Uanews.life

Позначка: Палата представників США

  • США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    США пішли проти Трампа: Конгрес схвалив нову допомогу Україні та ударні санкції проти Росії

    Палата представників США ухвалила резонансний законопроєкт про надання Україні нової військової та фінансової допомоги, підтримку післявоєнної відбудови та запровадження масштабних санкцій проти Росії. Голосування стало однією з найгучніших зовнішньополітичних подій у Вашингтоні за останні місяці, адже документ був схвалений попри спротив керівництва Республіканської партії та фактично всупереч позиції президента США Дональда Трампа.

    За законопроєкт проголосували 226 конгресменів, проти висловилися 195. Вирішальну роль відіграли 18 республіканців та незалежний конгресмен Кевін Кайлі, який раніше співпрацював із республіканцями. Саме його голос дозволив завершити процедуру так званої discharge petition — спеціального механізму, який дає змогу винести документ на голосування в обхід керівництва Палати представників та профільних комітетів. У сучасній американській політиці такі випадки трапляються доволі рідко й зазвичай свідчать про серйозні розбіжності всередині правлячої більшості.

    Автором законопроєкту виступив провідний демократ у Комітеті із закордонних справ Палати представників Грегорі Мікс. Документ відомий як Ukraine Support Act і складається з кількох великих блоків. Він передбачає понад 1 мільярд доларів прямої допомоги Україні у сфері безпеки та відбудови, а також можливість надання ще до 8 мільярдів доларів у вигляді позик для закупівлі озброєння та оборонного обладнання. Окремі положення стосуються створення механізмів підтримки післявоєнної реконструкції країни та координації міжнародних проєктів відновлення.

    Не менш важливою частиною законопроєкту стали нові санкції проти Російської Федерації. Згідно з документом, обмеження можуть торкнутися фінансового сектору РФ, нафтової та гірничодобувної галузей, а також російських чиновників і структур, які підтримують війну проти України. Крім того, передбачені додаткові експортні обмеження та інструменти боротьби з російським впливом за кордоном.

    Під час дебатів Грегорі Мікс наголосив, що питання полягає не лише у підтримці України, а й у визначенні майбутньої ролі США у світі. За його словами, Конгрес має вирішити, чи дозволить він Росії дочекатися виснаження західної підтримки, чи навпаки — допоможе Україні вести переговори з позиції сили. Він закликав надати українцям зброю для самозахисту, посилити тиск на Кремль і забезпечити відповідальність Росії за воєнні злочини.

    Ухвалення документа стало черговим сигналом того, що навіть серед республіканців зростає невдоволення підходом адміністрації Трампа до війни в Україні. Агентство Reuters зазначає, що це одна з найбільш помітних внутрішньопартійних поразок президента США з початку його другого терміну. Голосування відбулося лише через день після того, як частина республіканців разом із демократами підтримала резолюцію про обмеження військових повноважень президента щодо Ірану.

    Втім, попри успіх у Палаті представників, подальша доля законопроєкту залишається невизначеною. Для набуття чинності документ має пройти через Сенат США, де більшість контролюють республіканці. За даними американських ЗМІ, керівництво Сенату поки не демонструє готовності швидко виносити його на голосування. Крім того, навіть у разі схвалення Сенатом законопроєкт може зіткнутися з президентським вето.

    Ситуацію ускладнює й те, що серед впливових республіканців існує скепсис щодо нових пакетів фінансової допомоги Україні. Зокрема, голова Комітету Палати представників у закордонних справах Браян Маст раніше заявляв, що не очікує ухвалення нового масштабного пакета безпекової допомоги для Києва, хоча підтримує посилення санкційного тиску на Росію. Він також наголошував, що європейські держави повинні брати на себе більшу частку витрат на підтримку України.

    Опоненти законопроєкту стверджують, що документ містить положення, які вже частково застаріли або дублюють інші ініціативи. Голова Комітету з фінансових послуг Палати представників Френч Гілл заявив, що підтримує Україну, але вважає запропонований пакет недосконалим. Інші республіканці звинуватили демократів у спробі використати українське питання для політичного тиску на власну партію.

    Водночас у Сенаті вже понад рік очікує розгляду ще одна двопартійна ініціатива — законопроєкт сенаторів Ліндсі Грема та Річарда Блюменталя. Документ передбачає жорсткі вторинні санкції проти Росії та високі мита для держав, які продовжують купувати російську нафту й інші енергоресурси. Державний секретар США Марко Рубіо раніше заявляв про підтримку інструментів, закладених у цій ініціативі, однак її просування також залишається заблокованим через політичні суперечки.

    Для України голосування у Палаті представників стало важливим політичним сигналом. Попри втому частини американського політикуму від війни та зниження рівня підтримки серед республіканців порівняно з 2024 роком, у Конгресі досі зберігається достатньо сильна двопартійна група законодавців, готових виступати за продовження допомоги Києву та посилення тиску на Кремль. Саме тому ухвалення Ukraine Support Act може стати важливим фактором у подальших дискусіях про роль США у війні Росії проти України та майбутню архітектуру безпеки в Європі.

    Джерело: The Hill

  • Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Конгрес кинув виклик Трампу: президента можуть позбавити ключового права у війні з Іраном

    Президент США Дональд Трамп різко відреагував на рішення Палати представників, яка підтримала резолюцію про обмеження його повноважень щодо ведення війни проти Ірану. Американський лідер звинуватив демократів у спробі позбавити його політичної перемоги, а республіканців, які підтримали документ, назвав людьми, яким має бути соромно за свої дії.

    Гучна заява пролунала після того, як Палата представників США несподівано схвалила резолюцію про військові повноваження президента щодо Ірану. Документ був ухвалений мінімальною більшістю голосів — 215 проти 208. При цьому разом із демократами за резолюцію проголосували четверо представників Республіканської партії, що стало рідкісним випадком відкритого спротиву політиці Трампа всередині його власної політичної сили.

    У своєму дописі в Truth Social Трамп назвав голосування «безглуздим» і заявив, що воно відбулося саме тоді, коли його адміністрація перебувала на фінальному етапі переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту з Іраном. Президент переконаний, що демократи діють не в інтересах країни, а виключно через політичну неприязнь до нього.

    За словами Трампа, його опоненти готові допустити поразку Сполучених Штатів, аби лише не дозволити йому здобути чергову політичну перемогу. Окремо глава Білого дому розкритикував чотирьох республіканців, які підтримали резолюцію, звинувативши їх у бажанні привернути до себе увагу.

    Рішення Палати представників стало черговим етапом масштабного політичного протистояння навколо війни з Іраном, яка триває вже понад три місяці. Згідно із Законом про військові повноваження 1973 року, президент США повинен отримати згоду Конгресу на продовження бойових дій, якщо вони тривають понад визначений термін без офіційного оголошення війни. Саме на цю норму посилаються автори резолюції.

    Документ вимагає від президента або отримати схвалення Конгресу для подальших військових операцій проти Ірану, або розпочати виведення американських сил із зони конфлікту. Хоча резолюція наразі має переважно політичний і символічний характер, вона демонструє зростання невдоволення війною серед американських законодавців.

    Особливо показовим стало те, що ще наприкінці травня керівництво Палати представників відкладало голосування через побоювання, що документ може отримати достатню підтримку. Проте після повернення конгресменів до роботи резолюція все ж була винесена на голосування і пройшла.

    Напруження навколо іранського питання наростає також у Сенаті. У травні верхня палата Конгресу вже підтримала просування аналогічної резолюції, яку схвалили не лише демократи, а й частина республіканців. Це стало одним із найсерйозніших проявів внутрішньопартійної опозиції Трампу з початку його другого президентського терміну.

    Війна з Іраном залишається однією з найгостріших тем американської політики. Конфлікт розпочався на початку 2026 року та спричинив серйозні наслідки для світової економіки. Через загрозу судноплавству в Ормузькій протоці суттєво зросли ціни на нафту та паливо, що безпосередньо вплинуло на американських споживачів. Саме економічний фактор дедалі частіше називають однією з причин падіння підтримки війни серед населення США.

    Опитування громадської думки свідчать, що більшість американців скептично оцінює рішення адміністрації Трампа щодо початку військової кампанії проти Ірану. За даними американських медіа, близько 60% громадян не підтримують продовження конфлікту, а значна частина виборців вважає, що Білий дім має активніше шукати дипломатичне врегулювання.

    Попри це Трамп продовжує наполягати, що саме його політика дозволить досягти миру. Президент неодноразово заявляв, що переговори з Тегераном тривають і можуть завершитися успішно вже найближчим часом. Саме тому він назвав голосування Конгресу ударом по переговорному процесу та сигналом для Ірану про можливе послаблення позицій Вашингтона.

    Тепер резолюція має пройти подальший розгляд у Сенаті. Навіть якщо вона отримає підтримку обох палат, її подальша юридична доля залишається невизначеною. Водночас політичний ефект уже очевидний: вперше за довгий час частина республіканців відкрито виступила проти позиції президента у питаннях війни та національної безпеки.

    Для Дональда Трампа це голосування стало не лише ударом по зовнішньополітичній стратегії, а й серйозним сигналом про те, що підтримка його курсу в Конгресі вже не є безумовною. На тлі триваючої війни, зростання цін на енергоносії та наближення нових виборчих кампаній іранське питання ризикує перетворитися на одну з головних політичних проблем для чинної адміністрації США.

  • Війна з Іраном уже коштувала США майже 30 мільярдів: у Пентагоні визнали різке зростання витрат

    Війна з Іраном уже коштувала США майже 30 мільярдів: у Пентагоні визнали різке зростання витрат

    Війна Сполучених Штатів проти Ірану вже обійшлася американському бюджету щонайменше у 29 мільярдів доларів. Це на 4 мільярди більше, ніж Пентагон офіційно називав лише два тижні тому.

    Про це повідомляє CNN із посиланням на заяву представника Пентагону Джея Герста під час слухань у Комітеті з питань асигнувань Палати представників США.

    За словами Герста, попередня оцінка витрат у 25 мільярдів доларів уже втратила актуальність після перегляду фінансових даних військовими аналітиками та контролерами Міністерства оборони США.

    “На момент надання свідчень ця сума становила 25 мільярдів доларів, але група Об’єднаного штабу та група контролерів постійно переглядають оцінку, і зараз ми вважаємо, що вона наближається до 29 мільярдів”, — заявив представник Пентагону.

    У Міноборони США пояснили стрімке збільшення витрат оновленими даними щодо ремонту техніки, заміни пошкодженого обладнання та витратами на утримання американського контингенту в зоні бойових дій.

    Водночас журналісти CNN зазначають, що навіть нова цифра може бути неповною. Раніше телеканал повідомляв, що оцінка у 25 мільярдів доларів не враховувала масштабних пошкоджень американських військових баз на Близькому Сході після іранських атак.

    За словами одного з джерел телеканалу, реальна сума витрат США на війну може вже сягати 40–50 мільярдів доларів, якщо врахувати відновлення інфраструктури та заміну пошкодженого майна.

    Окремо повідомляється, що від початку бойових дій іранські удари пошкодили або знищили щонайменше 228 споруд та одиниць техніки на американських військових об’єктах у регіоні.

    Йдеться про авіабази, системи ППО, логістичні центри та військову техніку США на Близькому Сході.

    На тлі зростання витрат війна з Іраном дедалі сильніше впливає і на внутрішню американську політику. Адміністрація Дональда Трампа стикається з критикою через відсутність швидкого результату кампанії та стрімке зростання цін на нафту й пальне.

    Американські медіа та соціологічні служби вже фіксують падіння рейтингів Трампа через затяжний конфлікт на Близькому Сході. Частина виборців вважає, що війна стала надто дорогою для бюджету США та не принесла очікуваного дипломатичного ефекту.

    Попри це сам Трамп продовжує демонструвати впевненість у можливості змусити Тегеран відмовитися від ядерної програми.

    Раніше президент США заявив, що переконаний у тому, що Іран припинить збагачення урану та відмовиться від створення ядерної зброї навіть у разі провалу переговорів між Вашингтоном і Тегераном.

    Однак ситуація на Близькому Сході залишається напруженою. Іран продовжує атакувати американські об’єкти та союзників США у регіоні, а Вашингтон паралельно намагається утримати контроль над морськими маршрутами та нафтовою інфраструктурою.

    На цьому тлі економісти попереджають: подальше затягування конфлікту може коштувати США значно дорожче, ніж офіційно озвучують у Пентагоні.

    Особливе занепокоєння викликає й те, що витрати на війну продовжують зростати паралельно зі збільшенням дефіциту американського бюджету та політичними суперечками у Конгресі щодо фінансування нових військових операцій.

    Тема війни з Іраном також дедалі частіше стає одним із головних факторів майбутньої передвиборчої кампанії у США напередодні проміжних виборів до Конгресу.