Uanews.life

Позначка: політика ЄС

  • Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна відкриває двері до ЄС: стартують ключові переговори про членство

    Україна разом із Молдовою вже найближчим часом переходять до нового етапу євроінтеграційного процесу: у понеділок у Люксембурзі офіційно стартують переговори щодо першого кластера вступу до Європейського Союзу. Про це повідомляє The Guardian із посиланням на європейські дипломатичні джерела та посадовців ЄС.

    Йдеться про початок практичної фази переговорів, яка охоплює базові та водночас найбільш принципові розділи законодавства Євросоюзу. Перший кластер стосується верховенства права, демократії, функціонування інституцій та фундаментальних політичних стандартів, без яких подальший рух до членства неможливий. Саме цей етап вважається одним із найскладніших, оскільки він закладає основу для всієї подальшої інтеграції.

    Офіційний запуск переговорів відбудеться за участі високопосадовців Європейського Союзу, представників урядів України та Молдови. Очікується, що відкриття кластера стане політичним сигналом підтримки обох країн і підтвердженням того, що їхній рух до членства залишається пріоритетом для ЄС навіть в умовах внутрішніх дискусій у самому блоці.

    Рішення про старт переговорів стало можливим після того, як країни-члени ЄС змогли досягти одностайної згоди щодо відкриття першого кластера. Це, за оцінками європейських дипломатів, стало важливим кроком, який зняв політичну блокаду процесу розширення та дозволив перейти від декларацій до практичних процедур.

    У спільній заяві президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніо Коста відзначили «рішучість, мужність і наполегливу працю» України та Молдови. Вони наголосили, що процес розширення ЄС є не лише технічним, а й стратегічним питанням майбутнього Європи, особливо в умовах геополітичної нестабільності.

    Президент України Володимир Зеленський позитивно оцінив початок переговорів, заявивши, що Україна виконує всі необхідні кроки для вступу до ЄС і продовжує рухатися шляхом реформ. Він підкреслив, що відкриття першого кластера є важливим політичним сигналом підтримки як для держави, так і для українського суспільства, яке розглядає членство в ЄС як стратегічну мету.

    За попередніми оцінками європейських чиновників, у разі збереження політичної волі та темпу реформ Україна потенційно може завершити технічну частину переговорів приблизно за чотири роки. Водночас у Брюсселі наголошують, що сам факт завершення технічних процедур не гарантує членства, оскільки остаточне рішення має бути одноголосно ухвалене всіма державами-членами ЄС і супроводжуватися повною імплементацією європейського законодавства.

    Експерти зазначають, що старт першого кластера є не формальністю, а початком складного та тривалого процесу трансформації державних інституцій. Колишня радниця Єврокомісії з питань розширення Гізер Граббе підкреслює, що цей етап можна розглядати як «перевірку реальністю», адже темпи адаптації законодавства та реформа державного управління стануть ключовим фактором подальшого просування.

    Вона також наголошує, що Україна має особливе значення для ЄС у контексті безпеки, оскільки єдина країна на континенті з реальним бойовим досвідом у сучасній війні високої інтенсивності. На її думку, інтеграція України у сферу безпеки та оборони Євросоюзу може стати одним із пріоритетних напрямків співпраці вже на ранніх етапах переговорів.

    У Європейському Союзі загалом позитивно оцінюють прогрес України у сфері реформ, зокрема в антикорупційній політиці та інституційній перебудові. Водночас, за оцінками європейських структур, Україна виконала близько 15% із погодженого плану реформ, що свідчить про необхідність прискорення змін у ключових сферах, включно із судовою реформою, посиленням незалежності антикорупційних органів та вдосконаленням процедур призначення суддів і прокурорів.

    Європейські чиновники також відзначають, що окремі кроки України, зокрема гучні антикорупційні розслідування, розглядаються як позитивний сигнал серйозності намірів у боротьбі з корупцією. Водночас у Брюсселі очікують більш системного та стабільного прогресу, який би гарантував незворотність реформ.

    Старт переговорів став можливим після подолання політичних розбіжностей усередині ЄС, зокрема блокувань, які раніше уповільнювали процес розширення. Після досягнення компромісів між державами-членами відкрився шлях до формального запуску переговорного процесу з Україною та Молдовою.

    Аналітики підкреслюють, що цей етап має не лише інтеграційне, а й геополітичне значення, адже фактично закріплює довгострокову орієнтацію України на Європейський Союз. У контексті війни це також розглядається як сигнал стратегічної підтримки Києва та підтвердження його місця в майбутній архітектурі європейської безпеки.

    Таким чином, відкриття першого кластера переговорів стає початком багаторічного процесу, який вимагатиме масштабних реформ, політичної стабільності та постійної взаємодії з інституціями ЄС, але водночас формує реальну дорожню карту для потенційного членства України в Європейському Союзі.

  • Європа без кордонів під загрозою: у ЄС загострився конфлікт через Шенген

    Європа без кордонів під загрозою: у ЄС загострився конфлікт через Шенген

    Європейська комісія закликає держави-члени Європейського Союзу розпочати поступове скасування тимчасового прикордонного контролю на внутрішніх кордонах Шенгенської зони, зокрема в Німеччині та інших країнах, які нині зберігають такі обмеження. У Брюсселі наголошують, що чинна практика дедалі більше суперечить базовим принципам вільного пересування, закладеним у Шенгенській угоді, і має бути поетапно згортана.

    Про це повідомляє німецьке видання Spiegel із посиланням на позицію Єврокомісії та заяви європейських посадовців.

    Єврокомісар з питань міграції Магнус Бруннер заявив, що, на думку Єврокомісії, поступове скорочення прикордонного контролю в дев’яти країнах ЄС, де він наразі продовжує діяти, є «як можливим, так і доцільним», зокрема і для Німеччини. За його словами, нинішня ситуація більше не виправдовує тривале збереження внутрішніх бар’єрів у межах Шенгенської зони, оскільки міграційний тиск у Європі зменшується, а спільні механізми контролю поступово посилюються.

    Бруннер наголосив, що однією з причин для перегляду політики є суттєве скорочення кількості біженців, які прибувають до ЄС у порівнянні з попередніми періодами. На його думку, це створює передумови для повернення до нормального функціонування Шенгенської системи без постійних перевірок на внутрішніх кордонах.

    Водночас єврокомісар визнав, що держави-члени мають право враховувати безпекові ризики, однак підкреслив, що такі ризики вже значною мірою компенсуються іншими інструментами на рівні ЄС. Йдеться, зокрема, про посилення контролю на зовнішніх кордонах Союзу та впровадження єдиної європейської системи в’їзду та виїзду, яка має забезпечити більш ефективний облік перетину кордонів громадянами третіх країн.

    Попри позицію Брюсселя, внутрішньополітичні дебати в країнах-членах ЄС залишаються напруженими. Уряди низки держав, включно з Німеччиною, Австрією та деякими іншими країнами, останніми роками неодноразово відновлювали або продовжували дію прикордонного контролю, посилаючись на необхідність боротьби з нелегальною міграцією, контрабандою та потенційними безпековими загрозами.

    Особливо активно такі заходи застосовує Німеччина, яка зберігає контроль на окремих ділянках кордону вже тривалий час. Це викликає дискусії як усередині країни, так і на рівні Європейського Союзу, оскільки критики вказують на поступове розмивання принципу Шенгенської зони без внутрішніх кордонів.

    Додаткового юридичного виміру ситуації надали рішення німецьких судів. У квітні адміністративний суд міста Кобленц визнав незаконними окремі прикордонні перевірки між Німеччиною та Люксембургом. Це рішення стало черговим у серії судових постанов у Німеччині, які ставлять під сумнів відповідність тривалого внутрішнього контролю нормам європейського права. Раніше аналогічні рішення також стосувалися перевірок на кордоні з Австрією, що посилило тиск на уряд у Берліні.

    У відповідь на заклик Єврокомісії міністр внутрішніх справ Німеччини Александр Добріндт 4 червня заявив, що Берлін не підтримує ідею швидкого скасування внутрішніх прикордонних перевірок. Він наголосив, що чинні заходи залишаються необхідними для забезпечення національної безпеки та ефективного контролю міграційних потоків, а їх передчасне скасування може створити додаткові ризики для країни.

    Таким чином, між Європейською комісією та урядами окремих держав-членів ЄС формується чітке розходження у підходах до майбутнього Шенгенської зони. Брюссель наполягає на відновленні повної свободи пересування, тоді як національні уряди зберігають обережну позицію, ставлячи у пріоритет питання безпеки та внутрішньої стабільності.

    Експерти відзначають, що подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи вдасться ЄС знайти компроміс між ідеєю єдиної безкордонної Європи та прагненням окремих держав посилити контроль над міграцією і внутрішньою безпекою. У разі відсутності такого компромісу Шенгенська система може зіткнутися з подальшим розширенням практики тимчасових внутрішніх кордонів, що поступово змінюватиме її первісну концепцію.

  • Польща підтримала ідею обмежити статус українських чоловіків призовного віку в ЄС

    Польща підтримала ідею обмежити статус українських чоловіків призовного віку в ЄС

    Польща підтримує ідею обмеження доступу до тимчасового захисту в Європейському Союзі для українських чоловіків призовного віку. Про це повідомляють польські медіа з посиланням на дипломатичні джерела, пише RMF24.

    За даними видання, позиція Варшави буде озвучена під час обговорень між міністрами країн ЄС, які мають відбутися 4 червня. Йдеться про можливі зміни до чинної схеми тимчасового захисту, запровадженої після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Польський дипломат, на якого посилаються ЗМІ, заявив, що обмеження для цієї категорії осіб не викликають суттєвих суперечок у Варшаві. На його думку, українські чоловіки призовного віку, які не можуть легально виїхати з України, не повинні автоматично отримувати право на тимчасовий захист у ЄС.

    Він також зазначив, що така позиція узгоджується з підходом української влади, яка стикається з дефіцитом людських ресурсів на фронті. На думку польської сторони, це рішення не суперечить гуманітарним принципам, оскільки прирівнює правила для цієї групи до загальних міграційних норм.

    Окремо у Варшаві висловлюються на підтримку скасування спеціальних пільг для українських біженців і переходу до стандартних правил міграційної політики ЄС.

    Водночас Польща виступає проти іншого можливого підходу, який передбачає обмеження тимчасового захисту залежно від регіону походження в Україні. Деякі країни, зокрема Норвегія, вже застосували модель, за якої біженці з окремих «відносно безпечних» регіонів не отримують автоматичного захисту.

    У Варшаві вважають такий підхід несправедливим, аргументуючи це тим, що вся територія України залишається вразливою до ракетних ударів і наслідків війни.

    На тлі цих дискусій у ЄС триває обговорення майбутнього Директиви про тимчасовий захист, яка була ухвалена у березні 2022 року як надзвичайний механізм підтримки громадян України. Документ забезпечив мільйонам українців право на перебування, роботу та соціальний захист у країнах Євросоюзу.

    Спочатку механізм розглядався як тимчасовий, однак його дію неодноразово продовжували. Наразі він чинний до березня 2027 року.

    Окремі держави-члени ЄС уже розглядають варіанти подальшого посилення правил. Зокрема, Данія обговорює можливість обмежень для чоловіків віком 23–60 років, а також перегляд умов захисту для новоприбулих із частини українських регіонів, які вважаються менш постраждалими від бойових дій.

    Дискусії щодо майбутнього системи тимчасового захисту тривають на тлі зростаючого навантаження на міграційні системи країн ЄС та пошуку довгострокової моделі регулювання статусу українських біженців.

  • Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не підтримає відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу без виконання Києвом комплексу з 11 вимог, які стосуються прав угорської національної меншини в Україні. За його словами, це питання є принциповим для угорської сторони і без його врегулювання рух України до наступних етапів євроінтеграції буде заблокований.

    Мадяр наголосив, що позиція Угорщини залишається послідовною і напряму пов’язує прогрес у переговорах про вступ України до ЄС із виконанням вимог щодо освітніх, мовних і культурних прав угорської громади. Він підкреслив, що йдеться про близько ста тисяч громадян угорського походження, які проживають на території України, і, на думку Будапешта, мають гарантувати можливість повноцінного використання рідної мови в освітній системі, культурному житті та в адміністративній сфері.

    За словами угорського прем’єра, пакет із 11 пунктів не є новим і вже неодноразово передавався українській стороні в межах двосторонніх консультацій. Він зазначив, що частина технічних переговорів між Києвом і Будапештом триває і відбувається у робочому форматі, однак політичне рішення про відкриття кластерів напряму залежить від виконання цих вимог.

    Мадяр також заявив, що, попри політичні розбіжності, технічний рівень контактів між сторонами є “конструктивним і таким, що дає підстави для обережного оптимізму”. Водночас він підкреслив, що Угорщина очікує конкретних гарантій і документально підтверджених кроків з боку України щодо виконання всіх пунктів, а не лише політичних заяв.

    Питання відкриття переговорних кластерів для України наразі перебуває в центрі обговорень на рівні Європейського Союзу. Рішення щодо наступних етапів євроінтеграції Києва очікується після консультацій у Європейській раді, тоді як позиція окремих держав-членів, зокрема Угорщини, залишається одним із ключових факторів, що впливають на темпи переговорного процесу.

    Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС продовжує підтримувати євроінтеграційний шлях України і працює над технічним запуском переговорних кластерів. Водночас Україна наголошує, що вже реалізує необхідні реформи та готова до відкриття всіх кластерів у найкоротші терміни.

    Українська сторона також неодноразово заявляла, що питання прав національних меншин є частиною ширшого діалогу з ЄС і регулюється європейськими стандартами, а всі спірні моменти можуть вирішуватися в межах двосторонніх консультацій. Однак позиція Будапешта фактично зберігає політичну напругу навколо старту наступного етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

  • Зеленський жорстко відповів Мерцу щодо «урізаного» членства України в ЄС

    Зеленський жорстко відповів Мерцу щодо «урізаного» членства України в ЄС

    Президент України Володимир Зеленський розкритикував ідею так званого «асоційованого» членства України в Європейському Союзі без права голосу, яку запропонував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Український лідер заявив, що Київ не погоджується на формат «неповноцінної участі» у ЄС та заслуговує на рівноправне членство.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист Зеленського до керівництва Європейського Союзу.

    За даними агентства, президент України назвав несправедливою модель, за якої Україна могла б бути присутньою у структурах ЄС, але не мала б права голосу під час ухвалення рішень.

    «Було б несправедливо, якби Україна була присутня в Європейському Союзі, але залишалася без права голосу», — наголосив Зеленський у листі.

    Документ був адресований голові Європейської ради Антоніу Кошті, президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідісу, країна якого нині головує у Раді ЄС.

    У зверненні Зеленський підкреслив, що Україна не може погодитися на «напівзаходи» у питанні європейської інтеграції, особливо з огляду на роль Києва у стримуванні російської агресії.

    «Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливе ставлення та рівні права в Європі», — заявив президент.

    Зеленський також зазначив, що після політичних змін в Угорщині з’явилося більше можливостей для просування переговорів про вступ України до ЄС.

    «Настав час рухатися вперед у питанні членства України повноцінним і змістовним чином», — підкреслив глава держави.

    Ідея «асоційованого членства» пролунала раніше від канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Він запропонував проміжний формат інтеграції між статусом кандидата та повноцінним членством у ЄС. За задумом Берліна, українські представники могли б брати участь у самітах та роботі європейських інституцій, однак без права голосувати.

    У Німеччині пояснювали таку ініціативу необхідністю поступової інтеграції України в європейські структури на тлі складного процесу реформ та дискусій щодо майбутнього розширення ЄС.

    Втім, в Україні ця пропозиція викликала неоднозначну реакцію. Частина експертів розцінила її як спробу створити «другий сорт членства» для Києва або відтермінувати повноцінний вступ України до Євросоюзу.

    У Єврокомісії після заяв Мерца наголосили, що підтримують дискусію щодо майбутнього України в ЄС, але будь-які формати інтеграції мають базуватися на принципі заслуг країн-кандидатів і не повинні підміняти повноцінний процес вступу.

    Питання членства України в ЄС залишається одним із ключових напрямків української зовнішньої політики після початку повномасштабної війни. У червні 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, а у 2023 році ЄС погодив відкриття переговорів про членство.

    Однак сам процес вступу може тривати роками та вимагатиме масштабних реформ у сферах правосуддя, антикорупційної політики, економіки та державного управління.

    На цьому тлі Київ дедалі активніше наполягає на тому, що Україна має отримати чіткі політичні гарантії повноцінного членства, а не проміжні або символічні формати участі у європейських структурах.

  • ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    ЄС не визначився щодо продовження захисту для українців

    У Європейському Союзі триває обговорення подальшої долі тимчасового захисту для громадян України, які перебувають на території країн ЄС після початку повномасштабного вторгнення Росії. На цей момент жодного остаточного рішення щодо продовження або зміни цього механізму не ухвалено.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Маркус Ламмерт, наголосивши, що дискусії між інституціями ЄС та державами-членами тривають і перебувають у робочій фазі.

    За його словами, Єврокомісія вже розпочала консультації з країнами ЄС ще в березні під час засідання Ради з питань юстиції та внутрішніх справ. У центрі обговорення — можливість продовження дії тимчасового захисту ще на один рік або ж розробка альтернативної моделі правового статусу для українців після завершення чинного режиму.

    “Що я можу сказати, то це те, що обговорення тривають”, — зазначив Ламмерт, підкресливши, що йдеться про складний процес, який потребує узгодження позицій усіх країн Євросоюзу.

    Він також наголосив, що питання тимчасового захисту безпосередньо стосується як підтримки України, так і мільйонів українських громадян, які нині проживають у державах ЄС. За його словами, це одне з ключових соціально-політичних питань порядку денного Єврокомісії, оскільки воно впливає на ринки праці, соціальні системи та міграційну політику країн-членів.

    “Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення”, — додав речник Єврокомісії.

    Як відомо, Директива про тимчасовий захист була ухвалена ЄС у березні 2022 року як екстрений інструмент реагування на масовий наплив біженців після початку війни. Вона надала українцям право на легальне перебування, доступ до працевлаштування, освіти, медичних і соціальних послуг у країнах ЄС без необхідності проходити стандартну процедуру отримання притулку.

    Спочатку цей механізм розглядався як короткострокове рішення, однак через продовження бойових дій його дію вже кілька разів подовжували. Наразі тимчасовий захист діє до 4 березня 2027 року.

    Водночас у Єврокомісії обговорюють різні сценарії після завершення цього терміну. Серед можливих варіантів — чергове продовження дії директиви, поступове згортання механізму або створення нового правового статусу для українців, який міг би забезпечити більш довгострокову інтеграцію в країнах ЄС.

    Окремо розглядається питання адаптації систем соціального захисту та ринку праці в державах-членах, оскільки мільйони українців уже інтегровані в економічні процеси країн Європи, працюють, навчаються та користуються соціальними послугами.

    Міжнародні аналітичні оцінки також свідчать, що значна частина українців може залишатися в ЄС у середньостроковій перспективі навіть у разі зміни безпекової ситуації в Україні. Це робить питання правового статусу українських громадян у Європі одним із ключових викликів для міграційної політики ЄС у найближчі роки.

  • Каллас: США складніше працювати з ЄС через його єдність

    Каллас: США складніше працювати з ЄС через його єдність

    Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Сполученим Штатам не подобається Європейський Союз як політичний формат, оскільки він діє як єдиний і скоординований блок, а не як сукупність окремих держав.

    Про це вона сказала під час виступу на безпековій конференції Lennart Meri Conference в Таллінні, коментуючи відносини між Вашингтоном і Брюсселем та питання можливих розбіжностей у трансатлантичній політиці.

    За словами Каллас, американській адміністрації значно простіше будувати відносини з окремими країнами Європи на двосторонній основі, ніж вести переговори з Європейським Союзом як єдиним суб’єктом, який представляє 27 держав-членів. Вона наголосила, що саме колективний характер ЄС є його ключовою силою, але водночас і фактором, який ускладнює взаємодію з великими глобальними партнерами.

    Вона пояснила, що в ситуації, коли ЄС виступає єдиною політичною та економічною силою, переговори набувають зовсім іншого масштабу, ніж у випадку окремих держав. На її думку, це створює ситуацію, коли партнеру простіше намагатися вести діалог із кожною країною окремо, ніж із об’єднаною позицією всього блоку.

    «Ми сильні, і, звичайно, легше мати справу з країнами, які набагато менші за вас, ніж з державами, які можуть бути рівними вам», — зазначила вона, пояснюючи, що саме це часто лежить в основі складності відносин між ЄС і США. За її словами, іноді звучить підхід, коли окремим державам можуть демонструвати добрі двосторонні відносини, але водночас ставити під сумнів взаємодію з самим Європейським Союзом.

    Каллас підкреслила, що така логіка потенційно створює ризики для єдності ЄС, якщо окремі країни намагатимуться будувати окремі канали співпраці зі США, оминаючи спільні європейські механізми. Вона застерегла, що подібні підходи можуть призводити до розбалансування спільної позиції Євросоюзу в питаннях зовнішньої політики, безпеки та торгівлі.

    «Я дуже стурбована, бо бачу, що іноді країни йдуть цим шляхом, кажучи: “Наші відносини хороші, якщо ЄС не хоче говорити, ми говоритимемо напряму”. Але це той розкол, який реально працює», — зазначила вона, маючи на увазі потенційні спроби обходу загальноєвропейських рішень.

    Заява Каллас прозвучала на тлі активних дискусій між ЄС і США щодо торговельних відносин і майбутніх економічних угод. Раніше президент США Дональд Трамп встановив для Європейського Союзу обмежений термін для фіналізації нової торговельної угоди, попередивши про можливе підвищення мит у разі відсутності домовленостей.

    Це додатково підсилює напругу в трансатлантичних відносинах, де економічні питання все частіше переплітаються з політичними та безпековими. Водночас у самому ЄС триває внутрішня дискусія щодо того, наскільки жорсткою має бути спільна позиція блоку у переговорах зі США.

    Частина європейських інституцій наполягає на більш жорстких гарантіях у потенційних угодах, тоді як окремі держави-члени схильні до більш гнучких рішень, що створює додаткове напруження всередині Союзу.

    У цьому контексті заява Каллас фактично стала нагадуванням про те, що сила ЄС полягає у спільній позиції, а будь-які спроби її розмивання через двосторонні домовленості можуть послабити вплив Європи на глобальній арені.

  • “Диктаторка Брюсселя?” У ЄС назріває конфлікт через Урсулу фон дер Ляєн: чиновники звинувачують її в узурпації влади

    “Диктаторка Брюсселя?” У ЄС назріває конфлікт через Урсулу фон дер Ляєн: чиновники звинувачують її в узурпації влади

    У вищих колах Європейського Союзу посилюється невдоволення президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Частина європейських чиновників, дипломатів і навіть єврокомісарів вважає, що глава Єврокомісії дедалі більше концентрує владу у власних руках, обмежуючи доступ до ухвалення рішень навіть для членів своєї команди. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, знайомі з внутрішньою роботою Брюсселя.

    За інформацією агентства, критика стилю керівництва фон дер Ляєн накопичувалася роками, однак останні місяці стали переломними. Низка посадовців ЄС стверджує, що президентка Єврокомісії дедалі більше покладається на вузьке коло довірених радників, а ключові рішення ухвалюються фактично в ручному режимі. У результаті, як вважають критики, гальмується реалізація стратегічних економічних ініціатив, сповільнюються реформи та зростає напруга між Брюсселем і державами-членами ЄС.

    Особливе невдоволення викликає ситуація навколо формування нової економічної стратегії Євросоюзу. У Брюсселі дедалі гостріше обговорюють питання конкурентоспроможності ЄС на тлі посилення економічного тиску з боку Китаю та США, а також проблем європейської промисловості після енергетичної кризи та війни Росії проти України. Однак, за словами співрозмовників Bloomberg, процес погодження рішень став надто централізованим.

    Одним із прикладів називають затримку стратегії щодо завершення формування внутрішнього ринку ЄС. Документ, який мав стати одним із ключових економічних планів Союзу, був готовий ще наприкінці минулого року, однак його офіційно представили лише у квітні 2026-го. Усередині Єврокомісії це пояснюють тим, що фінальні рішення надто довго погоджувалися особисто з кабінетом фон дер Ляєн.

    Подібна ситуація, за даними Bloomberg, виникла й навколо підготовки нового довгострокового бюджету ЄС. Представники держав-членів були незадоволені тим, що консультації проводилися в обмеженому форматі, а проєкти документів надходили в останній момент. Частина дипломатів вважає, що це ускладнює пошук компромісів між країнами Союзу, особливо в питаннях фінансування оборони, підтримки України та нових промислових програм.

    Критика звучить не лише всередині інституцій ЄС. За даними Bloomberg, минулого місяця представники німецької партії ХДС, із якою раніше була пов’язана фон дер Ляєн, під час закритої зустрічі в Берліні обговорювали необхідність обмеження впливу Єврокомісії. Це особливо показово, адже саме політичне середовище ХДС свого часу підтримувало її стрімке сходження в європейській політиці.

    Крім політиків, невдоволення дедалі активніше висловлює і великий бізнес. Керівники європейських технологічних компаній скаржаться, що Брюссель надто повільно ухвалює критично важливі рішення у сфері штучного інтелекту, цифрових ринків та промислової політики. У приватних розмовах, як пише Bloomberg, бізнес-лідери звинувачують Єврокомісію в надмірній бюрократизації та постійних затримках.

    Окреме роздратування всередині ЄС викликає стиль комунікації фон дер Ляєн. Деякі єврокомісари, за інформацією агентства, почуваються фактично усуненими від реального впливу на ключові рішення. Джерела Bloomberg стверджують, що президентка Єврокомісії прагне максимально контролювати всі процеси особисто — від стратегічних заяв до деталей підготовки документів.

    На цьому тлі в європейських медіа знову згадали повідомлення про напружені відносини між фон дер Ляєн та главою європейської дипломатії Каєю Каллас. Раніше низка ЗМІ писала, що у приватних розмовах Каллас нібито називала президентку Єврокомісії “диктаторкою”. Офіційного підтвердження цих слів немає, однак сама поява таких повідомлень демонструє рівень внутрішньої напруги у Брюсселі.

    Втім, у фон дер Ляєн залишається і чимало прихильників. Її союзники нагадують, що саме за час її керівництва ЄС пережив пандемію COVID-19, енергетичну кризу та повномасштабну війну Росії проти України. Вони вважають, що жорсткий стиль управління дозволив Брюсселю діяти швидше у критичні моменти та посилити міжнародний вплив Євросоюзу.

    Особливо активно фон дер Ляєн підтримує курс на допомогу Україні. Вона неодноразово заявляла, що безпека України напряму пов’язана з безпекою всієї Європи. Під час відкриття головування Кіпру в Раді ЄС президентка Єврокомісії наголосила, що Брюссель продовжить працювати над “справедливим і тривалим миром” для України та підтримуватиме її вступ до ЄС.

    Саме війна в Україні частково змінила баланс сил усередині Євросоюзу. Через кризу безпеки Єврокомісія отримала більше впливу на питання оборони, санкцій та економічної політики. Однак тепер дедалі більше політиків у ЄС ставлять питання: чи не стала ця концентрація влади надмірною.

    Попри критику, позиції фон дер Ляєн поки залишаються достатньо сильними. Вона була переобрана на другий термін у 2024 році й зберігає підтримку значної частини європейських лідерів. Але нинішній скандал показує: всередині Брюсселя назріває серйозна дискусія про те, яким має бути управління Євросоюзом у часи глобальних криз — централізованим і жорстким чи більш колективним і компромісним.

  • Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Угорщина заявила про відмову від «шантажу вето» в ЄС

    Нова міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила, що країна більше не використовуватиме право вето як інструмент політичного тиску в межах Європейського Союзу. Вона зробила цю заяву перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ 11 травня, наголосивши на намірі Будапешта відновити довіру партнерів у ЄС та НАТО.

    За словами Орбан, Угорщина в останні роки надто часто блокувала спільні рішення європейських інституцій, використовуючи механізм вето не як крайній дипломатичний інструмент, а як засіб політичного впливу. Вона прямо визнала, що така практика шкодила репутації країни всередині Європейського Союзу та ускладнювала ухвалення рішень на рівні блоку.

    Водночас вона заявила, що Будапешт планує змінити підхід і надалі діяти більш конструктивно у процесі ухвалення рішень. За її словами, Угорщина більше не розглядатиме блокування рішень як інструмент політичного тиску або внутрішньополітичного піару, а зосередиться на пошуку компромісів із партнерами.

    Окремо Аніта Орбан прокоментувала позицію щодо України. Вона наголосила, що підтримка європейської інтеграції України залишатиметься для Будапешта питанням, яке розглядатиметься виключно через призму «суворого національного інтересу» Угорщини. Також угорська сторона, за її словами, продовжить наполягати на розширенні прав угорської меншини в Україні, що традиційно залишається чутливим питанням у двосторонніх відносинах.

    Заяви нової глави МЗС прозвучали на тлі масштабних політичних змін в Угорщині. Раніше прем’єр-міністром країни став Петер Мадяр, який офіційно розпочав виконання своїх повноважень 9 травня. Його прихід до влади став однією з найпомітніших політичних змін у країні за останні роки та супроводжується заявами про перегляд частини зовнішньополітичних підходів попереднього уряду.

    Новий уряд уже зробив символічні кроки, які сприймаються як сигнал про можливу зміну курсу. Зокрема, під час інавгураційного засідання парламенту було ухвалено рішення про повернення прапора Європейського Союзу на будівлю законодавчого органу. Цей крок розцінили як демонстрацію готовності до більш тісної взаємодії з європейськими інституціями після періоду напружених відносин.

    У Брюсселі заяви Будапешта сприймають обережно. Дипломати ЄС наголошують, що реальні зміни у політиці Угорщини можна буде оцінити лише за результатами голосувань у Раді ЄС, особливо у питаннях зовнішньої політики, санкційної політики щодо Росії та підтримки України.

    Попри заявлену готовність до змін, експерти відзначають, що позиція Угорщини щодо ключових питань ЄС традиційно залишається прагматичною та орієнтованою на внутрішньополітичні інтереси. Саме тому подальший розвиток відносин між Будапештом і Брюсселем багато в чому залежатиме від того, чи перетворяться нинішні політичні заяви на реальні дії в європейських інституціях.

  • Мерц пропонує “поступову інтеграцію” України в ЄС: без права голосу на старті

    Мерц пропонує “поступову інтеграцію” України в ЄС: без права голосу на старті

    Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що швидке повноцінне членство України в Європейському Союзі наразі є малоймовірним, однак ЄС може рухатися шляхом поступової інтеграції України в окремі свої інститути ще до завершення переговорного процесу про вступ. Про це він сказав 24 квітня після саміту лідерів ЄС у Нікосії.

    За словами Мерца, Євросоюз залишається відкритим до вступу України, однак цей процес не може бути “швидким або символічним” і має базуватися на реальних реформах. Він наголосив, що нині в ЄС обговорюється модель, яка дозволила б Україні поступово долучатися до окремих політичних та інституційних механізмів Союзу без надання повних прав члена, зокрема права голосу.

    Серед можливих варіантів він назвав участь українського президента або урядових представників у засіданнях Європейської Ради в консультативному форматі. Також ідеться про поетапне залучення України до окремих секторів політики ЄС — економічної, безпекової, цифрової та інфраструктурної — у міру виконання умов реформ.

    Мерц підкреслив, що такий підхід має стати “перехідним містком” між нинішнім статусом кандидата та майбутнім повноправним членством. Він зазначив, що вже обговорював цю ідею з президентом України Володимиром Зеленським і вважає її практичним способом прискорити зближення України з ЄС без формального порушення процедур розширення блоку.

    “Йдеться про те, щоб запустити процес стратегічного зближення вже зараз. Це має пришвидшити переговори про вступ і зробити шлях до повного членства більш реалістичним”, — заявив канцлер Німеччини.

    Президент України Володимир Зеленський під час зустрічей із лідерами ЄС у Нікосії вкотре наголосив, що Україна очікує чітких політичних сигналів щодо свого майбутнього в Євросоюзі. Він закликав партнерів не обмежуватися загальними деклараціями, а визначити більш конкретні орієнтири руху до членства.

    Зеленський підкреслив, що Україна не розглядає варіант “часткового” або символічного членства, оскільки країна вже зараз виконує роль елементу безпеки Європи.

    “Україна захищає Європу не на словах, а на практиці. Ми платимо найвищу ціну, і тому заслуговуємо на повноправне членство в ЄС”, — заявив президент.

    Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у червні 2022 року. Відтоді триває процес скринінгу законодавства та узгодження реформ із європейськими стандартами.

    Статус кандидата передбачає доступ до фінансової допомоги ЄС, участь у частині європейських програм, а також інституційну інтеграцію в окремі сфери співпраці. Зокрема, Україна бере участь у програмах Erasmus+ та Horizon Europe, а також отримує підтримку для реформ державного управління, судової системи та економіки.

    У Брюсселі наголошують, що темпи подальшого просування залежать від виконання Україною ключових реформ, зокрема у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та зміцнення інституцій.

    Останні дискусії всередині ЄС свідчать про те, що союз намагається знайти баланс між політичною підтримкою України під час війни та складністю процесу розширення. Ідея “поступової інтеграції” розглядається як один із можливих інструментів, який дозволить Києву наближатися до ЄС ще до формального завершення переговорів про вступ, які зазвичай тривають роками.