Uanews.life

Позначка: Reuters

  • Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Кім Чен Ин показав нову ракетну зброю з елементами ШІ: у світі занепокоєні співпрацею КНДР і Росії

    Північна Корея заявила про випробування нових ракетних систем із технологіями штучного інтелекту, а за запуском особисто спостерігав лідер країни Кім Чен Ин. У КНДР стверджують, що нова зброя здатна працювати в умовах “сучасної війни” та використовує системи автоматичного наведення й розпізнавання цілей.

    Про це повідомило державне агентство KCNA. Інформацію також оприлюднили Reuters та південнокорейські аналітики.

    За даними Пхеньяна, під час випробувань перевіряли тактичні балістичні ракети, високоточні крилаті ракети та далекобійні реактивні системи залпового вогню. Особливу увагу приділяли роботі систем управління на базі штучного інтелекту.

    У КНДР заявили, що ракети отримали “інтелектуальні” системи наведення, здатні супроводжувати ціль у режимі реального часу та автоматично коригувати політ на фінальній ділянці траєкторії.

    Кім Чен Ин назвав випробування “успішною модернізацією озброєння відповідно до умов сучасної війни”. За його словами, нові системи мають підвищити ефективність північнокорейської армії та посилити її бойові можливості.

    У Пхеньяні стверджують, що частину нових крилатих ракет планують розгорнути в артилерійських підрозділах поблизу кордону з Південною Кореєю. За заявами КНДР, ракети здатні уражати цілі на відстані до 100 кілометрів.

    Аналітики звернули увагу, що це, ймовірно, перший випадок, коли Північна Корея офіційно заявила про використання штучного інтелекту в ракетному озброєнні.

    Військовий експерт Інституту політичних досліджень Асан Ян Ук пояснив, що йдеться, найімовірніше, про систему автоматичного розпізнавання та супроводу цілі.

    “Мова йде про використання штучного інтелекту під час розпізнавання цілі та наведення ракети”, — зазначив експерт.

    Інший аналітик, Хон Мін із Корейського інституту національного об’єднання, вважає, що КНДР могла модернізувати вже існуючі цифрові системи наведення, додавши до них елементи автоматичного аналізу цілей. Водночас він підкреслив, що реальний рівень технологій Північної Кореї наразі перевірити неможливо.

    Окреме занепокоєння міжнародної спільноти викликає військова співпраця КНДР із Росією. Західні розвідки та уряди неодноразово заявляли, що Північна Корея постачає Москві балістичні ракети та артилерійські боєприпаси для війни проти України.

    За оцінками аналітиків, використання північнокорейської зброї на фронті може допомагати Пхеньяну отримувати реальні бойові дані та вдосконалювати свої ракетні технології.

    Reuters нагадує, що з кінця 2023 року КНДР активно нарощує військову співпрацю з Росією, а Москва та Пхеньян поглиблюють політичні та військові контакти на тлі міжнародних санкцій.

    Напередодні, 26 травня, Північна Корея вже запускала кілька ракет у бік Жовтого моря поблизу західного узбережжя Південної Кореї. Серед них була щонайменше одна балістична ракета малої дальності.

    Ще у 2024 році парламент КНДР за вказівкою Кім Чен Ина офіційно закріпив у конституції статус Південної Кореї як “ворожої держави”. Після цього напруга на Корейському півострові продовжує зростати.

    На тлі заяв про нові ракети зі штучним інтелектом у Південній Кореї, Японії та США вже заявили про необхідність уважно стежити за розвитком військових технологій КНДР.

  • Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про російський GPS-спуфінг: сигнали можуть впливати на всю Європу

    Литва попередила про суттєве розширення російських можливостей у сфері радіоелектронної боротьби, заявивши, що Росія здатна здійснювати підміну та спотворення супутникових навігаційних сигналів GPS на відстані до 450 кілометрів углиб території Європи. Йдеться про технологію GPS-спуфінгу, яка дозволяє створювати фальшиві координати, вводити в оману навігаційні системи та потенційно впливати на безпеку авіації, морського транспорту і критичної інфраструктури.

    Про це заявив заступник голови Служби регулювання зв’язку Литви Даріус Кулєсіу, повідомляє Reuters. За його словами, з початку 2025 року Росія значно розширила свою технічну інфраструктуру для здійснення таких операцій. Зокрема, кількість антен у Калінінградській області, яка межує з країнами Європейського Союзу та НАТО, зросла з трьох до 36, що, на думку литовських фахівців, свідчить про системний характер підготовки до масштабного глушіння та підміни сигналів.

    Калінінградський регіон у цьому контексті розглядається як ключовий вузол російської системи радіоелектронного впливу на Балтійський регіон. Його географічне розташування дозволяє потенційно впливати одразу на кілька країн ЄС, включно з Литвою, Польщею та Латвією, а також на морські та повітряні маршрути в Балтійському морі. Литовські регулятори зазначають, що раніше подібні випадки фіксувалися епізодично, однак тепер вони набули постійного характеру.

    За даними литовської сторони, перші сигнали втручання у GPS-системи спостерігалися ще під час саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році, але тоді вони мали короткочасний і локальний характер. Нині ж, як стверджують у Вільнюсі, йдеться про безперервний і системний вплив, який може бути частиною ширшої гібридної стратегії тиску на країни Європи та Альянсу.

    Зона потенційного впливу російських систем GPS-спуфінгу, за оцінками литовських експертів, охоплює значну частину Північної та Східної Європи. У зоні ризику опиняються акваторія Балтійського моря, Естонія, Латвія, Литва, велика частина Польщі, а також окремі регіони Фінляндії, Швеції та навіть Білорусі. Це означає, що порушення навігаційних сигналів може впливати як на цивільну авіацію, так і на морське судноплавство, де точність GPS є критично важливою для безпеки маршрутів.

    Окрему увагу литовські фахівці звертають на вплив таких технологій на мобільні та телекомунікаційні мережі. У прикордонних районах Литви, особливо поблизу Калінінградської області, вже фіксуються перебої у роботі зв’язку та зниження якості сигналу. За спостереженнями, інтенсивність цих збоїв може зростати у періоди активізації російських систем радіоелектронної боротьби, зокрема на тлі атак українських безпілотників по території Російської Федерації.

    Литовська сторона наголошує, що такі дії створюють не лише технічні незручності, а й реальні ризики для безпеки. Авіаційні служби змушені коригувати маршрути або переходити на резервні системи навігації, що підвищує навантаження на операторів і збільшує ризики помилок. Морські перевізники також стикаються з труднощами у точному визначенні координат, що особливо небезпечно у вузьких судноплавних зонах Балтійського моря.

    Європейські експерти з безпеки вже тривалий час попереджають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби як інструмент гібридного впливу. Подібні методи дозволяють чинити тиск на країни ЄС і НАТО без прямого військового зіткнення, створюючи постійну напругу в критичній інфраструктурі та змушуючи держави витрачати додаткові ресурси на захист навігаційних і комунікаційних систем.

    На тлі цих подій українські розвідувальні структури також повідомляють про посилення російських гібридних операцій, зокрема в інформаційній сфері. За їхніми даними, паралельно з технічними засобами впливу Москва активізує дезінформаційні кампанії, спрямовані на дестабілізацію ситуації в Україні та послаблення міжнародної підтримки Києва.

    Таким чином, ситуація з GPS-спуфінгом у Балтійському регіоні розглядається як частина ширшої системної стратегії, яка включає як кібернетичні та радіоелектронні методи впливу, так і інформаційні операції. Експерти наголошують, що такі дії поступово формують нову реальність гібридної безпеки в Європі, де межа між військовими та невійськовими загрозами стає дедалі більш розмитою.

  • ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    ЗМІ: Іран може передати високозбагачений уран Китаю в межах ядерної угоди

    Іран нібито розглядає можливість вивезення зі своєї території запасів високозбагаченого урану за умови, що вони будуть передані Китаю як стороні-гаранту. Про це повідомляють джерела видання Al Arabiya, а також інформаційне агентство Reuters.

    За даними журналістів, Тегеран висуває цю умову в межах переговорного процесу зі США щодо можливої нової ядерної угоди. Іран прагне отримати гарантії того, що його ядерні матеріали після вивезення не опиняться під контролем західних країн і не можуть бути використані як інструмент політичного тиску. Саме тому як потенційного зберігача або кінцевого отримувача урану розглядається Китай, який Іран вважає більш нейтральним та політично прийнятним партнером.

    Паралельно, як повідомляє Reuters, у Досі тривають багатосторонні консультації за участі іранської делегації та міжнародних посередників, зокрема прем’єр-міністра Катару. Переговори охоплюють одразу кілька чутливих напрямів — від контролю за ядерними матеріалами до ситуації навколо Ормузької протоки, яка є ключовим маршрутом світових поставок нафти та газу.

    Окремо обговорюється можливість часткового розмороження іранських активів за кордоном. За задумом переговорників, це може стати елементом “пакетної угоди”, яка передбачатиме поступове зниження напруженості в регіоні та відновлення певних економічних каналів для Тегерана в обмін на обмеження його ядерної програми.

    За інформацією джерел, у США розглядають варіант тимчасового меморандуму, який передбачає 60-денне вікно для переговорів і певне послаблення конфронтації. У межах цього періоду сторони мають спробувати узгодити базові параметри нової ядерної домовленості, включно з контролем за збагаченим ураном та гарантіями нерозповсюдження ядерної зброї.

    Утім, переговорний процес залишається вкрай крихким. Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не має наміру поспішати з укладенням угоди та продовжить тиск на Іран до моменту досягнення конкретних і перевірюваних домовленостей. Окремо він наголосив, що блокада іранських портів і санкційний режим залишатимуться чинними.

    У медіа також нагадують, що попередні переговорні пропозиції вже передбачали можливість вивезення іранських запасів високозбагаченого урану та зобов’язання Тегерана не наближатися до створення ядерної зброї. Однак навіть у межах цих проєктів угод сторони не змогли дійти остаточного компромісу.

    Згодом з’являлася інформація, що Іран відмовився погоджуватися на передачу своїх запасів урану в межах попередніх рамкових домовленостей. Це підкреслює глибокі розбіжності між сторонами, попри продовження переговорів і залучення міжнародних посередників.

    Аналітики відзначають, що пропозиція передати уран саме Китаю може бути спробою Ірану змінити баланс довіри в переговорах і зменшити залежність від західних механізмів контролю. Водночас така модель потребує узгодження одразу з кількома глобальними гравцями, що ускладнює досягнення остаточної угоди.

  • Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Світові ціни на нафту в понеділок різко впали приблизно на 6%, оновивши двотижневий мінімум, на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого просування переговорів між США та Іраном. Ринок відреагував на заяви про те, що сторони можуть наблизитися до рамкової мирної угоди, яка потенційно здатна змінити баланс на глобальному енергетичному ринку. Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, ф’ючерси на нафту марки Brent впали на $5,85, або 5,7%, до $97,69 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на $5,75, або 6%, до $90,85 за барель. Обидва контракти протягом торгової сесії досягали найнижчих значень із 7 травня, що свідчить про різке послаблення “ризикової премії”, яка раніше формувалася через загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Аналітики пояснюють падіння цін передусім очікуваннями можливого дипломатичного прориву між Вашингтоном і Тегераном, який може включати поступове зниження напруги в регіоні та відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку. Саме цей маршрут залишається одним із найважливіших у світі для транспортування енергоносіїв, адже через нього зазвичай проходить близько 20% глобальних поставок нафти та скрапленого природного газу.

    Згідно з ринковими оцінками, навіть незначні сигнали про можливе зниження ризику блокування протоки одразу призводять до падіння цін, оскільки трейдери закладають у вартість бареля менші геополітичні ризики.

    Додатковим фактором стала заява президента Дональда Трампа, який у суботу повідомив, що США та Іран “переважно узгодили” базові параметри можливої угоди. За його словами, домовленість могла б сприяти стабілізації регіону та відновленню повноцінного руху суден через Ормузьку протоку. Водночас він наголосив, що остаточні рішення ще не ухвалені, а переговори залишаються складними.

    Ринок відреагував на ці сигнали миттєво, однак аналітики застерігають, що ситуація залишається вкрай нестабільною. Будь-яке нове загострення або зрив переговорів може швидко повернути ціни до попередніх максимумів. Учасники ринку також враховують, що попередні дипломатичні ініціативи між США та Іраном неодноразово зривалися вже після перших ознак прогресу.

    Керівник стратегії сировинних ринків ING Воррен Паттерсон зазначив, що ринок може реагувати обережніше, ніж раніше, оскільки інвестори вже стикалися з ситуаціями, коли переговори зривалися після короткострокового оптимізму. На його думку, нинішнє зниження цін є радше “реакцією на очікування”, ніж підтвердженням реальних змін у балансі постачання.

    Водночас енергетичний аналітик MST Marquee Саул Кавонік зазначив, що попри всі ризики, на ринку з’явилося “обережне світло в кінці тунелю”, яке може забезпечити короткострокове полегшення для цін на нафту. Однак він також наголосив, що ситуація залишається далекою від стабільності.

    Окрему роль у формуванні ринкових очікувань відіграє Ормузька протока. До ескалації конфлікту вона залишалася головним маршрутом для експорту енергоносіїв із Перської затоки. Будь-які ризики її блокування одразу призводили до стрибків цін на нафту і СПГ, а також до зростання страхових тарифів для танкерів. Саме тому навіть чутки про можливе відновлення нормального руху через протоку здатні суттєво впливати на котирування.

    Експерти наголошують, що навіть у разі досягнення мирної угоди повне відновлення стабільного постачання енергоносіїв може зайняти місяці. Це пов’язано з необхідністю відновлення безпечних маршрутів судноплавства, розблокування частини суден, що залишалися у регіоні, а також поступового відновлення роботи інфраструктури, яка могла бути пошкоджена під час конфлікту.

    Раніше повідомлялося, що затяжне блокування Ормузької протоки створювало ризики глобального економічного спаду, який у найгірших сценаріях порівнювали з фінансовою кризою 2008 року. Саме тому будь-які сигнали про деескалацію одразу викликають сильні коливання на енергетичних ринках.

    Аналітики підкреслюють, що ринок нафти зараз перебуває в стані високої чутливості до геополітичних новин, а будь-яка заява сторін переговорів між США та Іраном може в найближчі дні знову різко змінити цінову динаміку.

  • З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    Після майже тримісячної паузи в одному з найважливіших морських енергетичних коридорів світу почалося поступове відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Танкери зі скрапленим природним газом (СПГ) та сирою нафтою знову виходять із Перської затоки та прямують до азійських ринків, зокрема до Китаю та Пакистану.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані компаній з відстеження суден LSEG та Kpler.

    За даними агентства, відновлення руху відбувається після майже трьох місяців фактичного блокування або різкого скорочення транзиту через загострення безпекової ситуації в регіоні. Причиною стали наслідки збройного конфлікту на Близькому Сході, зокрема американо-ізраїльської операції проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого і різко підвищила ризики для цивільного судноплавства.

    Ормузька протока залишається критично важливою точкою глобальної енергетичної логістики. Через неї зазвичай проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Будь-яке обмеження руху в цьому районі одразу впливає на світові ціни на енергоносії, страхові тарифи для суден і маршрути постачання для Азії та Європи.

    Після відновлення руху першими у протоку почали виходити газовози, які тривалий час залишалися у режимі очікування або були змушені затримати розвантаження.

    Одним із ключових суден став танкер СПГ Fuwairit під прапором Багамських Островів. Він перетнув Ормузьку протоку в понеділок після завантаження у катарському порту Рас-Лаффан наприкінці березня. Судно рухається до Пакистану, де його розвантаження очікується 26 травня. Експерти зазначають, що такі поставки мають критичне значення для енергосистеми країни, яка значною мірою залежить від імпорту СПГ.

    Інший газовоз, Al Rayyan, також успішно залишив район Перської затоки та прямує до Китаю. Його прибуття очікується наприкінці червня. Китай залишається одним із найбільших імпортерів скрапленого газу у світі, тому відновлення регулярних поставок через протоку є для нього стратегічно важливим.

    Паралельно з газовим сегментом активізувався і нафтовий експорт. Супертанкер Eagle Verona вийшов із Ормузької протоки в суботу та взяв курс на китайський порт Нінбо. Очікується, що судно прибуде 12 червня. Танкер ходить під прапором Сінгапуру та зафрахтований трейдинговою компанією Unipec, що входить до структури найбільшого нафтопереробного концерну Азії Sinopec.

    За даними Reuters, судно перевозить близько 2 мільйонів барелів іракської сирої нафти сорту Basrah. Вантаж було завантажено ще 26 лютого, але подальший рух затримався через різке погіршення безпекової ситуації в регіоні.

    Eagle Verona також входив до групи танкерів, для яких раніше Малайзія зверталася до Ірану з проханням дозволити транзит. З цієї групи п’ять суден уже залишили Перську затоку, тоді як ще два залишаються заблокованими в регіоні та очікують дозволу на вихід.

    Окремо повідомляється, що минулого тижня ще три великотоннажні нафтові танкери (VLCC) змогли покинути Перську затоку та вирушили до Китаю і Південної Кореї, маючи на борту приблизно 6 мільйонів барелів сирої нафти.

    До початку ескалації ситуації в регіоні судноплавний трафік через Ормузьку протоку становив у середньому від 125 до 140 проходжень суден на добу. Після загострення конфлікту значна частина цього потоку була зупинена або перенаправлена, що спричинило накопичення сотень суден у Перській затоці.

    За оцінками галузевих аналітиків, нині близько 20 тисяч моряків залишаються фактично заблокованими на бортах суден у регіоні, очікуючи дозволу на вихід або зміну маршруту.

    Фахівці попереджають, що навіть часткове відновлення руху не означає повної стабілізації. Страхові ставки для суден у регіоні залишаються високими, а судновласники продовжують враховувати ризики раптової ескалації. Водночас поступове відкриття протоки може знизити тиск на світові ціни на нафту та СПГ, які різко зросли під час блокування.

    Аналітики підкреслюють, що Ормузька протока залишається одним із найбільш чутливих стратегічних вузлів світової енергетичної системи, де будь-які політичні або військові загострення миттєво трансформуються у глобальні економічні наслідки.

  • Марін Ле Пен знову заговорила про вихід Франції з військового командування НАТО: хто вона, чому її пов’язують із Росією та що це означає для Європи

    Марін Ле Пен знову заговорила про вихід Франції з військового командування НАТО: хто вона, чому її пов’язують із Росією та що це означає для Європи

    Французька ультраправа політикиня Марін Ле Пен знову опинилася в центрі великої політичної дискусії після заяви про необхідність виходу Франції з інтегрованого військового командування НАТО. Її слова вже викликали жорстку реакцію французького уряду та нову хвилю суперечок щодо майбутнього європейської безпеки, ролі США у захисті Європи та потенційного впливу Росії на внутрішню політику країн ЄС.

    Про це повідомляє Reuters.

    Ле Пен заявила, що Франція повинна залишитися членом НАТО, однак має вийти зі структури інтегрованого військового командування Альянсу. За її словами, Париж повинен повернути собі «стратегічну автономію» та менше залежати від рішень Вашингтона.

    «Ми маємо вийти з інтегрованого командування НАТО. Ми повинні залишитися в НАТО, але вихід із командування не завадить взаємодії з союзними силами», — заявила політикиня.

    Подібна позиція не є новою для Ле Пен. Вона роками виступає за посилення національного суверенітету Франції, критикує Брюссель, європейську бюрократію та надмірний, на її думку, вплив США на європейську політику.

    Хто така Марін Ле Пен

    Марін Ле Пен народилася 5 серпня 1968 року в передмісті Парижа Нейї-сюр-Сен. Вона є донькою Жана-Марі Ле Пена — засновника ультраправої партії «Національний фронт», яка десятиліттями асоціювалася у Франції з жорстким націоналізмом, антиміграційною риторикою та численними політичними скандалами.

    За освітою Ле Пен — юристка. Після навчання вона працювала адвокаткою, але згодом повністю перейшла у політику та почала кар’єру в партії батька.

    У 2011 році вона очолила «Національний фронт» і почала масштабну кампанію з так званої «дедемонізації» партії — спроби позбутися найбільш радикального іміджу, який сформувався за часів Жана-Марі Ле Пена.

    Саме Марін Ле Пен у 2018 році перейменувала партію на «Національне об’єднання», намагаючись зробити її більш прийнятною для широкого електорату.

    За останні роки Ле Пен тричі балотувалася у президенти Франції й поступово перетворилася на одну з найвпливовіших політикинь країни. На виборах 2022 року вона вийшла до другого туру та отримала понад 40% голосів, програвши Еммануелю Макрону.

    Чому її пов’язують із Росією

    Тема зв’язків Марін Ле Пен із Росією залишається однією з найгостріших у французькій політиці.

    Ще у 2014 році партія Ле Пен отримала кредит у російському банку First Czech Russian Bank на суму близько 9 млн євро. Це стало одним із головних аргументів критиків, які звинувачували політикиню у надто тісних контактах із Москвою.

    Сама Ле Пен неодноразово виступала за покращення відносин із Росією та роками критикувала санкції проти Кремля.

    До початку повномасштабної війни РФ проти України вона також відкрито висловлювала симпатії до Володимира Путіна. У французьких медіа регулярно згадували її зустріч із російським президентом у Москві у 2017 році під час президентської кампанії.

    Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Ле Пен дещо пом’якшила риторику, однак і надалі виступає проти різкого посилення військової підтримки України та критикує окремі рішення НАТО.

    Її опоненти у Франції регулярно нагадують про російський кредит та політичні симпатії до Кремля, особливо коли Ле Пен говорить про зменшення ролі НАТО чи необхідність «нової архітектури безпеки» в Європі.

    Чому її заява про НАТО викликала резонанс

    Питання НАТО сьогодні є особливо чутливим для Європи через війну Росії проти України та загальне погіршення безпекової ситуації на континенті.

    Франція входить до числа ключових військових держав Альянсу та має ядерну зброю. Тому будь-які заяви про зміну ролі Парижа в НАТО автоматично викликають серйозну реакцію як у Європі, так і у США.

    Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко розкритикував пропозицію Ле Пен.

    «Такі заклики виглядають необґрунтованими та повністю безвідповідальними», — заявив він.

    За словами Барро, зараз Європі навпаки необхідно зміцнювати оборонну єдність та посилювати координацію між союзниками.

    Водночас сама Ле Пен апелює до історії Франції. Вона нагадує, що у 1966 році президент Шарль де Голль уже виводив країну з інтегрованого військового командування НАТО, прагнучи більшої незалежності від США.

    Франція повернулася до повноцінної участі у військовій структурі Альянсу лише у 2009 році за президентства Ніколя Саркозі.

    Однак нинішня ситуація суттєво відрізняється від часів холодної війни. Сьогодні Європа фактично живе в умовах найбільшого військового конфлікту на континенті з часів Другої світової війни.

    Чому це важливо для України

    Для України позиція Ле Пен має особливе значення через її вплив у французькій політиці та потенційні наслідки для НАТО й підтримки Києва.

    Хоча останнім часом політикиня стала обережнішою у заявах щодо Росії, вона продовжує виступати проти глибшого втягування Франції у війну та критикує окремі рішення щодо військової допомоги Україні.

    Експерти також звертають увагу, що будь-яке послаблення єдності НАТО або зменшення ролі Франції у військовій структурі Альянсу може бути вигідним Кремлю.

    На цьому тлі президент Франції Еммануель Макрон займає іншу позицію. Він також говорить про необхідність «стратегічної автономії Європи», але бачить її через посилення європейської ролі всередині НАТО, а не через дистанціювання від Альянсу.

    Саме тому нинішня дискусія навколо заяв Ле Пен фактично стала частиною ширшої боротьби за майбутнє європейської безпеки та роль Франції у новій архітектурі оборони континенту.

  • США та Іран наблизилися до угоди про припинення війни: що відомо про переговори, роль Трампа та позицію Ізраїлю

    США та Іран наблизилися до угоди про припинення війни: що відомо про переговори, роль Трампа та позицію Ізраїлю

    США та Іран, схоже, опинилися найближче до масштабної дипломатичної домовленості від початку нового загострення на Близькому Сході. У Вашингтоні та Тегерані вже відкрито говорять про підготовку рамкової угоди щодо припинення війни, а перші офіційні документи можуть бути погоджені вже найближчими днями.

    Про це повідомляють Reuters, The Times of Israel, CNN та низка близькосхідних медіа з посиланням на американських та іранських чиновників.

    За даними західних ЗМІ, адміністрація президента США Дональда Трампа зараз робить ставку не на нову масштабну військову кампанію, а на дипломатичний сценарій. Саме тому останніми днями помітно активізувалися закулісні контакти між Вашингтоном, Тегераном, Катаром, Пакистаном та іншими посередниками.

    Держсекретар США Марко Рубіо підтвердив, що переговорний процес перебуває на фінальному етапі.

    «Є ймовірність того, що сьогодні, завтра або через кілька днів у нас з’явиться що сказати. Певного прогресу досягнуто, певна робота ведеться», — заявив він журналістам.

    За словами Рубіо, США продовжують вимагати від Ірану відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства та передачі запасів високозбагаченого урану під міжнародний контроль. Водночас у Вашингтоні наголошують, що Дональд Трамп прагне завершити конфлікт саме дипломатичним шляхом.

    Американські чиновники також підтверджують, що зараз обговорюється меморандум про взаєморозуміння — документ, який має стати базою для майбутньої повноцінної мирної угоди.

    Паралельно свою позицію озвучив і Тегеран. Представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив державному телеканалу IRIB, що сторони вже фактично завершують підготовку рамкової угоди.

    За його словами, документ міститиме 14 основних пунктів, а детальні переговори щодо остаточного договору можуть тривати ще від 30 до 60 днів.

    «Наразі ми перебуваємо в процесі завершення роботи над цими меморандумами про взаєморозуміння», — заявив Багаї.

    Водночас іранська сторона дає зрозуміти, що не готова зараз обговорювати ключове для США питання — власну ядерну програму. За словами Багаї, Тегеран хоче спершу зосередитися саме на припиненні бойових дій у регіоні, включно з Ліваном.

    «На даному етапі ми не будемо обговорювати деталі ядерного питання. Ми вирішили приділити першочергову увагу нагальному для нас питанню: припиненню війни на всіх фронтах», — заявив представник іранського МЗС.

    Фактично це означає, що сторони можуть піти шляхом поетапної деескалації: спочатку — перемир’я та стабілізація ситуації на Близькому Сході, а вже потім — переговори про ядерну програму Ірану, санкції та регіональний вплив Тегерана.

    Окрему увагу зараз привертає різке охолодження між Вашингтоном та Ізраїлем. За інформацією The New York Times і CNN, адміністрація Трампа останніми днями фактично відсунула уряд Біньяміна Нетаньягу від переговорного процесу.

    Причиною стали серйозні розбіжності щодо подальших дій проти Ірану. Якщо Білий дім дедалі більше схиляється до дипломатичного сценарію, то ізраїльське керівництво, навпаки, наполягає на продовженні військової операції та нових ударах по іранських об’єктах.

    CNN із посиланням на американських чиновників повідомляє, що Трамп був незадоволений надто оптимістичними оцінками Нетаньягу щодо швидкої перемоги у війні. У Вашингтоні дедалі більше побоюються, що затяжний конфлікт може втягнути США у масштабну регіональну війну.

    Крім того, американська адміністрація серйозно занепокоєна ситуацією навколо Ормузької протоки, яку Іран фактично частково блокує вже кілька місяців. Через це світові ринки зіткнулися з новим стрибком цін на нафту та ризиками для глобальної логістики.

    Саме питання Ормузької протоки зараз називають одним із ключових у переговорах. Через неї проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу, а її перекриття створює ризики глобальної енергетичної кризи.

    У переговорах також активну роль почав відігравати Пакистан. Після візиту начальника штабу армії Пакистану Асіма Муніра до Тегерану іранські чиновники вперше відкрито заговорили про можливість компромісу зі США.

    Аналітики припускають, що Ісламабад зараз виступає одним із неформальних посередників між сторонами. Пакистан традиційно має робочі відносини як із Вашингтоном, так і з Тегераном, що дозволяє йому бути каналом комунікації у кризових переговорах.

    Попри дипломатичний прогрес, ситуація залишається надзвичайно нестабільною. У США прямо заявляють, що у разі провалу переговорів готові повернутися до жорсткого сценарію.

    Сам Дональд Трамп раніше вже заявляв, що «ця проблема буде вирішена так чи інакше».

    Водночас експерти зазначають, що нинішня адміністрація США значно обережніше ставиться до перспектив нової великої війни на Близькому Сході після виснажливих конфліктів останніх десятиліть.

    Тому зараз Білий дім намагається уникнути одночасного загострення одразу на кількох напрямках — в Ірані, навколо Тайваню та у війні Росії проти України.

    Якщо рамкову угоду все ж буде підписано найближчими днями, це може стати першим великим дипломатичним проривом у регіоні за останні роки. Однак остаточне врегулювання конфлікту все ще залежатиме від десятків суперечливих питань — від ядерної програми Ірану до ролі Ізраїлю та майбутньої архітектури безпеки на Близькому Сході.

  • Зеленський жорстко відповів Мерцу щодо «урізаного» членства України в ЄС

    Зеленський жорстко відповів Мерцу щодо «урізаного» членства України в ЄС

    Президент України Володимир Зеленський розкритикував ідею так званого «асоційованого» членства України в Європейському Союзі без права голосу, яку запропонував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Український лідер заявив, що Київ не погоджується на формат «неповноцінної участі» у ЄС та заслуговує на рівноправне членство.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист Зеленського до керівництва Європейського Союзу.

    За даними агентства, президент України назвав несправедливою модель, за якої Україна могла б бути присутньою у структурах ЄС, але не мала б права голосу під час ухвалення рішень.

    «Було б несправедливо, якби Україна була присутня в Європейському Союзі, але залишалася без права голосу», — наголосив Зеленський у листі.

    Документ був адресований голові Європейської ради Антоніу Кошті, президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідісу, країна якого нині головує у Раді ЄС.

    У зверненні Зеленський підкреслив, що Україна не може погодитися на «напівзаходи» у питанні європейської інтеграції, особливо з огляду на роль Києва у стримуванні російської агресії.

    «Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливе ставлення та рівні права в Європі», — заявив президент.

    Зеленський також зазначив, що після політичних змін в Угорщині з’явилося більше можливостей для просування переговорів про вступ України до ЄС.

    «Настав час рухатися вперед у питанні членства України повноцінним і змістовним чином», — підкреслив глава держави.

    Ідея «асоційованого членства» пролунала раніше від канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Він запропонував проміжний формат інтеграції між статусом кандидата та повноцінним членством у ЄС. За задумом Берліна, українські представники могли б брати участь у самітах та роботі європейських інституцій, однак без права голосувати.

    У Німеччині пояснювали таку ініціативу необхідністю поступової інтеграції України в європейські структури на тлі складного процесу реформ та дискусій щодо майбутнього розширення ЄС.

    Втім, в Україні ця пропозиція викликала неоднозначну реакцію. Частина експертів розцінила її як спробу створити «другий сорт членства» для Києва або відтермінувати повноцінний вступ України до Євросоюзу.

    У Єврокомісії після заяв Мерца наголосили, що підтримують дискусію щодо майбутнього України в ЄС, але будь-які формати інтеграції мають базуватися на принципі заслуг країн-кандидатів і не повинні підміняти повноцінний процес вступу.

    Питання членства України в ЄС залишається одним із ключових напрямків української зовнішньої політики після початку повномасштабної війни. У червні 2022 року Україна офіційно отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, а у 2023 році ЄС погодив відкриття переговорів про членство.

    Однак сам процес вступу може тривати роками та вимагатиме масштабних реформ у сферах правосуддя, антикорупційної політики, економіки та державного управління.

    На цьому тлі Київ дедалі активніше наполягає на тому, що Україна має отримати чіткі політичні гарантії повноцінного членства, а не проміжні або символічні формати участі у європейських структурах.

  • Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генштаб: у Старобільську ЗСУ вдарили по штабу “Рубікону”, а не коледжу

    Генеральний штаб Збройних сил України заявив, що російська сторона поширює маніпулятивну інформацію щодо нібито удару по цивільному об’єкту у тимчасово окупованому Старобільську Луганської області. У ЗСУ наголосили, що в ніч на 22 травня українські сили завдали серії ударів виключно по військових об’єктах, які використовувалися російською армією, а повідомлення про атаку на гуртожиток коледжу є частиною інформаційної кампанії Кремля.

    У Генштабі підкреслили, що російські медіа активно просувають версію про нібито ураження цивільної інфраструктури, однак реальні цілі операції були пов’язані з військовою логістикою, командними пунктами та інфраструктурою російських сил на окупованій території.

    “В російських медіа активно поширюється маніпулятивна інформація щодо нібито ураження Збройними Силами України об’єктів цивільної інфраструктури на тимчасово окупованій території України”, — заявили у Генштабі.

    Українське військове командування окремо наголосило, що всі удари здійснювалися відповідно до норм міжнародного гуманітарного права та були спрямовані виключно проти законних військових цілей.

    За офіційною інформацією ЗСУ, у ніч на 22 травня українські сили уразили низку важливих об’єктів російської військової інфраструктури. Серед них — нафтопереробний завод, склади боєприпасів, засоби протиповітряної оборони, пункти управління та райони зосередження особового складу російської армії.

    Окремо Генштаб повідомив про удар по одному зі штабів російського спецпідрозділу “Рубікон” у районі Старобільська. Йдеться про так званий “Центр перспективних безпілотних технологій”, який спеціалізується на застосуванні дронів, координації атак безпілотників та розробці нових тактик використання БПЛА у війні проти України.

    У ЗСУ наголошують, що представники цього підрозділу регулярно беруть участь в атаках на українські міста та цивільну інфраструктуру. Саме тому штаб “Рубікону” розглядався як законна військова ціль.

    Аналітики зазначають, що останнім часом Україна дедалі активніше завдає ударів по центрах управління російських безпілотних систем, оскільки дрони стали одним із головних інструментів російських атак по тилових регіонах України. Удари по таких штабах мають на меті не лише фізичне знищення інфраструктури, а й дезорганізацію системи управління безпілотними операціями.

    Заява Генштабу пролунала після різкої реакції російського диктатора Володимира Путіна, який звинуватив Україну в “обстрілі гуртожитку коледжу” у Старобільську та заявив про необхідність “удару у відповідь”.

    За словами Путіна, атака нібито була цілеспрямованою і не могла бути випадковим наслідком роботи російської ППО або систем радіоелектронної боротьби. Він стверджував, що українські дрони “тричі били по одному й тому самому місцю”, що, на його думку, нібито свідчить про навмисний характер удару.

    Російські державні медіа та пропагандистські ресурси одразу почали активно поширювати цю версію, намагаючись представити атаку як удар по цивільному об’єкту. Водночас українська сторона фактично вказує, що Росія використовує подібні інформаційні кампанії для відволікання уваги від успішних українських ударів по військовій інфраструктурі.

    Останніми тижнями Україна значно активізувала атаки по об’єктах російського військово-промислового комплексу, нафтопереробних заводах, складах пального та командних центрах як на території РФ, так і на окупованих територіях України.

    За даними Reuters, майже всі великі нафтопереробні заводи у центральній частині Росії або тимчасово зупинили роботу, або суттєво скоротили виробництво через регулярні атаки українських безпілотників. Це створює дедалі більший тиск на російський паливний ринок і військову логістику.

    Паралельно російські регіони дедалі частіше стикаються з атаками дронів, вибухами та перебоями у роботі критичної інфраструктури. Аналітики зазначають, що війна, яка раніше для багатьох росіян залишалася “далекою”, тепер усе більше переноситься безпосередньо на територію самої Росії.

    За оцінками соціологів і російських джерел, населення країни-агресора дедалі сильніше реагує на питання безпеки у власних регіонах, а новини про удари по НПЗ, складах або військових об’єктах викликають значно більше занепокоєння, ніж повідомлення з фронту.

    На цьому тлі Кремль посилює інформаційні кампанії про нібито “удари по цивільних”, намагаючись сформувати образ України як сторони, що атакує мирне населення. Водночас Україна послідовно наголошує, що її операції спрямовані виключно проти військових цілей та інфраструктури, яка забезпечує російську агресію.

    Експерти звертають увагу, що інформаційне супроводження таких подій стає дедалі важливішою частиною війни. Росія намагається використовувати будь-які інциденти для внутрішньої мобілізації населення та виправдання нових ударів по Україні, тоді як Київ акцентує на тому, що ціллю атак є військові об’єкти та логістика противника.

    Таким чином, ситуація навколо Старобільська стала не лише черговим епізодом бойових дій, а й частиною масштабного інформаційного протистояння між Україною та Росією на тлі зростання інтенсивності українських ударів по тиловій інфраструктурі агресора.

  • ЄС відтермінував санкції проти виробника чіпів для дронів РФ

    ЄС відтермінував санкції проти виробника чіпів для дронів РФ

    Європейський Союз вирішив тимчасово відтермінувати повне застосування санкцій проти китайського виробника напівпровідників Yangzhou Yangjie Electronic, який раніше був внесений до санкційних списків через підозри у постачанні компонентів, що використовуються у російському військово-промисловому комплексі. Йдеться про дев’ятимісячний перехідний період, який, за задумом Єврокомісії, має дозволити європейським компаніям поступово перебудувати ланцюги постачання та уникнути різких перебоїв у виробництві.

    Як повідомляє Reuters, Європейська комісія запропонувала зберегти компанію у санкційному списку, однак дозволити тимчасове продовження комерційної взаємодії для підприємств ЄС. У Брюсселі пояснюють, що таке рішення продиктоване необхідністю мінімізувати ризики для промисловості Євросоюзу, насамперед автомобільного сектору, який уже стикався з дефіцитом електронних компонентів після попередніх хвиль санкцій проти китайських постачальників.

    У Єврокомісії наголошують, що санкційна політика залишається інструментом стратегічного тиску, але водночас вона не повинна створювати критичні збої у внутрішньому ринку ЄС. Там підкреслюють, що головна мета обмежень полягає у зміні поведінки компаній, які опосередковано або прямо сприяють російській військовій агресії проти України, але механізм їх впровадження має враховувати економічні наслідки для самих країн Євросоюзу.

    Причиною включення Yangzhou Yangjie Electronic до санкційних списків стали дані про те, що її електронні компоненти були виявлені у російських безпілотниках та планерних авіабомбах, які використовуються у війні проти України. У Брюсселі прямо заявляють, що продукція компанії зафіксована у зразках озброєння, яке застосовують російські військові на фронті, що стало підставою для санкційного рішення.

    Водночас у ЄС визнають, що ситуація ускладнюється глибокою залежністю європейської промисловості від азійських, насамперед китайських, постачальників мікроелектроніки. Після того як низка інших китайських виробників потрапила під санкції у попередніх пакетах обмежень, частина європейських компаній була змушена переорієнтуватися саме на Yangzhou Yangjie Electronic як альтернативного постачальника. Це, у свою чергу, створило ризик серйозних перебоїв у виробництві автомобілів, промислового обладнання та електроніки в Європі у разі негайного припинення співпраці.

    Європейська комісія підкреслює, що запропоноване відтермінування не означає пом’якшення санкційної політики як такої, а є технічним перехідним механізмом, який дозволяє бізнесу адаптуватися до нових умов. Для набуття чинності цього рішення необхідна одностайна підтримка всіх держав-членів ЄС, що означає подальші політичні консультації між столицями країн блоку.

    Окремо в Брюсселі нагадують, що санкційний тиск на Росію та пов’язані з її оборонною промисловістю компанії залишається системним і поступово посилюється. У межах останнього, 20-го пакета санкцій Євросоюз розширив обмеження проти російського енергетичного сектору, додав десятки суден так званого “тіньового флоту”, а також запровадив нові заходи проти компаній із третіх країн, які допомагають обходити санкційні режими.

    За даними європейських і українських аналітичних структур, проблема обходу санкцій через треті країни, зокрема Китай, залишається однією з ключових у війні технологічних ланцюгів постачання. Українська служба зовнішньої розвідки оцінює, що понад 90% критичних компонентів подвійного призначення, які використовуються Росією у виробництві озброєнь, надходять через китайські виробничі або транзитні канали, включно з напівпровідниками, мікросхемами та іншою електронікою.

    Таким чином, рішення про дев’ятимісячне відтермінування санкцій щодо Yangzhou Yangjie Electronic стало прикладом складного балансу, у якому Європейський Союз намагається одночасно зберегти санкційний тиск на постачальників для російського ВПК і не допустити критичних збоїв у власній промисловості, яка залишається залежною від глобальних ланцюгів постачання.