Uanews.life

Позначка: середній бізнес

  • Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Українські підприємці, які розраховували на державне грантове фінансування, можуть отримати гроші пізніше, ніж планувалося. На тлі напруженої ситуації з державним бюджетом уряд почав переносити частину видатків, і тепер проблеми торкнулися не лише великих інфраструктурних проєктів, а й програм підтримки бізнесу.

    Про перенесення фінансування грантів повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. За її словами, на пізніший термін відтерміновано не тільки капітальні видатки держави, а й виплати за грантовими програмами для підприємців. Водночас конкретної дати, коли всі відкладені виплати мають бути відновлені, публічно не названо.

    Тому говорити про повне скасування грантових програм наразі немає підстав. Йдеться саме про перенесення фінансування через нестачу ліквідності в бюджеті, а не про ліквідацію «Власної справи» чи анулювання вже затверджених державою програм підтримки підприємництва.

    Ситуація виглядає особливо контрастно через те, що лише на початку вересня держава суттєво розширила можливості для підприємців. 9 вересня Міністерство економіки та довкілля офіційно оголосило про запуск «Власної справи 2.0», де максимальний розмір гранту для масштабування бізнесу збільшили до 2,5 млн грн.

    За новими правилами програму фактично розділили на два напрями. Для тих, хто тільки відкриває бізнес, передбачена базова підтримка від 100 до 300 тис. грн із можливістю збільшити її до 500 тис. грн завдяки бонусам. Для підприємств, які вже працюють і планують масштабування, базова сума становить від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальна з урахуванням додаткових коефіцієнтів може сягати 2,5 млн грн. Для цього напряму однією з умов є створення щонайменше одного нового робочого місця.

    Бонусне фінансування передбачено, зокрема, для ветеранського бізнесу, внутрішньо переміщених осіб, релокованих підприємств, компаній на прифронтових територіях, бізнесу, який відновлює знищені внаслідок російської агресії активи, а також підприємств у пріоритетних для держави секторах.

    До таких секторів Мінекономіки відносить промисловість, енергетику, транспорт і логістику, агропромисловий комплекс, оборонно-промисловий сектор, кібербезпеку, будівництво, ІТ, перероблення відходів, економіку догляду, окремі освітні проєкти, креативні індустрії та низку інших напрямів.

    Масштаб програми вже значний. За офіційними даними Міністерства економіки, за чотири роки існування «Власної справи» державну підтримку отримали понад 42 тисячі українців, а загальна сума грантів наблизилася до 12 млрд грн. Завдяки програмі було створено понад 60 тисяч робочих місць.

    Лише в межах однієї з останніх хвиль 2026 року 345 підприємців мали отримати майже 118 млн грн, а реалізація їхніх проєктів повинна була створити близько 550 робочих місць. Тому навіть тимчасова затримка фінансування може бути відчутною для малого й середнього бізнесу, особливо якщо підприємці вже розраховували на державні кошти при плануванні закупівель обладнання, оренди чи розширення виробництва.

    Причина нинішньої ситуації значно ширша за саму грантову програму. За даними, які наводить Delo із посиланням на Підласу, за січень–серпень 2026 року загальний фонд державного бюджету без урахування грантів отримав приблизно на 33,1 млрд грн менше від плану. Майже половина цього відставання — близько 15,6 млрд грн — припала лише на серпень.

    Ще одна проблема — графік міжнародного фінансування. Україна значною мірою покриває невійськові видатки бюджету коштами міжнародних партнерів, тоді як власні доходи держави у великому обсязі спрямовуються на оборону та безпеку.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду держбюджету, тоді як на сектор безпеки та оборони припадало близько 63% усіх видатків загального фонду.

    Оборона «з’їла» 63% бюджету: чому Україна залежить від міжнародної допомоги

    Нинішні проблеми вже торкнулися й інших напрямів державних витрат. Через затримки із зовнішнім фінансуванням Мінфін переніс частину капітальних видатків, які планувалося здійснити у вересні–листопаді, на грудень. Серед них були й витрати, пов’язані з підготовкою енергетичної інфраструктури до зими.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що було перенесено близько 39 млрд грн, передбачених, зокрема, на енергозахист та інші капітальні потреби.

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Напруження вже відчув і великий інфраструктурний бізнес. Група компаній «Автострада» 17 вересня заявила про призупинення робіт на державних об’єктах через проблеми з фінансуванням. Згодом власник компанії Максим Шкіль заявив, що борг держави за виконані роботи становить близько 15 млрд грн. Ці заяви компанії ілюструють ширший характер затримок у частині державних платежів, хоча вони не означають, що абсолютно всі бюджетні виплати в країні зупинені.

    Водночас проблеми з фінансуванням виникають у момент, коли уряд одночасно намагається розширювати інструменти підтримки економіки. Це створює парадоксальну ситуацію: держава затверджує більші гранти та нові програми, але фактична швидкість виплати коштів дедалі сильніше залежить від графіка надходження міжнародної допомоги.

    Окремим ризиком залишається співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. На початку вересня Підласа попереджала, що Україна може не отримати запланований грудневий транш МВФ приблизно на $1,66 млрд, якщо не виконає необхідні законодавчі умови програми.

    За інформацією Delo, наприкінці серпня йшлося також про близько $12,7 млрд міжнародної підтримки до кінця 2026 року, отримання якої залежало від виконання Україною низки домовленостей із партнерами.

    Для підприємців головне зараз — не плутати перенесення виплат із закриттям програми. Офіційні правила «Власної справи 2.0» залишаються чинними, Мінекономіки не оголошувало про припинення приймання заявок чи скасування вже визначених механізмів підтримки. Публічно підтверджено саме відтермінування частини фінансування на тлі бюджетного дефіциту.

    Проте для бізнесу різниця між формальним правом на грант і фактичним надходженням грошей може бути критичною. Підприємства планують закупівлі, ремонт, відкриття нових точок і найм працівників під конкретні строки. Якщо державне фінансування надходить пізніше, підприємцю доводиться або переносити інвестиції, або тимчасово покривати витрати власними оборотними коштами.

    Саме тому найближчим ключовим питанням буде не доля самої програми, а коли бюджет отримає достатньо ресурсів, щоб профінансувати відкладені гранти. Станом на зараз окремого публічно оголошеного календаря таких виплат немає.

  • У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії різко зросла кількість закриттів бізнесу: аналітики фіксують зміну тривожної тенденції

    У Росії стрімко зростає кількість компаній, які припиняють діяльність з економічних причин. Якщо раніше більшість ліквідацій була пов’язана з очищенням державного реєстру від неактивних юридичних осіб, то цього року дедалі більше підприємств закриваються за рішенням власників через погіршення економічної ситуації та зростання фінансового навантаження.

    Про це повідомляє The Moscow Times із посиланням на дослідження Центру макроекономічних досліджень Сбербанку РФ.

    За даними аналітиків, у попередні роки кількість ліквідованих компаній також перевищувала кількість новостворених, однак понад 80% таких випадків були пов’язані з виключенням із державного реєстру підприємств, які фактично не працювали або подавали недостовірні відомості. Найактивніше Федеральна податкова служба Росії проводила таке “очищення” у 2018–2020 та 2023–2024 роках завдяки впровадженню нових цифрових інструментів контролю.

    Цього року ситуація суттєво змінилася. Дослідники зафіксували помітне зростання кількості ліквідацій, пов’язаних саме з економічними труднощами. Якщо раніше таких випадків було близько 5 тисяч на місяць, то тепер цей показник зріс до 12–15 тисяч організацій щомісяця.

    Основну частку закриттів становлять добровільна ліквідація компаній малого та середнього бізнесу за рішенням власників, а також реорганізація підприємств і припинення діяльності поза процедурами банкрутства.

    Водночас у країні скорочується й кількість нових компаній. За підсумками січня–травня в Росії було зареєстровано близько 62 тисяч підприємств, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 80 тисяч.

    У травні на кожну тисячу діючих компаній припадало лише 4,3 нові реєстрації, тоді як кількість закриттів з економічних причин досягла 5,5 на тисячу підприємств.

    Найбільше скорочення бізнес-активності спостерігається у сферах торгівлі, будівництва та обробної промисловості. Саме ці галузі традиційно є основою малого та середнього підприємництва в Росії.

    Експерти пов’язують погіршення ситуації із загальним уповільненням економіки. Якщо у 2023–2024 роках російський ВВП зростав більш ніж на 4%, то торік темпи знизилися приблизно до 1%, а цього року економічне зростання, за оцінками аналітиків, майже зупинилося. У більшості цивільних галузей промисловості вже тривалий час спостерігається стагнація або спад виробництва.

    Додатковим фактором тиску на бізнес стало скорочення можливостей державної підтримки. Якщо на початку повномасштабної війни влада активно виділяла кошти на підтримку економіки, то нині, за оцінками експертів, фінансові резерви значною мірою вичерпані. Натомість уряд Росії змушений скорочувати витрати та шукати нові джерела наповнення бюджету.

    За підсумками першого півріччя дефіцит федерального бюджету Росії сягнув 5,7 трильйона рублів. На цьому тлі влада вже два роки поспіль посилює податкове навантаження. З 2025 року було підвищено податок на прибуток підприємств і ставки податку на доходи фізичних осіб, а цього року збільшено податковий тиск через зміни у сплаті ПДВ.

    Крім того, суттєво зменшено поріг річної виручки, до якого компанії можуть працювати без сплати ПДВ. Якщо раніше він становив 450 мільйонів рублів, то торік його скоротили до 60 мільйонів, а цього року — до 20 мільйонів рублів. За оцінками аналітиків, саме через погіршення умов ведення бізнесу майже третина представників малого підприємництва вже розглядає можливість закриття або продажу своїх компаній.

    Економічні труднощі посилюються й проблемами в інших секторах. Зокрема, останнім часом у Росії загострюється ситуація з постачанням пального після серії ударів по нафтопереробній інфраструктурі. У Волгоградській області нещодавно знову запровадили обмеження на продаж пального після атаки безпілотників на один із найбільших нафтопереробних заводів регіону.

  • Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні

    Бізнес отримав нові пільги: кредити на відновлення під 0,1% запускають в Україні

    В Україні з 1 липня запускають новий фінансовий механізм підтримки малого та середнього бізнесу, який постраждав унаслідок російських обстрілів. Йдеться про можливість отримання пільгових кредитів на відновлення зруйнованого або пошкодженого майна під символічну ставку 0,1% річних протягом перших двох років. Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, підкресливши, що уряд прагне максимально пришвидшити відновлення підприємств, які втратили виробничі потужності через війну, але продовжують працювати або планують відновлення діяльності.

    Новий інструмент стане окремим напрямом державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», яка вже кілька років виконує роль одного з головних механізмів фінансової підтримки підприємництва в Україні. Після завершення пільгового періоду ставка кредитування змінюватиметься залежно від умов діяльності бізнесу та створення нових робочих місць і становитиме 5%, 7% або 9%. Максимальний розмір кредиту може сягати 150 мільйонів гривень, що дозволяє залучати значні ресурси для відновлення виробництва, інфраструктури та обладнання.

    Важливою умовою нової програми є те, що кредити, отримані саме на відновлення пошкодженого або зруйнованого майна, не враховуватимуться у загальному кредитному ліміті підприємства в межах інших державних програм. Це означає, що бізнес зможе одночасно користуватися різними інструментами державної підтримки без ризику втрати доступу до додаткового фінансування. Уряд фактично створює більш гнучку систему, яка дозволяє підприємствам комбінувати кредити, гранти та інші компенсаційні механізми залежно від масштабу втрат і потреб відновлення.

    Програма «Доступні кредити 5-7-9%» працює з 2020 року і за цей час стала одним із найбільших державних фінансових проєктів в Україні. За офіційними даними, підприємці вже отримали понад 150 тисяч кредитів на загальну суму понад 531 мільярд гривень, а лише з початку 2026 року було видано понад 16 тисяч кредитів на більш ніж 71 мільярд гривень. Уряд розглядає цю програму як один із ключових інструментів економічної політики, спрямованої на підтримку внутрішнього виробництва та відновлення економічної активності.

    Окрім нового кредитного напряму, для постраждалих підприємств уже діють інші форми підтримки, серед яких гранти на відновлення виробництва, що можуть сягати до 16 мільйонів гривень і спрямовуються насамперед на закупівлю обладнання, а також програма компенсації витрат на заробітні плати працівників у період простою через руйнування або пошкодження підприємств. Додатково уряд розвиває механізми страхування воєнних ризиків, які мають зменшити фінансові втрати бізнесу в умовах триваючих атак.

    Економічна політика держави в умовах повномасштабної війни дедалі більше фокусується на відновленні виробничого потенціалу та збереженні робочих місць, оскільки саме малий і середній бізнес є одним із ключових джерел зайнятості та податкових надходжень. Уряд наголошує, що новий кредитний інструмент має не лише компенсувати втрати, а й стимулювати розвиток підприємств після відновлення, створення нових робочих місць і розширення виробництва навіть у складних безпекових умовах.

  • Шок для скептиків: 8 із 10 компаній в Україні заробляють навіть під час війни

    Шок для скептиків: 8 із 10 компаній в Україні заробляють навіть під час війни

    Попри четвертий рік повномасштабної війни, енергетичні атаки, кадровий дефіцит та складну економічну ситуацію, більшість українського бізнесу продовжує працювати з прибутком. Нове дослідження Опендатабот показало несподіваний результат: майже 80% компаній, які подали фінансову звітність за 2025 рік, завершили його у плюсі. Водночас кожен п’ятий бізнес залишається збитковим, а найбільш стійкими виявилися не великі корпорації, а компанії середнього та малого сегментів.

    За даними Опендатабот, фінансову звітність за 2025 рік подали 429,8 тисячі українських компаній. Для детального аналізу відібрали 222,3 тисячі підприємств, які мають комерційну діяльність, показали виторг та надали інформацію про чистий фінансовий результат. До вибірки увійшли товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, фермерські господарства, акціонерні товариства та дочірні підприємства.

    Результати виявилися доволі оптимістичними для української економіки. Із проаналізованих компаній 173 510 підприємств, або 78,1%, завершили рік із прибутком. Ще 45 752 компанії, що становить 20,6%, зафіксували збитки. Лише 1,4% підприємств, а це 3 005 компаній, завершили рік практично без прибутку та без збитків.

    Особливо цікавою виявилася структура прибутковості залежно від масштабу бізнесу. Найкращі показники продемонстрували представники середнього бізнесу. Серед компаній із річним виторгом від 100 мільйонів до 1 мільярда гривень прибуток отримали 89% підприємств. Це найвищий показник серед усіх категорій бізнесу в Україні.

    Великий бізнес, до якого належать компанії з виторгом понад 1 мільярд гривень на рік, також показав доволі високі результати. Прибутковими виявилися 86% таких підприємств. Водночас саме великі компанії стикаються із серйозними викликами: масштабними витратами на логістику, безпеку, відновлення пошкоджених виробництв та забезпечення енергетичної автономності.

    Найчисельніший сегмент української економіки — малий бізнес — показав дещо скромніші результати. Серед підприємств із річним виторгом до 100 мільйонів гривень прибуток отримали 77% компаній. Проте саме малий бізнес став справжнім лідером за ефективністю роботи.

    Аналітики зазначають, що головним показником ефективності є не лише сам факт отримання прибутку, а й рівень рентабельності продажів. І тут малий бізнес виявився беззаперечним переможцем. Половина малих підприємств має рентабельність понад 5%, тобто отримує більше ніж 5 гривень чистого прибутку з кожних 100 гривень виторгу. Для української економіки в умовах війни це дуже високий показник.

    Для порівняння, половина великих прибуткових компаній працює з рентабельністю менше 2,6%. У середнього бізнесу цей показник становить до 3,85%. Це означає, що хоча великі корпорації заробляють більше в абсолютних цифрах, вони отримують значно менше прибутку з кожної заробленої гривні.

    Експерти пояснюють це більшою гнучкістю малого бізнесу. Невеликі компанії швидше адаптуються до змін ринку, легше оптимізують витрати та можуть оперативніше змінювати напрямки діяльності відповідно до нових потреб споживачів.

    Ще одним важливим висновком дослідження стало те, що український бізнес продовжує демонструвати високу стійкість попри безпрецедентні виклики воєнного часу. За останні роки підприємства були змушені адаптуватися до постійних ракетних атак, проблем із електропостачанням, мобілізаційних процесів, зміни логістичних маршрутів та втрати частини ринків збуту. Проте більшість компаній не лише зберегли діяльність, а й змогли залишитися прибутковими.

    Опендатабот також звернув увагу на найбільших заробітчан української економіки. Найбільший чистий прибуток за підсумками 2025 року отримали державні та енергетичні гіганти. До числа лідерів увійшли «Укргідроенерго», «Укрнафта» та «Енергоатом». Саме енергетичний сектор продовжує залишатися одним із ключових драйверів української економіки навіть в умовах війни.

    Економісти зазначають, що високий рівень прибутковості бізнесу є важливим сигналом для інвесторів та міжнародних партнерів України. Попри ризики, українська економіка демонструє здатність до відновлення та адаптації. Це особливо важливо на тлі масштабних програм післявоєнної реконструкції, які можуть потребувати сотень мільярдів доларів інвестицій у найближчі роки.

    Разом із тим експерти застерігають від надмірного оптимізму. Майже 46 тисяч компаній залишаються збитковими, а частина прибуткових підприємств працює з мінімальною маржею. Крім того, у багатьох галузях бізнес продовжує залежати від державної підтримки, міжнародної допомоги та стабільної безпекової ситуації.

    Втім, головний висновок дослідження залишається позитивним: український бізнес не лише вижив під час війни, а й продовжує заробляти. І якщо нинішня тенденція збережеться, саме приватний сектор може стати одним із ключових рушіїв економічного відновлення країни після завершення бойових дій.

  • Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Гетманцев знову тисне на ФОПів: обіцяє зібрати 160 млрд грн податків

    Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень.

    Звучить масштабно — але питання в тому, де саме шукатимуть ці мільярди. І відповідь очевидна: не серед олігархічних схем, не на митниці, а в гаманцях малого та середнього бізнесу.

    У планах — детінізація на 160 млрд грн вже до кінця року. Це майже половина від очікуваного дефіциту бюджету в 400 млрд. Але замість системної боротьби з тіньовими потоками на експорті, контрабандою чи офшорними схемами, влада знову націлюється на найвразливіше: ФОПи, IT-сектор, маркетплейси, кав’ярні, майстерні, автосервіси.

    Гасло “для армії” використовується як ширма, аби перетворити детінізацію на фіскальний пресинг.

    “Ми бачимо повернення до фіскального фундаменталізму — коли держава не створює умови, а вимагає”, — кажуть економісти.

    Парадокс: очільник комітету з податкової політики, який сам десятиліттями був дотичний до схем, тепер грає роль “борця з тінню”.

    Данила Гетманцева неодноразово пов’язували з:

    • тіньовим покровительством митниці;

    • участю у схемах “зернового коридору”;

    • кришуванням підакцизного виробництва тютюну та алкоголю.

    І хоча прямих доказів “на руках” немає, жодне масштабне фіскальне розслідування не стосувалося реальних гравців ринку з мільярдними оборотами. Натомість головними “реформами” стали тиск на ФОПів, обмеження для кешу, спроби контролю за картковими переказами та регулювання інтернет-торгівлі.

    Справжня мета нинішньої кампанії — перерозподіл ресурсів через підконтрольну податкову систему. Усе відбувається під гаслами патріотизму, але з дуже приземленими наслідками:

    • малий бізнес згортається, бо не витримує бюрократичного та фінансового тиску;

    • падає купівельна спроможність населення;

    • розширюється нова тінь, бо вижити легально в умовах війни стає дедалі важче.

    Поки держава втрачає податки через офшори, контрабанду й корупцію в державних закупівлях, реальні гроші виймають із кишень тих, хто ще працює, сплачує зарплати і тримає економіку на плаву.