слідство

Святошинський районний суд Києва прийняв рішення щодо Ольги Прилипко, заступниці голови Гостомельської районної військової адміністрації. Вона потрапила під слідство через підозри у масштабних зловживаннях під час розподілу коштів, призначених для відновлення інфраструктури Гостомеля, серйозно пошкодженого в результаті бойових дій. Суд обрав для Прилипко запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі близько одного мільйона гривень.

Слідна версія подій вказує на те, що Ольга Прилипко була організатором схеми, яка включала привласнення або нецільове використання значних сум, виділених на відновлення міської інфраструктури. За словами правоохоронців, її дії призвели до серйозних фінансових збитків, що погіршило процес відновлення критичної інфраструктури у Гостомелі, де ситуація після бойових дій залишалася надзвичайно складною.

Судове засідання проходило в закритому режимі; журналістам заборонили фото- та відеозйомку. Правоохоронці повідомили, що пред’явлена підозра стала наслідком виявлення додаткових фактів, і триває подальше розслідування. Перевіряють також інших посадовців, які могли бути причетні до оборудок під час розподілу та освоєння бюджетних коштів на відбудову.

Розслідування продовжується: слідчі зʼясовують обсяги збитків, участь підрядників та механізми, через які здійснювалося розподілення коштів. Судові і процесуальні дії триватимуть, у разі доведення вини посадовицю очікують кримінальні наслідки відповідно до чинного законодавства.

У Сумській області завершено розслідування у справі, пов’язаній з медичними підробками, які були здійснені лікарем та медичною сестрою. Згідно з матеріалами справи, підозрювані обвинувачуються у фальшуванні медичних документів для чоловіків призовного віку. Це сталося внаслідок зловживання посадовими обов'язками та участі у схемах, які дозволяли ухилятися від військової служби через фіктивні діагнози.

Слідство встановило, що з початку 2024 року лікар, який входив до складу військово-лікарської комісії, організував систему надання неправдивих медичних висновків. Спільно з медсестрою вони розробили механізм, у рамках якого чоловіки, що підлягали призову, могли отримати "ліцензію" на відстрочку від служби через госпіталізацію у психіатричний заклад. Для цього вони використовували підроблені документи, а процес оцінювався в суму близько 40 тисяч гривень за одного призовника.

Дії лікаря кваліфіковано за ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання неправомірної вигоди службовою особою). Медична сестра відповідає за пособництво у вчиненні цього злочину — за ч. 5 ст. 27 у поєднанні з ч. 1 ст. 368 ККУ.

У провадженні тривають слідчі та процесуальні дії; матеріали передаються до судового розгляду, де мають бути встановлені всі обставини та ступінь причетності кожного з фігурантів. Якщо вина буде доведена в суді, їм загрожує кримінальна відповідальність у порядку, передбаченому інкримінованими статтями.

Правоохоронні органи висунули нову підозру заступниці начальника Гостомельської селищної військової адміністрації Ользі Прилипко, звинувативши її у причетності до корупційних діянь, що включають незаконне розподілення бюджетних коштів, виділених для компенсацій постраждалим від війни. За інформацією слідства, Прилипко діяла в змові з іншими членами спеціальної комісії, що мала завдання розглядати заяви громадян та ухвалювати рішення про виплати за зруйноване або пошкоджене житло на території Київщини.

Згідно з результатами розслідування, Ольга Прилипко могла бути організатором схеми, за якою значні суми бюджетних коштів, передбачених для допомоги постраждалим, потрапляли до рук осіб, що не мали жодного відношення до реальних потреб постраждалих. Слідчі органи вже встановили, що ця діяльність мала системний характер і здійснювалася з використанням посадових повноважень та довіри громадян.

Серед інкримінованих дій — підробка службових документів, маніпуляції з рішеннями комісії та використання службового становища для отримання неправомірної вигоди. За попередніми даними, рішення щодо компенсацій могли прийматися не на користь справжніх потерпілих, а в інтересах третіх осіб.

Наразі слідство перевіряє причетність інших членів комісії до корупційної схеми. Матеріали кримінального провадження готують для передачі до суду. Якщо провину посадовиці буде доведено, їй може загрожувати тривале ув’язнення та заборона обіймати державні посади.

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

У Київській області правоохоронці затримали 35-річну працівницю банку, яка протягом двох років незаконно переказувала гроші з рахунків померлих клієнтів на свої власні картки. Зловмисниця діяла з 2020 по 2021 рік, підбираючи облікові записи користувачів, що вже померли. Використовуючи своє службове становище, вона змінювала прив’язані до рахунків контактні дані і фінансові номери на свої, після чого здійснювала переведення коштів на власні картки.

За даними правоохоронних органів Київщини та Київської міської прокуратури, слідство вже встановило щонайменше шістьох потерпілих, а загальна сума викрадених коштів становить близько 500 тисяч гривень. Для того, щоб уникнути підозр, жінка переводила кошти в розмірі 10–20 гривень, що дозволяло їй довгий час залишатися непоміченою. Однак обережність не допомогла уникнути покарання: розслідування встановило, що зловмисниця використовувала систему банківських операцій для здійснення транзакцій у режимі прихованих операцій.

Під час обшуку вдома у фігурантки вилучили речові докази. Їй повідомили про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 3 ст. 190 — шахрайство; ч. 1 ст. 200 — незаконні дії з платіжними документами; ч. 1 ст. 362 — несанкціоноване втручання в роботу комп’ютерних систем. Санкції статей передбачають покарання до п’яти років позбавлення волі.

Зараз триває досудове розслідування, а правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини справи та можливих інших потерпілих.

Столичний нарколог потрапив у центр уваги правоохоронців через участь у незаконній схемі, що дозволяла водіям, які перебували в стані сп’яніння, уникати юридичних наслідків. Київська міська прокуратура з’ясувала, що лікар, що працює в одній з клінічних лікарень столиці, за певну плату видавав фальшиві медичні довідки, які підтверджували відсутність алкоголю чи наркотичних засобів у крові пацієнтів. Вартість такого «сервісу» становила 1000 доларів, що робило його доступним для осіб, які не бажали нести відповідальність за порушення правил дорожнього руху.

Ці фальшиві документи дозволяли водіям уникати покарання за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає штрафи, позбавлення прав і інші санкції за керування транспортом у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Система, налагоджена медиком, працювала як на водіїв, так і на пацієнтів з наркотичною залежністю, які за гроші отримували фіктивні довідки про «чистоту» свого організму.

Правоохоронці затримали медика під час отримання чергової неправомірної вигоди від водія, стан якого був підтверджений іншими медичними установами. Під час обшуків за місцем проживання лікаря та його колег виявили наркотики та бойові набої — усе вилучене направлено на експертизу.

Лікарю повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 368-4 КК України — прийняття неправомірної вигоди особою, що надає публічні послуги, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб. Йому загрожує від 4 до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною займати посади до трьох років.

Слідство триває — прокуратура встановлює інших осіб, причетних до корупційної схеми.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) передав обвинувальний акт до Вищого антикорупційного суду у справі про корупційні зловживання на Одеському припортовому заводі (ОПЗ). Серед обвинувачених фігурує колишній народний депутат Олександр Грановський, який, за версією слідства, організував багатомільйонну схему з продажу добрив через підставну компанію. Розслідування було проведене за матеріалами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яке детально досліджувало механізм корупційних дій на підприємстві.

Як стверджує слідство, у 2015 році ОПЗ уклав низку контрактів з британською компанією Newscope Estates Ltd., яка, за їхніми даними, виконувала роль посередника у поставках аміаку та інших хімічних добрив. Однак фактичні поставки не відбувалися, а самі контракти були підписані з наміром занижувати реальну вартість продукції. Таким чином, частина грошей, що мала надійти до державного підприємства, була перенаправлена через низку фіктивних схем, що завдало значної фінансової шкоди ОПЗ та, зрештою, державному бюджету.

Слідство оцінює розмір недопущеного доходу заводу у 93,3 млн грн.

Окрім Грановського, у справі фігурують Ольга Ткаченко, колишня членкиня правління ОПЗ і помічниця депутата, та Павло Чумак, власник Newscope Estates Ltd. Усі трьох оголошено в розшук. За даними правоохоронців, Грановський виїхав з України в серпні 2019 року й має паспорт громадянина Ізраїлю; наразі він перебуває за кордоном.

Раніше ВАКС надав стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами справи до 3 жовтня 2025 року. Наразі провадження перебуває на стадії судового розгляду.

У центрі кримінального розслідування опинилися посадові особи Одеської обласної військової адміністрації, яких підозрюють в організації незаконної схеми використання міжнародних коштів, виділених для будівництва споруди цивільного захисту подвійного призначення в місті Вилкове. Слідчі органи вже зареєстрували справу під номером №72024161010000017 від 28 листопада 2024 року, а розслідування ведеться Територіальним управлінням Бюро економічної безпеки Одеської області. Встановлено, що йдеться про кримінальне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України, яке стосується розкрадання коштів.

Згідно з отриманими даними, посадовці обласної адміністрації можуть бути причетні до організації схеми, в результаті якої міжнародні кошти, спрямовані на будівництво укриття для цивільного захисту, були неправомірно освоєні. Одним із головних елементів справи є тендер, який на виконання цих робіт виграло ТОВ. За попередньою інформацією, тендерні процедури можуть бути пов'язані з серйозними порушеннями, що призвели до значних фінансових втрат.

Далі частина коштів нібито була перерахована на рахунки субпідрядників, що мають ознаки фіктивності — зокрема ТОВ «Астарта-Білд» та ТОВ «Скайліміт Інжиніринг», які, як стверджує слідство, зареєстровані на осіб без реального бізнес-досвіду і мешкають у тимчасово окупованому Криму.

За версією слідства, кошти потрапляли далі до пов’язаних компаній за кордоном — у Польщі, Латвії та на Кіпрі, звідки їх виводили у вигляді «офшорних» транзакцій. Серед імовірних бенефіціарів називають фінансового радника Кіпера, якого, за даними розслідування, помічали на міжнародних заходах із цифрової трансформації у Відні та Таллінні.

Слідчі кваліфікували дії за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України — тобто розтрата або привласнення майна, що завдало значної шкоди в особливо великих розмірах (у разі доведення — це кримінальна відповідальність за масштабні фінансові зловживання). Розслідування, за інформацією, зосереджене на перевірці:

фактів завищення кошторису та погоджень із донорами;

механізмів перерахунків підрядникам та наявності підставних фірм;

ролі посадових осіб ОВА в організації й погодженні тендерних закупівель;

виведенні коштів через пов’язані юрисдикції за кордоном.

Слідство продовжує документувати рух коштів, відпрацьовує банківські виписки, договори підряду та накази щодо фінансування. У разі наявності доказів причетності посадовців — можливі повідомлення про підозру, а також клопотання про тимчасові заходи стосовно майна та рахунків, за якими встановлять незаконні перекази.

Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони повідомила про підозру трьом адвокатам та трьом їхнім помічникам у справі, що стосується організованого ухилення від мобілізації шляхом виготовлення підроблених медичних довідок про інвалідність II групи. Згідно з матеріалами слідства, яке було розпочате на підставі інформації, наданої прес-службою прокуратури, учасники злочинної організації використовували сучасні технології для створення і реалізації цієї схеми.

За даними прокуратури, учасники цієї організованої групи створили закриту спільноту в популярному месенджері Telegram, де продавали послуги по підробці медичних довідок МСЕК (Медико-соціальна експертна комісія). Вони пропонували не тільки фальшиві документи про інвалідність II групи для призовників, а й можливість оформлення підроблених довідок для членів сімей, а також юридичний супровід оформлення відстрочок від служби в армії. Вартість таких "послуг" була різною в залежності від складності операції.

Слідство встановило ціни «послуг»: від 5 до 10 тис. євро — за виготовлення підроблених документів про інвалідність; близько 1,5 тис. євро — за юридичний супровід і допомогу з оформленням. Платежі надходили готівкою, банківськими переказами та криптовалютними транзакціями. Правоохоронці задокументували численні випадки отримання незаконних відстрочок та звільнень від військової служби на підставі підроблених довідок.

Учасників організації викрили, затримали та обрали їм запобіжні заходи. Дії фігурантів кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема щодо організації та участі в злочинній організації, пособництва в ухиленні від військової служби, підробки документів і суміжних епізодів. Підозрюваним загрожує покарання — до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Розслідування триває: слідчі документують інші епізоди шахрайської діяльності, перевіряють канали фінансування та можливі зв’язки фігурантів із третіми особами. Прокуратура закликає потенційних потерпілих або свідків звертатися до відповідних слідчих органів.

Київська міська прокуратура оголосила підозри чотирнадцятьом особам, серед яких дванадцять посадовців комунальних підприємств і районних адміністрацій, а також два керівники підрядних організацій. Усі вони підозрюються у здійсненні масштабних фінансових зловживань, що призвели до значних збитків для бюджету столиці — близько 73 мільйони гривень. Розслідування вказує на те, що ці зловживання були результатом не лише службової недбалості, а й свідомої розтрати коштів на різноманітні потреби.

Зловживання охоплюють широкий спектр сфер діяльності, починаючи від закупівлі електроенергії та дорожньої солі, і закінчуючи ремонтом техніки, парків, а також забезпеченням шкіл необхідним обладнанням. За інформацією слідства, посадовці використали свої повноваження для отримання незаконних вигод через маніпуляції з бюджетними витратами, що в результаті призвели до значних фінансових втрат.

Серед підозрюваних — начальниця управління КП «Київпастранс», через недбалість якої за електроенергію переплатили понад 47 мільйонів гривень, та колишній гендиректор «Київзеленбуду», якого разом з колегами підозрюють у розтраті 4,8 мільйона гривень під час ліквідації амброзії.

Крім того, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА не проконтролював закупівлю спецтранспорту, що призвело до переплати майже 11 мільйонів. Підозри отримали також керівники комунальних підприємств Солом’янського, Подільського та Голосіївського районів, причетні до завищення цін на сіль, стовпчики та ремонтні роботи.

Окремо розслідуються факти розтрати у «Київмедспецтранс», де посадовці разом із підрядниками заволоділи коштами, призначеними для закупівлі запчастин до машин швидкої допомоги. Також слідство встановило збитки у понад 700 тисяч гривень під час капітального ремонту сонячної електростанції у Святошинському психоневрологічному інтернаті.

Дії підозрюваних кваліфіковано за статтями 191 (привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем), 366 (службове підроблення) та 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу України.

Розслідування триває, а правоохоронці наголошують: викриті схеми свідчать про системність корупції в комунальному секторі столиці, яку роками прикривали під виглядом «звичайних закупівель».