Uanews.life

Позначка: ППО

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    У ніч проти 27 серпня Росія здійснила масовану комбіновану повітряну атаку на Україну, застосувавши ракети та ударні безпілотники, зокрема реактивного типу. Повітряні тривоги охопили значну частину країни, а вибухи протягом ночі лунали у Києві, Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі, на Полтавщині та в інших регіонах. Уже відомо про загиблу та поранених серед цивільного населення, пошкодження житлових будинків, підприємства, навчального закладу та іншої цивільної інфраструктури.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Спочатку Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух ударних безпілотників, зокрема швидкісних реактивних БпЛА, а згодом оголосили загрозу застосування балістичного озброєння. Близько третьої години ночі у столиці пролунали потужні вибухи. Кореспондент Укрінформу також повідомляв про вибухи на тлі попередження Повітряних сил щодо балістичних ракет, які рухалися у напрямку Києва.

    Факт нічних вибухів у столиці окремо підтвердило міжнародне агентство Reuters. Його кореспондент чув вибухи в Києві в той час, коли Росія атакувала Україну ракетами та безпілотниками. Агентство також звернуло увагу, що українські військові окремо оголосили для столиці попередження про балістичну загрозу.

    Згодом почала надходити інформація про наслідки атаки. У Подільському районі Києва уламки впали у дворі житлового будинку. Київська міська військова адміністрація повідомила, що дані про можливих потерпілих та пошкодження уточнюються.

    Ще одну локацію зафіксували у Шевченківському районі. Там уламки впали на території навчального закладу. Таким чином, станом на ранок офіційно було відомо щонайменше про дві локації падіння уламків у столиці.

    Однак Київ був лише одним із напрямків комбінованої атаки. Майже одночасно повідомлення про ракети, безпілотники та вибухи почали надходити з інших областей.

    Особливо серйозного удару зазнав Кривий Ріг. Керівник Ради оборони міста Олександр Вілкул повідомляв про атаку двома балістичними ракетами. Ціллю стало промислове підприємство міста.

    Унаслідок удару поранено двох людей. За попередньою інформацією, їхній стан не був важким. Reuters також підтвердив інформацію про двох постраждалих після ракетного удару по промисловому об’єкту в Кривому Розі.

    Під ударом уночі опинилося і Запоріжжя. За даними місцевої влади, внаслідок нічної атаки по обласному центру поранення отримали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка. Пошкоджено автомобіль і кілька будівель, також виникла пожежа.

    Загалом ситуація у Запорізькій області протягом попередньої доби була надзвичайно напруженою. За даними керівника ОВА Івана Федорова, російські війська 738 разів атакували область, під вогнем опинилися 56 населених пунктів. Зафіксовано шість ракетних ударів по Запоріжжю, 17 авіаційних ударів, застосування 482 безпілотників різних модифікацій, 228 артилерійських обстрілів та п’ять ударів із реактивних систем залпового вогню. До поліції надійшло 110 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів, господарських споруд та інфраструктури. Загалом за добу в області були поранені семеро людей, серед яких троє дітей.

    Трагічні наслідки російського удару зафіксували на Сумщині. Пізно ввечері 26 серпня російські війська здійснили масовану атаку на Роменську громаду. За інформацією голови Сумської ОВА Олега Григорова, противник спрямував туди попередньо дев’ять безпілотників.

    Частину дронів вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак були влучання по цивільній інфраструктурі. Один із безпілотників уразив житловий будинок.

    Унаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей звернулися по медичну допомогу. Масштаби руйнувань продовжували уточнювати.

    Неспокійною ніч була й на Одещині. Повітряні сили попереджали про рух реактивних безпілотників, а близько 02:10 вибух пролунав в Одесі. Згодом стало відомо про пошкодження внаслідок нічних атак інфраструктури, навчального закладу та багатоповерхового житлового будинку. Станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих не надходило.

    Про вибухи повідомляли також на Полтавщині. За даними українських медіа, вночі Росія застосовувала проти України не лише ударні БпЛА, а й балістичні та швидкісні ракети різних типів. Повітряні сили протягом атаки попереджали про балістичну загрозу та перебування у повітряному просторі реактивних безпілотників.

    Крім того, наслідки зафіксували у Харкові. Російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес, йому надали медичну допомогу.

    Таким чином, нічна атака 27 серпня мала комбінований і географічно широкий характер. Одночасно під загрозою перебували столиця, центральні, південні, східні та північно-східні області країни. Російські війська поєднували застосування ударних безпілотників із швидкісними засобами ураження та балістичними ракетами, змушуючи українську систему ППО реагувати одразу на різні типи цілей.

    На масштаб атаки звернули увагу і міжнародні медіа. Reuters повідомив, що Росія в ранні години четверга атакувала Україну дронами та ракетами, підтвердивши вибухи у Києві, поранення двох людей у Кривому Розі та ще трьох у Запоріжжі.

    Станом на ранок 27 серпня остаточні масштаби нічного удару ще встановлюються. Повна кількість запущених Росією ракет і безпілотників, а також підсумкові результати роботи української протиповітряної оборони мають бути уточнені Повітряними силами. Тому називати остаточну кількість повітряних цілей або збитих ракет і дронів до офіційного зведення було б передчасно.

    Уже підтверджено, що внаслідок російських атак є загибла та поранені мирні жителі, а пошкодження зафіксовані у житловому секторі, на промисловому підприємстві, території навчального закладу та інших об’єктах цивільної інфраструктури.

    Ніч проти 27 серпня вкотре стала для багатьох регіонів України ніччю повітряних тривог і вибухів — цього разу Росія одночасно застосувала балістичні ракети та різні типи безпілотників, розтягнувши атаку на значну частину території країни.

  • Політичний блеф чи реальна допомога: чому передані Лондоном креслення ракет Storm Shadow не потрібні Україні

    Політичний блеф чи реальна допомога: чому передані Лондоном креслення ракет Storm Shadow не потрібні Україні

    Рішення офіційного Лондона розсекретити та передати Києву технічну документацію щодо далекобійних крилатих ракет Storm Shadow викликало жваві дискусії серед провідних військових аналітиків. Попри гучні дипломатичні заяви під час візиту британського прем’єр-міністра Ендрю Бернема до Києва на 35-ту річницю Незалежності, реальна практична користь від отримання цих креслень для Збройних сил України залишається під великим питанням. Експерти наголошують, що подібний крок є суто політичним жестом для тиску на західних союзників, аніж відповіддю на актуальні технологічні потреби українського війська.

    Чому копіювання англо-французьких ракет втратило актуальність
    Технологічний внесок Великої Британії у створення цієї зброї значно перебільшений. Ця крилата ракета є насамперед французькою розробкою, створеною на базі зразка Apache ще у 1980-х роках та модернізованою у наступному десятилітті під назвою Scalp. Британська частка в проєкті зводиться переважно до бойової частини, яка також частково створювалася за участі французьких інженерів. Тому передача документації від британської сторони не має вирішального виробничого значення.

    Головна проблема полягає у технічних обмеженнях самої системи Storm Shadow у реаліях сучасної війни. Ця ракета призначена виключно для повітряного пуску з модифікованих винищувачів і має дальність польоту лише близько 240 кілометрів (150 миль). Водночас вітчизняний оборонно-промисловий комплекс уже розгорнув серійне виготовлення власної далекобійної ракети Flamingo FP-5.

    Переваги української ракети над західними аналогами
    Українська розробка Flamingo кардинально перевершує франко-британську ракету за ключовими тактико-технічними показниками:
    вона стартує з наземних пускових установок, що значно спрощує експлуатацію;
    несе бойовий заряд, який утричі важчий за боєголовку Storm Shadow;
    здатна долати колосальну відстань майже у 3000 кілометрів (близько 1900 миль).

    Підприємство Fire Point займається створенням цієї зброї з 2024 року, спираючись на попередній досвід роботи з безпілотними комплексами та важкими реактивними апаратами радянського зразка Ту-141 «Стриж». Вже торік темпи випуску сягали семи одиниць Flamingo на добу із подальшим нарощуванням потужностей. Значна частина успішних глибоких ударів по військових об’єктах у глибині ворожої території, які публічно називають атаками безпілотників, насправді здійснюється цими швидкісними реактивними літальними апаратами. Попри те, що російська протиповітряна оборона намагається протидіяти цим ракетам, розробники безперервно вдосконалюють системи наведення та захисту від радіоелектронних перешкод.

    Справжня мета жесту: тиск на Вашингтон заради систем Patriot
    Показові церемонії передачі конструкторської документації від британського прем’єра та французького керівництва мають на меті не стільки налагодити лінії збирання, скільки зняти негласні табу серед партнерів. Лондон уже неодноразово використовував таку стратегію: передача танків Challenger відкрила дорогу для постачання бронетехніки іншими країнами, а перші партії далекобійних крилатих ракет проклали шлях для передачі американських балістичних систем ATACMS.

    Нинішній демарш є публічним сигналом передусім для Сполучених Штатів Америки. Мета європейських союзників – підштовхнути Вашингтон до передачі критично важливих технологій та ракет-перехоплювачів для зенітних комплексів Patriot, які здатні ефективно нейтралізувати російські балістичні та гіперзвукові ракети «Кинджал» і «Циркон».

  • Європа завдає фінансового удару по планах Кремля: фон дер Ляєн оголосила про виділення понад €6 млрд на ППО для України

    Європа завдає фінансового удару по планах Кремля: фон дер Ляєн оголосила про виділення понад €6 млрд на ППО для України

    Європейська комісія 24 серпня офіційно схвалила новий пакет оборонних закупівель для України на рекордну суму 6,1 мільярда євро. Фінансування реалізується в межах масштабної позики Європейського Союзу загальним обсягом 90 мільярдів євро. Головний фокус пакета спрямований на екстрене посилення захисту українського неба від ворожого терору.

    Виділені кошти будуть повністю спрямовані на передачу Збройним силам України сучасних систем протиповітряної та протиракетної оборони, крилатих ракет, великих партій боєприпасів, а також новітніх радіолокаційних станцій. Нинішнє рішення Єврокомісії розширює вже узгоджені плани на 16 мільярдів євро, з яких 8,35 мільярда євро наша держава вже отримала у межах оборонного блоку європейської підтримки.

    «У День незалежності України Європа демонструє, що наша підтримка є непохитною та конкретною. Сьогодні ми затвердили 6,1 млрд євро на системи протиповітряної та протиракетної оборони, ракети, боєприпаси та радіолокаційні станції, які Україні терміново потрібні. У той час, як Росія посилює свої атаки, ми активізуємо зусилля, щоб допомогти Україні захистити свій народ та обороняти свій повітряний простір. Європа солідарна з Україною, і ми надамо їй те, що потрібно, тоді, коли це потрібно», – наголосила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

    Європейські заводи переходять на максимальні потужності

    Більшість контрактів на виготовлення озброєння розмістять безпосередньо серед європейських оборонних підприємств. Такий підхід дасть змогу не лише оперативно оснастити українських захисників, а й розгорнути виробничі потужності західного військово-промислового комплексу на повну силу.

    Потреба у прискореному фінансуванні зумовлена новою тактикою російської армії. Окупаційні війська посилили застосування балістичного озброєння та безпілотників з реактивними двигунами для ударів по цивільній і критичній інфраструктурі. У зв’язку з цим у Брюсселі ухвалили рішення суттєво наростити обсяги постачання техніки за рахунок зменшення поточних складських запасів країн союзу, перегляду пріоритетів чинних контрактів та форсованого нарощування випуску систем ППО на європейських заводах.

  • Польща підняла військову авіацію через масовану атаку Росії на Україну

    Польща підняла військову авіацію через масовану атаку Росії на Україну

    У ніч проти 20 серпня Польща задіяла військову авіацію та перевела системи протиповітряної оборони у підвищену готовність через масовану російську атаку по Україні. У польському командуванні наголосили, що ці заходи мали превентивний характер і були спрямовані на захист власного повітряного простору.

    Про активізацію військової авіації повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі.

    Причиною стало застосування Росією далекої авіації для ударів по території України.

    Польща задіяла сили ППО та авіацію

    В Оперативному командуванні заявили, що через активність російської дальньої авіації у польському повітряному просторі розпочали операції військові літаки.

    Для реагування були залучені необхідні сили та засоби, якими розпоряджається польське командування.

    Паралельно у стан підвищеної готовності перевели наземні комплекси протиповітряної оборони та системи радіолокаційної розвідки.

    Польські військові наголосили, що ці дії мають насамперед запобіжний характер.

    «Ці заходи мають превентивний характер і спрямовані на забезпечення безпеки повітряного простору та його захист, особливо в районах, прилеглих до зон, що перебувають під загрозою», — йдеться у повідомленні командування.

    Військові продовжують стежити за ситуацією, а підпорядковані сили перебувають у готовності до негайного реагування.

    Росія масовано атакувала Україну

    Активізація польської авіації відбулася на тлі масштабної атаки Росії на Україну в ніч проти 20 серпня.

    Одним із головних напрямків удару став Київ. Російські війська застосували ракети та безпілотники, внаслідок чого у столиці зафіксовано численні руйнування та пожежі.

    Станом на ранок кількість загиблих у Києві зросла до 11 осіб. Семеро людей загинули у Солом’янському районі. Також є десятки постраждалих.

    Рятувальники продовжують працювати на місцях ударів та розбирати завали.

    Під ударом опинилася й Київщина

    Російська атака зачепила і Київську область.

    У Броварській громаді зафіксовано влучання в об’єкт промислової інфраструктури. Внаслідок удару загинула одна людина, ще двоє постраждали.

    Через пошкодження інфраструктури виникли перебої з електропостачанням та зміни в роботі транспорту.

    Зокрема, були внесені корективи до руху приміських поїздів у напрямку Києва. У самій столиці частина маршрутів громадського транспорту також курсувала зі змінами.

    Польща не вперше піднімає авіацію через російські удари

    Польські військові регулярно посилюють готовність своїх сил під час великих російських ракетних атак на Україну.

    Особливу увагу Варшава приділяє ударам по західних областях України, які межують із Польщею. Під час таких атак військові літаки можуть підійматися у повітря, а системи ППО та радари переводяться у підвищену готовність.

    Мета таких заходів — своєчасно відреагувати у разі наближення повітряних цілей до польського кордону або порушення повітряного простору країни.

  • Москва заявила про атаку 620 українських дронів: столичний регіон РФ пережив один із наймасштабніших нальотів

    Москва заявила про атаку 620 українських дронів: столичний регіон РФ пережив один із наймасштабніших нальотів

    У ніч проти 18 серпня Москва та Московська область опинилися під масштабною атакою безпілотників. Російська сторона заявила про запуск Україною 620 дронів у напрямку російської столиці та прилеглих районів, що робить цей наліт одним із найбільших за час повномасштабної війни.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяви російської влади.

    За інформацією агентства, атака тривала в нічні та ранкові години 18 серпня. Російська влада заявляла про роботу протиповітряної оборони над Московським регіоном.

    Особливу увагу привертає заявлена кількість безпілотників — 620 одиниць. Якщо наведені російською стороною цифри відповідають дійсності, йдеться про надзвичайно масштабну операцію із застосуванням далекобійних БпЛА.

    Reuters зазначає, що Україна останнім часом значно активізувала далекобійні атаки по території Росії. Серед пріоритетних цілей таких операцій були об’єкти нафтової, енергетичної та логістичної інфраструктури, які мають значення для забезпечення російської армії.

    Водночас незалежно підтвердити всі заявлені російською владою цифри щодо кількості запущених та перехоплених безпілотників наразі неможливо.

    Атаки України стають масштабнішими

    Нова атака відбувається на тлі помітного нарощування Україною можливостей для завдання ударів на великій відстані.

    Паралельно українська оборонна промисловість розробляє нові далекобійні системи. Зокрема, компанія Fire Point працює над балістичною ракетою FP-9, заявлена дальність якої становить близько 850–855 кілометрів, а маса бойової частини — до 800 кілограмів. За такими характеристиками в радіус її потенційної дії потрапляє Москва.

    18 серпня в мережі також з’явилися нові кадри повнорозмірного макета FP-9, представленого українським виробником на оборонній виставці в Данії.

    Таким чином, Україна одночасно розвиває декілька напрямків далекобійного озброєння — ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети.

    Це потенційно дозволяє збільшувати не лише дальність ударів, а й створювати значно складніше навантаження для російської системи ППО.

    Росія одночасно посилює удари по Україні

    Масована атака на Московський регіон відбулася на тлі нового загострення повітряної війни між Росією та Україною.

    18 серпня російський ракетний удар по Печенігах Харківської області, за даними української влади, забрав життя 10 людей, ще щонайменше 18 були поранені. Було пошкоджено житлові будинки, поштове відділення, магазини, кафе та автомобілі. Reuters повідомляє, що українські правоохоронці попередньо встановили застосування двох крилатих ракет типу «Бандероль».

    Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що Україна відповість на російський удар.

    Останні події демонструють подальше збільшення масштабів далекобійних ударів обох сторін. Росія продовжує застосовувати ракети та безпілотники проти українських міст та інфраструктури, тоді як Україна нарощує можливості для ударів далеко за лінією фронту.

    На цьому тлі Москва дедалі частіше опиняється безпосередньо в зоні дії українських далекобійних систем.

  • Російська ракета стала останньою краплею: Польща готує Україні дефіцитні перехоплювачі Patriot

    Російська ракета стала останньою краплею: Польща готує Україні дефіцитні перехоплювачі Patriot

    Польща наблизилася до рішення про передачу Україні додаткових ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot. У Варшаві прямо пов’язують необхідність посилення української протиповітряної оборони із безпекою самої Польщі: чим більше російських ракет буде знищено ще над українською територією, тим менша ймовірність, що вони знову опиняться у повітряному просторі країни НАТО.

    Станом на ранок 14 серпня остаточного рішення про передачу боєприпасів ще не оголошено. Водночас заступниця міністра національної оборони Польщі Магдалена Собковяк-Чарнецька підтвердила, що уряд розглядає можливість передати Україні нову партію ракет Patriot і рішення може бути ухвалене протягом найближчих днів. Польські та українські медіа передають, що віцепрем’єр і міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш схиляється до підтримки такого кроку.

    Ключовий аргумент Варшави доволі прагматичний. Передані Україні перехоплювачі мають працювати не лише на захист українських міст та об’єктів критичної інфраструктури, але й фактично створювати додатковий рубіж безпеки перед польським кордоном. Собковяк-Чарнецька пояснила, що Україна зможе знищувати російські ракети над власною територією до того, як ті потенційно увійдуть до польського повітряного простору. Саме так позицію польської сторони описує Інститут вивчення війни у своєму звіті за 13 серпня.

    Для Варшави це вже не теоретичний сценарій.

    Російська Х-101 пролетіла над Польщею

    У ніч проти 30 липня під час масштабної російської атаки на Україну російська крилата ракета Х-101 увійшла до повітряного простору Польщі та впала поблизу села Тарнава-Колонія на сході країни. Місце падіння розташовувалося приблизно за 100 кілометрів від українського кордону. Внаслідок вибуху утворилася вирва близько десяти метрів завширшки. Люди не постраждали, оскільки ракета впала у незаселеній місцевості.

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск тоді заявив, що знайдені уламки вказували саме на російську крилату ракету Х-101. Водночас польська влада не побачила доказів того, що Росія навмисно цілилася по території Польщі. За словами Туска, польські сили були готові збити ракету, якби вона продовжила політ і створила безпосередню загрозу населеним пунктам.

    Польські та союзницькі системи ППО й авіація під час російської атаки перебували у стані підвищеної готовності. Військові радари відстежували групи ракет, які рухалися над заходом України, а після появи невідомого об’єкта в польському повітряному просторі на перехоплення підіймалася авіація.

    НАТО пізніше також підтвердило, що йшлося про російську ракету. Інцидент став черговим випадком, коли наслідки російських ударів по Україні безпосередньо зачепили територію Альянсу.

    Саме після цього у Варшаві активізувалася дискусія про те, чи не ефективніше частину наявних ракет-перехоплювачів передати Україні, щоб російські цілі знищувалися ще до наближення до польського кордону.

    Україні критично потрібні ракети Patriot

    Тема перехоплювачів Patriot стала особливо гострою через дедалі масштабніше застосування Росією ракет різних типів, зокрема балістичних.

    Patriot залишається одним із ключових засобів української ППО для боротьби з найскладнішими повітряними цілями, передусім балістичними ракетами. Саме дефіцит ракет-перехоплювачів обмежує кількість цілей, які Україна може знищувати під час масованих атак.

    Показовою стала російська атака 30 липня. За даними The Wall Street Journal, українські сили тоді змогли перехопити більшість крилатих ракет і ударних безпілотників, однак із дев’яти запущених Росією балістичних ракет було збито лише одну. Видання прямо пов’язувало такий результат із гострим дефіцитом перехоплювачів Patriot.

    Саме цю проблему окремо виділяє й Інститут вивчення війни.

    Аналітики ISW вважають, що збільшення Росією застосування балістичних ракет може бути пов’язане з розрахунком Кремля на обмежені українські запаси ракет Patriot. На думку дослідників, Москва прагне використовувати нестачу засобів ППО як один зі способів посилення військового й політичного тиску на Київ.

    Якщо запас перехоплювачів обмежений, українському командуванню доводиться визначати пріоритетні об’єкти для захисту й фактично економити дорогі ракети для найнебезпечніших цілей.

    Саме тому навіть відносно невелика додаткова партія перехоплювачів може мати практичне значення.

    Польща захищатиме Україну — і водночас себе

    Польська логіка у цьому питанні відрізняється від звичайної військової допомоги.

    Передаючи Україні ракети Patriot, Варшава фактично переносить частину першої лінії своєї протиракетної оборони на схід. Якщо російську ракету, яка летить у напрямку західних регіонів України, буде знищено українською ППО, вона вже не зможе випадково чи внаслідок відхилення від маршруту потрапити у польський повітряний простір.

    Саме на цьому, за інформацією ISW, наголошує польське оборонне керівництво. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш схиляється до погодження передачі, оскільки це дозволило б Україні знищувати російські ракети ще над власною територією.

    Фактично після падіння Х-101 на території Польщі дискусія отримала новий вимір: Patriot для України розглядаються вже не лише як допомога сусідній державі, яка воює проти Росії, а як елемент безпосередньої польської безпеки.

    Показово, що одразу після інциденту 30 липня Дональд Туск також заявив про намір продовжувати підтримку України та допустив надання додаткових засобів протиповітряної оборони.

    Чому Х-101 створює проблему навіть для країн НАТО

    Х-101 — одна з основних російських крилатих ракет повітряного базування, які застосовуються для ударів по Україні. За даними Reuters із посиланням на військових експертів, дальність її польоту перевищує 2,5 тисячі кілометрів. Росія активно використовує такі ракети від початку повномасштабної війни.

    Під час масштабних ударів маршрути крилатих ракет можуть проходити через західні регіони України та наближатися до кордонів НАТО. Саме тому Польща регулярно підіймає винищувачі та приводить системи ППО у підвищену готовність під час масованих російських атак.

    30 липня ситуація вийшла за межі звичайного спостереження — ракета фактично опинилася всередині польського повітряного простору і завершила політ далеко від кордону.

    НАТО назвало інцидент небезпечним наслідком російської агресії проти України. Генеральний секретар Альянсу після події контактував із Дональдом Туском, а представники НАТО наголосили на готовності захищати територію країн-членів.

    Рішення можуть оголосити найближчими днями

    Наразі ключове питання — скільки саме ракет Польща потенційно готова передати Україні. У публічних заявах польських посадовців конкретної кількості перехоплювачів не названо.

    Так само поки немає офіційно оголошеної дати постачання.

    Є лише підтвердження польського Міноборони, що можливість передачі нової партії розглядається, а рішення очікується найближчими днями. Тому говорити, що Польща вже передала або остаточно погодила передачу перехоплювачів, наразі було б передчасно.

    Втім політичний сигнал Варшави достатньо чіткий: падіння російської Х-101 на польській території продемонструвало, що посилення української ППО безпосередньо впливає і на безпеку східного флангу НАТО.

    Якщо уряд Польщі схвалить передачу, Україна отримає додатковий ресурс для захисту від російських ракет, а Польща — ще один рубіж, на якому потенційно небезпечні для неї цілі можуть бути знищені задовго до перетину кордону.

  • Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    Дрон зі шрапнеллю влетів у багатоповерхівку: нічна атака РФ на Смілу залишила поранених

    У ніч проти п’ятниці, 14 серпня, російські війська завдали чергового удару безпілотниками по Україні. Однією з цілей атаки стала Сміла на Черкащині, де ворожий БпЛА, за інформацією обласної влади, був начинений шрапнеллю та влучив у житлову дев’ятиповерхівку. Унаслідок атаки постраждали п’ятеро людей, у будинку спалахнула пожежа, а один із під’їздів зазнав значних пошкоджень.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. За його словами, удар припав безпосередньо по багатоповерховому житловому будинку в Смілі.

    «Ворожий БпЛА, начинений шрапнеллю, поцілив у багатоповерхівку», — повідомив очільник області.

    За попередніми даними, квартира, яка опинилася безпосередньо в епіцентрі влучання, на момент атаки була порожньою — її мешканців удома не було. Це, ймовірно, дозволило уникнути значно тяжчих наслідків.

    Водночас без постраждалих не минулося. Відомо про п’ятьох людей, яким після атаки знадобилася допомога медиків. Бригади екстреної медичної допомоги оглянули потерпілих і надали їм необхідну допомогу. Від госпіталізації всі вони відмовилися.

    На місці удару одразу розпочали роботу рятувальники, медики та інші екстрені служби. За даними ДСНС, унаслідок влучання в дев’ятиповерховому житловому будинку виникла пожежа. Вогнеборцям вдалося оперативно ліквідувати займання та не допустити подальшого поширення вогню.

    Із небезпечної частини будинку рятувальники евакуювали десятьох мешканців. Ще 23 людям знадобилася допомога психологів ДСНС. На оприлюднених після атаки кадрах видно пошкодження фасаду багатоповерхівки та сліди пожежі. Один із під’їздів зазнав суттєвих руйнувань.

     Особливу увагу привертає інформація про бойове оснащення безпілотника. За словами Табурця, БпЛА був начинений шрапнеллю. Йдеться про металеві уражальні елементи, які під час вибуху розлітаються навколо та створюють додаткову небезпеку для людей.

    Це не перший випадок, коли українські органи влади повідомляють про застосування російськими військами безпілотників із подібним оснащенням. Зокрема, раніше у Сумах після російського удару місцева влада також заявляла про БпЛА, начинений шрапнеллю. У листопаді 2025 року Суспільне повідомляло про російський безпілотник із шрапнеллю, який вибухнув у середмісті Сум. Пошкодження тоді отримали нежитлова споруда та розташовані поруч багатоповерхівки.

    Шрапнель фактично створює велику кількість окремих металевих уражальних елементів. Тому застосування такого оснащення поблизу житлової забудови різко збільшує небезпеку для людей, які можуть перебувати не лише безпосередньо в місці вибуху, а й поруч із ним.

    Сміла вже неодноразово ставала ціллю російських повітряних атак. У травні 2026 року місто також атакували російські безпілотники. Тоді падіння БпЛА фіксували на кількох локаціях у Смілі та сусідніх селах, була пошкоджена житлова інфраструктура. Троє чоловіків отримали поранення, причому стан двох із них оцінювали як тяжкий.

    Ще раніше місто переживало масштабні ракетно-дронові удари, внаслідок яких пошкоджень зазнавали багатоповерхові та приватні житлові будинки, автомобілі, освітні й медичні заклади. Під час однієї з таких атак значно постраждали три дев’ятиповерхівки, а також щонайменше чотири заклади освіти та психіатрична лікарня.

    Загалом історія російських ударів по Смілі триває вже кілька років. За даними Суспільного, 15 серпня 2023 року після російського ракетного удару частина міста залишилася без водопостачання. 29 грудня того ж року внаслідок чергового удару були травмовані дев’ятеро людей, серед яких дитина.

    Атака на Смілу в ніч проти 14 серпня була частиною значно ширшого повітряного нападу РФ на Україну. За повідомленнями з посиланням на Повітряні сили, російські війська застосували 112 безпілотників. Протиповітряна оборона збила або подавила 89 із них. Водночас було зафіксовано влучання 23 БпЛА на 11 локаціях, а падіння уламків збитих безпілотників — ще на трьох.

    Таким чином, майже кожен п’ятий запущений під час цієї хвилі атаки безпілотник не був знешкоджений до влучання. Наслідки ударів у різних регіонах України уточнювалися протягом ранку.

    Варто звернути увагу і на цифру щодо роботи ППО. У перших повідомленнях окремих медіа йшлося про 90 знешкоджених цілей, однак у доступному повідомленні з посиланням на Повітряні сили вказано 89 збитих або подавлених БпЛА зі 112. Саме цю цифру коректніше використовувати до появи оновленого офіційного зведення.

    Нинішній удар по Смілі вкотре показує небезпеку російських дронових атак для цивільної забудови. Цього разу безпілотник не просто впав неподалік житлового кварталу — за даними обласної влади, він безпосередньо поцілив у багатоповерхівку. Додатковим фактором ризику стало оснащення дрона шрапнеллю.

    Після ліквідації пожежі фахівці мають оцінити технічний стан пошкоджених конструкцій будинку та остаточні масштаби завданих збитків. Станом на ранок 14 серпня відомо про п’ятьох постраждалих, десятьох евакуйованих мешканців та 23 людей, яким знадобилася психологічна допомога.

    Те, що в квартирі, яка опинилася в епіцентрі влучання, у момент удару нікого не було, дозволило уникнути потенційно значно більшої кількості жертв. Водночас пошкоджений житловий будинок і постраждалі мешканці стали черговими наслідками масованого російського повітряного удару по Україні.

  • ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    ДБР знайшло «чорну скриньку» МіГ-29, що розбився на Одещині: експерти зчитують дані

    Державне бюро розслідувань знайшло бортовий реєстратор винищувача МіГ-29, який зазнав аварії на Одещині 10 серпня під час виконання бойового завдання. Пристрій отримав термічні пошкодження внаслідок пожежі, тому експерти наразі намагаються зчитати з нього інформацію про останні хвилини польоту.

    Про це повідомили у ДБР.

    Знайдений бортовий реєстратор може стати одним із ключових доказів у розслідуванні авіакатастрофи. Слідчі розглядають кілька можливих версій того, що сталося з винищувачем, однак наразі жодна з них не є остаточно підтвердженою.

    У ДБР зазначають, що отримані з реєстратора дані можуть допомогти встановити послідовність подій перед падінням літака та визначити фактори, які могли призвести до аварії.

    Директор ДБР Олексій Суханов наголосив, що слідство має встановити, що саме сталося з літаком під час виконання бойового завдання та які обставини призвели до катастрофи.

    Паралельно правоохоронці проводять комплекс необхідних експертиз. Зокрема, фахівці досліджують технічний стан ракети, яку пілот застосував проти російського безпілотника, а також перевіряють, чи була вона придатною до використання на момент запуску.

    Окремо слідство перевіряє дотримання правил підготовки до польоту, його виконання та експлуатації винищувача. Експерти досліджують уламки літака, матеріали, вилучені з місця падіння, а також інші докази.

    Крім того, слідчі опитують військовослужбовців, які можуть володіти інформацією про обставини виконання бойового завдання.

    Аварія сталася ввечері 10 серпня. Український МіГ-29 виконував бойове завдання зі знищення російських безпілотників. Під час польоту виникла нештатна ситуація: літак загорівся, після чого пілот втратив керування винищувачем.

    Льотчик встиг катапультуватися. За наявною інформацією, його життю нічого не загрожує.

    За фактом авіакатастрофи ДБР розпочало кримінальне провадження за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України. Йдеться про порушення правил польотів або підготовки до них, а також правил експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу.

    У бюро наголошують, що слідство триває, тому остаточні висновки щодо причин падіння МіГ-29 робити зарано. Зчитування інформації з бортового реєстратора може стати важливим етапом для встановлення причин та обставин аварії.

    Це не перша авіаційна катастрофа української військової авіації останнім часом. 29 липня Україна втратила зв’язок із винищувачем F-16, який виконував бойове завдання з перехоплення повітряних цілей противника. Пілот також встиг катапультуватися.

    30 червня під час перехоплення російських безпілотників розбився український гелікоптер Мі-8. Унаслідок катастрофи загинули четверо військовослужбовців.

    Ще одна авіакатастрофа сталася 16 червня поблизу Шепетівки на Хмельниччині — там розбився український бомбардувальник Су-24М. Обидва члени екіпажу загинули.

    У випадку з МіГ-29 остаточну причину аварії має встановити слідство після завершення експертиз та аналізу всіх зібраних матеріалів.

  • Україна отримала рекордні 7,2 млрд євро військової допомоги за місяць: хто найбільше підтримав ЗСУ

    Україна отримала рекордні 7,2 млрд євро військової допомоги за місяць: хто найбільше підтримав ЗСУ

    У червні 2026 року Україна отримала від міжнародних партнерів 7,2 млрд євро військової допомоги. Це найбільший місячний обсяг підтримки після припинення американського фінансування та один із найвищих показників від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Про це пише Euractiv із посиланням на дані Кільського інституту світової економіки.

    За даними Ukraine Support Tracker, черневий показник став найбільшим із квітня 2024 року. Тоді міжнародні партнери надали Україні військової допомоги на 9,04 млрд євро. Водночас червень 2026 року став третім за обсягом місячної військової підтримки від початку повномасштабної війни.

    Різке зростання допомоги значною мірою пояснюється новим фінансуванням з боку Європейського Союзу. У травні та червні європейські інституції виділили Україні 4,3 млрд євро військової допомоги в межах Кредиту ЄС на підтримку України.

    Керівник проєкту Ukraine Support Tracker Таро Нішикава назвав швидкий запуск кредитного механізму позитивним сигналом для України. За його словами, нове фінансування демонструє готовність європейських партнерів збільшувати підтримку української оборони.

    Значний внесок у червневий показник зробили й окремі європейські держави. Німеччина спрямувала на підтримку української армії близько 700 млн євро, Данія — 600 млн євро, а Нідерланди — 500 млн євро.

    Таким чином, саме європейські країни та інституції стали основним джерелом різкого збільшення військової допомоги Україні в червні.

    Водночас високий показник одного місяця не означає, що загальний рівень довгострокової підтримки повернувся до попередніх значень. Після припинення американського фінансування у лютому 2025 року середньомісячний обсяг військової допомоги Україні скоротився.

    До припинення американського фінансування міжнародні донори в середньому надавали Україні близько 3,46 млрд євро військової допомоги щомісяця. Після лютого 2025 року цей показник знизився до приблизно 2,94 млрд євро на місяць.

    Отже, червневі 7,2 млрд євро суттєво перевищили середній рівень підтримки після припинення американського фінансування. Проте дослідники наголошують, що для стабільного забезпечення України важливими залишаються не лише окремі великі транші, а й передбачуваність та довгостроковість допомоги.

    Окремою проблемою залишається залежність європейських держав від американських оборонних технологій та озброєння. Попри скорочення прямої фінансової допомоги США Україні, американська зброя продовжує відігравати значну роль у забезпеченні української армії.

    Європейські країни дедалі частіше закуповують американське озброєння для подальшої передачі Україні або використовують поставки з американських запасів.

    Аналітик Ukraine Support Tracker Федеріко Мелласе зазначив, що Сполучені Штати залишаються ключовим постачальником таких систем, як Patriot. За його словами, Європа наразі має лише обмежені альтернативи для швидкого заміщення американських систем протиповітряної оборони.

    Це особливо важливо для України, яка регулярно стикається з масштабними російськими ракетними та дроновими атаками. Потреба в системах ППО та ракетах-перехоплювачах залишається однією з ключових складових міжнародної військової підтримки.

    Водночас структура допомоги поступово змінюється. Все більшого значення для партнерів набувають постачання безпілотників та інвестиції у виробництво озброєння безпосередньо в Україні.

    Раніше повідомлялося, що в перші чотири місяці 2026 року загальний обсяг фінансової та гуманітарної допомоги Україні помітно скоротився. На цьому тлі зростання саме військової підтримки у червні стало важливим сигналом для української оборони.

    Таким чином, 7,2 млрд євро військової допомоги за один місяць стали значним результатом для України після скорочення прямого американського фінансування. Однак аналітики наголошують, що головним викликом залишається забезпечення стабільних поставок у довгостроковій перспективі, зокрема критично важливих систем ППО, боєприпасів та іншого озброєння.