Uanews.life

Позначка: російські удари

  • РФ втретє за кілька днів атакувала фармкомпанію «Дарниця» у Києві

    РФ втретє за кілька днів атакувала фармкомпанію «Дарниця» у Києві

    Російські війська у понеділок, 28 вересня, знову завдали удару по потужностях фармацевтичної компанії «Дарниця» у Києві. У пресслужбі підприємства підтвердили атаку та повідомили, що загиблих немає.

    Подробиці щодо характеру пошкоджень та наслідків нового удару компанія поки не розкриває.

    Це вже третя атака на об’єкти «Дарниці» за останні кілька днів, якщо враховувати удари 23 і 28 вересня та повторну атаку, про яку повідомляли 26 вересня. Після удару 23 вересня компанія також зазначала, що серед працівників загиблих немає, але з міркувань безпеки не оприлюднювала масштаби пошкоджень.

    Крім того, підприємство вже зазнавало російського удару 23 вересня 2026 року. Росія вдарила по фармзаводу «Дарниця» у Києві: двоє загиблих, десятки постраждалих і пожежі по місту. 

    «Дарниця» є одним із великих українських виробників лікарських засобів. Компанія випускає понад 200 брендів препаратів, зокрема для кардіології, неврології, знеболення та інших напрямів.

    Серія атак на фармацевтичне підприємство відбувається на тлі інтенсивних ударів РФ по Києву наприкінці вересня. Остаточні масштаби пошкоджень «Дарниці» після атаки 28 вересня наразі уточнюються.

  • Українська металургія на межі колапсу: заводи зупиняються, збитки сягають $100 млн

    Українська металургія на межі колапсу: заводи зупиняються, збитки сягають $100 млн

    Українська металургія переживає один із найважчих періодів від початку повномасштабної війни. Після серії російських ударів найбільші підприємства країни були змушені зупиняти виробництво, а сама галузь одночасно стикається з дорогими перевезеннями, проблемами морської логістики та новими торговельними обмеженнями ЄС.

    За оцінкою президента «Укрметалургпрому» Олександра Каленкова, лише останні атаки могли коштувати виробникам сталі майже $100 млн. Із серпня металургійні підприємства щонайменше дев’ять разів ставали цілями балістичних ударів. Під вогнем опинялося критичне обладнання — доменні печі, енергетичні системи та внутрішня логістика.

    Через пошкодження виробництво були змушені призупиняти «Метінвест», Interpipe та ArcelorMittal Кривий Ріг. 22 вересня після балістичного удару також зупинилося виробництво на одному з промислових об’єктів Interpipe у Дніпрі.

    На цьому тлі представники галузі пропонують створити спеціальний Фонд відновлення металургії, подібний до Фонду підтримки енергетики України. Через нього міжнародні партнери могли б фінансувати закупівлю критичного обладнання в Європі, аварійні ремонти та відновлення пошкоджених потужностей.

    Ще одна проблема — логістика. Через обмежену роботу чорноморських маршрутів частину вантажів доводиться перевозити залізницею або через порти Польщі та Румунії. Для окремих вантажів, зокрема коксівного вугілля, такі перевезення стали дорожчими приблизно на 50–60%.

    Окремим викликом залишається європейський ринок. Українські виробники стикаються з новими сталевими квотами та механізмом CBAM, який збільшує витрати на постачання вуглецевоємної продукції до ЄС. Представники галузі закликають Брюссель переглянути умови для України з огляду на війну та постійне руйнування виробничої інфраструктури.

    «Ненька інфо» вже писала про стрімке погіршення ситуації в галузі. Після серії атак у серпні виробництво сталі в Україні впало до рівнів, близьких до найважчих місяців 2022 року. Лише на «Запоріжсталі» випуск сталі за місяць скоротився більш ніж у чотири рази.

    Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Також видання повідомляло, що після удару 11 серпня «Запоріжсталь» повністю зупинила виробництво, а вже 27 серпня підприємство зазнало повторної атаки п’ятьма ракетами.

    Росія добиває «Запоріжсталь»: п’ять ракет влучили в те саме місце

    Ще кілька днів тому «Ненька інфо» окремо писала, що криза вже охопила «Запоріжсталь», «Каметсталь», Дніпровський металургійний завод та ArcelorMittal Кривий Ріг.

    Українська металургія на межі: заводи зупиняються, сталь обвалилася на 57% — чого вимагають від Кабміну

    У галузі попереджають, що наслідки можливого колапсу відчує не лише металургія. Україні доведеться більше імпортувати сталі для будівництва, що може підвищити вартість відновлення, посилити інфляційний тиск і скоротити валютну виручку від експорту.

    Тому зараз металурги говорять уже не стільки про розвиток, скільки про збереження заводів, персоналу та можливості відновити виробництво після стабілізації безпекової ситуації.

  • Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Інтернет у Києві під ударом: які провайдери постраждали після атак РФ

    Російські удари по Києву пошкодили одразу кілька об’єктів телекомунікаційної інфраструктури, через що частина користувачів зіткнулася з перебоями інтернету. Провайдери повідомляють про знищені дата-центри, пошкоджені магістральні майданчики та кабелі, а строки повного відновлення окремих сервісів поки невідомі.

    Однієї з найбільших втрат зазнав MiroHost. Засновник компанії та голова Internet Invest Олександр Ольшанський повідомив, що український дата-центр, де розміщувалися потужності сервісу, знищено. Назвати строки його відновлення поки неможливо. Водночас близько 90–95% клієнтів MiroHost обслуговуються на закордонній інфраструктурі, тому для них сервіси продовжують працювати.

    Проблеми виникли й у столичного “Домонет”. Компанія заявила, що внаслідок обстрілів були виведені з ладу кілька магістральних майданчиків та пошкоджена значна кількість кабелю. Орієнтовно стабільну роботу мережі провайдер планував відновити до 21:00 24 вересня.

    Про пошкодження інфраструктури повідомив і Kievnet. Через удар по одному з дата-центрів частина абонентів у центральних районах столиці може тимчасово залишатися без доступу до мережі. Також про проблеми після атак заявив оператор FAUST.

    За повідомленнями провайдерів, упродовж останніх двох днів серйозних пошкоджень також зазнали об’єкти UTELS, «Павутини», Etherlink, Crazy Network та Cityhost. Частина проблем пов’язана не лише з безпосереднім руйнуванням обладнання, а й із необхідністю перенаправляти великі обсяги трафіку через резервні канали.

    Телеком-експерт Анатолій Фроленков заявив, що з початку вересня російські війська системно атакують українські дата-центри й вузли зв’язку. За його оцінкою, пошкодження великих майданчиків може спричиняти локальні перевантаження та нестабільність мереж навіть у провайдерів, чиї об’єкти безпосередньо не постраждали.

    Наслідки вже відчувають і за межами столиці. Провайдер «Дніпронет» у Кам’янському попередив клієнтів про можливі перебої через пошкодження київського дата-центру, де розташовувалося вузлове обладнання кількох операторів.

    На тлі атак галузь також попереджає про можливе подорожчання інтернету: провайдерам доводиться більше витрачати на резервне живлення, дублювання каналів та фізичний захист мереж.

    Поки що йдеться не про загальнонаціональне відключення інтернету, а про локальні перебої та пошкодження окремих вузлів. Однак серія ударів показує, що телекомунікаційна інфраструктура дедалі частіше стає окремою ціллю російських атак.

  • «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    Між співвласником «Нової пошти» Володимиром Поперешнюком та засновником книгарні Readeat Дмитром Феліксовим виникла публічна суперечка через можливе підвищення податків для фінансування страхування бізнесу від наслідків російських атак. Поштовхом стала заява Поперешнюка проти ідеї збільшити ПДВ із 20% до 21%.

    «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    Бізнесмен заявив, що підвищувати податки заради допомоги підприємцям — це фактично змушувати сам бізнес оплачувати власну підтримку. На його думку, держава мала б діяти навпаки: надавати податкові знижки постраждалим компаніям, проводити дерегуляцію, скорочувати державні витрати та кількість чиновників.

    На допис Поперешнюка відреагував Дмитро Феліксов. Він нагадав про російський удар по терміналу «Нової пошти», де розміщувався склад Readeat із книжками сотень українських видавництв. Після атаки «Нова пошта», за словами підприємця, заявила про готовність компенсувати втрати, однак остаточний механізм виплат досі узгоджується.

    «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    Водночас Феліксов стверджує, що після цього Readeat зіткнувся зі зростанням вартості послуг «Нової пошти» та скасуванням частини знижок, які залежали від обсягів співпраці.

    Саме тут підприємець побачив суперечність із позицією Поперешнюка.

    «І я от читаю цей допис та думаю: а чим економічно така модель відрізняється від описаної вами?» — звернувся Феліксов до співвласника «Нової пошти». За його логікою, Readeat постраждав від російського удару, очікує компенсації, але паралельно змушений більше платити за послуги компанії, яка цю компенсацію обіцяє.

    Феліксов назвав це «певним дисонансом»: частину наслідків війни бізнес зрештою все одно оплачує сам — лише не через податок, а через збільшення своїх операційних витрат. Це оцінка засновника Readeat; у наведеному матеріалі відповіді «Нової пошти» на його конкретні претензії щодо тарифів немає.

    Сам Поперешнюк і раніше закликав уряд не збільшувати податковий та регуляторний тиск на компанії, які потерпають від російських атак. Він пропонував запроваджувати для таких підприємств податкові послаблення та мораторій на підвищення податків.

    Для Readeat суперечка відбувається на тлі непростого року. У 2026-му Феліксов відмовився від масштабування мережі та намагався продати книгарні біля «Арсенальної» та у ЖК «Комфорт Таун». Покупців не знайшли, тому обидві точки у вересні закрили. За словами підприємця, вони давали лише 3% і 2% загального виторгу та працювали на межі збитковості.

    Таким чином, дискусія про один додатковий відсоток ПДВ переросла у значно ширше питання: хто зрештою має оплачувати ризики війни для бізнесу — держава, споживачі чи самі підприємці через податки й тарифи.

  • Українська металургія на межі: заводи зупиняються, сталь обвалилася на 57% — чого вимагають від Кабміну

    Українська металургія на межі: заводи зупиняються, сталь обвалилася на 57% — чого вимагають від Кабміну

    Українська металургія опинилася в одній із найскладніших ситуацій від початку повномасштабної війни. Російські удари по великих комбінатах, проблеми з морським експортом, дорожча електроенергія та залізничні перевезення, нові торговельні обмеження на європейському ринку й складнощі зі страхуванням воєнних ризиків одночасно тиснуть на підприємства. На цьому тлі представники галузі закликають Кабінет Міністрів перейти від окремих рішень до комплексного плану підтримки металургії.

    Масштаб проблеми вже видно у статистиці. У серпні 2026 року українські підприємства виплавили лише 277 тисяч тонн сталі. Це на 57,3% менше, ніж у серпні 2025 року, та на 39,4% менше, ніж у липні. За оцінками GMK Center, нижчими місячні показники під час повномасштабної війни були лише у квітні та грудні 2022 року. Про різке падіння виробництва раніше детально писала «Ненька інфо».

    «Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%» — Ненька інфо

    За даними «Укрметалургпрому», за підсумками восьми місяців 2026 року Україна виробила близько 4,3 млн тонн сталі проти 4,912 млн тонн за аналогічний період минулого року. Виробництво чавуну скоротилося з 5,109 млн до 4,35 млн тонн, а прокату — з 4,256 млн до 3,592 млн тонн. Тобто проблеми виходять далеко за межі невдалого одного місяця й охоплюють практично весь основний виробничий ланцюг галузі.

    Російські ракети зупиняють великі заводи

    Однією з причин різкого погіршення ситуації стала серія російських ударів по великих металургійних підприємствах.

    У серпні та вересні атаки серйозно вплинули на роботу «Запоріжсталі», «Каметсталі», Дніпровського металургійного заводу та «АрселорМіттал Кривий Ріг».

    Особливо складна ситуація склалася на «Запоріжсталі». За даними, які раніше наводила «Ненька інфо», після російського удару 11 серпня підприємство не змогло повернутися до повноцінної роботи. 27 серпня по промисловому майданчику знову вдарили — цього разу п’ятьма балістичними ракетами. Були пошкоджені обладнання доменного цеху, енергетична та транспортна інфраструктура. 12 вересня підприємство зазнало ще однієї атаки.

    Наслідки практично одразу відобразилися у виробничих показниках. Якщо в липні «Запоріжсталь» виплавила 192,7 тисячі тонн сталі, то в серпні — лише 46,2 тисячі тонн. Таким чином, лише на одному великому підприємстві місячне виробництво скоротилося більш ніж учетверо.

    Не менш серйозного удару зазнала «Каметсталь» у Кам’янському. Після російського ракетного удару 5 вересня були пошкоджені агломераційне та доменне виробництво, енергетична й транспортна інфраструктура. Підприємство зупинило виробничі процеси. П’ятеро людей загинули, ще четверо були поранені.

    Критична ситуація і на найбільшому металургійному підприємстві країни — «АрселорМіттал Кривий Ріг». Компанія ArcelorMittal офіційно повідомляла про черговий ракетний удар 12 вересня. Він став уже другим ударом по підприємству приблизно за п’ять тижнів. Двоє працівників підрядної організації загинули, ще двоє співробітників підприємства були поранені. Після атаки первинне виробництво сталі зупинили на час ремонтних робіт, а інші потужності або простоювали, або працювали на мінімальному рівні.

    Морський експорт став ще одним ударом

    Проблема для металургів не завершується біля заводських воріт. Навіть якщо підприємство може виробити продукцію, її потрібно доставити покупцеві.

    Морська логістика для металургійної галузі має особливе значення через великі обсяги й відносно низьку маржу на тонну продукції. За даними GMK Center, які наводила «Ненька інфо», у першій половині 2026 року морем експортували приблизно половину української сталі, 95% чавуну та близько половини залізної руди.

    «Запасу міцності вже немає»: «Метінвест» готує скорочення через удари РФ і кризу експорту — Ненька інфо

    Через системні російські атаки на портову інфраструктуру та цивільне судноплавство робота морського коридору залишається нестабільною. 14 вересня Міністерство розвитку громад та територій повідомляло про окрему нараду в Одесі за участі військових, адміністрації морських портів, «Укрзалізниці» та портового бізнесу. На ній обговорювали безпеку судноплавства, захист портів і рішення, необхідні для збереження української логістики.

    Переорієнтація металопродукції на залізницю та автомобільні переходи через західний кордон суттєво збільшує витрати. Для продукції, яку перевозять мільйонами тонн, навіть порівняно невелике збільшення тарифу на одну тонну може істотно погіршити рентабельність експорту.

    Європейський ринок теж став складнішим

    Ще один виклик для українських виробників — зміна умов доступу сталі на ринок Європейського Союзу.

    З 1 липня 2026 року в ЄС почав діяти новий режим захисту сталевого ринку. Загальна річна квота становить 18,3 млн тонн, що на 47% менше, ніж квоти, які діяли у 2024 році. На продукцію, ввезену понад визначений обсяг квоти, встановлено адвалерне мито у розмірі 50%.

    Паралельно українські виробники мають враховувати дію європейського механізму вуглецевого коригування CBAM. Для українських металургійних підприємств, які через війну не мають достатнього доступу до капіталу для швидкої модернізації та декарбонізації, це стає додатковим фактором конкурентного тиску.

    Проблеми з CBAM виникли не сьогодні. Ще навесні «АрселорМіттал Кривий Ріг» повідомляв про скорочення частини виробництва на тлі складної економічної ситуації та нових умов доступу до європейського ринку. Про це також писала «Ненька інфо».

    Найбільший металургійний комбінат України призупиняє роботу одного з цехів — Ненька інфо

    Чого металурги хочуть від Кабміну

    У галузі вважають, що окремих рішень різних міністерств уже недостатньо. Генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо пропонує Кабміну ухвалити окрему комплексну постанову, яка б визначила завдання для різних органів влади, відповідальних та строки виконання.

    Серед запропонованих заходів — переговори з Європейською комісією щодо умов роботи CBAM і розширення доступу української металопродукції до європейського ринку. Також пропонується проводити антидемпінгові розслідування щодо імпорту металопродукції з Китаю та Туреччини, стабілізувати тарифи «Укрзалізниці» та іншу логістику.

    Ще один блок стосується енергетики. Металургія є одним із найбільших промислових споживачів електроенергії, тому її вартість безпосередньо впливає на собівартість української сталі. Представники галузі пропонують розвивати довгострокові договори на закупівлю електроенергії та забезпечити передбачувані умови для промислових споживачів.

    Серед інших пропозицій — спеціальні умови бронювання працівників критично важливих металургійних підприємств, доступ промисловості до інструментів декарбонізації та перегляд кредитних лімітів відповідного фонду, щоб підприємства могли фінансувати масштабні проєкти модернізації й відновлення після російських атак.

    Окремою проблемою залишається страхування воєнних ризиків. Великі промислові об’єкти потребують сотень мільйонів доларів інвестицій, однак залучити такі кошти важко, якщо потенційний інвестор не може застрахувати підприємство від ракетної або дронової атаки.

    Уряд уже готує додаткові механізми підтримки бізнесу, який потерпає від російських ударів. Зокрема, Кабмін повідомляв про розробку пільгової кредитної програми, за якою підприємство або група компаній зможуть отримувати до 1 млрд гривень оборотного фінансування із компенсацією частини ринкової процентної ставки.

    Однак представники металургії наполягають саме на системному документі, який одночасно охопить логістику, електроенергію, експорт, страхування, кадрові питання та доступ до фінансування.

    Причина такого поспіху зрозуміла: металургійні заводи — це не лише виробництво сталі. Від них залежать залізничні перевезення, морські порти, видобуток руди, енергетика, тисячі постачальників, валютна виручка, податкові надходження та десятки тисяч робочих місць.

    Тому серпневі 277 тисяч тонн сталі — це не просто невдала цифра в галузевій статистиці. На тлі зупинки великих підприємств, ударів по виробничих майданчиках і проблем із морським експортом вересневі результати можуть залишитися надзвичайно слабкими.

    Для української металургії головним питанням стає вже не лише конкурентоспроможність на світовому ринку, а можливість фізично зберегти виробництво та пройти період системних російських атак. Саме тому галузь очікує від Кабміну єдиного антикризового плану замість набору розрізнених рішень.

  • Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Туреччина передала Україні та Росії проєкт меморандуму, який передбачає припинення атак на цивільні судна в Чорному морі. Анкара пропонує створити новий механізм безпеки для комерційного судноплавства, використавши досвід Чорноморської зернової ініціативи, що діяла у 2022–2023 роках. Про це повідомляє Al Arabiya.

    Про передачу документа 17 вересня повідомив AFP турецький дипломат. За його словами, текст уже передали обом сторонам війни, щоб знайти механізм припинення ударів по торговельних суднах.

    Водночас наразі немає повідомлень про те, що Київ або Москва вже погодилися на турецьку пропозицію. Йдеться саме про проєкт домовленості, а не про чинне перемир’я в Чорному морі.

    Туреччина запропонувала «морське перемир’я»: Києву й Москві передали проєкт угоди

    Найнебезпечніші — кілька миль у міжнародних водах

    Один із ключових елементів турецької ініціативи стосується конкретної ділянки маршруту цивільних суден.

    За словами турецького дипломата, приблизно 4–5 морських миль судно має пройти після виходу з територіальних вод України до моменту, коли маршрут пролягає ближче до узбережжя Румунії та Болгарії.

    Саме цей відрізок Анкара вважає особливо небезпечним, оскільки судно певний час перебуває у міжнародних водах і є більш вразливим для атак.

    Туреччина пропонує створити для цього маршруту додаткові гарантії безпеки.

    Механізм нагадуватиме «зерновий коридор»

    Анкара прямо пов’язує нову пропозицію з Чорноморською зерновою ініціативою.

    У липні 2022 року за посередництва Туреччини та ООН було створено механізм, який дозволив українським торговельним суднам безпечніше перевозити зерно з портів Великої Одеси.

    За час дії угоди через Чорне море було вивезено приблизно 33 млн тонн продовольства. У липні 2023 року Росія відмовилася продовжувати участь у домовленостях.

    Після цього Україна створила власний альтернативний морський коридор, який проходить уздовж узбережжя Румунії та Болгарії.

    Раніше Nenka.info вже писала, що Туреччина готує нову модель безпеки для чорноморської торгівлі. У матеріалі «Зерновий коридор можуть повернути: Туреччина представила новий план для Чорного моря» йшлося про те, що Анкара веде переговори з обома сторонами та намагається відновити хоча б частину механізмів колишньої зернової угоди.

    За кілька місяців атакували десятки турецьких суден

    Причиною активізації турецької дипломатії стала різка ескалація атак у Чорному морі.

    За даними галузі, які наводить AFP, від кінця червня було уражено щонайменше 25 суден, що належать турецьким власникам. При цьому лише чотири з них ходили безпосередньо під турецьким прапором.

    Це важлива деталь: поняття «турецьке судно» не завжди означає турецький прапор. Корабель може належати компанії з Туреччини, але бути зареєстрованим в іншій юрисдикції.

    Серія інцидентів суттєво підвищила страхові ризики, витрати судновласників і небезпеку для екіпажів.

    Турецькі судна вже неодноразово потрапляли під удари

    Одним із резонансних випадків стала атака на ролкер Lider Bordo Mavi, який прямував із турецького Самсуна до російського Туапсе.

    За інформацією турецької сторони, наприкінці серпня по судну влучили три безпілотники, після чого на борту виникла пожежа та постраждали п’ятеро членів екіпажу.

    Nenka.info детально писала про цей випадок у матеріалі «Три дрони вдарили по судну біля Туапсе: на турецькому ролкері спалахнула пожежа, є поранені». Там наголошувалося, що походження дронів тоді незалежно підтверджене не було.

    Тобто нинішня пропозиція Анкари стосується ризиків для цивільного судноплавства по обидва боки Чорного моря, а не лише маршрутів до українських портів.

    17 вересня Росія знову вдарила по цивільному судну

    Нову актуальність турецька ініціатива отримала саме 17 вересня.

    Під час масованої російської атаки було уражене цивільне судно під прапором Танзанії, яке прямувало до одного з українських портів.

    За даними української сторони, капітан судна загинув, ще троє членів екіпажу були поранені.

    Міністерство розвитку громад та територій України заявило, що такі удари створюють прямі ризики для міжнародного судноплавства та логістичних маршрутів у Чорному морі.

    Саме на тлі цього інциденту інформація про турецький меморандум набула додаткового резонансу.

    Україна вже пропонувала припинити удари по цивільних цілях

    Це не перша ініціатива щодо обмеження ударів у Чорному морі.

    У серпні Україна через посередника передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти та судноплавство в Чорному морі.

    Про це раніше писала Nenka.info у матеріалі «Україна запропонувала Росії взаємно припинити удари по цивільних цілях у Чорному морі».

    Тоді повідомлялося, що Москва не дала позитивної відповіді.

    Пізніше російські посадовці публічно ставилися до ідеї окремого чорноморського перемир’я скептично.

    Росія раніше відкидала подібний формат

    На початку вересня глава МЗС РФ Сергій Лавров відкинув попередню турецьку ідею про припинення атак у Чорному морі, назвавши її нереалістичною та складною для контролю.

    Це була реакція на більш ранню дипломатичну ініціативу, тому вона не означає автоматичної відмови Москви саме від нового тексту меморандуму, переданого 17 вересня.

    Однак попередня позиція РФ показує, що переговори можуть бути складними.

    Чому Туреччина настільки зацікавлена

    Для Анкари безпека Чорного моря має одразу кілька вимірів.

    По-перше, Туреччина контролює Босфор і Дарданелли та фактично є ключовою державою для виходу суден із Чорного моря до Середземного.

    По-друге, турецький бізнес активно працює на чорноморських маршрутах, а десятки суден турецьких власників уже потрапили під атаки.

    По-третє, Анкара протягом усієї війни намагається зберігати роль посередника між Києвом та Москвою.

    Раніше Nenka.info писала про цю роль у матеріалі «Туреччина готова знову звести Україну й Росію за столом переговорів».

    Для України море залишається критично важливим

    Попри повномасштабну війну, морський коридор залишається основним маршрутом українського експорту.

    За даними, які раніше аналізувала Nenka.info, до травня 2026 року через український морський коридор пройшло майже 200 млн тонн вантажів, із яких понад 117 млн тонн становило зерно.

    Морські перевезення залишаються дешевшими й ефективнішими за автомобільні та залізничні маршрути через західний кордон.

    Тому навіть кілька серйозних атак на цивільні судна можуть мати економічні наслідки далеко за межами України — через зростання страхових ставок, відмову судновласників заходити до портів і подорожчання логістики.

    Зупинка атак могла б вплинути і на світові ціни

    Чорне море відіграє важливу роль у глобальній торгівлі зерном, нафтою та іншими сировинними товарами.

    Саме тому атаки на порти й торговельні судна швидко відображаються на страхових преміях та котируваннях.

    Потенційний механізм безпечного судноплавства міг би зменшити ризики для українського експорту, але одночасно охоплював би й цивільні судна, які працюють із російськими портами.

    Це одна з причин, чому майбутні переговори можуть бути політично складними: сторонам доведеться чітко визначити, що вважати цивільним судном, які маршрути захищати і як перевіряти дотримання домовленостей.

    Поки що це лише пропозиція

    Головне уточнення полягає в тому, що станом на 17 вересня ніякого нового «зернового коридору» або морського перемир’я ще немає.

    Туреччина лише передала Києву й Москві проєкт меморандуму.

    Ні Україна, ні Росія наразі публічно не оголосили про його прийняття.

    Так само поки не розкриті всі технічні деталі майбутнього механізму — хто саме контролюватиме безпечний маршрут, як перевірятимуть судна і що відбуватиметься в разі порушення режиму.

    Але сам факт появи формального тексту означає, що Анкара перейшла від загальних закликів до конкретної дипломатичної пропозиції.

    І на тлі десятків атак на торговельні судна це може стати одним із головних чорноморських переговорних треків найближчим часом.

  • У Миколаєві один за одним зупиняються торгові центри: за три дні закрили METRO, City Center і «Південний Буг»

    У Миколаєві один за одним зупиняються торгові центри: за три дні закрили METRO, City Center і «Південний Буг»

    У Миколаєві на тлі різкого посилення російських атак один за одним припиняють роботу великі торгові об’єкти. 10 вересня тимчасово зачинився ТРЦ City Center, а вже 11 вересня перестав приймати відвідувачів «Південний Буг». За два дні до цього через пряме пошкодження російським дроном роботу призупинив торговий центр METRO. Таким чином, за кілька днів у місті фактично зупинилися одразу три великі торгові майданчики, хоча причини закриття в кожному випадку різні.

    Найбільше інформації наразі є щодо City Center на проспекті Центральному, 98. Адміністрація комплексу офіційно повідомила, що з 10 вересня він «тимчасово зачинений з технічних причин», а дату відновлення роботи обіцяла назвати додатково. На офіційному сайті City Center при цьому досі вказаний звичний режим роботи торгової галереї — з 10:00 до 20:00, супермаркету та кінотеатру, однак ця інформація очевидно не враховує тимчасове закриття.

    Водночас орендарі називають іншу причину. Миколаївська студія мережі VOVK, яка працює всередині City Center, повідомила клієнтам, що комплекс припиняє роботу до кінця вересня через складну безпекову ситуацію та обстріли міста. Про такий самий термін повідомляли й місцеві видання.

    Саме тут є важливий нюанс: адміністрація ТРЦ публічно говорить лише про «технічні причини» і не підтверджувала офіційно ані закриття до 30 вересня, ані те, що рішення ухвалене безпосередньо через загрозу російських ударів. Тому твердження про роботу City Center лише з жовтня наразі варто вважати попереднім, заснованим на повідомленнях орендарів.

    Ознакою фактичної зупинки роботи стало й припинення звичайної роботи частини закладів усередині комплексу. У City Center розташований кінотеатр Multiplex. На сторінці мережі він значиться за тією самою адресою — проспект Центральний, 98.

    Ще більш несподівана ситуація виникла з ТРЦ «Південний Буг». У п’ятницю, 11 вересня, магазини всередині комплексу виявилися зачиненими, а на вході з’явилося коротке оголошення від адміністрації: торговий центр не працює.

    На відміну від City Center, тут поки немає навіть попередньої офіційної дати відкриття. Адміністрація також не назвала причини такого рішення. Тому пов’язувати закриття «Південного Бугу» безпосередньо з конкретним російським ударом або технічними пошкодженнями наразі немає підстав.

    Проте проблеми з роботою окремих закладів у цьому ТРЦ почалися ще раніше. Уже 3 вересня дитячий розважальний центр Happy Land, який працював у «Південному Бузі», повідомив про тимчасове закриття. Тоді адміністрація прямо пояснила рішення великою кількістю повітряних тривог та необхідністю забезпечити безпеку дітей.

    Ще 8 вересня «Південний Буг» працював: місцеві журналісти того дня повідомляли про ДТП на парковці комплексу. Це дозволяє говорити, що повне припинення його роботи відбулося вже після нової хвилі атак на місто.

    Найчіткіше причину закриття можна встановити у випадку з METRO.

    Увечері 8 вересня російський безпілотник пошкодив будівлю торговельного центру METRO на проспекті Героїв України, 9-Д. Компанія офіційно підтвердила атаку та тимчасове припинення роботи магазину. На щастя, співробітники та покупці під час удару не постраждали.

    У METRO повідомили, що фахівці оцінюють масштаб пошкоджень і визначають шляхи відновлення об’єкта. Дату повторного відкриття компанія поки не називає і обіцяє повідомити її через офіційні канали після завершення оцінки стану будівлі.

    Таким чином, ситуації з трьома торговими центрами принципово відрізняються. METRO точно закрився через пошкодження внаслідок російської атаки. City Center офіційно посилається на технічні причини, хоча його орендарі говорять про обстріли й безпекову ситуацію. Щодо «Південного Бугу» причини та строки закриття взагалі поки не оприлюднені.

    Проте все це відбувається на одному тлі — різкого посилення російських ударів по Миколаєву.

    8–10 вересня місто та область пережили серію атак дронами й іншими засобами ураження. Під удари потрапляли житлові будинки, торгові об’єкти, склади, автомобілі, готель, поштове відділення та портова інфраструктура.

    У ніч на 9 вересня внаслідок масованої атаки в Миколаєві був зруйнований двоповерховий приватний будинок. Під завалами рятувальники знайшли тіло 70-річної жінки. Ще кільком людям, зокрема 15-річній дитині, знадобилася допомога. Пожежі виникали також у торговому центрі, кафе та на території автотранспортного підприємства.

    Уже вдень удари продовжилися. Влада спочатку повідомила про двох загиблих і дев’ятьох постраждалих, серед яких був однорічний хлопчик. Дитині надали допомогу амбулаторно, інших поранених госпіталізували.

    Під удар того ж дня потрапила і портова інфраструктура Миколаївського району. Троє чоловіків віком 28, 46 і 48 років були поранені, двоє з них перебували у тяжкому стані. Російські атаки також пошкодили склади, де зберігалися овочі, та поштове відділення.

    Після уточнення наслідків масштаб виявився ще більшим. Reuters повідомляв, що серія ударів по Миколаєву та портовій інфраструктурі призвела загалом до чотирьох загиблих і 19 поранених.

    Саме тому закриття великих торгових комплексів має для міста ширший контекст, ніж просто тимчасова незручність для покупців. ТРЦ — це великі скупчення людей, десятки магазинів, ресторани, кінотеатри й розважальні зони. В умовах багаторазових повітряних тривог їхня робота дедалі сильніше залежить від наявності укриттів, швидкості евакуації та прогнозованості повітряної ситуації.

    Для бізнесу це означає ще й прямі економічні втрати. Коли великий торговий центр зачиняється навіть на кілька тижнів, разом із ним зупиняються десятки орендарів — від мережевого ритейлу до невеликих місцевих магазинів. Працівники не можуть виходити на звичайні зміни, кінотеатри втрачають сеанси, а підприємці — виторг.

    Ситуація з Happy Land показує ще одну проблему. Заклад закрився не після фізичного руйнування приміщення, а через часті тривоги. Для дитячого бізнесу це особливо критично: якщо відвідувачів доводиться постійно евакуювати, а значна частина дня проходить під сигналами повітряної небезпеки, нормальна робота фактично стає неможливою.

    При цьому говорити, що всі великі торговельні центри Миколаєва припинили роботу, неправильно. Йдеться саме про кілька конкретних об’єктів. Так само наразі немає повідомлення міської чи обласної влади про централізоване рішення закрити ТРЦ міста. Кожен із комплексів ухвалює рішення окремо, виходячи зі стану будівель та власної оцінки безпекових ризиків.

    Для City Center ключовим питанням тепер залишається дата відновлення роботи. Якщо інформація орендарів підтвердиться, один із найбільших торгово-розважальних центрів Миколаєва може залишатися зачиненим щонайменше до кінця вересня. Однак сама адміністрація поки такого терміну не називала.

    Ще менше зрозуміло щодо «Південного Бугу»: станом на 11 вересня відвідувачі бачать лише повідомлення про припинення роботи без пояснення причин і строків.

    METRO, своєю чергою, має спочатку оцінити наслідки прямого удару та провести відновлення пошкодженої будівлі.

    Тому за три дні у Миколаєві склалася незвична ситуація: три великі торгові об’єкти одночасно опинилися поза звичайним режимом роботи. Один — після безпосереднього удару російського дрона, другий — на тлі технічних і, за словами орендарів, безпекових проблем, третій — із поки що невідомої причини.

    На тлі серії смертоносних атак це вже виглядає не лише як проблема торгової інфраструктури. Це ще один показник того, як посилення російських ударів дедалі сильніше змінює повсякденне життя великого українського міста далеко від лінії фронту.

  • Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Українська сталь провалилася до рівнів 2022 року: за місяць виробництво обвалилося на 57%

    Українська металургія у серпні пережила один із найгірших місяців від початку повномасштабної війни. Підприємства виплавили лише 277 тис. тонн сталі — на 57,3% менше, ніж у серпні минулого року, і на 39,4% менше, ніж у липні. За оцінкою GMK Center, нижчими місячні показники за весь період великої війни були лише у квітні та грудні 2022 року — у моменти, коли галузь фактично перебудовувалася після втрати частини виробничих потужностей, окупації Маріуполя та розриву традиційної логістики.

    Падіння охопило не тільки виплавку сталі. За даними ОП «Укрметалургпром», виробництво чавуну у серпні становило 257,1 тис. тонн. Це на 65,6% менше, ніж роком раніше, та на 40,5% нижче липневого рівня. Виробництво товарного металопрокату скоротилося до 269,5 тис. тонн — мінус 57,4% у річному вимірі та мінус 29,6% лише за місяць. Таким чином, різке просідання одночасно відбулося практично на всіх ключових етапах металургійного виробництва.

    Якщо дивитися на перші вісім місяців року, картина поки що виглядає менш драматичною, але тенденція також негативна. У січні–серпні українські підприємства виробили 4,3 млн тонн сталі, що на 12,5% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. Випуск чавуну впав на 14,8% — до 4,35 млн тонн, товарного прокату — на 15,6%, до 3,59 млн тонн. Ще після семи місяців року падіння сталі становило лише 5,6%, тобто саме серпень суттєво погіршив загальну статистику.

    Одним із головних ударів для галузі стала зупинка «Запоріжсталі». У ніч на 11 серпня промисловий майданчик у Запоріжжі атакувала російська балістика. За даними «Метінвесту», загинули семеро працівників підприємства, ще 21 людина дістала поранення. Компанія повідомляла, що удар стався фактично відразу після оголошення повітряної тривоги, коли частина працівників прямувала до укриттів. Після атаки виробництво на комбінаті було зупинене.

    На цьому удари не припинилися. Вранці 27 серпня російські війська знову атакували «Запоріжсталь» — цього разу, за інформацією підприємства, одразу п’ятьма балістичними ракетами. Влучання припали на обладнання доменного цеху, енергетичну й транспортну інфраструктуру та відкриті території комбінату. На той момент завод ще не відновив повноцінної роботи після першої серпневої атаки.

    Наслідки видно безпосередньо у виробничих цифрах. У серпні «Запоріжсталь» встигла випустити лише 46,2 тис. тонн сталі, 42,4 тис. тонн чавуну та 45 тис. тонн прокату. Для порівняння: ще у липні підприємство виробило 192,7 тис. тонн сталі, 217,3 тис. тонн чавуну та 171,4 тис. тонн прокату. Тобто лише на одному з найбільших металургійних підприємств країни виробництво сталі за місяць скоротилося більш ніж у чотири рази.

    І серпнем проблеми не закінчилися. У ніч на 5 вересня кілька російських балістичних ракет вдарили по комбінату «Каметсталь» у Кам’янському. П’ятеро людей загинули, ще четверо працівників дістали поранення. Було пошкоджено агломераційне виробництво, системи енергопостачання та транспортну інфраструктуру, після чого підприємство повністю зупинило виробничі процеси. Терміни відновлення на момент останніх повідомлень залишалися невідомими.

    Масштаб цієї зупинки особливо відчутний, якщо врахувати потужність підприємства. За підсумками 2025 року «Каметсталь» випустила близько 2 млн тонн сталі. Комбінат виробляє квадратну заготовку, арматуру та фасонний прокат. Тому повна зупинка такого активу вже у вересні створює ризик нового просідання загальноукраїнської статистики — навіть нижче серпневого мінімуму.

    Головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко вже попередив, що вересневі цифри можуть виявитися ще гіршими. За його словами, серпневі 277 тис. тонн — один із найнижчих результатів за весь період повномасштабної війни. Експерт називає одразу кілька факторів: проблеми з морською логістикою, обмеження експорту до Євросоюзу та прямі російські удари по виробничих потужностях.

    Проблеми з портами для металургії мають подвійний ефект. Через море підприємства не лише експортують готову продукцію, а й отримують частину необхідної сировини. У серпні, наприклад, «Запоріжкокс» скоротив виробництво доменного коксу майже на 40% порівняно з липнем — до 38,1 тис. тонн. У GMK Center пояснювали падіння, серед іншого, скороченням поставок вугільного концентрату через атаки Росії на торговельні судна та фактичне ускладнення роботи чорноморської логістики. У річному вимірі випуск коксу на підприємстві впав більш ніж наполовину.

    Для металургійного комбінату дефіцит коксу чи вугілля — це не просто дорожча доставка. Це ризик скорочення завантаження доменних печей і, як наслідок, падіння випуску чавуну та сталі. Саме тому удари по портах, енергетиці, залізниці та безпосередньо по металургійних підприємствах складаються для галузі в один ланцюг проблем.

    Додатковий тиск у 2026 році прийшов із боку європейського ринку, який після початку повномасштабної війни став особливо важливим для українських експортерів. Від 1 січня в ЄС почав діяти основний режим механізму CBAM — вуглецевого коригування імпорту. Він охоплює, зокрема, залізо та сталь і має зрівняти вуглецеву ціну імпортної продукції з тією, яку несуть виробники всередині ЄС.

    Для українських заводів проблема полягає в тому, що значна частина металургійних потужностей побудована на традиційній доменно-конвертерній технології з високими викидами CO₂. Модернізація потребує мільярдних інвестицій, тоді як підприємства одночасно витрачають кошти на ремонти після атак, резервне енергозабезпечення та воєнну логістику. Українська влада ще раніше зверталася до Єврокомісії щодо можливості застосувати для України спеціальні умови через форс-мажор, пов’язаний із російською агресією. Водночас станом на 2026 рік країна готує підприємства до виконання вимог CBAM.

    З липня з’явився ще один бар’єр. Євросоюз запровадив новий механізм захисту власної сталеливарної промисловості: загальна тарифна квота на безмитний імпорт сталі встановлена на рівні 18,3 млн тонн на рік — приблизно на 47% нижче рівня квот 2024 року. За постачання понад визначені квоти діє мито у 50%. Єврокомісія пояснює це глобальним надлишком сталеливарних потужностей та необхідністю захищати європейських виробників. Для партнерів ЄС за угодами про вільну торгівлю передбачено сприятливіший розподіл квот, однак сам режим усе одно означає жорсткіші рамки доступу на європейський ринок.

    Особливо контрастно нинішні цифри виглядають на довшому часовому горизонті. У 2021 році, до повномасштабного вторгнення, Україна виплавила 21,4 млн тонн сталі і посідала 14-те місце серед найбільших виробників світу. У 2025 році виробництво становило вже лише 7,4 млн тонн, а Україна опустилася на 23-тє місце світового рейтингу.

    При цьому 2025 рік ще давав галузі обережну надію на стабілізацію: виплавка чавуну збільшилася на 11,2% — до 7,88 млн тонн, виробництво товарного прокату зросло на 4,8% — до 6,52 млн тонн, хоча випуск сталі скоротився на 2,2% — до 7,41 млн тонн. Серпень 2026 року фактично показав, наскільки швидко ця крихка стабілізація може бути зруйнована кількома великими атаками та логістичними проблемами.

    І це важливо далеко не лише для самих металургів. За оцінкою GMK Center, якщо враховувати пов’язані ланцюги постачання, гірничо-металургійний комплекс забезпечує близько 5,5% українського ВВП та приблизно 15% експортних доходів країни. У 2025 році експортна виручка галузі перевищувала $6 млрд. Тому тривала зупинка найбільших комбінатів означає менший експорт, менше валютної виручки, скорочення вантажів для залізниці та портів, нижчі податкові надходження і ризики для десятків тисяч робочих місць не лише безпосередньо на заводах.

    Ситуація на початку вересня виглядає ще складнішою, ніж серпнева статистика. «Запоріжсталь» після двох балістичних атак залишається одним із головних факторів падіння виробництва, а до неї додалася повна зупинка «Каметсталі». Крім того, у ніч на 5 вересня російський удар пошкодив виробничі потужності Дніпровського металургійного заводу.

    Тому серпневі 277 тис. тонн можуть виявитися не дном, а лише попередженням. Якщо великі підприємства швидко не повернуться до роботи, а проблеми з портами та експортом до ЄС збережуться, у вересні українська металургія ризикує отримати ще слабший результат. Після чотирьох із половиною років великої війни галузь, яка колись виплавляла понад 20 млн тонн сталі на рік, знову опинилася в ситуації, коли обсяги виробництва визначають не стільки попит і ціни на світовому ринку, скільки можливість заводів фізично пережити наступний російський удар.

  • Удари серед білого дня: Росія змінила тактику атак на Київ

    Удари серед білого дня: Росія змінила тактику атак на Київ

    Російські атаки на Київ дедалі менше нагадують звичний для попередніх років сценарій, коли основна небезпека для столиці припадала на ніч. У вересні повітряні тривоги, вибухи та атаки безпілотників дедалі частіше переривають життя міста вдень. 4 вересня російський дрон знову дістався самого центру столиці — удар стався в історичній частині Києва неподалік Софії Київської.

    Після атаки над центром міста піднявся густий чорний дим. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про влучання в нежитлову будівлю, на місце вирушили екстрені служби та медики. Reuters зазначає, що місце удару розташоване неподалік Софійського собору — пам’ятки зі списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Внаслідок атаки також було зруйноване приміщення популярного столичного закладу Zavertailo, про що повідомив його власник.

    Однак значення атаки 4 вересня виходить за межі одного влучання. Київ уже понад тиждень перебуває під практично безперервним тиском російських дронів. Reuters повідомляє про десять днів поспіль атак на українську столицю. Лише 3 вересня внаслідок російського удару по Києву загинула людина, були пошкоджені житлові будинки, а під час попередніх атак того ж дня постраждали шестеро людей.

    Associated Press звертає увагу на помітну зміну характеру російської повітряної кампанії проти столиці. Якщо раніше масовані атаки переважно відбувалися вночі, тепер дрони та ракети загрожують Києву фактично цілодобово. Повітряні тривоги переривають робочий день, навчання, поїздки містом, роботу магазинів і установ. Окремою проблемою стало застосування швидкісних реактивних безпілотників, які роблять загрозу ще менш передбачуваною.

    Саме денні удари істотно змінюють повсякденну реальність столиці. Вночі значна частина людей перебуває вдома і має хоча б відпрацьований алгоритм дій під час тривоги. Вдень сотні тисяч киян перебувають на роботі, в університетах, школах, торговельних центрах, громадському транспорті або просто на вулицях. Через це кожна нова тривога одночасно впливає на величезну кількість людей і роботу міської інфраструктури.

    Показовим став саме удар 4 вересня. Вибух пролунав у центральній частині міста у той час, коли Київ жив звичайним денним життям. Reuters наводить слова очевидців, яких атака застала просто на вулиці. На місце оперативно прибули численні машини швидкої допомоги та рятувальні служби.

    Пізніше президент Володимир Зеленський повідомив і про влучання російського безпілотника в центральну будівлю Служби безпеки України. За повідомленнями міжнародних медіа, внаслідок атаки були поранені п’ятеро людей. Президент заявив про необхідність відповіді Росії на такі удари.

    Будівля СБУ розташована на Володимирській вулиці, 35 — у самому історичному центрі столиці. Таким чином, події 4 вересня вкотре продемонстрували, що російські ударні безпілотники можуть становити небезпеку не лише для околиць або промислових зон, а й для щільно забудованого центрального Києва.

    Водночас із твердженнями про конкретний задум Кремля варто бути обережними. Сам факт переходу до частіших денних атак підтверджують міжнародні агентства, однак цілі російського командування щодо вибору саме такого режиму ударів достеменно невідомі. Тому говорити про нову тактику можна насамперед у сенсі фактичної зміни часу та інтенсивності атак, а не як про офіційно підтверджену нову російську військову доктрину.

    Додаткового міжнародного резонансу подіям у Києві надає те, що нова хвиля ударів відбувається напередодні очікуваних дипломатичних контактів. Представники президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер готуються до нових контактів із Росією та Україною. Reuters повідомляє, що обговорювався їхній приїзд до Києва в неділю, хоча остаточні деталі української частини поїздки ще узгоджувалися. Водночас джерело агентства стверджувало, що російська сторона намагалася переконати американських представників змінити план і не їхати до української столиці.

    На цьому тлі російські удари по Києву тривають, попри публічні заяви Кремля про можливість мирного врегулювання. Речник Кремля Дмитро Пєсков 4 вересня заявив, що Москва не виключає перспективи домовленості, однак водночас підтвердив незмінність російських вимог до України.

    Для киян же головна зміна вже відчувається без дипломатичних формулювань. Денний час більше не означає відносної паузи між нічними атаками. Загроза може виникнути дорогою на роботу, під час навчання, обіду або звичайної прогулянки центром міста.

    Вересневі атаки показують: Росія посилює цілодобовий тиск на українську столицю. І якщо раніше Київ здебільшого прокидався після важких ночей, тепер повітряна війна дедалі частіше приходить у місто серед білого дня.

  • Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Росія тричі за кілька днів ударила по енергетиці ДТЕК: 30 тисяч родин досі без світла

    Російські війська за останні кілька днів тричі атакували енергетичні об’єкти ДТЕК у Дніпропетровській області, причому останній удар стався вже 31 серпня. У компанії повідомляють про суттєві пошкодження обладнання, а через наслідки атак десятки тисяч родин залишилися без електроенергії. Енергетики вже повернули світло більш ніж 40 тисячам домогосподарств, однак ще близько 30 тисяч осель станом на понеділок залишаються знеструмленими. Відновлювальні роботи тривають, але в прифронтових районах їх ускладнює безпекова ситуація.

    За офіційною інформацією ДТЕК Дніпровські електромережі, два удари по енергооб’єктах сталися 29 серпня, а третій — 31 серпня внаслідок атаки FPV-дрона. У всіх трьох випадках було пошкоджене обладнання, а на двох об’єктах після влучань виникли пожежі. Загоряння вдалося оперативно ліквідувати силами ДСНС, при цьому персонал енергетичних об’єктів не постраждав. Компанія з міркувань безпеки не розкриває, які саме об’єкти були атаковані і наскільки критичними є пошкодження.

    Масштаб наслідків атак добре видно за кількістю знеструмлених споживачів. За останні дві доби енергетики ДТЕК відновили електропостачання для понад 40 тисяч родин у 46 містах і селах Дніпропетровської області. Водночас приблизно 30 тисяч домівок поки що залишаються без світла, а аварійні бригади можуть розпочинати ремонт лише після того, як отримають дозвіл від Збройних сил України та Державної служби з надзвичайних ситуацій. У компанії підкреслюють, що фахівці працюють цілодобово, але близькість до районів бойових дій суттєво ускладнює та подекуди сповільнює відновлення.

    При цьому атаки на мережеву інфраструктуру виявилися не єдиними ударами Росії по енергетичних підприємствах ДТЕК цієї ночі. Вночі 31 серпня російський безпілотник також атакував одну з шахт компанії на Дніпропетровщині. Внаслідок удару поранення отримав працівник підприємства: йому надали першу допомогу на місці, після чого доправили до лікарні. За останніми даними компанії, його стан стабільний.

    Таким чином, лише протягом кількох днів російські атаки торкнулися як електромережевої, так і вугільної інфраструктури регіону. Дніпропетровщина залишається одним із найбільш уразливих для таких ударів регіонів через близькість до фронту та велику концентрацію енергетичних і промислових підприємств. Лише від вечора 30 серпня до ранку 31-го російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. За даними обласної влади, внаслідок цих ударів також був поранений цивільний, пошкоджені підприємство та житлові будинки.

    Це далеко не перша масштабна атака на енергетику Дніпропетровщини протягом серпня. 5 серпня після ударів Росії по об’єктах ДТЕК Дніпровські електромережі без електроенергії залишилися близько 126 тисяч жителів Нікополя, Марганця, Покрова та прилеглих населених пунктів. Тоді компанія також повідомляла про значні пошкодження енергетичного обладнання, а терміни ремонту залежали не тільки від масштабу руйнувань, а й від можливості безпечно допустити бригади до місць ударів.

    Ще важчими були наслідки атаки на одну із шахт ДТЕК Енерго 17 серпня. Тоді внаслідок масованого удару російських дронів загинув працівник підприємства, ще один гірник дістав поранення, а інфраструктура шахти зазнала серйозних пошкоджень. Тобто нинішня атака на шахту стала вже черговою за останні два тижні. У ДТЕК наголошують, що російські війська систематично атакують як безпосередньо енергетичні об’єкти, так і підприємства, які забезпечують роботу енергетичної системи.

    Масштаб проблеми видно й у загальній статистиці відновлень. Лише з 17 по 23 серпня оператори систем розподілу ДТЕК повернули електроенергію майже мільйону родин у чотирьох областях та Києві після російських обстрілів. На Дніпропетровщині за цей період світло вдалося повернути більш ніж 311 тисячам осель. Це свідчить про те, що енергетики змушені практично безперервно ремонтувати мережі, які повторно потрапляють під удари.

    Нова серія атак особливо тривожна на тлі наближення осінньо-зимового сезону. Росія протягом попередніх років уже намагалася системними ударами по генерації, підстанціях і мережах створити масштабний дефіцит електроенергії та проблеми з теплопостачанням в Україні. Тепер удари по Дніпропетровщині показують, що енергетична інфраструктура знову залишається серед пріоритетних цілей російських безпілотників. При цьому ризики для системи визначатимуться не тільки масштабом окремих руйнувань, а й частотою повторних атак, які не дають енергетикам достатньо часу для повного відновлення обладнання.

    Наразі ДТЕК не називає ані конкретних об’єктів, які були пошкоджені під час трьох останніх атак, ані вартості завданих збитків. Також не повідомляється, скільки часу знадобиться для повного відновлення електропостачання всім споживачам, які залишаються без світла. Головним фактором залишається безпека ремонтних бригад: у прифронтових районах вони можуть виїжджати на місце лише після дозволу військових та рятувальників.

    Таким чином, за кілька днів Дніпропетровщина пережила одразу кілька ударів по критично важливій інфраструктурі, а десятки тисяч людей усе ще чекають на відновлення електропостачання. Те, що удари повторюються з інтервалом у один-два дні, створює додаткове навантаження на енергосистему та ремонтні бригади. І на тлі наближення холодного сезону саме регулярність таких атак стає не менш небезпечною, ніж масштаб руйнувань після одного масованого обстрілу.