13 червня до Конституційного суду України надійшло подання від 56 народних депутатів з вимогою визнати неконституційними певні норми законів щодо пенсійного забезпечення депутатів. Це подання викликало чималий резонанс на фоні поточних військових і економічних викликів в Україні.
Якщо суд піде назустріч – то нардепи попередніх скликань відчують «покращення життя все сьогодні» – і під час війни отримають підвищення пенсій! Нинішні ж депутати, начебто дбаючи про своїх попередників, фактично переймаються своїми статками, адже серед підписантів багато обранців, які працювали у минулих скликаннях, зокрема представників «Батьківщини» та ОПЗЖ.
Нагадаємо, сьогодні колишні парламентарі й так отримують у чотири рази більше за середнього українського пенсіонера.
В Україні максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас середній розмір пенсії по країні – 5,7 тис. грн.
Крім цього, в Україні судді та прокурори продовжують отримувати спецпенсії – близько 80-100 тис. грн у місяць.
Лист побажань
У документі, який філігранно виписали політики, розставлено чіткі акценти:
1) поверніть право на перерахунок пенсій для народних депутатів «у зв’язку з підвищенням заробітної плати діючим нардепам». Це право скасувала Рада, ухваливши закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», який став чинним на початку жовтня 2017 року.
З жовтня 2017 року розмір пенсій народних депутатів розраховується, відповідно до закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
(витяг із закону)
«Якщо для народних депутатів України, які набули право на пенсійне забезпечення після 1 жовтня 2017 року порушень їх конституційних трудових прав не вбачається (тобто підписанти не оспорюють легітимність самого закону), то гарантії цих прав вочевидь порушені по відношенню до народних депутатів I-VIII скликань, які набули право на пенсійне забезпечення до 1 жовтня 2017 року», – переконують автори конституційного подання.
2) «Відновлення соціальної справедливості для нардепів не створюватиме додаткового навантаження на держбюджет». Група ініціативних нардепів підрахувала: протягом 1990-2017 років мандат народного депутата отримало 2345 осіб. Якщо відкинути померлих обранців і тих, хто втратили громадянство, то залишиться близько 1,1 тис. осіб, котрі претендують на перерахунок пенсій.
«Якщо виходити з того, що середня пенсія народного депутата, яку він отримував за спеціальним законом, нараховувала близько 17,5 тис. грн (це дорівнювало 10 прожитковим мінімумам для осіб, які втратили працездатність – «Главком»)… з розрахунку на 1 січня 2024 року вона становитиме не більше 23,1 тис. грн», – ідеться у конституційному поданні.
Проте частина нардепів, яка сиділа у «будинку під куполом» у попередніх каденціях, піклується не так про благополуччя колег-попередників, як про своє особисте. У тексті конституційного подання наводиться твердження, що, мовляв, нинішні нардепи можуть відмовитися від перерахунку пенсій «із міркувань економії бюджетних коштів, оскільки йдеться про власне пенсійне «самообмеження» на майбутній період». Чого не скажеш про нардепів I-VIII скликань, пенсійні права яких зазнали, як вважають підписанти, «очевидного дискримінаційного й неконституційного характеру».
Якщо Конституційний суд задовольнить подання обранців, то пенсії нардепів I-VIII скликань зростуть із 17,5 тис. грн до 23,1 тис. грн
Міністр соціальної політики у 2014-2016 роках і віцепрем’єр-міністр у 2016-2019 роках Павло Розенко у розмові з «Главкомом» назвав ініціативу 56 нардепів вершиною абсурду. Колишній урядовець вважає абсурдом те, що нардепи борються за власні інтереси тоді, коли чинний уряд хоче заморозити підвищення зарплат бюджетникам та інші соціальні виплати на наступні три роки.
Розенко зауважив: як міністр соцполітики, він розробляв закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», норми якого теперішні обранці добиваються визнати неконституційним.
«Документ пройшов усі парламентські комітети і був винесений до сесійної зали на голосування. Тут мова не про те, щоб у когось щось забрати. Йдеться про єдину систему пенсійного забезпечення в Україні. Єдина для всіх, без спецпенсій. Тому що, як пояснити людям, у чому справедливість того, що учитель, медик або токар мають одну пенсійну систему, а народний депутат чомусь має окрему привілейовану пенсійну систему? Тим паче, що робота народного депутата нічим не ризикованіша і не важча, аніж праця вчителя або лікаря. Даруйте, але конституційне подання групи депутатів попахує радянщиною», – переконаний Розенко.
За словами ексміністра, зараз максимальний розмір пенсії народного депутата складає близько 20 тис. грн у місяць. Водночас пенсія народного депутата IX скликання, який досяг пенсійного віку, буде нижчою, аніж у його колег по парламенту I-VIII каденцій.
«Повторюся: з жовтня 2017, коли набрав чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», діють єдині правила нарахування пенсій. Розмір пенсії визначається за певною формулою: загальний стаж роботи; сума сплачених пенсійних внесків; середня зарплата в економіці країни за останні п’ять років тощо. Тому пенсія народного депутата IX скликання точно буде нижчою за ту, яку отримують нардепи I-VIII скликань, яким пенсію нарахували за старим законом, коли за основу брався конкретний відсоток від тодішньої зарплати обранця», – уточнив Павло Розенко.
Ексміністр припустив: якщо Конституційний суд визнає неконституційним норму закону, якою пенсійне забезпечення народних депутатів здійснюється за законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тоді це порушить баланс і може призвести до соціальної напруги серед українців. А це точно зіграє на руку Росії, припускає Розенко.
Міністр соціальної політики у 2016-2019 роках Андрій Рева у бесіді з «Главкомом» пригадує: до 2015 року в Україні діяло 15 законів, за якими призначалися спеціальні пенсії і здійснювався їх перерахунок. Одним із них був Закон України «Про статус народного депутата України». При цьому, як зауважив колишній високопосадовець, народні депутати платили до Пенсійного фонду стільки ж єдиного соціального внеску, скільки прості громадяни. Однак отримували пенсію в рази більшу за пенсію простих громадян. За однакових показників стажу і заробітку.
Рева наголосив: пенсійне забезпечення повинно відбуватися на загальних принципах. Не може так бути, щоб розмір пенсії залежав не від того, скільки людина платить внесків, а від того, яку посаду займає.
«Тому спочатку у 2015 році було скасовано спецпенсії нардепів, а у 2017 році припинено їхню індексацію. Наразі народні депутати I-VIII скликань мають вибір: або відмовитися від спецпенсій, середній розмір яких складає 17,5 тис. грн на місяць і яку було призначено до жовтня 2017 року, коли вступив у дію новий закон, і перейти на виплати, згідно із законом про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, за яким проводиться щорічна індексація пенсій. Однак нардепам попередніх скликань невигідно це робити, бо тоді вони менше отримуватимуть, аніж маючи спецпенсію. Сьогодні вони намагаються через Конституційний суд відновити індексацію спецпенсій – до 23,6 тис. грн на місяць. Наскільки це є правильним і справедливим у країні, яка веде війну, де середня пенсія складає трохи більше ніж 5,7 тис. грн, а мінімальна – 2,3 тис. грн, нехай судять люди», – заявив ексміністр соцполітики.
Своя сорочка
Давайте поглянемо, хто ж із групи «56», які були нардепами попередніх скликань і досі ними залишаються, одержує пенсії і який їх розмір. Наприклад, діючий представник «Батьківщини» (лідер Юлія Тимошенко), у минулому народний депутат VIII скликання, а ще раніше відомий як олігарх із Донбасу Сергій Тарута задекларував 240,9 тис. грн пенсії за 2023 рік. Орієнтовно у місяць він отримував 20 тис. грн.
Його колега по фракції, політичний аксакал Іван Кириленко торік отримав 212,4 тис. грн пенсії (або 17,7 тис. грн щомісяця).
Ще один представник ВО «Батьківщина» Михайло Волинець мав 200,1 тис. грн пенсії на рік (16,6 тис. грн у місяць).
Інший парламентар зі стажем, а нині обранець від забороненої «Опозиційної платформи – За життя» (співголовами були Юрій Бойко і Вадим Рабінович) Юрій Іоффе минулого року задекларував 251,1 тис. грн пенсії (20,9 тис. грн у місяць).
Колишній «регіонал», який до вторгнення перебував у лавах ОПЗЖ, Михайло Папієв оприлюднив 226,6 тис. грн пенсії за 2023 рік (18,8 тис. грн у місяць).
Рекордсменом у Раді IX скликання за розміром пенсії є виходець із ОПЗЖ Василь Німченко. Він отримує пенсію як суддя Конституційного суду у відставці. Зокрема, торік Німченко задекларував 2,2 млн грн пенсії! У 2024 році політик щомісячно декларує по 192,1 тис. грн пенсії. Він теж є серед підписантів «пенсійного» конституційного подання.
У липні нардеп Василь Німченко задекларував 192,1 тис. грн пенсії
дані: НАЗК
У коментарі «Главкому» народний депутат IV скликання і заслужений юрист Віталій Олуйко зазначив, що питання перерахунку пенсій політикам не на часі. На його думку, потрібна комплексна реформа всіх пенсій, але після закінчення війни.
«Це неюридичне питання, а моральне. Україну розривають з різних сторін: то ворожий агресор Росія, то колаборанти, то корупціонери. Свій «вклад» вирішили внести і 56 народних депутатів. Як можна ставити підписи під цим конституційним поданням, знаючи, що твоя країна стікає кров’ю? Якийсь парадокс виходить! Адже народний депутат за своїм статусом – це державний політичний діяч, а у результаті у них відсутня державницька позиція та дещиця совісті», – обурюється колишній обранець.
Екснардеп нагадав, що в умовах повномасштабного вторгнення понад 60% видатків державного бюджету України фінансують міжнародні донори (переважно, США і ЄС).
Виходом зі складного становища, вважає Олуйко, може стати відтермінування розгляду подання нардепів Конституційним судом. Для цієї установи це знайомий прийом: вона роками розглядає конституційні подання, які мають суспільний резонанс, і затягує з ухваленням кінцевих рішень.
Конфлікт інтересів: чи був?
Цікаві спостереження виклав ексурядовець Андрій Рева. Він наполягає: конституційне подання стосується конкретного матеріального інтересу – поновлення попереднього порядку індексації пенсій для народних депутатів І-VIII скликань.
«Нагадаю, що Європейський суд з прав людини визнав пенсію «майном». Тобто, у деяких народних депутатів, які підписали це подання, присутній конфлікт інтересів. Чи повідомляли вони про такий конфлікт, перед підписанням цього конституційного подання?» – задався риторичним запитанням ексміністр.
Натомість очільник Національного агентства з питань запобігання корупції у 2020-2024 роках Олександр Новіков не побачив стовідсотково порушення законодавства про корупцію.
«Що означає поняття «конфлікт інтересів»? Це використання повноважень усупереч інтересам служби для задоволення приватного інтересу. Тобто приватний інтерес присутній, повноваження використані. Однак відсутній критерій «суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями». Адже народний депутат як суб’єкт подання, по суті, виконав закон, який дозволяє йому звертатися до Конституційного суду за тлумаченням. А кінцеве рішення ухвалюватиме Феміда. Отже, немає повного набору критеріїв, за якими можна класифікувати допущення реального конфлікту інтересів», – сказав він «Главкому».
Вражає у цій «пенсійній» сазі політична «географія». Перші підписи до конституційного подання внесли вихідці з фракції «Батьківщина». Далі їм плече несподівано підставили представники забороненої ОПЗЖ. Довершили картину зі збором нардепи зі «Слуги народу».
Між іншим, не під запис одна зі «слуг», яка не поставила автограф під конституційним поданням, зробила висновок, дискутуючи з «Главкомом» про рівень фінансового забезпечення нардепів: «Питання риторичне: хочете ефективного депутата, йому треба нормальні зарплати, у тому числі й помічникам. Плюс «бабки» на утримання приймалень, бензин тощо. Хочете дармоїда – ну, будь ласка, таких більшість у Раді».
