробило операцію однією з найглибших за географією ударів по військовій інфраструктурі Росії.

    Особливістю «Павутини» стала її складна логістика. Дрони були приховані у мобільних дерев’яних конструкціях, встановлених на вантажівках. У визначений момент дахи цих конструкцій дистанційно відкривалися, після чого безпілотники запускалися безпосередньо поблизу цілей. Такий підхід дозволив уникнути раннього виявлення і завдати одночасного удару по кількох об’єктах.

    За оцінками західних експертів, наслідки цієї операції досі відчутні для російської стратегічної авіації, оскільки частину втрат РФ не змогла компенсувати навіть через тривалий час після атаки.

    Саме цей досвід, як підкреслюють у США, став одним із найважливіших факторів, що прискорив трансформацію підходів Пентагону до майбутніх війн, у яких безпілотні системи відіграватимуть одну з ключових ролей.

  • В Україні можуть ввести нові правила для SIM-карт

    В Україні можуть ввести нові правила для SIM-карт

    Україні, ймовірно, доведеться повернутися до обговорення питання про запровадження певних обмежень у сфері мобільного зв’язку. Про це заявив фахівець із систем зв’язку та радіоелектронної боротьби Сергій “Флеш” Бескрестнов.

    За словами експерта, мова не йде про відключення зв’язку як такого, однак деякі обмеження можуть торкнутися “правил надання послуг” для користувачів.

    “Такі ж заходи вводить РФ. Уже приблизно місяць усім SIM-карткам інших країн під час реєстрації в Росії не надають послуги передавання даних, а тільки дзвінки на 24 години”, — пояснив Бескрестнов у своєму Telegram-каналі.

    Він також повідомив, що у РФ нині обговорюють нову норму — заборону повноцінного доступу до мережі для SIM-карт, які перебували поза мережею понад 72 години. На думку “Флеша”, такі кроки свідчать про побоювання окупантів повторення операції “Павутина”, коли безпілотники СБУ здійснили низку атак на військові об’єкти, використовуючи LTE-зв’язок для наведення.

    Експерт також коментував нещодавні погрози РФ “затопити Київ” ударами по греблі Київської ГЕС. На його думку, росіянам буде складно зруйнувати споруду повністю — максимум, вони можуть пошкодити окремі елементи, що призведе до витоку води, але не до катастрофи.

    Крім того, Бескрестнов неодноразово звертав увагу на розвиток російських систем радіоелектронної боротьби. За його оцінками, протягом року РФ створила комплексну систему протидії українським розвідувальним безпілотникам, ключовим елементом якої стали сучасні радіолокаційні станції (зокрема РЛС СКВП).

  • Washington Post: Українські спецслужби активізують операції за межами фронту

    Washington Post: Українські спецслужби активізують операції за межами фронту

    “Брудна війна в Україні тільки починається” — саме так озаглавив свою колонку у The Washington Post відомий американський журналіст Девід Ігнатіус, коментуючи останні дії українських спецслужб.

    За його словами, в умовах, коли політика адміністрації Дональда Трампа (який активно готується до нової президентської каденції) дедалі більше відходить від ролі миротворця, Україна залишається вкрай залежною від ефективності власних розвідструктур. Йдеться, зокрема, про Службу безпеки України та Головне управління розвідки Міноборони, які, за оцінками оглядача, перейшли до нового етапу – ведення “брудної війни”.

    Ключовим прикладом Ігнатіус називає операцію СБУ під назвою «Павутина», в результаті якої було завдано удару по стратегічній авіації Росії. Журналіст акцентує, що спецслужбі вдалося уникнути витоку інформації – навіть заступник голови СБУ не був обізнаний про деталі. Відомо лише, що голова СБУ Василь Малюк безпосередньо інформував президента Зеленського, але оминув інших високопоставлених посадовців.

    “Таємні операції СБУ та ГУР дедалі більше нагадують дії ЦРУ і ФБР у часи жорсткого міжвідомчого суперництва,” — пише журналіст. На його думку, нині фронт не обмежується лінією окопів — він простягається далеко за межі України.

    Зокрема, Ігнатіус передбачає, що у найближчому майбутньому слід очікувати нових форм атаки — включаючи прицільні ліквідації, диверсії, а також удари по інфраструктурі та об’єктах у третіх країнах, які так чи інакше підтримують військові зусилля РФ.

    Він підкреслює: “Лінія фронту в Україні залишиться пеклом, наповненим дронами й артилерією. Але війна змінюється: тіньові дії спецслужб можуть радикально змінити її хід.”

    На думку Ігнатіуса, нова стратегія СБУ і ГУР — це відповідь на тупикову ситуацію на фронті. Замість фронтального наступу — хитромудрі операції, які здатні деморалізувати противника, підірвати довіру всередині російських військових структур і змусити Москву розпорошувати ресурси на внутрішню безпеку.

    Washington Post вчергове акцентує на тому, що Україна наразі діє більш самостійно, не повідомляючи партнерів про всі плани, — і це стає новою реальністю війни, яку більше не можна обмежити рамками “чистого” військового протистояння.

  • Китай закликав не допустити загострення конфлікту між Росією та Україною

    Китай закликав не допустити загострення конфлікту між Росією та Україною

    Китайська Народна Республіка знову наголосила на своїй офіційній позиції щодо війни Росії проти України, закликавши сторони уникати подальшого загострення конфлікту. Про це заявив речник посольства Китаю у Вашингтоні Лю Пен’юй, якого цитує американське видання Newsweek. Його слова наводить Главком.

    «Позиція Китаю залишається чіткою та послідовною», — зазначив дипломат, додавши, що Пекін дотримується принципу стриманості та виступає за мирне вирішення кризи.

    Зокрема, китайська сторона пропонує дотримуватися трьох ключових принципів: не допустити поширення бойових дій, не загострювати конфлікт і не підігрівати напругу. Лю Пен’юй підкреслив, що Пекін продовжить взаємодію з міжнародною спільнотою для пошуку політичного врегулювання.

    Заява Китаю пролунала на тлі оприлюднення деталей масштабної операції Служби безпеки України під назвою «Павутина». За даними СБУ, внаслідок цієї операції вдалося уразити до 34% стратегічних носіїв крилатих ракет на базових аеродромах Росії.

    Супутникові знімки, оприлюднені українською спецслужбою, підтверджують знищення, зокрема, літака радіолокаційного виявлення А-50 на аеродромі «Іваново». За оцінками фахівців, загальна вартість знищеної російської авіації може сягати близько 7 мільярдів доларів США.

    Операція «Павутина» відбулася під особистим керівництвом голови СБУ Василя Малюка. Вперше було застосовано сучасну технологію управління дронами, що поєднує штучний інтелект і ручне втручання оператора. У разі втрати зв’язку частина безпілотників переходила в автономний режим і продовжувала місію згідно із закладеним маршрутом.

    На тлі таких подій реакція Пекіна виглядає як спроба застерегти сторони від подальшої ескалації. Китай традиційно обережно коментує російсько-українську війну, позиціонуючи себе як посередника, хоча й досі не засудив дій Москви прямо.

    Утім, на думку міжнародних аналітиків, у заяві речника посольства простежується прагнення КНР зберегти баланс між підтримкою стабільності та стратегічним партнерством з Росією.

  • Глибокі удари по Росії змінюють геополітичну картину — аналітики

    Глибокі удари по Росії змінюють геополітичну картину — аналітики

    Успішні удари України по російських військових аеродромах, а також чергове пошкодження Кримського мосту можуть стати поворотним моментом у війні. Про це пишуть західні аналітики, зокрема The Wall Street Journal та The Conversation, наголошуючи: ці дії свідчать про початок нової фази конфлікту.

    Американське видання WSJ зауважує, що війна виходить за межі позиційного глухого кута. З обох сторін помітне прагнення до ескалації, а спроби дипломатичного врегулювання, зокрема за посередництва США, стають усе менш реалістичними.

    Останні тижні Росія інтенсивно обстрілює Україну ракетами та дронами, атакуючи цивільну інфраструктуру, житлові квартали та енергетичні об’єкти. Жертвами стають десятки мирних мешканців. Утім, на цьому фоні українська відповідь набуває нової якості.

    Несподівані точкові удари, зокрема за участі СБУ, підривають військові спроможності Росії та сигналізують про вміння України діяти асиметрично. На думку західних експертів, удари по тилових військових об’єктах, а також диверсії на Кримському мосту можуть мати “далекосяжні геополітичні наслідки”.

    Аналітики The Conversation зазначають, що масовані атаки українських безпілотників по російських авіабазах ставлять під сумнів здатність РФ до захисту своїх стратегічних об’єктів. Це також розширює уявлення про досяжність російських цілей для українських сил — навіть далеко за лінією фронту.

    Фактично, на думку оглядачів, війна переходить до нового рівня, де фактор несподіванки та точності може переважити чисельну перевагу чи масштабне озброєння.