Uanews.life

Позначка: СБУ

  • Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    Мільйони на могилах Героїв: у Полтаві спалахнув цинічний скандал навколо меморіалу полеглим захисникам

    У Полтаві розгорівся гучний скандал навколо облаштування військового меморіалу на Затуринському кладовищі, де мали вшанувати пам’ять загиблих українських захисників. Проєкт, який мав стати символом поваги до полеглих воїнів, перетворився на кримінальну справу із підозрами у розтраті бюджетних коштів, завищеними цінами, обшуками, заставами та фактичним перезапуском робіт.

    Йдеться про сектор почесних поховань у селі Затурине Полтавської громади. Саме там після початку повномасштабної війни вирішили облаштувати місце для поховання військових, оскільки на Центральному кладовищі Полтави бракувало місць. Ідея була болючою, але необхідною: створити гідний простір пам’яті для родин загиблих захисників.

    Однак згодом навколо меморіалу почали виникати дедалі серйозніші питання. Спершу — через тендери без реальної конкуренції, потім — через постійне коригування проєкту, а зрештою — через підозри правоохоронців у масштабному завищенні цін на матеріали та роботи.

    За даними слідства, схема могла полягати у тому, що вартість окремих елементів меморіалу штучно завищували, а бюджетні кошти виводили через підрядні та пов’язані структури. Особливо резонансною стала інформація про вартість облаштування місць поховань. За матеріалами справи, окремі комплекти для персонального поховання воїна в кошторисах оцінювали у понад 200 тисяч гривень, тоді як середня ринкова вартість аналогічних рішень була значно нижчою.

    Правоохоронці також звернули увагу на ціни на бетонну плитку, гранітні конструкції, індивідуальні стели та інші елементи благоустрою. У матеріалах справи йдеться, що частина позицій могла бути завищена майже вдвічі. Саме це і стало підставою для кримінального провадження щодо можливого привласнення бюджетних коштів.

    Починалася історія ще у 2022 році, коли Полтавська міська рада визначила кладовище у Затуриному місцем для облаштування секторів почесних поховань. Згодом комунальне підприємство «Спецкомбінат похоронно-ритуального обслуговування» замовило проєктно-кошторисну документацію. Переможцем закупівлі стала полтавська архітектурна компанія, яка була єдиним учасником конкурсу.

    Проєкт меморіалу у Затуриному

    У 2023 році почалися роботи з облаштування меморіального комплексу. Перший великий договір уклали з ТОВ «Грандбуд+» на суму близько 18,7 млн грн. Пізніше виявилося, що цих коштів недостатньо, і у 2024 році було оголошено нову закупівлю — вже на понад 127 млн грн. Підрядник, за відкритими даними, залишився той самий.

    Саме після цього до проєкту виникли найгостріші питання. Загальна вартість робіт почала виглядати непропорційною, а окремі ціни — підозріло завищеними. На рівні області звернули увагу, що схожі меморіальні споруди в інших містах коштували дешевше. Після цього до перевірки долучилися правоохоронці та аудитори.

    У 2025 році на території комунального підприємства провели обшуки. Пізніше правоохоронці оголосили перші підозри. Серед фігурантів справи опинилися керівник підрядної організації, посадовці та підприємці, які, за версією слідства, могли бути залучені до схеми завищення вартості робіт і матеріалів.

    У 2026 році справа набула ще більшого масштабу. За оновленими даними правоохоронців, збитки бюджету у справі меморіалу перевищили 15 млн грн. До суду скерували обвинувальний акт щодо шістьох осіб. Їм інкримінують привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах, пособництво у привласненні та службове підроблення.

    Окремо повідомлялося, що частину коштів вдалося повернути в межах цивільного позову. Водночас це не знімає головного питання: як проєкт, пов’язаний із пам’яттю загиблих військових, міг роками реалізовуватися із такими ризиками, без належного контролю та прозорості.

    Суспільний резонанс у справі посилює моральний аспект. Мова йде не просто про чергову будівельну закупівлю чи завищення цін у кошторисах. Йдеться про гроші, виділені на місце пам’яті для воїнів, які віддали життя за Україну. Саме тому ця справа викликає особливе обурення: будь-яка спроба заробити на похованнях полеглих захисників виглядає не лише як корупція, а як зневага до родин загиблих.

    Після скандалу Полтавська міська рада заявила про створення робочої групи, яка має підготувати відкритий архітектурний конкурс для нового бачення меморіалу. Фактично це означає, що проєкт, який реалізовували кілька років і на який уже витратили значні бюджетні кошти, тепер запускають заново.

    Офіційно йдеться про необхідність зробити процес прозорим, врахувати думку родин загиблих та обрати якісне архітектурне рішення. Але для громади це також болісне визнання: попередній підхід провалився. Замість швидкого і гідного облаштування місця пам’яті місто отримало кримінальну справу, зупинені роботи та недовіру суспільства.

    Є й інша проблема. У 2025 році виконком Полтавської міської ради ухвалював рішення щодо розширення кладовища для створення нових секторів почесних поховань. Однак це рішення оскаржили місцеві мешканці, а апеляційний суд став на їхній бік. Тепер владі доведеться шукати нові юридичні рішення, щоб продовжити реалізацію проєкту у законний спосіб.

    Таким чином, меморіал у Затуриному опинився одразу в кількох кризах: кримінальній, фінансовій, юридичній та репутаційній. І найболючіше у цій історії те, що заручниками ситуації стали родини загиблих воїнів, які чекають не на тендерні скандали, а на гідне місце пам’яті для своїх рідних.

    Ця справа стала ще одним сигналом для влади — як місцевої, так і центральної. Проєкти, пов’язані з вшануванням загиблих захисників, мають бути максимально прозорими з першого дня. Тут не може бути «своїх» підрядників, закритих домовленостей, дивних кошторисів і пояснень постфактум. Бо коли йдеться про пам’ять полеглих, ціна помилки вимірюється не лише мільйонами гривень, а й довірою людей.

    Наразі справа перебуває у судовій площині, а Полтава готується до нового етапу створення меморіалу. Але головне питання залишається відкритим: чи зробить влада висновки з цього скандалу, чи історія з «меморіальними грошима» стане лише ще одним прикладом того, як навіть найсвятіші теми можуть перетворювати на схеми.

     

  • Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Мінус С-400 і «Панцирі»: українські спецпризначенці завдали болючого удару по окупантах на півосторві

    Українські спецпризначенці продовжують методично знищувати ключові військові об’єкти російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Цього разу під удар потрапили системи протиповітряної оборони, які прикривають Керченську протоку, а також інфраструктура двох стратегічно важливих військових аеродромів. Про успішну спецоперацію повідомила Служба безпеки України.

    За даними СБУ, воїни Центру спеціальних операцій «Альфа» завдали серії точкових ударів по російських військових об’єктах на півострові. Основною ціллю стали засоби протиповітряної оборони окупантів у районі Керчі та інфраструктура військових аеродромів «Саки» і «Гвардійське».

    У спецслужбі повідомили, що внаслідок операції на військовому аеродромі «Саки» було уражено чотири ангари, які використовувалися для розміщення та обслуговування авіаційної техніки російських військ. Саме цей аеродром вважається одним із ключових об’єктів російської військової авіації в окупованому Криму. Звідти регулярно здійснюються вильоти літаків, які беруть участь у війні проти України.

    Крім того, під удар потрапили елементи однієї з найсучасніших російських систем протиповітряної оборони. За попередньою інформацією, поблизу Керченської протоки було уражено дві одиниці озброєння зі складу зенітного ракетного комплексу С-400 «Тріумф». Також українські спецпризначенці знищили два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1», які забезпечували ближній захист російської ППО.

    У Службі безпеки наголосили, що це вже четвертий комплекс «Панцир-С1», уражений підрозділами ЦСО «Альфа» в районі Керченської протоки за останній час. Такі втрати суттєво послаблюють можливості російської армії контролювати повітряний простір над окупованим півостровом.

    «Російські окупанти втрачають контроль над небом Криму. Кожен знищений комплекс ППО та кожен уражений військовий аеродром відкриває нові можливості для подальших ударів України по військовій інфраструктурі ворога. СБУ й надалі методично перетворюватиме Крим на територію постійних втрат для російської армії, допоки вона не покине український півострів», – заявили у спецслужбі.

    Операція відбулася на тлі серії потужних ударів по російській інфраструктурі в окупованому Криму. У ніч проти 24 червня на півострові сталася масштабна аварія в енергосистемі після атак безпілотників. У результаті без електропостачання залишилися Севастополь, Сімферополь, Ялта, Алушта та низка інших населених пунктів.

    За повідомленнями місцевої окупаційної влади, через аварію довелося запроваджувати графіки аварійних відключень електроенергії. Також тимчасово були обмежені окремі транспортні маршрути та робота частини соціальної інфраструктури.

    Останніми днями Крим стикається одразу з кількома серйозними проблемами. Крім перебоїв з електропостачанням, на півострові фіксують дефіцит пального та труднощі з логістикою. Російські телеграм-канали та місцеві жителі повідомляють про черги на автозаправних станціях і затримки постачання окремих товарів.

    Українські Сили оборони останнім часом значно активізували удари по військових, логістичних та паливних об’єктах окупантів. Під атаки потрапляють склади боєприпасів, системи ППО, військові аеродроми, енергетична інфраструктура та транспортні вузли, які забезпечують російське угруповання на півострові.

    Раніше повідомлялося про удари по військових об’єктах у районах Керчі, Феодосії та Севастополя. Також українські військові завдавали ударів по мостах і логістичних маршрутах, які використовуються для перекидання техніки та забезпечення окупаційних військ.

    Військові експерти зазначають, що знищення систем ППО має особливе значення для подальших операцій України. Комплекси С-400 та «Панцир-С1» є ключовими елементами багаторівневої російської системи протиповітряної оборони в Криму. Їхня втрата знижує здатність окупантів захищати важливі військові об’єкти від ударів дронів і ракет.

    Особливо важливим є район Керченської протоки, де зосереджені численні військові об’єкти, системи спостереження та логістичні маршрути, які з’єднують Росію з окупованим Кримом. Саме тому російське командування приділяє особливу увагу захисту цього напрямку.

    На думку аналітиків, останні успішні удари свідчать про системний підхід України до послаблення російського військового потенціалу на півострові. Руйнування елементів ППО, ураження військових аеродромів та створення проблем з енергетикою і логістикою поступово ускладнюють можливості окупаційних військ утримувати контроль над регіоном.

    Попри спроби російської влади запевнити населення у повному контролі над ситуацією, останні події демонструють дедалі більшу вразливість військової інфраструктури окупованого Криму. А успішна операція СБУ стала ще одним ударом по оборонних можливостях російської армії на півострові.

  • Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    Понад 100 рятувальників рятували святиню: у Лаврі завершили важливий етап відновлення

    У Києві завершили першочергові аварійно-відновлювальні роботи на даху Успенського собору Києво-Печерської лаври, який зазнав пошкоджень під час масованої російської атаки на столицю в ніч на 15 червня. Протягом понад тижня рятувальники Державної служби з надзвичайних ситуацій працювали над тим, щоб убезпечити одну з найважливіших українських святинь від подальшого руйнування через дощі та несприятливі погодні умови.

    Про завершення першочергового етапу відновлення повідомив голова ДСНС України Андрій Даник. За його словами, станом на 23 червня роботи з консервації покрівлі виконані повністю.

    «Першочергові аварійні роботи завершені на 100 відсотків. Для осушення будівельних конструкцій та внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати», – повідомив очільник ДСНС.

    Успенський собор є головним храмом Києво-Печерської лаври та однією з найцінніших архітектурних і духовних пам’яток України. Його історія бере початок ще у XI столітті. Собор був зруйнований під час Другої світової війни, а наприкінці 1990-х років його відновили. Сьогодні храм входить до комплексу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», який внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

    Пошкодження собору стали наслідком чергової масованої атаки Росії на Київ у ніч на 15 червня. Тоді ворог застосував ударні безпілотники та ракети по столиці та інших регіонах України. Один із вибухів стався поблизу території Лаври. Внаслідок потужної вибухової хвилі та падіння уламків були пошкоджені конструкції Успенського собору, зокрема покрівля та окремі елементи будівлі.

    Відразу після фіксації пошкоджень до робіт залучили спеціалістів ДСНС. Основним завданням стала термінова консервація даху, адже відкриті ділянки могли призвести до потрапляння вологи всередину храму та подальшого руйнування історичних конструкцій, фресок і внутрішнього оздоблення.

    За словами представників рятувальної служби, роботи проводилися у складних умовах. Через триваючі повітряні тривоги та ризик повторних атак фахівцям доводилося працювати максимально швидко та обережно. Особливу складність становив і статус об’єкта, адже кожен елемент історичної споруди потребує особливо делікатного підходу.

    Для ліквідації наслідків удару ДСНС залучила значні сили та ресурси. На об’єкті працювали понад 100 рятувальників різних спеціалізацій. Також використовувалося більше 25 одиниць спеціальної та важкої техніки, включно з висотними механізмами та обладнанням для проведення аварійно-рятувальних робіт на історичних спорудах.

    Наразі аварійні роботи на покрівлі завершені, однак ліквідація наслідків обстрілу триває. Усередині храму продовжують працювати теплові гармати та спеціальне обладнання для осушення приміщень. Фахівці контролюють рівень вологості у конструкціях, щоб не допустити появи грибка, пошкодження настінного живопису та інших елементів культурної спадщини.

    Голова ДСНС Андрій Даник подякував усім співробітникам служби, які брали участь у рятуванні пам’ятки.

    «Наші рятувальники виконали надзвичайно важливу роботу. Йдеться не лише про будівлю, а про частину української історії, культури та духовності. Ми зробили все можливе, щоб зберегти цю спадщину для майбутніх поколінь», – зазначив він.

    Російські атаки на об’єкти культурної спадщини неодноразово ставали предметом міжнародного засудження. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з початку повномасштабного вторгнення Росії сотні пам’яток культурної спадщини зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Серед них музеї, храми, історичні будівлі та архітектурні комплекси.

    Окрему увагу пошкодженню Успенського собору приділила і Служба безпеки України. Раніше СБУ повідомила, що встановлює всі обставини атаки та тип безпілотників, якими російські війська завдали удару по району Києво-Печерської лаври.

    Попри складну безпекову ситуацію, українські фахівці продовжують роботи зі збереження культурної спадщини навіть під час війни. Завершення аварійного ремонту даху Успенського собору стало важливим кроком для збереження однієї з найвідоміших святинь країни, яка має не лише національне, а й світове значення.

    Наразі спеціалісти оцінюють загальний обсяг пошкоджень та визначають подальші етапи реставраційних робіт. Остаточне відновлення собору може потребувати додаткового часу та ресурсів, однак першочергову загрозу для історичної споруди вже вдалося усунути.

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Попередження не лише Лукашенку: чому ультиматум Зеленського адресований усім білорусам

    Президент України Володимир Зеленський виступив із жорсткою заявою на адресу білоруського керівництва, давши офіційному Мінську тиждень на припинення роботи прикордонних ретрансляторів, які, за даними української сторони, використовуються Росією для забезпечення атак по території України. Ця заява стала одним із найгучніших сигналів Києва Білорусі від початку повномасштабної війни та викликала широкий резонанс як в Україні, так і за її межами.

    Під час свого звернення Зеленський заявив, що Білорусь має відключити ретранслятори поблизу українського кордону, через які російські сили здійснюють управління безпілотниками та іншими засобами ураження. Окрім цього, український президент закликав припинити постачання пального до Росії.

    «Якщо він цього не зробить, зробимо ми», – наголосив Зеленський, коментуючи можливі подальші дії України.

    Заява прозвучала на тлі чергового загострення відносин між Києвом і Мінськом та після низки повідомлень про використання території Білорусі в інтересах російської військової кампанії проти України.

    Експерти зазначають, що ультиматум має не лише військовий, а й політичний зміст. Україна фактично демонструє, що розглядає інфраструктурні об’єкти, які допомагають Росії вести війну, як потенційні законні цілі незалежно від того, на території якої держави вони розташовані.

    За оцінками військових аналітиків, серед об’єктів, які можуть розглядатися як елементи російської військової логістики або підтримки ударів, називають прикордонні ретрансляційні вишки, а також окремі об’єкти паливної інфраструктури.

    Водночас ключовим адресатом заяви Зеленського багато експертів називають не стільки самого Олександра Лукашенка, скільки білоруське суспільство.

    Протягом останніх років офіційний Мінськ неодноразово намагався позиціонувати себе як сторону, яка формально не бере участі у війні. Однак територія Білорусі використовувалася російськими військами для вторгнення у 2022 році, запуску ракет, розміщення військової інфраструктури та проведення спільних навчань.

    Саме тому Київ дедалі частіше наголошує, що допомога Росії у війні створює ризики й для самої Білорусі.

    У своєму недавньому інтерв’ю білоруський лідер Олександр Лукашенко заявляв, що білоруський народ не хоче війни та що від Білорусі не варто очікувати бойових дій проти України. Крім того, він навіть визнав, що окремі його попередні висловлювання на адресу Зеленського були надто різкими.

    «Може, мені й не треба було так різко казати», – заявив Лукашенко.

    Втім українські оглядачі звертають увагу, що попри миролюбну риторику офіційного Мінська, реальних кроків щодо дистанціювання від російської військової машини Білорусь не здійснила.

    Навпаки, Київ регулярно наголошує на використанні білоруської території для забезпечення російських військових операцій.

    Особливої уваги ця тема набула після інциденту в Брянській області Росії, де безпілотник атакував автобус із білоруськими дітьми. Лукашенко поклав відповідальність за подію на Україну та пригрозив наслідками організаторам атаки.

    Однак українська сторона назвала інцидент провокацією та оприлюднила матеріали, які, за твердженням СБУ, ставлять під сумнів версію про причетність українських сил до удару.

    На цьому тлі нинішній ультиматум Києва виглядає як спроба чітко окреслити межі подальшої терпимості до дій Мінська.

    Військові експерти звертають увагу на ще один важливий аспект ситуації. Попри союзницькі відносини з Кремлем, Білорусь досі не вступила у війну безпосередньо власними військами.

    Аналітики пояснюють це низкою факторів. Серед них – обмежені можливості білоруської армії, відсутність підтримки війни серед населення та ризики внутрішньої дестабілізації.

    Багато експертів вважають, що саме побоювання внутрішньополітичних наслідків є однією з головних причин, чому Лукашенко уникає прямого залучення білоруських військ до бойових дій.

    Тим часом Україна продовжує уважно стежити за ситуацією на північному кордоні. У Києві неодноразово заявляли, що готові реагувати на будь-які дії, які створюють загрозу українській безпеці.

    Заява Зеленського про тижневий термін для відключення ретрансляторів стала одним із найчіткіших сигналів Мінську за весь час війни. Вона демонструє, що Україна готова не лише дипломатично реагувати на допомогу Росії, а й розглядати конкретні кроки для усунення джерел загрози.

    Чи відреагує на цей сигнал білоруська влада, стане зрозуміло вже найближчими днями. Втім уже зараз очевидно, що питання ролі Білорусі у війні знову повернулося до центру міжнародної уваги.

  • Фейковий “Резерв+” за 1200 грн: СБУ ліквідувала схему для ухилення від призову

    Фейковий “Резерв+” за 1200 грн: СБУ ліквідувала схему для ухилення від призову

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією повідомили про ліквідацію масштабного хакерського угруповання, яке створило та поширювало фейкову копію державного мобільного застосунку “Резерв+”. За даними правоохоронців, зловмисники організували повноцінну онлайн-платформу, що зовні повністю імітувала офіційний сервіс Міністерства оборони України, і на її основі побудували платну схему доступу, яка дозволяла користувачам втручатися у власні військово-облікові дані та формувати неправдиві електронні документи.

    За інформацією СБУ, доступ до підробленого сервісу коштував близько 1200 гривень на місяць, а схема працювала за моделлю підписки, де користувачі отримували логін і пароль до “особистого кабінету”, який імітував функціонал державного застосунку. У цьому кабінеті, як стверджують слідчі, можна було змінювати дані про військовий облік, а також формально “вносити” інформацію про відстрочку від призову, яка в реальності не мала жодної юридичної сили, але використовувалася для створення підроблених електронних документів.

    Правоохоронці зазначають, що ключовим елементом схеми була максимальна візуальна схожість із офіційним “Резерв+”, що дозволяло вводити в оману користувачів і створювати ілюзію легітимності операцій. Надалі ці дані, за версією слідства, використовувалися деякими особами для пред’явлення під час перевірок представникам територіальних центрів комплектування та співробітникам поліції, що фактично становило спробу використання підроблених цифрових документів у правовому полі.

    За попередньою інформацією кіберпідрозділів, у системі фейкового застосунку було зареєстровано понад 4 тисячі користувачів, що свідчить про масштабність нелегальної інфраструктури та наявність стабільного попиту на подібні послуги. Слідство вважає, що організатори не лише створили технічну копію державного сервісу, але й вибудували систему регулярного доходу з абонентською платою, технічною підтримкою та оновленням функціоналу.

    Операцію з викриття та припинення діяльності угруповання провели кіберфахівці СБУ разом із Департаментом кіберполіції. Обшуки відбулися у Києві, Рівному та Черкасах, де проживали та працювали ймовірні учасники схеми. Під час слідчих дій було вилучено комп’ютерну техніку, серверне обладнання, мобільні телефони, носії інформації, а також банківські картки та SIM-картки, які можуть містити дані про фінансові операції та адміністрування сервісу. Одночасно з цим фейковий застосунок був заблокований на всіх виявлених ресурсах.

    У СБУ повідомили, що двом затриманим уже оголошено про підозру. Їм інкримінують перешкоджання законній діяльності Збройних сил України в особливий період та підроблення офіційних документів, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Максимальна санкція за цими статтями передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Правоохоронці наголошують, що подібні схеми становлять не лише фінансову або кіберзагрозу, а й потенційний ризик для системи військового обліку в умовах воєнного стану, оскільки можуть використовуватися для масового введення в оману громадян та підриву довіри до державних цифрових сервісів. У СБУ підкреслюють, що будь-які спроби копіювання або зламу державних застосунків з метою отримання неправомірної вигоди будуть жорстко припинятися.

    Паралельно кіберполіція нагадує, що в Україні зберігається високий рівень кіберзагроз, зокрема через фішингові атаки, розсилки фейкових повідомлень від імені державних установ та використання шкідливого програмного забезпечення для викрадення особистих даних і банківської інформації громадян.

  • НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    НАБУ повідомило про ймовірне приховане стеження за своїм детективом

    У квартирі керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро України було виявлено технічні засоби, які можуть бути пов’язані з прихованим збиранням інформації, що, за попередньою оцінкою слідства, могло мати ознаки незаконного втручання у приватне життя та професійну діяльність співробітника антикорупційного органу. Про інцидент повідомили в НАБУ, наголосивши, що за фактом виявлення обладнання вже розпочато досудове розслідування за статтею 182 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя.

    За даними Бюро, під час детального огляду житла детектива було знайдено пристрої, які за своїми характеристиками можуть бути використані як елементи прихованого аудіо- або відеоспостереження. Наразі слідчі дії спрямовані на встановлення повного ланцюга походження цих технічних засобів, способу їх встановлення, а також осіб, які могли бути залучені до організації або реалізації можливого прихованого стеження. Окремо перевіряються обставини, за яких обладнання могло потрапити до житла співробітника НАБУ без його відома, що є ключовим елементом у формуванні правової кваліфікації події.

    У межах перевірки також опрацьовується інформація, яку надала особа, що проживає у квартирі поверхом вище. За її словами, до неї зверталися невідомі чоловіки, які представлялися працівниками правоохоронних органів і повідомляли, що у квартирі під нею нібито проживає “російський шпигун”. Після аналізу отриманих даних детективи встановили особу одного з цих чоловіків, який, за попередньою інформацією, є чинним співробітником Служби безпеки України. Наразі ця інформація також перевіряється в межах окремих процесуальних процедур, оскільки потребує офіційного підтвердження та правової оцінки.

    У НАБУ підкреслюють, що детектив, у житлі якого було виявлено ймовірні засоби стеження, бере участь у розслідуванні низки резонансних кримінальних проваджень, зокрема щодо корупційних правопорушень у митній сфері, діяльності окремих посадових осіб правоохоронних органів та представників державних підприємств. У зв’язку з цим у Бюро розглядають інцидент як потенційно чутливий з точки зору впливу на незалежність антикорупційних розслідувань.

    Офіційна позиція НАБУ полягає в тому, що будь-які спроби незаконного збору інформації щодо співробітників Бюро є неприпустимими та можуть створювати серйозні ризики для ефективності розслідувань, особливо у справах, які стосуються високопосадової корупції. Відомство наголошує, що незалежність його діяльності є однією з ключових гарантій функціонування антикорупційної системи в Україні та важливим елементом довіри суспільства до правоохоронних органів.

    Також у заяві підкреслюється, що всі обставини інциденту будуть ретельно перевірені в межах досудового розслідування, включно з технічною експертизою виявленого обладнання, аналізом можливих каналів його встановлення та встановленням осіб, які могли бути причетні до події. За результатами слідчих дій кожному факту буде надано належну правову оцінку відповідно до чинного законодавства України.

    Станом на зараз офіційної публічної реакції від Служби безпеки України щодо озвучених у матеріалах НАБУ обставин не оприлюднено, а перевірка інформації триває в рамках встановлених процесуальних процедур.

  • СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    СБУ оприлюднила документ РФ про інцидент з автобусом у Брянській області

    Служба безпеки України оприлюднила перехоплений російський службовий документ, який, за твердженням відомства, фактично спростовує заяви російської та білоруської сторін про нібито удар українського безпілотника по автобусу з білоруськими громадянами в Брянській області Російської Федерації. Про це повідомляє пресслужба СБУ, наголошуючи, що отримані матеріали є черговим свідченням суперечностей у російській офіційній версії подій та можуть вказувати на інформаційний характер інциденту.

    За даними української спецслужби, у межах контррозвідувальних заходів було перехоплено інформаційну довідку, підготовлену моніторинговим центром так званого державного казенного установи Брянської області «Безопасный регион». У цьому документі, як стверджують у СБУ, міститься аналіз оперативної обстановки в повітряному просторі регіону на момент інциденту, який не підтверджує фіксацію українських безпілотних літальних апаратів у зоні події.

    У довідці, за інформацією СБУ, зазначається, що регіональні системи моніторингу та чергові служби не зафіксували присутності дронів у районі руху автобуса, який став предметом заяв російських та білоруських посадовців. Окремо вказується, що підрозділи радіолокаційного спостереження та чергові військових структур, які відповідають за контроль повітряного простору, не підтвердили факту появи безпілотних апаратів у відповідний часовий проміжок.

    У СБУ наголошують, що ці дані прямо суперечать публічним заявам російської сторони, яка раніше звинуватила Україну в атаці на автобус із білоруською дитячою футбольною командою, а також офіційній позиції Білорусі, яка підтримала російську версію подій. В українській спецслужбі вважають, що подібні розбіжності можуть свідчити про спроби формування інформаційної конструкції, яка не базується на реальних даних повітряного контролю.

    У повідомленні СБУ підкреслюється, що Російська Федерація неодноразово використовувала подібні інциденти для розгортання інформаційних кампаній проти України. За оцінкою української сторони, мова йде про системну практику поширення непідтверджених звинувачень у нібито ударах по цивільних об’єктах, які згодом використовуються для політичного та дипломатичного тиску на Київ на міжнародній арені та для обґрунтування власних військових дій.

    Окремо в СБУ наголошують, що Україна та Сили оборони діють виключно відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, застосовуючи безпілотні системи та інші засоби ураження лише по законних військових цілях. У відомстві підкреслюють, що будь-які твердження про атаки на цивільні об’єкти або транспорт із цивільними особами є частиною інформаційних операцій, спрямованих на дискредитацію України.

    Інцидент у Брянській області раніше викликав значний резонанс у російських та білоруських медіа. Т.в.о. губернатора регіону заявляв про нібито атаку безпілотника на автобус із дитячою футбольною командою з Білорусі, що, за його словами, призвело до загибелі супроводжуючої особи та поранень кількох людей. На підставі цих заяв у Росії було відкрито кримінальне провадження за статтею про «теракт», а російські офіційні особи кваліфікували подію як цілеспрямований удар по цивільних.

    У Білорусі також підтримали російську версію подій, заявивши про нібито «акт тероризму проти мирного населення» та закликавши до пояснень з боку України. Водночас українська сторона офіційно заперечила будь-яку причетність до інциденту, заявивши, що в зазначений період Сили оборони не здійснювали ударів безпілотниками по території Брянської області.

    Після появи звинувачень український омбудсмен Дмитро Лубінець встановив контакт із білоруською стороною та заявив про готовність України сприяти проведенню об’єктивного та неупередженого розслідування, яке могло б встановити реальні обставини події та перевірити всі наявні версії.

    Таким чином, оприлюднення СБУ перехопленого документа, за оцінкою відомства, додає новий контекст до суперечливої ситуації навколо інциденту та підсилює аргументацію української сторони про можливий інформаційний характер звинувачень.

  • Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Велика палата Верховного Суду повернула до Касаційного адміністративного суду справу про поновлення на посаді колишнього судді Верховного Суду Богдана Львова, якого у 2022 році було позбавлено повноважень після інформації про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Таким чином одна з найрезонансніших судових історій останніх років отримала новий розвиток, а остаточна крапка у справі поки що не поставлена.

    Про це повідомили журналісти проєкту «Схеми», які першими оприлюднили інформацію про російський паспорт екссудді.

    Історія навколо Богдана Львова триває вже майже чотири роки і залишається однією з найгучніших справ у судовій системі України. Вона стосується не лише долі конкретного судді, а й питань національної безпеки, довіри до судової влади та механізмів очищення державних інституцій під час війни.

    Згідно з ухвалою Великої палати Верховного Суду від 9 червня 2026 року, підстав для розгляду справи на рівні Великої палати немає. Судді не погодилися з позицією Касаційного адміністративного суду, який раніше заявив про існування так званої «виключної правової проблеми».

    У своєму рішенні Велика палата зазначила, що різні підходи судів до тлумачення одного й того самого питання самі по собі не свідчать про наявність виключної правової проблеми.

    Таким чином справа повертається до касаційного розгляду, де суд має дати остаточну оцінку законності припинення повноважень Богдана Львова.

    Скандал навколо екссудді розгорівся у вересні 2022 року після журналістського розслідування програми «Схеми». Тоді журналісти оприлюднили матеріали, які свідчили про те, що суддя Верховного Суду Богдан Львов міг мати громадянство Російської Федерації.

    У розслідуванні йшлося про російський паспорт, отриманий у Москві, а також про нерухомість родини Львова на території РФ.

    Після публікації журналістів Служба безпеки України провела власну перевірку та повідомила керівництво Верховного Суду про підтвердження факту російського громадянства.

    На підставі листа СБУ тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року видав наказ про припинення повноважень Богдана Львова як судді.

    Саме цей наказ став предметом судових спорів.

    Богдан Львов категорично заперечує всі звинувачення та наполягає, що не має російського громадянства.

    У січні 2024 року він публічно заявив, що звинувачення базуються на припущеннях та недостовірних даних. За словами екссудді, йому закидають існування двох російських паспортів, виданих у 1999 та 2012 роках, однак він не визнає цих документів своїми.

    Після звільнення Львов звернувся до суду з позовом про поновлення на посаді судді Верховного Суду та виплату заробітної плати за весь період вимушеного прогулу.

    10 січня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на його користь.

    Суд першої інстанції визнав наказ про припинення повноважень незаконним, постановив поновити Львова на посаді та виплатити компенсацію за час відсторонення від роботи.

    Це рішення викликало широкий суспільний резонанс, особливо на тлі повномасштабної війни та суспільного запиту на очищення державних органів від осіб, які можуть мати зв’язки з Росією.

    Втім Верховний Суд та Служба безпеки України не погодилися з таким рішенням і подали апеляційні скарги.

    Улітку 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд став на бік Верховного Суду та СБУ, скасувавши рішення першої інстанції.

    Апеляційний суд фактично визнав законним припинення повноважень Львова на підставі інформації про його російське громадянство.

    Після цього справа перейшла до касаційної інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду дійшов висновку, що справа має особливе значення для судової практики, та передав її до Великої палати Верховного Суду для розгляду питання про існування виключної правової проблеми.

    Однак Велика палата вирішила інакше та відмовилася брати справу до розгляду.

    Тепер остаточне рішення знову має ухвалити Касаційний адміністративний суд.

    Сама справа Львова вже давно вийшла за межі особистого конфлікту між суддею та керівництвом Верховного Суду.

    Фактично вона стала тестом для всієї української судової системи щодо того, як діяти в ситуаціях, коли виникають питання про громадянство представників найвищих державних інституцій.

    Особливо гостро ця проблема постала після початку повномасштабної російської агресії, коли питання лояльності державних службовців та посадовців набули безпрецедентного значення.

    На сьогодні Богдан Львов продовжує наполягати на своїй невинуватості та домагається повернення до Верховного Суду. Натомість СБУ та керівництво судової системи вважають рішення про припинення його повноважень законним та обґрунтованим.

    Подальший розгляд справи у касаційній інстанції може стати одним із ключових судових процесів 2026 року та створити важливий прецедент для всієї системи правосуддя України.

    Від його результату залежатиме не лише доля самого Богдана Львова, а й підходи держави до оцінки подібних випадків у майбутньому.

  • Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Злочинна вертикаль Януковича: правоохоронці завершили одну з найгучніших справ Майдану

    Прокурори Офісу Генерального прокурора та слідчі Державного бюро розслідувань завершили спеціальне досудове розслідування щодо експрезидента Віктора Януковича та ще 16 колишніх високопосадовців. Провадження стосується створення та діяльності злочинної організації, яка, за версією слідства, у 2010–2014 роках фактично захопила державний апарат України, підпорядкувала собі ключові органи влади та застосувала силу проти учасників Революції Гідності.

    Про завершення розслідування повідомив Офіс Генерального прокурора.

    Йдеться про одну з наймасштабніших справ, пов’язаних із режимом Януковича. На відміну від окремих епізодів щодо незаконного заволодіння майном чи перевищення влади, це провадження охоплює ширшу картину — формування системи особистого контролю над державою, використання силових структур у політичних інтересах та організацію насильства проти громадян.

    За даними слідства, після вступу на посаду президента 25 лютого 2010 року Віктор Янукович почав використовувати надані йому повноваження не в інтересах держави, а для встановлення особистого контролю над органами влади.

    До цієї системи, за версією правоохоронців, були залучені люди з найближчого оточення Януковича, передусім ті, хто мав вплив у правоохоронних органах, секторі безпеки, судовій системі та виконавчій владі.

    Слідство вважає, що учасники злочинної організації отримували ключові посади у Верховній Раді, Кабінеті Міністрів, міністерствах, Службі безпеки України, прокуратурі, Збройних силах, судах, місцевих державних адміністраціях та правоохоронних структурах.

    Формально ці органи продовжували працювати як державні інституції. Однак, за версією обвинувачення, фактично значна частина владної вертикалі діяла в інтересах експрезидента та його оточення.

    У справі фігурують 17 колишніх керівників державної влади. Серед них — експрем’єр-міністр, колишній генеральний прокурор, міністр внутрішніх справ та його заступник, голова СБУ і його перший заступник, який очолював Антитерористичний центр, керівники окремих підрозділів СБУ, міністр оборони, начальник Генерального штабу — головнокомандувач ЗСУ, командувач внутрішніх військ МВС, керівництво столичної міліції та командир київського спецпідрозділу «Беркут».

    Усі підозрювані, за даними правоохоронців, переховуються на території Росії або на тимчасово окупованих територіях України. Саме тому розслідування проводили за спеціальною процедурою in absentia — тобто заочно.

    За клопотанням сторони обвинувачення всім фігурантам обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Окремий блок провадження стосується злочинів проти учасників Революції Гідності.

    Слідство встановило, що після рішення тодішньої влади відмовитися від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом у листопаді 2013 року масові мирні протести в Києві були сприйняті керівництвом держави як загроза збереженню влади.

    За версією правоохоронців, Янукович ухвалив рішення використати правоохоронні органи та Збройні сили України для придушення протестів у центрі столиці.

    Організація цих дій була покладена на підконтрольних керівників Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Міністерства оборони та Генеральної прокуратури.

    Найкривавішими стали події 18–20 лютого 2014 року, коли силове протистояння у центрі Києва призвело до масових жертв серед протестувальників.

    За даними слідства, у період із 21 листопада 2013 року до 20 лютого 2014 року загинули 70 цивільних осіб, а понад 1200 учасників акцій протесту отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.

    Ці цифри стали одним із ключових доказових блоків у справі, яка має показати не лише окремі злочини виконавців, а й роль найвищого політичного та силового керівництва держави у створенні системи репресивного тиску.

    Варто зазначити, що справи Майдану розслідуються вже понад десять років. ДБР неодноразово повідомляло про завершення окремих епізодів щодо командирів підрозділів «Беркуту», представників МВС, СБУ та військового керівництва часів Януковича. Зокрема, у лютому 2026 року бюро повідомляло про завершення розслідування щодо командирів Харківського та Львівського «Беркуту», яких підозрювали в організації та сприянні умисним убивствам і пораненням протестувальників.

    Нинішнє провадження є значно ширшим, адже воно охоплює не лише події конкретних днів на Майдані, а й усю систему влади, яка, за версією слідства, створювала умови для таких злочинів.

    Юридично завершення досудового розслідування не означає вирок. Це означає перехід справи до наступного етапу — ознайомлення сторони захисту з матеріалами та подальше скерування обвинувального акта до суду.

    Оскільки підозрювані перебувають за межами контрольованої Україною території, судовий процес також може відбуватися заочно.

    Для Віктора Януковича це не перше кримінальне провадження, яке дійшло до судових рішень. Раніше українські суди вже ухвалювали вироки щодо експрезидента, зокрема у справі про державну зраду та в інших епізодах. На початку 2026 року ВАКС також ухвалив вирок Януковичу у справі щодо Сухолуччя — 15 років позбавлення волі за незаконне заволодіння земельними ділянками.

    Однак справа про злочинну організацію та насильство проти учасників Майдану має особливе суспільне значення. Вона стосується не лише персональної відповідальності експрезидента, а й оцінки всієї владної системи, яка діяла в Україні у 2010–2014 роках.

    Після завершення всіх процесуальних процедур обвинувальний акт має бути переданий до суду. Саме суд встановить, чи доведені обвинувачення, і визначить міру відповідальності для кожного з фігурантів.