Uanews.life

Позначка: підприємець

  • Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    У Києві правоохоронці затримали 29-річного чоловіка, якого підозрюють у масштабній шахрайській схемі. За версією слідства, він видавав себе за співробітника Національного антикорупційного бюро України та переконував підприємця, що має впливових знайомих у НАБУ, Державній податковій службі, Бюро економічної безпеки та судах. За «вирішення проблем» чоловік, як стверджують правоохоронці, уже отримав $280 тисяч, а згодом вимагав ще $200 тисяч.

    Справу розслідують Національна поліція за матеріалами Управління внутрішнього контролю НАБУ та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора.

    За даними НАБУ, історія почалася після того, як підозрюваний дізнався від свого батька, що щодо підприємця та його дружини проводяться податкові перевірки приблизно на 32 млн гривень. Батько нібито переконував бізнесмена, що його син займає високу посаду у НАБУ та може допомогти владнати проблеми.

    Пів мільйона доларів за «вирішення питань»: у Києві викрили псевдопрацівника НАБУ

    Розповідав про «зв’язки» у НАБУ, БЕБ і судах

    Слідство вважає, що чоловік використовував образ впливового правоохоронця максимально переконливо. Він оперував юридичною термінологією, посилався на нібито внутрішню інформацію та поступово вигадував нові проблеми, які потребували додаткових грошей.

    Зокрема, за інформацією НАБУ, він розповідав підприємцю про нібито існування «замовлення» з боку впливових осіб, а також переконував його, що проти бізнесмена буцімто відкрито кримінальне провадження в БЕБ.

    Правоохоронці наголошують: такого кримінального провадження насправді не існувало.

    Саме за «вирішення» податкових і судових проблем, а також за начебто припинення можливого кримінального переслідування чоловік, за даними слідства, поступово отримував великі суми готівкою.

    У період із вересня 2025 року до березня 2026 року підприємець передав йому загалом $280 тисяч.

    Після $280 тисяч попросив ще $200 тисяч

    На цьому, за версією слідства, схема не завершилася.

    Підозрюваний повідомив підприємцю, що для остаточного «вирішення» проблем необхідно передати ще $200 тисяч.

    За ці гроші він начебто мав організувати одразу кілька дій: провести штучне банкрутство, домогтися скасування штрафних санкцій та зняти арешт із активів бізнесмена.

    Таким чином, загальна сума, яку фігурант намагався отримати від підприємця, наближалася до пів мільйона доларів — $480 тисяч. У самому НАБУ справу назвали «$500 000 за вирішення питань».

    Саме під час передачі останньої частини грошей чоловіка й затримали.

    Приніс підроблений судовий документ

    Одна з найцікавіших деталей справи — спроба переконати підприємця в реальності своїх «можливостей» за допомогою документів.

    За даними НАБУ, на зустріч, під час якої мав отримати $200 тисяч, підозрюваний приніс підроблений судовий документ, який нібито підтверджував закриття справи.

    Правоохоронці затримали чоловіка безпосередньо під час отримання коштів.

    Після цього слідчі провели обшуки у Києві та Харкові — за місцями, пов’язаними з підозрюваним, а також у його автомобілі.

    За інформацією правоохоронців, під час слідчих дій вилучили гроші, мобільні телефони та інші речові докази, які мають значення для кримінального провадження.

    Йому загрожує відповідальність за шахрайство в особливо великих розмірах

    29-річному чоловікові повідомили про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу.

    Його дії кваліфікували за частиною 5 статті 190 КК України — шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, а також за частиною 2 статті 15 та частиною 5 статті 190 — замах на таке шахрайство.

    Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 998 тисяч гривень. Про це також повідомляє УНН із посиланням на матеріали правоохоронців.

    Водночас слідство триває, а остаточну винуватість чоловіка має встановити суд.

    НАБУ окремо нагадує про презумпцію невинуватості: до обвинувального вироку суду особа вважається невинуватою.

    Чому схема могла виглядати переконливо

    Подібні схеми часто будуються не лише на самій легенді про «впливового правоохоронця», а й на використанні реальних проблем потенційної жертви.

    У цьому випадку підозрюваний, за даними слідства, справді знав про податкові перевірки підприємця та його дружини. Саме це дозволяло йому створювати враження доступу до закритої інформації.

    Додатково чоловік використовував професійну юридичну лексику та демонстрував документи, які мали підтверджувати його розповіді.

    Таким чином, схема могла виглядати для потерпілого не як звичайне телефонне шахрайство, а як реальна пропозиція від людини, яка нібито має доступ до державних органів.

    Правоохоронці не повідомляють, що до схеми справді були залучені працівники НАБУ, БЕБ, ДПС або судів.

    Навпаки, офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що чоловік лише видавав себе за працівника Бюро.

    Шахраї все частіше прикриваються силовими структурами

    Схеми, в яких зловмисники представляються співробітниками правоохоронних органів, в Україні трапляються регулярно.

    «Ненька інфо» раніше писала про випадок у Києві, коли шахраї залякали 13-річну доньку військового заявами про нібито кримінальну відповідальність її батьків та змусили передати понад 2,5 млн гривень.

    Тоді зловмисники представлялися співробітниками силових структур та переконували дитину, що сім’я нібито може бути причетною до фінансування країни-агресора. «Ваших батьків посадять на 25 років»: у Києві шахраї змусили 13-річну доньку військового віддати понад 2,5 млн грн — Ненька інфо

    Також «Ненька інфо» повідомляла про інший випадок у столиці: 51-річного чоловіка затримали за підозрою у вимаганні $20 тисяч за нібито оформлення інвалідності та зняття військовозобов’язаного з обліку. 

    Окрема велика категорія справ стосується вже реальної корупції та «кришування» незаконного бізнесу. У вересні НАБУ і САП заявили про викриття злочинної організації, яку, за версією слідства, очолював посадовець Офісу генпрокурора. Йшлося про системне отримання неправомірної вигоди від шахрайських кол-центрів.

    Цю справу також детально висвітлювала «Ненька інфо». Операція «Карфаген»: НАБУ та САП оприлюднили плівки у справі про «кришування» шахрайських кол-центрів — Ненька інфо

    НАБУ цього року розслідує сотні проваджень

    За офіційною статистикою Бюро, лише за січень–серпень 2026 року НАБУ розпочало 521 кримінальне провадження.

    За цей же період 153 особам повідомили про підозру, а до суду направили 72 обвинувальні акти щодо 148 осіб. Загальна сума збитків у справах, переданих до суду за цей період, перевищила 11 млрд грн.

    На цьому тлі історія з псевдопрацівником НАБУ показова ще й тому, що зловмисник, за версією слідства, намагався використати авторитет антикорупційного органу для виманювання грошей.

    Правоохоронці зараз встановлюють усі обставини справи та перевіряють, чи мав чоловік спільників і чи могли бути інші потерпілі.

     

  • 23 роки у трудовому рабстві: на Львівщині судитимуть підприємця, який тримав однокласника в неволі

    23 роки у трудовому рабстві: на Львівщині судитимуть підприємця, який тримав однокласника в неволі

    На Львівщині до суду скерували резонансну справу про багаторічну трудову експлуатацію людини. Правоохоронці стверджують, що 71-річний мешканець міста Городок протягом 23 років утримував свого однокласника у фактичному трудовому рабстві, позбавивши його свободи пересування, документів та можливості самостійно розпоряджатися власним життям.

    Про це повідомив Офіс генерального прокурора.

    За даними слідства, історія розпочалася ще у 2002 році. Сестра потерпілого звернулася до місцевого підприємця з проханням допомогти її братові, який мав проблеми із зловживанням алкоголем, знайти житло та роботу. Як колишній однокласник чоловіка, бізнесмен запропонував йому роботу по господарству з проживанням на власній території.

    Однак, як стверджують правоохоронці, згодом звичайне працевлаштування перетворилося на багаторічну експлуатацію.

    Слідство встановило, що підприємець забрав у чоловіка паспорт та фактично позбавив його можливості вільно пересуватися. За виконання різноманітних господарських робіт потерпілий не отримував заробітної плати. Натомість йому надавали мінімальний набір продуктів харчування, цигарки та місце для проживання, що, за версією правоохоронців, створювало повну залежність від роботодавця.

    Прокурори зазначають, що чоловік виконував різноробочі завдання на території господарства, а також працював на об’єктах, пов’язаних із діяльністю підприємця. Зокрема, упродовж весняно-осіннього періоду його вивозили на територію агропідприємства для охорони озера та догляду за свинями.

    Умови проживання, за даними слідства, були вкрай важкими. Потерпілий мешкав у металевому контейнері без вікон, освітлення, водопостачання, опалення та санітарних умов. Узимку його переводили до господарської будівлі поблизу будинку підприємця. Приміщення опалювалося буржуйкою, однак через неналежний стан дверей тепло майже не зберігалося. Відсутність води, належного туалету та умов для приготування їжі робили проживання фактично непридатним.

    Правоохоронці стверджують, що протягом багатьох років чоловік зазнавав як психологічного, так і фізичного насильства. За неналежне, на думку роботодавця, виконання роботи його могли бити палицею, принижувати та залякувати.

    Особливо тривожними є результати медичних та психологічних експертиз. За інформацією Офісу генпрокурора, нині потерпілому 72 роки. Лікарі виявили у нього серцево-судинні захворювання, травми рук та повну відсутність зубів.

    Психологічна експертиза засвідчила, що роки ізоляції, залежності та систематичного насильства суттєво вплинули на психічний стан чоловіка. Експерти дійшли висновку, що він поступово втратив здатність чинити опір, самостійно приймати рішення та адаптуватися до життя поза умовами залежності.

    Саме це, за версією слідства, дозволяло обвинуваченому роками утримувати потерпілого під своїм контролем.

    Звільнити чоловіка вдалося лише наприкінці вересня 2025 року. Після цього його влаштували до геріатричного пансіонату, де він нині отримує необхідну медичну допомогу та догляд.

    Прокурори Яворівської окружної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо 71-річного підприємця. Йому інкримінують вербування та переміщення людини з метою експлуатації, вчинені шляхом обману та використання вразливого стану потерпілого, поєднані із застосуванням насильства та погрозами його застосування.

    У разі доведення вини остаточне покарання визначатиме суд.

    Ця справа вже стала однією з найрезонансніших у сфері протидії торгівлі людьми в Україні за останні роки. Вона вкотре привернула увагу до проблеми трудової експлуатації, яка може існувати не лише за кордоном, а й усередині країни, залишаючись непомітною для оточення протягом десятиліть.

  • У Києві затримали підприємця, який за $4,500 продавав фіктивне працевлаштування іноземцям

    У Києві затримали підприємця, який за $4,500 продавав фіктивне працевлаштування іноземцям

    Столичні правоохоронці викрили та затримали підприємця, який за $4,500 пропонував іноземцям фіктивне працевлаштування, що давало підстави для отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні. Затримання відбулося під час передачі частини коштів, повідомили в поліції.

    За даними слідства, ділок організував «пакет послуг» для вихідців із країн Центральної Азії: оформлення нібито працевлаштування на його підприємстві (офіційно — торгівля) та підроблені трудові договори. Він також обіцяв «вирішити питання» у Державній міграційній службі. Загальна вартість комплексу послуг становила $4,500.

    Операцію із затримання провели слідчі Печерського управління поліції спільно зі співробітниками Служби безпеки України. Чоловіка затримали згідно зі статтею 208 Кримінального процесуального кодексу під час фіксації отримання частини коштів.

    Під час обшуків за місцем проживання та в офісних приміщеннях правоохоронці вилучили мобільні телефони, сім-карти, банківські картки, печатки на різні ФОП, українські та іноземні паспорти, копії документів іноземців, порожні бланки страхової компанії та підроблені договори на працевлаштування.

    Підприємцю повідомлено про підозру за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає до дев’яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Процесуальне керівництво у справі здійснює Печерська окружна прокуратура міста Києва; досудове розслідування триває, слідчі працюють над встановленням інших причетних до схеми осіб.

  • Онлайн-казино Вулкан під впливом російських агентів

    Онлайн-казино Вулкан під впливом російських агентів

    Останнім часом редактори “Вікіпедії” звернули увагу на нав’язливі спроби розмістити позитивні статті про людину на ім’я Максим Кріппа, який являється бізнес-партнером з дейтингу та онлайн-казино Макса Полякова.

    Одночасно на різного роду “зливних бачках” було розміщено десятки замовних статей про Максима Кріппу. Всіх їх об’єднувало одне — багаторазово повторене прізвище головного героя, а також нав’язливе згадування слів “вулкан”, “гра” і “самопоміч” в різних поєднаннях.

    За словами медіа експертів, таким чином з пошукових систем витісняється інформація про реального Максима Кріппу, який дійсно має відношення до бренду “Вулкан” і української партії “Самопоміч”. А також — до президента ПАТ “Ростелеком” Михайла Осеєвського та інвестиційного фонду Finstar, основним співвласником якого є російський підприємець Олег Бойко.

    Про те, що насправді хоче приховати Максим Кріппа

    У Росії, як і в Україні, онлайн-гемблінг офіційно заборонений. Але деякі провайдери ставляться до цієї заборони вибірково. Один з них – “Ростелеком”. Провайдер надає доступ до гемблінгових сайтів Вулкан, CasinoX і Joycasino, заборонених Роскомнадзором. Правда, не до всіх. Під цим брендом раніше працювали онлайн-казино в Німеччині, Італії, Хорватії та Румунії, але “Вулкани”, відкриті з IP провайдера “Ростелеком”, належать одній людині – українському бізнесмену і колишньому кандидату в Київраду від партії “Самопоміч” Максиму Кріппі.

    Але яким чином український підприємець зміг вплинути на російського інтернет-гіганта і обійти заборону Роскомнадзора?

    ФОТО: Приклад обходу блокування для v24club.org (один з ігрових “Вулканів”).

    ФОТО: v24club.org знаходиться в забороненому списку “Роскомнадзора”

    Два Макси

    Максим Кріппа довгий час займався гемблінговим бізнесом в Україні, з ним асоціюються IT-компанії EvoPlay і Clone Fish. Партнером Кріппи по гральному бізнесу став американський бізнесмен з українськими коренями Макс Поляков, який заробив статки на дейтингу та еротичних веб-чатах у Дніпрі та Запоріжжі.

    На початку 2010-х Поляков і Кріппа вирішили розширити свої гемблінгові активи і відкрили спільний бізнес у сфері онлайн-казино. Офіс спільної компанії розташувався в столиці України – Києві.

    Найвдалішим придбанням групи Кріппа-Поляков стали торгові марки ігрових автоматів Вулкан і Vulkan. EvoPlay отримала ексклюзивні права на використання продукту під цими назвами у компанії Ritzio Entertainment Group, створеної Олегом Бойко на базі придбаної частки в московській мережі ігрових салонів “Вулкан”. Всі онлайн-казино, які раніше працювали під лейблом Вулкан, EvoPlay успішно закрила.

    Коли EvoPlay розібрався з останніми конкурентами, які працювали під брендом “Вулкан”, Кріппа і Поляков почали власноруч розвивати гемблінгові ресурси під цією назвою.

    Нові “Вулкани” почали з’являтися пачками. Щодня запускається десяток аналогічних гемблінгових ресурсів з ідентичним дизайном і набором ігор. У більшості з них є програмні продукти компанії EvoPlay.

    Власники бренду власноруч штампують сайти величезними обсягами без вказівки власників і даних про реєстрацію. Тим самим бізнесмени отримали можливість заробляти гроші на ринках, де онлайн-гемблінг заборонений. Ні Кріппа, ні Поляков при цьому нічим не ризикують. Ні скарги, ні суди не можуть дотягнутися до справжніх власників і довести їх причетність до анонімних сайтів. Система працює, як голови гідри. При блокуванні одного сайту з’являється 10 клонів зі схожими адресами і однаковими шаблонами.

    [«Антикор», «Комівояжер від Бога Максим Кріппа: зв’язки з ФСБ, злив Самопомочі та брудний бізнес в інтернеті»:

    Ігрові програми «від Кріппи» використовував інший бізнесмен Максим Поляков – колишній громадянин України, який проживав у Запоріжжі, а нині громадянин Великої Британії і, можливо, США. Тепер його звуть інакше – Max Polyakov, але його внутрішній суті написання імені та прізвища англійською мовою ніяк не змінило.

    Будучи громадянином України, Max Polyakov заробив статки також не на християнській діяльності. Він був власником десятків сайтів знайомств, причому вельми сумнівних, якими оперувала його компанія Together Networks Limited.

    До успішного дейтингу в 2009 році він додав гемблінг, але на перших порах цілком законний. Заснована ним компанія Murka випустила на світ з десяток ігрових сайтів, які мали відповідні ліцензії і тому перебували в правовому полі, але жага прибутку змусила Max Polyakov зробити крок далі.

    Він заснував мережу онлайн-казино під загальною назвою «Вулкан» – вже абсолютно незаконних. У них не було ліцензій, вони використовували піратські копії ігрових програм Novomatic, Net Ent, Playtech.

    Програмісти Кріппи вміло вбудували в них алгоритми роботи, спрямовані на обов’язкове повне розорення клієнта. Сайти були невловимими. Вони регулярно змінювали адреси, а їхні підставні власники ховалися в далеких офшорах, убезпечивши себе і справжніх господарів від пошуків і судових переслідувань. За короткий час Макс Поляков і Кріппа наплодили півтори сотні клонів, об’єднаних одним спільним коренем у назві «vulkan» — вріз «Руспрес».]

    Відчувши успіх з Вулканами, Кріппа і Поляков розширили діяльність, запустивши ще кілька масштабних проектів, серед яких CasinoX і JoyCasino. Ці проекти розвивалися за рахунок агресивного маркетингу, який Поляков вже використовував при розкручуванні дейтингових ресурсів. В результаті всі ми знаємо, що “Бетмен розповідав Джокеру, як вирішити проблеми з доступом до JoyCasino в момент фінальної битви”. Втім, не тільки Бетмен. Агресивна реклама спричинила появу безлічі мемів в інтернеті, що ще більше сприяло розвитку гемблінгових ресурсів Кріппи і Полякова.

    Фейковий список “Самопомочі”

    З легальних проектів Максим Кріппа постарався, щоб ліцензію отримала інтернет-лотерея Champion-lottery.com. Тут йому довелося вступити в переговори з політиками і знайти у них підтримку ініціативи. Ось тоді у нього в голові промайнула перша думка про власну політичну кар’єру. Перший і поки що єдиний млинець вийшов комом.

    Максим Кріппа і президент Кучма

    Броварський бізнесмен Максим Кріппа  балотувався до Київради від партії “Самопоміч”. Вибори він програв, але встиг непогано заробити, створивши альтернативний список партії та розпочавши “продаж” місць в цьому списку.

    На “розвод” повелись десятки українських бізнесменів. Коли афера розкрилася і запахло смаженим, Кріппа виїхав до Росії і на деякий час затаївся. Ось що говорили про це представники партії “Самопоміч, яка опинилася втягнута у великий скандал:

    “Ми з подивом дізналися про те, що Максим Кріппа продавав місця на наступних виборах від імені об’єднання “Самопоміч”. Найдивовижніше в цій історії – це повна відсутність адекватності у людей, які примудрилися заплатити “внески” за потрапляння до списку на наступні парламентські вибори, який ще ніхто навіть не складав. Після того, як з партією зв’язалися представники правоохоронних органів, ми безуспішно намагаємося зв’язатися з колишнім членом нашої політичної сили М. Кріппою”.

    Як скандал і справу про шахрайство вдалося зам’яти, залишається загадкою. Але незабаром після цього Кріппа знову повернувся в Україну і продовжує безперешкодно займатися гемблінгом та скуповувати цінні активи. Хоча Максим Кріппа неодноразово був фігурантом кримінальних справ, пов’язаних з гральним бізнесом, але раз за разом виходив сухим з води.

    Не виключено, що Максим Криппа і Макс Поляков працювали і з іншими політичними проектами. Причому, не тільки в Україні. Про це свідчить безкарність IT-бізнесменів і величезні можливості, які, незважаючи на законодавчі заборони, стали доступними для тандему в сфері онлайн-гемблінгу в Україні, Росії та інших країнах.

    CEO Малофєєва

    Ні Кріппа, ні Поляков не створювали самостійних політичних проектів. Однак політика, особливо в Україні, цікавить одного з ключових багаторічних партнерів Кріппи – російського олігарха Костянтина Малофєєва.

    Довгий час Максим Криппа працював у Малофєєва менеджером і просував його проекти в Україні. Саме Малофєєв допоміг своєму CEO частково обійти гемблінгові заборони в Російській Федерації. Онлайн-казино Максима Кріппи і його тезки Полякова блокуються Роскомнадзором, але знаходяться у вільному доступі “Ростелекома”. Вплинути на Роскомнадзор складно навіть Малофєєву. А ось з найбільшим інтернет-провайдером країни справи йдуть інакше.

    З 2010-го по 2013-й рік Костянтин Малофєєв був найбільшим міноритарним акціонером компанії – йому належало 7,22% акцій Ростелекома. Олігарху вдалося поставити на чолі компанії свого менеджера Олександра Провоторова. Через нього Малофєєв міг вносити будь-які зміни до списку сайтів, що блокуються провайдером. Саме тоді Вулкани, CasinoX і JoyCasino Максима Кріппи і Макса Полякова почали зникати зі списку блокованих сайтів. Ціною за допомогу олігарха стала частина компанії EvoPlay і певні послуги в політичній площині.

    У березні 2017 року ПАТ «Ростелеком» очолив екс-заступник голови Мінекономрозвитку і екс-віце-губернатор Петербурга Михайло Осеєвський. Але той факт, що “Вулкани” та інші гемблінгові сайти Кріппи-Полякова, як і раніше, доступні в мережі провайдера Ростелеком, свідчить про те, що співпраця з російським олігархом успішно триває.

    Про те, як російський православний олігарх Костянтин Малофєєв намагався отримати дозвіл на створення власної політичної партії в РФ через зв’язки Максима Кріппи в Україні, читайте у журналістському розслідуванні: Подарунок Путіну на річницю “СВО”: російський олігарх Малофєєв викуповує Forbes Україна

  • У Рівному депутат розбив підприємцю ніс під час сесії міськради

    У Рівному депутат розбив підприємцю ніс під час сесії міськради

    Інцидент стався у пʼятницю, 15 серпня, під час сесії Рівненської міської ради. Між депутатами та місцевими підприємцями виник конфлікт через будівництво платної парковки на території ринку «Дикий». За словами власників кіосків, роботи провели без попередження, а їм також погрожували знесенням торгових рядів. Через це частина невдоволених рівнян увійшла до приміщення міськради, решта – залишилася мітингувати на вулиці.

    У місцевому телеграм-каналі «Рівне 1283» опублікували відео, на якому видно, що під час конфлікту депутат Володимир Валявка завдав удар головою 39-річному підприємцю. Потерпілий звернувся до правоохоронців, які відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (нанесення легкого тілесного ушкодження).

    За версією слідства, сутичку частково спровокувала група підприємців. Проти них розпочато досудове розслідування за ст. 293 ККУ (порушення громадського порядку). Після оголошення перерви конфліктувальники розійшлися.

    Секретар міської ради Віктор Шакирзян зазначив у Facebook, що будівництво парковки необхідне з міркувань безпеки, зокрема для доступу медиків і рятувальників. Незважаючи на протест торговців, облаштування майданчика продовжиться.

    Нагадаємо, що департамент економічного розвитку Рівненської міськради оголосив конкурс на будівництво парковки 12 серпня 2025 року. Площа майданчика складе 806 м², він розрахований на 57 паркомісць і працюватиме щодня з 8:00 до 20:00. Новий паркінг розташований під мостом біля ринку «Дикий».

  • Депутат і підприємець: як Ганущин заробив мільйони під час служби у ТрО

    Депутат і підприємець: як Ганущин заробив мільйони під час служби у ТрО

    Депутат Львівської обласної ради від партії «Європейська солідарність» Олександр Ганущин, який у 2022 році добровільно приєднався до 103-ї бригади тероборони, за час служби зміг поєднати військовий обов’язок із прибутковою підприємницькою діяльністю. За два роки як фізична особа-підприємець він заробив близько 7,5 млн грн.

    За інформацією ЗМІ, лише минулого року Ганущин надав транспортні послуги для щонайменше 13 компаній. Як йому вдалося це поєднувати зі службою — лишається незрозумілим. Тим паче, що, за даними податкової, він не мав офіційно оформлених працівників, тобто працював самостійно.

    Після демобілізації депутат влаштувався до ТзОВ «МІРА І К» — підприємства, яке обслуговує кілька автобусних маршрутів у Львові. Компанія має статус об’єкта критичної інфраструктури, а сам Ганущин отримав у ній «бронь» від мобілізації.

    Цікавим є і момент самої демобілізації. Ймовірно, Ганущин звільнився з армії як батько трьох дітей — буквально перед тим, як його старшій доньці виповнилось 18 років. Після цієї дати він уже не мав би права на демобілізацію за сімейними обставинами.

    Історія депутата-підприємця ставить низку запитань: як поєднувати службу з прибутковою ФОП-діяльністю без штату працівників, та наскільки прозорою є система мобілізації і бронювання у приватних компаніях, які тісно пов’язані з місцевими політиками.

  • Дрони-примари: бізнесмен із Луганщини «відмив» мільйони з оборонного бюджету

    Дрони-примари: бізнесмен із Луганщини «відмив» мільйони з оборонного бюджету

    Державне бюро розслідувань викрило масштабну схему розкрадання бюджетних коштів, призначених для закупівлі товарів військового призначення. У центрі злочинної афери — підприємець із Луганської області, якого підозрюють у привласненні понад 35 мільйонів гривень під час дії воєнного стану.

    За даними слідства, у 2023–2024 роках підприємець уклав низку договорів за результатами спрощених закупівель із трьома військовими частинами та однією сільською радою. Контракти передбачали постачання квадрокоптерів, приладів нічного бачення та інших товарів спеціального призначення. Однак після отримання грошей на рахунки свого ФОП, фігурант почав активно виводити кошти через низку фіктивних компаній.

    Контрагенти, яким перераховувалися мільйони гривень, не мали ані ліцензій, ані виробничих потужностей чи доступу до імпорту відповідної продукції. За фактом — жодного дрона, жодного приладу нічного бачення поставлено не було. Гроші фактично були «відмиті» під виглядом постачань, яких не існувало.

    Підприємцю повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — ч. 5 ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану) та ч. 3 ст. 209 (відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом). У разі доведення вини йому загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • 28 мільйонів на дрони, яких не було: у Києві підозрюють підприємця в масштабному шахрайстві

    28 мільйонів на дрони, яких не було: у Києві підозрюють підприємця в масштабному шахрайстві

    У столиці повідомлено про підозру директору приватного товариства, який, за версією слідства, привласнив десятки мільйонів гривень під виглядом постачання дронів для потреб державної установи. Про це повідомила Київська міська прокуратура.

    За даними слідства, у 2024 році підозрюваний пообіцяв організувати закупівлю та постачання безпілотних літальних апаратів з-за кордону для однієї з українських компаній. Та, своєю чергою, виконувала державне замовлення. Всього на рахунок підприємця було перераховано близько 28 мільйонів гривень.

    Однак жодного дрона замовники так і не побачили. Замість виконання зобов’язань підприємець, як встановили правоохоронці, перевів частину коштів у долари США та переказав на рахунок словацької компанії, іншу частину вивів через мережу фіктивних підприємств.

    Прокуратура повідомляє, що дії були скоєні в умовах воєнного стану, що є обтяжуючою обставиною. Кримінальне провадження відкрито за фактом шахрайства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

    Правоохоронці наразі встановлюють інших осіб, які могли бути причетні до схеми привласнення державних коштів, призначених для оборонної сфери.

  • У ДПС пояснили, що робити ФОПам під час мобілізації

    У ДПС пояснили, що робити ФОПам під час мобілізації

    У Головному управлінні Державної податкової служби у Миколаївській області пояснили, що фізичним особам-підприємцям не потрібно припиняти свою діяльність у разі мобілізації. Таку інформацію оприлюднила “Судово-юридична газета”.

    Згідно з частиною 3 статті 39 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”, державна реєстрація підприємництва не скасовується автоматично у разі призову на строкову службу, мобілізації чи укладення контракту на військову службу в особливий період.

    Як зазначили в ДПС, рішення про припинення діяльності може ухвалити сам ФОП — виключно за власною ініціативою.

    При цьому мобілізовані підприємці та самозайняті особи мають право на призупинення податкових зобов’язань. Для цього необхідно подати відповідну заяву разом із підтвердженням проходження військової служби. Зробити це можна як особисто, так і через Електронний кабінет платника.

    Податкова наголошує, що така процедура дозволяє уникнути штрафів та автоматичних нарахувань під час перебування ФОПа на службі.

  • Самовільне будівництво на Тельбіні: підприємця судитимуть за захоплення землі

    Самовільне будівництво на Тельбіні: підприємця судитимуть за захоплення землі

    У Києві підприємця судитимуть за незаконне будівництво ресторанного комплексу на березі озера Тельбін. Він не лише самовільно зайняв комунальну землю, а й підробив документи, щоб узаконити свої дії.

    За даними Київської міської прокуратури, підприємець без жодних дозвільних документів захопив частини трьох земельних ділянок у Дніпровському районі столиці. Загальна площа самовільно зайнятої території становить 0,1535 га, і вона належить територіальній громаді Києва.

    Незважаючи на відсутність будь-яких правових підстав, чоловік звів ресторанний комплекс і почав здавати його в оренду іншим підприємцям.

    Щоб узаконити самовільно збудовані об’єкти, підприємець вдався до підробки документів. Однак правоохоронці викрили схему, і тепер бізнесмен відповідатиме перед судом. Йому інкримінують такі злочини:

    • Самовільне зайняття земельної ділянки

    • Зловживання повноваженнями

    • Службове підроблення документів

    • Відмивання майна, одержаного злочинним шляхом

    Прокуратура спрямувала обвинувальний акт до суду, а також подала цивільний позов про відшкодування збитків територіальній громаді Києва.

    Якщо суд визнає підприємця винним, йому загрожує штраф, обмеження волі або позбавлення волі на кілька років, а незаконно збудовані об’єкти можуть бути знесені.

    Цей випадок — черговий сигнал для власників бізнесу: спроба обійти закон може обернутися кримінальним переслідуванням і втратою всіх “здобутків”.