Uanews.life

Позначка: ритейл

  • Після критики та закликів до бойкоту: АТБ розірвала рекламний контракт із «Трухою»

    Після критики та закликів до бойкоту: АТБ розірвала рекламний контракт із «Трухою»

    Найбільша українська мережа супермаркетів АТБ-Маркет припиняє рекламну співпрацю з Telegram-каналом «Труха». Ритейлер заявив, що більше не планує розміщувати рекламу на цьому майданчику, а передбачений для нього бюджет перенаправить на інші канали комунікації.

    Про рішення компанія повідомила 1 серпня на тлі суспільної критики співпраці АТБ із Telegram-ресурсом.

    У компанії пояснили, що договір на розміщення рекламних матеріалів у Telegram-каналі був укладений ще на початку 2026 року. Однак після останніх подій та публічної дискусії навколо ресурсу в АТБ вирішили переглянути співпрацю.

    «Врахувавши останні події та почуті зауваження громадськості, компанія прийняла рішення припинити співпрацю з цим медіаресурсом», – заявили в АТБ.

    Вивільнений рекламний бюджет компанія планує спрямувати на інші комунікаційні майданчики.

    Чому співпраця АТБ і «Трухи» опинилася в центрі скандалу

    Рішення ритейлера з’явилося після хвилі критики, яка останніми тижнями виникла навколо Telegram-мережі «Труха».

    Одним із ключових епізодів стала публічна заява відстороненого міністра оборони Михайла Федорова. 16 липня він звинуватив Telegram-канал у проведенні кампанії проти нього та закликав встановити джерела її фінансування.

    Через два дні волонтер Сергій Стерненко публічно закликав українців бойкотувати АТБ через розміщення реклами компанії в «Трусі». Він пов’язував придбання реклами з фінансовою підтримкою Telegram-мережі.

    Саме після цього питання рекламної співпраці великого українського ритейлера з Telegram-каналом отримало значний суспільний резонанс.

    Водночас саме по собі розміщення реклами на медіамайданчику не означає підтримки редакційної політики чи окремих публікацій цього ресурсу. АТБ у своїй заяві пояснює припинення контракту реакцією на останні події та зауваження громадськості.

    «Труха» має мільйонну аудиторію

    Причина привабливості таких майданчиків для великих рекламодавців полягає насамперед у масштабі їхньої аудиторії.

    За даними Forbes Ukraine, «Труха» є однією з найбільших мереж Telegram-каналів в Україні. Основний канал «Труха Україна» має понад 3 млн підписників.

    Head of Telegram Department агенції Netpeak Максим Цап оцінював однойменну мережу у 37 каналів із сукупною аудиторією близько 9 млн підписників. Загальна кількість каналів, пов’язаних із цією екосистемою, може перевищувати сотню.

    Масштаб аудиторії безпосередньо впливає і на вартість реклами. За наведеними Forbes даними сервісу Telegator, рекламне розміщення в основному каналі «Труха Україна» коштує близько 82 тис. грн. У регіональних каналах ціна суттєво відрізняється та може становити від 650 до 16 тис. грн залежно від конкретного ресурсу.

    Таким чином, рішення АТБ означає втрату для Telegram-мережі одного з найбільш упізнаваних українських рекламодавців.

    Що відомо про можливі зміни навколо «Трухи»

    Окрема дискусія останнім часом точиться навколо можливого нового інвестора Telegram-мережі.

    Forbes Ukraine із посиланням на три джерела повідомляв, що харківський криптопідприємець Микола Удянський міг придбати мережу Telegram-каналів «Труха» у липні 2026 року.

    Водночас сам Удянський та керівник проєкту Максим Лавриненко заперечували зміну власника. Тому інформацію про продаж мережі наразі не можна вважати офіційно підтвердженою.

    Раніше Forbes також розглядав оцінку мережі на рівні $15–25 млн, однак ішлося саме про можливу оцінку активу, а не підтверджену суму завершеної угоди.

    Великий бізнес дедалі уважніше оцінює Telegram

    Історія АТБ демонструє ширшу проблему українського рекламного ринку. Telegram за роки повномасштабної війни перетворився на один із ключових каналів отримання оперативної інформації та водночас на великий рекламний майданчик.

    Мільйонні аудиторії роблять найбільші канали привабливими для бізнесу. Проте разом із великим охопленням рекламодавці отримують і репутаційні ризики, особливо якщо навколо конкретного інформаційного ресурсу виникають політичні або суспільні скандали.

    Для великих компаній питання поступово виходить за межі стандартної оцінки вартості контакту з аудиторією. Значення має й те, поруч із яким контентом демонструється бренд, яку репутацію має майданчик і як співпраця з ним може бути сприйнята клієнтами.

    У випадку АТБ цей репутаційний фактор виявився достатнім для припинення контракту, укладеного ще на початку року.

    АТБ перенаправить рекламний бюджет

    У компанії не повідомили, скільки саме коштів передбачалося на рекламу в «Трусі» протягом 2026 року та на які конкретно майданчики тепер буде перенаправлено цей бюджет.

    Проте рішення одного з найбільших українських рекламодавців може стати важливим сигналом для ринку. Якщо суспільна реакція почне безпосередньо впливати на рекламні бюджети великих брендів, Telegram-каналам доведеться дедалі більше враховувати не тільки кількість підписників і переглядів, а й власну репутацію серед рекламодавців.

    Для АТБ історія наразі завершилася однозначним рішенням: контракт припиняється, нових рекламних розміщень у «Трусі» компанія не планує, а кошти підуть на інші канали комунікації.

  • ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    ТЦК зникли з парковок «Епіцентру», «Метро» та «Ашану», негласне перемир’я між бізнесом і владою в Києві

    Уже третій тиждень великі київські гіпермаркети живуть у відносному спокої. Патрулі Територіальних центрів комплектування (ТЦК) практично перестали з’являтися на парковках «Епіцентру», «Метро» та «Ашану». Систематичні перевірки документів і пов’язані з ними ризики вручення повісток, які ще в травні були звичною частиною шопінгу біля цих торговельних об’єктів, фактично зійшли нанівець. Ці зміни стали помітними у червні й різко контрастують із ситуацією, яка спостерігалася в травні.

    За інформацією джерел, близьких до ритейлерів, і розповідями співробітників магазинів, у травні патрулі приїжджали на парковки кілька разів на тиждень, особливо активно у вихідні та у вечірні години. Чоловіки призовного віку намагалися не виходити з автомобілів, а деякі сім’ї взагалі відмовлялися від поїздок за великими покупками.

    За оцінками представників роздрібної торгівлі, це призводило до помітного зниження трафіку та виручки, особливо в ключових категоріях.

    Громадська реакція та протести червня

    Середина червня 2026 року в Києві запам’яталася масовими протестами на Троєщині (Деснянський район). Після спроби затримання чоловіка місцеві жителі вийшли на вулиці, перекрили рух, сталися сутички з поліцією та ТЦК. Поліція офіційно пояснила інцидент порушенням ПДР, але в соцмережах і ЗМІ його пов’язували саме з мобілізаційними діями.

    Опитування показують зростання невдоволення: за даними Rating Group на початок червня 2026 року, понад 53% українців повністю не схвалюють дії місцевих ТЦК. Це на 10 відсоткових пунктів більше, ніж роком раніше. У Києві та інших великих містах напруга особливо висока.

    У цьому контексті призупинення перевірок на парковках великих ритейлерів виглядає як спроба влади знизити градус напруги хоча б у найчутливіших точках. Гіпермаркети є місцями масового скупчення людей. Будь-який конфлікт там має високий ризик ескалації та широкого висвітлення.

    Вплив великого бізнесу на державну політику

    За інформацією з ділових кіл, вказівка зменшити активність патрулів на цих об’єктах надійшла з Офісу президента. Реальні переговори, найімовірніше, вели представники торговельних мереж та галузевих асоціацій. Хто саме виступив ключовим посередником — залишається невідомим. Свою роль відіграли як економічні аргументи (великі ритейлери — значні платники податків і роботодавці), так і побоювання соціального резонансу.

    Ця історія відображає фундаментальний конфлікт, з яким стикається Україна: необхідність поповнювати лави армії при одночасному збереженні працюючої економіки. Великий ритейл забезпечує не лише податкові надходження, а й стабільність тилу. Повна паралізація споживчої активності вдарила б по всьому ланцюгу, від постачальників і виробників до державного бюджету.

    Такі негласні домовленості підкреслюють важливість особистих зв’язків і лобістських можливостей. Малий та середній бізнес такого захисту, як правило, позбавлений, що викликає додаткове роздратування в суспільстві.

    Прецеденти коригування мобілізаційних заходів

    Такі негласні домовленості вже траплялися й раніше. У західних областях патрулі ТЦК помітно знижували тиск на працівників агросектору під час посівної та збиральної кампаній, щоб не зірвати збір урожаю. В Одесі та Львові після скарг бізнесу обмежували перевірки біля окремих великих торговельних об’єктів. В ІТ-сфері та на стратегічних виробництвах давно діють різні форми захисту співробітників.

    Прямих офіційних підтверджень саме цього випадку з гіпермаркетами в Києві поки немає. Однак колишні співробітники ТЦК в інтерв’ю (зокрема, одеські кейси) неодноразово розповідали, що активність патрулів і плани з мобілізації часто коригуються залежно від сигналів зверху, економічної ситуації та соціального резонансу. Аналогічні приклади впливу вищого керівництва на роботу ТЦК уже фіксувалися в публічному просторі.

    Управління в умовах воєнної реальності

    Цей епізод підкреслює, що в нинішніх умовах ефективна мобілізація вже не може бути лише справою ТЦК. Вона потребує більш тонкого налаштування з урахуванням галузевих особливостей, соціального клімату та довгострокових економічних наслідків. Інакше кожен новий виток напруги лише посилюватиме недовіру та відтік людей із публічного простору.

    Поки офіційної реакції влади немає, а перемир’я тримається на взаємному розумінні. Але його стійкість напряму залежить від того, чи вдасться знайти більш системні рішення, від цифровізації обліку до прозорих механізмів бронювання та ротації. Без цього будь-які локальні домовленості залишаться лише тимчасовою латкою на глибокій тріщині.

    Перемога у війні визначатиметься не лише на фронті, а й у тилу, там, де люди продовжують працювати, витрачати гроші та вірити, що держава здатна враховувати не тільки військові, а й людські реалії.

     

  • Смартфони і ноутбуки в Україні можуть зрости в ціні до 40% вже навесні

    Смартфони і ноутбуки в Україні можуть зрости в ціні до 40% вже навесні

    Навесні 2026 року українців очікує суттєве подорожчання споживчої електроніки. За оцінками учасників ринку, ціни на окремі категорії гаджетів можуть зрости на 30–40%, що стане одним із найвідчутніших стрибків за останні роки.

    Ключовою причиною називають глобальний дефіцит компонентів, який виник на тлі стрімкого розвитку технологій штучного інтелекту. Як повідомляють представники великих торгових мереж, індустрія ШІ різко збільшила попит на оперативну пам’ять і накопичувачі, що призвело до дефіциту DRAM і SSD на світовому ринку.

    За словами комерційного директора мережі COMFY Андрія Коваленка, вже на початку 2026 року ціни на ці компоненти зросли на 20–30%. Тенденція сформувалася ще наприкінці 2025 року і, за прогнозами, триватиме щонайменше до 2027 року. Українські споживачі відчують наслідки із затримкою: роздрібні ціни почнуть зростати у квітні-травні, коли ритейлери вичерпають запаси товарів, закуплених за старими контрактами.

    Найбільше подорожчання торкнеться пристроїв, у собівартості яких висока частка комплектуючих. Йдеться насамперед про ноутбуки, смартфони, планшети та персональні комп’ютери. Якщо раніше частка чипів у бюджетних ПК становила 10–15%, то нині вона зросла до близько 30%.

    За прогнозами, смартфони та планшети можуть подорожчати на 15–20%. Бюджетні ноутбуки — на 20–30%, а телевізори — на 15–18%. При цьому деякі категорії техніки можуть показати ще вищу динаміку зростання залежно від комплектації та бренду.

    У ритейлі не виключають, що виробники бюджетної електроніки почнуть економити на характеристиках, аби стримати кінцеву ціну. Водночас у преміум-сегменті зростання вартості пояснюватимуть інтеграцією нових функцій на базі штучного інтелекту. Попит на такі рішення вже демонструє стрімке зростання: продажі нових ШІ-смартфонів Samsung Galaxy S26 за перші 12 днів перевищили показники попередньої серії на 128%.

    Додатковий тиск на український ринок створюють і внутрішні фактори — коливання валютного курсу, подорожчання логістики та загальна інфляція. Це посилює ефект глобальних тенденцій і робить техніку ще менш доступною для споживачів.

    Паралельно змінюється і структура попиту. Продажі великої побутової техніки сповільнюються, тоді як українці активніше купують автономні рішення — зарядні станції, потужні павербанки та системи «розумного дому» з акумуляторами. Це свідчить про адаптацію споживачів до нових умов та підвищений попит на енергетичну незалежність.

    Таким чином, ринок електроніки входить у фазу переформатування, де ціни визначаються не лише попитом, а й глобальною конкуренцією за технологічні ресурси.

  • Компанія OLX розкритикувала новий податковий законопроєкт

    Компанія OLX розкритикувала новий податковий законопроєкт

    OLX жорстко розкритикувала законопроєкт №14025 про оподаткування доходів користувачів цифрових платформ і закликала парламентаріїв до доопрацювання документу. У пресслужбі компанії зазначили: нинішня редакція ударить не по великим бізнесам, а по звичайних громадянах, які час від часу продають речі онлайн.

    За текстом проєкту, навіть разовий продаж — наприклад, книги або куртки — зобов’язуватиме продавця або платити податок, або проходити складні процедури для повернення податків через податкову службу. У OLX прогнозують, що такі вимоги спровокують масовий перехід приватних продавців на прямі продажі в соцмережах або інші неформальні канали — із зростанням ризиків шахрайства та втратою захисту покупців.

    Компанія також попереджає: додаткові бюрократичні кроки та витрати при сплаті податків підвищать ціни і на вживані речі. Водночас OLX підтримує ідею податкової прозорості й узгодження українського законодавства зі стандартами ЄС, але пропонує конкретні зміни до проєкту: винятки для приватних осіб при річному обсязі продажів до 2000 євро, поетапне впровадження норм та діалог із ринком перед ухваленням закону.

    OLX закликає уряд і парламент врахувати думку платформи та користувачів, аби не загнати ринок онлайн-торгівлі в тінь і не погіршити захист покупців.