Позначка: Ощадбанк

  • Угорщина повернула гроші й цінності Ощадбанку: гучний інцидент, який Зеленський називав “крадіжкою Орбана”, завершено

    Угорщина повернула гроші й цінності Ощадбанку: гучний інцидент, який Зеленський називав “крадіжкою Орбана”, завершено

    Україна повернула кошти та цінності державного Ощадбанку, які у березні були затримані угорськими спецслужбами під час інкасаторського рейсу з Австрії. Про завершення інциденту повідомив президент Володимир Зеленський. Йдеться про справу, яка майже два місяці залишалася одним із найгостріших фінансово-політичних конфліктів між Києвом і Будапештом.

    Інцидент стався 5 березня 2026 року в Угорщині. Два броньовані автомобілі інкасаторської служби Ощадбанку, які супроводжували семеро співробітників банку, перевозили іноземну валюту та банківські метали між Raiffeisen Bank Austria та Ощадбанком України. Сам банк заявляв, що рейс був регулярним, а перевезення здійснювалося відповідно до міжнародних правил і європейських митних процедур.

    Угорська сторона тоді затримала інкасаторські автомобілі, співробітників банку та вантаж. За даними міжнародних агентств, у транспорті перебували $40 млн, €35 млн і 9 кг золота, а загальна вартість вилучених коштів і металів оцінювалася приблизно у $82 млн. Семеро працівників Ощадбанку були тимчасово затримані, згодом їх відпустили й повернули до України, однак самі кошти та золото Будапешт певний час утримував.

    Угорська влада пояснювала свої дії підозрами у відмиванні коштів і доручила податковій та митній адміністрації перевірити походження, мету перевезення та можливі зв’язки причетних осіб. Україна категорично відкидала ці звинувачення. Київ називав затримання незаконним, політично мотивованим і таким, що виглядає як тиск на тлі напружених відносин між Україною та урядом Віктора Орбана.

    Ощадбанк одразу вимагав повернення незаконно затриманого майна. У фінустанові наголошували, що йшлося про законне перевезення банківських цінностей, а не про приватний вантаж чи сумнівну операцію. Згодом банк також заявляв про можливу фальсифікацію угорською стороною відеоматеріалів, які використовувалися для обґрунтування претензій до інкасаторів.

    Ситуація швидко переросла у дипломатичний скандал. Президент Володимир Зеленський у квітні заявляв, що Україна прагне повернути гроші Ощадбанку, і планував обговорити це питання з Петером Мадяром, лідером партії “Тиса”, яка перемогла на парламентських виборах в Угорщині. Тоді Зеленський різко висловився про дії Віктора Орбана, назвавши вилучення коштів фактично крадіжкою.

    Петер Мадяр, зі свого боку, заявляв, що зможе предметно обговорювати це питання лише після офіційного вступу на посаду прем’єр-міністра. Водночас він називав справу політично чутливою та такою, що потребує повної картини обставин.

    Повернення коштів і цінностей Ощадбанку фактично ставить крапку в найгострішій фазі конфлікту. Водночас ця історія залишила кілька важливих питань: чому Угорщина пішла на настільки жорсткий крок щодо державного українського банку, чи були дії її спецслужб політично вмотивованими, а також чи матиме інцидент правові наслідки для угорської сторони.

    Скандал розгортався на тлі складних відносин України з урядом Орбана. Будапешт неодноразово блокував або критикував рішення ЄС щодо підтримки України, виступав проти окремих санкційних кроків і просував жорстку антиукраїнську риторику всередині країни. Саме тому затримання інкасаторів Ощадбанку у Києві сприйняли не як суто митний чи фінансовий епізод, а як політичний демарш.

    Для України повернення активів важливе не лише фінансово. Йдеться про захист державної банківської системи, репутацію міжнародних перевезень і принципову позицію: українські державні кошти не можуть бути інструментом політичного тиску з боку сусідньої країни.

    Гучний інцидент із Угорщиною завершився поверненням коштів і цінностей Ощадбанку, однак його політичний слід залишиться ще надовго. Він показав, наскільки вразливими можуть бути навіть формально технічні фінансові операції в умовах війни, дипломатичної напруги та боротьби за вплив у Європі.

  • Мадяр заявив про готовність обговорити справу коштів “Ощадбанку”

    Мадяр заявив про готовність обговорити справу коштів “Ощадбанку”

  • Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Після підозри прокуратури фіндиректора «Ощадбанку» відсторонили від тендерів

    Правління «Ощадбанку» тимчасово відсторонило заступника голови правління з фінансів Олега Стринжу від участі в роботі тендерного комітету. Таке рішення ухвалили після того, як Печерська окружна прокуратура повідомила посадовцю про підозру у службовій недбалості.

    Як повідомили у банку, відсторонення діятиме на період проведення розслідування.

    За інформацією «Ощадбанку», сам Стринжа звернувся до правління із заявою, у якій попросив тимчасово усунути його від виконання відповідних обов’язків у тендерному комітеті до завершення перевірки.

    Справу, в межах якої посадовцю оголосили підозру, пов’язують із закупівлею обладнання для забезпечення безперебійної роботи банківських відділень під час відключень електроенергії.

    Йдеться про придбання акумуляторних батарей разом із інверторами на суму 140,9 млн гривень.

    Правоохоронці вважають, що під час проведення цієї закупівлі могли бути допущені порушення, які і стали підставою для підозри у службовій недбалості.

    Наразі триває розслідування, яке має встановити всі обставини проведення закупівлі.

  • Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Угорщина арештувала мільйони «Ощадбанку» і золото

    Уряд Венгрії ухвалив рішення про арешт коштів і золота українського «Ощадбанку» терміном на 60 днів у рамках розслідування, повідомляє місцева влада.

    У документі зазначено, що спосіб перевезення грошей та золота не відповідав звичайній міжнародній практиці, через що було розпочато кримінальне провадження. Обставини транспортування можуть становити ризики для національної безпеки країни.

    «На місці перевірки не вдалося встановити походження коштів, їх кінцевий пункт призначення, мету перевезення та правові підстави для переміщення таких активів територією країни. Слідство має з’ясувати походження активів, мету транспортування та можливі зв’язки перевізників із кримінальними або іншими організаціями», – зазначено у документі.

    Нагадаємо, що 5 березня озброєні угорські митники затримали два автомобілі «Ощадбанку», в яких знаходилися 35 млн євро, 40 млн доларів США та 9 кг золота. Також були затримані сім інкасаторов, яких згодом відпустили.

  • Партія Орбана запропонувала конфіскувати вилучені гроші та цінності Ощадбанку до завершення розслідування

    Партія Орбана запропонувала конфіскувати вилучені гроші та цінності Ощадбанку до завершення розслідування

    В Угорщині з’явилася законодавча ініціатива, яка може суттєво вплинути на долю вилучених грошей і цінностей, що належать українському Ощадбанку. Представник правлячої партії «Фідес» Мате Кочіш подав до парламенту законопроєкт, який передбачає збереження арешту цих активів до завершення офіційного розслідування.

    Документ вже зареєстрований у парламенті Угорщини. У ньому йдеться про значну суму готівки та золотих цінностей, які транспортували через територію країни.

    Ініціатива з’явилася після інциденту, який у місцевих медіа назвали справою «українського золотого конвою».

    У поданому законопроєкті пропонується, щоб вилучені кошти та цінності вважалися фактично конфіскованими до завершення перевірки, яку проводить Національна податкова та митна адміністрація Угорщини (NAV).

    За словами автора документа Мате Кочіша, навколо цієї історії залишається багато невизначених обставин, тому, на його думку, активи мають залишатися під арештом до повного з’ясування ситуації.

    Він наголосив, що мова йде про «незвичайно велику суму» готівки та дорогоцінних металів.

    Ініціатива з’явилася на тлі напружених відносин між урядом Віктора Орбана та Україною. Угорщина останні роки неодноразово вступала у політичні суперечки з Києвом і Брюсселем щодо підтримки України.

    У цьому контексті ситуація з вилученими активами українського банку може отримати не лише юридичний, а й політичний вимір.

  • Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Угорщина досі утримує інкасаторські автомобілі «Ощадбанку» з десятками мільйонів

    Державний Ощадбанк України вимагає від угорської влади повернути два інкасаторські автомобілі та цінності, які були затримані під час інциденту в Будапешті. Йдеться про значні суми готівки та банківське золото, які перевозили співробітники банку.

    Про це йдеться у заяві Ощадбанку.

    У банку нагадали, що після подій 5 березня сімох співробітників інкасаторської служби, яких затримали в Угорщині, вже повернули до України. Водночас інкасаторські машини та цінності, які вони перевозили, досі залишаються затриманими угорською стороною.

    За інформацією банку, йдеться про два інкасаторські автомобілі та цінності на суму близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів банківського золота.

    У заяві наголошується, що Ощадбанк вважає дії угорських органів незаконними та вимагатиме повернення свого майна в повному обсязі.

    Банк планує діяти у двох юридичних напрямках. Перший — це оскарження обмежувальних заходів, які міграційна служба Угорщини застосувала до співробітників інкасаторської бригади. Йдеться про рішення щодо обмеження їхнього перебування на території Європейського Союзу.

    Другий напрямок — правові дії, спрямовані на повернення інкасаторських автомобілів і цінностей.

    В Ощадбанку підкреслюють, що впевнені у законності своїх дій. Усі необхідні документи та інформацію вже передано до Національного банку України.

    Крім того, для підтвердження своєї правової позиції банк планує звернутися до однієї з провідних міжнародних компаній для проведення незалежного аудиту процесів і договірних відносин між усіма сторонами, які брали участь у транспортуванні коштів і цінностей.

    Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що угорська влада затримала в Будапешті сімох співробітників Ощадбанку та вилучила кошти і цінності, які вони перевозили.

    Угорська сторона пізніше оприлюднила фотографії конфіскованих коштів і заявила, що розслідує можливе відмивання грошей. Також повідомлялося про намір видворити затриманих інкасаторів з території країни.

    Глава МЗС України назвав дії угорських органів «тероризмом та захопленням заручників». Міністерство закордонних справ також рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до Угорщини.

  • У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті затримали інкасаторів Ощадбанку з готівкою на десятки мільйонів

    У Будапешті угорські правоохоронці затримали два інкасаторські автомобілі державного Ощадбанку та сімох співробітників банку. Про інцидент повідомили в самому фінансовому установі.

    За інформацією банку, подія сталася під час перевезення валюти та банківських металів між Райффайзен Банком в Австрії та Ощадбанком. Інкасацію супроводжувала бригада із семи співробітників.

    За попередніми даними, інкасатори перевозили значні цінності — близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та приблизно 9 кілограмів золота.

    Згідно з даними GPS-моніторингу, інкасаторські автомобілі наразі перебувають у центрі Будапешта поблизу одного з силових відомств. Українські медіа припускають, що йдеться про місцевий антитерористичний центр. Водночас місцеперебування самих співробітників банку наразі залишається невідомим.

    В Ощадбанку наголосили, що перевезення здійснювалося в межах міжнародної угоди з австрійським банком і було оформлене відповідно до європейських митних правил. У фінансовій установі вимагають негайного звільнення співробітників та повернення майна.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також відреагував на ситуацію. За його словами, угорська влада фактично утримує сімох громадян України без пояснення причин.

    «Угорська влада взяла в заручники сімох громадян України. Причини досі невідомі, як і їхній стан та можливість зв’язку з ними», — заявив Сибіга.

    Він уточнив, що йдеться про співробітників державного Ощадбанку, які перевозили готівку між Австрією та Україною в рамках регулярних банківських операцій.

    Міністр також різко розкритикував дії угорської сторони, назвавши інцидент проявом державного тиску.

  • Шахраї масово розсилають фейкові «компенсації» від Ощадбанку

    Шахраї масово розсилають фейкові «компенсації» від Ощадбанку

    В Україні зафіксовано нову хвилю шахрайських розсилок у месенджерах. Зловмисники масово надсилають повідомлення про нібито «компенсацію» у розмірі 2200 гривень від Ощадбанк та НЕК Укренерго.

    Про активізацію шахраїв повідомила пресслужба Ощадбанку. У банку попереджають, що повідомлення містять посилання на підроблений сайт — фішингову сторінку, яка зовні нагадує офіційний ресурс фінансової установи або державної компанії.

    Після переходу за посиланням користувачам пропонують ввести повні реквізити банківської картки: номер, термін дії та CVV-код, а також підтвердити операцію одноразовим кодом із SMS-повідомлення. Насправді ж таким чином шахраї отримують доступ до рахунку та можуть списати всі кошти.

    Фахівці наголошують, що фішингові сайти часто виглядають максимально правдоподібно — із використанням логотипів, корпоративних кольорів та стилістики офіційних сторінок. Проте жодні державні виплати чи компенсації не оформлюються через месенджери із запитом повних реквізитів картки.

    В Ощадбанку підкреслюють, що фінансова установа не нараховує жодних компенсацій через сторонні посилання в Telegram, Viber чи інших месенджерах. Українців закликають не переходити за підозрілими посиланнями, не передавати конфіденційні дані третім особам та перевіряти інформацію лише на офіційних ресурсах.

  • Ексвійськовий прокурор часів Януковича очолив внутрішню безпеку в Міноборони

    Ексвійськовий прокурор часів Януковича очолив внутрішню безпеку в Міноборони

    Ексочільник військової прокуратури Південного регіону України часів Віктора Януковича Ігор Папуша, який раніше фігурував у розслідуваннях Державне бюро розслідувань щодо можливих зловживань під час будівництва казарм, нині обіймає посаду начальника відділу внутрішньої безпеки по особовому складу в Міністерство оборони України. Про це стало відомо після оновлення його декларації.

    Ігор Папуша Олександрович подав актуальні дані станом на лютий 2026 року, зазначивши суттєві зміни у майновому стані. Згідно з документом, у 2024 році він отримав 859 тис. грн грошового забезпечення від Міністерства оборони України та 802,35 тис. грн пенсії від Головного управління Пенсійного фонду в Рівненській області. Сукупний дохід за рік перевищив 1,66 млн грн.

    У декларації зазначено нерухомість у кількох регіонах країни. Серед об’єктів — квартира площею 73,5 м² в Одесі, придбана у 2019 році за 1,06 млн грн; земельна ділянка площею 1001 м² у селі Гореничі під Києвом, що перебуває у власності з 2007 року; база відпочинку площею 339,9 м² у смт Шацьк на Волині (право користування з 2019 року, вартість на момент набуття — 791 350 грн); 66,66% квартири площею 56,6 м² у Рівному; земельна ділянка площею 380 м² у Рівному; квартира площею 118,7 м² в Одесі, що належить дочці — Папуші Єлизаветі Ігорівні; а також орендована квартира площею 84,7 м² у Києві.

    Транспортні засоби, корпоративні права, цінні папери або бенефіціарна участь у компаніях у декларації не зазначені.

    Грошові активи станом на кінець 2024 року включають 180 тис. грн, 8 тис. доларів США та 12 тис. євро готівкою. На рахунках у ПриватБанк та Ощадбанк зберігалося близько 115 тис. грн та 155 євро. Також задекларовано кредит у ПриватБанку із залишком 180,5 тис. грн, який виник у 2022 році.

    Після подання основної декларації були зафіксовані суттєві зміни в майновому стані. 21 листопада 2025 року Папуша задекларував дохід від відчуження нерухомого майна у розмірі 2 360 000 грн (покупець — громадянин Роман Кальгін). 14 січня 2026 року він отримав подарунок у грошовій формі на суму 1,5 млн грн від громадянки Ольги Андріївни Папуші.

    Оприлюднені дані декларації стали підставою для публічного обговорення майнового стану посадовця та його кар’єрних змін.

  • Прокурор з Миколаєва фігурує у матеріалах справи Pin-Up

    Прокурор з Миколаєва фігурує у матеріалах справи Pin-Up

    У межах розслідування справи, пов’язаної з онлайн-казино Pin-Up, угоду з номінальним представником компанії «Укр гейм технолоджі» підписував прокурор Офісу Генерального прокурора Максим Капустін із Миколаєва. Йдеться про прокурора другого відділу другого управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення департаменту нагляду за додержанням законів органами ДБР.

    За наявними даними, саме він підписував процесуальні документи у справі, зокрема угоду з представником компанії Зотьком.

    Згідно з деклараційними відомостями, у 2024 році Максим Капустін отримав 1,12 млн грн заробітної плати в Офіс Генерального прокурора.

    Його дружина, Надія Капустіна, задекларувала 869 тис. грн доходу від роботи в Міністерство юстиції України.

    Також у декларації зазначено 718 тис. грн доходу від відчуження рухомого майна, отриманого від фізичної особи.

    Серед об’єктів нерухомості, якими користується або володіє родина:

    квартира площею 50,5 м² у Миколаїв, зареєстрована на третю особу;
    квартира 66,62 м² у селі Захарівка у спільній власності дружини та іншої особи;
    квартира 45,7 м² у Київ, що перебуває у власності третьої особи, але використовується родиною;
    земельна ділянка площею 3 га в селі Баловне, яку декларант орендує, а власником є управління Держгеокадастру Миколаївської області.

    У 2024 році прокурор придбав електромобіль Nissan Ariya вартістю 1,25 млн грн. Також він задекларував 18 тис. доларів готівкових коштів.

    Для купівлі автомобіля було оформлено кредит у Ощадбанк на суму 4,67 млн грн під заставу нового авто.

    Наразі справа Pin-Up залишається предметом суспільної уваги, а деталі процесуальних рішень та підписаних угод можуть отримати правову оцінку в межах подальших перевірок і судового розгляду.