У майбутніх торговельних переговорах між Україною та Європейським Союзом Польща може стати важливим, але суперечливим гравцем. Зокрема, польські позиції щодо безтарифних квот на українську продукцію можуть стати перешкодою на шляху до успіху цих переговорів. Про це пише видання Politico.
Польща незмінно підтримує Україну у війні проти Російської Федерації. Варшава надає військову допомогу, приймає біженців і відстоює інтереси Києва в ЄС, але питання торгівлі вбиває клин у відносини країн.
Видання Politico пише, що Варшава негативно ставиться до українського сільськогосподарського експорту. Ця напруженість кидає тінь на майбутні переговори про заміну тимчасових торговельних заходів довгостроковою угодою.
Економічне виживання України та її здатність дати відсіч Росії залежать “зараз набагато більше, ніж будь-коли” від збереження вільної торгівлі з ЄС, заявив міністр сільського господарства Віталій Коваль.
Нездатність Дональда Туска скасувати незаконні обмеження на імпорт української сільськогосподарської продукції, введені його попередниками, вже стала каменем спотикання.
Варшава, разом з Угорщиною та Словаччиною, ігнорує накази ЄС відкрити свої ринки, ризикуючи отримати судовий позов від Брюсселя. Цей крок підкреслює небажання Польщі повністю підкоритися директивам ЄС, навіть за нібито проєвропейського керівництва Туска.
Напередодні президентських виборів у Польщі Туску доведеться зберігати тверду позицію щодо сільськогосподарських питань, щоб привернути увагу сільських виборців і протистояти твердженням опозиції про те, що він надто м’який щодо України. Підхід його уряду, найімовірніше, відображатиме тонке балансування між внутрішніми пріоритетами і солідарністю ЄС.
Майбутні торговельні переговори будуть присвячені оновленню безтарифних квот у рамках існуючої угоди про вільну торгівлю між ЄС та Україною. Це оновлення має замінити надзвичайні заходи, знявши всі тарифи на український імпорт, що стало рятівним колом для економіки України після повномасштабного вторгнення РФ.
Однак ці заходи викликали відповідну реакцію з боку найбільших країн ЄС, як-от Польща та Франція, а також фермерів у країнах, що межують з Україною, які побоюються, що наплив дешевих українських товарів негативно позначиться на місцевих виробниках.
У Польщі фермери неодноразово блокували пункти пропуску на кордоні з Україною, сповільнюючи комерційний рух і ризикуючи порушити потік гуманітарних і військових вантажів. Блокади мають широку громадську підтримку в Польщі.
Очікується, що під час майбутнього оновлення Україна наполягатиме на максимально можливій лібералізації торгівлі, зберігаючи широкий доступ на ринок для свого сільськогосподарського експорту. Однак Польща, найімовірніше, віддасть перевагу більш обмежувальному підходу, що відображає внутрішні побоювання з приводу впливу української продукції на її власних фермерів.
Остання акція протесту на українському кордоні розпочалася вранці 23 листопада. Мітинг мав тривати 48 годин. ЗМІ з посиланням на джерело в українському міністерстві аграрної політики та продовольства повідомили, що протестувальники роблять це лише заради тиску на власну владу.
У посольстві України в Польщі назвали той факт, що протест розпочався в День пам’яті жерт Голодомору, “особливо болючим парадоксом”.
Пізніше польські фермери вирішили призупинити акцію протесту до 10 грудня. До цього часу міністр сільського господарства має відповісти на висунуті вимоги.
