Позначка: припинення вогню

  • Мир ближче, але без чітких гарантій: що відомо про декларацію щодо України

    Мир ближче, але без чітких гарантій: що відомо про декларацію щодо України

    Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо створення багатонаціональних сил, які мають забезпечити дотримання режиму припинення вогню в Україні.

    Як зазначає британське видання The Telegraph, цей крок розцінюється як прогрес і політичний успіх, адже, за оцінкою журналістів, уперше за понад рік українці, американці та європейці «співали одну пісню». У матеріалі йдеться, що мир нині ближчий, ніж будь-коли раніше, оскільки сторони перебувають на етапі формування угоди про безпеку, яка має запобігти новому нападу Росії на Україну після припинення бойових дій.

    Зокрема, Зеленський, Макрон і Стармер оголосили про плани створення англо-французьких сил безпеки, які можуть бути задіяні в Україні після встановлення режиму припинення вогню. Передбачається, що ці сили стануть частиною ширшого багатонаціонального механізму стримування.

    Водночас спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф заявив, що дипломати «майже завершили» роботу над протоколами безпеки, покликаними не допустити повторення війни. За його словами, ці протоколи мають забезпечити захист України у разі нового нападу, однак конкретні механізми залишаються невизначеними.

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, зі свого боку, заявляв, що Сполучені Штати нібито погодилися на «сильні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки» та певний американський механізм забезпечення безпеки. Він також пообіцяв, що Німеччина візьме на себе відповідальність за Україну та безпеку континенту загалом, утім утримався від приєднання до ініціативи Великої Британії та Франції щодо розміщення сил безпосередньо на місцях.

    The Telegraph наголошує, що питання гарантій безпеки є ключовим компонентом будь-якої мирної угоди. Видання зазначає, що українці не погодяться на мир або територіальні компроміси без упевненості в тому, що Росія не зможе знову атакувати.

    Разом із тим журналісти підкреслюють, що сам механізм забезпечення безпеки наразі фактично не узгоджений. Деталі не були публічно озвучені, а лідери обмежилися згадкою про участь США у спостереженні за дотриманням режиму припинення вогню.

    У відповідь на запити щодо конкретики Віткофф заявив, що американські військові «думали про це», але уникнув прямих відповідей. За оцінкою видання, це означає, що ключова гарантія безпеки — чіткий сигнал про те, що повторний напад на Україну означатиме війну зі США, — досі відсутня.

    Журналісти також нагадали, що раніше британські посадовці пропонували ідею розміщення американських літаків у Польщі або Румунії для підтримки українських, французьких і британських сил на землі. Чи залишається ця пропозиція актуальною, наразі невідомо.

    На думку The Telegraph, саме ці деталі визначатимуть різницю між реальним стримуванням і формальними гарантіями. Водночас у Парижі, за словами журналістів, були помітні ознаки відновлення єдності Заходу. Велика Британія і Франція пішли далі, ніж очікувалося, намагаючись переконати Дональда Трампа, що Європа готова взяти на себе більший тягар власної безпеки.

    Втім, видання іронічно підсумовує: попри позитивні сигнали, остаточні відповіді щодо миру залишаються «за наступним пагорбом».

  • Президент пояснив, коли мирну угоду можуть винести на референдум

    Президент пояснив, коли мирну угоду можуть винести на референдум

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що ратифікація можливого документа про завершення війни може відбутися шляхом загальнонаціонального референдуму, якщо мирна угода передбачатиме особливий формат вирішення територіального питання. Йдеться, зокрема, про ідею створення потенційної вільної економічної зони на Донбасі. Про це глава держави повідомив, коментуючи окремі пункти проєкту базового документа між Україною, США, Росією та європейськими партнерами.

    За словами Зеленського, у межах 14-го пункту мирного плану обговорювалася пропозиція, відповідно до якої російські війська мали б вийти з частини українських регіонів — Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей, а Україна водночас мала б залишити Донбас. На цій території, за задумом авторів пропозиції, передбачалося створення вільної економічної зони.

    Президент наголосив, що чинне українське законодавство не дозволяє реалізувати такий сценарій без застосування особливого механізму ухвалення рішень. Саме тому, у разі винесення подібної ініціативи на порядок денний, єдиним легітимним шляхом може бути загальнонаціональний референдум.

    Глава держави підкреслив, що саме громадяни мають вирішити, чи готове суспільство погодитися на такий формат завершення війни. Водночас він уточнив, що на референдум має бути винесений не окремий пункт, а весь документ про мир загалом — з можливістю дати відповідь «так» або «ні».

    Зеленський також зазначив, що підготовка до всеукраїнського волевиявлення потребує щонайменше 60 днів і можлива виключно за умови повного припинення вогню. За його словами, проведення референдуму без стабільного режиму тиші зробить його нелегітимним і може призвести до внутрішнього розколу в державі.

    Президент визнав, що організація референдуму під час війни є надзвичайно складною через безпекові ризики та неможливість участі громадян, які перебувають на тимчасово окупованих територіях.

    Водночас Зеленський окреслив альтернативний варіант розвитку подій. Якщо територіальне питання буде вирішене за принципом «стоїмо там, де стоїмо», який пропонує Україна, і лінія фронту в Донецькій, Луганській, Запорізькій та Херсонській областях буде де-факто зафіксована та контрольована міжнародними силами, мирну угоду можна буде ратифікувати у Верховній Раді без проведення референдуму.

    Президент підсумував, що у випадку будь-яких рішень, які виходять за межі такого сценарію, одного підпису під угодою буде недостатньо, і остаточне слово має залишатися за суспільством.

  • США і Росія проведуть переговори про війну без України на вихідних у Маямі

    США і Росія проведуть переговори про війну без України на вихідних у Маямі

    Цими вихідними в американському Маямі може відбутися зустріч представників США та Росії, присвячена можливому припиненню війни між Києвом і Москвою. Про це повідомляє Politico з посиланням на власні джерела, обізнані з підготовкою переговорів.

    За інформацією видання, американська сторона планує ознайомити російських чиновників із результатами останнього раунду консультацій у Берліні, де обговорювався оновлений мирний план. Адміністрація США має намір переконати Москву погодитися з новою пропозицією щодо припинення бойових дій.

    Очікується, що до складу російської делегації увійде керівник Російського фонду національного добробуту Кирило Дмитрієв. Сполучені Штати на переговорах представлятимуть спеціальний посланник адміністрації Дональда Трампа Стів Віткофф і зять експрезидента США Джаред Кушнер.

    Водночас, за даними джерел Politico, наприкінці тижня до Маямі має прибути і українська делегація на чолі з радником з національної безпеки Рустемом Умєровим. Українські представники планують окремі переговори з Віткоффом і Кушнером.

    При цьому джерела Axios уточнюють, що на цей момент не передбачено проведення тристоронньої зустрічі за участі офіційних осіб США, України та Росії. Переговори між Вашингтоном і Москвою в Маямі розглядаються як окремий дипломатичний трек.

    У США також заявили про намір найближчим часом скликати групу військових чиновників із країн, що підтримують Україну, для подальшого опрацювання технічних питань, пов’язаних із безпековими гарантіями та територіальними аспектами можливого припинення вогню. За даними Politico, цей формат не пов’язаний безпосередньо з майбутніми американо-російськими переговорами.

    Паралельно європейські лідери протягом останніх двох тижнів працювали над узгодженням конкретних гарантій безпеки для Києва. Серед обговорюваних варіантів — створення демілітаризованої зони вздовж нинішньої лінії фронту, а також зобов’язання щодо підготовки українських військових і моніторингу можливого режиму припинення вогню.

    Один із європейських чиновників на умовах анонімності повідомив, що коаліційні сили, ймовірно, залучатимуть авіацію та безпілотники для контролю ситуації на лінії зіткнення. Водночас частину іноземних військ можуть розмістити на заході України — для сприяння відновленню та реформуванню Збройних сил, а не для безпосередньої участі в бойових діях на передовій.

  • Вибори під час війни: Президент уточнив позицію щодо строків і умов

    Вибори під час війни: Президент уточнив позицію щодо строків і умов

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів в Україні можливе виключно за умови припинення вогню та створення повноцінної безпекової інфраструктури. За його словами, без цих передумов говорити про легітимний і безпечний виборчий процес неможливо.

    Відповідаючи на запитання журналістів, глава держави наголосив, що ключовою умовою для старту виборчого процесу є припинення бойових дій. «Для цього потрібна безпекова інфраструктура. Потрібне для виборів припинення вогню. Якщо припинення вогню буде, той чи інший термін проведення виборів — ми готові до виборів», — зазначив Зеленський.

    Президент нагадав, що раніше йшлося про необхідність щонайменше 60–90 днів для підготовки до голосування. Водночас він підкреслив, що конкретні строки можуть змінюватися і залежатимуть від домовленостей з міжнародними партнерами, а також від результатів переговорів із російською стороною.

    За словами Зеленського, головне завдання влади — забезпечити можливість провести легітимні вибори з легітимним результатом, які не викликатимуть сумнівів ані в українському суспільстві, ані у міжнародної спільноти. Він також акцентував на необхідності тісної співпраці з Верховною Радою для внесення змін до законодавства, які дозволять організувати виборчий процес без додаткового навантаження на громадян у складних умовах війни.

    Президент нагадав, що й раніше неодноразово заявляв: вибори під час війни можливі лише за умови повного припинення вогню. Для досягнення такого результату, на його думку, Сполучені Штати мають вести прямі переговори з Росією.

    Водночас, за інформацією Центральної виборчої комісії, війна РФ проти України вже призвела до серйозних проблем у виборчій інфраструктурі. Наразі в країні функціонує лише близько 75% виборчих дільниць, що ускладнює організацію загальнонаціонального голосування.

    На цьому тлі голова Оболонської районної державної адміністрації в Києві заявив, що столиця має достатню кількість укриттів, які теоретично дозволяють провести вибори з дотриманням безпекових вимог. Водночас питання проведення виборів на загальнонаціональному рівні залишається відкритим і напряму залежить від безпекової ситуації в країні.

  • Ердоган заявив, що між Україною та Росією «невдовзі буде знайдено компроміс», і пообіцяв посередництво Туреччини

    Ердоган заявив, що між Україною та Росією «невдовзі буде знайдено компроміс», і пообіцяв посередництво Туреччини

    Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що між Україною та Росією «невдовзі буде знайдено компроміс», який, на його думку, може відкрити шлях до миру. Він підкреслив, що Анкара готова й далі виступати посередником і «робити все можливе», аби зупинити війну. Про це він сказав, виступаючи на форумі TRT World Forum 2025 у Стамбулі.

    Ердоган нагадав, що Туреччина від початку повномасштабного вторгнення взяла на себе роль посередника і неодноразово саджала українську та російську делегації за один стіл. За словами турецького президента, він окремо обговорював питання припинення вогню і з Володимиром Путіним, і з Володимиром Зеленським, і «підтвердив рішучість надати всю необхідну підтримку для досягнення припинення вогню та подальшого встановлення стабільного миру».

    «Я сподіваюся, що вже невдовзі між сторонами буде знайдено компроміс, який дозволить двом сусіднім народам знову жити поруч у мирі», — заявив Ердоган.

    Його заява прозвучала на тлі заяв Москви про нібито готовність повернутися до переговорів з Україною. Російська сторона говорить про продовження діалогу «в стамбульському форматі» — тобто за посередництва Туреччини. Про це заявив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, стверджуючи, що «всі умови для переговорів є», але натякаючи, що Київ начебто не демонструє політичної волі.

    Україна та Росія вже провели серію прямих контактів у Стамбулі в 2025 році — зокрема у травні, червні та липні. На цих зустрічах сторони узгоджували, зокрема, великі обміни полоненими: перший раунд у травні дав домовленість про обмін «1000 на 1000», що стало найбільшим обміном за час повномасштабної війни. Також обговорювали повернення тіл загиблих і припинення ударів по цивільній інфраструктурі.

    Українська сторона виносила на стіл вимогу негайного припинення вогню, «тиші» вздовж усієї лінії фронту та зупинки атак по енергетичних і житлових об’єктах. У плані, який Київ презентував під час стамбульських контактів і який бачили міжнародні медіа, першим пунктом був повний режим припинення вогню мінімум на 30 днів, а далі — обмін усіх полонених і повернення незаконно депортованих українських дітей.

    Москва на ці умови не погодилась. Публічні сигнали з російського боку свідчили, що Кремль не готовий до фіксованого припинення вогню без попередніх політичних поступок України, а ключові російські фігури прямо заявляли, що мета Росії — не компроміс, а перемога, з вимогами територіальних поступок і обмеження оборонних можливостей України.

    Тобто реальна картина виглядає так: Туреччина публічно підкреслює готовність бути майданчиком для домовленостей і називає мир досяжним «у найближчому часі», Росія говорить про готовність до діалогу, але просуває максимум політичних вимог, а Україна публічно не відмовляється від переговорів як інструменту, але наполягає, що будь-який «компроміс» має починатися з припинення вогню й припинення ударів, а не з поступок у питаннях суверенітету.

    На цьому тлі слова Ердогана про те, що «вже невдовзі буде знайдено компроміс», звучать як політичний сигнал: Анкара хоче й далі залишатися ключовим посередником і демонструвати, що саме Туреччина володіє каналами спілкування і з Києвом, і з Москвою.

  • Речник МЗС: Росія неодноразово порушувала олімпійське перемир’я — Україна готова припинити вогонь негайно

    Речник МЗС: Росія неодноразово порушувала олімпійське перемир’я — Україна готова припинити вогонь негайно

    За словами речника Міністерства закордонних справ України Георгія Тихого, Україна підтримує пропозицію Італії щодо всесвітнього перемир’я під час Зимових Олімпійських ігор (6–22 лютого 2026 року), водночас наголошуючи, що готова до припинення вогню і раніше.

    Тихий констатував, що Росія неодноразово порушувала олімпійські перемир’я в минулому, починаючи воєнні дії під час Олімпад, тому Україна чітко вказує на необхідність реальних дипломатичних кроків для забезпечення безпеки. Він підкреслив, що Україна підтримувала попередню ініціативу США щодо перемир’я, але Росія її проігнорувала.

    Речник зазначив: якщо для Росії потрібне «олімпійське перемир’я», то «нехай буде олімпійське», але Київ наполягає на тому, щоб припинення вогню відбулося якомога раніше за Олімпіаду. За його словами, заява італійського міністра має на меті стимулювати Росію до серйозної дипломатії та реальних кроків до миру.

    Україна, коли виступає за перемир’я, акцентує не лише на деклараціях, а й на механізмах контролю та гарантіях, які могли б забезпечити дотримання режиму припинення вогню. У МЗС наголосили на готовності Києва до діалогу і до конкретних кроків, які можуть дозволити уникнути ескалації під час великого міжнародного заходу.

  • Келлог: Україні не можна віддавати території, бо повернути їх буде майже неможливо

    Келлог: Україні не можна віддавати території, бо повернути їх буде майже неможливо

    Досягнення миру в Україні неможливе без припинення вогню. І російський диктатор Володимир Путін усвідомлює, що якщо погодиться на цей крок, повернутися до активних бойових дій йому буде складно. Про це заявив спеціальний представник президента США Дональда Трампа з питань України, генерал Кіт Келлог, в інтерв’ю лорду Майклу Ешкрофту.

    Келлог наголосив, що особисто він вважає найкращим варіантом саме припинення вогню, але Дональд Трамп прагне досягти повноцінної мирної угоди. «Путін цього не хоче, він досі думає, що може перемогти військовим шляхом. Але я так не вважаю», – підкреслив генерал.

    За його словами, російські війська майже повністю окупували Луганську область і прагнуть захопити всю Донецьку. Водночас Україні не можна відмовлятися від своїх територій, адже повернути їх у майбутньому буде майже неможливо.

    Келлог також наголосив на моральному вимірі війни: «Це протистояння добра і зла. Путін – не хороший хлопець. Те, що він робить, жорстоко і жахливо».

    Генерал додав, що нинішні лідери Європи – канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр Британії Кір Стармер та глава уряду Польщі Дональд Туск – уже сприймають Росію як екзистенційну загрозу, хоча ще кілька років тому цього не визнавали.

    Окремо він прокоментував і ядерні погрози Москви: «Путін говорить це, щоб залякати людей: “Я ядерна сила”. То й що? На нашому боці теж три – Франція, Британія та США».

  • Росія хоче змусити Україну до переговорів, не зупиняючи війну – ISW

    Росія хоче змусити Україну до переговорів, не зупиняючи війну – ISW

    Росія готується передати Україні так звані “мирні пропозиції” після завершення обміну полоненими, запланованого на 25 травня. Однак, за оцінкою аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), Кремль не прагне до справжнього миру – йдеться про спробу нав’язати Україні умови фактичної капітуляції без припинення бойових дій.

    Про це повідомляє ISW із посиланням на заяви дипломатів.

    23 травня заступник голови Офісу президента Андрій Сибіга зазначив, що Україна очікує отримати проєкт російських пропозицій після завершення третього етапу обміну полоненими. Водночас він не виключив участі президента США Дональда Трампа, а також європейських лідерів у майбутніх переговорах. Крім того, за його словами, можлива й зустріч Володимира Зеленського з Володимиром Путіним.

    Того ж дня глава МЗС РФ Сергій Лавров підтвердив готовність Росії передати Києву проєкт документа щодо “довгострокового врегулювання конфлікту”.

    Однак експерти ISW звертають увагу на те, що Москва нав’язує переговори без зупинки вогню, тоді як позиція України, США та ЄС залишається незмінною – будь-які перемовини можливі лише після повного припинення бойових дій.

    На думку аналітиків, Кремль таким чином хоче змусити Захід визнати частину окупованих територій та створити нову переговорну рамку, де російська військова перевага тисне на Україну.

    «Росія не відмовилася від цілі знищити українську державність. Навіть у форматі “мирних переговорів” Путін продовжує просувати сценарій, де Україна має капітулювати. І це триватиме доти, доки він вірить у свою військову перевагу», – йдеться у звіті ISW.

    Фактично, за оцінкою аналітиків, Москва використовує дипломатію як інструмент тиску, не маючи наміру зупиняти війну, а лише – змусити Україну до поступок на умовах, що вигідні Кремлю.

  • Зеленський прибуде до Стамбула незалежно від позиції Росії

    Зеленський прибуде до Стамбула незалежно від позиції Росії

    За інформацією джерела в Офісі президента, глава ОП Андрій Єрмак розробив план, який дозволить Україні перехопити ініціативу у питанні переговорів щодо припинення вогню. Йдеться про намір президента Володимира Зеленського прибути до Туреччини у четвер, навіть якщо Росія не погодиться на повномасштабне перемир’я з 12 травня.

    Згідно з задумом, такий крок дозволить зберегти за Україною репутацію ініціативної сторони, яка прагне миру. У той же час, Зеленський нібито відмовиться від будь-яких переговорів з російською делегацією, якщо до Стамбула не прибуде особисто Володимир Путін.

    Це означає, що Київ не визнає жодних кулуарних або формальних перемовин із представниками Москви, а лише готовий говорити напряму з очільником Кремля.

    Така позиція, за задумом Єрмака, дозволить публічно продемонструвати щире бажання України досягти справедливого миру, не поступаючись у принципових питаннях. Крім того, присутність Зеленського в Туреччині без Путіна може посилити міжнародну підтримку української сторони та чинити додатковий тиск на Кремль.

    Нагадаємо, раніше Зеленський вже заявив про готовність прибути на можливі переговори в Туреччині та очікує на відповідь російської сторони.

  • Єрмак заявив, що Росія не погодилася на перемир’я з 12 травня

    Єрмак заявив, що Росія не погодилася на перемир’я з 12 травня

    Голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Володимир Путін фактично проігнорував пропозицію щодо припинення вогню з 12 травня. Про це він сказав в інтерв’ю «РБК-Україна».

    «Думаю, для українців це не новина. Ми роками вели переговори з агресором і знаємо, як вони вміють тягнути час. Україна понад усе прагне справедливого і міцного миру. І ми прямо говоримо про це на всіх рівнях. Саме тому ми постійно наголошуємо: Україна готова до будь-яких форматів переговорів», – зазначив Єрмак.

    Він наголосив, що Україна вже підтримала ініціативу США та європейських партнерів про всеосяжне 30-денне припинення вогню і очікує аналогічної реакції від Москви.

    «Сьогодні м’яч на боці Москви. Якщо Кремль дійсно зацікавлений у мирі – він знає, що потрібно робити. Україна – за мир, але не за його імітацію», – підсумував Єрмак.

    Нагадаємо, 10 травня президент Володимир Зеленський разом із лідерами європейських країн звернувся до Росії з ультиматумом: або Кремль погоджується на безумовне припинення вогню з 13 травня, або отримає нові санкції.

    У відповідь Путін запропонував провести прямі переговори з Україною в Туреччині, не давши чіткої відповіді на пропозицію про перемир’я.

    Президент Зеленський заявив, що прибуде до Туреччини в четвер і очікує участі російської сторони в переговорах.