Позначка: політика

  • Зеленський попередив про нову ракетну загрозу: Росія зможе дістати будь-яке місто Європи

    Зеленський попередив про нову ракетну загрозу: Росія зможе дістати будь-яке місто Європи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія стрімко нарощує свої ракетні можливості й уже найближчим часом може отримати здатність завдавати ударів балістичними ракетами на відстань до 5 тисяч кілометрів. За словами глави держави, це означає, що під потенційною загрозою опиниться практично будь-яке місто Європи, а тому європейським країнам необхідно якнайшвидше створити спільну систему протиракетної оборони.

    Про це Зеленський заявив в інтерв’ю французькому телеканалу BFMTV.

    Президент наголосив, що російська армія вже володіє потужним арсеналом балістичних ракет і продовжує розвивати свої можливості у цьому напрямку. За його словами, досягнення дальності польоту у 5 тисяч кілометрів для Росії є лише питанням часу.

    “Це правда, що Росія має дуже потужні балістичні ракети, і що вони мають або незабаром матимуть здатність запускати ракети на відстань до 5000 км. Це лише питання часу”, – заявив глава держави.

    Володимир Зеленський підкреслив, що у разі реалізації таких можливостей Росія зможе завдавати ударів практично по будь-якому населеному пункту на території Європи. На його переконання, це створює принципово новий рівень безпекових ризиків для всього європейського континенту.

    Президент зазначив, що саме через таку загрозу країнам Європи необхідно прискорити створення власної сучасної системи протиракетної оборони, здатної ефективно перехоплювати балістичні ракети великої дальності.

    За словами Зеленського, Україна вже бере безпосередню участь у розробці нової європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Він повідомив, що тривають випробування нових технологій, до яких залучені вісім європейських держав.

    Глава держави висловив сподівання, що у разі успішного завершення випробувань нова система може бути представлена вже цього року. За його словами, вона має стати доступнішою за американські комплекси Patriot, водночас забезпечуючи високий рівень захисту від сучасних балістичних загроз.

    Президент також наголосив, що майбутня система покликана гарантувати безпеку не лише України, яка вже понад чотири роки перебуває під постійними російськими ракетними атаками, а й усієї Європи, враховуючи швидке зростання ракетного потенціалу Російської Федерації.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі активізації європейської співпраці у сфері протиракетної оборони. Напередодні, 13 липня, лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції, Великої Британії та України підписали декларацію про створення Інтегрованої коаліції з протиракетної оборони.

    У документі наголошується, що нову ініціативу започаткували у відповідь на стрімке зростання загрози застосування балістичних ракет. Основною метою коаліції стане формування єдиної інтегрованої архітектури протиракетної оборони, яка доповнюватиме вже наявні національні системи ППО та ПРО європейських держав.

    Передбачається, що така система дозволить координувати засоби виявлення, перехоплення та управління протиракетною обороною між країнами-учасницями, значно підвищивши рівень захисту європейського повітряного простору.

    Паралельно українські оборонні компанії також працюють над власними рішеннями у сфері протиракетної оборони. Зокрема, нещодавно компанія Fire Point презентувала перспективні антибалістичні ракети FP-7.x, які розробляються для нової системи протиповітряної оборони Freyja.

    Крім самих ракет, компанія представила концепцію Freyja як майбутнього пан’європейського протибалістичного щита. Згідно із задумом розробників, система має перебувати у спільній власності держав-партнерів і забезпечувати колективний захист Європи від сучасних балістичних загроз.

    На думку української влади, розвиток спільної європейської системи протиракетної оборони стає дедалі актуальнішим на тлі постійної модернізації російського ракетного озброєння та зростання потенційної небезпеки для країн НАТО і Європейського Союзу.

  • Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    Рада готується до відставки Свириденко: документи вже зареєстровані

    У Верховній Раді розпочалася процедура звільнення Юлії Свириденко з посади прем’єр-міністра України. Відповідне подання вже перебуває на розгляді парламенту, а профільний комітет Верховної Ради підтримав заяву про її відставку. Очікується, що питання буде винесене на розгляд народних депутатів уже найближчим часом.

    Про це стало відомо під час засідання Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, а також із повідомлення народного депутата Олександра Качури.

    За результатами засідання комітет рекомендував парламенту підтримати заяву Юлії Свириденко про звільнення з посади глави уряду. Це є одним із необхідних етапів процедури відставки прем’єр-міністра перед остаточним голосуванням у сесійній залі.

    Паралельно народний депутат Олександр Качура оприлюднив проєкт постанови Верховної Ради про звільнення Свириденко з посади прем’єр-міністра. Документ уже зареєстровано в парламенті та має бути розглянутий народними депутатами під час пленарного засідання.

    Відставка Юлії Свириденко є частиною масштабного оновлення уряду, про яке напередодні повідомив президент України Володимир Зеленський. У неділю, 12 липня, глава держави провів зустріч із прем’єр-міністром, після якої заявив про необхідність перезавантаження Кабінету Міністрів та анонсував кадрові зміни.

    Після зустрічі із президентом сама Юлія Свириденко підтвердила, що залишає посаду глави уряду. Водночас вона повідомила, що готова продовжити роботу на новій державній посаді, яку їй запропонував президент. Офіційно її майбутнє призначення поки що не оголошували.

    Водночас у політичних колах вже активно обговорюють можливі варіанти її подальшої роботи. За інформацією окремих народних депутатів, Свириденко може очолити дипломатичну місію України у Сполучених Штатах і стати новим послом у Вашингтоні. Однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Після відставки Свириденко уряд очікує ширше кадрове оновлення. За інформацією, яка раніше з’являлася у ЗМІ, одним із головних претендентів на посаду нового прем’єр-міністра є нинішній керівник НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький. Відомо, що президент Володимир Зеленський також проводив із ним окрему зустріч напередодні оголошення про майбутні кадрові зміни.

    Водночас остаточний склад нового Кабінету Міністрів офіційно ще не визначений. За інформацією джерел, кадрові рішення можуть торкнутися одразу кількох міністерств.

    Зокрема, за даними РБК-Україна, свої посади можуть залишити віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба, міністр освіти і науки Оксен Лісовий та міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова. Водночас офіційних рішень щодо їхнього звільнення поки що не оприлюднено.

    Також поки невідомою залишається доля чинного міністра оборони Михайла Федорова. За інформацією окремих джерел, серед можливих кандидатів на цю посаду розглядають нинішнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Водночас жодних офіційних підтверджень щодо можливих кадрових перестановок у Міністерстві оборони наразі немає.

    Очікується, що найближчими днями Верховна Рада розгляне кадрові питання, пов’язані зі змінами в уряді, після чого стане відомо, хто очолить Кабінет Міністрів та які міністри залишаться у новому складі уряду.

  • Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Польща готує заборону прапора ОУН-УПА: заява Навроцького

    Президент Польщі Кароль Навроцький виступив із закликом законодавчо заборонити використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території країни. Таку заяву він зробив під час меморіальних заходів до 83-х роковин Волинської трагедії, наголосивши, що цей символ, на його думку, не повинен бути присутнім у польському суспільному просторі.

    Про це повідомляє RMF24.

    Заява пролунала 11 липня під час урочистостей у селі Радруж, розташованому неподалік українсько-польського кордону. Саме цього дня у Польщі відзначають Національний день пам’яті поляків – жертв Волинської трагедії. Меморіальні заходи традиційно присвячені вшануванню пам’яті загиблих під час подій Другої світової війни, однак цього року вони також стали майданчиком для нових політичних заяв щодо історичної політики та польсько-українських відносин.

    У своєму виступі президент Кароль Навроцький заявив, що має намір домагатися ухвалення спеціального закону, який заборонить використання червоно-чорного прапора ОУН-УПА на території Польщі. За його словами, такий символ не повинен бути присутнім у країні, оскільки він асоціюється з організаціями, які, на переконання польської сторони, несуть відповідальність за масові вбивства польського цивільного населення під час Волинської трагедії.

    «Ми не хочемо бачити його у Польщі – і я зроблю усе, щоб забезпечити, що його не буде у Польщі. Я вірю, що польський парламент ухвалить відповідний закон», – заявив Навроцький.

    Президент Польщі також порівняв червоно-чорний прапор із нацистською ідеологією Blut und Boden («Кров і земля»), заявивши, що, на його думку, обидва символи пов’язані з ідеологіями, які виправдовували масове насильство.

    «Це те саме, що прапор Blut und Boden. Це те, що він мав на увазі, і за ним була і є уся ідеологія українських націоналістів, які вбивали польських жінок і дітей», – сказав польський лідер.

    При цьому Навроцький наголосив, що його слова не спрямовані проти українського народу загалом. Він окремо підкреслив, що розмежовує сучасну Україну та історичні події середини ХХ століття, а також заявив, що його критика стосується виключно прихильників «бандерівської ідеології».

    «Я звинувачую не увесь український народ, а бандерівську ідеологію, тих, хто вбивали, і тих, хто знову апелює до червоно-чорного стяга у XXI столітті», – зазначив президент.

    Він також заявив, що героїзація або, за його словами, замовчування злочинів минулого може створювати небезпечні прецеденти.

    «Це не можна прийняти, тому що прославляння геноциду чи заплющування очей – це запрошення до нового геноциду», – заявив Навроцький.

    Окрему частину свого виступу польський президент присвятив історії 14-річної польської дівчини Ядвіги, яка загинула під час Волинської трагедії. Він наголосив, що трагедія дітей не має національності та провів паралель із сучасною війною Росії проти України.

    За словами Навроцького, смерть польської школярки понад вісімдесят років тому є такою ж людською трагедією, як і загибель українських дітей, які сьогодні стають жертвами російських ракетних ударів та атак безпілотників.

    Виступ президента Польщі прозвучав на тлі триваючих дискусій щодо історичної пам’яті між Варшавою та Києвом. Попри безпрецедентний рівень співпраці між країнами після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, тема Волинської трагедії залишається однією з найчутливіших у двосторонніх відносинах.

    Останніми місяцями Польща неодноразово порушувала питання активізації пошукових та ексгумаційних робіт на території України. Київ зі свого боку заявляє про готовність продовжувати історичний діалог та співпрацювати у питаннях пошуку й перепоховання загиблих, наголошуючи на необхідності взаємності та поваги до пам’яті жертв з обох сторін.

    Водночас у день пам’яті жертв Волинської трагедії звучали й інші заяви польського керівництва, які мали значно примирливіший характер. Зокрема, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск у своєму зверненні наголосив, що історична пам’ять повинна будуватися на правді, пам’яті та надії, а не ставати інструментом політичної боротьби чи розпалювання ворожнечі.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, який цього дня перебував у Волинській області та взяв участь у меморіальних заходах в українській Олиці, також закликав до примирення між українцями та поляками. Він наголосив, що пам’ять про загиблих не повинна перетворюватися на «спіраль ненависті», а має сприяти взаємному порозумінню.

    Українська сторона також долучилася до заходів із вшанування пам’яті. Посол України в Польщі поклав квіти до меморіалу жертв Волинської трагедії у Варшаві, підкресливши важливість збереження історичної пам’яті та розвитку конструктивного діалогу між двома державами навіть попри складні сторінки спільної історії.

    Заява Кароля Навроцького щодо можливої законодавчої заборони червоно-чорного прапора ОУН-УПА вже привернула значну увагу польського політичного середовища. Якщо відповідний законопроєкт буде підготовлений і внесеся до Сейму, він може стати предметом гострих парламентських дискусій. Водночас така ініціатива потенційно здатна вплинути і на польсько-українські відносини, адже історична політика залишається одним із найбільш чутливих питань у співпраці двох країн, які нині є стратегічними партнерами у протидії російській агресії.

  • Мер Києва Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою. Джерела

    Мер Києва Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою. Джерела

    За інформацією наших джерел, Віталій Кличко втрачає контроль над Київською міською радою.

    “Кличко не може зібрати депутатів Київської міської ради на сесію. Немає навіть 61 депутата, щоб розпочати сесію, не кажучи вже про голоси для ухвалення рішень.

    Запланована на 9 липня сесія скасовується, наступного разу депутати зберуться лише до Дня незалежності.

    Депутати чекають, кого призначать новим головою Київської міської військової адміністрації, та на результати засідання РНБО щодо підготовки до зими; навіть фракція “УДАР” не вірить, що Кличко збереже контроль над Києвом” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що закрите соціологічне дослідження, проведене на замовлення однієї з політсил показало просідання рейтингів мера Києва Віталія Кличка.

    Зокрема, рівень підтримки партії “УДАР” ледь сягає 4%, і в наступній Київраді її взагалі може не бути.

    В розбивці по районам в УДАРу є підтримка в Деснянському районі – майже 10%, і практично немає підтримки в Подільському та Печерському – 1%.

    При  моделюванні виборчої кампанії мера столиці, Віталій Кличко в першому турі набирає 22%, і виходить у другий тур, але там він програє будь-якому іншому кандидату.

  • Екснардеп, блогер і критик влади: чому навколо санкцій проти Берези спалахнув скандал

    Екснардеп, блогер і критик влади: чому навколо санкцій проти Берези спалахнув скандал

    Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про нові персональні санкції, серед фігурантів яких опинився колишній народний депутат, блогер і ексречник “Правого сектору” Борислав Береза. Це рішення одразу стало однією з найгучніших політичних тем дня, адже Береза виявився єдиним громадянином України у списку, де більшість осіб пов’язують із російською пропагандою, підтримкою війни проти України або діяльністю в інтересах РФ. Відповідні укази №587/2026 та №588/2026 оприлюднені на сайті президента.

    За даними українських медіа, указ №588/2026 стосується 15 фізичних осіб: 14 громадян Росії та одного громадянина України — Борислава Берези. Загалом новий санкційний пакет охоплює постачальників обладнання для російського військово-промислового комплексу, російських пропагандистів і осіб, яких українська влада пов’язує з підтримкою агресивної політики Кремля.

    Офіційне формулювання щодо фігурантів санкційного списку стосується підтримки агресивної політики Росії проти України, поширення кремлівської пропаганди, перекручування фактів та незаконної діяльності на тимчасово окупованих територіях. Водночас у публічних повідомленнях не наведено детального персонального обґрунтування саме щодо Берези. Це й стало головною причиною суспільного резонансу: частина коментаторів вимагає пояснити, які саме дії екснардепа стали підставою для санкцій.

    Сам Береза вже відреагував на рішення РНБО і пов’язав його зі своєю критикою влади. Він заявив, що санкції проти нього є спробою “закрити рота” і обмежити поширення його дописів та відео серед української аудиторії. Екснардеп також нагадав, що ще у 2018 році Росія внесла його до власного санкційного списку. “Мати одночасні санкції від Путіна і Зеленського — це бінго”, — написав Береза, натякаючи, що вважає рішення політично вмотивованим.

    Санкції для Берези запроваджені на 10 років. За повідомленнями ЗМІ, вони передбачають блокування активів, обмеження торговельних операцій, заборону виведення капіталу за межі України, участі у приватизації, оренді державного майна та державних закупівлях. Також ідеться про безстрокове позбавлення державних нагород.

    Борислав Береза — помітна фігура української політики періоду після Революції гідності. Він народився у Києві в 1974 році. У 1990-х роках займався книговиданням і книжковою торгівлею, згодом працював у медіа, був телеведучим і радіоведучим. У 2014 році став одним із публічних облич “Правого сектору”, виконуючи функції речника організації.

    Того ж року Береза був обраний народним депутатом України VIII скликання як позафракційний парламентар. У Верховній Раді він працював до 2019 року. Також у 2015 році балотувався на посаду мера Києва, вийшов у другий тур виборів, але програв Віталію Кличку. Після завершення депутатської каденції Береза активно розвивав власні сторінки у соцмережах та YouTube-канал, де регулярно критикував президента Зеленського, Офіс президента та представників чинної влади.

    Останніми роками навколо Берези виникало кілька резонансних скандалів. Один із них стосувався так званої “угорської справи” Ощадбанку. Після затримання в Угорщині інкасаторських автомобілів державного банку, які перевозили готівку та банківські цінності, Береза публічно поширював твердження про нібито схему виведення капіталу. У травні 2026 року Комерційний суд Відня задовольнив заяву Ощадбанку про забезпечувальний захід і зобов’язав Березу видалити відповідні публікації та утриматися від поширення подібних тверджень. За порушення цієї заборони йому може загрожувати штраф до 100 тисяч євро за кожне порушення.

    Ще один резонансний епізод стався у 2022 році, коли в медіа повідомляли про вручення Березі повістки у Львівській області. За даними Zaxid.net, працівники ТЦК приходили до нього в приміщення жіночого монастиря УГКЦ у Трускавці, де, за поясненням самого Берези, перебувала його сім’я. Тоді екснардеп заявляв, що вже мав контракт із територіальною обороною, а ситуацію з повісткою називав політичним тиском.

    У 2024 році з’явилися повідомлення, що Береза виїхав з України через пункт пропуску “Старокозаче” на кордоні з Молдовою і нібито після цього не повертався. Про це писало видання “Закон і бізнес”, а згодом інформацію переказали кілька українських медіа. Сам Береза такі твердження заперечував, однак публічних доказів свого перебування в Україні, як зазначали ЗМІ, не надав. Цю інформацію слід розглядати саме як дані медіа, а не офіційне повідомлення державних органів.

    Окремо у біографії Берези згадують і давніші скандали, зокрема звинувачення щодо можливого підроблення диплома про вищу освіту. Ця тема активно обговорювалася під час його політичної кар’єри, однак у відкритих джерелах немає остаточного судового рішення, яке б ставило крапку в цій історії.

    Нинішні санкції проти Берези створили одразу кілька важливих питань. Перше — юридичне: чи може громадянин України ефективно оскаржити санкції РНБО у Верховному Суді, якщо вважає їх безпідставними. Друге — політичне: чи пояснить влада детально, які саме дії Берези стали підставою для включення до списку поруч із російськими пропагандистами. Третє — суспільне: чи не стане це рішення новим приводом для дискусій про межу між боротьбою з ворожими інформаційними впливами та тиском на критиків влади.

    Поки що офіційна позиція держави обмежується текстом указів і загальним описом санкційного пакета. Береза, зі свого боку, наполягає, що рішення є політичною помстою. Остаточну відповідь на питання, чи матиме ця історія судове продовження і чи будуть оприлюднені конкретні докази проти екснардепа, дадуть наступні тижні.

  • Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    Польща розсекретить усю військову допомогу Україні

    У Польщі ухвалили рішення розсекретити повний перелік військової допомоги, яку країна надала Україні протягом 2022–2026 років. Одночасно Міністерство національної оборони ініціювало розслідування щодо можливого незаконного розголошення інформації, яка могла становити державну таємницю. У Варшаві наголошують, що суспільство має право знати про масштаби підтримки України, однак будь-які спроби оприлюднити секретні дані поза встановленими законом процедурами становлять загрозу національній безпеці Польщі.

    Про це заявив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у соціальній мережі X.

    За його словами, рішення про розсекречення інформації було ухвалене після консультацій із прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Міністр підкреслив, що цей крок відповідає принципам прозорості роботи державних інституцій, а також забезпечує підзвітність влади перед польським суспільством.

    “Я наказав розсекретити всі пожертви Україні між 2022 та 2026 роками”, – повідомив Косіняк-Камиш.

    Очікується, що громадськості буде представлено повний перелік військового обладнання, озброєння, техніки та іншого майна, яке Польща передавала Україні після початку повномасштабного російського вторгнення.

    За словами міністра, процес передачі озброєння Україні розпочався ще за попереднього уряду партії “Право і справедливість” (PiS), коли Міністерство національної оборони очолював Маріуш Блащак.

    Косіняк-Камиш наголосив, що всі рішення щодо військової допомоги ухвалювалися відповідно до визначених процедур, а інформація про кожну передачу озброєння доводилася до відома керівництва держави.

    Зокрема, за його словами, про кожен пакет військової допомоги інформували нинішнього президента Польщі Кароля Навроцького, а також його попередника Анджея Дуду.

    Водночас Міністерство оборони розпочало окрему перевірку щодо можливого витоку секретної інформації.

    Косіняк-Камиш повідомив, що доручив Службі військової контррозвідки Польщі (SKW) провести детальне розслідування та встановити всіх осіб, які могли навмисно розкрити інформацію, що становить державну таємницю.

    За його словами, будь-які дії, пов’язані з несанкціонованим поширенням даних про військову допомогу, можуть створювати реальні ризики для безпеки держави.

    “Ми діємо в зоні бойових дій поблизу нашого кордону, і кожна дія проти польських національних інтересів ставить під загрозу безпеку польських жінок і чоловіків”, – наголосив очільник Міноборони.

    Він пояснив, що Польща є одним із головних логістичних центрів підтримки України, тому будь-які відомості про маршрути постачання, типи озброєння, строки передачі чи інші військові деталі можуть становити значний інтерес для російських спецслужб.

    Саме тому, за словами міністра, навіть якщо частина інформації зрештою буде офіційно розсекречена, її оприлюднення має відбуватися виключно в межах закону та після проведення відповідних процедур.

    Окремо Косіняк-Камиш звернувся до свого попередника Маріуша Блащака.

    “Ви вже зробили це одного разу”, – написав він, натякаючи на попередні випадки оприлюднення інформації, яка могла містити секретні відомості.

    Міністр запевнив, що розслідування проводитиметься незалежно від політичної приналежності можливих фігурантів.

    За його словами, усі особи, які можуть бути причетними до незаконного розголошення державної таємниці, нестимуть відповідальність відповідно до польського законодавства.

    “До відповідальності будуть притягнуті всі винні, незалежно від будь-якої недоторканності”, – підкреслив Косіняк-Камиш.

    Рішення Міністерства оборони стало відповіддю на політичний скандал, який останніми днями розгорнувся у Польщі навколо теми військової підтримки України.

    Причиною дискусії стала заява віцеспікера польського Сейму Кшиштофа Босака, який в ефірі телеканалу ZERO заявив, що уряд міг передати Україні ракети-перехоплювачі для американських систем протиповітряної оборони Patriot без погодження з парламентом.

    Його слова викликали широкий резонанс серед польських політиків та громадськості й поставили питання про механізми контролю за передачею військової допомоги Україні.

    На цьому тлі Міністерство оборони вирішило одночасно забезпечити максимальну прозорість щодо вже здійснених поставок і перевірити, чи не було порушено законодавство під час поширення інформації про оборонні питання.

    У Варшаві наголошують, що підтримка України залишається одним із ключових напрямів польської зовнішньої та безпекової політики.

    Із перших днів повномасштабної війни Польща стала одним із найбільших союзників України. Через її територію проходить значна частина міжнародної військової допомоги, а польська армія передала українським Силам оборони сотні одиниць військової техніки, артилерійські системи, танки, бронетранспортери, боєприпаси, засоби протиповітряної оборони, стрілецьке озброєння та інше військове майно.

    Крім військової допомоги, Польща надала Україні масштабну гуманітарну підтримку, прийняла мільйони українських біженців, стала одним із ключових логістичних центрів постачання міжнародної допомоги та активно підтримує Київ на міжнародній арені.

    Водночас питання військової підтримки України дедалі частіше стає предметом політичних дискусій усередині Польщі.

    Після зміни влади новий уряд намагається поєднати продовження допомоги Україні із забезпеченням максимальної прозорості використання державних ресурсів, що дедалі частіше стає предметом гострих суперечок між представниками чинної влади та опозиції.

    Рішення про розсекречення повної інформації щодо військової допомоги може стати одним із наймасштабніших кроків польської влади у сфері відкритості оборонної політики від початку повномасштабної війни Росії проти України та водночас має поставити крапку в дискусіях щодо обсягів і характеру підтримки, яку Варшава надавала Києву протягом останніх чотирьох років.

  • Новий дипломатичний скандал? Соратник Навроцького назвав захід України “Східною Малопольшею”

    Новий дипломатичний скандал? Соратник Навроцького назвав захід України “Східною Малопольшею”

    Новий дипломатичний скандал розгортається між Україною та Польщею після заяви голови Канцелярії президента Польщі Збігнєва Богуцького. Коментуючи рішення Верховної Ради України про створення Українського національного пантеону, польський посадовець використав історичний термін «Східна Малопольща» стосовно західних областей України та різко розкритикував державну політику Києва щодо вшанування діячів українського визвольного руху.

    Заява пролунала під час спілкування Богуцького з журналістами після ухвалення Верховною Радою законопроєкту про створення Українського національного пантеону. Представник адміністрації президента Кароля Навроцького наголосив, що Україна є суверенною державою і має право ухвалювати власні закони, однак поставив під сумнів правильність такого рішення.

    За словами Богуцького, героїзація Степан Бандера та діячів Українська повстанська армія, яких польська сторона пов’язує із Волинською трагедією, нібито не відповідає європейським та трансатлантичним цінностям.

    «ЦЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, У НИХ Є СУВЕРЕНІТЕТ ТА СВОБОДА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ; ПИТАННЯ У ТОМУ, ЧИ ПРАВИЛЬНІ ЦІ РІШЕННЯ. НА МОЮ ДУМКУ, А НАСАМПЕРЕД НА ДУМКУ ПРЕЗИДЕНТА КАРОЛЯ НАВРОЦЬКОГО, ПРОСЛАВЛЕННЯ БАНДЕРИ ТА ЗЛОЧИНЦІВ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ НА ВОЛИНІ ТА У СХІДНІЙ МАЛОПОЛЬЩІ, – ЦЕ НЕ ТОЙ ШЛЯХ, ЯКИЙ ВЕДЕ ДО ЗАХОДУ», – заявив Богуцький.

    Саме використання терміна «Східна Малопольща» стало предметом гострої дискусії. Це історична назва, яку польська влада офіційно застосовувала у 1918–1939 роках щодо українських територій, що входили до складу Другої Речі Посполитої. У міжвоєнний період цей термін використовувався замість назв «Західна Україна» або «Східна Галичина» в офіційних документах польської держави. Саме тому сьогодні його використання щодо сучасної території України багатьма сприймається як політично та історично чутливе.

    Богуцький також заявив, що Польща «ніколи не погодиться» із прославленням діячів українського визвольного руху та назвав останні рішення Києва у сфері історичної пам’яті конфронтаційними.

    За його словами, президент Польщі Кароль Навроцький неодноразово наголошував, що питання пам’яті жертв Волинської трагедії залишається принциповим для польської держави.

    Підставою для нової хвилі дискусій стало ухвалення Верховною Радою закону про створення Українського національного пантеону. Закон передбачає створення у Києві меморіального комплексу для вшанування видатних українців, які зробили визначний внесок у боротьбу за незалежність держави, розвиток української армії, науки, культури, освіти та громадянського суспільства.

    Пантеон матиме спеціальний правовий статус і буде відкритим для громадськості. Закон був підтриманий парламентом 1 липня після внесення відповідної законодавчої ініціативи Президентом України.

    Заяви польського посадовця вже викликали активне обговорення в українському інформаційному просторі. Частина українських експертів та публіцистів звернула увагу саме на використання терміна «Східна Малопольща», наголошуючи, що він асоціюється з історичною політикою міжвоєнної Польщі щодо українських земель.

    Зокрема, журналіст Андрій Смолій висловив думку, що подібна риторика нагадує використання історичних назв для обґрунтування територіальних претензій, однак ця оцінка є його особистою позицією, а не офіційною позицією державних органів України чи Польщі.

    Нинішній конфлікт став продовженням напруження у польсько-українських відносинах навколо історичної пам’яті. Останніми тижнями між країнами вже виникали суперечки після присвоєння почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. Це рішення викликало критику польських політиків, зокрема президента Кароля Навроцького та представників уряду. Пізніше між сторонами виникла нова дипломатична суперечка навколо державних нагород та історичної політики.

    Попри розбіжності у питаннях історичної пам’яті, Україна та Польща залишаються стратегічними партнерами у сфері безпеки та підтримки України у війні проти Росії. Водночас історичні питання й надалі залишаються одними з найскладніших у двосторонньому діалозі та регулярно стають причиною політичних дискусій.

  • Рада запустила створення Національного пантеону

    Рада запустила створення Національного пантеону

    Верховна Рада України 1 липня ухвалила в цілому закон про створення Українського національного пантеону — масштабного державного меморіального комплексу, який має стати центральним місцем вшанування видатних постатей української історії. Рішення підтримали 287 народних депутатів, що забезпечило остаточне ухвалення законопроєкту №15360 на парламентському рівні.

    Про це повідомляється в офіційному Telegram-каналі Верховної Ради України, де зазначається, що документ визначає правові, організаційні та інституційні засади створення нового національного меморіального простору.

    Згідно із законом, Український національний пантеон має стати загальнонаціональним місцем пам’яті, яке об’єднає вшанування діячів різних епох — від історичних постатей державотворення до сучасних героїв, які зробили значний внесок у розвиток країни. Йдеться про формування єдиного символічного простору, який покликаний відображати історичну тяглість української державності та культурної ідентичності.

    Документ також детально регламентує механізми створення та функціонування Пантеону. Зокрема, він передбачає проведення відкритих конкурсів для визначення управителя установи, визначає процедури ухвалення рішень щодо вшанування конкретних осіб, а також встановлює правила організації роботи самого комплексу. Окремо прописані положення щодо підстав, за яких внесення постатей до переліку вшанування може не здійснюватися, що має забезпечити прозорість і врегульованість процесу.

    У парламенті наголошують, що створення Пантеону є частиною ширшої політики держави у сфері національної пам’яті та символічного закріплення історичних цінностей. Очікується, що нова інституція стане не лише меморіальним простором, а й важливим елементом державної гуманітарної політики, який сприятиме консолідації суспільства та формуванню спільного історичного наративу.

    Водночас ухвалення закону на цьому етапі ще не завершує весь законодавчий процес. Після голосування у Верховній Раді документ має бути підписаний президентом України Володимиром Зеленським. Лише після цього він буде офіційно опублікований і набуде чинності у строки, визначені перехідними положеннями.

    Ініціатором законопроєкту виступив президент України Володимир Зеленський, який подав відповідну законодавчу ініціативу до парламенту раніше. У пояснювальних матеріалах наголошувалося, що створення Пантеону має стати важливим кроком у формуванні сучасної державної політики пам’яті та впорядкуванні підходів до вшанування визначних українців.

    Окремо в Офісі президента раніше пояснювали, що метою ініціативи є відновлення історичної справедливості, консолідація суспільства та створення єдиного державного простору пам’яті, який би об’єднав різні регіони та історичні періоди України в єдину систему символів і значень.

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов зазначав, що реалізація цього проєкту має також практичне значення для гуманітарної політики держави, оскільки дозволить систематизувати підходи до вшанування визначних постатей та уникнути фрагментації історичної пам’яті.

    Водночас ініціатива вже викликала дискусії на міжнародному рівні. Зокрема, окремі представники польської сторони раніше висловлювали занепокоєння щодо окремих рішень України у сфері історичної політики, пов’язуючи їх із ширшим контекстом двосторонніх відносин. У Польщі заявляли про потребу врахування чутливих історичних питань у регіональному діалозі.

    Попри це, в Україні наголошують, що закон про Український національний пантеон не має зовнішньополітичної спрямованості та є виключно внутрішнім державним проєктом, спрямованим на розвиток національної пам’яті та зміцнення культурної ідентичності.

    Очікується, що після підписання президентом і набрання чинності законом розпочнеться етап практичної реалізації проєкту — формування концепції Пантеону, визначення місця його розташування, а також запуск процедур управління та наповнення меморіального простору.

  • “Ескалаційні дії”: Польща пішла в атаку після кроку Зеленського

    “Ескалаційні дії”: Польща пішла в атаку після кроку Зеленського

    Внесення президентом України Володимиром Зеленським законопроєкту про створення Українського національного пантеону викликало різку реакцію з боку Польщі, де цей крок розцінили як політично чутливий і такий, що може загострювати двосторонні відносини. У Канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького заявили, що дії української влади мають “ескалаційний характер” і вписуються у ширший контекст напруження між Києвом і Варшавою. Про це йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій у соціальній мережі X.

    У польській президентській канцелярії наголосили, що ініціатива зі створення Національного пантеону стала черговим кроком, який у Варшаві сприймають як продовження низки рішень української сторони, що викликають політичні дискусії в історичній площині. Зокрема, у заяві згадується рішення кінця травня щодо надання одному з українських військових підрозділів почесного найменування, пов’язаного з “героями УПА”, яке польська сторона раніше вже критикувала.

    У Канцелярії президента Польщі також заявили, що Володимир Зеленський, на їхню думку, своєю ініціативою щодо створення Національного пантеону нібито продовжує курс дій, який у Варшаві розцінюють як такий, що ускладнює історичний діалог між державами. Окремо підкреслюється, що президент Польщі Кароль Навроцький, за оцінкою його адміністрації, “мав рацію”, коли раніше ухвалив рішення щодо позбавлення Зеленського ордена Білого Орла, і що цей крок був виправданим з точки зору захисту польських інтересів.

    У заяві також йдеться про те, що критика, яка пролунала на адресу польського президента з боку частини політичних кіл, на думку його канцелярії, лише підтвердила правильність його позиції. Там наголошують, що Навроцький послідовно відстоює інтереси Польщі та проводить жорстку лінію в питаннях, які стосуються історичної пам’яті та двосторонніх відносин із Україною.

    Водночас в Україні підкреслюють, що законопроєкт про створення Українського національного пантеону має виключно внутрішній державний та культурно-історичний характер. Документ, який Володимир Зеленський подав до Верховної Ради 28 червня, передбачає створення меморіального комплексу, що має стати місцем вшанування видатних постатей української історії, формування національної пам’яті та консолідації суспільства навколо історичних символів держави.

    За словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, ідея створення Пантеону є частиною ширшої роботи з відновлення історичної справедливості та зміцнення національної єдності в умовах війни. Він зазначив, що такий проєкт має на меті систематизувати підхід до вшанування визначних українців та сформувати цілісний меморіальний простір.

    Ініціатива створення Українського національного пантеону обговорювалася в політичних та експертних колах ще раніше. Президент України ще навесні заявляв про намір створити єдиний меморіальний комплекс для видатних постатей національної історії. Перші практичні кроки в цьому напрямку вже були зроблені, зокрема у вигляді перепоховання діячів українського визвольного руху, серед яких Андрій Мельник та його дружина Софія, останки яких було повернуто до України з-за кордону.

    Наразі законопроєкт перебуває на розгляді у Верховній Раді та має бути доопрацьований перед другим читанням. Очікується, що під час подальшого розгляду можуть бути уточнені положення щодо статусу Пантеону, порядку його функціонування та критеріїв включення постатей до меморіального переліку.

    У Києві наголошують, що проєкт не спрямований проти будь-якої іншої держави і не має зовнішньополітичного характеру, однак у Варшаві продовжують висловлювати занепокоєння щодо його можливого впливу на історичний діалог між Україною та Польщею.

  • Рада запускає нову нагороду: орден Європи змінить правила гри

    Рада запускає нову нагороду: орден Європи змінить правила гри

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт, який передбачає створення нової державної нагороди — ордена Європи. Це рішення стало черговим кроком у процесі інституційного закріплення європейського курсу України та символічного відзначення тих, хто сприяє наближенню держави до повноправного членства в Європейському Союзі. Про це повідомляється в офіційному Telegram-каналі Верховної Ради України.

    За відповідний законопроєкт проголосували 274 народні депутати, що забезпечило його ухвалення за основу та відкриває шлях до подальшого доопрацювання перед другим читанням. Підтримка документа свідчить про доволі широке політичне консенсусне бачення щодо важливості євроінтеграційного курсу України та необхідності його закріплення не лише в політичних рішеннях, а й у системі державних відзнак.

    Згідно з поясненнями, орден Європи планується як нова державна нагорода, якою відзначатимуть як громадян України, так і іноземців. Основний акцент зроблено на визнанні внеску тих осіб, які своєю діяльністю сприяють стратегічному руху України до Європейського Союзу, зміцнюють її стійкість у період війни та підтримують міжнародні зусилля з захисту демократії, безпеки та стабільності в Європі.

    Документ передбачає, що нагородження здійснюватиметься за кількома ключовими напрямами. Серед них — визначні особисті заслуги у підтримці курсу України на набуття повноправного членства в ЄС, вагомий внесок у зміцнення обороноздатності та стійкості держави, а також участь у забезпеченні безпеки не лише України, а й ширшого європейського простору. Окремо підкреслюється важливість внеску у розвиток міжнародного співробітництва, яке базується на принципах демократії, миру та добросусідських відносин.

    У парламенті зазначають, що створення ордена Європи має не лише практичне, а й символічне значення. Нова нагорода повинна підкреслити незворотність європейського вибору України, а також стати інструментом публічного визнання внеску тих, хто підтримує цей курс у політичній, дипломатичній, економічній, військовій чи гуманітарній сферах. Очікується, що орден може вручатися як українським громадянам, так і міжнародним партнерам, які відіграють важливу роль у підтримці України.

    Ініціатива створення нової державної нагороди також вписується у ширший контекст оновлення системи відзнак в Україні. Останніми роками держава поступово розширює перелік почесних нагород, які відображають нові реалії війни та зростаючу роль громадянського суспільства, міжнародної підтримки й територіальних громад у протидії російській агресії.

    Зокрема, раніше було запроваджено відзнаку «Громада-рятівник», якою планують нагороджувати цілі територіальні громади за проявлену мужність, організацію допомоги прифронтовим територіям та підтримку населення в умовах війни. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський, що підкреслює системний підхід до формування нової нагородної політики держави.

    Після ухвалення законопроєкту за основу документ буде доопрацьовано у профільних комітетах Верховної Ради. Очікується, що під час підготовки до другого читання можуть бути уточнені критерії нагородження, порядок присвоєння ордена та його місце в загальній ієрархії державних нагород України.

    У разі остаточного ухвалення ініціативи Україна отримає нову відзнаку, яка символічно закріпить її європейський курс і стане ще одним елементом публічного визнання внеску партнерів у підтримку держави в умовах війни та післявоєнного відновлення.