Позначка: розшук

  • Що робити, якщо вас оголосили в розшук ТЦК

    Що робити, якщо вас оголосили в розшук ТЦК

    В Україні, під час дії воєнного стану, громадяни призовного віку зобов’язані дотримуватись військового обліку. Невиконання цих обов’язків може призвести до того, що особу оголосять у розшук ТЦК (Територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Юрист практики військового права в ЮК “Приходько і партнери” Ярослав Звоненко розповів РБК-Україна про основні причини, через які чоловіків можуть оголосити у розшук, та шляхи уникнення цієї ситуації.

    Чому можуть оголосити у розшук

    Юрист пояснив, що головними підставами для оголошення в розшук є:

    1. Неявка по повістці. Якщо особа не з’являється на виклик до ТЦК, це є підставою для оголошення в розшук.
    2. Відмова від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Якщо особа без поважних причин відмовляється від проходження медичної комісії, це також може стати підставою для розшуку.
    3. Неоновлення військово-облікових даних. Якщо ТЦК та СП не можуть отримати актуальні дані про особу через державні реєстри, і вона не оновлює ці дані самостійно, це може призвести до розшуку.

    Як пояснює Звоненко, на першому етапі особа потрапляє в “внутрішній” розшук у межах ТЦК. Далі, якщо ситуація не вирішується, від ТЦК подається звернення до Національної поліції, і особа оголошується в адміністративний розшук. У разі ухилення від мобілізації після отримання повістки, особу можуть оголосити у кримінальний розшук згідно зі статтею 336 Кримінального кодексу України.

    Як знятись з розшуку ТЦК

    Звоненко радить найшвидший спосіб вирішення цієї проблеми — добровільно звернутись до ТЦК, де можна пояснити причини відсутності або невиконання обов’язків.

    “Варто мати з собою документи, які підтверджують вашу особу та причини неявки, — наприклад, медичні довідки або свідоцтва про смерть близьких”, — додає юрист. Він також рекомендує заручитися підтримкою адвоката для захисту від можливих незаконних дій з боку ТЦК.

    Якщо ситуація не вирішується добровільно, громадянин може оскаржити дії ТЦК в суді. Це можливо, якщо особа не отримувала повістки або мала законні підстави для відстрочки.

    Мобілізація та повторні повістки

    Необхідно зазначити, що в Україні немає обмежень на повторне надсилання повісток. У разі неявки на попередні, повістки можуть надсилатися повторно, і кожна нова повістка поновлює обов’язок з’явитися до ТЦК. Якщо особа не з’являється, на неї накладається штраф.

    Також нещодавно в Офісі президента підтвердили, що проблема так званої “бусифікації” військовозобов’язаних чоловіків залишається актуальною. Генштаб та інші інституції працюють над вирішенням цього питання, намагаючись знизити кількість таких випадків.

  • Журналіста Олександра Лємєнова оголошено у розшук

    Журналіста Олександра Лємєнова оголошено у розшук

    Білоцерківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення про затримання відомого антикорупційного активіста та засновника громадської організації State Watch Олександра Лємєнова. Ця подія викликала значний резонанс у суспільстві, адже Лємєнов є однією з ключових фігур у боротьбі з корупцією в Україні.

    Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформує «Закон і Бізнес».

    Це рішення було прийняте у зв’язку зі злісною неявкою О.Лємєнова до Білоцерківського ТЦК та до Білоцерківського відділу поліції.

    Ще тиждень тому поліція направила О.Лємєнову повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ст.336 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років.

    Як стало відомо, О.Лємєнов втік із автомобіля Білоцерківського ТЦК після того, як був затриманий у ресторані в Києві. На той момент він, як повідомляється, ігнорував повістки та ухилявся від військової служби.

    Проте, вчора в соціальних мережах О.Лємєнов заявив, що він нібито мобілізований. Насправді він залишається розшукуваною особою, якій вручено повідомлення про підозру.

    Більше того, учора пацієнти 3-ї міської лікарні, що на вулиці Петра Запорожця, в Києві, звернулися до Дніпровського районного відділення Нацполіції Києва з проханням забезпечити порядок та захистити їх від агресивної поведінки О.Лємєнова.

    Наразі рішенням суду санкціоновано його розшук, і він перебуває в програмі «Оберіг» як особа, яка розшукується, а також внесений до бази розшуку на сайті Міністерства внутрішніх справ.

    Це не перший випадок, коли антикорупційні активісти уникають виконання військового обов’язку. У діловому середовищі це явище називають «шабунінгом». Раніше від військової служби ухилялися й інші відомі активісти.

    Ця ситуація викликала широкий суспільний резонанс, а також підняла питання про відповідальність публічних осіб, які активно займаються громадською діяльністю.

  • Сергій Тарасов в розшуку: Масштабна земельна афера на Кіровоградщині і втеча бізнесмена за кордон

    Сергій Тарасов в розшуку: Масштабна земельна афера на Кіровоградщині і втеча бізнесмена за кордон

    Служба безпеки України оголосила в розшук Сергія Тарасова, бізнесмена та батька народного депутата, який підозрюється у незаконному привласненні понад 12 тисяч гектарів державних земель на Кіровоградщині. Тарасов, який має дипломатичний паспорт Литви, виїхав за кордон під виглядом лікування і наразі перебуває у розшуку.

    Справа Сергія Тарасова, бізнесмена з Кіровоградщини та власника агрохолдингу “I&U Group” за два роки майже не просунулась, повідомляють власні джерела.

    З січня 2024 року міліонер Тарасов перебуває в офіційному розшуку, куди його оголосила СБУ у Кіровоградський області, але вже рік правоохоронці не дають ніякої інформації щодо його пошуку та ходу розслідування цієї резонансної справи.

    Як повідомляло Суспільне, Сергію Тарасову інкримінується чотири статті з максимальним покаранням до 12 років позбавлення волі:

    Шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки.

    Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою.

    Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, вчинене організованою групою або в особливо великому розмірі.

    Незаконне носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

    Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових справ в рамках розслідування кримінального провадження №42023000000000249 йдеться про виведення земель сільськогосподарського призначення з державної власності. “У період 2015-2021 років службовими особами ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області, за попередньою змовою з представниками групи компаній “I&U Group”, бенефіціаром якої є ОСОБА_5 (Сергій Тарасов), а також пов`язаних з ним осіб, за протиправною схемою здійснено виведення земель сільськогосподарського призначення з Державної власності”, – зазначено в ухвалі суду.

    Загалом агрохолдинг “I&U Group” контролює 75 тисяч га землі, з ним пов’язано більше 60 підприємств, зокрема “Капітанівський цукровий завод”, “Новомиргородський цукор”, елеватори “Капітанівське ЗЗП”, “Куцівське ЗЗП” й “Новомиргород-Агроконтракт”.

    За версією слідства Тарасов залучив до оборудок підпорядкованих йому працівників земельного відділу групи компаній “I&U Group”, роль яких полягала у підшукуванні осіб, на яких надалі здійснювалось фіктивне оформлення земельних ділянок на території Кіровоградської області, або ж підшукування паспортних даних таких осіб, від імені яких видавались довіреності без їх відома та участі.

    За даними джерел злочинна група незаконно привласнила близько 12 тисяч (!) гектарів земель чим завдали державі збитків на понад 400 млн грн. Не гребували фігуранти справи й масовою підробкою посвідчень учасників бойових дій (АТО). З цією метою до протиправної схеми було залучено ряд приватних нотаріусів на території Житомирської, Рівненської, Дніпропетровської, Київської та інших областей, якими посвідчувались завідомо підроблені посвідчення учасників бойових дій.

    Окрім чиновників Держгеокадастру, як стало відомо, серед основних фігурантів справи приватний нотаріус з Кропивницького Лідія Бабич, яка оформила левову частину всіх довіреностей, її помічник, інженер-землевпорядник, Олександр Веселов, який відповідав за фінансування всіх дій та інші особи, зокрема й дуже близька до Сергія Тарасова юрист Аліна Бурлакова, яка зараз переховується за межами України.

    Сам Тарасов, згідно даних судового реєстру, “виїхав на лікування” за кордон. Як почесний консул Литовської республіки він має дипломатичний паспорт та безперешкодно може пересуватися між різними країнами. Наразі інформації від правоохоронних органів де саме “лікується” мільйонер, який оголошений в розшук в Україні, немає.

    Син підозрюваного Олег Тарасов – чинний народний депутат. За інформацією джерел, він залишається в країні, хоча на останніх засідання Верховної ради у грудні та листопаді не голосував або був відсутній.

  • Олексій Порошенко оголошений у розшук через неявку до ТЦК

    Олексій Порошенко оголошений у розшук через неявку до ТЦК

    Син п’ятого президента України Петра Порошенка Олексій був оголошений у розшук після того, як не з’явився ТЦК за двома повістками. Про це повідомили в правоохоронних органах, уточнивши, що Олексій Порошенко проігнорував виклик на медичну комісію та військовий облік.

    Старший син експрезидента України Петра Порошенка, Олексій, був оголошений у розшук через неявку до ТЦК за повісткою.

    Про це повідомляє видання “ИнсайдерUA” з посиланням на джерела в ЗСУ.

    За інформацією джерел, Олексій Порошенко, який разом з молодшим сином Михайлом перебуває у Великій Британії, вже вдруге проігнорував виклик.

    Олексій, який отримав військове звання лейтенанта запасу, не з’явився до ТЦК за двома повістками, що були надіслані йому 4 вересня і 21 жовтня 2024 року. Після цього його було оголошено в розшук.

    Реакція родини Порошенків на ситуацію не забарилася: сам Петро Порошенко відмовився коментувати подання в розшук свого сина. Однак військові та журналісти висловили обурення щодо заяв експрезидента, який стверджував, що брав участь у захисті Києва, поки інші втекли. Військові також закидають Порошенку, що він бреше про участь сина в подіях навколо Іловайського котла, оскільки Олексій Порошенко під Іловайськом не перебував.

    Захисники також висловили пропозицію для Олексія Порошенка долучитись до сил ППО, щоб захищати Київ, а не ховатися у Лондоні.

    Нагадаємо, фірми Петра Порошенка та його соратників протягом 7 років вкрали 167 млн грн бюджетних грошей, які держава давала на діяльність партії «Євросолідарність». Але ці гроші до партії не дійшли: в гетьмана вивели їх на 15 фірм-прокладок. 5 з них належать Порошенку особисто. Серед них, зокрема, і телеканал «Прямий».

  • Суд залишив без змін арешт ексголови ПриватБанку Олександра Дубілета

    Суд залишив без змін арешт ексголови ПриватБанку Олександра Дубілета

    Колегія Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відмовила у задоволенні скарги захисту колишнього голови ПриватБанку Олександра Дубілета на рішення суду щодо його арешту. Під час засідання, яке відбулося у понеділок, судді підтвердили правомірність рішення від 16 жовтня про тримання під вартою підозрюваного.

    Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

    Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 191 (привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах),
    • ч. 3 ст. 28 (вчинення злочину організованою групою),
    • ч. 1 ст. 366 (службове підроблення).

    Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

    Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

  • ТЦК Одеси оголосив у розшук Сергія Стерненка

    ТЦК Одеси оголосив у розшук Сергія Стерненка

    Приморський територіальний центр комплектування (ТЦК) Одеси оголосив у розшук активіста Сергія Стерненка через нібито порушення правил військового обліку. Стерненко, у свою чергу, заперечує це та стверджує, що повістку йому направили на стару адресу, де він давно не проживає. За словами Стерненка, нову адресу він вніс до програми «Резерв+», і в системі немає інформації про розшук.

    Сам активіст вбачає в діях ТЦК політичний підтекст і звинувачує начальника штабу ЗСУ Сергія Сирського у помсті за критику його роботи та системи управління військами. За словами Стерненка, розшук має стати відповіддю на його публічні заяви та позицію щодо управлінських проблем у військовому відомстві.

    Ця ситуація стала об’єктом обговорення серед громадських активістів, які вважають, що розслідування подібних справ не повинно використовуватися як інструмент для тиску на опонентів.

  • Автомобіль, що розшукується Інтерполом, знайшли прикордонники на Закарпатті

    Автомобіль, що розшукується Інтерполом, знайшли прикордонники на Закарпатті

    Прикордонники на пункті пропуску “Лужанка” на Закарпатті виявили автомобіль Volkswagen 2005 року випуску, який перебуває у міжнародному розшуку. Транспортний засіб був викрадений у Чехії і на момент затримання керувався громадянкою України.

    Зазначається, що під час перевірки транспортного засобу, яким керувала 44-річна громадянка України, спрацювала база даних Інтерполу, пише пресслужба Мукачівського прикордонного загону.

    Як з’ясувалося, автомобіль було викрадено у вересні 2024 року в Чехії, і він значився в обліку викраденого транспорту Генерального Секретаріату Інтерполу.

    Прикордонники оперативно повідомили Укрбюро Інтерполу в Києві та передали авто співробітникам Національної поліції.

  • Кабмін виділив 72 млн гривень на розсилку 900 тис. заочних повісток

    Кабмін виділив 72 млн гривень на розсилку 900 тис. заочних повісток

    На сьогоднішньому засіданні Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення майже 72 мільйонів гривень на розсилку 900 тисяч заочних повісток до кінця року. Це означає, що кожна повістка коштуватиме близько 80 гривень.

    Згідно з пояснювальною запискою Мінекономіки, планується друкувати 300 тисяч повісток на місяць.

    Нагадаємо, після отримання цієї повістки на явку в ТЦК буде відводитися 14 днів, після чого настає адміністративна відповідальність і подача чоловіка в розшук.

    При цьому, першими повістки отримають ті, хто оновив свої облікові дані у відведений законом термін.

    За останніми озвученими даними, свої облікові дані оновили понад 5 млн українців. Якщо на місяць друкуватимуть по 300 тис. повісток, то на їхню розсилку всім, хто оновив, знадобиться приблизно півтора року.

  • Нардеп Одарченко, що переховується у Румунії, був оголошений у міжнародний розшук

    Нардеп Одарченко, що переховується у Румунії, був оголошений у міжнародний розшук

    Народний депутат від фракції “Слуга народу” Андрій Одарченко не з’явився на три судові засідання, через що був оголошений у державний і міжнародний розшук. За даними прокурорів, Одарченко незаконно перетнув державний кордон і наразі перебуває у Румунії, де отримав тимчасовий захист.

    Незважаючи на те, що адвокат Одарченка сумнівається в достовірності інформації про перебування свого клієнта за кордоном, докази його втечі надані детективами НАБУ, а суд розглядає можливість змінити запобіжний захід на тримання під вартою та конфіскувати внесену раніше заставу в розмірі 15 мільйонів гривень.

    Нагадаємо, Одарченка обвинувачують у спробі підкупу голови Агентства відновлення Мустафи Найєма. За даними слідства, політик намагався домовитися про виділення бюджетних коштів для ремонту університетських будівель в обмін на хабар. Одарченко вже перерахував частину хабаря криптовалютою Bitcoin.

    Зникнення Одарченка посилює підозри щодо його причетності до корупційних схем і зв’язків з впливовими особами, включаючи колишнього голову Закарпатської ОДА Віктора Микиту.

  • Інтерпол оголосив у міжнародний розшук екс-генерала СБУ Андрія Наумова

    Інтерпол оголосив у міжнародний розшук екс-генерала СБУ Андрія Наумова

    Інтерпол оголосив у міжнародний розшук Андрія Наумова, колишнього начальника Головного управління внутрішньої безпеки Служби безпеки України (СБУ). Це сталося за запитом Державного бюро розслідувань (ДБР). Однак, незважаючи на це, ДБР подає цю подію як важливу перемогу, хоча Наумов перебуває у розшуку вже понад два роки.

    Як зазначається, 26 серпня 2024 року червоне оповіщення опубліковане в обліках Генерального секретаріату Інтерполу.

    “Серед іншого ДБР підозрює колишнього посадовця у шахрайському заволодінні понад 3,2 млн грн під час перебування на посаді керівника державного підприємства протягом 2019-2021 рр”, – йдеться у повідомленні.

    Ексгенерала СБУ затримали 7 червня 2022 року під час спроби потрапити із Сербії до Північної Македонії у транспортному засобі, у якому було €592 000, $120 000 та два дорогоцінні камені.

    Розслідування триває.

    Прізвища колишнього генерала ДБР не називає, втім опублікована світлина (ВГОРІ) та деталі справи свідчать, що йдеться про Андрія Наумова.

    Справа Наумова

    У січні 2024 року колишній генерал, ексначальник Головного управління внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов, якого в Сербії засудили до року ув’язнення за відмивання коштів, вийшов на волю.

    У суді уточнили, що Наумов вийшов з сербської в’язниці ще на початку грудня 2023 року. Однак через розгляд апеляції на вирок в нього вилучили документи та заборонили залишати територію країни.

    В Україні щодо Наумова є два кримінальні провадження. Одне стосується одночасного отримання зарплати в СБУ та на держпідприємстві, на якому Наумов працював до приходу в спецслужбу. Інше – періоду, коли він керував “Центром організаційно-технічного і інформаційного забезпечення управління зоною відчуження”. За версією слідства, Наумов уклав із фіктивним підприємством завідомо невигідний договір та безпідставно нараховував собі премії.

    З літа 2019 по літо 2021 року Наумов очолював Головне управління внутрішньої безпеки СБУ під керівництвом Івана Баканова. У жовтні 2020 року президент Володимир Зеленський присвоїв Наумову військове звання бригадного генерала, щоправда, на початку повномасштабного вторгнення позбавив його, назвавши експосадовця СБУ “зрадником”.

    Наумов виїхав з України напередодні вторгнення Росії, а влітку 2022 року його затримали в Сербії з незадекларованою готівкою – близько 600 тис. євро та $120 тис. Там проти нього відкрили справу і відправили до слідчого ізолятора.