Як повідомляють наші джерела в силовому блоці, в Києві на блокпостах почали виявляти “ухилянтів” за номерами авто.
“Велика кількість поліцейських патрулів на блокпостах пов’язана з тим, що поліція перевіряє за номерами власника, чи не перебуває він у розшуку за ухилення від мобілізації.
Саме тому зараз зупинка машин на блокпостах є вибірковою і практично завжди точною.
Таку тактику наразі використовують у столиці і готові будуть застосувати й у регіонах” – зазначає джерело.
Нагадаємо, в соцмережах ширяться фото, з рекордною кількістю блокпостів на дорогах столиці.
У центрі гучного скандалу опинився Одеський слідчий ізолятор після того, як у мережі з’явилося відео, на якому чоловіка змушують виконувати принизливі дії, поводячись як собака. Резонансний запис викликав хвилю обурення в суспільстві та став підставою для службової перевірки. За даними, Державної кримінально-виконавчої служби України, на час розслідування керівництво установи вже відсторонили від виконання службових обов’язків.
Інцидент набув широкого розголосу після публікації відео, яке, за даними низки українських медіа, було зняте в одному з корпусів Одеського СІЗО приблизно тиждень тому. На кадрах видно чоловіка, який на колінах переносить капці зубами та виконує команди, що імітують дресирування тварини. Автори публікацій стверджують, що потерпілим може бути колишній співробітник територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
За інформацією одеського видання «Думська», яку цитують інші медіа, до інциденту нібито може бути причетний так званий «смотрящий» одного з корпусів ізолятора на прізвисько Спортик. Саме він, за даними журналістів, змушував ув’язненого виконувати принизливі дії перед іншими арештантами. Водночас офіційного підтвердження цих обставин наразі немає, а всі факти перевіряються правоохоронцями.
Після появи відео Державна кримінально-виконавча служба України повідомила про початок службової перевірки. У відомстві наголосили, що наразі ще не отримано експертного висновку щодо автентичності відеозапису, однак суспільний резонанс та серйозність можливих порушень змусили оперативно реагувати. Саме тому керівництво Одеського СІЗО було відсторонене на період проведення перевірки.
У ДКВС заявили, що до установи направили спеціальну групу з числа керівного складу Департаменту з питань виконання кримінальних покарань. Її завданням є з’ясування всіх обставин події, перевірка інформації про можливе порушення прав людини та встановлення ролі співробітників ізолятора в інциденті. Перевірка проводиться спільно з іншими правоохоронними органами.
У відомстві підкреслили, що особливу увагу приділять питанню можливого потурання кримінальній субкультурі всередині установи. Якщо буде встановлено, що співробітники СІЗО знали про подібні випадки або не вживали заходів для їхнього припинення, це може спричинити не лише дисциплінарну, а й кримінальну відповідальність.
Скандал знову привернув увагу до давньої проблеми української пенітенціарної системи — впливу неформальних кримінальних структур у місцях позбавлення волі. Правозахисники неодноразово заявляли про існування в окремих установах так званих «смотрящих», які фактично контролюють частину внутрішнього життя ув’язнених та можуть впливати на інших арештантів. У випадку з Одеським СІЗО саме ця версія зараз активно обговорюється в інформаційному просторі, хоча офіційних висновків розслідування поки що немає.
Додаткової уваги ситуації додає імовірна особа потерпілого. Через суспільно чутливу тему діяльності ТЦК відео швидко поширилося соціальними мережами та викликало тисячі коментарів. Водночас правоохоронці поки офіційно не підтвердили, що чоловік на відео дійсно є колишнім працівником територіального центру комплектування. Ця інформація наразі залишається на рівні повідомлень медіа та джерел журналістів.
У Міністерстві юстиції та Державній кримінально-виконавчій службі наголосили, що результати перевірки будуть оприлюднені після її завершення. Там запевняють, що будь-які факти порушення прав людини в місцях несвободи отримають належну правову оцінку. Також у відомстві заявили про намір максимально об’єктивно встановити всі обставини події та осіб, які могли бути причетними до знущань.
Експерти зазначають, що історія може мати далекосяжні наслідки для всієї пенітенціарної системи. Якщо факти, зафіксовані на відео, підтвердяться, це стане одним із найгучніших скандалів у сфері виконання покарань за останній час. У такому разі перевірка може перерости у масштабне службове розслідування з кадровими рішеннями не лише на рівні Одеського СІЗО, а й у вищих структурах системи виконання покарань.
Поки що головним питанням залишається автентичність відео та роль адміністрації ізолятора в подіях, які могли відбуватися за стінами установи. Від відповіді на нього залежатиме подальша доля посадовців, відсторонених від роботи, а також можливі кримінальні провадження щодо осіб, причетних до приниження ув’язненого. Українське суспільство вже очікує від правоохоронців та Міністерства юстиції швидкої та прозорої відповіді на те, що насправді сталося в Одеському СІЗО.
За інформацією наших джерел, з 1 по 10 червня призупинена можливість бронювання нових співробітників усім підприємствам, які мають критичний статус через додаток ДІЯ.
“Систему переналаштовують на нові, ще не оголошені офіційно умови. Така ситуація триватиме до 10 червня, і в цей же час в будуть посилені патрулі ТЦК” – зазначає джерело.
Як ми повідомляли раніше, щонайменше 300 військовозобов’язаних залишаться без бронювання в червні.
За інформацією джерела, дані цієї категорії військовозобов’язаних є в ТЦК, тож з великою ймовірністю вони приймуть рішення про звільнення зі своїх підприємств.
Нагадаємо, Кабінет міністрів України змінює правила бронювання працівників. Уряд зобов’язав переглянути статус усіх критично важливих підприємств.
На Дніпропетровщині правоохоронці повідомили про підозру двом військовослужбовцям територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яких слідство вважає причетними до незаконного позбавлення волі чоловіка мобілізаційного віку. За даними Національної поліції України, потерпілого силоміць заштовхали до службового мікроавтобуса, а коли йому стало зле, залишили без допомоги та викинули біля сміттєвих контейнерів.
Інцидент стався на території Дніпропетровської області під час проведення заходів з оповіщення та уточнення військово-облікових даних. Як повідомили у Нацполіції, троє військовослужбовців одного з обласних ТЦК діяли самостійно та безпосередньо брали участь у затриманні чоловіка.
За версією слідства, рано-вранці вони помітили на безлюдній вулиці громадянина мобілізаційного віку. Підійшовши до нього нібито для перевірки документів, військові не стали чекати пояснень чи відповідей. Правоохоронці стверджують, що чоловіка силою схопили та заштовхали до мікроавтобуса.
Під час перебування в автомобілі потерпілий зазнавав психологічного тиску та залякувань. За даними слідства, згодом його стан здоров’я різко погіршився. Чоловікові стало зле, однак замість виклику медиків або доставлення до лікарні військовослужбовці вирішили позбутися його.
За інформацією поліції, чоловіка виштовхали з транспортного засобу на землю біля сміттєвого майданчика та залишили у безпорадному стані. Після цього військові поїхали з місця події.
Особливу увагу слідчі звертають на те, що один із фігурантів на момент інциденту обіймав посаду стрільця-санітара. Відповідно до своїх службових обов’язків він мав надати людині невідкладну допомогу або організувати її отримання. Натомість, за версією правоохоронців, жодних дій для порятунку потерпілого вжито не було.
Чоловіка згодом виявили та доставили до медичного закладу. За даними слідства, на момент госпіталізації він перебував у критичному стані та потребував термінової допомоги лікарів.
Після інциденту двоє учасників події перевелися для проходження служби до інших військових частин. Ще один залишився служити у територіальному центрі комплектування. Попри це правоохоронцям вдалося встановити всіх причетних осіб та зібрати необхідні докази.
Наразі двом військовослужбовцям уже оголошено підозру за частиною другою статті 146 Кримінального кодексу України – незаконне позбавлення волі або викрадення людини, вчинене групою осіб. Санітару додатково інкримінують частину третю статті 135 Кримінального кодексу України – залишення в небезпеці особи, яка перебувала в небезпечному для життя стані.
Щодо третього фігуранта тривають процесуальні дії. За інформацією поліції, йому також готують повідомлення про підозру.
У Національній поліції наголошують, що всі обставини події ретельно перевіряються, а слідчі продовжують збір доказів. У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати реальне позбавлення волі.
Подія викликала широкий суспільний резонанс, оскільки останніми роками питання законності дій представників ТЦК під час мобілізаційних заходів неодноразово ставало предметом суспільних дискусій. Водночас правоохоронці наголошують, що йдеться про індивідуальну відповідальність конкретних осіб, а всі випадки можливого перевищення повноважень мають отримувати належну правову оцінку.
Наразі слідство триває. Правоохоронні органи встановлюють усі деталі інциденту, зокрема мотиви дій військовослужбовців, обставини затримання чоловіка та характер отриманих ним ушкоджень. Остаточну правову оцінку діям фігурантів надасть суд після завершення досудового розслідування та розгляду справи по суті.
За інформацією наших джерел, в червні щонайменше 300 тисяч заброньованих військовозобов’язаних втратять броню.
“Кабмін підготував нову постанову щодо бронювання, згідно з якою збільшать фінансове бронювання, знімуть броню з тих, хто працює за сумісництвом, та виключать із “50% військовозобов’язаних” заброньованих жінок.
За підрахунками військових, протягом червня третина тих, хто втратить бронювання, може поповнити лави збройних сил.
Щодо решти, то за липень-серпень сподіваються призвати ще 70%. Постанова вже підготовлена і може з’явитися найближчими днями.” – зазначає джерело.
Нагадаємо, раніше членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська зазначила, що для частини військовозобов’язаних, які уникають служби та перебувають у розшуку, такі зміни можуть виявитися “дуже болісними”, оскільки держава застосовуватиме власні механізми впливу.
У Луцьку 29 травня стався конфлікт між групою оповіщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) і групою неповнолітніх поблизу житлового комплексу «Дрім Таун». Інцидент виник під час проведення заходів із перевірки військово-облікових документів і згодом переріс у словесну суперечку та, за твердженням сторін, пошкодження службового автомобіля. Про це повідомили у Волинському обласному ТЦК та СП.
За офіційною інформацією військового відомства, події розпочалися після того, як чоловік, якого зупинила група оповіщення, відмовився пред’явити військово-облікові документи та зачинився у власному автомобілі. Представники ТЦК зазначають, що подібні перевірки проводяться в межах заходів оповіщення військовозобов’язаних відповідно до чинного законодавства в умовах воєнного стану.
У ТЦК стверджують, що після цього до місця події підійшла група підлітків, які почали втручатися у роботу військових та перешкоджати виконанню службових обов’язків. За версією відомства, саме це призвело до загострення ситуації та пошкодження службового транспортного засобу групи оповіщення.
Окремо у Волинському ТЦК наголошують, що, за попередніми даними, жоден із неповнолітніх не отримав тілесних ушкоджень. Водночас військові підкреслюють, що їхні дії були спрямовані виключно на виконання службових завдань і не виходили за межі визначених повноважень.
Подія викликала значний резонанс у місцевих соціальних мережах і телеграм-каналах. Очевидці публікують різні версії інциденту: одні стверджують, що конфлікт був словесним і швидко загострився через емоційну реакцію учасників, інші — що ситуація була більш напруженою та супроводжувалася фізичним протистоянням. Також у мережі з’явилися повідомлення про нібито застосування перцевих балончиків щодо підлітків, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.
У Волинському ТЦК ці заяви не підтверджують і наголошують, що спиратися слід виключно на перевірені дані. Відомство також зазначає, що під час виконання заходів оповіщення військовослужбовці діють у складних умовах і нерідко стикаються з опором або втручанням сторонніх осіб.
Наразі правоохоронні органи встановлюють усі обставини події. Поліція опитує учасників конфлікту, можливих свідків, а також вивчає відеозаписи з місця інциденту для встановлення повної картини того, що сталося. Питання щодо правової кваліфікації події вирішується в установленому порядку.
У відомстві також нагадують, що заходи з оповіщення військовозобов’язаних проводяться на регулярній основі в різних регіонах України та є частиною мобілізаційних процедур, передбачених законодавством.
Інцидент у Луцьку став черговим випадком суспільної напруги навколо роботи ТЦК у регіонах. Раніше, 11 квітня, у місті вже фіксувався подібний конфлікт за участі підлітків під час перевірки документів військовозобов’язаного, який також завершився втручанням поліції.
Таким чином, ситуація біля ЖК «Дрім Таун» вкотре актуалізувала питання взаємодії громадян із представниками ТЦК та дотримання порядку під час проведення заходів оповіщення в умовах воєнного стану.
Міністр оборони України Михайло Федоров зустрівся з депутатами фракції «Слуга народу», щоб представити своє бачення змін у війську, мобілізації та роботі ТЦК. За словами народного депутата Олега Дунди, який був присутній на зустрічі, очільник Міноборони вважає, що необхідність мобілізації в нинішньому вигляді часто перебільшують, а повноцінна реформа ТЦК, імовірно, відкладається щонайменше до осені.
Про це Дунда розповів в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, конкретні пропозиції, які обговорювалися з міністром, поки що не можуть бути оприлюднені, однак загальні напрями змін уже зрозумілі.
Олег Дунда
Нардеп заявив, що Федоров бачить майбутнє армії через технологічне оновлення, дронову війну, зменшення ролі великої кількості людей на першій лінії та поступове зниження тиску на мобілізаційний ресурс. Дунда стверджує, що, на думку міністра, сучасне поле бою змінюється настільки швидко, що потреба у масовому залученні людей може ставати меншою.
«З його погляду, такої нагальної потреби в мобілізації, як багато хто говорить, не існує. Це пов’язано з тим, що поле бою змінюється, і з урахуванням збільшення зон ураження, з урахуванням дронової війни, такої кількості людей на першій лінії оборони не потрібно», — передав Дунда позицію, яку почув на зустрічі.
За словами депутата, Федоров робить ставку на технологічну трансформацію війська. Йдеться про дрони, нові системи управління, цифровізацію, прозорість бойових процесів та переосмислення ролі особового складу на фронті.
Водночас Дунда заявив, що між Міністерством оборони та Генеральним штабом існує «відчутний і природний» конфлікт підходів. За його словами, Міноборони уособлює нову технологічну модель війни, тоді як Генштаб частково залишається в логіці старої моделі.
Нардеп вважає, що впровадження нових засобів ведення війни змушує міністра оборони глибше занурюватися у бойові процеси та фактично контролювати окремі елементи операцій. Це, за словами Дунди, може не подобатися військовому командуванню.
«Якщо ми хочемо мати сучасну армію номер один, ми маємо привести на один рівень розуміння війни Міноборони та Генштаб. Бо інакше у нас буде конфлікт. Він уже є», — зазначив депутат.
Окремо під час зустрічі обговорювали реформу ТЦК. За словами Дунди, у Федорова є власне бачення змін, але говорити про конкретну реформу зараз зарано. Причина — надто багато невідомих факторів.
Серед них нардеп назвав ситуацію на полі бою, темпи впровадження нових технологій, ефективність дронових рішень, поведінку Росії щодо власної мобілізації та зміну характеру бойових дій.
За словами Дунди, якщо технології справді зменшать потребу у великій кількості людей на фронті, тоді й тиск на ТЦК стане меншим. У такому разі центри комплектування зможуть працювати інакше, без завдання мобілізувати такі обсяги людей, як зараз.
Водночас депутат наголосив, що реформа ТЦК не може відбутися лише через цифровізацію. Навіть якщо процеси стануть більш електронними, самі територіальні центри комплектування все одно залишаться потрібними.
«Цифровізація можлива, але навіть при цифровізації все одно мають бути ТЦК. Питання — в якій ролі і як вони цю роль будуть виконувати», — сказав Дунда.
Ще одним напрямом, який обговорюється в Міноборони, є зміна системи грошового заохочення для військових та розвиток рекрутингу іноземців. За словами нардепа, у міністра є бачення щодо нових контрактів і стимулів для служби, однак поки незрозуміло, наскільки ця модель буде ефективною на практиці.
Сам Дунда скептично оцінив перспективу масового залучення іноземців до української армії. Він вважає, що цей напрям може частково спрацювати, але не стане основним способом розв’язання кадрової проблеми у війську.
На думку депутата, ключову роль відіграватимуть саме технологічні зміни на полі бою, а не лише гроші чи рекрутинг з-за кордону.
Також він зазначив, що повноцінно говорити про реформу ТЦК, нові строки служби чи інші глибокі зміни можна буде ближче до вересня. До того часу Міноборони хоче перевірити, як спрацюють окремі підходи в межах чинного законодавства.
За словами Дунди, нові законопроєкти наразі не є першочерговою потребою. У міністерства є достатньо інструментів, щоб улітку протестувати частину нової моделі без зміни законів.
Раніше Федоров уже заявляв, що Міністерство оборони готує комплексну реформу умов рекрутингу та служби в Силах оборони. Серед напрямів він називав справедливішу модель грошового забезпечення, нову контрактну систему з чіткими термінами служби, зрозумілу логіку ротацій та нові підходи до комплектування підрозділів.
У Міноборони також повідомляли, що працюють над цифровізацією мобілізаційних процесів. Зокрема, одним із кроків стала автоматизація продовження відстрочок через застосунок «Резерв+». За даними міністерства, значна частина відстрочок уже продовжується автоматично.
Водночас у відомстві раніше спростовували повідомлення про нібито нові жорсткі правила мобілізації, які поширювалися в медіа та соцмережах.
Нинішні заяви Дунди свідчать, що Міноборони справді готує зміни, але вони можуть бути не миттєвими. Основний акцент, за словами нардепа, робитимуть не на різкому посиленні мобілізації, а на зміні логіки війни, технологіях, рекрутингу, контрактах і новій ролі ТЦК.
Однак остаточні рішення залежатимуть від ситуації на фронті, дій Росії та того, наскільки швидко українська армія зможе масштабувати технологічні рішення.
Мобілізація в Україні може зазнати суттєвих змін уже найближчим часом. У владі та парламенті дедалі частіше говорять про необхідність оновити підхід до призову, зменшити кількість конфліктних ситуацій і посилити цифрову складову процесу. Водночас наразі офіційно не оприлюднено повного пакета рішень, тому частина деталей залишається на рівні заяв і попередніх консультацій.
Нову хвилю обговорень спричинила заява радника міністра оборони України Сергія Стерненка. Він повідомив, що в межах армійської реформи готуються «дуже серйозні зміни» у сфері мобілізації. За його словами, після впровадження нових рішень мобілізація «перестане бути схожою» на нинішню модель. Водночас Стерненко не розкрив повного змісту змін, пояснивши це тим, що передчасне оприлюднення деталей може завадити правильному запуску процесу.
Окремо він зазначив, що Україна планує активніше залучати іноземців до військової служби. Це може стати одним із напрямів ширшої армійської реформи, яка, за повідомленнями українських медіа, має відбуватися у два етапи. Перший етап стосуватиметься внутрішніх змін у війську, а другий — мобілізаційної системи.
За даними ТСН.ua з посиланням на джерела у Верховній Раді, одним із можливих напрямів змін може стати поглиблення цифрової складової мобілізації. Йдеться про активніше використання електронних реєстрів, у яких міститься інформація про військовозобов’язаних. Раніше в парламенті вже обговорювали, що в мобілізаційній роботі можуть допомогти ідентифікаційні коди та державні бази даних.
Представник парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський у коментарях медіа раніше заявляв, що влада шукає спосіб змінити мобілізаційні процедури так, щоб мінімізувати конфлікти та водночас унеможливити ухилення від військового обов’язку. За його словами, серед завдань — зробити процес більш упорядкованим і менш конфліктним.
Водночас, за інформацією парламентарів, зміни не обов’язково означатимуть повну відмову від нинішніх методів оповіщення у громадських місцях. Частина джерел вказує, що цей елемент, імовірно, не буде головним предметом майбутнього перегляду. Остаточні рішення залежатимуть від того, у якому форматі Міноборони представить свої пропозиції — як законодавчі зміни для голосування у Верховній Раді або як зміни до урядових постанов.
Важливо, що станом на зараз не йдеться про вже ухвалені нові правила. Україна продовжує жити в умовах воєнного стану та загальної мобілізації, які були продовжені до 2 серпня 2026 року. Про це повідомляла Верховна Рада після ухвалення відповідних законів.
Паралельно Міноборони вже розвиває цифрові сервіси у сфері військового обліку. Зокрема, у 2026 році триває курс на спрощення процедур через застосунок «Резерв+». Міноборони раніше пояснювало, що більшість відстрочок можна оформлювати онлайн, а частина з них продовжується автоматично, якщо підстави не змінилися або можуть бути підтверджені через державні реєстри.
Ключовим елементом цифровізації залишається електронний реєстр «Оберіг». На офіційному ресурсі української армії пояснюється, що він збирає, зберігає та обробляє дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів для військового обліку. Саме такі реєстри можуть стати основою для більш системного підходу до мобілізації.
У Верховній Раді також лунають заяви, що нового різкого посилення мобілізації парламент може не підтримати. Народний депутат Максим Бужанський у коментарі ТСН.ua заявив, що, на його думку, Рада не голосуватиме за додаткове посилення, оскільки чинний закон уже є достатньо жорстким. За його словами, проблема полягає не стільки у відсутності норм, скільки в їхньому виконанні.
Таким чином, майбутні зміни можуть бути спрямовані не на формальне «закручування гайок», а на перебудову самого механізму мобілізації. Імовірно, влада намагатиметься поєднати кілька напрямів: цифровий облік, автоматизовану перевірку даних, зменшення конфліктів між громадянами та представниками ТЦК, а також розширення можливостей для залучення добровольців, зокрема іноземців.
Поки що головне питання — коли саме Міноборони представить повний пакет рішень і які з них потребуватимуть голосування парламенту. До офіційної презентації говорити про конкретні нові правила передчасно. Але вже очевидно, що тема мобілізації знову стає однією з центральних у державній політиці, адже від її ефективності залежить не лише поповнення війська, а й рівень суспільної довіри до державних інституцій під час війни.
Командування Сухопутних військ ЗСУ заявило, що військовослужбовців ТЦК, причетних до побиття ветерана Артема Мороза у Києві, переведуть для подальшого проходження служби до бойових підрозділів. Інцидент уже викликав широкий суспільний резонанс, а поліція відкрила кримінальне провадження.
Йдеться про конфлікт, який стався під час заходів оповіщення у Шевченківському районі Києва. За даними правоохоронців і військового командування, між представниками територіального центру комплектування та ветераном війни Артемом Морозом виникла суперечка, під час якої один із військовослужбовців застосував фізичну силу.
У Сухопутних військах наголосили, що такі дії не можуть бути виправдані за жодних обставин.
«Військовослужбовець застосував фізичну силу, яка в цьому випадку не може бути нічим виправдана», — заявили у командуванні.
Поліція Києва вже відкрила кримінальне провадження за статтею 125 Кримінального кодексу України — умисне легке тілесне ушкодження. Потерпілому видали направлення на судово-медичну експертизу для встановлення ступеня тяжкості травм.
За інформацією ЗМІ, постраждалий Артем Мороз є ветераном російсько-української війни та втратив на фронті обидві ноги.
У Сухопутних військах повідомили, що керівництво Київського міського ТЦК та СП підтримує зв’язок із ветераном, а представники центру комплектування вже офіційно перепросили за дії своїх співробітників.
«Відносно винних посадових осіб буде ухвалене рішення про проходження ними подальшої служби в бойових підрозділах», — йдеться у повідомленні.
Командування також підкреслило, що взаємодія військових із цивільними та ветеранами повинна базуватися виключно на повазі та людяності.
«Гідність і права ветеранів війни — абсолютний пріоритет для Збройних сил України», — заявили у Сухопутних військах.
Скандал навколо побиття ветерана став одним із найрезонансніших випадків за останній час, пов’язаних із роботою ТЦК. У соцмережах користувачі масово вимагали покарання винних, наголошуючи, що йдеться про військового, який отримав важкі поранення під час захисту України.
Напередодні у Київському міському ТЦК та СП заявляли, що всіх причетних до конфлікту притягнуть до дисциплінарної відповідальності. Після суспільного розголосу ситуацію прокоментувало вже й вище військове командування.
На тлі посилення мобілізаційних заходів в Україні останніми місяцями тема роботи ТЦК дедалі частіше стає предметом суспільних дискусій. Влада та військове керівництво неодноразово заявляли про необхідність дотримання законності та недопущення перевищення повноважень під час проведення мобілізаційних заходів.
В Україні станом на травень 2026 року від мобілізації заброньовано понад 1,3 мільйона військовозобов’язаних чоловіків. Про це в ефірі телемаратону повідомив міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболев.
За словами міністра, система бронювання під час воєнного стану продовжує працювати у стабільних межах, а кількість осіб із відстрочкою від мобілізації вже кілька років тримається приблизно на одному рівні — від 1,1 до 1,3 мільйона людей.
Соболев наголосив, що держава не планує кардинально змінювати сам принцип бронювання, адже значна частина заброньованих працівників забезпечує функціонування критично важливих підприємств, оборонної промисловості, енергетики, транспорту, медицини, аграрного сектору та інших сфер, без яких економіка не зможе працювати в умовах війни.
Водночас міністр окремо прокоментував ситуацію з приблизно двома мільйонами громадян, які досі не оновили свої військово-облікові дані. За його словами, уряд спільно з Міністерством оборони наразі працює над механізмами залучення цих людей або до економіки, або до Сил оборони.
«Під час воєнного стану людина має або працювати, або воювати», — заявив Соболев.
За його словами, влада шукає шляхи спрощення процедур та легалізації працевлаштування тих громадян, які перебувають поза офіційною системою обліку. Йдеться як про оновлення військово-облікових даних, так і про спрощення деяких бюрократичних процесів для підприємств та працівників.
Тема бронювання останніми місяцями залишається однією з найбільш дискусійних в Україні. Після змін у законодавстві та нових підходів до мобілізації уряд переглядає критерії для підприємств, які можуть отримати статус критично важливих.
Напередодні Кабінет Міністрів уже ухвалив нову постанову щодо бронювання військовозобов’язаних. Документ передбачає оновлені правила для компаній, які претендують на можливість залишати частину працівників у тилу.
Серед ключових критеріїв — рівень сплати податків, стратегічне значення для економіки, обсяги валютної виручки, участь у забезпеченні обороноздатності країни та рівень офіційної заробітної плати.
Уряд також намагається збалансувати потреби фронту та економіки. Через затяжну війну дефіцит кадрів дедалі сильніше відчувають як приватний бізнес, так і державний сектор. Особливо гостро проблема проявляється у промисловості, будівництві, транспорті, агросекторі та енергетиці.
Паралельно тривають дискусії щодо так званого економічного бронювання — моделі, яка могла б дозволити частині підприємств офіційно утримувати працівників за рахунок підвищених податкових платежів або спеціальних внесків. Водночас остаточного рішення щодо цієї ініціативи влада поки не ухвалила.
На тлі повномасштабної війни питання мобілізації та бронювання залишається одним із найбільш чутливих для українського суспільства. У владі наголошують, що основне завдання — зберегти баланс між потребами армії та стабільною роботою економіки.
