Uanews.life

Позначка: переговори в Осло

  • Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Зеленський анонсував новий раунд консультацій зі США

    Президент України Володимир Зеленський анонсував новий етап дипломатичних консультацій зі Сполученими Штатами та європейськими партнерами щодо можливого завершення війни. Уже в п’ятницю, 23 жовтня, глава держави очікує доповідь спеціального представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа. Після цього заплановане спільне обговорення результатів переговорів за участю української, американської та європейської команд.

    Про це Зеленський заявив 22 жовтня під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо у Києві, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами президента, точний час майбутньої розмови ще узгоджують представники відповідних команд.

    «Передусім, завтра у мене буде бриф від Віткоффа, час узгодять наші команди. Я отримую бриф, потім буде спільний бриф, я думаю, наші команди з американцями, з європейцями», — повідомив Зеленський.

    Нова розмова відбудеться після інтенсивних дипломатичних контактів, які протягом останніх днів провели представники США, України, європейських держав та Росії.

    Зокрема, 20 жовтня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, Віткоффа, прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стере та президента Фінляндії Александера Стубба.

    До обговорень також дистанційно долучився Джаред Кушнер, представник американської переговорної команди.

    Під час зустрічі сторони розглядали можливі механізми завершення війни, гарантії безпеки для України, територіальні питання та перспективи післявоєнного відновлення держави.

    Зеленський раніше повідомляв, що Київ запропонував кілька варіантів припинення бойових дій, зокрема енергетичне перемир’я.

    Українська сторона наполягає, що будь-які домовленості мають супроводжуватися надійними гарантіями безпеки, які унеможливлять повторення російської агресії.

    Уже 21 жовтня Стів Віткофф вирушив до Санкт-Петербурга, де провів переговори з російським президентом Володимиром Путіним.

    За підсумками зустрічі американський спецпредставник заявив, що сторони обговорили можливі рамки мирного врегулювання та домовилися продовжити дипломатичні контакти.

    Віткофф також повідомив про перспективу відновлення тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією на технічному рівні.

    Зеленський підтвердив, що Київ отримав від американських партнерів сигнал про готовність Москви до такого формату.

    За його словами, Вашингтон пропонує провести наступну зустріч якомога швидше, і Україна підтримує цю ініціативу.

    Попередньо переговори можуть відбутися на початку листопада, однак остаточну дату та склад делегацій поки не погоджено.

    Серед можливих питань майбутніх консультацій — припинення вогню, енергетичне перемир’я, повернення військовополонених, гарантії безпеки та підготовка зустрічі на найвищому політичному рівні.

    Окрему увагу приділяють участі європейських партнерів, оскільки майбутні безпекові домовленості стосуватимуться не лише України, а й ширшої системи європейської безпеки.

    Водночас дипломатична активність відбувається на тлі продовження російських ракетних і дронових атак проти українських міст.

    Попри заяви про готовність до переговорів, конкретних домовленостей про припинення бойових дій наразі не досягнуто.

    Очікується, що доповідь Віткоффа 23 жовтня дозволить українській стороні отримати додаткову інформацію про позицію Росії та визначити подальші кроки у взаємодії з Вашингтоном і європейськими союзниками.

    Водночас сам факт запланованого брифінгу не означає досягнення мирної угоди або погодження остаточних умов завершення війни.

  • «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    «Наступного тижня буде гарна новина»: Арахамія заявив про можливий прорив щодо окупованих Олешок

    Україна сподівається на позитивні результати переговорів щодо гуманітарної ситуації в тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже наступного тижня. Питання порятунку цивільного населення обговорювали 20 жовтня в Осло під час зустрічі української делегації зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, переговори можуть принести конкретні результати. Водночас ситуація в місті залишається критичною: тисячі жителів Олешок та навколишніх населених пунктів потерпають від нестачі продуктів, питної води, медикаментів і не мають можливості безпечно виїхати.

    Про це Давид Арахамія повідомив 21 жовтня в коментарі РБК-Україна.

    За словами народного депутата, під час переговорів у Норвегії українська сторона окремо порушила питання гуманітарної кризи в окупованому місті.

    Арахамія анонсував можливі позитивні новини

    Голова фракції «Слуга народу», який входить до української переговорної делегації, висловив сподівання на пожвавлення гуманітарного напрямку найближчими днями.

    «Дай Боже, наступного тижня буде пожвавлення на гуманітарному треку. Є дуже важка ситуація в Олешках. Ми її вчора обговорювали, і неформальне досягнення цієї зустрічі — наступного тижня має з’явитися гарна новина», — заявив Арахамія.

    Він не уточнив, якого саме результату очікує українська сторона.

    Зокрема, невідомо, чи йдеться про остаточне погодження евакуації цивільних, запровадження тимчасового режиму тиші або організацію доставки додаткової гуманітарної допомоги.

    Тому наразі заяву слід розглядати як обережний оптимістичний прогноз, а не підтвердження вже досягнутої угоди.

    Що обговорювали під час переговорів в Осло

    20 жовтня у столиці Норвегії відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського зі спеціальним представником президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом.

    У переговорах також брали участь представники європейських держав.

    Основну увагу приділяли питанням припинення війни, гарантій безпеки та подальшої міжнародної підтримки України.

    Однак, як стало відомо зі слів Арахамії, окремо порушували й проблему цивільного населення окупованих Олешок.

    Раніше після зустрічі Зеленський публічно не повідомляв про обговорення ситуації в місті.

    Наразі невідомо, чи передав Віткофф конкретні українські пропозиції щодо Олешок російській стороні під час свого візиту до Санкт-Петербурга 21 жовтня.

    Що зараз відбувається в окупованих Олешках

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра в Херсонській області та перебувають під російською окупацією.

    За останні місяці гуманітарне становище мешканців суттєво погіршилося.

    У місті виник гострий дефіцит продовольства, питної води та медикаментів. Через перебої з електро- й газопостачанням люди залишаються без базових побутових умов.

    Особливо складною є ситуація з постачанням продуктів.

    Звичні логістичні маршрути фактично заблоковані, а спроби самостійно залишити населений пункт пов’язані зі смертельними ризиками.

    Дороги навколо міста заміновані, а цивільні можуть потрапити під обстріли.

    Як повідомляла Deutsche Welle з посиланням на очільницю Олешківської міської військової адміністрації Тетяну Гасаненко, окремі люди намагалися пішки долати небезпечні маршрути, щоб вибратися з окупації.

    У місті та навколишніх селах можуть залишатися шість тисяч людей

    За оцінками української сторони, безпосередньо в Олешках можуть залишатися до двох тисяч цивільних.

    Водночас із прилеглими населеними пунктами кількість людей, які потребують допомоги, може сягати приблизно шести тисяч.

    Серед них — до 200 дітей.

    Ці дані 19 жовтня оприлюднив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

    За його словами, гуманітарна операція має охопити не лише саме місто, а й шість сусідніх населених пунктів.

    Складність полягає в необхідності одночасно забезпечити безпечний виїзд людей із кількох територій, які контролюють російські окупаційні сили.

    Точну кількість мешканців встановити складно через відсутність повноцінного доступу українських органів влади до окупованої громади.

    Україна та Росія обговорюють режим тиші для евакуації

    Ще 19 жовтня Дмитро Лубінець заявив, що українська сторона наблизилася до погодження останніх деталей гуманітарної евакуації.

    Про це повідомляло «Інтерфакс-Україна».

    За словами омбудсмена, переговори з російською стороною тривають щодня.

    Головне завдання — забезпечити режим тиші, який дозволить цивільним залишити окуповану територію без загрози обстрілів.

    Важливою умовою є також можливість виїзду безпосередньо на територію, підконтрольну українському уряду.

    Лубінець повідомив, що Москва взяла до розгляду українські пропозиції, однак деякі складні питання ще залишаються невирішеними.

    Таким чином, переговори перебувають на просунутому етапі, але говорити про гарантовану евакуацію передчасно.

    Українські військові доставляють допомогу безпілотниками

    Через неможливість організувати регулярне наземне постачання Україна використовує безпілотники для доставки гуманітарних вантажів.

    За повідомленнями української сторони, військові вже проводили операції з передачі жителям Олешок продуктів, ліків та інших необхідних речей.

    Зокрема, на початку жовтня українські підрозділи доправили близько чотирьох тонн гуманітарної допомоги.

    Однак можливості таких операцій обмежені.

    Безпілотники не можуть повністю замінити регулярне постачання продовольства та медикаментів для тисяч людей.

    Крім того, доставка відбувається в умовах постійної загрози з боку російських військових.

    Саме тому створення безпечного гуманітарного коридору залишається пріоритетом української сторони.

    До вирішення проблеми залучають міжнародних партнерів

    Гуманітарна криза в Олешках уже вийшла за межі двосторонніх контактів України та Росії.

    13 жовтня українська урядова делегація порушувала це питання під час зустрічей із представниками Європейського Союзу в Брюсселі.

    Українські посадовці закликали міжнародних партнерів посилити дипломатичний тиск на Москву, щоб забезпечити доставку допомоги та евакуацію людей.

    Окрему увагу ситуації приділяють Норвегія та Сполучені Штати.

    21 жовтня видання «Вгору» повідомило про спеціальний брифінг у Вашингтоні, організований посольствами України та Норвегії.

    Його учасники обговорювали гуманітарне становище цивільних, заблокованих у місті.

    Таким чином, проблема Олешок дедалі активніше входить до міжнародного дипломатичного порядку денного.

    Коли можуть розпочати евакуацію

    Наразі офіційної дати початку евакуації мешканців Олешок не оголошено.

    Заява Арахамії свідчить про сподівання української сторони на позитивні результати вже наступного тижня, тобто в період із 26 жовтня.

    Водночас не уточнюється, чи стосуватимуться очікувані новини конкретного маршруту евакуації, припинення вогню або інших гуманітарних заходів.

    Головною умовою залишається реальне виконання домовленостей усіма залученими сторонами.

    Отже, ситуація в окупованих Олешках стала окремою темою переговорів України зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом. Київ сподівається на позитивні результати найближчими днями, проте гарантованого гуманітарного коридору поки немає.

    Для тисяч цивільних, які залишаються в окупації без стабільного доступу до найнеобхіднішого, результат цих переговорів може мати вирішальне значення.

  • Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Мовчати стало небезпечніше, ніж сваритися: NYT розкрила нову тактику Зеленського щодо Трампа

    Президент України Володимир Зеленський змінив підхід до спілкування з американським лідером Дональдом Трампом і почав відкритіше критикувати рішення Вашингтона, які, на думку української сторони, ставлять під загрозу обороноздатність країни. Після місяців обережної дипломатії Київ вирішив публічно говорити про проблеми з американською військовою допомогою, розвідданими та супутниковим зв’язком. Як пише The New York Times, українське керівництво дійшло висновку, що подальше мовчання може виявитися небезпечнішим за відкриту суперечку з президентом США. Водночас обидві сторони продовжують переговори та демонструють готовність зберігати співпрацю.

    Про це йдеться в матеріалі The New York Times від 20 жовтня, присвяченому загостренню відносин між Києвом і Вашингтоном.

    За оцінкою американського видання, останні рішення адміністрації Дональда Трампа змусили українську владу переглянути звичну тактику дипломатичного спілкування.

    Якщо раніше Київ намагався уникати публічних конфліктів із Білим домом, то тепер Зеленський дедалі частіше відкрито заявляє про розбіжності.

    Чому Зеленський вирішив більше не мовчати

    Один із високопосадовців України порівняв ситуацію з необхідністю попередити людей про наближення цунамі.

    За його словами, навіть до нинішнього дипломатичного загострення Україна перебувала у складному становищі.

    Російські атаки поступово послаблювали енергетичну інфраструктуру, система протиповітряної оборони потребувала додаткових ракет, а попереду залишався складний зимовий період.

    На цьому тлі Київ зіткнувся з новими суперечностями із Вашингтоном.

    Адміністрація Трампа послабила окремі санкційні обмеження на російський дизель, вимагала скорочення українських ударів по нафтопереробних заводах РФ та продовжувала наполягати на швидкому дипломатичному врегулюванні війни.

    Водночас українська сторона повідомляла про проблеми з постачанням американських ракет-перехоплювачів, передачею розвідувальної інформації та роботою військових супутникових сервісів.

    Саме сукупність цих обставин, за оцінкою NYT, спонукала українське керівництво до відкритішої позиції.

    Розвіддані, ракети Patriot і Starshield стали причинами напруження

    Одним із найгостріших питань у відносинах двох країн стало забезпечення української протиповітряної оборони.

    Зеленський повідомляв, що Україна не отримувала своєчасного попередження про деякі російські ракетні атаки.

    Особливе занепокоєння викликала відсутність інформації про запуски балістичних ракет, оскільки такі попередження можуть допомагати цивільним швидше дістатися укриттів.

    Крім того, українська сторона заявляла про затримки з передачею ракет для систем Patriot.

    Окремою проблемою стали обмеження в роботі Starshield — військового супутникового сервісу компанії SpaceX.

    За повідомленнями українських посадовців, перебої вплинули на виконання окремих військових завдань.

    Водночас американські представники заперечували, що адміністрація Трампа цілеспрямовано припинила допомогу Україні.

    Держсекретар США Марко Рубіо також не погодився зі звинуваченнями в навмисному блокуванні важливої військової підтримки.

    За інформацією Associated Press, Зеленський згодом підтвердив відновлення передачі попереджень про російські ракетні удари.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про відновлення обміну американськими розвідданими.

    Попри це, питання стабільності постачання американського озброєння та супутникового зв’язку залишаються важливими для української оборони.

    Угода Трампа з Путіним щодо дизеля поглибила суперечності

    Ще однією причиною дипломатичного загострення стала домовленість США та Росії щодо постачання дизельного пального.

    Вашингтон тимчасово послабив визначені санкційні обмеження на операції з російським дизелем.

    Американська адміністрація пояснювала це прагненням стабілізувати міжнародний паливний ринок і стримати зростання цін.

    Однак Київ розкритикував таке рішення, оскільки додаткові енергетичні доходи можуть посилити фінансові можливості Росії.

    Водночас Трамп неодноразово закликав Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах.

    Українське керівництво наполягало на взаємності: Київ готовий розглядати припинення атак по російській нафтовій інфраструктурі, якщо Москва зупинить удари по українській енергетиці.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про домовленість Трампа з Путіним та розбіжності щодо українських ударів по НПЗ.

    За оцінкою NYT, саме ці суперечності стали частиною ширшої кризи довіри між Києвом і Вашингтоном.

    Заяви Трампа про Росію викликали нову хвилю критики

    Особливе обурення української сторони спричинили висловлювання американського президента щодо дій Москви.

    20 жовтня Reuters повідомило, що Трамп заявив, нібито Росія загалом поводилася щодо України прийнятно.

    Американський президент також розкритикував Зеленського та висловив думку, що Україні може знадобитися інший представник для переговорів.

    Ці слова пролунали на тлі нових російських атак на українські міста та енергетичні об’єкти.

    За інформацією Reuters, саме загострення відносин із Вашингтоном стало одним із ключових чинників нових дипломатичних контактів в Осло.

    Водночас важливо розуміти, що оцінки Трампа не змінюють факту продовження Росією повномасштабної війни проти України.

    Чому Київ раніше уникав конфліктів із Білим домом

    Після публічної суперечки Зеленського і Трампа в Овальному кабінеті у лютому 2025 року українська сторона намагалася максимально обережно вибудовувати відносини з американською адміністрацією.

    Київ неодноразово наголошував на вдячності США за підтримку та підкреслював необхідність спільних зусиль для завершення війни.

    Така дипломатична стратегія була пов’язана з високою залежністю української оборони від окремих видів американського озброєння та технологій.

    Зокрема, системи Patriot і відповідні ракети-перехоплювачі відіграють важливу роль у захисті від балістичних загроз.

    Однак, за оцінкою The New York Times, нове загострення змусило Україну відкритіше говорити про рішення Вашингтона, з якими вона не погоджується.

    Чому Зеленський не розриває відносин із Трампом

    Попри різку риторику, українська влада продовжує підтримувати контакти з американською адміністрацією.

    19 жовтня Зеленський провів телефонну розмову з державним секретарем США Марко Рубіо.

    Наступного дня в Осло відбулися переговори за участю Зеленського, американського спецпосланця Стіва Віткоффа, президента Фінляндії Александра Стубба та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.

    До дипломатичних контактів також долучився Джаред Кушнер.

    За повідомленням Reuters, сторони обговорювали можливі рамки мирного врегулювання, гарантії безпеки та подальшу підтримку України.

    Президент Фінляндії позитивно оцінив результати зустрічі, зазначивши, що переговори допомогли просунутися в обговоренні мирних ініціатив.

    Водночас жодного остаточного мирного договору чи погоджених усіма сторонами умов припинення війни не було оголошено.

    Портников пояснив ризики нової тактики Зеленського

    Український публіцист і політичний оглядач Віталій Портников, позицію якого наводить The New York Times, звернув увагу на складність становища українського президента.

    На його думку, публічне загострення з Вашингтоном створює ризики, однак мовчання щодо проблем із військовою підтримкою також може мати серйозні наслідки.

    Портников відзначив важливість розмови Зеленського з Марко Рубіо.

    На його думку, готовність держсекретаря США продовжувати діалог свідчить про те, що американська адміністрація не відмовилася від співпраці з Україною.

    Крім того, Київ активно контактує з американськими законодавцями обох партій.

    Такі переговори дозволяють українській стороні пояснювати свою позицію не лише Білому дому, а й Конгресу США.

    Що зміниться у відносинах України та США

    The New York Times звертає увагу, що позиція Дональда Трампа щодо України вже неодноразово змінювалася.

    Періоди різких суперечностей чергувалися з відновленням дипломатичних контактів.

    Тому нинішнє загострення не обов’язково означає остаточне погіршення відносин між державами.

    Водночас воно демонструє складність становища Києва, який прагне одночасно відстоювати власні безпекові інтереси та зберігати американську підтримку.

    Головний висновок аналізу NYT полягає в тому, що Зеленський обрав відкритішу й жорсткішу риторику щодо Трампа, але не відмовився від дипломатичного діалогу зі США.

    Українське керівництво намагається поєднати критику окремих рішень Вашингтона з продовженням переговорів про зброю, розвідку, гарантії безпеки та завершення війни.

    Наскільки результативною виявиться ця тактика, залежатиме від наступних рішень американської адміністрації та фактичного виконання домовленостей щодо підтримки України.