Позначка: озброєння

  • НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    НАТО різко нарощує виробництво зброї: Рютте зробив заяву для Росії

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Північноатлантичного альянсу мають намір суттєво наростити виробництво озброєння та посилити координацію в оборонно-промисловій сфері, реагуючи на зростання глобальних безпекових загроз і тривалу війну Росії проти України. Про це він повідомив у Вашингтоні під час публічного виступу, присвяченого підготовці до майбутнього саміту НАТО, який запланований на 5–7 липня та має стати одним із ключових політичних заходів року для Альянсу.

    Рютте наголосив, що країни-члени НАТО дедалі більше зосереджуються не лише на політичних домовленостях, а й на практичному зміцненні оборонного потенціалу, зокрема через збільшення виробничих потужностей, довгострокові контракти та розширення співпраці між урядами та приватним сектором оборонної промисловості. За його словами, нинішній етап вимагає від союзників переходу до масштабнішої моделі виробництва озброєнь, яка дозволить швидше реагувати на виклики та забезпечувати стабільне постачання як для власних армій, так і для партнерів.

    Окрему увагу генеральний секретар приділив підготовці до саміту, зазначивши, що одним із центральних елементів стане так званий «день оборонної промисловості», який відбудеться в перший день зустрічі. Саме в межах цього заходу, за його словами, очікується підписання великої кількості нових контрактів, меморандумів про наміри та масштабних угод між державами-членами Альянсу та оборонними компаніями. Рютте підкреслив, що ці домовленості мають продемонструвати не декларативний, а реальний рівень готовності НАТО інвестувати в оборону та розширювати виробництво сучасних систем озброєння.

    Генсек НАТО наголосив, що такі кроки мають подвійне значення: з одного боку вони спрямовані на зміцнення обороноздатності самих країн Альянсу, а з іншого — покликані стати чітким сигналом для зовнішніх гравців щодо здатності НАТО швидко мобілізувати ресурси. Він підкреслив, що йдеться про демонстрацію сили та технологічної переваги, яка має стримувати потенційні загрози та запобігати подальшій ескалації конфліктів.

    У своїй заяві Рютте також звернувся безпосередньо до Росії, наголосивши, що Альянс уважно відстежує дії Москви та усвідомлює довгостроковий характер викликів, які постають перед європейською та глобальною безпекою. Він зазначив, що НАТО має перевагу в оборонному виробництві та здатне не лише підтримувати високий рівень готовності власних збройних сил, а й забезпечувати довготривалу перевагу у стратегічному вимірі.

    «Це також сигнал росіянам: ми знаємо, що ви робите, і ми в цьому кращі», — заявив генеральний секретар НАТО, коментуючи майбутні оборонні ініціативи Альянсу.

    Очікується, що під час липневого саміту країни НАТО оголосять про нові багатомільярдні контракти у сфері оборонного виробництва та розширення потужностей військово-промислового комплексу. Частина домовленостей, як прогнозується, буде прямо або опосередковано пов’язана з підтримкою України, яка продовжує протистояти російській агресії та потребує стабільних і довгострокових поставок озброєнь і боєприпасів.

    Аналітики зазначають, що нинішні ініціативи НАТО є продовженням більш широкого процесу трансформації Альянсу, який розпочався після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Війна виявила структурні обмеження оборонної промисловості країн Заходу, зокрема недостатню швидкість виробництва та залежність від окремих постачальників, що змусило союзників переглянути свої підходи до довгострокового планування.

    У цьому контексті майбутній саміт розглядається як ключовий етап формування нової оборонної стратегії НАТО, яка передбачає не лише збільшення витрат на оборону, а й системну перебудову промислових ланцюгів, стандартизацію виробництва та розширення кооперації між країнами-членами. Рютте підкреслив, що лише така модель дозволить Альянсу зберегти стратегічну перевагу в умовах довготривалих глобальних викликів та забезпечити стабільність у Європі.

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.

  • Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Зеленський підписав оборонний бюджет: що зміниться для військових і армії

    Президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміни до державного бюджету, які передбачають суттєве збільшення фінансування сектору безпеки та оборони, а також підвищення грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідна інформація міститься в картці законопроєкту №15224, що завершує тривалу парламентську процедуру його ухвалення та відкриває шлях до практичного впровадження нових бюджетних параметрів.

    Цей закон є частиною масштабного перегляду фінансування оборонної сфери, який відбувається на тлі триваючої повномасштабної війни та зростання потреб українських Сил оборони. Документ передбачає не лише збільшення загального ресурсу для армії, але й більш гнучкий механізм використання міжнародної фінансової допомоги, зокрема коштів Європейського Союзу, які тепер можуть оперативніше спрямовуватися на ключові потреби оборони.

    Верховна Рада напередодні остаточно підтримала відповідні зміни та відхилила сім постанов, які намагалися заблокувати набуття чинності закону. Це дозволило уряду перейти до реалізації нового бюджетного пакета без додаткових юридичних перешкод. У парламенті наголошують, що рішення має стратегічне значення, оскільки забезпечує стабільне фінансування армії в умовах довготривалого військового протистояння.

    Ключовим джерелом додаткових коштів стала фінансова підтримка з боку Європейського Союзу. Саме ці надходження дозволили суттєво збільшити оборонні видатки без критичного навантаження на внутрішній бюджет. Уряд отримує можливість спрямовувати ці ресурси не лише на поточні витрати, але й на довгострокові програми модернізації та відновлення боєздатності війська.

    Згідно з ухваленим документом, значна частина коштів буде спрямована на підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, що є одним із ключових запитів у секторі оборони. Окремо передбачено фінансування закупівлі озброєння, військової техніки, боєприпасів, а також їх модернізації та ремонту. Це дозволяє комплексно закривати як поточні потреби фронту, так і потреби у відновленні технічного ресурсу армії.

    Загальний обсяг змін до оборонного бюджету є безпрецедентним і, за даними парламенту, становить 1,56 трлн гривень додаткового фінансування. У результаті загальний бюджет сектору безпеки та оборони України досягає рекордного рівня у 4,4 трлн гривень. Це один із найбільших оборонних бюджетів в історії країни, сформований у відповідь на виклики повномасштабної війни.

    Найбільша частка видатків — понад 2,3 трлн гривень — буде спрямована на закупівлю озброєння та військової техніки. Ще близько 1,45 трлн гривень передбачено на виплати грошового забезпечення військовослужбовцям. Таким чином, структура бюджету чітко відображає пріоритети держави: забезпечення бойових спроможностей армії та підтримка особового складу.

    Міністр цифрової трансформації та представник уряду у секторі оборони Михайло Федоров наголосив, що ухвалені зміни дозволяють швидше залучати міжнародну допомогу та ефективніше розподіляти ресурси між ключовими напрямками. За його словами, це підвищує оперативність фінансування та зменшує бюрократичні затримки, які раніше ускладнювали постачання необхідних ресурсів на фронт.

    Таким чином, підписаний закон фактично закріплює нову модель фінансування оборонного сектору України, яка базується на поєднанні внутрішніх ресурсів і масштабної міжнародної підтримки, а також спрямована на довгострокове забезпечення стабільності та боєздатності української армії.

  • Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Антибалістичний щит для України: Зеленський зробив важливу заяву

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що сьогодні, 18 червня, може відбутися важлива подія на шляху до створення спільної з європейськими партнерами антибалістичної системи. За його словами, Україна та союзники готуються зробити перший практичний крок у напрямку розвитку нової системи захисту від балістичних загроз.

    Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами.

    Зеленський подякував Німеччині та іншим європейським країнам за підтримку України, а також за рішення й ініціативи, які планують обговорити під час чергового засідання у форматі «Рамштайн». Особливу увагу, за словами президента, сторони приділять питанню створення європейської антибалістичної системи, яка в майбутньому може суттєво посилити безпеку не лише України, а й усього континенту.

    «Сьогодні у нас повинна бути дуже важлива подія, коли німецькі представники зможуть поділитися з українцями тим, що нам потрібно, а ми поділимося тим, що їм потрібно, для того, щоб зробити перший крок до майбутньої антибалістичної системи», — заявив Зеленський.

    Президент не розкрив деталей майбутньої співпраці, однак із його слів випливає, що йдеться про обмін технологіями, досвідом та напрацюваннями між українською та німецькою сторонами. Україна за понад чотири роки повномасштабної війни накопичила значний практичний досвід протидії російським ракетним атакам, тоді як європейські партнери мають потужну виробничу та технологічну базу для розробки сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони.

    Заява Зеленського пролунала на тлі активізації співпраці України із західними союзниками у сфері оборонної промисловості. Напередодні за підсумками саміту країн G7 було досягнуто домовленостей щодо видачі ліцензій, які дозволять виробляти на території України не лише системи протиповітряної оборони, а й далекобійне озброєння. Це рішення може стати одним із ключових кроків до локалізації виробництва сучасних оборонних технологій та посилення обороноздатності держави.

    Паралельно партнери продовжують оголошувати нові пакети військової допомоги. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус повідомив про виділення Україні додаткових 400 мільйонів доларів військової підтримки. Передбачається, що кошти будуть спрямовані на закупівлю систем протиповітряної оборони, боєприпасів та ракет для комплексів Patriot.

    Крім того, Бельгія підтвердила намір передати Україні до кінця 2026 року сім винищувачів F-16 Fighting Falcon. Із них три літаки мають надійти у бойовій конфігурації, ще чотири будуть використані як джерело запасних частин для підтримки авіапарку.

    На тлі постійних російських ракетних атак питання створення багаторівневої системи протиракетної оборони залишається одним із пріоритетів для України. Саме тому анонсована Зеленським подія може стати важливим етапом у розвитку спільних оборонних проєктів із європейськими партнерами та наблизити появу нових механізмів захисту від балістичних ракет.

  • Бельгія передасть Україні бойові F-16 цього року

    Бельгія передасть Україні бойові F-16 цього року

    Бельгія цього року передасть Україні сім винищувачів F-16, з яких три будуть у повністю бойовому стані та зможуть виконувати завдання у повітряному просторі, тоді як ще чотири літаки будуть використані як донори запчастин для підтримки технічної справності авіапарку. Про це заявив міністр оборони Бельгії Theo Francken, підкресливши, що це рішення є частиною поступового розширення військової допомоги Україні в умовах триваючої війни з Росією та зростаючих потреб у посиленні протиповітряної оборони.

    За словами бельгійського міністра, передача літаків не є одноразовим жестом, а вписується у ширшу стратегію поступового оновлення авіаційного флоту самої Бельгії. Оскільки країна переходить на більш сучасні винищувачі F-35, частина наявних F-16 поступово виводиться з експлуатації, що створює можливість передавати їх союзникам, зокрема Україні. Франкен наголосив, що цей процес відбуватиметься поетапно і залежатиме від темпів отримання нових літаків для бельгійських Повітряних сил, але загальна політична воля до підтримки України залишається незмінною.

    Окремо міністр підкреслив, що навіть ті F-16, які вже наближаються до завершення свого життєвого циклу, залишаються важливими для української оборони. За його словами, ці літаки довели свою ефективність у протидії повітряним загрозам, зокрема в перехопленні російських дронів-камікадзе та крилатих ракет, які регулярно використовуються Росією для ударів по критичній інфраструктурі та цивільних об’єктах України. Саме тому частина переданих літаків буде придатною до бойового використання, тоді як інша частина забезпечить безперебійну технічну підтримку вже наявних систем.

    Рішення Бельгії також свідчить про коригування попередніх планів, адже спочатку йшлося про передачу меншої кількості літаків і переважно у вигляді запасних частин у більш віддаленій перспективі. Тепер же, за словами Франкена, уряд країни готовий прискорити процес і включити до пакета допомоги бойові літаки, які можуть бути інтегровані в систему оборони України вже найближчим часом.

    У Бельгії наразі перебуває понад сорок винищувачів F-16, і їх поступове виведення з експлуатації відкриває додаткові можливості для міжнародної військової допомоги. Водночас цей процес потребує ретельного планування, оскільки країна повинна зберігати власні оборонні спроможності, включаючи участь у місіях НАТО та виконання зобов’язань у сфері повітряної безпеки.

    В українському контексті передача F-16 має стратегічне значення, оскільки посилює можливості Повітряних сил у протидії російським ракетним та дроновим атакам, а також поступово наближає Україну до формування більш інтегрованої системи західного зразка в авіаційній сфері. Раніше союзники неодноразово наголошували, що саме винищувачі цього типу можуть стати одним із ключових елементів багаторівневої протиповітряної оборони України.

    Таким чином, нове рішення Бельгії фактично поєднує дві цілі: підтримку України в умовах війни та одночасну модернізацію власних збройних сил. У найближчі роки очікується, що подібні передачі можуть продовжитися, якщо процес переходу на F-35 відбуватиметься без затримок, а політична підтримка таких рішень залишатиметься стабільною серед бельгійського керівництва та союзників по НАТО.

  • Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Сенат США зробив крок, якого чекала Україна: допомогу збільшують до $750 млн

    Україна може отримати новий потужний пакет американської військової підтримки вже у межах оборонного бюджету США на 2027 фінансовий рік. Про це повідомило агентство Reuters. Комітет Сенату США з питань збройних сил підтримав законопроєкт про національну оборону (NDAA), який передбачає збільшення фінансування Ініціативи безпекової допомоги Україні (USAI) до 750 млн доларів. Це рішення стало одним із найважливіших сигналів підтримки Києва з боку Конгресу США за останній час на тлі дискусій про скорочення американської допомоги після повернення Дональда Трампа до Білого дому.

    Відповідне рішення комітет ухвалив 11 червня під час розгляду своєї версії Національного оборонного бюджету США на 2027 рік. Загальний обсяг документа становить близько 1,15 трильйона доларів і охоплює практично всі ключові напрямки фінансування американських збройних сил — від закупівлі нових літаків і кораблів до програм підтримки союзників та реагування на глобальні безпекові виклики.

    Одним із пунктів документа стало збільшення фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI) до 750 млн доларів. Саме через цей механізм США фінансують закупівлю озброєння, боєприпасів та військової техніки в американських виробників для подальшої передачі українським Силам оборони. На відміну від програм передачі озброєнь зі складів Пентагону, USAI дозволяє замовляти виробництво нової техніки та забезпечувати довгострокову підтримку української армії.

    Особливо важливим це рішення виглядає на тлі попередніх заяв адміністрації США. Ще навесні стало відомо, що проєкт федерального бюджету на 2027 рік взагалі не передбачав окремого фінансування програми USAI. Тоді представники Пентагону заявляли, що Вашингтон очікує більшої фінансової участі європейських союзників у підтримці України. Саме тому рішення сенатського комітету багато експертів розцінюють як спробу Конгресу зберегти стабільну військову підтримку Києва незалежно від позиції окремих представників виконавчої влади.

    Крім фінансування, законопроєкт містить і важливі політичні положення. Зокрема, документ прямо забороняє використовувати кошти оборонного бюджету США для будь-яких дій, які можуть означати визнання російського суверенітету над міжнародно визнаними українськими територіями. Таким чином американські законодавці фактично закріплюють на законодавчому рівні незмінність позиції щодо територіальної цілісності України.

    Окремим пунктом передбачено продовження передачі Україні розвідувальної інформації для підтримки військових операцій. Це один із ключових компонентів співпраці між Києвом і Вашингтоном, який неодноразово допомагав українським військовим планувати операції та протидіяти російським атакам.

    Рішення сенатського комітету стало продовженням серії кроків Конгресу США на підтримку України. Раніше Палата представників також схвалила законодавчі ініціативи, які передбачають допомогу Києву та нові санкційні механізми щодо Росії. Водночас остаточний шлях до набуття законом чинності ще довгий.

    Наступним етапом стане розгляд документа повним складом Сенату США. Після цього власну версію бюджету повинна остаточно погодити Палата представників. Оскільки тексти законопроєктів у двох палатах можуть відрізнятися, буде створено погоджувальну комісію для підготовки компромісної редакції документа. Лише після повторного голосування в обох палатах Конгресу законопроєкт потрапить на стіл президента США для підписання або накладення вето.

    Аналітики зазначають, що навіть сам факт підтримки 750-мільйонного фінансування має важливе політичне значення. Це демонструє, що значна частина американського політичного істеблішменту продовжує розглядати допомогу Україні як елемент стратегічної безпеки США та Заходу загалом.

    Для України ухвалення NDAA в нинішній редакції означатиме можливість отримання нових контрактів на постачання озброєнь, боєприпасів, систем ППО, засобів зв’язку та іншого військового обладнання американського виробництва. Крім того, документ закладає основу для довгострокового планування допомоги, що особливо важливо в умовах затяжної війни.

    Попри те, що остаточне голосування ще попереду, рішення сенатського комітету вже стало одним із найважливіших сигналів підтримки України від американського Конгресу у 2026 році. І якщо законопроєкт пройде всі етапи затвердження, українська армія може отримати додаткові сотні мільйонів доларів на посилення обороноздатності вже у найближчі роки.

  • Україна може отримати 6,6 млрд євро від ЄС, але Польща виступила проти нового плану

    Україна може отримати 6,6 млрд євро від ЄС, але Польща виступила проти нового плану

    У Європейському Союзі тривають складні переговори щодо подальшого використання мільярдів євро, призначених для підтримки України. Після того як Угорщина припинила блокування частини рішень, на рахунках Європейського фонду миру залишаються близько 6,6 млрд євро. Саме ці кошти стали предметом гострої дискусії між країнами-членами ЄС, оскільки частина держав виступає за їх негайне спрямування на допомогу Україні, тоді як інші вимагають компенсації за вже надану військову підтримку.

    Про це повідомляє польське видання RMF24 із посиланням на джерела, обізнані з перебігом переговорів між європейськими урядами.

    Суперечка виникла навколо механізму роботи Європейського фонду миру — спеціального інструменту ЄС, створеного для фінансування військової підтримки партнерських держав та компенсації країнам-членам витрат на передане озброєння. Від початку повномасштабної війни Росії проти України саме через цей механізм країни Євросоюзу отримували часткове відшкодування за зброю, боєприпаси та військову техніку, які передавали українським Силам оборони.

    Протягом останніх років фонд став одним із головних фінансових інструментів військової підтримки України. Завдяки йому країни ЄС могли оперативно постачати Києву озброєння, розраховуючи на подальше повернення частини витрачених коштів із загальноєвропейського бюджету.

    Однак із часом масштаби допомоги значно зросли. За даними джерел RMF24, загальний обсяг витрат країн Євросоюзу, які претендують на компенсацію через механізм фонду, вже досяг приблизно 43 млрд євро. Це значно перевищує наявні фінансові ресурси, тому повністю компенсувати всі витрати фактично неможливо.

    Саме через це між країнами-членами виникли серйозні розбіжності щодо того, як розпорядитися доступними 6,6 млрд євро.

    Найактивніше за отримання компенсацій виступає Польща. Варшава вважає, що правила фонду мають виконуватися в повному обсязі, а держави, які передали Україні значні обсяги військової допомоги, повинні отримати передбачені механізмом виплати.

    За оцінками польської сторони, йдеться приблизно про 2 млрд злотих, або близько 450 млн євро, які Польща розраховує отримати як компенсацію за вже передане українській армії озброєння.

    Заступник міністра оборони Польщі Томчик Цезари наголосив, що Варшава не підтримує спроби переглянути правила після того, як країни вже виконали свої зобов’язання та здійснили поставки.

    Польська влада переконана, що зміна механізму компенсацій заднім числом може створити небезпечний прецедент для всієї системи європейської співпраці. На думку Варшави, країни-члени ухвалювали рішення про передачу зброї, спираючись на діючі правила, тому їх перегляд після фактичного надання допомоги підриває довіру до спільних фінансових механізмів Євросоюзу.

    У Польщі також наголошують, що питання компенсацій безпосередньо пов’язане з можливостями подальшої військової підтримки України. Чим більше коштів буде повернуто країнам-доноркам, тим більше ресурсів вони зможуть спрямувати на нові закупівлі озброєння та модернізацію власних арсеналів.

    Подібної позиції дотримуються й деякі інші країни Центральної Європи. Зокрема, серед держав, які виступають за максимальне відшкодування витрат, згадують Словаччину та окремих інших учасників фонду.

    Водночас Німеччина пропонує інший підхід. У Берліні вважають, що нинішня безпекова ситуація вимагає концентрації ресурсів не на поверненні коштів до національних бюджетів, а на подальшому зміцненні обороноздатності України.

    Представники німецького уряду наголошують, що головною метою Європейського фонду миру має залишатися підтримка Києва в умовах триваючої війни. Саме тому, на думку Берліна, доступні 6,6 млрд євро доцільніше спрямувати на закупівлю нового озброєння, боєприпасів, систем протиповітряної оборони та іншої військової техніки для українських сил.

    У Німеччині також звертають увагу на те, що країна залишається одним із найбільших донорів України серед усіх держав Європейського Союзу. За останні роки Берлін виділив мільярди євро на військову, гуманітарну та фінансову підтримку Києва, тому питання повернення кількох сотень мільйонів євро не розглядається як критичне.

    Німецьку позицію підтримує низка країн Північної Європи. Скандинавські держави вважають, що доступні ресурси необхідно використовувати максимально ефективно саме для допомоги Україні, оскільки ситуація на фронті залишається складною, а потреба в сучасному озброєнні залишається надзвичайно високою.

    Франція займає більш збалансовану позицію. Париж загалом підтримує продовження фінансування військової допомоги Україні, однак водночас прагне забезпечити додаткові стимули для європейської оборонної промисловості.

    Французька сторона наполягає, що значна частина майбутніх закупівель повинна здійснюватися у виробників із країн Європейського Союзу. На думку Парижа, це дозволить не лише підтримати Україну, а й прискорити розвиток європейського оборонно-промислового комплексу, який останніми роками активно нарощує виробничі потужності через зростання безпекових загроз.

    Дискусія навколо коштів фонду демонструє ширшу проблему, з якою стикається Євросоюз у процесі довгострокової підтримки України. Після більш ніж чотирьох років масштабної допомоги дедалі гостріше постає питання про те, як забезпечити стабільне фінансування військових поставок та водночас врахувати інтереси країн-донорів.

    Попри суперечки щодо механізмів розподілу коштів, більшість країн ЄС продовжують підтримувати необхідність подальшої допомоги Україні. Розбіжності стосуються переважно фінансових процедур та пріоритетів використання наявних ресурсів, а не самої підтримки Києва.

    Очікується, що найближчими тижнями питання буде предметом інтенсивних консультацій між представниками держав-членів Євросоюзу. Спочатку переговори проходитимуть на технічному рівні, після чого рішення можуть винести на розгляд послів країн ЄС та профільних міністрів.

    Від результатів цих переговорів залежатиме не лише доля 6,6 млрд євро, а й подальша модель фінансування військової допомоги Україні. Якщо сторони досягнуть компромісу, Київ може отримати додаткові ресурси для закупівлі озброєння та зміцнення обороноздатності. Якщо ж розбіжності збережуться, процес розподілу коштів ризикує затягнутися, що може вплинути на темпи реалізації окремих програм підтримки.

    На тлі цих дискусій європейські країни продовжують оголошувати про нові пакети допомоги Україні. Зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус раніше повідомив про намір Берліна виділити додаткові 300 млн євро на підтримку чеської ініціативи із закупівлі артилерійських боєприпасів для української армії. Це свідчить про те, що навіть на тлі внутрішніх суперечок у Євросоюзі підтримка України залишається одним із ключових напрямків європейської безпекової політики.

  • Європа змінює курс: більшість громадян підтримала збільшення витрат на оборону

    Європа змінює курс: більшість громадян підтримала збільшення витрат на оборону

    Більшість громадян європейських країн підтримують збільшення державних витрат на оборону та виступають за закупівлю більшої кількості озброєння у європейських виробників. Про це свідчать результати нового опитування Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), оприлюднені та наведені виданням Euractiv.

    Дослідження проводилося у травні 2026 року та охопило понад 18 тисяч респондентів із 15 країн Європи. В опитуванні взяли участь жителі Австрії, Болгарії, Данії, Естонії, Франції, Німеччини, Угорщини, Італії, Нідерландів, Польщі, Португалії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великої Британії. Отримані результати свідчать про помітне зростання суспільної підтримки зміцнення обороноздатності європейських держав на тлі нестабільної міжнародної ситуації.

    Згідно з опитуванням, більшість респондентів у переважній більшості країн висловилися за збільшення оборонних бюджетів. Єдиною країною, де противників нарощування військових витрат виявилося більше, ніж прихильників, стала Італія. В усіх інших державах більшість опитаних підтримала додаткові інвестиції в армію, озброєння та оборонні програми.

    Не менш показовими виявилися результати щодо закупівлі військової техніки. Більшість європейців заявили, що їхні країни повинні купувати більше зброї саме у європейських виробників, а не за межами континенту. Такий підхід, на думку респондентів, дозволить посилити оборонну самостійність Європи та водночас підтримати розвиток власного військово-промислового комплексу. І тут Італія стала винятком серед учасників дослідження.

    Окремий блок питань стосувався ставлення до закупівлі американського озброєння. Респондентів запитали, чи повинні їхні держави купувати більше зброї у США. Серед усіх опитаних країн лише в Польщі більшість громадян підтримала таку ідею. Це особливо примітно з огляду на те, що Польща вже сьогодні є одним із лідерів НАТО та Європейського Союзу за рівнем оборонних витрат відносно валового внутрішнього продукту.

    Дослідження також показало зміну суспільних настроїв щодо ролі Сполучених Штатів у забезпеченні безпеки Європи. У всіх 15 країнах більшість опитаних заявила, що не розраховує на захист США у разі військового нападу на їхню державу. Такі результати можуть свідчити про зростання усвідомлення необхідності самостійно дбати про власну безпеку та посилювати національні оборонні можливості.

    Водночас більшість респондентів у всіх країнах, окрім Болгарії, переконані, що принаймні деякі європейські держави прийдуть їм на допомогу в разі виникнення загрози. Це свідчить про високий рівень довіри до механізмів співпраці між країнами Європи та віру в принцип взаємної підтримки.

    Попри дедалі активніші дискусії щодо посилення оборонної автономії Європейського Союзу, більшість громадян продовжує довіряти НАТО більше, ніж ідеї створення нового оборонного об’єднання виключно в межах ЄС. Лише 29% респондентів загалом назвали таку ініціативу «дуже гарною» або «досить гарною». У жодній із 15 держав ця ідея не отримала підтримки більшості населення.

    Результати опитування були оприлюднені в період активних дискусій щодо майбутнього європейської безпеки та ролі Сполучених Штатів у системі колективної оборони. На початку червня Вашингтон підтвердив намір скоротити свій внесок у модель сил НАТО. Крім того, у США заявили про необхідність формування так званого «НАТО 3.0» — моделі Альянсу, яка менше залежатиме від американської підтримки та передбачатиме більшу відповідальність європейських союзників за власну оборону.

    На цьому тлі в Європейському Союзі продовжуються дискусії про створення нових механізмів співпраці у сфері безпеки. Зокрема, єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс раніше виступив за формування Європейського оборонного союзу, який дозволив би країнам-членам ЄС координувати оборонну політику та взяти на себе більшу відповідальність за захист континенту.

    Таким чином, результати дослідження ECFR свідчать про те, що більшість європейців підтримують зміцнення оборонного потенціалу своїх країн, виступають за розвиток власної оборонної промисловості та готові до збільшення військових витрат. Водночас громадяни континенту не демонструють бажання відмовлятися від НАТО, яке й надалі залишається головним гарантом безпеки для більшості європейських держав.

  • Patriot, далекобійні боєприпаси та українські дрони: Україна і Норвегія узгодили новий пакет оборонної співпраці

    Patriot, далекобійні боєприпаси та українські дрони: Україна і Норвегія узгодили новий пакет оборонної співпраці

    Україна та Норвегія домовилися про розширення військової співпраці, яка передбачає постачання ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, фінансування закупівлі озброєння, підтримку українських дронових програм та забезпечення Сил оборони далекобійними боєприпасами. Відповідні домовленості були досягнуті під час переговорів міністра оборони України Михайла Федорова з міністром оборони Норвегії Торе Оншуусом Сандвіком напередодні чергового засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн».

    Нові домовленості стали продовженням масштабної оборонної підтримки, яку Норвегія надає Україні від початку повномасштабного російського вторгнення. Сьогодні Осло входить до числа ключових європейських партнерів Києва у сфері протиповітряної оборони, розвитку безпілотних технологій та фінансування закупівлі сучасного озброєння.

    За словами Федорова, під час розмови сторони погодили чотири головні напрями співпраці. Перший стосується постачання далекобійних боєприпасів у межах так званої Чеської ініціативи, яка об’єднує зусилля низки країн для забезпечення України артилерійськими снарядами. Другий напрямок — ракети для систем Patriot через міжнародний механізм JUMPSTART, що дозволяє країнам-партнерам фінансувати швидке постачання озброєнь зі складів Сполучених Штатів. Третій — внески до спеціального фонду PURL, через який здійснюються закупівлі засобів протиповітряної оборони та іншого критично важливого обладнання. Четвертий напрямок — підтримка українських дронових програм та масштабування виробництва безпілотників.

    Особливу увагу під час переговорів було приділено саме протиповітряній обороні. Українська сторона неодноразово наголошувала, що головною загрозою для цивільного населення та критичної інфраструктури залишаються російські балістичні ракети. Саме комплекси Patriot сьогодні вважаються одним із небагатьох засобів, здатних ефективно перехоплювати такі цілі.

    Механізм JUMPSTART, який обговорювали сторони, є спеціальною програмою американських військових продажів. Вона дозволяє країнам-союзникам фінансувати закупівлю озброєння для третіх держав безпосередньо зі складів армії США. У 2025 році Норвегія вже спрямувала на цей механізм близько 10 мільярдів норвезьких крон, а тепер розглядається можливість подальшого використання програми для забезпечення України ракетами до Patriot.

    Не менш важливим залишається механізм PURL. Саме через нього Норвегія вже фінансувала постачання критично важливих компонентів протиповітряної оборони для України. У травні цього року Осло оголосило про виділення ще 300 мільйонів доларів у межах нового пакета PURL, до якого входять, зокрема, ракети до систем Patriot.

    Під час нинішніх переговорів також обговорювалося оперативне фінансування потреб української армії ще до надходження коштів за європейськими кредитними програмами. Україна наголошує, що швидкість фінансування сьогодні напряму впливає на можливість укладення контрактів та закупівлі зброї, необхідної на фронті вже зараз.

    Окремим пунктом стала співпраця у сфері безпілотних технологій. Норвегія останніми місяцями активно інвестує у розвиток українських дронових програм. Зокрема, раніше сторони оголосили про запуск першого спільного виробництва безпілотників типу mid-strike на території Норвегії для потреб Збройних сил України. Очікується, що йдеться про виробництво кількох тисяч безпілотних комплексів, які можуть використовуватися для ураження логістики, складів та військових об’єктів противника на значній відстані від лінії фронту.

    Українська сторона також презентувала партнерам результати розвитку власних дронових технологій. За даними Міністерства оборони, масштабування програм дронів-перехоплювачів уже дозволило суттєво підвищити ефективність боротьби з російськими безпілотниками. Рівень перехоплення повітряних цілей останніми місяцями наблизився до 90%, попри зростання інтенсивності атак.

    Напередодні зустрічі з норвезьким колегою Михайло Федоров також провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Під час цієї розмови сторони координували пріоритети перед засіданням «Рамштайну», зокрема питання посилення ППО, забезпечення боєприпасами та розвитку оборонних технологій.

    Норвегія вже входить до числа найбільших донорів безпекової допомоги Україні. Лише у 2026 році країна запланувала виділити близько 7 мільярдів доларів на підтримку України, з яких значна частина буде спрямована на дрони, системи ППО, артилерійські боєприпаси та механізми закупівлі озброєнь через міжнародні фонди.

    Нові домовленості між Києвом та Осло демонструють, що питання протиповітряної оборони залишається одним із головних пріоритетів міжнародної підтримки України. На тлі регулярних масованих атак Росії на українські міста та критичну інфраструктуру саме ракети для Patriot, нові дронові технології та оперативне фінансування військових потреб можуть стати ключовими елементами зміцнення української оборони вже найближчими місяцями.

  • Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, за підсумками якого доручив дипломатичному корпусу активізувати роботу із міжнародними партнерами щодо посилення протиповітряної оборони держави. Головним пріоритетом визначено пошук додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет-перехоплювачів для захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських атак.

    Про це глава держави повідомив після наради, під час якої учасники обговорили ситуацію на фронті, забезпечення української армії боєприпасами, зміцнення бойових бригад та розвиток оборонних спроможностей держави.

    За словами президента, значна частина рішень, ухвалених у другій половині минулого року, вже дала відчутний результат для українських військових. Йдеться насамперед про пряме фінансування бригад, удосконалення системи комплектування особового складу та розширення можливостей для підготовки військовослужбовців.

    «Пряме фінансування додало бригадам реальних бойових спроможностей», – наголосив Зеленський.

    Окрему доповідь на засіданні представив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він поінформував про поточну ситуацію на фронті та стан виконання бойових завдань на основних напрямках.

    Президент підкреслив, що українські військові продовжують утримувати позиції, попри постійний тиск з боку російських окупаційних військ. За його словами, стійкість оборони має важливе значення не лише для військової ситуації, а й для міжнародних переговорних процесів та подальшої підтримки України союзниками.

    Однією з ключових тем засідання стало забезпечення армії артилерійськими боєприпасами калібру 155 мм. За словами Зеленського, учасники Ставки детально обговорили постачання далекобійних снарядів, можливості збільшення виробництва та залучення додаткового фінансування для забезпечення потреб Сил оборони.

    Окремий блок був присвячений питанням логістики та забезпечення військових підрозділів транспортом. Зокрема, обговорювалася реалізація рішень щодо постачання пікапів для бойових бригад, які активно використовуються на фронті для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання оперативних завдань.

    Водночас головною темою засідання залишалося посилення української системи протиповітряної оборони. Президент наголосив, що захист українських міст від російських ракетних та дронових атак залишається одним із найважливіших державних завдань.

    «Маємо знайти все необхідне для України», – заявив глава держави, коментуючи роботу дипломатичного корпусу.

    За словами Зеленського, українські дипломати отримали доручення активізувати переговори з міжнародними партнерами щодо отримання додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет до них.

    Питання посилення протиповітряної оборони набуває особливого значення на тлі попереджень міжнародних експертів про можливе виснаження запасів ракет-перехоплювачів. Зокрема, Financial Times повідомляла, що українська ППО змушена працювати в умовах постійних російських масованих атак, що створює значне навантаження на наявні запаси озброєння.

    Експерти зазначають, що додатковими факторами ризику залишаються нерівномірні темпи міжнародних поставок та складна ситуація із забезпеченням необхідної кількості боєприпасів для сучасних систем протиповітряної оборони.

    На цьому тлі Україна продовжує переговори з партнерами щодо отримання нових комплексів Patriot, SAMP/T, IRIS-T, NASAMS та інших засобів протиповітряної оборони. Окремий акцент робиться на антибалістичних системах, які здатні перехоплювати балістичні ракети, що регулярно використовує Росія під час атак на українські міста.

    Засідання Ставки відбулося на тлі активних бойових дій на сході України. За останніми даними Генерального штабу, російські війська продовжують штурмові дії на кількох напрямках, однак українські сили утримують оборону та завдають противнику значних втрат.

    Президент наголосив, що Україна має не лише зберігати стійкість на фронті, а й нарощувати власні оборонні можливості, одночасно працюючи з міжнародними партнерами над отриманням сучасного озброєння та фінансової підтримки.

    Таким чином, після чергового засідання Ставки головним завданням для української дипломатії стало посилення системи протиповітряної оборони. Саме захист неба, забезпечення армії боєприпасами та підтримка бойових бригад визначені серед ключових пріоритетів державної політики на найближчий період.