Uanews.life

Позначка: російська атака

  • Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Росія вдарила по Дніпру: після вибухів спалахнули склади з продуктами

    Російські війська у понеділок, 3 серпня, знову атакували Дніпро. Після удару в місті виникла пожежа на складах, де зберігалися продукти харчування. Про наслідки атаки повідомив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Станом на перші години після удару інформація про можливих загиблих або поранених уточнювалася.

    За словами очільника області, внаслідок російської атаки зайнялися складські приміщення з продовольством. На оприлюднених після удару кадрах було видно значне задимлення. Точна площа пожежі, обсяг знищеної продукції та масштаби пошкодження самих складських приміщень на момент перших повідомлень офіційно не називалися.

    Так само поки немає підтверджених даних про те, який саме тип озброєння застосували російські війська безпосередньо під час цього удару по складах. Тому стверджувати, що йдеться про ракету або конкретний тип безпілотника, до появи офіційної інформації не можна.

    Атака відбулася на тлі вкрай напруженої безпекової ситуації в Дніпропетровській області. У ніч проти 3 серпня російські війська вже застосовували ударні безпілотники проти регіону. За повідомленнями місцевої влади, протягом ночі та ранку під ударами перебували Дніпро і Нікопольський район. Загалом зафіксували понад десять атак БпЛА.

    Таким чином, удар по продуктових складах став продовженням серії атак на область протягом однієї доби.

    Дніпро протягом останніх тижнів регулярно опиняється під російськими ударами, причому серед пошкоджених об’єктів дедалі частіше фігурує цивільна та логістична інфраструктура.

    Лише кількома днями раніше, 30 липня, російські війська атакували термінал «Нової пошти» у Дніпровському районі. Це був уже п’ятий удар по цьому об’єкту від початку повномасштабної війни. Завдяки запровадженим компанією протоколам безпеки тоді вдалося уникнути постраждалих. Того ж дня повідомлялося про удар по адміністративній будівлі підприємства харчової промисловості.

    Ще одна серйозна атака на Дніпро сталася в ніч проти 27 липня. Тоді російські війська застосували безпілотники. За даними Національної поліції, в обласному центрі були пошкоджені підприємство, багатоквартирні житлові будинки, магазини та автомобілі. Правоохоронці після обстрілу розгорнули спеціальний пункт для прийому заяв від мешканців, майно яких зазнало пошкоджень.

    Місцеві джерела повідомляли, що внаслідок тієї атаки постраждали два багатоквартирні будинки, сім автомобілів, магазин, підприємство та торговельні павільйони. В окремих торговельних об’єктах вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені приміщення, де продавали продукти.

    Під ударами опиняється не лише міська забудова, а й транспортна інфраструктура області.

    24 липня російський безпілотник атакував пасажирський поїзд на Дніпропетровщині. Удар припав безпосередньо по локомотиву. Моніторингова група заздалегідь попередила поїзну бригаду про небезпеку, завдяки чому залізничники та пасажири встигли залишити вагони. Постраждалих тоді не було.

    Після атаки «Укрзалізниця» організовувала подальший рух пасажирів безпечнішим маршрутом. За повідомленнями профільних ресурсів, локомотив унаслідок влучання зазнав надзвичайно серйозних пошкоджень.

    Російські атаки останніх тижнів зачіпають і логістичні об’єкти в інших містах Дніпропетровської області. Наприклад, у ніч проти 20 липня безпілотники атакували Павлоград. За даними Національної поліції, тоді виникла пожежа, було пошкоджено майно на ринку та на складі логістичної компанії.

    Тепер під ударом опинилися вже склади з продуктами безпосередньо у Дніпрі.

    Знищення або пошкодження продовольчих складів потенційно має ширші наслідки, ніж втрата самих будівель. Такі об’єкти є частиною логістичного ланцюга, через який товари надходять до магазинів та інших торговельних точок. Водночас наразі немає офіційної інформації, кому саме належать атаковані 3 серпня склади, яка кількість продукції там зберігалася та чи може удар вплинути на постачання продуктів у місті.

    Так само влада поки не повідомляла про дефіцит продовольства або будь-які перебої з його постачанням. Тому робити висновки про можливий вплив атаки на забезпечення Дніпра продуктами наразі передчасно.

    Рятувальні та екстрені служби після удару працюють із наслідками атаки. Остаточний масштаб руйнувань стане зрозумілим після ліквідації пожежі та обстеження території.

    Дніпро залишається одним із ключових промислових, транспортних і логістичних центрів України. Через місто та область проходять важливі автомобільні й залізничні маршрути, а сам регіон відіграє значну роль у забезпеченні прифронтових територій. На тлі повномасштабної війни область також стала великим центром прийому евакуйованих та переміщених людей.

    Саме тому регулярні удари по підприємствах, складах, поштових терміналах, транспортній інфраструктурі та інших цивільних об’єктах створюють додаткове навантаження на регіон.

    Ситуація 3 серпня вкотре показує інтенсивність атак на Дніпропетровщину. Причому російські війська завдають ударів не лише вночі. Небезпека зберігається протягом доби, а між окремими атаками можуть минати лише кілька годин.

    Офіційні служби закликають жителів області реагувати на сигнали повітряної тривоги та залишатися в укриттях до відбою, оскільки атаки безпілотників і ракет можуть відбуватися повторно.

    Станом на момент перших повідомлень після удару 3 серпня підтверджено займання складів із продуктами харчування. Інформація про можливих постраждалих, точний масштаб пожежі, кількість пошкоджених будівель та інші наслідки ще уточнюється.

  • Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Росія спалила 8 мільйонів українських книжок: пожежу на складі «Ранку» в Харкові не можуть загасити третю добу

    Російський удар по Харкову 1 серпня завдав одного з найтяжчих ударів по українській книговидавничій галузі за час повномасштабної війни. Внаслідок атаки безпілотників був фактично знищений автоматизований логістичний центр видавничої корпорації RNK-Ranok та дистрибуційний центр мережі «КнигоЛенд». За попередньою оцінкою генерального директора видавництва «Ранок» Віктора Круглова, вогонь знищив близько 8 мільйонів книжок. Серед них — сотні тисяч шкільних підручників, які мали потрапити до українських дітей.

    Масштаби пожежі виявилися настільки значними, що станом на 3 серпня її вдалося локалізувати, однак остаточно ліквідувати займання ще не змогли. Площа пожежі після російського удару сягнула близько 10 тисяч квадратних метрів.

    За словами Круглова, удар припав по автоматизованому логістичному центру RNK-Ranok та дистрибуційному центру «КнигоЛенду». Керівник видавництва назвав те, що сталося, атакою на українські освіту та культуру й заявив, що за масштабами втрат книжкової інфраструктури цей удар став безпрецедентним від початку повномасштабного російського вторгнення.

    Перші оцінки були дещо обережнішими. Одразу після атаки представники видавництва говорили про мільйони книжок, охоплених вогнем, а також приблизно 600 тисяч примірників підручників. Після оцінки масштабів руйнувань кількість знищеної продукції оцінили вже приблизно у 8 мільйонів примірників.

    За даними «Детектора медіа», орієнтовна вартість книжок, які перебували на складі, могла становити близько 1 млрд гривень. Це ще не означає, що саме такою буде остаточна сума збитків: до втраченої продукції необхідно додати пошкодження самого логістичного комплексу, обладнання, систем автоматизації та витрати на відновлення інфраструктури.

    Удар стався під час російської атаки безпілотниками на Шевченківський район Харкова. Внаслідок влучання на території складського комплексу почалася масштабна пожежа. На одному майданчику зберігалася продукція «Ранку», а також книжки, пов’язані з дистрибуційним центром «КнигоЛенд».

    Сам Віктор Круглов під час атаки перебував неподалік і розповідав журналістам про ситуацію безпосередньо після удару. За його словами, масштаби займання були величезними, а всередині горіли мільйони книжок.

    Для українського книжкового ринку наслідки атаки виходять далеко за межі втрати одного складу.

    «Ранок» — один із найбільших українських виробників навчальної, методичної та дитячої літератури. Видавництво заснував Віктор Круглов у Харкові ще 1997 року. Компанія має власну виробничу базу, працює з міжнародними видавництвами та створює книжки українською й іншими мовами. На офіційному сайті «Ранок» також зазначає, що створив власний електронний логістичний центр для оперативної доставки продукції по Україні.

    Тому знищення такого центру означає не тільки втрату вже надрукованих книжок. Під ударом опинилася сама система, через яку продукція видавництва зберігалася, сортувалася та розподілялася між книгарнями, школами й іншими замовниками.

    Особливо болючою атака стала напередодні нового навчального року. Серед знищених запасів були шкільні підручники. За першими даними, йшлося приблизно про 600 тисяч таких примірників. Тепер видавництву необхідно не просто відновити складські запаси, а фактично заново надрукувати значну частину продукції.

    Круглов заявив, що компанія має намір продовжувати роботу. За його словами, головним завданням тепер є збереження можливості створювати книжки для українських дітей, друкувати підручники та підтримувати українську освіту й культуру.

    Масштаб удару по «Ранку» особливо помітний на тлі інших російських атак на українську книжкову інфраструктуру. Харків, який історично залишається одним із центрів українського книговидання та поліграфії, систематично потерпає від російських обстрілів.

    І це вже далеко не перший випадок, коли війна безпосередньо знищує книжки, друкарні та видавничі склади.

    Одним із найвідоміших епізодів став російський удар по друкарні «Фактор-Друк» у Харкові 23 травня 2024 року. Тоді загинули працівники підприємства, були поранені люди, а внаслідок пожежі згоріли десятки тисяч книжок. Удар став одним із символів російських атак на українську культурну інфраструктуру.

    Тепер масштаб втрат виявився ще більшим.

    Лише за останній період російські удари також завдавали збитків іншим українським видавництвам і книжковим складам. Тому атака на «Ранок» стала частиною значно ширшої проблеми: український книжковий бізнес змушений одночасно працювати в умовах повітряних атак, руйнування виробничої та складської інфраструктури, перебоїв з енергопостачанням і зростання вартості виробництва.

    Для Харкова ситуація має ще один вимір. Місто залишається одним із головних центрів української видавничої індустрії навіть після років повномасштабної війни. «Ранок» продовжував працювати саме в Харкові, попри близькість до російського кордону та постійну загрозу ударів.

    За інформацією Суспільного, складський комплекс був пошкоджений саме внаслідок російської атаки 1 серпня, а на його території зберігалися книжки кількох видавничих структур.

    Остаточні масштаби матеріальних збитків ще належить встановити. Поки що цифра у 8 мільйонів книжок є попередньою оцінкою керівництва «Ранку». Так само потребуватиме окремої оцінки стан самого логістичного центру та можливість відновлення його роботи.

    Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться про один із найбільших одночасних ударів по книжкових запасах України за роки великої війни.

    У видавництві наголошують, що після атаки отримують численні повідомлення та пропозиції допомоги. Круглов подякував людям, які телефонують, пишуть і підтримують компанію, та заявив, що «Ранок» продовжуватиме роботу.

    Тож після того, як пожежу остаточно ліквідують і фахівці отримають повний доступ до знищених приміщень, видавництву доведеться провести детальну інвентаризацію втрат. Попереду — відновлення логістики, повторний друк книжок та підручників і фактично створення заново запасу, який формувався роками.

    Російський удар знищив мільйони фізичних примірників, але водночас поставив перед українською видавничою галуззю значно ширше питання — як захистити друкарні, склади та логістичні центри в умовах, коли вони дедалі частіше опиняються під ворожими атаками.

  • Нічний удар по Сумах: росіяни атакували місто реактивними дронами, є загиблі та масштабні руйнування

    Нічний удар по Сумах: росіяни атакували місто реактивними дронами, є загиблі та масштабні руйнування

    Російські війська ввечері 24 липня здійснили чергову атаку на Суми, застосувавши безпілотники, зокрема дрон реактивного типу. Внаслідок ударів загинули щонайменше двоє людей, ще троє отримали поранення. Окрім людських жертв, пошкоджено низку об’єктів цивільної інфраструктури, зокрема автозаправну станцію, супермаркет, складські приміщення, транспорт та житловий будинок.

    Про атаку повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров. Близько 23:09 він заявив, що Сумська громада перебуває під масованою атакою ворожих безпілотників. За його словами, один із реактивних дронів влучив по об’єкту цивільної інфраструктури. Внаслідок удару були пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. Спочатку повідомлялося про одного загиблого та кількох постраждалих.

    Згодом виконувач обов’язків міського голови Сум Артем Кобзар уточнив інформацію щодо наслідків атаки. За його словами, кількість загиблих зросла до двох осіб, а також відомо щонайменше про трьох поранених. Він повідомив, що один із ударів припав по об’єкту цивільної інфраструктури в Зарічному районі міста. Крім того, у Ковпаківському районі російські війська атакували автозаправну станцію, де виникла пожежа, а також пошкодили дах багатоквартирного житлового будинку.

    Начальник Сумської міської військової адміністрації Сергій Кривошеєнко повідомив, що ще одним наслідком атаки стало влучання у дах одного із супермаркетів. Інформація щодо масштабів пошкоджень продовжує уточнюватися, а на місцях працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби, які ліквідовують наслідки обстрілів і надають допомогу постраждалим.

    Місцева влада наголошує, що остаточні дані щодо кількості постраждалих і масштабів руйнувань можуть змінюватися, оскільки триває обстеження уражених територій. Жителів закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях під час загрози нових атак.

    Суми залишаються однією з головних цілей російських обстрілів. Останніми тижнями місто зазнає атак практично щодня, нерідко кілька разів на добу. Зокрема, в ніч на 21 липня російські окупанти атакували дев’ятиповерховий житловий будинок ударними безпілотниками, внаслідок чого на першому поверсі виникла пожежа. Того ж дня удару зазнав торговельний центр, де спалахнула масштабна пожежа. Під час її ліквідації російські війська здійснили повторний обстріл, унаслідок чого були пошкоджені та знищені два автомобілі Державної служби з надзвичайних ситуацій. Черговий нічний удар по Сумах вкотре підтверджує, що російська армія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільну інфраструктуру українських міст, створюючи загрозу для життя мирного населення.

  • Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    АТ «Українська оборонна промисловість» застосувало кадрові рішення щодо керівників двох державних підприємств після трагедії у Вишневому Київської області. За попередніми результатами внутрішньої перевірки та матеріалами слідства, посадовці допустили порушення вимог щодо безпечного розміщення і зберігання боєприпасів поблизу житлової забудови.

    Крім керівників підприємств, посад могли позбутися й інші працівники, чиї рішення або бездіяльність перевіряють у межах кримінального провадження. Окремо вивчається робота заступників директорів, відповідальних за безпеку.

    В «Українській оборонній промисловості» заявили, що співпрацюють зі Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами, передають необхідну документацію і розпочали перевірку правил поводження із засобами ураження на всіх підприємствах товариства.

    Що вирішили в Укроборонпромі

    Після перших висновків щодо причин масштабних наслідків російської атаки керівництво оборонного товариства застосувало дисциплінарні заходи до очільників двох підприємств. У повідомленнях медіа йдеться про їхнє звільнення або відсторонення від виконання обов’язків, однак офіційний повний текст кадрових наказів і прізвища посадовців публічно не оприлюднювалися.

    У компанії наголосили, що дотримуються принципу невідворотності відповідальності та не обмежуватимуться лише кадровими рішеннями. Якщо слідство встановить склад кримінального правопорушення, посадовці відповідатимуть у передбаченому законом порядку.

    «Наш обов’язок — зробити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося», — наголосили в оборонному товаристві.

    Водночас сам факт звільнення або відсторонення не означає автоматичного доведення кримінальної вини. Остаточну правову оцінку діям посадовців мають надати слідчі, прокурори та суд.

    Що встановило слідство

    Президент Володимир Зеленський 11 липня повідомив, що керівники двох державних підприємств діяли всупереч законодавству, рішенню Ставки верховного головнокомандувача та власним посадовим обов’язкам.

    За словами глави держави, перший заступник керівника СБУ Олександр Поклад доповів про осіб, які допустили розміщення складів зі зброєю та боєприпасами у Вишневому неподалік житлових будинків.

    Зеленський наголосив, що існувала пряма заборона на таке зберігання, закріплена як нормативними вимогами, так і рішеннями Ставки. Попри це, відповідальні посадовці не забезпечили перенесення небезпечних запасів у визначені для цього місця.

    Президент також повідомив, що слідство перевіряє діяльність заступників керівників, які відповідали за безпеку, та інших посадових осіб. Йдеться не лише про тих, хто безпосередньо підписував документи, а й про працівників, які мали контролювати виконання правил та повідомляти про небезпечні порушення.

    Чому наслідки удару були такими масштабними

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну. Під ударом опинилися Київ і Київська область, а у Вишневому після влучання виникла пожежа та почалася вторинна детонація боєприпасів.

    Пізніше Зеленський підтвердив, що здетонував склад, який належав одному з підприємств «Укроборонпрому». Президент назвав ситуацію жахливою та повідомив про відкриття кримінального провадження.

    Саме вторинні вибухи суттєво збільшили зону руйнувань. Через ризик повторної детонації з небезпечної території евакуювали сотні людей, а рятувальники працювали на десятках локацій.

    За даними Київської обласної влади, унаслідок атаки та подальших вибухів у Вишневому загинули дев’ятеро людей. Також повідомлялося про десятки постраждалих.

    Міністерство розвитку громад і територій повідомляло про пошкодження 280 житлових будинків: 253 приватних і 27 багатоквартирних. Площа зруйнованої або пошкодженої житлової забудови сягнула приблизно 13 гектарів.

    Об’єкт не підпорядковувався ЗСУ

    Одразу після трагедії у соціальних мережах поширювалися припущення, що склад міг належати військовій частині або безпосередньо Збройним силам України.

    У Генеральному штабі ЗСУ це заперечили. Там заявили, що об’єкт, на території якого відбувалася детонація, не належав до сфери управління та не підпорядковувався Збройним силам.

    Згодом президент уточнив, що йдеться про склад одного з підприємств, які входять до структури «Української оборонної промисловості».

    Це стало однією з причин початку окремої перевірки не лише обставин зберігання у Вишневому, а й системи внутрішнього контролю всередині всього оборонного товариства.

    Перевірятимуть усі оборонні підприємства

    Після трагедії АТ «Українська оборонна промисловість» розпочало комплексну перевірку дотримання вимог безпеки під час зберігання зброї, боєприпасів та інших засобів ураження на підприємствах товариства.

    Особливу увагу мають приділити розташуванню складів відносно житлової забудови, технічному стану приміщень, наявності укриттів, протипожежному захисту, обліку небезпечної продукції та виконанню рішень органів військового управління.

    Зеленський наголосив, що в Україні визначені належні місця для зберігання зброї й боєприпасів, які розташовані на безпечній відстані від житлових будинків. Тому нехтування цими вимогами не може пояснюватися відсутністю альтернативних майданчиків.

    Президент також заявив, що контроль за директорами та внутрішніми процесами в «Укроборонпромі» має бути посилений. До структури товариства входять десятки підприємств, тому порушення на одному об’єкті може свідчити про необхідність ширшого аудиту всієї системи безпеки.

    Хто може понести кримінальну відповідальність

    Правоохоронці мають встановити повний ланцюг ухвалення рішень: хто дозволив розміщення складу, хто відповідав за його безпечну експлуатацію, хто контролював дотримання нормативів і хто знав про порушення, але не вжив заходів.

    Окремо перевірятимуть, чи отримували керівники приписи перенести боєприпаси, чи доповідали вони про реальні умови зберігання та чи виконували рішення Ставки.

    Кримінальна кваліфікація справи у відкритих повідомленнях поки повністю не деталізована. Залежно від установлених обставин, слідство може оцінювати дії посадовців як службову недбалість, порушення правил поводження зі зброєю або інші правопорушення, що спричинили тяжкі наслідки.

    Проте навіть якщо порушення правил зберігання підтвердиться, безпосередню відповідальність Росії за атаку це не скасовує. Саме російський удар спричинив пожежу й подальшу детонацію. Водночас українські слідчі з’ясовують, чому небезпечний об’єкт узагалі перебував поруч із житловим масивом і чому встановлені заборони не були виконані.

    На відбудову Вишневого виділять понад 3 млрд грн

    Кабінет Міністрів вирішив спрямувати з резервного фонду державного бюджету близько 3,04 млрд грн на ліквідацію наслідків трагедії у Вишневому.

    Кошти мають використати на компенсації постраждалим, ремонт будинків, відновлення інженерних мереж, соціальної інфраструктури та інших пошкоджених об’єктів.

    Президент наголосив, що відбудова повинна проходити якомога швидше. Водночас держава має не лише компенсувати наслідки, а й усунути причини, які зробили руйнування настільки масштабними.

    Кадрові рішення щодо керівників двох підприємств стали першим кроком. Далі очікуються результати кримінального розслідування, повна перевірка оборонних об’єктів і посилення контролю за зберіганням боєприпасів поблизу населених пунктів.

  • Кількість жертв російського удару зросла до 31

    Кількість жертв російського удару зросла до 31

    У Києві завершили аварійно-рятувальні та пошукові роботи на місці одного з найтрагічніших російських ударів останніх місяців. Після кількох діб безперервного розбору завалів у 16-поверховому житловому будинку в Дарницькому районі рятувальники офіційно підтвердили, що внаслідок масованої атаки Росії, здійсненої 2 липня, загинула 31 людина. Ще 102 людини отримали поранення різного ступеня тяжкості. Остаточні дані були оприлюднені після завершення пошукової операції, під час якої фахівці виявили під уламками останки загиблих.

    Про це повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією рятувальників, аварійно-пошукові роботи тривали цілодобово протягом кількох днів. Через масштабні руйнування будинку операція вимагала максимальної обережності та залучення значної кількості особового складу й спеціальної техніки. Частина конструкцій перебувала в аварійному стані, що значно ускладнювало доступ до місць можливого перебування людей під завалами.

    Особливо складною була робота на верхніх поверхах будинку, де внаслідок вибуху відбулося обвалення залізобетонних перекриттів. Лише протягом останнього дня рятувальники розчистили близько 42 кубічних метрів будівельного сміття на рівні 12-го та 13-го поверхів. Для демонтажу важких конструкцій використовували потужний автокран XCMG QY75K, який був направлений до столиці з Головного управління ДСНС у Рівненській області.

    За допомогою цієї техніки вдалося прибрати 24 великі уламки залізобетонних плит загальною вагою близько 53 тонн. Саме під цими конструкціями рятувальники виявили останки людей, які вважалися зниклими безвісти після удару. Всі знайдені рештки тіл були передані співробітникам Національної поліції для проведення судово-медичних експертиз та остаточної ідентифікації загиблих.

    У ДСНС повідомили, що після завершення робіт остаточна кількість жертв російської атаки становить 31 особу. Ще 102 людини зазнали поранень. Серед постраждалих є люди з тяжкими травмами, які продовжують проходити лікування у столичних медичних закладах. Медики й надалі надають їм необхідну допомогу.

    До ліквідації наслідків удару лише від столичного гарнізону ДСНС були залучені 30 рятувальників та вісім одиниць спеціальної техніки. Крім цього, у роботах брали участь підрозділи з інших регіонів України. На місці трагедії також працювали співробітники поліції, медики, вибухотехніки, комунальні служби та психологи ДСНС, які надавали допомогу родичам загиблих і мешканцям пошкодженого будинку.

    Російська атака, що сталася у ніч на 2 липня, була однією з наймасштабніших за весь час повномасштабної війни. Ворог одночасно застосував ударні безпілотники та ракети різних типів повітряного, морського і наземного базування. Основним напрямком удару став Київ, однак вибухи лунали й в інших регіонах України.

    За даними Повітряних сил Збройних сил України, Росія випустила загалом 570 засобів повітряного нападу. Сили протиповітряної оборони змогли знищити або придушити 524 ворожі цілі. Водночас частині ракет і дронів вдалося прорвати систему ППО. Зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних безпілотників, які завдали значних руйнувань цивільній інфраструктурі.

    Одним із найважчих наслідків цієї атаки стало пряме влучання у багатоквартирний житловий будинок у Дарницькому районі Києва. Потужний вибух зруйнував значну частину конструкцій, спричинивши обвал поверхів. Десятки квартир були повністю знищені або стали непридатними для проживання. Частина мешканців загинула під уламками, інші отримали поранення або були евакуйовані рятувальниками.

    Удар також завдав шкоди іншим об’єктам столиці. Зокрема, після влучання по автозаправній станції в Оболонському районі до озера Кирилівського потрапило понад 350 тонн нафтопродуктів і паливної емульсії. Це спричинило серйозну екологічну загрозу та потребувало негайного втручання спеціалізованих служб для локалізації забруднення і недопущення поширення небезпечних речовин.

    Українська влада наголошує, що російські удари вкотре були спрямовані по цивільній інфраструктурі та житлових кварталах, де не розташовані військові об’єкти. За словами посадовців, такі атаки є черговим підтвердженням застосування Росією тактики терору проти мирного населення України.

    Після завершення пошукової операції комунальні служби продовжують демонтаж аварійних конструкцій і підготовку території до подальших відновлювальних робіт. Мешканцям пошкодженого будинку надають тимчасове житло, психологічну підтримку та матеріальну допомогу. Правоохоронці документують наслідки удару для подальшого розслідування як чергового воєнного злочину Росії.

    Завершення аварійно-рятувальних робіт стало фінальною стадією ліквідації наслідків трагедії, однак для десятків родин, які втратили близьких або залишилися без домівок, наслідки цієї атаки ще довго залишатимуться болючою реальністю.

  • Вогонь не відступає: у Чорнобильській зоні загасили пожежу на 130 гектарах

    Вогонь не відступає: у Чорнобильській зоні загасили пожежу на 130 гектарах

    У Чорнобильській зоні відчуження триває масштабна операція з ліквідації лісових пожеж. Рятувальникам уже вдалося повністю загасити один із найбільших осередків займання площею 130 гектарів, однак боротьба зі стихією ще не завершена. Наразі роботи продовжуються ще на трьох окремих ділянках, одну з яких уже вдалося локалізувати. Попри складні погодні умови, у Державній службі України з надзвичайних ситуацій запевняють, що ситуація перебуває під контролем, а радіаційний фон залишається в межах природної норми.

    Про це повідомляє Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    За інформацією ДСНС, станом на ранок 4 липня рятувальники завершили ліквідацію масштабної пожежі, яка охопила територію площею близько 130 гектарів у зоні відчуження. Для повного приборкання полум’я знадобилося кілька діб безперервної роботи, адже пожежа поширювалася густими лісовими масивами та територіями із сухою рослинністю.

    Водночас надзвичайники наголошують, що повністю ліквідувати всі загоряння поки що не вдалося. Роботи тривають ще на трьох осередках займання. Один із них уже локалізовано, що означає припинення активного поширення вогню, однак пожежники продовжують проливати територію та ліквідовувати приховані осередки тління, щоб запобігти повторному загорянню.

    У ДСНС підкреслюють, що пожежна ситуація в Чорнобильській зоні залишається контрольованою. Спеціалісти постійно здійснюють моніторинг території як із землі, так і за допомогою сучасних засобів спостереження, аби оперативно виявляти нові осередки займання та не допустити масштабного поширення вогню.

    Особливу увагу приділяють контролю за радіаційною ситуацією. Через те, що пожежі відбуваються на території Чорнобильської зони відчуження, питання можливого поширення радіоактивних частинок викликає значне занепокоєння як серед українців, так і за кордоном. Водночас у ДСНС запевнили, що всі вимірювання свідчать про стабільну ситуацію. Радіаційний фон на території зони та за її межами не перевищує природних показників і не становить небезпеки для населення.

    Рятувальники зазначають, що гасіння пожежі значно ускладнюють погодні умови. Україна переживає чергову хвилю літньої спеки, а температура повітря в окремих районах піднімається до високих позначок. Через тривалу відсутність дощів ліси, торфовища та суха рослинність стали надзвичайно вразливими до займання, а навіть незначний вітер здатний швидко переносити полум’я на нові території.

    Додатковою проблемою залишається гострий дефіцит води поблизу місць пожеж. У багатьох районах Чорнобильської зони природні водойми знаходяться далеко від осередків займання, тому пожежним автомобілям доводиться долати значні відстані для забору води. Це ускладнює логістику та суттєво впливає на темпи ліквідації пожеж.

    Через специфіку місцевості не всюди може проїхати звичайна пожежна техніка. Значна частина території залишається важкодоступною через густі ліси, піщані дороги та ділянки, які тривалий час не використовувалися людиною. Саме тому до операції активно залучають важку інженерну техніку.

    Бульдозери та інші спеціалізовані машини прокладають тимчасові дороги до місць займання, що дозволяє пожежним автомобілям підвозити воду та обладнання максимально близько до осередків вогню. Крім цього, інженерна техніка створює широкі мінералізовані смуги — спеціальні просіки без рослинності, які перешкоджають подальшому поширенню полум’я.

    До ліквідації пожежі залучено значну кількість особового складу ДСНС. Разом із підрозділами Київської області працюють рятувальники з інших регіонів України, які допомагають боротися з вогнем практично цілодобово. Надзвичайники працюють позмінно, аби забезпечити безперервний процес гасіння та не допустити повторного розгоряння вже локалізованих територій.

    Після ліквідації відкритого полум’я роботи не завершуються. Рятувальники ретельно перевіряють усі ділянки, проливають ґрунт і деревину водою, ліквідовують осередки прихованого тління, адже за високої температури навіть незначне займання може знову перерости у масштабну пожежу.

    Нагадаємо, масштабні пожежі в Чорнобильській зоні відчуження спалахнули 25 червня після атаки російських безпілотників. Через падіння уламків та подальше займання сухої рослинності полум’я швидко поширилося на значні площі лісових масивів.

    Уже 29 червня рятувальники повідомили про ліквідацію одного з осередків пожежі, однак роботи на інших ділянках продовжувалися через складні погодні умови та сильний вітер. Увесь цей час фахівці проводили безперервний контроль радіаційної ситуації, яка залишалася стабільною.

    Додатковим випробуванням для рятувальників став сильний вітер, який 3 липня спричинив утворення вогняного смерчу. Це рідкісне природне явище виникає під час масштабних пожеж, коли гаряче повітря разом із сильними потоками вітру формує обертовий стовп полум’я. Такі вихори можуть швидко переносити вогонь на десятки метрів, значно ускладнюючи роботу пожежних та створюючи додаткову загрозу для особового складу.

    Попри всі труднощі, рятувальники продовжують боротьбу зі стихією. У ДСНС наголошують, що всі сили та засоби залишаються зосередженими на тому, щоб якомога швидше повністю ліквідувати пожежі, не допустити їхнього поширення на нові території та забезпечити безпеку як працівників, так і населення. Одночасно триває постійний моніторинг радіаційного фону, який, за даними фахівців, залишається в межах природної норми.

  • “Слів уже недостатньо”: Каллас оголосила про нові санкції проти РФ після атаки на Київ

    “Слів уже недостатньо”: Каллас оголосила про нові санкції проти РФ після атаки на Київ

    Європейський Союз готує новий крок у посиленні санкційного тиску на Росію після чергової масованої атаки по Україні. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що вже 2 липня запропонує запровадити нові санкції проти додаткових компаній та організацій, які підтримують російський військово-промисловий комплекс. Таку заяву вона зробила після нічної комбінованої атаки Росії на Київ, яка забрала життя щонайменше 13 людей та призвела до десятків поранених.

    Про свою ініціативу Каллас повідомила у соціальній мережі X. За її словами, самих лише заяв із засудженням російських ударів уже недостатньо для того, щоб зупинити Кремль. Єдиною ефективною відповіддю, наголосила очільниця європейської дипломатії, залишаються постійна військова підтримка України та подальше посилення економічного тиску на Москву.

    «Слів засудження недостатньо, щоб зупинити атаки на Київ. Лише стійка військова підтримка України та посилений тиск на Москву можуть це зробити», — заявила Каллас. Вона нагадала, що цього тижня Європейський Союз уже розпочав виплату 6 млрд євро у межах кредитної програми загальним обсягом 90 млрд євро, спрямованої на зміцнення обороноздатності України. За словами дипломатки, наступним кроком стане розширення санкційного списку щодо суб’єктів, які допомагають російському оборонно-промисловому комплексу виробляти зброю та підтримувати воєнну машину Кремля.

    Каллас наголосила, що Європейський Союз має реагувати на кожен новий удар по цивільному населенню не лише політичними заявами, а й конкретними рішеннями. «Чим більше Москва атакує цивільних, тим більше санкцій має бути запроваджено. Ми продовжуємо підвищувати ціну цієї війни, доки Росія не зрозуміє, що не може перемогти», — підкреслила вона.

    Окремо очільниця європейської дипломатії повідомила, що всі співробітники Представництва Європейського Союзу в Києві перебувають у безпеці та продовжують працювати попри масовані російські обстріли. Вона подякувала команді дипломатів за мужність, відданість і продовження роботи у надзвичайно складних умовах війни.

    Заява Каллас пролунала на тлі однієї з наймасштабніших комбінованих атак Росії на українську столицю. У ніч проти 2 липня російські війська застосували сотні ударних безпілотників, а також балістичні й крилаті ракети. У Києві зафіксували численні влучання у житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури. За останніми офіційними даними, загинули щонайменше 13 людей, десятки отримали поранення, а рятувальні роботи на місцях руйнувань тривали протягом дня.

    Ініціатива щодо нових обмежень стала продовженням політики Європейського Союзу із посилення санкційного тиску на Росію. На початку червня Європейська комісія представила проєкт 21-го пакета санкцій, який передбачає нові обмеження проти російського фінансового сектору, підприємств військово-промислового комплексу, нафтової галузі, виробників безпілотників, а також компаній із третіх країн, які допомагають обходити чинні санкції. Серед запропонованих заходів — розширення списку банків, обмеження щодо криптовалютних платформ, нові санкції проти «тіньового флоту» та додаткові експортні обмеження на продукцію подвійного призначення.

    Крім того, Рада Європейського Союзу вже ухвалила 20-й пакет санкцій, який набув чинності у червні. До санкційних списків було внесено 34 фізичні та 47 юридичних осіб, діяльність яких пов’язана з російським військово-промисловим комплексом, пропагандою, «тіньовим флотом» і схемами обходу міжнародних обмежень. У Брюсселі наголошують, що робота над новими пакетами санкцій триватиме й надалі, якщо Росія продовжуватиме агресію проти України.

    У Євросоюзі вкотре підкреслили, що військова допомога Україні та санкційний тиск розглядаються як взаємодоповнювальні інструменти стримування Росії. За словами Каї Каллас, кожен новий масований удар по українських містах лише зміцнює рішучість ЄС збільшувати підтримку України та посилювати економічний і політичний тиск на Кремль, щоб обмежити його можливості продовжувати війну.

  • Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    Україна втратила МіГ-29 під час бойового завдання

    У ніч на 27 червня Повітряні сили Збройних сил України втратили зв’язок із винищувачем МіГ-29, який виконував бойове завдання в небі над Полтавською областю. Після інциденту пілот успішно катапультувався, вийшов на зв’язок із пошуково-рятувальною службою та був оперативно евакуйований до медичного закладу. Наразі його життю нічого не загрожує, а причини втрати бойового літака встановлюються.

    Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

    У військовому командуванні підтвердили факт втрати винищувача, зазначивши, що інцидент стався під час виконання бойового завдання. Деталі самої місії, а також характер завдань, які виконував екіпаж, з міркувань безпеки не розголошуються. Водночас у Повітряних силах наголосили, що після втрати зв’язку з літаком було негайно розпочато пошуково-рятувальну операцію.

    За офіційною інформацією, льотчик зміг вчасно скористатися системою аварійного катапультування. Після приземлення він встановив зв’язок із пошуково-рятувальною групою та повідомив свої координати, що дозволило рятувальникам швидко прибути до місця його перебування. Завдяки оперативним діям військовослужбовця вдалося безпечно евакуювати та доставити до медичного закладу для проведення необхідного обстеження й надання допомоги.

    У Повітряних силах не уточнюють, які саме травми отримав пілот або чи потребує він подальшого лікування. Також наразі відсутня офіційна інформація про технічний стан літака перед польотом, місце його падіння чи масштаби руйнувань після інциденту.

    Причини втрати винищувача поки що не називаються. У командуванні не повідомили, чи міг літак бути уражений російськими засобами протиповітряної оборони, стати жертвою технічної несправності або зазнати інших позаштатних обставин під час виконання бойової місії. Для встановлення всіх деталей інциденту буде проведене службове розслідування, під час якого фахівці мають проаналізувати перебіг польоту, технічний стан літака, а також інші фактори, що могли призвести до втрати повітряного судна.

    Інцидент стався на тлі чергової масованої повітряної атаки Росії по території України. У ніч на 27 червня російські війська застосували 129 ударних безпілотників різних типів. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, українська протиповітряна оборона змогла знищити або подавити засобами радіоелектронної боротьби 113 ворожих дронів. Решта безпілотників спричинили пошкодження в окремих регіонах країни, а сили оборони продовжували відбивати атаку протягом кількох годин.

    На тлі постійних повітряних ударів українська бойова авіація залишається одним із ключових елементів системи протиповітряної оборони держави. Винищувачі МіГ-29 регулярно виконують широкий спектр бойових завдань, серед яких перехоплення російських безпілотників і крилатих ракет, прикриття стратегічних об’єктів, супровід ударної авіації, а також підтримка операцій Сил оборони на різних напрямках фронту. Через високу інтенсивність бойових дій українські льотчики працюють у надзвичайно складних умовах, коли кожен бойовий виліт пов’язаний із ризиком зустрічі з російською авіацією, засобами протиповітряної оборони або іншими загрозами.

    З початку повномасштабного вторгнення українська авіація продовжує виконувати бойові завдання практично щодня, незважаючи на чисельну перевагу противника у повітрі та постійні атаки на військову інфраструктуру. Українські пілоти беруть участь у відбитті масованих повітряних ударів, забезпечують прикриття наземних військ та здійснюють бойові вильоти в районах активних бойових дій, що значно підвищує навантаження як на особовий склад, так і на авіаційну техніку.

    У Повітряних силах наразі не повідомляють, коли будуть оприлюднені результати розслідування втрати МіГ-29. Водночас успішне катапультування та швидка евакуація льотчика дозволили уникнути людських жертв, а сам інцидент ще раз підкреслив високий рівень ризику, з яким щодня стикаються українські військові авіатори під час виконання бойових завдань в умовах повномасштабної війни.

  • Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    Російські дрони атакували промислове підприємство на Полтавщині, спалахнула пожежа

    У ніч проти 24 червня російські окупаційні війська вкотре атакували територію України ударними безпілотниками. Цього разу під удар потрапило одне з промислових підприємств у Полтавському районі. Внаслідок влучання на об’єкті виникла пожежа, яку рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати. На щастя, обійшлося без загиблих та постраждалих.

    Про атаку повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. За його словами, ворог застосував безпілотні літальні апарати для удару по одному з промислових об’єктів регіону. Після влучання на території підприємства спалахнула пожежа. Рятувальники ДСНС швидко прибули на місце та ліквідували займання.

    «Ворожі БпЛА атакували одне з промислових підприємств у Полтавському районі. За інформацією ДСНС, пожежу, яка виникла внаслідок удару, ліквідовано. На щастя, обійшлося без постраждалих», — повідомив очільник області.

    Наразі точний тип підприємства та масштаби пошкоджень офіційно не розголошуються. Водночас місцева влада підтверджує, що удар було завдано саме по промисловому об’єкту. Правоохоронці та профільні служби продовжують фіксувати наслідки атаки та оцінювати завдані збитки.

    Повітряна тривога в регіоні тривала й після удару. Керівник ОВА закликав мешканців області не ігнорувати сигнали небезпеки та залишатися в укриттях до офіційного відбою. Загроза застосування ударних дронів та ракет з боку Росії залишається високою для більшості областей України.

    Атака на Полтавщину стала черговим епізодом масованої кампанії Росії проти української цивільної та промислової інфраструктури. Останніми тижнями область неодноразово опинялася під ударами російських безпілотників та ракет. Лише кілька днів тому, 20 червня, ворог завдав ударів по території Полтавського району. Тоді загинули двоє людей, ще понад десять осіб зазнали поранень, серед них були діти. Також були пошкоджені підприємства, житлові будинки та автомобілі.

    Полтавщина залишається одним із важливих логістичних та промислових регіонів країни. Через її територію проходять ключові транспортні маршрути, а місцеві підприємства забезпечують роботу низки галузей української економіки. Саме тому російські війська регулярно намагаються атакувати виробничі об’єкти та енергетичну інфраструктуру області. Експерти зазначають, що подібні удари мають на меті не лише завдати економічних збитків, а й посилити психологічний тиск на цивільне населення.

    Упродовж останніх місяців Росія активно використовує ударні безпілотники для атак на українські міста та промислові об’єкти. Найчастіше йдеться про дрони типу Shahed та їхні модифікації. Такі безпілотники запускаються великими групами для перевантаження систем протиповітряної оборони та ураження інфраструктурних цілей.

    Водночас українські сили ППО продовжують демонструвати високу ефективність у відбитті повітряних атак. Значна частина ворожих дронів регулярно знищується ще на підльоті до цілей. Однак навіть уламки збитих безпілотників можуть спричиняти пожежі та руйнування, особливо якщо падають на промислові або складські об’єкти.

    Станом на ранок 24 червня ситуація на місці удару перебуває під контролем екстрених служб. Інформації про загрозу повторного займання немає. Постраждалих серед працівників підприємства та місцевих жителів не зафіксовано.

    Попри відсутність жертв, атака вкотре нагадала про постійну небезпеку, яка зберігається для українських регіонів навіть далеко від лінії фронту. Російські війська продовжують застосовувати тактику ударів по цивільній та промисловій інфраструктурі, намагаючись завдати максимальної шкоди економіці та життю мирного населення. Українська влада закликає громадян не нехтувати сигналами повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час оголошення небезпеки.

  • Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Збитки на 42 мільйони: що сталося з посилками після атаки РФ на «Нову пошту»

    Російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільну логістичну інфраструктуру України. Вранці 17 червня стало відомо про черговий удар по об’єктах компанії «Нова пошта». Цього разу під атакою опинився сортувальний термінал у Сумах, де на момент влучання перебували понад 13 тисяч клієнтських відправлень із загальною оголошеною вартістю понад 42 мільйони гривень.

    Про це повідомила пресслужба компанії.

    За попередніми даними, російські війська завдали двох ударів безпілотниками по території логістичного хабу. У момент атаки на об’єкті тривала стандартна обробка та сортування відправлень для мешканців Сумщини та інших регіонів України.

    Попри масштаб руйнувань, найголовніше — вдалося уникнути людських жертв. Працівники термінала не постраждали.

    У компанії повідомили, що внаслідок вибухів пошкоджень зазнали покрівля складських приміщень, частина автоматизованого сортувального обладнання, а також сітчасті контейнери, в яких перебували посилки клієнтів.

    Після влучання на території логістичного центру виникла пожежа. На місце оперативно прибули підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій, які ліквідували займання та не допустили поширення вогню на інші частини комплексу.

    У «Новій пошті» наголошують, що цифра у 42 мільйони гривень, яка фігурує у повідомленнях, не є сумою прямих збитків компанії.

    Йдеться про загальну оголошену вартість понад 13 тисяч відправлень, які перебували всередині термінала на момент російської атаки. Наразі спеціалісти проводять повну інвентаризацію, щоб встановити фактичну кількість пошкоджених або повністю знищених посилок.

    Після завершення перевірки клієнти отримають відповідні повідомлення щодо стану своїх відправлень.

    У компанії запевнили, що всі посилки, які будуть офіційно визнані знищеними або пошкодженими внаслідок удару, підлягатимуть компенсації відповідно до оголошеної вартості. Клієнтам рекомендують стежити за статусом відправлень через мобільний застосунок або офіційний сайт компанії.

    Паралельно «Нова пошта» вже працює над відновленням роботи пошкодженого сортувального вузла та перебудовою логістичних маршрутів у регіоні. Це необхідно для того, щоб мінімізувати можливі затримки доставки в Сумській області та не допустити серйозних перебоїв у роботі мережі.

    Атака на сумський термінал стала черговим ударом по логістичній інфраструктурі компанії за останні дні.

    Лише кілька днів тому російські війська завдали ракетного удару по одному з найбільших інноваційних терміналів «Нової пошти» у Києві. За словами співзасновника компанії Володимира Поперешнюка, тоді об’єкт атакували трьома балістичними ракетами. Внаслідок удару були зруйновані два корпуси сучасного сортувального комплексу, а пошкоджень зазнали близько 10 тисяч відправлень. На щастя, серед працівників також не було загиблих або поранених.

    Керівництво компанії тоді заявило, що термінал був одним із найсучасніших в Україні та використовував автоматизоване обладнання світового виробника Vanderlande. На повне відновлення комплексу можуть знадобитися місяці.

    Для «Нової пошти» атаки на логістичні об’єкти не є новим явищем. З початку повномасштабної війни компанія неодноразово ставала мішенню російських ударів. Зокрема, у березні 2025 року внаслідок атаки російських «Шахедів» у Сумах був знищений інший термінал компанії. Тоді загинув співробітник підрядної організації, а понад 2,5 тисячі відправлень були втрачені через масштабну пожежу.

    Попри постійні удари по інфраструктурі, компанія продовжує працювати навіть у прифронтових регіонах. Станом на 2026 рік мережа «Нової пошти» залишається одним із ключових елементів цивільної логістики країни, забезпечуючи доставку товарів, гуманітарних вантажів і допомоги для мільйонів українців.

    Наразі триває оцінка наслідків удару по сумському терміналу. Остаточна кількість пошкоджених відправлень та розмір матеріальних втрат стануть відомі після завершення інвентаризації. Водночас у компанії наголошують: головне, що цього разу вдалося зберегти життя працівників, які перебували на об’єкті під час атаки.