Uanews.life

Позначка: Польща

  • Уряд Польщі назвав причину нападів на українців

    Уряд Польщі назвав причину нападів на українців

    Речник уряду Польщі Адам Шлапка пов’язав зростання кількості випадків насильства щодо українців із риторикою та діями представників правих політичних сил. За його словами, саме політики правого табору сприяли формуванню атмосфери, яка толерує прояви ненависті та агресії.

    Відповідні заяви Шлапка зробив у відповідь на критику з боку канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького, де раніше заявили, що уряд не може впоратися зі зростанням агресії в країні.

    За словами речника польського уряду, відповідальність за нинішню ситуацію значною мірою лежить на політичному таборі “Об’єднаної правиці”. Він стверджує, що саме ця політична сила протягом останніх років створювала суспільну атмосферу, яка сприяла радикалізації окремих груп та зростанню проявів нетерпимості.

    Шлапка також звинуватив лідера партії “Право і справедливість” Ярослава Качинського у тому, що він відкрив шлях до польської політики представникам радикальних середовищ. На його думку, окремі політики правого спектра дедалі частіше використовують риторику, схожу на висловлювання ультраправого політика Гжегожа Брауна, який відомий своїми проросійськими поглядами та резонансними заявами.

    Речник уряду наголосив, що подібні висловлювання створюють небезпечний суспільний фон і фактично легітимізують мову ненависті.

    “Усе це є діями, які в публічному просторі фактично дають дозвіл на ненависть”, – заявив Шлапка.

    Окремо представник уряду розкритикував президента Польщі Кароля Навроцького. За його словами, глава держави не реагує належним чином на нещодавні випадки агресії, що також викликає занепокоєння уряду.

    Шлапка назвав подібну поведінку політиків безвідповідальною та заявив, що її наслідки можуть бути надзвичайно серйозними.

    “Це просто варварські дії з боку політиків. Їхні наслідки є дуже жорстокими, але ми боротимемося з цим із усією безкомпромісністю”, – наголосив він.

    Заяви речника уряду пролунали на тлі резонансного нападу на українців у Польщі. 27 липня у Вроцлаві група молодиків жорстоко побила українку та її хлопця. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    Згодом польські правоохоронці повідомили про затримання осіб, яких підозрюють у причетності до нападу. Наразі тривають слідчі дії, правоохоронці встановлюють усі обставини інциденту та мотиви нападників.

    Останнім часом тема безпеки українців у Польщі дедалі частіше стає предметом політичних дискусій. На тлі окремих випадків насильства між представниками влади та опозиції посилюється взаємна критика щодо причин зростання суспільної напруги, а уряд запевняє, що вживатиме жорстких заходів для протидії злочинам на ґрунті ненависті та захисту всіх людей, які перебувають на території країни.

  • США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    Сполучені Штати офіційно розпочали комплексний перегляд своєї військової присутності в Європі. Про старт відповідної роботи повідомив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, зазначивши, що перевірка має визначити оптимальну структуру американських сил на європейському континенті та прискорити перерозподіл відповідальності за оборону між союзниками по НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву посадовця, оприлюднену в соціальній мережі X.

    За словами Колбі, перегляд реалізується відповідно до рішення, яке раніше анонсував міністр оборони США Піт Гегсет під час засідання міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Основною метою процесу є оцінка нинішнього розташування американських сил і визначення того, як забезпечити, щоб європейські союзники взяли на себе головну відповідальність за конвенційну оборону континенту.

    «Сьогодні міністерство розпочало перегляд військової присутності в Європі. Це буде ґрунтовний перегляд, покликаний забезпечити, щоб НАТО швидко й незворотно рухалося до того, аби Європа взяла на себе головну відповідальність за свою конвенційну оборону», – заявив Елбрідж Колбі.

    За інформацією Politico, Вашингтон уже розпочав окремі кроки зі скорочення своєї військової присутності. Зокрема, йдеться про виведення частини сил із Німеччини та зменшення внеску США до виконання окремих оборонних планів НАТО. Під перегляд можуть потрапити високотехнологічні компоненти американського військового контингенту, серед яких винищувальна авіація, літаки-заправники, літаки морського патрулювання та окремі сили Військово-морських сил США.

    У Міністерстві оборони США наголошують, що кінцевою метою є не послаблення Альянсу, а його адаптація до нових безпекових викликів. За словами Колбі, результатом перегляду має стати формування «сильнішого, справедливішого та стійкішого НАТО», здатного ефективніше реагувати на одночасні кризи в різних регіонах світу.

    Перегляд військової присутності проводитиметься у взаємодії з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Грінкевичем. До консультацій також залучать європейських союзників і Конгрес США. Саме Конгрес законодавчо визначив мінімальний рівень американської військової присутності в Європі, тому будь-які суттєві зміни мають враховувати чинні нормативні обмеження.

    На тлі перегляду країни східного флангу НАТО вже активізували дипломатичні контакти з Вашингтоном. Особливо активно працює Польща, яка прагне зберегти постійну присутність американських військ на своїй території. Польський уряд уже підготував законопроєкт, який визначає механізми фінансування американських військових баз, демонструючи готовність і надалі підтримувати військову співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Про необхідність такого перегляду глава Пентагону Піт Гегсет заявив ще під час зустрічі міністрів оборони НАТО в червні. Тоді він повідомив, що Міністерство оборони США проведе шестимісячний аналіз розміщення американських сил і засобів у Європі, враховуючи рівень внеску кожної країни Альянсу у спільну оборону. Такий підхід відповідає політиці адміністрації Дональда Трампа щодо більш рівномірного розподілу оборонних витрат між союзниками.

    Водночас американські медіа повідомляють, що зміни можуть торкнутися не лише чисельності особового складу. За інформацією The New York Times, Пентагон також розглядає можливість скорочення кількості літаків і військових кораблів, які США виділяють для операцій НАТО в Європі. Остаточні рішення очікуються після завершення шестимісячного перегляду та консультацій із союзниками.

  • Польща жорстко відповіла Путіну після заяв про «поділ України»: «Не мали й не матимемо претензій»

    Польща жорстко відповіла Путіну після заяв про «поділ України»: «Не мали й не матимемо претензій»

    Польща категорично відкинула заяви президента Росії Володимира Путіна про нібито можливий поділ України та будь-які територіальні претензії Варшави до українських земель. У Міністерстві закордонних справ Польщі назвали такі висловлювання черговою спробою Кремля посіяти недовіру між союзниками та відвернути увагу від російської агресії проти України. Про це повідомив речник польського МЗС Мачей Вевюр у соціальній мережі X.

    Заява польської сторони стала реакцією на виступ Путіна під час зустрічі з військовими, де російський лідер знову повторив низку пропагандистських тез щодо України. Зокрема, він заявив, що Україна нібито «рано чи пізно втратить свої західні території», які, за його словами, «історично належали Польщі, Угорщині та Румунії». Водночас Путін не навів жодних фактів чи аргументів на підтвердження своїх слів.

    У відповідь польське зовнішньополітичне відомство наголосило, що Варшава не має жодних територіальних претензій до України.

    «Польща не мала, не має і не матиме територіальних претензій до України», – заявив речник МЗС Польщі Мачей Вевюр.

    За його словами, висловлювання російського президента є «цинічною спробою спровокувати протистояння між союзниками». Представник польського дипломатичного відомства підкреслив, що позиція Варшави залишається незмінною – Польща повністю підтримує суверенітет і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

    У своїй заяві Вевюр також наголосив, що російська дезінформація не здатна відвернути увагу міжнародної спільноти від головного факту – саме Росія веде повномасштабну війну проти України, окупувала частину її території та регулярно завдає ударів по українських містах.

    Під час виступу Путін також повторив інші давно спростовані російські пропагандистські наративи. Зокрема, він заявив, що Росію нібито «змусили» розпочати війну проти України, яку Кремль продовжує називати «спеціальною військовою операцією». За словами російського президента, бойові дії буцімто були «розпочаті західною стороною та київським режимом». Ці твердження суперечать загальновизнаним фактам: повномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося 24 лютого 2022 року за наказом Кремля і було засуджене Генеральною Асамблеєю ООН як акт агресії.

    Крім того, російський лідер вкотре використав псевдоісторичні твердження щодо українських територій. Він заявив, що західні області України нібито були «подаровані» Україні Йосипом Сталіним після Другої світової війни, а лівобережна частина країни «завжди вважалася частиною Росії». Також Путін повторив тезу про те, що Володимир Ленін нібито «передав Донбас Україні», а Росія зараз «повертає все в історичне русло». Подібні заяви Кремль використовує протягом багатьох років для виправдання агресії проти України, однак вони не мають під собою міжнародно-правових підстав.

    Окремо Путін заявив, що Росія нібито є «єдиним гарантом територіальної цілісності України». Ця теза також суперечить фактичним обставинам, оскільки саме Російська Федерація окупувала Крим, частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також продовжує бойові дії на території України. Міжнародна спільнота не визнає зміну українських кордонів і підтримує територіальну цілісність України відповідно до Статуту ООН.

    Наприкінці свого виступу російський президент також заявив, що в українському суспільстві нібито немає єдності, а політики «пересварилися» та «ділять гроші». Такі твердження також є частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на дискредитацію української влади та суспільства.

    Заява польського МЗС стала ще одним підтвердженням незмінної позиції Варшави щодо підтримки України. Від початку повномасштабного вторгнення Польща є одним із ключових союзників Києва, надаючи військову, фінансову, гуманітарну та політичну допомогу. Польська влада неодноразово заявляла, що підтримує суверенітет і територіальну цілісність України та не висуває жодних територіальних претензій.

    Експерти неодноразово зазначали, що поширення тез про нібито плани Польщі, Угорщини чи Румунії щодо західних областей України є одним із постійних елементів російської пропаганди. Такі заяви покликані посіяти недовіру між Україною та її партнерами, однак офіційні представники цих держав неодноразово їх спростовували.

  • «Під знаменом Бандери Україна не вступить до ЄС»: у Польщі знову зробили жорстку заяву

    «Під знаменом Бандери Україна не вступить до ЄС»: у Польщі знову зробили жорстку заяву

    Віцепрем’єр-міністр та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш знову заявив, що історична політика України може стати серйозною перешкодою на шляху її вступу до Європейського Союзу. Польський політик наголосив, що, на його думку, країна-кандидат не може будувати свою національну пам’ять навколо постатей чи організацій, які викликають негативну реакцію в інших державах ЄС. Його слова прозвучали в інтерв’ю польському порталу Wirtualna Polska та вже викликали широкий резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    Косіняк-Камиш заявив, що Україна не зможе стати членом Європейського Союзу, якщо продовжить, як він вважає, героїзацію Степана Бандери та діячів українського визвольного руху. Для аргументації своєї позиції він навів приклади інших європейських країн, зазначивши, що сучасна Німеччина не прославляє діячів Другої світової війни, Франція не встановлює пам’ятників маршалу Філіпу Петену, а Хорватія не будує державну політику пам’яті навколо усташів. За словами польського міністра, європейська спільнота не може будуватися на історичних символах, які спричиняють біль іншим народам.

    Окремо глава польського Міноборони окреслив три умови, які, на його думку, необхідні для нормалізації польсько-українського історичного діалогу. По-перше, українська сторона має визнати Волинські події 1943–1944 років геноцидом польського населення. По-друге, має бути забезпечене належне вшанування пам’яті загиблих. Третім етапом він назвав взаємне прощення, яке, на його переконання, можливе лише після встановлення історичної правди.

    Косіняк-Камиш також висловив думку, що переговори про вступ України до Європейського Союзу будуть тривалими та займуть багато років. Він нагадав, що процес розширення ЄС передбачає виконання численних критеріїв, серед яких не лише питання верховенства права, боротьби з корупцією чи адаптації законодавства, а й добросусідські відносини між державами-членами та кандидатами. Міністр також звернув увагу на необхідність виконання вимог у сфері сільського господарства та антикорупційної політики.

    Польський політик критично оцінив і заяви колишнього президента Польщі Анджея Дуди, який раніше говорив про якнайшвидший вступ України до ЄС. На думку Косіняка-Камиша, сьогодні цей процес виглядає значно складнішим, а його успіх залежить насамперед від готовності України виконувати всі умови, які ставить Європейський Союз. Він також заявив, що остаточне рішення щодо підтримки розширення ЄС Польща ухвалюватиме самостійно.

    Водночас тема історичної пам’яті вже кілька місяців залишається одним із найбільш чутливих питань у польсько-українських відносинах. Наприкінці червня цього року Косіняк-Камиш уже робив схожі заяви після дискусії навколо присвоєння українському військовому підрозділу почесної назви, пов’язаної з Українською повстанською армією. Тоді польська сторона також наголошувала, що героїзація діячів ОУН і УПА негативно впливає на взаємну довіру між країнами.

    Водночас навколо вислову «Україна не вступить до ЄС під знаменом Бандери» вже виникала дискусія. Незалежні фактчекери звертали увагу, що під час одного з попередніх інтерв’ю цю фразу спочатку вимовив ведучий як запитання, після чого вона була широко поширена медіа як пряма цитата самого міністра. При цьому Косіняк-Камиш дійсно неодноразово висловлював думку, що історична політика України може стати серйозною перепоною на шляху її європейської інтеграції, хоча формулювання його заяв у різних інтерв’ю відрізнялися.

    Питання історичної пам’яті, зокрема оцінки діяльності Організації українських націоналістів та Української повстанської армії, залишається однією з головних суперечностей між Києвом і Варшавою. Польща офіційно наполягає на продовженні ексгумацій польських жертв Волинської трагедії, розвитку спільних історичних досліджень та досягненні взаєморозуміння щодо оцінки подій Другої світової війни. Українська влада, зі свого боку, неодноразово заявляла про готовність до діалогу та співпраці в питаннях історичної пам’яті, наголошуючи на важливості збереження стратегічного партнерства між двома країнами в умовах повномасштабної війни.

    Попри гострі дискусії навколо історичних тем, Польща залишається одним із ключових союзників України у військовій, гуманітарній та політичній сферах. Варшава продовжує підтримувати український опір російській агресії, однак дедалі частіше наголошує, що історичні питання мають бути вирішені до завершення переговорного процесу щодо членства України в Європейському Союзі.

  • Польський суд заблокував повернення двох картин до Львова: Україна звернулася до влади

    Польський суд заблокував повернення двох картин до Львова: Україна звернулася до влади

    Львівська обласна рада звернулася до Президента України, Кабінету Міністрів та Міністерства культури після рішення польського суду, який тимчасово заборонив повернення до України двох картин із колекції Львівського історичного музею. Йдеться про твори, які були евакуйовані до Польщі для збереження під час повномасштабної війни та нині експонуються у Музеї Середнього Помор’я в місті Слупськ.

    Про це повідомили під час брифінгу у Львові.

    Які картини стали предметом судового спору

    Судова заборона стосується двох творів із державної частини Музейного фонду України:

    • «Портрет Роксолани» невідомого художника XVI століття;
    • «Портрет юнака» польського художника Алоїзія Рейхана, написаного у 1850 році.

    Загальна оціночна вартість картин становить близько 150 тисяч польських злотих.

    Львівська облрада звернулася до керівництва держави

    За словами заступника начальника управління майном спільної власності громад Львівської обласної ради Віктора Кусого, після отримання інформації про рішення польського суду були негайно підготовлені офіційні звернення до Президента України, прем’єр-міністра та міністра культури.

    Обласна рада просить центральну владу застосувати як дипломатичні, так і правові механізми для якнайшвидшого врегулювання ситуації та повернення музейних експонатів до України.

    Водночас посадовець наголосив, що наразі не варто політизувати ситуацію.

    За його словами, йдеться не про міждержавний конфлікт між Україною та Польщею, а про приватний судовий спір щодо культурної спадщини.

    Суд не визначав право власності

    Як пояснив Віктор Кусий, польський суд поки що не розглядав питання, кому належать картини.

    Наразі ухвалене лише забезпечення позову — тимчасова заборона передавати картини будь-кому або вивозити їх за межі Польщі до остаточного вирішення справи.

    Представляти інтереси України у цьому процесі, за словами посадовця, мають уповноважені державні органи, насамперед Міністерство культури та Міністерство юстиції.

    Як картини опинилися у Польщі

    Директор Львівського історичного музею Роман Чмелик повідомив, що виставку організували не лише для популяризації української культури за кордоном, а й для збереження музейних цінностей під час війни.

    Роман Чмелик фото: ЛОР

    Експозиція розпочала роботу в листопаді 2024 року в Любліні під патронатом Посольства України в Польщі. Згодом її показували у Вроцлаві та Познані, а в червні 2026 року виставка відкрилася у Слупську.

    За словами директора музею, на всіх етапах перевезення експонатів процес супроводжували українські дипломатичні установи, а всі документи були оформлені відповідно до українського законодавства.

    Музей заперечує інформацію про «арешт» картин

    22 липня Львівський історичний музей отримав повідомлення про відкриття судового провадження в Польщі, а вже 24 липня — офіційну ухвалу суду щодо тимчасової заборони переміщення двох картин.

    Роман Чмелик наголосив, що поширена у медіа інформація про нібито арешт експонатів є юридично некоректною.

    За його словами, суд не конфіскував картини та не встановлював права власності, а лише застосував тимчасовий запобіжний захід до завершення розгляду справи.

    Чого вимагають спадкоємці Любомирських

    Позов до польського суду подали представники спадкоємців князя Анджея Любомирського.

    Вони просять тимчасово заборонити Музею Середнього Помор’я у Слупську передавати або вивозити картини до остаточного вирішення спору про право власності.

    За словами адвокатів спадкоємців, судова заборона не означає вилучення картин із музею та не визначає результат майбутнього судового процесу. Вона лише покликана забезпечити можливість виконання майбутнього рішення суду, якщо позов буде задоволений.

    Юристи також зазначають, що вже понад десять років досліджують історію колекції Любомирських, аналізують архівні документи та представляють інтереси спадкоємців у судових процесах, пов’язаних із поверненням культурних цінностей.

    Українська сторона очікує, що до врегулювання ситуації долучаться державні органи та дипломатичні установи, аби забезпечити повернення музейних експонатів до Львова після завершення їхньої міжнародної виставки.

  • Жорстокий напад у Польщі: українську пару побили через акцент, дівчині наклали шви

    Жорстокий напад у Польщі: українську пару побили через акцент, дівчині наклали шви

    У польському Вроцлаві сталася чергова резонансна історія за участю громадян України. За словами родичів постраждалих, молоду українську пару – Настю та Максима – жорстоко побили біля магазину Żabka в районі Закшув. Родина стверджує, що причиною конфлікту став український акцент, а напад закінчився тяжкими травмами для обох потерпілих.

    Про інцидент першою повідомила мати дівчини Каріна Кіцай, яка опублікувала у соцмережах фото доньки після госпіталізації та відео самого нападу. У своєму зверненні жінка написала, що її донька отримала серйозні травми шиї, лікарі наклали їй шви, а також у неї та її хлопця є підозра на струс мозку. Вона звернулася до небайдужих із проханням максимально поширити інформацію та допомогти встановити всіх нападників.

    За інформацією польського видання TuWrocław, напад стався вдень 26 липня біля магазину Żabka неподалік автобусної кінцевої зупинки в районі Закшув. На відео, яке поширили родичі, видно, як троє чоловіків б’ють молодого українця, а його дівчина намагається захистити хлопця та також потрапляє під удари. Коли чоловік падає на землю, нападники продовжують його бити та завдавати ударів ногами по голові. Після цього вони залишають місце події, а один із них їде на автомобілі.

    Брат постраждалої також оприлюднив власний коментар, у якому повідомив, що його сестра отримала удари по обличчю, розірване вухо та, за його словами, була вражена електрошокером. Максим, за словами родича, отримав численні травми голови та обличчя і перебуває під наглядом лікарів через підозру на струс мозку.

    За словами родичів, конфлікт розпочався після того, як Настя зробила зауваження чоловікам, які без черги зайшли до магазину. Згодом між сторонами виникла словесна перепалка, яка переросла у фізичний напад. Родина стверджує, що самі нападники під час конфлікту заявили, що причиною агресії став «східний акцент» постраждалих. Саме цю версію також наводить польське видання TuWrocław, посилаючись на слова брата потерпілої. Водночас офіційного підтвердження такого мотиву від правоохоронців наразі немає.

    Станом на момент публікації поліція Вроцлава ще не оприлюднила окремого офіційного повідомлення щодо цього інциденту. Відомо лише, що інформація про напад активно поширюється у польському інформаційному просторі, а родина постраждалих закликає очевидців надати записи з камер відеоспостереження або будь-які відомості, які допоможуть встановити особи нападників.

    Цей випадок стався менш ніж за місяць після іншого резонансного нападу у Вроцлаві. На початку липня група молодиків жорстоко побила 19-річного громадянина України після того, як він розмовляв українською мовою телефоном. Тоді потерпілий отримав перелом носа, а поліція підтвердила проведення розслідування та перевіряла версію про можливий національний мотив злочину.

    На тлі цих подій представниця мера Вроцлава з питань рівного ставлення Алiна Шептицька раніше заявила, що місто не толеруватиме проявів насильства, ксенофобії та нападів через національність чи мову. Вона наголосила, що кожен випадок можливих злочинів на ґрунті ненависті повинен отримати належну правову оцінку, а свідків таких подій закликала співпрацювати з правоохоронцями.

    Наразі офіційно підтверджено сам факт повідомлень про напад і госпіталізацію постраждалих, однак обставини конфлікту та можливий мотив злочину ще мають бути встановлені в межах перевірки правоохоронних органів. Родина Насті та Максима продовжує просити про максимальний розголос, сподіваючись, що це допоможе знайти всіх учасників нападу та притягнути їх до відповідальності.

  • На кордоні з Польщею утворилися черги: які пункти пропуску краще оминати

    На кордоні з Польщею утворилися черги: які пункти пропуску краще оминати

    На українсько-польському кордоні 26 липня утворилися значні черги на в’їзд в Україну. Найбільше транспортне навантаження прикордонники зафіксували у пунктах пропуску «Краківець» і «Шегині».

    За інформацією Західного регіонального управління Державної прикордонної служби, у черзі перед пунктом «Краківець» перебували близько 100 легкових автомобілів та 10 автобусів. На переході «Шегині» на оформлення очікували приблизно 80 автомобілів.

    Водночас інші пункти пропуску на Львівщині залишалися значно менш завантаженими. Вільно заїхати в Україну можна було через «Угринів», «Раву-Руську», «Грушів», «Смільницю» та «Нижанковичі».

    На виїзд з України ситуація була спокійнішою. В «Угринові» очікували близько 20 автомобілів, а в «Грушеві» та «Нижанковичах» — приблизно по 10 машин. На решті переходів скупчення легкового транспорту не фіксували.

    Прикордонники радять водіям за можливості не прямувати через найбільш популярні переходи, а заздалегідь обирати альтернативні маршрути. Зазвичай найбільші черги формуються біля «Краківця» та «Шегинь», тоді як менш відомі пункти пропуску можуть мати значно нижче навантаження. ДПСУ раніше також називала ці два переходи одними з найбільш завантажених на українсько-польській ділянці кордону.

    Водіям рекомендують планувати перетин кордону на ранкові або пізні вечірні години, однак ситуація може швидко змінюватися. Перед виїздом варто перевірити актуальні дані на офіційних сторінках Західного регіонального управління ДПСУ та відповідних прикордонних загонів.

    Зростання черг пов’язане з літнім сезоном, коли збільшується кількість туристичних та сімейних поїздок. У попередні вихідні на окремих польських переходах час очікування сягав кількох годин, а найбільше навантаження також фіксували на напрямках «Краківець» і «Шегині».

    Прикордонники закликають мандрівників враховувати ситуацію на всій західній ділянці кордону та не орієнтуватися лише на найближчий або звичний пункт пропуску.

  • «Зупиніть хвилю ненависті»: Сопот звернувся до президента і прем’єра Польщі через атаки на українців

    «Зупиніть хвилю ненависті»: Сопот звернувся до президента і прем’єра Польщі через атаки на українців

    Міська рада польського Сопота ухвалила спеціальну резолюцію на знак протесту проти зростання антиукраїнських настроїв, ксенофобії та мови ненависті. Депутати звернулися до центральної влади Польщі із закликом негайно відреагувати на радикалізацію суспільних настроїв, розпочати загальнонаціональну інформаційну кампанію та активніше протидіяти дезінформації, яка розпалює ворожість до громадян України.

    Резолюцію ухвалили під час сесії міської ради Сопота 23 липня. Відомо, що того дня у міській ратуші відбулася XXIV чергова сесія ради. Про прийняття документа повідомила депутатка Барбара Бжезицька, яка також опублікувала у соціальних мережах фотографії його сторінок. Польські медіа назвали рішення Сопота першим подібним кроком серед польських міст.

    Документ має назву «Щодо протидії зростаючим антиукраїнським настроям та висловлення солідарності з громадянками і громадянами України, які проживають у Польщі». У ньому депутати заявили про категоричний протест проти кампанії тиску на українську громаду та закликали польський уряд боротися з поширенням ксенофобії.

    «Міська рада Сопота щойно ухвалила резолюцію, яка висловлює протест проти триваючої кампанії цькування української громади. Ми закликаємо уряд до дій, спрямованих на боротьбу з дезінформацією та пропагуванням ксенофобії», — повідомила Бжезицька.

    У резолюції депутати зазначили, що з великою тривогою спостерігають за зростанням у Польщі антиукраїнських настроїв, які, на їхню думку, вже набувають форми небезпечної радикалізації. Представники місцевої влади наголосили, що Сопот упродовж багатьох років позиціонує себе як відкрите місто, побудоване на діалозі, солідарності та взаємній повазі.

    Після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року жителі міста активно допомагали людям, які були змушені залишити Україну. Сопот приймав біженців, організовував гуманітарну підтримку та допомагав українським родинам облаштуватися у Польщі.

    Тепер, як підкреслили депутати, українці стали повноправною частиною місцевої громади. Вони працюють, виховують дітей, навчаються, сплачують податки та беруть участь у житті міста, а тому мають право жити у безпеці, зберігати власну гідність і не боятися нападів через своє походження.

    На думку авторів резолюції, прояви ненависті та дедалі частіша неприязнь на національному ґрунті значною мірою є наслідком цілеспрямованої дезінформації. Вона активно поширюється через соціальні мережі, окремі медіа та політичні заяви, поступово переходячи з цифрового простору у реальне життя.

    У Сопоті наголосили, що українці вже стають жертвами не лише словесних образ, але й фізичних нападів безпосередньо на вулицях міста. Депутати попереджають, що без рішучої реакції держави процес радикалізації може призвести до серйозних і навіть непоправних наслідків для польських громад.

    У документі містяться дві основні вимоги до центральної влади. Перша передбачає проведення загальнонаціональної соціальної кампанії, яка повинна ґрунтуватися не на політичних маніпуляціях, а на перевірених даних польського Головного статистичного управління.

    Сопотські депутати вважають, що полякам необхідно пояснювати реальний внесок українців у розвиток країни. Вони наголосили, що рівень трудової активності громадян України у Польщі залишається високим. Українці працюють, сплачують податки, підтримують польську економіку та частково компенсують нестачу робочої сили на тлі демографічної кризи.

    Автори резолюції переконані, що поширення достовірних статистичних даних допоможе спростувати популярні маніпуляції про нібито виключно соціальне навантаження, яке створюють українці. За словами депутатів, лише системна освітня та інформаційна робота може повернути суспільну дискусію до фактів і пояснити спільні інтереси Польщі та України.

    Друга вимога стосується рішучої протидії ксенофобським і націоналістичним наративам. У Сопоті вважають, що частина таких настроїв може надихатися або посилюватися зовнішніми центрами впливу, ворожими до Польщі та зацікавленими в дестабілізації країни.

    У резолюції не названо конкретну державу, однак у Польщі неодноразово попереджали про російські інформаційні операції, спрямовані на погіршення польсько-українських відносин. Однією з цілей таких кампаній є створення враження, що українці нібито становлять загрозу для польської економіки, безпеки або національної ідентичності.

    Депутати звернулися безпосередньо до президента Польщі, прем’єр-міністра, депутатів Сейму та сенаторів. Вони закликали посадовців вжити негайних заходів, щоб зупинити хвилю ненависті до того, як вона призведе до незворотної шкоди у польських громадах.

    Рішення Сопота було ухвалене на тлі тривожної статистики. За даними Головної комендатури поліції Польщі, упродовж першого півріччя 2026 року громадяни України подали 180 заяв про можливі злочини на ґрунті ненависті. Це більш ніж на 30% перевищує показник аналогічного періоду попереднього року.

    Для порівняння, за весь 2024 рік українці подали 267 таких заяв, а у 2025 році — 275. Якщо нинішня динаміка збережеться, до кінця 2026 року кількість повідомлень може сягнути приблизно 360. Водночас у поліції уточнюють, що йдеться саме про зареєстровані заяви, а не про остаточно підтверджені судом злочини.

    Фахівці також вважають, що офіційні цифри можуть не відображати повного масштабу проблеми. Частина постраждалих не звертається до поліції через страх, мовний бар’єр, недовіру до правоохоронців або побоювання щодо можливих проблем із документами та роботою.

    Одним із резонансних випадків став напад у польському автобусі на українських дівчат. Чоловік публічно ображав дітей через їхню національність. Інцидент зафіксували на відео, після чого підозрюваного затримали та висунули йому обвинувачення у публічній образі за національною ознакою.

    У травні група підлітків напала у Варшаві на трьох українських юнаків. Найбільш тяжко постраждав 16-річний хлопець, у якого діагностували тріщину черепа. Польські правоохоронці затримали кількох підозрюваних і почали встановлювати, чи був конфлікт мотивований ненавистю до українців.

    Також у польських медіа повідомляли про напад у Легниці на двох 13-річних українок, побиття чоловіка, який заступився за українського підлітка, та інші випадки словесної і фізичної агресії. Окремою проблемою залишаються антиукраїнські написи, плакати, образливі публікації та відео у соціальних мережах.

    У Сопоті наголосили, що місто й надалі залишатиметься відкритим, солідарним і безпечним. Місцева влада заявила, що у громаді не повинно бути місця для ненависті, насильства або дискримінації за національністю, походженням чи мовою.

    Депутати переконані, що різноманітність жителів є не загрозою, а силою міста. На їхню думку, лише суспільство, засноване на взаємній повазі та співпраці, здатне розвиватися і гарантувати безпеку своїм громадянам.

    Резолюція Сопота не має сили загальнодержавного закону, однак є політичним і суспільним сигналом для польської влади. Місто фактично закликало Варшаву визнати, що проблема антиукраїнської агресії вже вийшла за межі окремих інцидентів і потребує системної відповіді на національному рівні.

  • Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що зима 2026–2027 років може стати останньою можливістю для російського диктатора Володимира Путіна спробувати зламати опір України. Водночас він наголосив, що Кремль продовжує використовувати перевірену десятиліттями тактику, намагаючись посварити поляків і українців, аби послабити єдність союзників. Про це глава польської дипломатії сказав в ефірі TVP Info.

    За словами Сікорського, Росія продовжує наступальні дії та масовані обстріли українських міст, однак головною загрозою як для України, так і для Польщі залишається саме Кремль. Міністр наголосив, що Варшава і Київ не є ворогами одне для одного, тоді як Москва протягом століть використовує протиставлення двох народів як інструмент власної геополітичної політики.

    Очільник МЗС Польщі зазначив, що ще з XVII століття російська влада та її агентура систематично намагалися розпалювати конфлікти між поляками й українцями. На його переконання, сучасна Росія продовжує діяти за тією ж схемою, використовуючи інформаційні кампанії та гібридні методи впливу. Саме тому, підкреслив Сікорський, Польща повинна усвідомлювати ці ризики та не дозволити Кремлю досягти своїх цілей.

    Окремо польський міністр попередив про ймовірність нових російських провокацій проти держав-членів НАТО, зокрема Польщі. Він не виключив, що Москва може вдатися до операцій під чужим прапором або інших гібридних сценаріїв. Водночас Сікорський зауважив, що публічне попередження про такі загрози суттєво ускладнює їхню реалізацію та знижує ймовірність успіху подібних операцій.

    Коментуючи переговори державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які відбулися в Манілі, глава польської дипломатії висловив скепсис щодо можливості досягнення відчутного прогресу. Він зазначив, що 37 хвилин розмови недостатньо для вирішення настільки складних питань, а будь-яке реальне просування до миру можливе лише за умови, якщо Володимир Путін відмовиться від своїх максималістських цілей щодо України та визнає помилковість розв’язаної війни. На думку Сікорського, наразі ознак такої зміни позиції Кремля немає.

    Міністр також звернув увагу на економічний стан Росії. За його словами, за перші два квартали цього року країна продала 44 тонни золота зі своїх резервів, що стало рекордним показником. На його думку, це може свідчити про поступове виснаження фінансових ресурсів Росії, які використовуються для продовження війни.

    Саме тому, вважає Сікорський, майбутня зима може стати вирішальною для Кремля. Якщо Росії не вдасться досягти своїх військово-політичних цілей у цей період, її можливості продовжувати війну можуть істотно зменшитися. Водночас Польща, за словами міністра, зацікавлена не лише в тому, щоб Україна вистояла, а й щоб здобула перемогу, адже це безпосередньо впливає на безпеку всієї Європи.

    Останнім часом Радослав Сікорський неодноразово робив жорсткі заяви щодо Росії. Раніше він наголошував, що Кремль не має достатніх ресурсів для військового нападу на Польщу, а також попереджав про ризик проведення Росією операцій під чужим прапором із використанням українських дронів з метою дискредитації України та послаблення підтримки Києва з боку західних партнерів.

  • Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща вкладає €656 млн у космічний проєкт ЄС

    Польща інвестує 656 млн євро у створення європейської супутникової системи безпечного зв’язку IRIS² (Infrastructure for Resilience, Interconnectivity and Security by Satellite), ставши одним із найбільших учасників стратегічної космічної програми Європейського Союзу. Такий внесок становить близько 10% загальної вартості проєкту та дозволяє Варшаві увійти до кола держав, які визначатимуть розвиток нової супутникової інфраструктури ЄС. Про це повідомляє PAP.

    Відповідну угоду було підписано у Варшаві. Завдяки фінансовому внеску Польща працюватиме над реалізацією програми нарівні з Францією, Німеччиною та Італією, які традиційно відіграють провідну роль у європейській космічній галузі. До числа ключових партнерів проєкту також входять Іспанія та Люксембург.

    IRIS² є одним із наймасштабніших технологічних проєктів Європейського Союзу останніх років. Його основна мета — створення власної захищеної супутникової системи зв’язку, яка забезпечить країнам ЄС незалежність від іноземної комерційної інфраструктури та зміцнить безпеку стратегічних комунікацій.

    Проєкт розробляється як відповідь на нові виклики у сфері безпеки, зокрема на гібридні загрози з боку Росії, а також на необхідність зменшення залежності Європи від американських супутникових сервісів, насамперед Starlink. Система має гарантувати стабільний зв’язок навіть під час масштабних кібератак, кризових ситуацій або природних катастроф.

    Однією з ключових особливостей IRIS² стане використання технологій квантового шифрування. Вони забезпечують надзвичайно високий рівень захисту інформації та значно ускладнюють можливість перехоплення або злому каналів зв’язку традиційними методами. Очікується, що така система використовуватиметься як державними установами, так і приватними користувачами, для яких критично важливою є безпека передачі даних.

    Розгортання проєкту відбуватиметься поетапно. Перші елементи супутникової мережі планують ввести в експлуатацію у 2029 році. Повне формування орбітального угруповання очікується у 2031–2032 роках. Загалом система складатиметься із 290 супутників, розміщених на різних орбітах навколо Землі.

    У межах реалізації проєкту в Польщі буде створено власний наземний центр управління системою IRIS². Його інтегрують із державною захищеною мережею GovNet. Це дозволить країні стати одним із регіональних центрів супутникового зв’язку для держав Балтійського регіону та Північної Європи, забезпечуючи функціонування критично важливої цифрової інфраструктури.

    Очікується, що участь у програмі також позитивно вплине на розвиток польської космічної промисловості. За оцінками уряду, майже 400 польських підприємств зможуть долучитися до виконання замовлень у межах проєкту, що сприятиме розвитку високотехнологічного виробництва, створенню нових робочих місць та зміцненню конкурентоспроможності країни у сфері космічних технологій.

    Створення IRIS² є частиною довгострокової стратегії Європейського Союзу щодо зміцнення технологічної автономії та безпеки критичної інфраструктури. Власна супутникова система має забезпечити незалежний захищений зв’язок для урядових структур, військових, служб реагування та комерційних користувачів.

    До програми вже виявила інтерес і Україна, яка подала заявку на участь у проєкті. Водночас питання захисту супутникової інфраструктури набуває дедалі більшого значення на тлі повідомлень про розробку Росією засобів протидії супутниковим системам, зокрема таким, як Starlink, які відіграють важливу роль у забезпеченні зв’язку під час війни в Україні.