Uanews.life

Позначка: Росія

  • Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    Лаврова не захотіли бачити на спільному фото: на саміті G20 стався дипломатичний скандал

    У США скасували традиційне групове фотографування міністрів закордонних справ країн G20 після того, як представники низки держав відмовилися позувати поруч із очільником російського МЗС Сергієм Лавровим. Дипломатичний інцидент стався під час зустрічі в Атланті 30 жовтня.

    Про це повідомляють Reuters та Bloomberg. За інформацією журналістів, рішення ухвалили американські організатори після заперечень з боку європейських делегацій.

    Одним із противників спільного фотографування з російським міністром став очільник МЗС Німеччини Йоганн Вадефуль. Він наголосив, що через продовження російської агресії проти України відносини з Москвою не можуть вважатися нормальними.

    Німецький дипломат пояснив, що міжнародні переговори залишаються необхідними навіть за наявності серйозних суперечностей, однак учасники зустрічі повинні уникати символічних жестів, які можуть створювати хибне враження про відновлення звичайних відносин із Росією.

    За даними Reuters, проти спільного фото з Лавровим виступила приблизно третина учасників зустрічі, зокрема представники Канади та Австралії.

    Спочатку дипломати розглядали можливість зробити два окремі знімки — один за участю російського міністра, інший без нього. Проте зрештою фотографування повністю виключили з програми.

    У Державному департаменті США пояснили це прагненням уникнути зайвого конфлікту, який міг би відвернути увагу від основних питань переговорів.

    Зустріч міністрів G20 проходить на тлі розбіжностей між провідними державами щодо війни Росії проти України та подальших відносин із Москвою.

    Попри скасування фотографування, офіційні переговори відбулися. Учасники обговорюють глобальні економічні виклики, міжнародну безпеку та наслідки військових конфліктів.

     

  • Замість дитинства — підготовка до війни: Росія вчить школярів Криму керувати дронами

    Замість дитинства — підготовка до війни: Росія вчить школярів Криму керувати дронами

    Російська окупаційна влада посилює військову підготовку дітей і молоді в тимчасово окупованому Криму. Школярів навчають керувати безпілотниками, стріляти, розбирати автомати Калашникова та виконувати стройові команди. Для занять використовують не лише навчальні симулятори, а й обладнання, яке застосовує російська армія у війні проти України.

    Про це 30 жовтня повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України.

    За даними розвідки, наприкінці жовтня в окупованому Севастополі близько 50 школярів віком від 7 до 18 років пройшли до регіонального етапу змагань, організованих російським рухом «Двіженіє пєрвих» і так званою федерацією перегонів дронів.

    Формально такі заходи подають як спортивні та освітні змагання, однак українська розвідка розглядає їх як частину ширшої політики мілітаризації неповнолітніх на окупованих територіях.

    Окрім школярів, російська адміністрація залучає до підготовки студентів. Молодь навчають керувати безпілотними літальними апаратами за допомогою комп’ютерних тренажерів і реальних дронів.

    У ГУР зазначають, що під час навчання використовують обладнання, аналогічне тому, яке застосовується російськими окупаційними військами.

    Це створює умови для поступового переходу від ознайомлення з технологіями до опанування практичних навичок, які можуть використовуватися у військовій сфері.

    Водночас інформації про безпосереднє залучення цих школярів до бойових операцій українська розвідка не оприлюднила.

    Навчання керування дронами — лише один з елементів системи, яку російська влада впроваджує у кримських навчальних закладах.

    За інформацією ГУР, у школах півострова проводять заняття зі стрільби, розбирання та складання автоматів Калашникова, а також стройової підготовки.

    Окреме місце посідають так звані військово-патріотичні заходи, до яких залучають російських військовослужбовців, які брали участь у бойових діях проти України.

    Під час таких зустрічей дітям розповідають про службу в російській армії, демонструють військове обладнання та популяризують військові професії.

    Крім того, окупаційна адміністрація організовує тематичні квести й заходи, спрямовані на формування лояльності до російської держави.

    За твердженням української розвідки, школярів також змушують вивчати пісні російських виконавців, які підтримують війну проти України.

    У ГУР вважають, що такі практики спрямовані на поступове звикання дітей до військової символіки, зброї та ідеї участі у війні.

    Паралельно з військовою підготовкою молоді окупаційна влада проводить інформаційні кампанії із залучення дорослого населення до російських силових структур.

    Зокрема, в Криму активно рекламують контрактну службу у військах безпілотних систем РФ.

    Також учасників війни проти України призначають на керівні посади в окупаційних адміністраціях, а в навчальних закладах встановлюють меморіальні дошки на честь загиблих російських військових.

    На думку української розвідки, ці заходи створюють цілісну систему, у якій військова служба та участь у війні подаються дітям як звична і суспільно схвалювана діяльність.

    Мілітаризація освіти не обмежується окупованим Кримом.

    Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомляла, що в російських школах також запроваджують заняття з керування безпілотниками.

    Зокрема, відповідні програми реалізовувалися в Курській, Нижньогородській та Вологодській областях РФ.

    Навчання проводять у межах освітнього курсу «Основи безпеки та захисту батьківщини», до викладання якого залучають російських військових, зокрема учасників війни проти України.

    Окремі російські регіони також розглядають можливість включення тематики безпілотних технологій до традиційних шкільних предметів.

    Утім, ситуація на тимчасово окупованих українських територіях має особливе значення, оскільки йдеться про дітей, які перебувають під контролем держави-окупанта.

    Представництво президента України в Автономній Республіці Крим раніше повідомляло про відкриття спеціалізованих курсів із керування безпілотниками та залучення підлітків до військово-тактичних проєктів.

    У жовтні українська сторона також фіксувала поширення програм, у межах яких неповнолітніх навчають поводження зі зброєю та знайомлять із військовою підготовкою.

    Відповідно до міжнародного гуманітарного права, держава-окупант не має права примушувати населення окупованої території служити у своїх збройних або допоміжних силах. Окремо забороняється пропаганда, спрямована на забезпечення добровільного вступу такого населення до армії держави-окупанта.

    Водночас правова оцінка конкретних освітніх і спортивних заходів залежить від їхнього змісту, обставин проведення та наявності примусу.

    У ГУР наголошують, що російська влада намагається не лише утримувати контроль над окупованими територіями, а й впливати на світогляд нового покоління.

    На думку розвідки, головна небезпека полягає в поступовому формуванні середовища, у якому діти сприйматимуть російську агресію, військову підготовку та ворожість до України як нормальну частину повсякденного життя.

    Таким чином, за даними ГУР, Росія розширює систему військової підготовки дітей в окупованому Криму, поєднуючи навчання керування дронами, поводження зі зброєю та пропагандистські заходи. Українська розвідка розглядає це як системну політику мілітаризації молоді на тимчасово окупованих територіях.

  • США попросили Європу менше критикувати Путіна

    США попросили Європу менше критикувати Путіна

    Американські військові посадовці протягом останніх тижнів приватно закликали низку європейських союзників по НАТО пом’якшити публічні заяви щодо Росії. У Пентагоні вважають, що надто різка риторика окремих європейських політиків може негативно впливати на безпекову ситуацію на континенті. Такі рекомендації здивували представників країн Балтії, які безпосередньо відчувають загрозу з боку Москви.

    Про це 30 жовтня повідомило агентство Reuters із посиланням на чотирьох співрозмовників, обізнаних із перебігом закритих переговорів між американськими та європейськими посадовцями.

    За інформацією журналістів, відповідні сигнали отримали щонайменше Литва, Латвія та Естонія. Вони пролунали під час двосторонніх зустрічей представників Пентагону з європейськими союзниками.

    Чи передавали аналогічні рекомендації іншим державам НАТО, наразі невідомо.

    Одним із головних американських посадовців, які порушували це питання, став заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі. Він також відіграє важливу роль у перегляді чисельності та розміщення американських військ у Європі.

    За словами одного зі співрозмовників Reuters, Колбі під час розмови з представником балтійської держави закликав уникати заяв, які можуть сприйматися як провокування Росії.

    Особливу увагу американський посадовець звернув на висловлювання європейських політиків про те, що Москва опинилася в безвихідному становищі через затяжну війну проти України.

    Зокрема, він згадав порівняння російського керівництва із загнаним у кут щуром.

    Reuters зазначає, що наприкінці вересня прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал використав подібний вислів щодо Володимира Путіна. Естонський політик тоді пов’язував активізацію російських диверсій у Європі з труднощами, яких Москва зазнає під час війни в Україні.

    Водночас журналістам не вдалося встановити, чи мав Колбі на увазі саме заяву естонського прем’єра.

    За словами джерел агентства, американська сторона намагалася донести думку, що публічне загострення риторики може збільшувати напруженість між Росією та західними державами.

    Один із європейських посадовців, який розповів про зміст консультацій, передав їхній загальний сенс: Вашингтон продовжує підтримувати союзників, але просить їх поводитися стриманіше в публічному просторі.

    Під час іншої зустрічі представники Пентагону окремо закликали делегацію Естонії до більш виважених висловлювань.

    При цьому співрозмовники Reuters наголосили, що рекомендації американців були висловлені без відкритої конфронтації. Йшлося про приватні консультації між союзниками, а не про офіційний ультиматум.

    Однак навіть така форма звернення спричинила подив серед частини європейських чиновників.

    Один із них зазначив, що розвідувальні служби балтійських держав останнім часом досить обережно оцінювали ймовірність прямого військового нападу Росії на країни НАТО.

    Водночас спецслужби інших держав Альянсу попереджали про ризик посилення російських диверсій, кібератак та інших прихованих операцій на території Європи.

    Саме тому представники країн Балтії вважають важливим відкрито пояснювати населенню характер загроз, які можуть виникати з боку Москви.

    Усередині НАТО триває дискусія про те, якою має бути публічна реакція на російську політику.

    Частина західних посадовців переконана, що надмірне наголошування на небезпеці може допомагати Кремлю поширювати страх серед європейського населення та послаблювати суспільну підтримку України.

    Інші представники Альянсу вважають, що громадяни мають отримувати відверту інформацію про ризики, адже від цього залежить готовність суспільства підтримувати збільшення оборонних витрат і посилення військової інфраструктури.

    Рекомендації Пентагону пролунали на тлі нових дипломатичних зусиль адміністрації президента США Дональда Трампа, спрямованих на завершення російсько-української війни.

    За інформацією Reuters, Вашингтон розглядає можливість поєднання тиску на сторони з певними економічними стимулами для Москви.

    Серед обговорюваних підходів — потенційне пом’якшення санкцій проти Росії, а також вимоги до України обмежити удари по російській енергетичній інфраструктурі.

    Водночас ці пропозиції залишаються предметом переговорів. Інформації про досягнення остаточних домовленостей щодо таких поступок немає.

    За даними агентства, американські посадовці також обговорюють потенційні економічні угоди з Росією в межах ширшого дипломатичного процесу.

    Такі перспективи викликають неоднозначну реакцію в Європі, де частина урядів наполягає на збереженні економічного тиску на Кремль до досягнення прийнятних умов миру.

    Паралельно Пентагон переглядає американську військову присутність на європейському континенті.

    Цей процес може призвести до скорочення чисельності військ США в окремих країнах, хоча конкретні масштаби та остаточні рішення ще не визначені.

    Американська сторона неодноразово наголошувала, що європейські члени НАТО повинні брати на себе більшу відповідальність за власну оборону, оскільки Вашингтон зосереджує дедалі більше уваги на інших регіонах світу.

    Водночас західні спецслужби повідомляють про посилення російської диверсійної активності проти європейських держав.

    Зокрема, німецька прокуратура нещодавно оголосила про затримання двох громадян Білорусі, яких підозрюють у підготовці підпалу будівлі або об’єкта критичної інфраструктури поблизу Нюрнберга.

    Раніше німецька влада також звинувачувала Росію у спробі атаки безпілотників на аеропорт Лейпциг/Галле. Москва заперечувала свою причетність до подібних операцій.

    На прохання Reuters прокоментувати повідомлення про рекомендації європейським союзникам представник Пентагону не підтвердив і не спростував їхнього змісту. У відомстві заявили, що приватні розмови між союзниками залишаються конфіденційними.

    Міністерства оборони Литви, Латвії та Естонії не відповіли на запити агентства, а НАТО відмовилося від коментарів.

    Таким чином, за даними Reuters, Пентагон справді міг закликати країни Балтії пом’якшити публічну риторику щодо Росії, однак офіційно Вашингтон ці повідомлення не підтвердив.

    Ситуація демонструє відмінності в підходах союзників до дипломатії та стримування Москви. Поки адміністрація Трампа намагається активізувати переговорний процес, європейські країни продовжують обговорювати, як реагувати на російські загрози й водночас зберігати єдність НАТО.

  • Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Путін хоче залишити Європу за дверима переговорів: ISW розкрив дипломатичну гру Кремля

    Кремль намагається використати суперечності між європейськими державами, щоб послабити їхню спільну позицію щодо України та обмежити вплив Європи на можливі мирні переговори. Російські посадовці дедалі активніше просувають ідею переговорного формату за участю лише України, США та Росії, одночасно повертаючись до давніх вимог Москви щодо обмеження присутності НАТО в Європі.

    Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), який проаналізував заяви представників Кремля та дипломатичні контакти Володимира Путіна з європейськими лідерами.

    Приводом для нової хвилі заяв стала телефонна розмова російського президента з президентом Фінляндії Александром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, яка відбулася 27 жовтня.

    Переговори тривали приблизно півтори години. Європейські лідери закликали Путіна припинити війну проти України та перейти до змістовного дипломатичного процесу.

    Після розмови Стубб і Стьоре зв’язалися з президентом України Володимиром Зеленським. Українська сторона підтвердила, що відповідні контакти були узгоджені з Києвом.

    Однак ініціатива викликала неоднозначну реакцію серед європейських союзників України.

    Зокрема, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен розкритикувала окремі дипломатичні контакти з Москвою без достатньої координації між державами. Прем’єр Швеції Ульф Крістерссон також висловив сумніви щодо результативності таких розмов.

    Натомість президент Фінляндії та глава норвезького уряду пояснили свій крок необхідністю донести до російського керівництва європейську позицію напередодні можливих мирних переговорів.

    Саме ці розбіжності, за оцінкою аналітиків ISW, Москва намагається використати у власних інтересах.

    29 жовтня помічник російського президента Юрій Ушаков заявив, що Кремль нібито не очікував критики телефонної розмови з боку інших європейських держав. Він наголосив на відсутності єдиної позиції в Європі щодо контактів із Росією.

    Водночас Ушаков заявив, що запланований переговорний процес між Україною, Сполученими Штатами та Росією не передбачає участі представників європейських країн.

    Йдеться про можливу тристоронню зустріч в Абу-Дабі у листопаді. Остаточний склад учасників і результати підготовки переговорів залишаються предметом дипломатичних обговорень.

    Речник Кремля Дмитро Пєсков також висловлювався щодо перспектив європейської участі. З одного боку, Москва допускає контакти з окремими представниками Європи, а з іншого — ставить під сумнів конструктивність їхньої позиції.

    В ISW вважають, що така риторика дозволяє російському керівництву намагатися розділити європейські держави на тих, кого Кремль називає готовими до діалогу, і тих, хто наполягає на збереженні жорсткого тиску на Росію.

    Водночас суперечка щодо участі Європи в переговорах має значно ширший контекст.

    Аналітики нагадали, що Москва продовжує просувати вимоги, висунуті ще у грудні 2021 року, до початку повномасштабного вторгнення в Україну.

    Тоді російська влада вимагала від НАТО суттєвого перегляду системи європейської безпеки. Зокрема, йшлося про обмеження військової присутності Альянсу в країнах, які приєдналися після 1997 року.

    Фактично такі умови могли б обмежити оборонні можливості держав Центральної та Східної Європи, включно з Польщею та країнами Балтії.

    В ISW наголошують, що реалізація подібних вимог означала б надання Москві значного впливу на внутрішні рішення НАТО та право європейських держав самостійно визначати власну безпекову політику.

    Саме тому аналітики пов’язують спроби відсторонити Європу від мирного процесу з ширшим прагненням Кремля домогтися поступок не лише щодо України, а й щодо всієї європейської архітектури безпеки.

    При цьому європейські держави мають безпосередній інтерес до результатів можливих переговорів. Вони підтримують Україну військовою та фінансовою допомогою, запроваджують санкції проти Росії й обговорюють майбутні гарантії безпеки.

    Частина європейських лідерів побоюється, що домовленості, ухвалені без їхньої участі, можуть безпосередньо вплинути на оборонну політику континенту.

    Водночас відмінності в підходах до дипломатичних контактів із Путіним не означають, що європейські країни відмовилися від підтримки України. Ключові союзники Києва продовжують виступати за захист українського суверенітету та участь Європи в обговоренні питань її безпеки.

    На думку ISW, Кремль намагається перетворити дипломатичні розбіжності на інструмент тиску, щоб послабити переговорні позиції України та її європейських партнерів.

    Поки що не йдеться про підтверджене рішення усунути Європу від усіх мирних переговорів. Однак заяви російських посадовців свідчать про прагнення Москви обмежити її роль у можливих домовленостях щодо завершення війни.

  • Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Росія готує новий балістичний удар по Україні: Зеленський повідомив про тривожні дані розвідки

    Російські війська готуються до нових атак балістичними ракетами по території України. Українська розвідка отримала відповідну інформацію, а президент Володимир Зеленський закликав міжнародних партнерів прискорити рішення щодо посилення протиповітряної оборони. За його словами, для захисту українських міст критично необхідні додаткові ракети-перехоплювачі, передусім для американських систем Patriot.

    Про це глава держави заявив у вечірньому зверненні 29 жовтня.

    Президент наголосив, що російська армія не відмовляється від ракетного терору, а українські військові потребують додаткових засобів для перехоплення балістичних цілей.

    «Зараз є інформація від розвідки про підготовку росіянами нових балістичних ударів. І потрібні сили, щоб збивати все це російське зло. Ми чекаємо на відповідні рішення», — заявив Зеленський.

    Водночас президент не уточнив, які саме міста чи регіони можуть стати цілями наступних атак. Також не було названо конкретних дат можливих ударів.

    Попередження пролунало на тлі посилення російських обстрілів українських міст. Лише 29 жовтня російські війська атакували низку цивільних об’єктів, спричинивши загибель і поранення людей.

    Одним із найтрагічніших епізодів став удар безпілотника по залізничному вокзалу Дніпра, де перебували пасажири. Російська атака призвела до численних жертв серед цивільного населення.

    Того ж дня під обстрілами опинилися Чернігів та Кременчук. Російські удари спричинили руйнування житлових і торговельних об’єктів, а серед постраждалих були діти.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що Україна очікує від союзників конкретних рішень щодо постачання засобів протиповітряної оборони.

    Насамперед ідеться про ракети для комплексів Patriot, які відіграють важливу роль у протидії російським балістичним ракетам. На відміну від багатьох крилатих ракет і безпілотників, балістичні цілі мають надзвичайно високу швидкість та складну траєкторію польоту, що суттєво ускладнює їх перехоплення.

    Саме тому для ефективного захисту українських міст необхідні спеціалізовані протиракетні системи та достатні запаси боєприпасів до них.

    Раніше президент уже звертав увагу на нестачу ракет-перехоплювачів. Зокрема, 27 жовтня Зеленський повідомив, що за попередні два тижні російські війська випустили понад 100 балістичних ракет по Києву та Київській області.

    За словами глави держави, Україна намагається забезпечити захист енергетичних об’єктів, транспортної інфраструктури та житлових районів, однак інтенсивність російських атак створює значне навантаження на систему ППО.

    Водночас Зеленський розповів і про результати українських операцій проти російських військових об’єктів.

    За його словами, Сили оборони здійснили два ракетні удари, внаслідок яких, за українськими даними, було знищено два російські винищувачі-бомбардувальники Су-34 та уражено пускову установку оперативно-тактичного ракетного комплексу «Іскандер».

    Раніше Військово-морські сили ЗСУ повідомили про застосування українського ракетного комплексу «Нептун» проти авіабази «Маринівка» у Волгоградській області Росії. Саме там, за даними військових, перебували два Су-34, які вдалося знищити.

    Російська армія використовує ці літаки для ударів керованими авіаційними бомбами по українських позиціях і населених пунктах.

    Ураження пускової установки «Іскандер» також має значення для протидії ракетним атакам, оскільки комплекси цього типу Росія застосовує для запуску балістичних ракет по Україні.

    При цьому президент не уточнив місце розташування ураженої установки та інших подробиць операції.

    Зеленський подякував українським військовим за результати бойової роботи, а міжнародним партнерам — за підтримку обороноздатності України.

    Попри успішні удари по російських військових об’єктах, загроза нових ракетних атак залишається високою. Президент наголосив, що подальше посилення української ППО залежить не лише від роботи військових, а й від швидкості ухвалення рішень міжнародними союзниками.

    Станом на вечір 29 жовтня розвідка попереджає про підготовку Росією нових балістичних ударів, однак конкретні цілі та строки можливих атак публічно не названі.

    Українцям варто уважно стежити за офіційними повідомленнями Повітряних сил ЗСУ та не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки час для реагування на балістичну загрозу може бути дуже обмеженим.

  • Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Лубінець полетів до окупованих Олешок через Росію: в Офісі омбудсмана пояснили рішення

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець погодився вирушити до тимчасово окупованих Олешок Херсонської області через територію Росії. Українська делегація прибула до білоруського Гомеля, де зустрілася з представниками РФ, після чого сторони вилетіли одним літаком для участі в гуманітарній операції. В Офісі омбудсмана пояснили, що такий маршрут обрали через неможливість безпечно потрапити до міста безпосередньо з підконтрольної Україні території.

    Про це 29 жовтня повідомила «Українська правда» з посиланням на коментар пресслужби Дмитра Лубінця.

    За поясненням представників омбудсмана, нині існують лише два можливі напрямки доступу до окупованих Олешок: безпосередньо через лінію фронту або об’їзним маршрутом через Російську Федерацію. Перший варіант пов’язаний із серйозними безпековими ризиками та військовими обмеженнями.

    Олешки розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона. Через близькість до лінії бойового зіткнення та масштабне мінування навколишніх територій прямий наземний доступ до міста залишається небезпечним. Переправа через річку також не може використовуватися як звичайний маршрут для гуманітарної делегації.

    Саме тому українська сторона погодилася на альтернативний шлях, який передбачає пересування через Білорусь і Росію.

    В Офісі Лубінця наголосили, що головною метою такого рішення є безпека учасників місії та людей, яким необхідно надати допомогу.

    За інформацією білоруського державного агентства БелТА, українська делегація 29 жовтня прибула до Білорусі через пункт пропуску «Нова Гута», після чого вирушила до аеропорту Гомеля.

    Російські представники прибули туди окремим літаком. В аеропорту відбулася зустріч двох делегацій, які беруть участь у підготовці гуманітарної операції в Олешках.

    Згодом представники України та Росії вилетіли з Гомеля одним бортом. За повідомленнями медіа, подальший маршрут передбачає прибуття до російської Анапи, а звідти — пересування через тимчасово окуповану територію до Олешок.

    Водночас українська сторона не оприлюднила всіх деталей поїздки з міркувань безпеки.

    У пресслужбі омбудсмана зазначили, що Дмитро Лубінець готовий відповісти на додаткові запитання після завершення гуманітарної місії.

    Нагадаємо, операція в Олешках стала можливою після погодження тимчасового припинення бойових дій на визначеній ділянці Херсонської області.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і має тривати до 22:59 1 листопада. Його мета — створити умови для розмінування маршрутів, доставки гуманітарної допомоги та організації добровільного виїзду цивільних.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що в Олешках уже понад 54 години дотримуються режиму тиші, а сторони готуються до доставки допомоги та евакуації населення.

    За словами Лубінця, станом на ранок 29 жовтня порушень домовленостей не фіксували. Паралельно тривали роботи з розмінування маршрутів, якими мають пересуватися гуманітарні групи.

    Доставку першого гуманітарного вантажу до Олешок запланували на п’ятницю, 30 жовтня.

    Особливу увагу приділяють організації безпечного виїзду місцевих жителів. У місті, яке перебуває під російською окупацією з 2022 року, залишаються цивільні, зокрема літні люди, діти та громадяни, які потребують медичної допомоги.

    Через бойові дії, мінування доріг і тривале порушення постачання продовольства та медикаментів гуманітарна ситуація в Олешках залишається складною.

    Як раніше з’ясувала «Українська правда», до списків на евакуацію вже записалися кілька сотень людей. При цьому значна частина мешканців хвилюється через необхідність залишати місто маршрутом, який проходить російською територією.

    Згідно з оприлюдненими деталями домовленостей, охочих евакуюватися планують вивозити з Олешок до Анапи, звідки літаком доправлятимуть до білоруського Гомеля. Однак практичне виконання цього плану ще має бути підтверджене.

    До підготовки гуманітарної операції також долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка сприяла координації домовленостей між українською та російською сторонами.

    Дмитро Лубінець підтримує зв’язок із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою для узгодження практичних питань гуманітарної місії.

    Попри незвичний маршрут української делегації, в Офісі омбудсмана наголошують, що головним завданням залишається порятунок цивільного населення.

    Таким чином, рішення Лубінця летіти через територію Росії пояснюють насамперед відсутністю безпечного прямого шляху до окупованих Олешок. Подальший перебіг операції залежатиме від дотримання режиму тиші, завершення розмінування та можливості організувати добровільну евакуацію людей.

  • Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея зближується з Кремлем після скандалу з Україною

    Південна Корея поступово відновлює економічні та дипломатичні контакти з Росією, попри повномасштабну війну проти України та військову співпрацю Москви з Північною Кореєю. Така політика Сеула викликає дедалі більше занепокоєння серед європейських союзників, які побоюються, що економічні інтереси можуть переважити підтримку України. Ситуація загострюється на тлі дипломатичного конфлікту між Києвом і Сеулом через передачу двох північнокорейських військовополонених.

    Про це повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів, південнокорейських посадовців та експертів із міжнародної політики.

    За даними видання, після приходу до влади президента Лі Чже Мьона Південна Корея почала активніше шукати можливості для відновлення відносин із Москвою. Йдеться про політичні контакти, торговельні маршрути та перспективи майбутньої економічної співпраці.

    Одним із сигналів такого зближення став рейс південнокорейського контейнеровоза PanStar Acro Північним морським шляхом уздовж арктичного узбережжя Росії. Цей маршрут дозволяє скоротити час доставки вантажів між Азією та Європою, проте його використання потребує взаємодії з російською стороною.

    У європейських дипломатичних колах такі кроки сприймають як ознаку готовності Сеула поступово повертатися до співпраці з Москвою, не чекаючи завершення війни.

    Особливе занепокоєння викликали повідомлення про масштабні постачання пального до Росії з південнокорейських портів.

    Як раніше з’ясувала газета The Guardian, у липні та серпні 2026 року сім танкерів здійснили 14 рейсів із Південної Кореї до російського Далекого Сходу, перевізши понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів. Основну частину вантажів становило дизельне пальне.

    Щонайменше три судна, залучені до перевезень, перебували під санкціями Великої Британії або Європейського Союзу. При цьому окремі танкери декларували інші пункти призначення, а деякі вантажі перевантажувалися між суднами безпосередньо в морі.

    Ці поставки збіглися за часом із посиленням українських ударів по російських нафтопереробних заводах, які спричинили скорочення виробництва пального всередині РФ.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що надходження нафтопродуктів із південнокорейських портів допомогло Москві частково компенсувати дефіцит дизеля після атак на російські НПЗ.

    Для України це питання має особливе значення, оскільки удари по нафтопереробній інфраструктурі спрямовані, зокрема, на обмеження можливостей Росії забезпечувати пальним свою економіку та військову логістику.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про російський імпорт дизеля з Азії після ударів по нафтопереробних заводах. Нетипові для Росії закупівлі нафтопродуктів почали фіксувати ще влітку 2026 року.

    Водночас офіційний Сеул заперечує, що країна здійснювала прямий задекларований експорт пального до Росії. За даними південнокорейської митниці, відповідних поставок у звітності немає.

    Уряд Південної Кореї заявив про готовність перевірити маршрути танкерів та можливі розбіжності між задекларованими пунктами призначення й фактичним рухом суден. При цьому сам факт відправлення пального з південнокорейських портів ще не доводить, що його експортували безпосередньо південнокорейські виробники або що всі перевезення порушували законодавство.

    Про офіційну реакцію Сеула на звинувачення щодо постачання пального до РФ «Ненька інфо» також писала раніше.

    Ще одним сигналом змін у зовнішній політиці Південної Кореї стало призначення політика Сон Йон Гіля радником президента з питань мирної дипломатії. Раніше він підтримував контакти з російським керівництвом та був нагороджений Володимиром Путіним орденом Дружби.

    За інформацією FT, між представниками Сеула та Москви тривають непублічні консультації. Російська сторона також заявляла, що отримує сигнали про бажання Південної Кореї нормалізувати двосторонні відносини після завершення війни.

    Європейські дипломати побоюються, що Сеул може заздалегідь готувати економічне повернення на російський ринок. При цьому вони звертають увагу, що Москва продовжує не лише війну проти України, а й військове співробітництво з КНДР, яка становить безпосередню загрозу національній безпеці Південної Кореї.

    На цьому тлі відносини Києва та Сеула переживають один із найскладніших періодів за останній час.

    Дипломатична суперечка розпочалася після того, як 23 вересня президент Володимир Зеленський під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН повідомив про передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, яких українські сили раніше взяли в полон.

    Президент Лі Чже Мьон звинуватив українську сторону в порушенні домовленостей щодо конфіденційності передачі полонених. У Сеулі пояснили, що публічне розкриття інформації могло поставити під загрозу безпеку самих військових та їхніх родичів, які залишаються у Північній Кореї.

    Українська сторона заперечила існування домовленості про повне нерозголошення факту передачі полонених. Згодом представники адміністрації південнокорейського президента уточнили, що Київ попереджав про можливу публічну згадку цієї історії, однак не погодив усіх деталей повідомлення.

    На тлі конфлікту Сеул відкликав свого посла з України для консультацій, а дипломатична присутність Південної Кореї в Києві скоротилася.

    Раніше «Ненька інфо» писала про критику президента Лі Чже Мьона всередині Південної Кореї. Представники опозиції закликали владу не загострювати відносини з Україною та звернули увагу на те, що Київ передав Сеулу військових держави, яка безпосередньо допомагає Росії вести війну.

    Попри занепокоєння європейських партнерів, Міністерство закордонних справ Південної Кореї відкидає припущення про зміну зовнішньополітичного курсу на користь Росії.

    У Сеулі наголошують, що країна підтримує міжнародні зусилля, спрямовані на припинення війни проти України, та продовжує дотримуватися встановлених обмежень на експорт товарів подвійного призначення.

    Південнокорейські експерти також застерігають від однозначних висновків про проросійський розворот. На їхню думку, адміністрація Лі Чже Мьона намагається проводити прагматичнішу зовнішню політику, враховуючи економічні інтереси країни та складну безпекову ситуацію в регіоні.

    Особливість становища Сеула полягає в тому, що Росія одночасно залишається важливим сусідом у регіональній політиці та одним із головних військових партнерів Північної Кореї. Допомога Москви Пхеньяну може безпосередньо впливати на безпеку Корейського півострова.

    Додаткову складність ситуації створюють економічні та оборонні зв’язки Південної Кореї з Європою. Зокрема, європейські держави закуповують значні обсяги південнокорейського озброєння, що робить Сеул важливим партнером у сфері оборонної промисловості.

    Поки що немає підстав говорити про офіційне стратегічне зближення Південної Кореї з Росією або відмову від співпраці із західними союзниками. Однак нові економічні контакти, суперечки щодо санкційних обмежень та дипломатичний конфлікт із Києвом свідчать про зростання розбіжностей між Сеулом і його європейськими партнерами.

    Для України ключовим питанням залишається не лише подальша позиція Південної Кореї щодо війни, а й те, чи зможуть міжнародні партнери перекрити торговельні маршрути, які допомагають Росії компенсувати наслідки українських ударів по її енергетичній та нафтопереробній інфраструктурі.

  • 54 години без обстрілів: в окупованих Олешках готують масштабну операцію

    54 години без обстрілів: в окупованих Олешках готують масштабну операцію

    У тимчасово окупованих Олешках Херсонської області вже понад дві доби діє режим припинення вогню, який Україна та Росія погодили за міжнародного посередництва. Станом на ранок 29 жовтня перемир’я тривало 54 години, а порушень досягнутих домовленостей, за інформацією українського омбудсмана Дмитра Лубінця, не зафіксували. Тим часом сторони готуються до найважливішого етапу гуманітарної операції — доставки продовольства й медикаментів та організації евакуації цивільного населення. Перший гуманітарний вантаж планують доправити до міста вже у п’ятницю, 30 жовтня.

    Про це повідомив Дмитро Лубінець. За його словами, наразі триває розмінування маршрутів, якими повинні рухатися гуманітарні групи. Паралельно формується вантаж із допомогою для жителів міста, які протягом тривалого часу залишалися фактично відрізаними від повноцінного постачання найнеобхідніших речей. Омбудсман наголосив, що українська сторона постійно координує виконання домовленостей із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою.

    Режим тиші розпочався 27 жовтня о 03:00 за київським часом і, відповідно до погодженого графіка, має тривати до 22:59 1 листопада. Головна мета тимчасового припинення бойових дій — забезпечити безпечний доступ гуманітарних працівників до окупованого міста та створити умови для добровільного виїзду людей, насамперед літніх, хворих і маломобільних мешканців. Водночас про завершення розмінування, фактичне прибуття вантажу чи початок масової евакуації станом на ранок 29 жовтня ще не повідомляли.

    Унікальність ситуації полягає в тому, що домовленості щодо Олешок стали одним із небагатьох випадків за час повномасштабного вторгнення, коли Україна та Росія погодили тимчасове припинення бойових дій на визначеній ділянці фронту саме для проведення гуманітарної місії. До переговорів долучилася перша леді США Меланія Трамп, яка, за повідомленням Білого дому, допомогла узгодити параметри операції.

    За інформацією Білого дому, спочатку припинення бойових дій планували запровадити 29 жовтня. Однак згодом сторони домовилися розпочати його на два дні раніше та розширити територію дії домовленостей, щоб полегшити пересування гуманітарних конвоїв. Росія також публічно підтвердила згоду на проведення операції. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що цивільним, які бажають залишити місто, мають забезпечити можливість виїзду.

    Водночас гуманітарна ситуація в Олешках залишається критичною. Місто перебуває під російською окупацією з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. До великої війни там проживали приблизно 24 тисячі людей, проте нині кількість мешканців скоротилася в десятки разів. За оцінкою Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яку наводить The Washington Post, у місті залишаються близько 1700 людей, серед них приблизно 50 дітей. Значну частину населення становлять літні люди, які не можуть самостійно залишити небезпечну територію.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про наміри України винести гуманітарну катастрофу в Олешках на Генеральну Асамблею ООН. У вересні українська влада намагалася привернути увагу міжнародних партнерів до становища мешканців, які місяцями залишалися без нормального доступу до продовольства, питної води та медикаментів. Тоді, за оцінками місцевої військової адміністрації, у самому місті могли перебувати близько двох тисяч цивільних. Водночас омбудсман наводив більшу цифру — понад шість тисяч людей, враховуючи прилеглі населені пункти.

    Становище жителів суттєво погіршилося після підриву російськими військами Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року. Масштабне затоплення зруйнувало частину житлової забудови, пошкодило інфраструктуру та позбавило місто стабільного водо- й електропостачання. Згодом до цих проблем додалися мінування доріг, небезпека атак безпілотників і фактична ізоляція від регулярної гуманітарної допомоги. За даними The Washington Post, деякі жителі були змушені виживати завдяки залишкам домашніх запасів, овочам із городів та іншим обмеженим джерелам харчування.

    Підготовка евакуації залишається не менш складною, ніж доставка гуманітарних вантажів. Як з’ясувала «Українська правда», до списків на виїзд уже записалися кілька сотень людей. Частина заявок надходить від родичів, які перебувають на підконтрольній Україні території або за кордоном та намагаються допомогти своїм близьким залишити окупацію. Волонтери також отримують прохання евакуювати домашніх тварин, яких люди не хочуть залишати напризволяще.

    При цьому головною проблемою залишається маршрут евакуації. Згідно з документами домовленості, описаними «Українською правдою» з посиланням на Fox News, один із передбачених варіантів передбачає вивезення цивільних через російську територію. Зокрема, йдеться про переміщення людей з Олешок до Анапи, а звідти — літаком до білоруського Гомеля. Однак станом на ранок 29 жовтня офіційного підтвердження початку перевезення людей за цим маршрутом не було.

    Українська сторона неодноразово висловлювала занепокоєння тим, що Росія може використати гуманітарну операцію для інформаційних маніпуляцій. Президент Володимир Зеленський раніше застерігав, що російська влада може намагатися спрямувати евакуйованих на власну територію та не забезпечити їм реального вибору подальшого місця перебування. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга також попереджав про можливе використання евакуації у пропагандистських цілях.

    Окрему увагу привернула участь американських журналістів. 29 жовтня Меланія Трамп оголосила, що четверо представників телеканалу Newsmax працюватимуть безпосередньо в Олешках разом із представниками українських і російських гуманітарних організацій. За її словами, завдання журналістів — незалежно документувати перебіг операції та фіксувати виконання домовленостей. Водночас сам факт присутності медійників не замінює незалежного міжнародного механізму контролю за дотриманням прав цивільного населення.

    Особливої уваги заслуговує й роль американського радника Марка Бекмана, який бере участь у підготовці операції від команди першої леді США. Як повідомляє Kyiv Independent, 28 жовтня Бекман розповів, що російська сторона погодилася визнати Меланію Трамп посередницею переговорів. За його словами, саме російські військові запропонували прискорити початок перемир’я та розширити його географічні межі. Україна погодилася з такими змінами. Водночас це твердження ґрунтується на словах самого радника й не розкриває всіх деталей закритих переговорів.

    Професійна діяльність Бекмана раніше була пов’язана переважно з маркетингом, рекламою та медійними проєктами. Він є засновником агенції DMA United, яка співпрацювала з компаніями індустрії моди, спорту й розваг. Також Бекман брав участь у створенні документальної стрічки про Меланію Трамп. Його залучення до гуманітарних переговорів стало нетиповим прикладом участі приватного радника в міжнародній ініціативі, пов’язаній із бойовими діями.

    Водночас українські журналісти звертають увагу, що локальне припинення вогню може мати значення, яке виходить далеко за межі порятунку цивільних. За інформацією «Української правди», співрозмовники, залучені до організації перемир’я, розглядають операцію як практичну перевірку здатності двох армій виконувати домовленості про припинення бойових дій. Якщо такий механізм виявиться дієвим, у майбутньому його можуть спробувати застосувати й на інших ділянках фронту. Проте наразі це лише можливий сценарій, а не підтверджене рішення про нові перемир’я.

    Тим часом гуманітарні організації продовжують працювати над поверненням українців з окупованих територій. Раніше «Ненька інфо» писала про повернення 41 українця з окупації у серпні та вересні, серед яких були діти, підлітки й люди, що зазнавали переслідувань. Цей досвід свідчить, що евакуація не завершується перетином кордону: людям часто потрібні документи, житло, медична допомога, психологічний супровід і підтримка для повернення до нормального життя.

    Для жителів Олешок найближчі дні можуть стати визначальними. До завершення погодженого режиму тиші залишається обмежений час, протягом якого необхідно розмінувати маршрути, доставити гуманітарний вантаж і забезпечити добровільну та безпечну евакуацію охочих. Попри оптимістичні повідомлення про відсутність порушень перемир’я, успіх операції залежатиме насамперед від того, чи вдасться реально допомогти людям, які роками перебувають в ізоляції.

    Станом на ранок 29 жовтня підтверджено продовження режиму тиші та підготовку гуманітарної місії. Фактичне доставлення вантажу й завершення евакуації ще попереду. Саме результати цих заходів покажуть, наскільки ефективними виявилися досягнуті домовленості.

     

  • Наслідки дронової атаки: у російському Новомосковську зафіксували масштабне задимлення

    Наслідки дронової атаки: у російському Новомосковську зафіксували масштабне задимлення

    Жителі Новомосковська Тульської області РФ вранці повідомили про появу великої хмари диму на виїзді з міста. За свідченнями місцевих очевидців, густе задимлення спостерігається з боку автомобільної траси Тула — Новомосковськ.

    Ця подія сталася на тлі попередніх заяв губернатора регіону Дмитра Міляєва щодо масованої атаки українських безпілотників. Згідно з офіційною інформацією російської влади, внаслідок падіння уламків дронів у місті зазнали пошкоджень багатоквартирні та приватні житлові будинки. Наразі підтверджено дані про одного постраждалого мешканця, який перебуває в медичному закладі та отримує необхідну допомогу.

  • Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    Спецоперація у Варшаві: затримано українця, підозрюваного в підготовці диверсії на румунському оборонному заводі

    У Варшаві співробітники Центрального слідчого бюро поліції затримали 25-річного громадянина України Артема С., якого підозрюють у причетності до російської диверсійної мережі. За даними польського видання RMF24, чоловік фігурує у справі про спробу підпалу збройового підприємства Carfil у румунському місті Брашов. Затримання проводив спеціальний антитерористичний підрозділ в одній із варшавських квартир; зазначається, що підозрюваний опору не чинив. Наразі готується його екстрадиція до Бухареста на підставі європейського ордера на арешт.

    За попередніми даними слідства, роль затриманого українця полягала в проведенні розвідки на місцевості, визначенні об’єкта для майбутньої атаки, а також у фінансовому забезпеченні операції. Саму диверсійну мережу, яка безпосередньо керувалася спецслужбами РФ, раніше викрила Служба розвідки Румунії. Відомо, що окрім Артема С., у спробі підпалу оборонного заводу 14 вересня підозрюють ще двох громадян Білорусі.

    Цей інцидент викликав гостру дипломатичну та політичну реакцію румунської влади. Президент Румунії категорично засудив будь-яку причетність Російської Федерації до актів саботажу на території його держави. У зв’язку з викриттям диверсійної мережі Міністерство закордонних справ Румунії офіційно викликало російського посла в Бухаресті для надання пояснень.