Uanews.life

Позначка: реформи

  • У ДПС готуються нові кадрові зміни: Карнаух можуть перевести на іншу посаду

    У ДПС готуються нові кадрові зміни: Карнаух можуть перевести на іншу посаду

    Державна податкова служба України офіційно повідомила про призначення Теодозії Чернецької на посаду заступниці голови ДПС. На тлі цього в керівництві служби очікуються нові кадрові зміни: за інформацією джерел, виконувачку обов’язків голови Лесю Карнаух можуть перевести на іншу, не нижчу за статусом посаду.

    Офіційна сторінка ДПС у соцмережах підтвердила інформацію про те, що Теодозія Чернецька увійшла до складу керівництва як заступниця голови служби. Відповідне повідомлення з’явилося у Facebook, що фактично закріпило рішення, про яке раніше повідомляли низка публічних джерел.

    Паралельно з цим у податковій сфері активізувалися розмови про можливі кадрові перестановки на найвищому рівні. За словами наших інсайдерів, перебування Лесі Карнаух на посаді в.о. голови ДПС може завершитися найближчим часом — але мова не про пониження. Навпаки, джерела вказують на підготовку її переходу до іншого підрозділу державної влади на вищу та впливовішу позицію.

    Карнаух обіймає посаду виконувачки обов’язків голови ДПС з початку осені. У відомстві її роботу пов’язують з упорядкуванням внутрішніх процесів, посиленням контролю за ризиковими операціями та оптимізацією окремих напрямів адміністрування.

    Призначення Теодозії Чернецької фактично посилює вертикаль управління ДПС у період, коли служба проходить масштабне оновлення. Вона раніше працювала на керівних посадах у податкових органах і вважається спеціалісткою зі складних організаційних процесів.

    За оцінками експертів, синхронні кадрові рішення свідчать про підготовку до більш широкої реформи ДПС, яка охоплює як управлінську структуру, так і підхід до контролю та адміністрування податків. У центрі уваги — необхідність посилення інституційної спроможності служби під час війни та в умовах обмежених ресурсів.

  • Онлайн-покупки та електрокари можуть подорожчати: Нацбанк хоче нових податків

    Онлайн-покупки та електрокари можуть подорожчати: Нацбанк хоче нових податків

    Національний банк України пропонує ввести додаткові податки на непріоритетний імпорт — від іноземних онлайн-покупок до предметів розкоші. Такий крок, на думку регулятора, допоможе зменшити дефіцит державного бюджету, який за дев’ять місяців 2025 року вже перевищив 24,9 мільярда доларів.

    Як зазначено в жовтневому інфляційному звіті НБУ, нове оподаткування може стосуватися посилок з-за кордону вартістю до 150 євро, електромобілів, а також товарів, що не мають критичного значення для економіки під час війни.

    У Нацбанку пояснюють, що подібні заходи покликані збалансувати державні фінанси, скоротити валютний тиск і підтримати макрофінансову стабільність країни. Попри це, в документі визнають: введення таких податків матиме певні негативні наслідки для економіки та споживачів, але вони будуть обмеженими й не вплинуть на обороноздатність держави.

    «Доцільно запровадити оподаткування непріоритетного імпорту, в тому числі посилок, електромобілів та предметів розкоші. Це сприятиме зменшенню дефіциту поточного рахунку державного бюджету та підтриманню макрофінансової стабільності», — йдеться у звіті НБУ.

    За словами економістів, пропозиція може стати чутливою для середнього класу, адже саме він найчастіше користується міжнародними онлайн-магазинами та замовляє товари до 150 євро. Водночас обкладання податком електромобілів може сповільнити темпи електрифікації транспорту в Україні, що суперечить раніше ухваленим державним стратегіям.

    Наразі ініціатива Нацбанку перебуває на етапі обговорення, а для її реалізації необхідно внести зміни до чинного законодавства. Остаточне рішення щодо нових податків має ухвалити уряд спільно з Верховною Радою.

  • СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

    СБУ та Офіс Генпрокурора готують підозру міністру Віктору Ляшку

    За інформацією джерел, Офіс Генерального прокурора спільно з Службою безпеки України готують повідомлення про підозру міністру Віктору Ляшку. Йдеться про можливе нецільове використання державних коштів і схеми, пов’язані з відчуженням санаторіїв на користь осіб, наближених до керівництва міністерства.

    За даними джерел у правоохоронних органах, слідчі перевіряють низку фінансових операцій, пов’язаних із реорганізацією санаторно-курортних закладів, які перебували у підпорядкуванні МОЗ. Йдеться про можливу передачу державних об’єктів у користування приватним структурам, пов’язаним із представниками міністерства.

    Слідчі дії, за інформацією джерел, тривають уже кілька тижнів. У межах розслідування вивчаються контракти на десятки мільйонів гривень, а також документи, що стосуються використання коштів міжнародної допомоги у сфері медицини.

    На тлі розслідування, за словами інсайдерів, в Офісі Президента вже розглядають варіанти заміни Ляшка. Серед головних кандидатів називають його нинішнього заступника Ігоря Копача, який може тимчасово очолити МОЗ у разі усунення або відставки чинного міністра.

  • МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    МВФ: Українська війна може тривати до 2026 року

    Міжнародний валютний фонд підтвердив економічний прогноз для України на 2025 рік, однак застеріг, що поліпшення показників стримується через триваючу війну та атаки Росії на критичну інфраструктуру. Голова Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер зазначив, що очікування продовження війни до 2026 року залишаються ключовим фактором обережного економічного прогнозування.

    В оновленому жовтневому Огляді світової економіки МВФ залишив прогноз зростання реального ВВП України на рівні 2% у 2025 році та 4,5% у 2026-му. Водночас Фонд скоригував очікування щодо державного боргу: за підсумками наступного року він становитиме 108,6% ВВП, що трохи нижче за попередню оцінку у 110%.

    За словами Каммера, МВФ врахував позицію українського уряду, який визнає, що війна триватиме довше, а також наслідки російських ударів по енергосистемі, що гальмують економічне відновлення.

    Він особливо наголосив на важливості структурних реформ — боротьбі з корупцією, посиленні інституцій та підвищенні ефективності врядування. Це, на думку МВФ, стане основою для подальших переговорів про реструктуризацію боргу та просування України до членства в ЄС.

    Окремо Каммер звернув увагу на необхідність мобілізації внутрішніх доходів. Попри значну допомогу від міжнародних донорів, Україна повинна посилити можливості самостійного фінансування бюджету, зокрема через податкову реформу.

    Раніше повідомлялося про тиск з боку МВФ щодо контрольованої девальвації гривні в межах підготовки до нового пакету фінансової підтримки.

  • Опитування: 68% українців не довіряють ТЦК

    Опитування: 68% українців не довіряють ТЦК

    За результатами останнього соціологічного опитування, більшість українців не довіряють територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки. Так, 68% респондентів заявили про недовіру до ТЦК, тоді як лише 24% висловили довіру.

    Для порівняння: у вересні 2024 року рівень недовіри становив 61%, а довіри – 27%. Тобто, попри заяви уряду про реформування системи призову та спроби змінити публічний образ інституції після гучних скандалів, довіра громадян продовжує падати.

    Ще гірші показники у Верховної Ради: парламенту не довіряють 76% опитаних, довіряють – лише 19%. Невисокий рівень підтримки має й новий уряд на чолі з Юлією Свириденко: 30% респондентів не довіряють Кабінету Міністрів, 28% – довіряють, а 42% поки не визначилися зі ставленням.

    Чому українці не довіряють ТЦК?

    Експерти називають кілька ключових причин:

    • Корупція та скандали. Резонансні випадки із «воєнкомами-мільйонерами», незаконними врученнями повісток та жорсткими методами затримань сформували у суспільства вкрай негативне ставлення.

    • Відсутність прозорої комунікації. Громадяни часто не розуміють принципів роботи ТЦК, правил мобілізації та способів оскарження рішень. Це породжує страх, чутки й недовіру.

    Фахівці наголошують: влада має зробити вибір – або ігнорувати настрої суспільства, або провести реальну реформу, перетворивши систему ТЦК на прозору й зрозумілу для громадян, де пріоритетом стане захист прав людини.

  • ЄС заморозив частину допомоги Україні

    ЄС заморозив частину допомоги Україні

    Європейський Союз вирішив утримати 1,5 мільярда євро з фонду допомоги Україні, пояснивши це невиконанням кількох ключових умов, пов’язаних із реформами, верховенством права та боротьбою з корупцією. Про це пише The New York Times, посилаючись на офіційні джерела в Єврокомісії.

    Ідеться про частину з 4,5 мільярда євро в межах ширшого пакету допомоги на суму 50 мільярдів євро, який ЄС пообіцяв Україні на трирічний період. Утримані кошти не можуть бути використані на військові цілі і прив’язані до виконання «контрольних показників» належного врядування. Втім, остаточне рішення ще не ухвалено — гроші можуть бути розблоковані, якщо Україна продемонструє прогрес.

    Україна подала заявку на виділення чергового траншу в червні, хоча, за словами представника Єврокомісії Гійома Мерсьє, не виконала три з 16 обов’язкових пунктів. Серед невиконаних — відсутність призначення суддів до Вищого антикорупційного суду, небажання уряду призначити обраного комісією керівника підрозділу з боротьби з фінзлочинами Бюро економічної безпеки, а також загострення конфліктів між Офісом президента і незалежними антикорупційними органами.

    The New York Times зазначає, що в західних урядах усе більше зростає невдоволення внутрішньою політикою Банкової. Один з експертів, Джеймс Вассерстром, заявив: «Сяйво, безумовно, тьмяніє. У спільноті донорів панує невдоволення Зеленським».

    Навіть новообраний прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, за даними джерел, звертався до Зеленського з зауваженнями щодо впливу на антикорупційні відомства.

    Відмова уряду Зеленського призначити Олександра Цивінського, обраного керівником ключового підрозділу в Бюро економічної безпеки, може поставити під загрозу й програму Міжнародного валютного фонду обсягом 15,6 млрд доларів. Заповнення цієї посади до четверга є формальною умовою продовження траншів.

    Зеленський наразі веде перемовини з лідерами ЄС та США, закликаючи підтримати підвищення зарплат українським військовим, що, за його словами, критично необхідно для мотивації новобранців і підтримки боєздатності ЗСУ. У перемовинах беруть участь Урсула фон дер Ляєн, Марк Рютте, Еммануель Макрон, Кір Стармер, а також американські представники.

    Попри мовчання Банкової щодо рішення ЄС, ситуація засвідчує зростання недовіри з боку західних партнерів до внутрішньої антикорупційної політики України.

  • Глибинна держава – це не змова, а частина еволюції системи

    Глибинна держава – це не змова, а частина еволюції системи

    Глибинна держава — одне з тих понять, що давно вийшло за межі політичної науки і перетворилося на медіа-феномен. У масовій свідомості вона асоціюється з невидимим урядом, змовами, глобальним контролем і силовими структурами, які «насправді всім керують». Це зручне пояснення для всього, що здається незрозумілим, непрозорим або несправедливим у функціонуванні держав.

    Але чи справді глибинна держава — це таємне угруповання в тіні? Чи, можливо, мова йде про складну систему інституцій, зв’язків і процесів, яка просто не лежить на поверхні? Про те, що насправді означає поняття Deep State, чим воно є в різних країнах, і чому без «глибинної» держави не обходиться жодна справжня демократія, — у цьому блозі.

    Що ж таке Deep State?

    І ті, хто ставиться до цього явища нейтрально або позитивно, і ті, хто вважає його причиною всіх бід людства, зазвичай мають на увазі “непублічні механізми політики й управління суспільством та державою”. До непублічної сфери можна віднести кулуарні зв’язки, управлінські, бюрократичні чи корпоративні практики, які впливають на державу і суспільство, але не лежать на поверхні. Це може бути просто буденна робота бюрократії, яка непомітна широкому загалу.

    Уявлення конспірологів або противників Deep State полягає в тому, що є певна “таємна організація”, яка сидить “нагорі” і керує суспільством винятково у власних корисливих інтересах. Звісно, це міф і так не працює.

    Насправді ж управління економікою, фінансами, суспільством та державою — це складний процес, здебільшого бюрократичного і політичного характеру. У будь-якій великій структурі рано чи пізно виникає розписана, структурована бюрократія. Бюрократія не завжди ефективна і майже ніколи не буває динамічною, бо її завдання полягає в іншому — забезпечувати стабільність і керованість.

    Чим складніше суспільство, тим складніше влаштована бюрократія і тим більше там різноманітних гравців. Груп впливу, професійних експертів та чиновників, які вибудовують сталі традиції та культури поведінки в певних інститутах. І все це разом (формальна бюрократія, бізнес-інтереси, неформальні правила, традиції, галузеві та регіональні еліти) й формує складну систему влади.

    Ми маємо справу з безліччю взаємопов’язаних процесів, що часто суперечать одне одному і не мають єдиного центру прийняття рішень. Немає ніякої єдиної “таємної влади”. Проте є безліч відносно самостійних, формальних і неформальних структур.

    Конспірологи ж, прагнучи простих пояснень, “призначають” Deep State таким собі всемогутнім координатором, який заважає “простим людям” чи “істинним реформаторам” втілювати свої геніальні ідеї. Так, трампісти та інші конспірологи-популісти вперто ігнорують складність світу, бо вона їм не зрозуміла і некомфортна.

    Навіщо потрібен Deep State?

    Існування такої складної “багатошарової” системи забезпечує найважливішу річ: безперервність влади та управління державою. Керованість продовжується навіть тоді, коли відбувається серйозний зовнішній чи внутрішній стрес системи.. Наприклад, в Україні у 2014 та 2022.

    Також Deep State діє як запобіжник. З одного боку, може гальмувати реформи, але з іншого — рятує від необачних і небезпечних “стрибків” в інший бік.

    Навпаки, якщо вся система надмірно централізується і вся влада замкнена на “вертикалі” (як у Путіна в Росії), це робить структуру дуже крихкою. Варто зникнути центру (внаслідок поразки, перевороту чи смерті правителя) — і вся конструкція може розлетітися, бо немає відпрацьованих горизонтальних зв’язків та стійких неформальних інституцій.

    Як проводити реформи в умовах Deep State?

    Спроби “ламати бюрократію” чи “знищувати Deep State” зазвичай призводять до дестабілізації. Водночас ігнорувати гальмівний ефект старих інституцій також нерозумно. Єдиний спосіб — усвідомлювати, що будь-які зміни потребують згуртування зацікавлених сторін. Саме так можна реалізовувати реформи:

    1. Створити коло бенефіціарів — тих, кому реформа вигідна й хто захищатиме її.
    2. Пояснити суспільству сенс змін — щоб був суспільний тиск “знизу”.
    3. Знайти компроміс з тими, хто виступає проти або остерігається змін — в умовах демократії це майже завжди необхідно.
    4. Закріпити результат — у формі законів, ринкових механізмів, неформальних правил, аби нова система стала вигідною й усталеною.

    Це нескінченно далеко від “простих рішень”. Але прості рішення можуть хіба в пекло завести. США нам (світу) це дуже добре ілюструють.

     

    Юрiй Богданов

    Блогер
  • Українці все частіше усиновлюють дітей-сиріт: що змінилося?

    Українці все частіше усиновлюють дітей-сиріт: що змінилося?

    У 2024 році в Україні усиновлено 1270 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Цей показник зріс на 27% у порівнянні з 2023 роком, що свідчить про посилення уваги до проблеми сирітства та активнішу участь українських сімей у процесі усиновлення.

    Про це повідомив голова Державної служби України у справах дітей Петро Добромільський під час брифінгу.

    “За оперативними даними обласних служб у справах дітей, станом на кінець 2024 року усиновлено 1 270 дітей-сиріт  і дітей позбавлених батьківського піклування за рішенням судових органів.

    Показник усиновлених дітей у 2024 році зріс на 27 і більше відсотків, в порівнянні з 2023 роком”, — зазначив Добромільський.

    За його словами, в багатьох країнах, де починалися війни, такий процес був призупинений. В Україні ж цей процес динамічно розвивається, і багато сімей реально виявляють бажання усиновити дітей, а також їх підтримувати.

    Крім того, він наголосив, що з 15 021 дитини, яка може бути усиновлена, вже 11 052 влаштовані до сімейних форм виховання. Кількість кандидатів на усиновлення до кінця 2024 року складає 2 399 осіб, більшість з яких прагнуть усиновити дітей до 5 років.

    Раніше ми писали, що в Україні триває реформа системи догляду та підтримки дітей, спрямована на зміцнення сімей та запобігання розлученню дітей з рідними, а також забезпечення дітей, які цього потребують, сімейними формами виховання.

    Зокрема, Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду дітей безпосередньо співпрацює із 10 демонстраційними регіонами України, які отримують підтримку в реалізації реформи системи догляду та підтримки дітей. У рамках Реформи вже здійснили збір даних про становище дітей та сімей з дітьми та провели ситуаційний аналіз на обласному та місцевому рівнях в кожній з 86 громад.

  • Українська армія: нові правила проходження служби за стандартами НАТО

    Українська армія: нові правила проходження служби за стандартами НАТО

    Кабінет Міністрів України схвалив проєкт указу президента Володимира Зеленського, який внесе значні зміни у правила проходження військової служби в Збройних силах України (ЗСУ), Національній гвардії та Державній спеціальній службі транспорту. Ці зміни, за словами урядовців, наблизять українську армію до стандартів НАТО, що є важливим кроком на шляху до подальшої інтеграції з Альянсом.

    Про це у своєму Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

    Які зміни очікують військових

    • Кар’єрне зростання після війни – отримання звань та посад відбуватиметься за конкурсом (за рейтингом), а не лише за вислугу років.
    • Система ротацій – військовослужбовців переводитимуть на різні посади для набуття нового досвіду та підвищення професійного рівня.
    • Оновлення контрактної служби – планується впорядкувати систему підписання та продовження контрактів, що зробить її прозорішою та ефективнішою.
    • Запровадження нових видів служби – з’явиться базова військова служба та служба резервістів.
    • Скасування строкової служби – традиційний формат призову більше не застосовуватиметься, акцент буде зроблено на контрактній та резервній службі.

    За словами народного депутата Олексія Гончаренка, ці зміни є частиною великої військової реформи, яка впроваджує стандарти НАТО. Проте, через активну фазу війни, багато норм почнуть діяти лише після завершення бойових дій.

    Нагадаємо, що новий закон про мобілізацію набув чинності 18 травня 2024 року. Він передбачає зміни в порядку призову та уточнює повноваження органів влади у сфері мобілізації. Крім того, у грудні Кабмін ухвалив низку нових постанов, що регулюють надання відстрочок та зміну даних військовозобов’язаних у додатку “Резерв+”.

  • Олексій Арестович має намір балотуватися в президенти України

    Олексій Арестович має намір балотуватися в президенти України

    Олексій Арестович офіційно повідомив про свій намір брати участь у виборах президента України. Про це він розповів у своєму Telegram-каналі, а також оприлюднив перелік перших 10 указів, які планує підписати у разі перемоги.

    Серед ключових ініціатив – захист бізнесу, лібералізація економіки, реформа армії та перегляд законодавства. Арестович також наголосив на особливій ролі держави у гарантуванні прав і свобод громадян, створенні технократичного уряду та реформуванні силових структур.

    Що передбачають перші укази Арестовича?

    Політик запропонував комплекс реформ, спрямованих на посилення безпеки, економічне зростання та гарантію прав і свобод громадян.

    1. Захист Церкви та свободи віросповідання
    Будь-які спроби силового захоплення храмів пропонується розглядати як злочини проти національної безпеки. Відповідальні особи будуть затримані без права внесення застави.

    2. Захист прав і свобод громадян
    Арестович заявив, що будь-яке порушення конституційних прав буде жорстко розглядатися, а спроби обмежити права за мовною, релігійною або етнічною ознакою матимуть суворі наслідки.

    3. Захист бізнесу та приватної власності
    Політик пообіцяв заборонити несанкціоновані перевірки бізнесу, а дозволені перевірки проводити не частіше ніж раз на рік за чіткою процедурою.

    4. Аудит держави та її фінансів
    Арестович ініціюватиме перевірку всіх доходів і витрат бюджету, а також аналіз структури державної та приватної власності з розкриттям кінцевих бенефіціарів.

    5. Аудит законодавства
    За його словами, понад 70% українських законів суперечать Конституції. У разі виявлення таких документів він планує накладати вето та блокувати їх виконання.

    6. Економічні реформи
    Передбачено лібералізацію податкової системи, зниження бюрократії та зменшення податкового навантаження. Також він обіцяє реформувати митну політику та забезпечити доступність адміністративних процедур.

    7. Демографія та соціальна політика
    Планується медична реформа, яка передбачає профілактику хвороб та доступ до якісних медичних послуг. Пенсійна реформа передбачає накопичувальні програми та підвищення пенсій.

    8. Реформа економіки
    Створення спеціального комітету, який розроблятиме законодавчі ініціативи для економічного розвитку.

    9. Освіта та наука
    Реформа освіти передбачає укрупнення університетів, розвиток професійних закладів та оновлення підходів до шкільної освіти.

    10. Реформа армії та силових структур
    Збройні сили України, за планом Арестовича, мають перейти на “ізраїльсько-швейцарську” систему резервної армії:

    • Компактна армія чисельністю до 250-300 тисяч осіб
    • Резервна армія до 1 мільйона осіб

    Також він запропонував створити технократичний уряд національного порятунку, до складу якого входитиме опозиція (не менше третини міністрів).

    Оголошення Арестовича про участь у виборах та його програма викликали активні дискусії у суспільстві. Дехто підтримує його ідеї про реформи та лібералізацію економіки, інші ж критикують за популістичні заяви та потенційні ризики посилення президентської влади.

    Очікується, що найближчим часом політик представить детальніші плани своєї виборчої кампанії та перші кадрові призначення у разі перемоги.