Uanews.life

Позначка: припинення вогню

  • Зеленський: припинення вогню краще за роки війни, якщо це збереже життя українців

    Зеленський: припинення вогню краще за роки війни, якщо це збереже життя українців

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що припинення вогню є найкращим сценарієм для України, якщо воно дозволить зберегти життя українців. Водночас він наголосив, що президент США Дональд Трамп уже усвідомлює: саме Росія не зацікавлена у завершенні війни, тоді як Україна прагне досягнення справедливого миру.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американській ультраправій блогерці та прихильниці Дональда Трампа Лорі Лумер, яке було оприлюднене в соціальній мережі X.

    За словами Зеленського, головним пріоритетом для України залишається захист життя своїх громадян. Саме тому можливість досягнення припинення вогню він вважає кращою альтернативою тривалому веденню бойових дій, навіть якщо кінцевою метою залишається перемога.

    Президент підкреслив, що Україна не відмовляється від боротьби за свою незалежність і територіальну цілісність, однак ціна цієї боротьби не може вимірюватися нескінченними людськими втратами.

    «Якщо завтра ми зможемо домогтися припинення вогню, це буде краще, ніж воювати 10–20 років заради перемоги та втрачати наших людей», — заявив Зеленський.

    Він наголосив, що припинення бойових дій має сенс лише тоді, коли воно дійсно здатне зупинити війну та врятувати життя українців.

    Окремо президент прокоментував зміни у ставленні Дональда Трампа до України. На думку Зеленського, американський лідер зрозумів, що саме Росія не прагне завершення війни, тоді як Україна від самого початку виступає за мирне врегулювання конфлікту.

    «Президент зрозумів, хто насправді не хоче зупиняти війну. Він зрозумів, що ми справді хочемо миру. Раніше лунали голоси, що Україна не хоче зупиняти війну», — зазначив глава держави.

    Зеленський додав, що зміна позиції Вашингтона стала результатом поступового вибудовування довірливих відносин із президентом США. За його словами, він крок за кроком пояснював американському колезі реальну ситуацію, і це допомогло сформувати краще розуміння української позиції.

    «Я думаю, президент Трамп почав мені довіряти. І це було важливо. Я крок за кроком намагався пояснити ситуацію. Думаю, він дуже добре мене зрозумів», — сказав Зеленський.

    Під час інтерв’ю президента також попросили прокоментувати можливість посилення американських санкцій проти Росії та Ірану після смерті сенатора Ліндсі Грема. Водночас Зеленський не став детально оцінювати санкційну політику США, наголосивши, що для України ключовим залишається досягнення миру та припинення війни зі збереженням життя людей.

    Раніше президент України повідомив про проведення наради з командувачем Об’єднаних сил ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої було визначено подальші кроки щодо посилення захисту країни та реагування на російські атаки.

  • Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїль зводить 23-кілометровий вал у Газі: анклав фактично ділять навпіл

    Ізраїльські військові швидкими темпами споруджують усередині сектора Гази масштабний земляний бар’єр, який відокремлює території під контролем ЦАХАЛу від районів, де залишається більшість палестинського населення. Загальна довжина вже зведених укріплень перевищує 23 кілометри, що становить понад половину протяжності всього прибережного анклаву.

    Про будівництво повідомило агентство Associated Press після аналізу супутникових знімків компанії Planet Labs PBC. На фотографіях видно довгі насипи, земляні вали та пов’язані з ними військові дороги, які проходять через райони з майже повністю зруйнованою забудовою. Самі ізраїльські військові підтвердили AP, що створили фізичний бар’єр у районі так званої жовтої лінії.

    Жовта лінія з’явилася після укладення підтриманої Сполученими Штатами угоди про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС у жовтні 2025 року. Відповідно до домовленостей, ізраїльські війська мали відійти до цієї межі, а надалі — залишити більшу частину сектора Гази. На наступних етапах передбачалося розміщення міжнародних сил безпеки та формування нового механізму управління анклавом.

    Однак реалізація наступних етапів домовленостей фактично зупинилася. Військові залишилися на зайнятих позиціях, а тимчасова лінія розмежування дедалі більше набуває ознак постійного кордону. Раніше Reuters повідомляло, що Ізраїль контролював близько 53% території сектора Гази, а згодом розширив зону фактичного контролю приблизно до 64%.

    Сектор Гази має близько 40 кілометрів у довжину та приблизно 11 кілометрів у найширшій частині. На цій невеликій території до війни проживало понад два мільйони людей. Тепер більшість населення зосереджена у вузькій прибережній смузі на захід від жовтої лінії, де сотні тисяч людей живуть у наметах, тимчасових укриттях або пошкоджених будівлях.

    За даними AP, найдовша безперервна ділянка земляного бар’єра простягається майже на 17 кілометрів — від району Хан-Юніса на півдні до околиць міста Газа на півночі. Її будівництво розпочалося в лютому 2026 року, після чого вал продовжили розширювати у південному напрямку.

    Окремі відрізки насипу будують надзвичайно швидко. Супутникові знімки Planet Labs показали, що ділянка поблизу Рафаха 1 липня мала довжину близько 500 метрів, а вже 15 липня сягнула приблизно 2,4 кілометра. Таким чином, лише за два тижні бар’єр подовжили майже на два кілометри.

    Якщо роботи триватимуть у тому самому напрямку, нова південна ділянка може з’єднатися з основним 17-кілометровим відрізком. У такому разі суцільна система земляних укріплень фактично розріже більшу частину сектора Гази, відокремивши прибережну зону проживання палестинців від районів, які контролюють ізраїльські сили.

    В ізраїльській армії пояснюють будівництво міркуваннями безпеки. Військові заявили, що вздовж жовтої лінії створюється спеціальна зона з розвідувальними засобами, системами спостереження та сучасними технологіями. Її завданням називають недопущення проникнення бойовиків ХАМАС, захист ізраїльських військових і населених пунктів поблизу кордону із сектором Гази.

    Водночас точний маршрут майбутнього бар’єра військові не розкрили. Вони також не повідомили, якої максимальної довжини він може досягти та чи планують демонтувати укріплення після виконання угоди про припинення вогню.

    ЦАХАЛ офіційно заявляє, що його сили залишаються вздовж жовтої лінії для захисту південних районів Ізраїлю та недопущення відновлення військового потенціалу ХАМАС. Таку позицію ізраїльське командування неодноразово повторювало у своїх офіційних повідомленнях.

    Разом із земляним валом у контрольованій Ізраїлем зоні з’являються нові військові бази та дороги. Супутникові знімки демонструють, що значну частину будівель на схід від лінії було знесено бульдозерами або зруйновано вибухами. Особливо масштабними є руйнування у Рафаху, де до війни проживало понад чверть мільйона людей.

    Ізраїльська сторона стверджує, що військові демонтують тунелі, укріплення, склади та іншу інфраструктуру ХАМАС. Водночас на супутникових фотографіях видно майже повне знищення цілих житлових кварталів, сільськогосподарських угідь і місцевих доріг. На частині очищених територій уже прокладено нові маршрути для військової техніки.

    Будівництво бар’єра посилює побоювання палестинців, що поділ Гази може стати постійним. Подібні ризики західні медіа описували ще наприкінці 2025 року, коли виконання американського мирного плану почало затягуватися. Тоді вже йшлося про можливість формування двох окремих зон — території під контролем ізраїльської армії та вузької прибережної смуги, де перебуватиме більшість населення.

    Додаткову небезпеку створює нечіткість самої жовтої лінії. Її точні координати не були публічно й детально визначені ні в тексті домовленостей, ні у повідомленнях ізраїльських або американських посадовців. На місцевості межу позначали окремими бетонними блоками, розміщеними на значній відстані один від одного.

    Reuters раніше встановило, що в окремих районах ці блоки пересували глибше на територію, контрольовану палестинською стороною. У районі Аль-Туффах у місті Газа межу, за даними агентства, змістили приблизно на 200 метрів, після чого було знищено близько 40 будівель. У південних районах окремі маркери переміщували на відстань до 390 метрів.

    У квітні Ізраїль також передав гуманітарним організаціям карти з додатковою помаранчевою лінією, що позначала розширену зону обмеженого доступу. Вона охоплювала ще близько 11% території Гази за межами початкової жовтої лінії. Разом ці ділянки фактично залишали під ізраїльським контролем майже дві третини анклаву.

    Проблема полягає у тому, що ці карти не були оприлюднені для всього населення Гази. Мешканці не завжди знають, де саме проходить заборонена межа, а її розташування може змінюватися. Представники палестинських гуманітарних організацій заявляли, що люди нерідко не розуміють, які райони є небезпечними і де починається військова зона.

    Ізраїльські військові відкривають вогонь по людях, яких вважають такими, що перетнули жовту лінію та становлять загрозу для підрозділів. ЦАХАЛ наголошує, що удари завдаються по бойовиках або особах, які небезпечно наближаються до військових позицій.

    Водночас Управління Верховного комісара ООН з прав людини раніше висловлювало занепокоєння через загибель цивільних поблизу цієї межі. За даними ООН, значна частина палестинців, убитих після початку перемир’я, перебувала саме в районі жовтої лінії. Організація попереджала, що стрілянина по цивільних, які не становили реальної загрози, може кваліфікуватися як незаконне вбивство.

    AP повідомляє, що від початку перемир’я внаслідок ізраїльських ударів і військових операцій загинули понад 1 100 палестинців. За той самий період унаслідок атак бойовиків загинули п’ятеро ізраїльських військовослужбовців. Ці дані наводяться сторонами конфлікту й не завжди можуть бути незалежно перевірені в умовах обмеженого доступу до сектора Гази.

    Подальша доля земляного бар’єра залежатиме від виконання угоди про припинення вогню. Відповідно до її початкового задуму, ізраїльські війська мали відійти ближче до кордону Гази, а контроль за безпекою повинні були перебрати міжнародні сили. Проте переговори щодо роззброєння ХАМАС, майбутнього управління анклавом і складу міжнародної місії місяцями не дають результату.

    За таких умов тимчасова жовта лінія дедалі більше закріплюється фізично. Земляні вали, військові бази, дороги, системи стеження та зруйнована забудова формують фактичний поділ території. І хоча Ізраїль називає новий бар’єр оборонним об’єктом, його масштаб і швидкість будівництва посилюють побоювання, що карта сектора Гази може бути змінена на тривалий час.

  • Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Посередники запропонували США та Ірану 10-денне перемир’я: Трамп опинився перед вирішальним вибором, — Axios

    Президент США Дональд Трамп опинився перед одним із найскладніших рішень за час нового загострення конфлікту з Іраном. На тлі безперервних бойових дій та взаємних ударів регіональні посередники запропонували Вашингтону й Тегерану 10-денне припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до відновлення переговорів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Водночас Білий дім паралельно продовжує підготовку до можливого масштабного військового сценарію, якщо дипломатичні зусилля проваляться. Про це повідомляє Axios із посиланням на американських, ізраїльських та регіональних посадовців.

    За інформацією видання, зараз у Вашингтоні розглядають два базові сценарії розвитку подій. Перший передбачає погодження короткострокового десятиденного перемир’я, яке має створити умови для відновлення переговорів між США та Іраном, а також забезпечити безпечне проходження торговельних суден через Ормузьку протоку. Другий сценарій полягає у переході до масштабної спільної військової кампанії США та Ізраїлю, покликаної змусити Тегеран погодитися на американські умови шляхом подальшого силового тиску.

    За словами двох джерел Axios, пропозицію щодо тимчасового припинення бойових дій передали Катар, Єгипет, Пакистан, Оман та інші держави, які останніми тижнями виконують роль головних посередників між Вашингтоном і Тегераном. План передбачає десятиденну паузу у бойових діях, протягом якої мають бути відновлені морські перевезення через Ормузьку протоку та розпочатися консультації щодо довгострокових домовленостей між сторонами.

    Ормузька протока залишається одним із ключових вузлів світової економіки. Через неї проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значна частина експорту скрапленого природного газу. Після загострення конфлікту між США та Іраном рух суден через протоку суттєво скоротився, що викликало різке зростання цін на нафту та занепокоєння на світових фінансових ринках.

    Американські посадовці повідомили Axios, що адміністрація Дональда Трампа уважно аналізує запропонований механізм припинення вогню. Водночас Вашингтон уже звернувся до ізраїльського керівництва із проханням утриматися від дій, які могли б остаточно закрити можливість для дипломатичного врегулювання. Незважаючи на це, у Білому домі не виключають, що переговори можуть завершитися безрезультатно. Саме тому США одночасно нарощують військову присутність на Близькому Сході.

    За останні дні Пентагон перекинув до регіону десятки винищувачів, стратегічних літаків-заправників та інші сили, необхідні для проведення масштабної військової операції. За інформацією Axios, ізраїльська армія також перебуває у стані підвищеної бойової готовності й розглядає можливість переходу до ширшої скоординованої кампанії разом із американськими військами вже найближчими днями, якщо політичне керівництво двох країн ухвалить відповідне рішення.

    Водночас журналісти звертають увагу, що десять ночей поспіль американських авіаударів не дозволили повністю досягти головної стратегічної мети — позбавити Іран можливості впливати на ситуацію в Ормузькій протоці. Саме тому дипломатичний варіант залишається актуальним навіть попри продовження бойових дій. За задумом посередників, десятиденна пауза дала б можливість сторонам відновити судноплавство, стабілізувати ситуацію в регіоні та повернутися до реалізації попереднього меморандуму про взаєморозуміння, який останнім часом фактично опинився на межі зриву.

    Один із регіональних дипломатів повідомив Axios, що посередники прямо поінформували Вашингтон і Тегеран про необхідність “періоду охолодження”, який дозволив би знизити рівень напруженості та створити умови для нових переговорів. Проте, за словами джерел видання, наразі жодна зі сторін офіційно не погодилася на запропоновану схему. І США, і Іран, схоже, прагнуть максимально посилити власні переговорні позиції за рахунок подальших військових ударів, перш ніж переходити до будь-яких домовленостей.

    Reuters також підтверджує, що іранська сторона отримала пропозицію про десятиденне припинення вогню. За словами високопоставленого іранського чиновника, документ передбачає використання короткої паузи для відновлення дипломатичних контактів та спроби повернутися до проміжної угоди, укладеної сторонами раніше. Водночас Тегеран поки що офіційно не оголосив про свою позицію щодо цієї ініціативи.

    Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном. За даними Axios, навіть попри взаємні удари дипломатичні канали не припиняли роботу. Представники Катару, Єгипту, Пакистану та інших держав регулярно передають сторонам нові пропозиції та координують можливі варіанти деескалації. При цьому остаточне рішення щодо переходу до переговорного процесу значною мірою залежить від президента США Дональда Трампа.

    Ситуація ускладнюється тим, що останніми днями конфлікт значно розширився. За інформацією міжнародних медіа, причиною нового загострення стали іранські атаки в районі Ормузької протоки та загибель американських військовослужбовців. Після цього США різко посилили авіаційні удари по військовій інфраструктурі Ірану, а Тегеран продовжив відповідати атаками на американські інтереси та союзників у регіоні. Через це ризик переходу конфлікту до повномасштабної регіональної війни залишається надзвичайно високим.

    Аналітики зазначають, що найближчі кілька днів можуть стати визначальними для всього Близького Сходу. Якщо сторони підтримають ініціативу посередників, це створить можливість для відновлення переговорів та часткової стабілізації ситуації навколо Ормузької протоки. Якщо ж дипломатичні зусилля проваляться, США та Ізраїль можуть перейти до нової масштабної військової операції проти Ірану, що здатне суттєво розширити географію конфлікту та вплинути на світову економіку, енергетичні ринки й безпекову ситуацію далеко за межами Близького Сходу.

  • “Путін не зупиниться на Україні”: Зеленський попередив про нову загрозу для Європи

    “Путін не зупиниться на Україні”: Зеленський попередив про нову загрозу для Європи

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що у разі недосягнення своїх цілей у війні проти України російський диктатор Володимир Путін може вдатися до нової ескалації та спробувати розширити агресію проти інших держав. Про це глава держави сказав в інтерв’ю французькому телеканалу BFMTV.

    За словами Зеленського, поразка або незавершеність російських планів в Україні не означатиме, що Кремль відмовиться від своїх імперських амбіцій. Навпаки, президент переконаний, що Путін становитиме ще більшу загрозу не лише для України, а й для всієї Європи та міжнародної безпеки.

    “Якщо він не переможе в Україні, він стане дуже небезпечним, і не лише для нас. Він спробує окупувати інше місце, інших людей і знову вбивати, вбивати людей”, – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що нинішня війна виходить далеко за межі двостороннього конфлікту між Україною та Росією. На його думку, Кремль може спробувати втягнути у протистояння інші держави, розширивши масштаби військової агресії. Саме тому, за словами глави держави, підтримка України сьогодні є питанням безпеки всієї Європи, адже українські військові фактично стримують подальшу експансію Росії.

    Окремо Зеленський прокоментував перспективи припинення бойових дій. Він зазначив, що Україна прагне завершення війни та готова до справедливого миру, однак наразі досягнення режиму припинення вогню залишається надзвичайно складним через позицію Москви.

    Президент наголосив, що саме Росія демонструє небажання припиняти війну, а всі заяви Кремля про готовність до миру не підкріплюються реальними діями.

    “Нам необхідно покласти край цій війні. І є одна сторона – Росія, – яка цього не хоче. Вони демонструють це лише на словах”, – заявив Зеленський.

    Глава держави також різко розкритикував російського диктатора, назвавши його брехуном у питаннях можливого перемир’я. На переконання президента, Путіна цікавить не дипломатичне врегулювання, а виключно досягнення військової перемоги та реалізація власних геополітичних планів.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі чергового загострення риторики Кремля. Останнім часом російська влада знову почала активно використовувати погрози щодо можливої ескалації конфлікту. Зокрема, речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Росія нібито готова застосувати ядерну зброю у разі загрози її існуванню, а також вкотре звинуватив країни Заходу у перетворенні так званої “спеціальної військової операції” на повномасштабну війну.

    На думку українського керівництва, подібні заяви є елементом політичного та психологічного тиску на міжнародну спільноту. Водночас Київ продовжує закликати партнерів посилювати санкційний тиск на Росію, збільшувати військову допомогу Україні та зміцнювати європейську систему безпеки, щоб не допустити подальшого розширення російської агресії.

  • Україна закликала Радбез ООН негайно ухвалити резолюцію про припинення вогню

    Україна закликала Радбез ООН негайно ухвалити резолюцію про припинення вогню

    Україна закликала членів Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй невідкладно винести на розгляд проєкт резолюції щодо негайного та безумовного припинення вогню. У Києві наголошують, що міжнародна спільнота більше не може миритися з бездіяльністю Ради Безпеки у питанні російської агресії, а світові держави повинні продемонструвати готовність захищати міжнародне право та заснований на правилах світовий порядок.

    Відповідну заяву зробив заступник постійного представника України при Організації Об’єднаних Націй Олександр Павліченко під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного на вимогу української сторони після чергового масованого російського обстрілу території України.

    У своєму виступі український дипломат наголосив, що Рада Безпеки, яка відповідно до Статуту ООН відповідає за підтримання міжнародного миру та безпеки, вже тривалий час не здатна ефективно реагувати на повномасштабну агресію Росії через право вето, яким користується Москва. За словами Павліченка, така ситуація фактично паралізує роботу одного з ключових міжнародних органів та підриває довіру до всієї системи колективної безпеки.

    «Параліч Ради Безпеки ООН у питанні злочинів Росії повинен бути припинений міжнародною спільнотою, яка досі поважає заснований на правилах міжнародний порядок. Тому ми знову закликаємо членів Радбезу негайно внести проєкт резолюції щодо негайного та безумовного припинення вогню», – заявив Павліченко.

    Він підкреслив, що внесення та розгляд такої резолюції матиме не лише практичне, а й важливе політичне значення. За словами дипломата, це стане чітким свідченням того, що міжнародна спільнота не готова миритися з продовженням війни та підтримує відновлення всеосяжного, справедливого і тривалого миру відповідно до принципів Статуту ООН та міжнародного права.

    Український представник наголосив, що припинення вогню має бути безумовним, а не використовуватися Росією як можливість для перегрупування військ або накопичення нових сил. Він зазначив, що лише виконання міжнародного права, повага до територіальної цілісності та суверенітету України можуть стати основою для досягнення справедливого миру.

    Окрему увагу Павліченко приділив необхідності подальшої військової підтримки України з боку міжнародних партнерів. Він наголосив, що допомога українським Силам оборони не є чинником ескалації війни, а навпаки – залишається єдиним ефективним інструментом стримування російської агресії та захисту цивільного населення.

    «Це – не ескалація, а єдина дієва стратегія відновлення миру та порятунку життів», – наголосив український дипломат.

    За його словами, саме завдяки міжнародній військовій допомозі Україна продовжує стримувати російські війська, захищати свої міста від ракетних та дронових атак і створювати передумови для майбутнього справедливого миру. Павліченко підкреслив, що скорочення або затримка військової підтримки лише заохочуватиме Росію до продовження агресії та нових ударів по українських містах.

    Україна також наголосила, що Росія систематично порушує основоположні принципи міжнародного права, здійснюючи масовані атаки по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах, лікарнях, навчальних закладах та енергетичних об’єктах. Саме тому, за словами української сторони, міжнародна спільнота має реагувати не лише політичними заявами, а й конкретними рішеннями, які здатні посилити дипломатичний і санкційний тиск на державу-агресора.

    Українська делегація також звернула увагу членів Ради Безпеки на те, що війна Росії проти України вже давно вийшла за межі двостороннього конфлікту та створює серйозні ризики для глобальної безпеки. Зокрема, тривають атаки на цивільне населення, руйнується критична інфраструктура, погіршується гуманітарна ситуація, а також зберігаються загрози для світової продовольчої та енергетичної безпеки.

    Павліченко наголосив, що відповідальність міжнародних інституцій полягає не лише у засудженні агресії, а й у пошуку дієвих механізмів її припинення. Саме тому Україна вкотре закликала держави-члени ООН не допустити подальшого блокування рішень через політичні інтереси окремих країн та проявити єдність у питаннях захисту міжнародного права.

    Передумовою для проведення засідання Ради Безпеки став черговий масований російський обстріл України, здійснений у ніч на 6 липня. Після цієї атаки українська сторона ініціювала термінове засідання Радбезу ООН, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до нових воєнних злочинів Росії та необхідності посилення міжнародної реакції.

    Під час засідання Україна вкотре наголосила, що кожна нова масована атака Росії свідчить про небажання Кремля припиняти війну дипломатичним шляхом. Саме тому, на переконання української влади, світ повинен поєднувати дипломатичні зусилля із посиленням санкційного тиску, міжнародної ізоляції Росії та безперервною військовою підтримкою України.

    У Києві переконані, що лише рішучі дії міжнародної спільноти, посилення підтримки українських Сил оборони та збереження єдиного фронту демократичних держав здатні наблизити завершення війни, відновлення територіальної цілісності України та встановлення справедливого й тривалого миру в Європі.

  • Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав європейські країни не послаблювати підтримку України та максимально посилити міжнародний тиск на Росію, щоб змусити президента РФ Володимира Путіна припинити війну. За його словами, лише єдина позиція всіх європейських держав, міжнародних організацій та партнерів України здатна переконати Кремль у тому, що продовження агресії не має перспектив. Він наголосив, що Росія повинна зрозуміти: єдиним шляхом є негайне припинення вогню та початок змістовних переговорів про справедливий і тривалий мир.

    Про це Роб Єттен заявив, повідомляє “Укрінформ”.

    Глава уряду Нідерландів наголосив, що війна Росії проти України вже давно перестала бути лише регіональним конфліктом. На його переконання, сьогодні Україна фактично стоїть на захисті всієї Європи, її безпеки та міжнародного правопорядку, який сформувався після Другої світової війни.

    За словами прем’єра, українські військові захищають не тільки власну державу, а й принципи міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності держав, які лежать в основі сучасної системи безпеки. Саме тому підтримка України є питанням не лише солідарності, а й стратегічного інтересу всіх демократичних країн.

    Єттен зазначив, що Україна сьогодні стримує агресора, який відкрито порушує міжнародне право, нехтує нормами Статуту ООН, систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі та продовжує ескалацію війни. Саме тому, наголосив він, європейські держави повинні демонструвати незмінну єдність та не дозволяти Росії розраховувати на втому союзників від війни.

    “Україна також захищає міжнародний правопорядок, заснований на правилах, включно з ОБСЄ та зобов’язаннями, які всі ми на себе взяли. Саме тому Нідерланди твердо підтримують Україну і продовжуватимуть це робити. Надзвичайно важливо, щоб ми всі зберігали єдність і не втрачали темпу у підтримці України та посиленні тиску на Росію, адже це вже довело свою ефективність”, — заявив Роб Єттен.

    Прем’єр підкреслив, що санкційна політика Заходу вже суттєво вплинула на російську економіку, оборонно-промисловий комплекс та фінансову систему. Водночас, на його думку, цього поки недостатньо для того, щоб Кремль остаточно відмовився від продовження війни. Саме тому міжнародний тиск необхідно не лише зберігати, а й постійно посилювати.

    Особливу увагу глава уряду Нідерландів приділив ролі Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він наголосив, що ОБСЄ залишається важливим майданчиком для координації міжнародних зусиль із підтримки України та захисту основоположних принципів європейської безпеки.

    За словами Єттена, лише повна єдність усіх країн-членів організації здатна сформувати достатній політичний тиск на Москву. Він закликав держави Європи виступити єдиним фронтом та надіслати Кремлю недвозначний сигнал про те, що агресія не принесе Росії бажаного результату.

    “Нам потрібна європейська єдність на всіх рівнях, у тому числі в рамках ОБСЄ, щоб максимально посилити тиск на Путіна і змусити Росію припинити цю війну. Ми повинні показати Путіну, що єдиний шлях — це негайне припинення вогню та участь у змістовних переговорах щодо справедливого і тривалого миру. Я закликаю вас надіслати цей сильний сигнал з Гааги до Москви”, — наголосив прем’єр.

    Єттен зазначив, що будь-які спроби послабити санкційний режим або зменшити підтримку України лише створять у Кремлі хибне враження, що Захід готовий поступово відмовитися від допомоги Києву. На його думку, саме послідовність та єдність союзників є одним із головних чинників, які стримують подальшу російську агресію.

    Окремо глава нідерландського уряду звернув увагу на питання незаконного утримання Росією співробітників Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він закликав Москву негайно звільнити трьох представників ОБСЄ, наголосивши, що їхнє затримання є грубим порушенням міжнародного права та міжнародних зобов’язань Російської Федерації.

    Виступ Роба Єттена відбувся на тлі нової хвилі російських атак на українські міста. Останніми днями російська армія здійснила масовані удари по Сумах, Харкову, Запоріжжю та інших регіонах України, застосувавши ракети, ударні безпілотники та керовані авіаційні бомби. Унаслідок цих атак були пошкоджені житлові будинки, лікарні, підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, а також загинули й постраждали мирні жителі.

    Після чергових російських обстрілів президент України Володимир Зеленський також закликав міжнародних партнерів значно посилити тиск на Кремль. За його словами, лише рішучі економічні, дипломатичні та політичні заходи здатні змусити Росію відмовитися від продовження війни та припинити щоденний терор проти українських міст.

    Президент України наголосив, що Росія не зможе ігнорувати консолідовану позицію Сполучених Штатів, країн “Великої сімки”, “Великої двадцятки” та європейських держав. Він підкреслив, що партнери мають достатньо механізмів для посилення санкційного тиску, зокрема шляхом запровадження нових обмежень проти енергетичного сектору Росії, її фінансової системи, оборонної промисловості та так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Останніми місяцями країни Європейського Союзу та інші партнери України продовжують працювати над новими пакетами санкцій, спрямованими на скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, ускладнення виробництва сучасного озброєння та обмеження доступу російської економіки до критично важливих технологій.

    У Нідерландах наголошують, що лише збереження єдності між союзниками, подальше посилення санкційного режиму, стабільна військова та фінансова допомога Україні, а також чітка й послідовна позиція міжнародної спільноти можуть змусити Кремль переглянути свої плани. На думку Роба Єттена, Путін має отримати однозначний сигнал про те, що війна не принесе Росії бажаного результату, а єдиним виходом із ситуації залишається припинення бойових дій і початок реальних переговорів про справедливий та довготривалий мир.

  • РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    РФ запропонувала “перемир’я” в Костянтинівці

    Міністерство оборони Росії заявило про готовність тимчасово припинити бойові дії в районі Костянтинівки Донецької області для проведення так званої гуманітарної акції з передачі тіл загиблих військовослужбовців. Водночас ця ініціатива пролунала на тлі заяв Кремля про нібито повне захоплення міста, які вже були офіційно спростовані Генеральним штабом Збройних сил України та не підтверджуються даними незалежних карт бойових дій.

    Про це повідомляють російські засоби масової інформації.

    У російському оборонному відомстві заявили, що у зв’язку з нібито встановленням повного контролю над Костянтинівкою Москва готова провести гуманітарну операцію, яка передбачає передачу тіл загиблих військових українській стороні. У Міноборони РФ стверджують, що задля цього пропонують тимчасово припинити обстріли та бойові дії в районі міста.

    “У зв’язку зі звільненням російськими військами міста Костянтинівка та встановленням над ним повного нашого контролю російська сторона готова провести гуманітарну акцію”, – заявили у відомстві.

    За версією російської сторони, режим припинення вогню має діяти 6 липня з 12:00 до 18:00. Саме у цей проміжок часу, як заявляють у Москві, планується провести передачу тіл загиблих військовослужбовців. Росія також повідомила, що очікує офіційної відповіді України щодо цієї пропозиції до 12:00 5 липня.

    Водночас сама заява Міноборони РФ побудована на твердженні про нібито повне захоплення Костянтинівки, яке українська сторона називає неправдивим.

    Напередодні президент Росії Володимир Путін заявив, що російські війська начебто повністю встановили контроль над Костянтинівкою. Цю інформацію активно поширили російські державні медіа, представивши її як черговий успіх російської армії на Донеччині.

    Однак вже невдовзі ці заяви були офіційно спростовані українським військовим командуванням.

    У Генеральному штабі Збройних сил України наголосили, що інформація про захоплення Костянтинівки не відповідає дійсності. Українські військові підкреслили, що місто продовжує перебувати під контролем Сил оборони України, а російські війська не змогли встановити над ним контроль.

    Також твердження Кремля не підтверджують дані аналітичного проєкту DeepState, який щоденно оновлює карту бойових дій на основі відкритих джерел та інформації з фронту. Згідно з картою, російські підрозділи продовжують перебувати на околицях міста та ведуть наступальні дії поблизу нього, однак про повну окупацію Костянтинівки не йдеться.

    На заяву Путіна відреагував і президент України Володимир Зеленський. Глава держави іронічно запропонував російському диктатору особисто приїхати до Костянтинівки та провести там двосторонню зустріч, якщо Кремль дійсно вважає місто окупованим.

    Президент зазначив, що якщо російські війська справді контролюють Костянтинівку, як стверджує Москва, то для Путіна не повинно існувати жодних перешкод для особистого візиту до міста та переговорів щодо завершення війни.

    “Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітися і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів”, – заявив Зеленський.

    Заява українського президента стала відповіддю не лише на слова Путіна, а й на спроби Кремля сформувати інформаційний ефект навколо ситуації на Донеччині.

    Втім уже наступного дня Кремль фактично відкинув пропозицію українського президента. Речник російського лідера Дмитро Пєсков повідомив, що Володимир Путін не має наміру зустрічатися із Зеленським у Костянтинівці.

    Натомість представник Кремля вкотре повторив традиційну позицію Москви про можливість переговорів лише на російських умовах і запропонував проводити потенційні контакти у Москві. При цьому він дав зрозуміти, що Росія не планує припиняти бойові дії та продовжуватиме військову кампанію.

    Костянтинівка є одним із найважливіших міст Донецької області, яке залишається під контролем України. Вона виконує роль великого логістичного центру для українського угруповання військ на Краматорському напрямку та забезпечує транспортне сполучення із Краматорськом, Дружківкою, Слов’янськом і низкою інших населених пунктів.

    Саме через стратегічне значення міста російська армія вже тривалий час намагається наблизитися до нього, регулярно здійснюючи авіаційні удари, артилерійські обстріли, застосовуючи керовані авіабомби та ударні безпілотники. Попри постійний тиск, українські військові продовжують утримувати оборону та відбивати атаки противника.

    Останніми тижнями російські війська активізували наступальні дії одразу на кількох напрямках Донеччини, прагнучи покращити свої тактичні позиції перед можливими новими наступальними операціями. Одним із головних напрямків залишається район Костянтинівки, який російське командування розглядає як важливий елемент подальшого просування вглиб контрольованої Україною частини Донеччини.

    На цьому тлі заява Міноборони РФ про можливе шестигодинне припинення вогню виглядає суперечливою, оскільки одночасно супроводжується твердженнями про повне захоплення міста, які офіційно спростовані українською стороною. Станом на сьогодні Генеральний штаб ЗСУ підтверджує, що Костянтинівка перебуває під контролем Сил оборони України, а бої на підступах до міста тривають.

  • Переговори США та Ірану під загрозою зриву

    Переговори США та Ірану під загрозою зриву

    Мирний процес між Сполученими Штатами та Іраном опинився під серйозною загрозою після того, як Тегеран відмовився від проведення прямих переговорів із американською делегацією в Катарі. У результаті контакти між сторонами відбувалися не безпосередньо, а через посередників, що фактично поставило під сумнів ефективність нової спроби запустити діалог після нещодавнього загострення у відносинах між двома країнами. Така позиція Ірану, за оцінками аналітиків, може свідчити про глибші розбіжності щодо умов реалізації попередніх домовленостей і ускладнити досягнення довгострокової мирної угоди.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, до столиці Катару Дохи прибули спеціальний посланник президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які мали провести серію переговорів із представниками Ірану щодо подальшої імплементації домовленостей про припинення взаємних атак та стабілізацію ситуації у регіоні. Очікувалося, що сторони перейдуть до більш детального обговорення умов деескалації та можливих політичних і економічних кроків назустріч одна одній, однак формат зустрічей змінився вже на початковому етапі.

    Іранська сторона заявила, що не планує проводити прямі переговори з американськими представниками, у зв’язку з чим усі контакти відбувалися через катарських посередників. Фактично це означало, що сторони не вели діалог безпосередньо, а обмінювалися позиціями опосередковано, що суттєво знижує ефективність переговорного процесу та ускладнює досягнення оперативних домовленостей.

    Речник Міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї публічно підтвердив, що найближчим часом жодних зустрічей із американською стороною не передбачається, наголосивши, що наразі такий формат діалогу не є можливим. За його словами, першочерговим завданням є узгодження механізмів виконання режиму припинення вогню, і лише після цього можуть бути розглянуті більш складні питання, включно з майбутнім іранської ядерної програми та ширшими безпековими гарантіями.

    У Міністерстві закордонних справ Ірану підкреслили, що будь-які подальші переговори можливі лише за умови чіткого дотримання вже досягнутих домовленостей, оскільки, на думку Тегерана, саме їх реалізація є основою для подальшого руху вперед. Така позиція фактично відтерміновує повноцінний діалог і переносить обговорення ключових політичних питань на невизначений термін.

    Як зазначає Reuters, подібний розвиток подій свідчить про те, що між Вашингтоном і Тегераном зберігаються суттєві розбіжності не лише щодо деталей потенційної угоди, а й щодо базових принципів її реалізації. Одними з найбільш чутливих питань залишаються безпека судноплавства в Ормузькій протоці, яка є стратегічно важливим маршрутом для світового експорту нафти, а також обсяг і характер економічних стимулів, які Сполучені Штати готові запропонувати Ірану в обмін на деескалацію.

    Водночас у Білому домі підтвердили, що американська делегація перебуває в Катарі та продовжує консультації з міжнародними посередниками. Представники катарської сторони повідомили, що діалог наразі ведеться виключно через їхнє посередництво, без прямих контактів між делегаціями США та Ірану, що значно ускладнює процес узгодження позицій.

    Катар у цій ситуації фактично виконує роль ключового дипломатичного посередника, намагаючись утримати сторони в переговорному процесі та не допустити остаточного зриву домовленостей. Країна вже неодноразово виступала майданчиком для непрямих переговорів між Вашингтоном і Тегераном у періоди загострення, і нині знову опинилася в центрі складного дипломатичного процесу.

    Аналітики відзначають, що відмова від прямих переговорів суттєво знижує шанси на швидке досягнення компромісу, оскільки опосередкований формат комунікації через посередників уповільнює ухвалення рішень і збільшує ризик непорозумінь. У таких умовах будь-яка затримка або розбіжність у трактуванні позицій сторін може призвести до нового витка напруженості.

    Reuters також нагадує, що лише наприкінці червня сторони заявляли про досягнення домовленості щодо негайного припинення взаємних атак і підготовки до нового раунду переговорів. Тоді очікувалося, що вже наступного дня після оголошення перемир’я розпочнеться діалог, який мав стати основою для більш довгострокової угоди.

    Однак ситуація швидко змінилася на тлі взаємних звинувачень у порушеннях та нових напружених інцидентів у регіоні. Зокрема, сторони обмінювалися ударами по військових об’єктах, а також висловлювали претензії щодо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці, що лише посилило недовіру між Вашингтоном і Тегераном.

    Іран у свою чергу заявляв про невдоволення активністю американської військової авіації в регіоні, тоді як Сполучені Штати висловлювали занепокоєння щодо атак на торговельні судна, які проходять через стратегічно важливі морські маршрути. Усе це створило додатковий тиск на переговорний процес і ускладнило можливість швидкого політичного врегулювання.

    Попри нинішню кризу, дипломатичні джерела не виключають, що переговори можуть бути відновлені за умови активнішої ролі посередників, насамперед Катару. Водночас експерти попереджають, що без переходу до прямих контактів між США та Іраном процес врегулювання залишатиметься вразливим і нестабільним, а перспектива укладення повноцінної мирної угоди залишається невизначеною.

  • Іран атакував цивільне судно: США завдали ударів у відповідь

    Іран атакував цивільне судно: США завдали ударів у відповідь

    Увечері 26 червня Сполучені Штати Америки завдали серії авіаударів по військових об’єктах Ірану в районі Ормузької протоки. Американська сторона заявила, що операція стала прямою відповіддю на атаку іранських сил по цивільному торговельному судну, яка відбулася днем раніше та, за оцінкою Вашингтона, стала грубим порушенням чинного режиму припинення вогню. Під удар потрапили склади ракетного озброєння, бази безпілотних літальних апаратів, а також берегові радіолокаційні станції, які, за даними США, використовувалися Іраном для ведення військових операцій у районі стратегічно важливої морської артерії.

    Про це повідомило Центральне командування США (CENTCOM) у своїй офіційній заяві, оприлюдненій у соціальній мережі Х.

    У повідомленні зазначається, що американська авіація завдала високоточних ударів по низці іранських військових об’єктів після того, як 25 червня Іран здійснив атаку на цивільне вантажне судно M/V Ever Lovely, використавши ударний безпілотник. За інформацією американського командування, дрон був запущений у режимі “камікадзе” та атакував судно під час його проходження через Ормузьку протоку.

    У CENTCOM уточнили, що в момент атаки судно під прапором Сінгапуру виходило з Ормузької протоки вздовж узбережжя Оману, виконуючи комерційний рейс. Унаслідок удару було поставлено під загрозу безпеку цивільного судноплавства в одному з найважливіших транспортних коридорів світу, через який щодня проходять значні обсяги світових поставок нафти, зрідженого природного газу та інших стратегічно важливих вантажів.

    Американські військові наголосили, що напад Ірану не лише становив загрозу цивільному екіпажу та міжнародному судноплавству, а й порушив умови чинного режиму припинення вогню, який мав забезпечити тимчасову стабілізацію ситуації в регіоні та створити передумови для подальших переговорів.

    «Американські літаки завдали ударів по іранських сховищах ракет і безпілотників, а також по берегових станціях радіолокацій після того, як Іран 25 червня атакував судно M/V Ever Lovely безпілотником, спрямованим в один бік», — йдеться у заяві Центрального командування США.

    У командуванні також різко засудили дії Тегерана, заявивши, що атака на комерційне судно є невиправданою агресією, яка підриває свободу міжнародного судноплавства та створює додаткові ризики для глобальної торгівлі.

    «Невиправдана агресія іранських сил проти комерційного судноплавства явно порушила режим припинення вогню. Більше того, небезпечна поведінка Ірану підірвала свободу судноплавства, оскільки торгівля все активніше здійснюється через цей найважливіший міжнародний торговий коридор», — наголосили у CENTCOM.

    У заяві також підкреслюється, що американські військові продовжать забезпечувати координацію безпечного проходу цивільних і торговельних суден через Ормузьку протоку, а також співпрацюватимуть із міжнародними партнерами для гарантування безпеки морських перевезень у регіоні.

    Водночас журналіст американського видання Axios Барак Равід із посиланням на власні джерела повідомив, що удари США були завдані саме по іранських військових цілях, розташованих у районі Ормузької протоки. За його словами, операція мала обмежений характер і була спрямована виключно на об’єкти, які могли використовуватися для подальших атак на цивільне судноплавство.

    Перед цим, 25 червня, низка міжнародних ЗМІ повідомила, що Іран атакував цивільне торговельне судно, яке проходило Ормузькою протокою. Інцидент одразу викликав занепокоєння міжнародної спільноти, оскільки цей морський маршрут має критично важливе значення для світової економіки. Будь-які атаки на цивільні кораблі можуть призвести до перебоїв у глобальних поставках енергоносіїв, зростання страхових ставок для судноплавних компаній та різкого підвищення напруженості в регіоні.

    Наступного дня президент США Дональд Трамп офіційно підтвердив факт атаки, заявивши, що Іран застосував щонайменше чотири ударні безпілотники для нападу на вантажне судно. За словами американського лідера, один із дронів безпосередньо влучив у цивільний корабель.

    Коментуючи інцидент, Трамп наголосив, що дії Ірану стали прямим порушенням домовленостей про припинення вогню. Йдеться про рамкову угоду, яка нещодавно продовжила перемир’я ще на 60 днів та мала забезпечити сторонам час для проведення переговорів щодо досягнення остаточної угоди про завершення війни. За оцінкою Вашингтона, напад на цивільне судно поставив під сумнів готовність Тегерана дотримуватися взятих на себе міжнародних зобов’язань і став причиною силової відповіді з боку США.

    Останній інцидент свідчить про нове загострення ситуації в районі Перської затоки та Ормузької протоки, яка залишається одним із найбільш стратегічно важливих і водночас найнапруженіших регіонів світу. Через цей морський коридор проходить значна частина світового експорту нафти, тому будь-які військові інциденти в акваторії миттєво привертають увагу міжнародної спільноти та можуть мати наслідки для глобальних ринків і безпеки міжнародного судноплавства.

  • США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    США в ООН поставили Росії ультиматум щодо війни

    Сполучені Штати Америки закликали Російську Федерацію негайно повернутися до переговорів та укласти мирну угоду з Україною, наголосивши, що подальше затягування війни лише погіршує становище Москви. З такою заявою під час екстреного засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй виступив заступник постійного представника США при ООН Ден Негрі.

    Виступ американського дипломата став одним із найгучніших під час засідання, скликаного на прохання України після чергової масштабної російської атаки. Негрі підтвердив, що Вашингтон залишається непохитним у підтримці українського народу та продовжить допомагати Україні захищати свою свободу, незалежність і територіальну цілісність.

    Представник США різко засудив російські удари по цивільній інфраструктурі, житлових районах та об’єктах культурної спадщини. Особливу увагу він звернув на атаки, які завдали шкоди території Києво-Печерської лаври, підкресливши, що подібні дії є неприпустимими та становлять загрозу не лише для України, а й для світової культурної спадщини.

    За словами Негрі, війна триває надто довго і щодня приносить нові людські жертви. Саме тому, наголосив він, настав час переходити від бойових дій до реальної дипломатії та шукати шлях до припинення війни.

    Американський дипломат також послався на позицію президента США Дональда Трампа, яку той озвучив під час саміту країн «Групи семи». За словами Негрі, глава Білого дому чітко дав зрозуміти, що Росія повинна погодитися на мирну угоду та припинити війну.

    «Як чітко заявив президент Трамп під час саміту G7 минулого тижня, Росія повинна укласти угоду. Час не на боці Москви», — заявив представник Сполучених Штатів.

    Окрему частину свого виступу Негрі присвятив втратам, яких зазнає Росія внаслідок затяжної війни. За його словами, російська армія щомісяця втрачає близько 40 тисяч військовослужбовців убитими та пораненими. Такі масштаби втрат, наголосив дипломат, свідчать про надзвичайно високу ціну, яку Кремль продовжує платити за своє рішення вести війну проти України.

    Крім людських втрат, Росія стикається зі зростаючими економічними проблемами. Представник США заявив, що російська економіка перебуває у складному становищі через наслідки війни, міжнародні санкції та дедалі більші витрати на військову кампанію. На його думку, ці фактори лише посилюватимуть тиск на Москву в найближчі місяці.

    Водночас Негрі звернув увагу на здатність України адаптуватися до викликів війни та впроваджувати інноваційні рішення на полі бою. За його словами, українські сили демонструють високий рівень технологічної гнучкості та ефективності, що дозволяє успішно протистояти чисельно переважаючому противнику.

    Американський дипломат підкреслив, що подальша ескалація не здатна принести жодній зі сторін бажаного результату. На його переконання, єдиним шляхом до припинення людських страждань та відновлення стабільності залишається дипломатичне врегулювання.

    «Дипломатія і переговори, а не подальше кровопролиття, є єдиною відповіддю. Ніщо інше не зупинить ці безглузді вбивства», — наголосив Ден Негрі.

    Екстрене засідання Ради Безпеки ООН було скликано 22 червня на запит України після масованого комбінованого удару Росії в ніч на 15 червня. Тоді окупанти випустили по українських містах десятки ракет різних типів та сотні ударних безпілотників. Унаслідок атаки були пошкоджені житлові будинки, об’єкти критичної інфраструктури та культурної спадщини, а також постраждали мирні жителі.

    Під час засідання представники низки держав-членів ООН вкотре наголосили на необхідності припинення російської агресії та дотримання норм міжнародного права. США ж використали майданчик Ради Безпеки для того, щоб ще раз публічно підкреслити свою підтримку України та закликати Кремль до негайних переговорів.

    Заява про те, що «час не на боці Москви», стала одним із найжорсткіших сигналів на адресу Росії з боку Вашингтона за останній час. У США переконані, що продовження війни лише збільшуватиме втрати Росії на фронті, поглиблюватиме економічні труднощі та посилюватиме міжнародну ізоляцію країни. Саме тому, наголосив Ден Негрі, Кремль має якнайшвидше обрати шлях дипломатії та погодитися на мирну угоду, яка дозволить зупинити війну та врятувати тисячі людських життів.