Uanews.life

Позначка: російська агресія

  • Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    Росія атакувала дронами іноземне судно біля Одеси: удар по морському коридору та жертви серед цивільних

    У ніч проти 24 квітня Росія здійснила чергову атаку по Одеському регіону, вдаривши безпілотниками не лише по цивільній інфраструктурі, а й по торговельному судну, яке рухалося українським морським коридором у Чорному морі. Під удар потрапив балкер під прапором Сент-Кіттс і Невіс, що прямував до портів Великої Одеси. Про це повідомили в Адміністрації морських портів України та керівництво Одеської області.

    За попередніми даними, судно було уражене щонайменше двома дронами. Унаслідок атаки на борту виникла пожежа, однак екіпаж зміг оперативно локалізувати займання та не допустити масштабних наслідків. Інформація про загиблих або постраждалих серед членів екіпажу наразі не надходила, однак сам факт атаки на іноземне судно в акваторії Чорного моря викликає серйозне занепокоєння, адже йдеться про безпеку міжнародного судноплавства.

    Цей інцидент став ще одним підтвердженням того, що Росія продовжує системно атакувати українську портову інфраструктуру та логістичні маршрути, зокрема так званий український морський коридор, який забезпечує експорт зерна та інших товарів. Після зриву «зернової угоди» саме цей маршрут став критично важливим для економіки України та глобальної продовольчої безпеки.

    Паралельно з атакою на судно під ударом опинилася й цивільна інфраструктура Одеси. За словами місцевої влади, вибухи пролунали вночі, і внаслідок обстрілу було пошкоджено житлові будинки. Зокрема, постраждали дві двоповерхівки та один триповерховий будинок. Найтрагічнішим наслідком атаки стала загибель подружжя — чоловіка і жінки віком по 75 років. Ще близько 15 людей отримали поранення, частину з них госпіталізували з різними травмами.

    Рятувальні служби оперативно прибули на місце подій, ліквідували наслідки обстрілу та надали допомогу постраждалим. Фото з місця події, оприлюднені ДСНС, свідчать про значні руйнування житлового сектору, вибиті вікна, пошкоджені дахи та сліди пожеж.

    Атака на судно під іноземним прапором має не лише військовий, а й серйозний міжнародний вимір. Подібні удари можуть розглядатися як загроза глобальній навігації та порушення принципів свободи судноплавства. Український морський коридор функціонує попри постійну небезпеку, і саме через нього проходять вантажі, важливі для багатьох країн світу. Ураження такого судна може вплинути на страхування перевезень, логістику та загалом на готовність іноземних компаній працювати з українськими портами.

    Експерти зазначають, що Росія таким чином намагається тиснути не лише на Україну, а й на міжнародну спільноту, створюючи ризики для світової торгівлі. Особливо це стосується зернового експорту, адже Україна залишається одним із ключових постачальників аграрної продукції на глобальні ринки. Будь-які атаки на портову інфраструктуру або судна можуть призвести до зростання цін на продовольство та нестабільності на ринках.

    Водночас українська сторона продовжує забезпечувати роботу морського коридору, попри регулярні обстріли. Це стало можливим завдяки посиленню систем протиповітряної оборони, координації з міжнародними партнерами та адаптації логістичних маршрутів. Однак такі атаки, як удар 24 квітня, демонструють, що ризики залишаються високими.

    Одеський регіон від початку повномасштабної війни є однією з ключових цілей російських атак. Порти Великої Одеси — це стратегічні об’єкти, через які проходить значна частина українського експорту. Саме тому вони регулярно зазнають обстрілів із застосуванням ракет і безпілотників.

    Станом на 24 квітня 2026 року повномасштабна війна Росії проти України триває вже 1521-й день. За цей час Росія неодноразово атакувала цивільні об’єкти, житлові будинки, енергетичну інфраструктуру та транспортні вузли. Удари по портам і суднам стали окремим напрямом тиску, спрямованим на економіку України.

    Міжнародна реакція на подібні інциденти традиційно включає засудження атак та заклики забезпечити безпеку цивільного судноплавства. Однак експерти наголошують, що подальший розвиток ситуації залежатиме від рівня підтримки України з боку партнерів, зокрема у сфері безпеки морських шляхів.

    Попри складну ситуацію, українські порти продовжують працювати, а судна — заходити до них, що свідчить про стійкість системи та важливість цього напрямку для економіки країни. Водночас кожна така атака, як удар по балкеру під прапором Сент-Кіттс і Невіс, підвищує градус напруженості та нагадує, що Чорне море залишається зоною підвищеної небезпеки.

  • «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    «Я тут як солдат»: принц Гаррі в Києві звернувся до Путіна із закликом зупинити війну

    Під час неанонсованого візиту до Києва Принц Гаррі виступив на Київському безпековому форумі із жорсткою заявою щодо війни Росії проти України. У своїй промові він публічно звернувся до Володимира Путіна із закликом зупинити бойові дії та припинити страждання людей.

    «Саме зараз є шанс зупинити цю війну, запобігти подальшим стражданням як українців, так і росіян. Жодна нація не виграє від тих людських втрат, за якими ми спостерігаємо», — заявив герцог Сассекський під час виступу.

    У промові він різко розкритикував дії російських військ, звинувативши їх у масових злочинах проти цивільного населення, включно з вбивствами, тортурами, сексуальним насильством і примусовою депортацією людей, зокрема дітей. За його словами, світ не повинен звикати до війни або ставати байдужим до її наслідків.

    Особливий акцент Гаррі зробив на тому, що виступає не як політик, а як людина з військовим досвідом.
    «Я тут як солдат, який розуміє, що таке служба, як гуманітарний діяч і як друг України», — підкреслив він.

    Він наголосив, що війна в Україні — це не лише боротьба за території, а й за цінності, суверенітет і принципи демократії, які мають значення для всього світу.

    Візит принца Гаррі до України відбувся 23 квітня та став уже третім від початку повномасштабної війни. Основною метою поїздки була участь у Київському безпековому форумі, де він долучився до обговорення разом із міжнародними експертами та українськими ветеранами.

    Напередодні в інтерв’ю британським медіа він пояснював, що прагне підтримати українців і привернути увагу міжнародної спільноти до наслідків російської агресії. За його словами, важливо нагадувати світу, з чим щодня стикається Україна, та підтримувати тих, хто працює в надзвичайно складних умовах.

    Це не перший його візит до України. У квітні 2025 року він відвідав Львів, де побував у реабілітаційному центрі Superhumans Center, який займається лікуванням і протезуванням військових та цивільних, постраждалих від війни. Пізніше, у вересні 2025 року, він знову приїздив до Києва, де на власні очі побачив наслідки російських обстрілів і вшанував пам’ять загиблих.

    Під час нинішнього візиту Гаррі також зустрівся з українськими ветеранами та учасниками бойових дій, підкресливши важливість їхнього досвіду для міжнародної спільноти. Він неодноразово наголошував, що війна в Україні має глобальне значення і її наслідки виходять далеко за межі регіону.

    Його виступ викликав широкий резонанс, адже він поєднав особистий військовий досвід із гуманітарною позицією. У своїй промові принц не лише закликав до миру, а й підкреслив відповідальність світових лідерів за припинення війни.

    Візит принца Гаррі став не лише символічним жестом підтримки, а й важливим сигналом для міжнародної спільноти про необхідність активніших дій для завершення війни.

  • Україну не можна «відкласти» через кризу з Іраном — Зеленський

    Україну не можна «відкласти» через кризу з Іраном — Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародні переговори щодо завершення війни Росії проти України не можуть бути відкладені через загострення ситуації на Близькому Сході та зосередження уваги США на протистоянні з Іраном. На його думку, світові партнери мають одночасно працювати над усіма глобальними кризами, а не переносити українське питання на другий план.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю телеканалу CNN, коментуючи поточну міжнародну дипломатичну ситуацію.

    Зеленський наголосив, що нинішній етап міжнародної політики характеризується одночасним загостренням кількох конфліктів, зокрема війни Росії проти України та напруженості між США й Іраном. За його словами, це створює ситуацію, коли увага ключових партнерів України розподіляється між різними напрямами, що впливає на швидкість ухвалення рішень.

    Президент підкреслив, що розуміє складність для США, які змушені реагувати на кілька криз одночасно, однак зауважив, що війна в Україні триває щодня і не може бути поставлена «на паузу» у дипломатичному порядку денному.

    У своїй заяві Зеленський окремо наголосив, що Україна не може бути відтермінованим пунктом міжнародних переговорів.

    «Україна – це не “трохи пізніше”. Україна вже переживає таку велику трагедію, що ми мусимо знайти спосіб вирішувати ці питання паралельно», — зазначив президент.

    Він додав, що будь-яка затримка в ухваленні рішень щодо підтримки України безпосередньо впливає на ситуацію на фронті, рівень захисту цивільного населення та стабільність енергетичної інфраструктури.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню військової допомоги. За його словами, на тлі зростання глобальної напруги виникають труднощі з постачанням окремих типів озброєнь, зокрема засобів протиракетної оборони.

    Йдеться про системи, які критично важливі для захисту України від російських ракетних і дронових атак. Зеленський наголосив, що обмежені виробничі потужності партнерів та підвищений міжнародний попит на озброєння призводять до затримок у поставках.

    Україна, за його словами, продовжує працювати з партнерами над стабілізацією постачань і розширенням виробничих можливостей оборонної промисловості союзників.

    Паралельно триває обговорення можливих форматів мирного врегулювання. Як раніше зазначав міністр закордонних справ Андрій Сибіга, Україна допускає можливість багатосторонніх переговорів за участі України, Росії, США та Туреччини.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик для переговорів і заявляла про готовність приймати нові раунди діалогу. Анкара також відіграє роль посередника в окремих гуманітарних та безпекових питаннях.

    Українська сторона наголошує, що будь-який переговорний процес можливий лише за умови реальної участі ключових міжнародних гравців та без нав’язування умов, які передбачають поступки щодо територіальної цілісності.

    У контексті американської політики Зеленський звернув увагу на те, що деякі ключові переговорники США одночасно залучені до різних міжнародних процесів. Це, за його словами, створює ризик розпорошення уваги між кількома кризами.

    Водночас у США триває внутрішня дискусія щодо зовнішньополітичних пріоритетів. Окремі політики, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс, раніше висловлювалися щодо необхідності переоцінки масштабів залучення США до різних міжнародних конфліктів.

    Україна ж наполягає, що підтримка має залишатися стабільною і передбачуваною, оскільки від неї напряму залежить ситуація на полі бою.

    У Києві підкреслюють, що стратегія «відкласти Україну на потім» є неприйнятною, адже бойові дії тривають щодня, а кожна затримка в рішеннях міжнародних партнерів має реальні наслідки на фронті.

    Українська влада наголошує, що війна з Росією залишається ключовим фактором безпеки в Європі, а тому не може розглядатися як другорядне питання навіть на тлі інших глобальних криз.

    Заява Володимира Зеленського підкреслює, що Україна прагне утримати свою війну в центрі міжнародного порядку денного, попри конкуренцію з іншими глобальними конфліктами. Київ наполягає на необхідності паралельного вирішення криз і збереження стабільної підтримки з боку партнерів, насамперед США, для протидії російській агресії та забезпечення безпеки в Європі.

  • У Києві запускають хвилину мовчання через гучномовці

    У Києві запускають хвилину мовчання через гучномовці

    У Києві завершують тестування міської системи оповіщення, яка щодня о 9:00 транслюватиме хвилину мовчання через гучномовці у публічних просторах. Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації, наголосивши, що ініціатива покликана зробити вшанування загиблих під час війни невід’ємною частиною життя столиці.

    Як зазначила заступниця голови КМДА Ганна Старостенко, у місті прагнуть, щоб хвилина мовчання стала не формальністю, а усвідомленим щоденним ритуалом пам’яті. За її словами, йдеться про вшанування як українських військових, так і цивільних, які загинули внаслідок російської агресії. У міській адміністрації підкреслюють, що така практика має не лише символічне, а й суспільне значення — вона формує культуру пам’яті, солідарності та вдячності.

    Система працює в тестовому режимі з 13 квітня. Щоранку о 9:00 в окремих частинах міста транслюється коротке голосове повідомлення, яке інформує про початок хвилини мовчання. Після цього звучить відповідний сигнал або настає тиша, що має спонукати людей зупинитися хоча б на мить і вшанувати пам’ять загиблих.

    Наразі до системи вже підключено понад 400 точок оповіщення. Йдеться про гучномовці, встановлені на центральних вулицях, у місцях масового скупчення людей, біля транспортних вузлів, на зупинках громадського транспорту, у парках та інших публічних просторах. У КМДА зазначають, що охоплення поступово розширюватиметься, оскільки триває технічна модернізація міської інфраструктури оповіщення.

    У міській владі звертають увагу, що впровадження цієї системи є частиною ширшого процесу оновлення засобів цивільного захисту та інформування населення. Паралельно модернізуються інші елементи системи оповіщення, які використовуються під час повітряних тривог та надзвичайних ситуацій. Таким чином, нова функція — оголошення хвилини мовчання — інтегрується в уже наявну інфраструктуру.

    За словами Ганни Старостенко, під час тестування вже помітна позитивна реакція мешканців: дедалі більше людей зупиняються під час сигналу, припиняють рух або розмови. У КМДА розраховують, що з часом ця практика стане звичною і сприйматиметься як природна частина міського ритму.

    Запровадження щоденної хвилини мовчання також пов’язане з рішенням на загальнонаціональному рівні. Раніше президент України Володимир Зеленський підписав закон, який встановлює проведення хвилини мовчання щодня о 9:00 по всій країні. Відповідно до цього документа, органи місцевого самоврядування мають забезпечити її організацію на своїх територіях, використовуючи доступні технічні засоби.

    У цьому контексті Київ став одним із перших міст, де реалізацію ініціативи перевели у системний формат із використанням міської інфраструктури оповіщення. Очікується, що після завершення тестування система працюватиме на постійній основі, а кількість точок трансляції буде збільшуватися, щоб охопити максимальну частину міста.

    У КМДА наголошують, що хвилина мовчання — це не лише про пам’ять, а й про усвідомлення ціни свободи та незалежності. Вона покликана нагадувати мешканцям про втрати, яких зазнала країна, і водночас об’єднувати суспільство навколо спільних цінностей. Саме тому міська влада розглядає цю ініціативу як важливий елемент формування громадянської свідомості в умовах війни.

  • Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранкові обстріли на Херсонщині: є поранені та удар по маршрутці

    Ранок 17 квітня у Херсонській області пройшов під черговими російськими обстрілами та атаками дронів, унаслідок яких постраждали цивільні мешканці, а в самому Херсоні було уражено маршрутний автобус. Про це повідомили в Херсонській обласній військовій адміністрації та підтвердив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько.

    За інформацією Херсонська ОВА, атаки відбувалися упродовж ранкових годин і включали як застосування реактивних систем залпового вогню, так і ударних безпілотників. Обстріли традиційно припали на цивільні райони та населені пункти, які перебувають поблизу лінії бойового зіткнення.

    Близько 06:00 російські війська відкрили вогонь із реактивних систем залпового вогню по району населеного пункту Новорайськ. Під удар потрапив місцевий мешканець — 63-річний чоловік. Він зазнав численних поранень і травм, зокрема уламкового поранення ноги, вибухової травми, контузії та закритої черепно-мозкової травми. Постраждалого оперативно доправили до лікарні. Медики оцінюють його стан як середньої тяжкості та надають необхідну допомогу.

    Приблизно через пів години після цього російські сили здійснили ще одну атаку — цього разу з використанням ударного безпілотника. Під удар потрапив район поблизу Інженерного, де перебував 70-річний чоловік, який у момент вибуху їхав на велосипеді. Внаслідок атаки він отримав вибухову травму та осколкові поранення кінцівок. Потерпілому надають медичну допомогу, лікарі проводять додаткові обстеження для уточнення ступеня ушкоджень.

    Близько 07:00 під обстріл потрапив і сам Херсон. У Дніпровському районі міста російські війська атакували маршрутний автобус приватного перевізника. Як повідомив начальник Херсонської міської військової адміністрації Ярослав Шанько, транспорт зазнав пошкоджень, однак, за попередніми даними, водій і пасажири не постраждали.

    Окремо зазначається, що цей випадок став черговим ударом по цивільному транспорту в місті, де громадські перевезення продовжують працювати в умовах постійної небезпеки. Попри регулярні атаки, маршрутні перевізники продовжують забезпечувати рух транспорту, оскільки для багатьох мешканців це єдиний спосіб пересування містом.

    Херсон та прифронтові населені пункти області залишаються одними з найбільш уразливих територій України. Через близькість до лінії бойового зіткнення регіон майже щодня зазнає обстрілів із різних видів озброєння. Найчастіше російські війська застосовують реактивні системи залпового вогню, артилерію, дрони-камікадзе та ударні безпілотники, які використовуються як по прифронтових селах, так і по самому Херсону.

    Місцева влада наголошує, що подібні атаки мають системний характер і спрямовані на цивільну інфраструктуру та мирне населення. Через це мешканці регіону змушені постійно перебувати в умовах підвищеної небезпеки, а екстрені служби працюють у режимі постійної готовності.

    На тлі ранкових подій у Херсонській області варто зазначити, що напередодні, пізно ввечері 16 квітня, внаслідок російського обстрілу Сумської області загинула одна людина. Це вкотре підтверджує, що удари по цивільних регіонах України тривають безперервно та охоплюють різні частини країни.

    Наразі медичні працівники продовжують надавати допомогу постраждалим, а правоохоронні органи фіксують наслідки атак для подальшого документування воєнних злочинів.

  • Росіяни скинули шість авіабомб на Печенізьку дамбу на Харківщині

    Росіяни скинули шість авіабомб на Печенізьку дамбу на Харківщині

    Російські війська завдали удару по критичній інфраструктурі Харківської області, скинувши шість керованих авіабомб на Печенізьку дамбу в Чугуївському районі. Про це повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

    За його словами, удар був спрямований по одному з ключових гідротехнічних об’єктів регіону, розташованому на Печенізькому водосховищі. Це водосховище є найбільшим у Харківській області та має стратегічне значення для забезпечення водою значної частини регіону, включно з Харковом та низкою прилеглих громад.

    Синєгубов наголосив, що російські війська системно продовжують атаки на цивільну та критичну інфраструктуру області, застосовуючи різні типи озброєння, зокрема керовані авіабомби та безпілотники. Майже одночасно з ударом по дамбі Харків зазнав комбінованої атаки із застосуванням дронів типу “Молнія” та “Шахед”, що свідчить про синхронізований характер ударів по різних цілях у регіоні.

    На місці події працюють підрозділи ДСНС, Національної поліції та екстреної медичної допомоги. Рятувальники проводять обстеження території, ліквідацію можливих наслідків вибухів, а також перевіряють стан гідротехнічних споруд.

    Фахівці оцінюють можливі пошкодження конструкцій дамби, стан водозливних механізмів і вплив удару на прилеглі території. Окрему увагу приділяють безпеці нижчих за течією населених пунктів та екологічному стану водойми.

    Наразі офіційної інформації про критичні руйнування або зміни у роботі гідроспоруди не повідомлялося, однак оцінка наслідків триває.

    Печенізьке водосховище є одним із ключових водних ресурсів Харківської області. Воно виконує одразу кілька функцій — забезпечує централізоване водопостачання, регулює рівень води в річковій системі регіону та використовується для потреб промисловості й сільського господарства.

    Гідротехнічні споруди такого типу є критично важливими об’єктами інфраструктури, оскільки їх пошкодження може мати наслідки не лише для водопостачання, а й для екологічної рівноваги, включно з ризиками підтоплення або, навпаки, порушення водного балансу в регіоні.

    Печенізька дамба вже ставала ціллю російських атак у 2022 році, коли удари по гідротехнічній інфраструктурі створювали ризики різких змін рівня води у водосховищі. Тоді йшлося про потенційні загрози для населених пунктів уздовж течії, а також про можливі екологічні наслідки.

    Відтоді об’єкт залишається в зоні підвищеної уваги через свою стратегічну роль у системі водопостачання Харківщини.

    Останнім часом російські війська системно завдають ударів по об’єктах енергетики та гідротехнічної інфраструктури України. Українська влада та міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі атаки мають значний вплив на життєзабезпечення цивільного населення, особливо в регіонах, які залежать від централізованих систем водо- та енергопостачання.

    Комбіновані удари із застосуванням авіабомб, ракет і безпілотників ускладнюють роботу систем протиповітряної оборони та аварійних служб.

    Наразі триває уточнення наслідків удару по Печенізькій дамбі. Регіональна влада та профільні служби продовжують моніторинг ситуації, оцінюють стан гідротехнічних споруд і можливі ризики для населення.

  • РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    РФ після завершення «перемир’я» атакувала Україну майже сотнею дронів: ППО знешкодила більшість цілей

    У ніч на 13 квітня, одразу після завершення так званого «перемир’я», російські війська здійснили масовану повітряну атаку по території України із застосуванням ударних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 98 дронів, серед яких Shahed-136/131, «Гербера», «Італмас», а також інші БпЛА, які використовуються як для ударів, так і для перевантаження української системи протиповітряної оборони. Близько 65 із них становили іранські дрони-камікадзе типу Shahed.

    Атака розпочалася в нічний період і тривала кількома хвилями, що ускладнювало роботу сил ППО та змушувало постійно переміщувати та перерозподіляти засоби оборони. Повітряна тривога оголошувалася в низці областей і тривала протягом кількох годин, що свідчить про масштабність та координований характер удару.

    Станом на 08:00, за попередніми даними Повітряних сил, українська протиповітряна оборона знешкодила 87 ворожих безпілотників. Йдеться як про знищення цілей вогневими засобами, так і про подавлення частини дронів засобами радіоелектронної боротьби. Ефективність роботи ППО забезпечувалася багаторівневою системою оборони, до якої були залучені авіація, зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи, сили РЕБ та підрозділи безпілотних систем.

    Попри значний відсоток перехоплення, повністю уникнути влучань не вдалося. За попередньою інформацією, зафіксовано 9 влучань ударних безпілотників у різних локаціях. Також повідомляється про щонайменше один випадок падіння уламків збитих БпЛА. Інформація щодо можливих руйнувань, пошкодженої інфраструктури та постраждалих уточнюється місцевими військовими адміністраціями та екстреними службами.

    У Повітряних силах зазначають, що атака мала ознаки хвилеподібного характеру. Такі удари Росія регулярно застосовує для виснаження української ППО, перевантаження каналів виявлення цілей і змушування витрачати ракети та ресурси на хибні або дешеві цілі. Окрему складність становить одночасне використання різних типів БпЛА — ударних дронів разом з імітаторами, які ускладнюють ідентифікацію та підвищують навантаження на системи спостереження.

    Крім того, російські війська дедалі частіше комбінують маршрути польоту дронів та змінюють висоти, намагаючись обходити зони ураження та виявлення. Це змушує українську ППО працювати в умовах постійної динаміки та високого навантаження.

    Окремо в Повітряних силах наголошують, що станом на ранок повітряна загроза не була повністю ліквідована — в небі над Україною ще фіксувалися ворожі безпілотники, а підрозділи ППО продовжували бойову роботу. Це свідчить про тривалість атаки та її потенційне продовження.

    Масований удар відбувся на тлі заяв про так зване «перемир’я», яке, за оцінками української сторони, не призвело до реального зменшення інтенсивності бойових дій. Навпаки, відновлення атак одразу після його завершення розглядається як черговий етап ескалації та продовження практики повітряного терору проти цивільної та критичної інфраструктури.

    Українська влада та Сили оборони вкотре закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, негайно прямувати в укриття та дотримуватися правил безпеки під час загрози ударів з повітря.

    Ситуація в повітряному просторі залишається напруженою, а ризик нових атак зберігається.

  • Сильні морози сповільнили просування російських військ на фронті

    Сильні морози сповільнили просування російських військ на фронті

    Аномально низькі температури в Україні вплинули на бойові дії на фронті та сповільнили спроби російських окупантів просуватися вперед. Про це заявив начальник відділу комунікацій третьої окремої штурмової бригади Данило Мельников в етері телеканалу «Київ24».

    За його словами, сильний мороз ускладнює дії противника і знижує темпи наступальних спроб. Водночас військовий наголосив, що холод не можна вважати перевагою чи «передишкою» для української сторони, оскільки погодні умови однаково важкі для обох армій.

    Мельников підкреслив, що особливо складною ситуація залишається безпосередньо на передовій. За температур близько мінус 20 градусів українські військові змушені тримати оборону в умовах, де часто немає можливості облаштувати глибокі окопи чи забезпечити повноцінне обігрівання позицій. За його словами, ці умови є серйозним випробуванням для особового складу, який перебуває на лінії зіткнення.

    На тлі морозів бойові дії тривають і на інших напрямках. За даними аналітиків, українські сили відновили свої позиції в Куп’янську, взявши під контроль значну частину міста, яка раніше перебувала у так званих «сірій» та «червоній» зонах. Водночас російські війська продовжують утримувати позиції у північній частині міста.

    Разом із тим противник має окремі тактичні успіхи на Донеччині. Зокрема, російські підрозділи просунулися поблизу Удачного та Гришиного, а також на півдні підконтрольної Україні частини області. Окупанти також зафіксували просування в районі Привільного, що розташоване на напрямку до Слов’янсько-Краматорської агломерації.

    Ситуація на фронті залишається напруженою, а погодні умови лише додають складнощів як для оборони, так і для наступальних дій обох сторін.

  • Удар по святині: російська атака пошкодила Києво-Печерську лавру

    Удар по святині: російська атака пошкодила Києво-Печерську лавру

    Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що у ніч на 24 січня Росія вперше з часів Другої світової війни завдала удару по Києво-Печерській лаврі.

    За його словами, внаслідок атаки були пошкоджені вхід до комплексу Дальніх печер, а також Аннозачатіївська церква. Йдеться про Національний заповідник, який входить до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і протягом століть пережив зміни імперій та руйнівні війни ХХ століття.

    Лубінець наголосив, що удар по лаврі не можна розцінювати як випадковість.

    «Це не випадковість. Це вибір», — заявив він.

    Водночас омбудсмен підкреслив, що атака на Києво-Печерську лавру є лише одним із епізодів масштабного знищення релігійних і культурних об’єктів в Україні. За час повномасштабної збройної агресії Російської Федерації в Україні постраждали понад 700 релігійних споруд, з яких 53 були зруйновані повністю.

    За словами Лубінця, такі дії є системною атакою на культурну, історичну та духовну спадщину українського народу. Руйнування святинь, які перебувають під міжнародним захистом, є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту.

    Крім того, омбудсмен зазначив, що удари по релігійних об’єктах є посяганням на базові права людини — свободу віросповідання, історичну пам’ять та ідентичність.

    «Захист культурної спадщини — це не другорядне питання війни. Це питання відповідальності. Адже культурна спадщина — це не про минуле. Це про нашу ідентичність. Те, за що ми боремося сьогодні», — підкреслив Дмитро Лубінець.

  • «Час слів минув»: що означає різкий виступ Зеленського в Давосі

    «Час слів минув»: що означає різкий виступ Зеленського в Давосі

    Виступ президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі став одним із найжорсткіших за весь час війни. У своїй промові він відкрито заявив, що Європа демонструє нерішучість і неготовність діяти адекватно в умовах російської агресії, попри гучні заяви про підтримку України.

    Зеленський нагадав, що ще рік тому, виступаючи в Давосі, закликав європейські країни навчитися самостійно захищати себе. Проте, за його словами, за цей час континент так і не зробив рішучого кроку від слів до системних дій. Європа, зазначив президент, охоче обговорює майбутнє, але уникає складних рішень у теперішньому, жертвуючи принципами заради короткострокових політичних компромісів.

    Окремо Зеленський зупинився на темі допомоги Україні. Він заявив, що значна частина підтримки з боку європейських країн надходила із запізненням і в обсягах, які не відповідали масштабам загрози. На його думку, жорстка риторика щодо Росії, санкцій і безпеки часто не підкріплювалася реальними діями.

    Президент підкреслив, що новий світовий порядок неможливо побудувати лише деклараціями та обіцянками, якщо вони не підкріплені конкретними рішеннями.

    Порівняння з підходом США

    Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з політикою Сполучених Штатів. Зеленський звернув увагу на те, що американська адміністрація змогла завдати удару по російських фінансових потоках, зокрема по так званому тіньовому флоту, тоді як російська нафта продовжує транспортуватися поблизу європейських берегів.

    Він також зазначив, що міжнародна система правосуддя демонструє вибірковість: деякі авторитарні лідери притягуються до відповідальності, тоді як російський президент досі уникає будь-яких реальних наслідків.

    Питання майбутнього НАТО

    На тлі дискусій про роль США в системі європейської безпеки Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно. За його словами, Альянс значною мірою тримається на припущенні, що Сполучені Штати завжди гарантуватимуть захист.

    Президент прямо поставив запитання: що буде, якщо ця впевненість виявиться хибною?

    Спроба «розбудити» союзників

    Критики зауважують, що така риторика може здатися невдячною з огляду на масштабну допомогу, яку Європа надала Україні з 2022 року. Однак аналітики зазначають: після років постійних закликів і необхідності буквально виборювати підтримку, слова Зеленського виглядають не як докір, а як констатація реальності.

    Президент також нагадав про довоєнні обіцянки щодо членства України в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично заморожена, попри заяви про підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

    Його промова в Давосі стала не спробою образити союзників, а жорстким сигналом небезпеки самозаспокоєння. За оцінкою оглядачів, це була спроба змусити Європу подивитися на війну не як на віддалену кризу, а як на безпосередній виклик власній безпеці.