Uanews.life

Позначка: транспорт

  • Київрада затвердила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 мільярдів гривень

    Київрада затвердила бюджет столиці на 2026 рік із дефіцитом майже 7 мільярдів гривень

    Київська міська рада затвердила бюджет столиці на 2026 рік, а також внесла зміни до Програми економічного та соціального розвитку на 2024–2026 роки в частині фінансування наступного року. Відповідні рішення були ухвалені під час пленарного засідання, яке відбулося напередодні. Про це повідомляє видання КВ.

    Згідно з прийнятими документами, доходи міського бюджету у 2026 році мають скласти 106,3 млрд гривень, тоді як видатки заплановані на рівні 113,2 млрд гривень. Таким чином, дефіцит міської скарбниці становитиме близько 6,9 млрд гривень. Для порівняння, під час ухвалення бюджету на 2025 рік планувалося, що він буде профіцитним, однак станом на грудень 2025-го фактичний дефіцит уже сягнув 15,2 млрд гривень.

    Проєкти рішень щодо бюджету і змін до ПЕСР були подані Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації. За бюджет на 2026 рік під час голосування проголосували 92 депутати, за зміни до Програми економічного та соціального розвитку — 90.

    Найбільшу частку видатків у бюджеті на наступний рік передбачено на сферу освіти — майже 38 млрд гривень. Друге місце за обсягами фінансування посідає транспорт і дорожнє господарство, на які планується спрямувати близько 21 млрд гривень. Значна частина цих коштів піде на компенсацію різниці між економічно обґрунтованою вартістю проїзду та чинними тарифами в комунальному громадському транспорті, зокрема для метрополітену та міського електротранспорту.

    Третім за обсягом фінансування є соціальний захист населення — близько 11 млрд гривень. Серед інших ключових напрямів — житлово-комунальне господарство з майже 7,5 млрд гривень та охорона здоров’я з видатками на рівні 7,3 млрд гривень.

    Паралельно з бюджетом депутати затвердили обсяги фінансування масштабних інфраструктурних проєктів у межах ПЕСР. У 2026 році на ці цілі планується спрямувати 12,9 млрд гривень. Із них 7,4 млрд гривень передбачено на капітальні ремонти, ще 5,4 млрд — на капітальні вкладення, зокрема будівництво і реконструкцію об’єктів.

    Найбільші суми на капітальні ремонти мають отримати комунальні підприємства, що відповідають за дорожню та інженерну інфраструктуру, житловий фонд, зовнішнє освітлення і транспорт. Серед ключових проєктів капітального будівництва — продовження метро на Виноградар, будівництво під’їзної дороги до аеропорту “Київ”, реконструкція дамб мулових полів Бортницької станції аерації, оновлення дощової каналізації, модернізація об’єктів водопостачання і водовідведення, інженерний захист ТЕЦ-5, а також реконструкція полігону твердих побутових відходів у Підгірцях.

    Мер Києва Віталій Кличко під час засідання назвав проєкт бюджету збалансованим і таким, що забезпечує фінансування ключових сфер життєдіяльності міста. За його словами, у бюджеті на 2026 рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця сума не є остаточною і протягом року столична влада шукатиме можливості для її збільшення.

    Водночас Кличко вкотре звернув увагу на проблему вилучення частини податку на доходи фізичних осіб до державного бюджету. За його оцінками, у 2026 році держава забере у столиці близько 8 млрд гривень ПДФО, що, на його думку, негативно впливає на фінансові можливості міста та суперечить принципам бюджетної справедливості.

    Міський голова наголосив, що стабільне фінансування інфраструктури, транспорту, медицини та комунальних служб напряму впливає на безпеку та якість життя киян, а також на здатність міста забезпечувати робочі місця і наповнення бюджету.

    Голова бюджетної комісії Київради та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко жорстко розкритикував підхід КМДА до формування головних фінансових документів столиці. За його словами, депутатському корпусу довелося суттєво доопрацьовувати проєкт бюджету та ПЕСР, розглянувши понад 3,4 тисячі пропозицій на загальну суму близько 28 млрд гривень.

    Вітренко заявив, що у первинній редакції бюджету на підтримку сил безпеки і оборони було передбачено лише 124 млн гривень, тоді як видатки на інформаційне забезпечення та функціонування муніципального телеканалу перевищували 200 млн гривень. Саме після втручання депутатів фінансування допомоги армії було збільшено до 2 млрд гривень.

    Окремо він висловив невдоволення процедурою ухвалення змін до ПЕСР, зазначивши, що документ було винесено на голосування без належної доповіді профільного департаменту.

    Контекст попереднього року

    Бюджет Києва на 2025 рік спочатку затверджувався як профіцитний. Проте протягом року до нього шість разів вносилися зміни, унаслідок чого доходи міської скарбниці зросли до 109,9 млрд гривень, а видатки — до 125,1 млрд гривень. Частина перерозподілів була пов’язана з тим, що окремі розпорядники не встигали освоїти кошти до кінця року, зокрема в частині будівництва та облаштування укриттів.

    За підсумками першого півріччя 2025 року доходи бюджету Києва зросли більш ніж на 16 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року, однак видатки також суттєво збільшилися.

    Наразі остаточні параметри бюджету Києва на 2026 рік будуть уточнені після оприлюднення підписаних повних версій рішень. Водночас загальні обсяги доходів, видатків і ключові пріоритети, озвучені під час пленарного засідання, залишаються актуальними.

  • Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Запуск метро на Виноградар під питанням: у КМДА та метрополітені озвучують різні терміни

    Обіцянка мера Києва Віталія Кличка про запуск метро на Виноградар у 2026 році суперечить прогнозам самого київського метрополітену. На це звернула увагу громадська організація «Пасажири Києва», проаналізувавши виступи транспортних посадовців на засіданні профильної комісії Київради.

    Під час обговорення керівник КП «Київський метрополітен» Віктор Вигівський повідомив, що у 2026 році планується завершити лише основні конструкції станції «Мостицька». Для запуску руху необхідно добудувати ще одну станцію — «Проспект Правди». За його словами, орієнтовний термін введення об’єкта в експлуатацію — 2027 рік, і він може зміститися через фінансові труднощі та воєнний стан.

    Ці слова різко дисонують із заявою міського голови Віталія Кличка, зробленою під час сесії Київради 9 жовтня. Тоді мер запевнив, що вже у 2026 році щонайменше одна станція метро на Виноградарі буде відкрита для пасажирів.

    У «Пасажирах Києва» наголошують: різні позиції посадовців створюють дезінформацію для мешканців та формують нереалістичні очікування. Будівництво продовжує затягуватися, а об’єктивних підтверджень можливості запуску у 2026 році немає.

    Запуск метро на Виноградар залишається одним із ключових інфраструктурних проєктів столиці. Проте через нестабільне фінансування та розбіжності в офіційних заявах люди досі не мають чіткого розуміння, коли нова лінія стане реальністю.

  • Київське метро можуть частково зупинити на три дні: що відомо

    Київське метро можуть частково зупинити на три дні: що відомо

    У Києві розробляють сценарій тимчасового припинення роботи метрополітену на тлі нових масованих атак Росії по енергетичній інфраструктурі. За інформацією джерел, знайомих із внутрішніми нарадами у столичному транспортному господарстві, співробітників підрозділів метро попереджають про можливу триденну зупинку.

    Співрозмовники повідомляють, що підготовка до такого сценарію розпочалася після останніх серій ракетних та дронових ударів РФ, які суттєво вплинули на стабільність енергосистеми та збільшили ризики аварійного дефіциту електроенергії. За словами джерел, керівництво метрополітену отримало вказівку відпрацювати режим, за якого метро може залишитись без живлення на тривалий час.

    Йдеться не про повне закриття підземки як укриття — станції продовжать використовуватися у разі повітряної тривоги. Однак рух поїздів може бути зупинений на строк до трьох діб у випадку критичного перевантаження чи пошкодження енергосистеми, коли підтримувати роботу рухомого складу буде технічно неможливо.

    За словами співрозмовників, персоналу вже надходять усні попередження про необхідність бути готовими до роботи в обмежених умовах, у тому числі забезпечувати пропуск людей до укриттів, навіть якщо лінії не курсуватимуть. Окремі підрозділи отримали інструкції щодо чергування, логістики та підтримання порядку під час можливої паузи в русі.

    Після масштабних атак на українську енергосистему уряд і місцева влада попереджають про можливі відключення світла, зниження генерації та потребу стабілізації мереж. Столичний метрополітен, який щодня перевозить сотні тисяч пасажирів і потребує значних потужностей для роботи рухомого складу, вважається одним із найбільш енергозалежних об’єктів критичної інфраструктури.

  • У столиці повернули зимовий швидкісний режим — 50 км/год на ключових магістралях

    У столиці повернули зимовий швидкісний режим — 50 км/год на ключових магістралях

    З 1 листопада у столиці відновлено сезонне обмеження швидкості руху транспорту до 50 кілометрів на годину. Про це повідомив Центр організації дорожнього руху Києва.

    Зміни запроваджено на основних міських магістралях, де в теплий період року дозволялося рухатися швидше. Обмеження швидкості до 50 км/год тепер діє на таких ділянках:

    • Набережне шосе (від Поштової площі до Наддніпрянського шосе);

    • проспект Романа Шухевича (від Північного мосту до вулиці Оноре де Бальзака);

    • проспект Степана Бандери (від вулиці Йорданської до Північного мосту);

    • вулиця Набережно-Рибальська (у напрямку від вулиці Електриків до Гаванського мосту).

    Фахівці завершили оновлення дорожніх знаків, які інформують водіїв про нові обмеження. Зниження швидкості традиційно вводять на осінньо-зимовий період, коли збільшується кількість опадів, скорочується світловий день і погіршуються умови видимості.

    Водіїв закликають бути уважними, дотримуватися Правил дорожнього руху, зокрема обмежень швидкості, щоб уникнути аварійних ситуацій.

    За перевищення дозволеної швидкості понад 20 км/год передбачено штраф у розмірі 340 гривень, а понад 50 км/год — 1700 гривень.

  • Депутат Максим Зеленський під час війни купив квартиру за 1,5 мільйона гривень

    Депутат Максим Зеленський під час війни купив квартиру за 1,5 мільйона гривень

    Депутат Харківської обласної ради Максим Зеленський під час повномасштабної війни інвестував у нове житло: у його декларації з’явилася квартира в Івано-Франківську вартістю 1,52 млн гривень. Формально це поки що об’єкт незавершеного будівництва площею 71 квадратний метр, права на який він оформив у березні 2024 року. Цей крок виглядає як продовження послідовної стратегії накопичення нерухомості, яку можна простежити в документах депутата за попередні роки.

    У власності Зеленського є простора квартира площею 110,2 квадратного метра в Харкові. Він купив її ще у 2008 році за 334 тисячі гривень і володіє нею повністю. Цим житлом користується не лише сам депутат, а й його дружина Яна та дві доньки — Ульяна і Варвара. Окремо фігурує й менша квартира площею 35,8 квадратного метра у Лозовій, яку він придбав у січні 2007 року у спільну власність із жінкою на ім’я Олена Анатоліївна Зеленська. У декларації не уточнюється її статус у родині, але зазначено, що це не дружина. Вартість цього об’єкта не вказана.

    Сім’я користується не лише квартирами. У документах є гараж у Харкові площею 50,1 квадратного метра, придбаний у березні 2021 року за 210,6 тисячі гривень. Формально він належить Катерині Сергіївні Зеленській, але фактичне користування записане за Максимом і його дружиною. Аналогічна ситуація з іншими об’єктами, які не оформлені прямо на депутата, але доступні сім’ї: квартира в Чернівцях площею 69,9 квадратного метра, придбана в грудні 2022 року на ім’я Родіки Георгіївни Прокопюк, задекларована як житло, яким родина тимчасово користується. Так само задекларовано будинок у Лозовій площею 360 квадратних метрів, куплений у березні 2023 року на Сергія Володимировича Зеленського (ймовірно, на батька депутата), але використання будинку знову ж таки віддано сім’ї Максима Зеленського безоплатно.

    Тобто в декларації простежується знайома для української політики модель: головне житло і великі площі формально записані не завжди на самого посадовця, але доступ до них він і його сім’я мають постійно.

    Така ж логіка помітна і в транспорті. Зеленський напряму задекларував Lexus LX570 2008 року, який він купив у травні 2024 року за 400 тисяч гривень. Також у нього є вантажівка MAN TGX 18.500 2017 року випуску (придбана у жовтні 2022 року за 1,24 млн гривень) і автобус ПАЗ 4234-04 2018 року (взятий у вересні 2022 року за 30 тисяч гривень). Крім цього, родина користується автомобілями, записаними на інших людей: Volkswagen Passat B7 2011 року вартістю 349 тисяч гривень оформлено на Сергія Володимировича Зеленського, а BMW X5 2020 року з оціночною вартістю 2,38 млн гривень — на Катерину Сергіївну Зеленську. І Пассат, і BMW в декларації описані як транспорт, яким Максим Зеленський та його дружина користуються за правом керування, хоча формально вони їм не належать.

    Це важливо, тому що така структура володіння часто стає предметом інтересу антикорупційних органів: коли актив виглядає дорогим, але юридично оформлений на батьків, родичів чи знайомих, політик може стверджувати, що «просто користується», а не володіє, і таким чином знижувати ризики публічних претензій щодо походження статків.

    Доходи депутата виглядають помітно скромнішими, ніж перелік майна. Зеленський задекларував 457 тисяч гривень від підприємницької діяльності, ще 21 тисячу — як дохід від незалежної професійної діяльності. У документах також є 1,4 тисячі гривень зарплати за сумісництвом у Державному біотехнологічному університеті та 390 тисяч гривень, отриманих від продажу рухомого майна громадянину Володимиру Володимировичу Єськову. Окремим рядком проходять гроші від родини: він сам задекларував 400 тисяч гривень від Олени Анатоліївни Зеленської та Сергія Володимировича Зеленського (імовірно, матері та батька), а його доньки Ульяна і Варвара задекларували по 350 тисяч гривень від тих самих осіб. У декларації також відображена підтримка сім’ї в межах державних програм — зокрема, 16 тисяч гривень за «єПідтримкою», які родина отримала від департаменту соцполітики Чернівецької міської ради.

    Якщо подивитися на часову лінію за 2024 рік, видно, що Зеленський проводив активні операції з майном. Наприкінці березня він уклав опціон на майнові права на квартиру в Івано-Франківську на суму 1,52 мільйона гривень, а також викупив ці права, заплативши 433,5 тисячі гривень. У травні продав рухоме майно і майже одразу після цього купив Lexus. Така динаміка говорить про живий грошовий потік — від продажу одних активів до придбання інших, — але при цьому в декларації немає великих сум готівки.

  • Мільярд на Харківське шосе: ремонт чи показова витрата бюджету?

    Мільярд на Харківське шосе: ремонт чи показова витрата бюджету?

    У Києві стартує черговий інфраструктурний мегапроєкт – капітальний ремонт Харківського шосе. Його вартість оцінено у понад 1,26 мільярда гривень, що викликало хвилю критики серед експертів і громадськості. Адже суми такого масштабу в умовах війни та обмежених ресурсів сприймаються як ризик подальшого «освоєння» бюджету, коли за нововиявленими умовами витрати можуть зрости щонайменше вдвічі.

    Харківське шосе, розташоване у Дніпровському та Дарницькому районах, має історію ще з 1930-х років. Сьогодні це одна з ключових магістралей лівого берега, однак вона не відзначається постійними заторами. Попри це, міська влада вирішила не обмежуватися поточним ремонтом, а запустити повномасштабне розширення.

    Підрядником проєкту стала компанія «Автострада», яка перемогла у тендері, обійшовши «Автомагістраль-Південь». Активісти наголошують, що саме ці фірми традиційно ділять між собою дорожні тендери в столиці. «Автострада» відома рекордно дорогими підрядами – від аварійного ремонту перегону метро на Деміївській за пів мільярда до будівництва ділянки Подільсько-Воскресенського мосту за майже два мільярди.

    Урбаністи ставлять під сумнів доцільність саме такого формату реконструкції. За проєктом, шосе планують розширити в окремих місцях до 23,5 метрів, а це означає вирубку майже ста дерев. І все це – на ділянці, де ніколи не було транспортних заторів. При цьому замість облаштування наземних пішохідних переходів, як того вимагають сучасні стандарти, передбачено лише косметичні зміни та встановлення дорогих ліфтів у підземних переходах, які часто не працюють.

    Окремим пунктом витрат стане Харківський шляхопровід, зведений у 1947 році. Він перебуває у вкрай зношеному стані та потребує реконструкції. «Київавтодор» уже оголосив тендер на розробку проєктної документації вартістю 17,8 мільйона гривень. І це лише документація – не саме будівництво. Водночас проєктом передбачено повернення другої трамвайної колії та створення велоінфраструктури, однак ці роботи не включено у загальну суму 1,26 мільярда.

    На думку експертів, Харківське шосе стало прикладом демонстративного витрачання коштів на проєкти, що не вирішують реальних транспортних проблем міста. Немає заторів – але буде магістраль. Немає аварійності – але будуть відбійники та вищі швидкості. Натомість немає головного – безпеки пішоходів.

    Особливо цинічно це виглядає в умовах війни, коли міський бюджет мав би спрямовуватися на укриття, відновлення критичної інфраструктури та ремонт аварійних мостів. У той час, як стратегічні об’єкти роками чекають на реконструкцію, Київ вкладає сотні мільйонів у дороги, які могли обійтися поточним ремонтом у рази дешевше.

    Харківське шосе ризикує стати не прикладом розвитку, а черговим символом марнотратства – гучний проєкт без очевидної потреби, де ціна кілометра ремонту сягнула фантастичних 250 мільйонів гривень.

  • Новий заступник «Київпастрансу» Сергій Білий: нерухомість, автопарк і загадкові долари

    Новий заступник «Київпастрансу» Сергій Білий: нерухомість, автопарк і загадкові долари

    У команді Віталія Кличка продовжуються кадрові зміни, зокрема й у стратегічному комунальному підприємстві «Київпастранс». Після втечі колишнього директора Дмитра Левченка та низки гучних корупційних підозр нові призначення викликають чимало запитань. Одним із найменш публічних, але впливових новачків є Сергій Білий — заступник генерального директора підприємства та керівник автостанції «Видубичі». Журналісти проєкту «В тіні каштана» дослідили його минуле, статки та оточення — і знайшли більше, ніж просто технократа зі сфери транспорту.

    Сергій Білий родом із Дніпропетровщини, одружений, має двох дітей. Його син Іван уже кілька років мешкає у США, у штаті Колорадо, навчався у середній школі Малібу — закладі, що доступний лише громадянам чи резидентам. Білий-молодший займався хокеєм як в Україні, так і в Америці, а у соцмережах публікує зухвалі гасла на кшталт «Царь никому не должен».

    Дружина – Олена – проживає в Україні, активна в Instagram, де публікує фото з Одеси, Києва та європейських подорожей родини. За останні два роки сім’я відвідала Швейцарію, Італію, Швецію, Польщу та Лондон.

    Попри посаду у комунальному секторі, Сергій Білий не декларує дорогого майна. Натомість усе оформлено на його дружину:

    • квартира у Дніпрі (70 м²)

    • квартира у Києві (85 м²), придбана у 2013 році за понад 500 тис. грн, що тоді дорівнювало лише 75 тис. доларів

    • три автомобілі: Hyundai Sonata (2015), Toyota Avensis (2012) та Infiniti Q50 (2018)

    За декларацією, дружина за рік заробила лише 77 тис. грн (приблизно 6,5 тис. грн на місяць), але саме вона придбала авто на суму понад мільйон гривень під час повномасштабної війни.

    Олена Біла офіційно працює в ТОВ «Рєалтрейд», що входить до корпорації S.Group колишнього народного депутата Сергія Рибалки. Ця група фігурує у справі про ухилення від сплати податків на 145 млн грн та спроби заволодіння коштами АТБ-Маркет. Сам Білий і Рибалка — земляки та колишні політичні соратники з Радикальної партії Олега Ляшка.

    Після призначення в «Київпастранс» Білий подав дві декларації з різницею у 8 днів — і саме ці документи привернули увагу НАЗК.

    • У першій було вказано 140 тис. доларів готівки у дружини і 200 тис. грн позики третій особі — Олександру Лук’яненку.

    • У другій — уже 145 тис. доларів позики від імені самого Сергія, без згадки про дружину.

    Лук’яненко, як виявилось, теж працює у «Київпастрансі» — начальником служби утримання рухомого складу. Ця фінансова міні-драма з позиками і кешем залишає запитання про реальне походження коштів.

    Сергій Білий — людина, яка керує одним із ключових транспортних вузлів столиці та має вплив на грошові потоки підприємства. Та замість гучних реформ — тиша, замість прозорості — заплутані декларації. Чи стане він символом оновлення «Київпастрансу», чи новим героєм корупційного скандалу — питання часу.

  • Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Біля станції метро «Академмістечко» у Києві планують звести великий торгово-розважальний центр і провести реконструкцію підземних переходів — роботи, за розпорядженням КМДА, мають тривати в 2025–2027 роках. У міській владі запевняють, що функціональне призначення станції не зміниться, проте експерти з транспорту і громадські активісти вже висловили різку критику проєкту, пише ТСН.

    Фахівці звертають увагу на кілька серйозних проблем. За словами Олександра Гречка з ГО «Пасажири Києва», проєкт не враховує інтереси пасажирів і ризикує погіршити умови пересування: «Такі ТРЦ будують біля ключових вузлів заради прибутків. Це створює тісне сусідство, ризики пожеж чи евакуації, як на станції „Героїв Дніпра“», — зазначив він і порівняв ситуацію з недобудованим ТЦ біля метро «Лісова», що перетворив околиці на занедбану зону.

    Експерти також попереджають про транспортні наслідки: у проєкті наразі не прописано, де зупинятимуться автобуси, як організують під’їзд і паркування для відвідувачів ТРЦ та мешканців, тож існує ризик утворення заторів і «колапсу» транспортного руху, особливо для мешканців західних передмість — Ірпеня та Бучі — які користуються пересадковим вузлом.

    Окрема претензія — відсутність рішень щодо безбар’єрності. За проєктом не передбачено ліфтів чи підйомників для людей з інвалідністю та маломобільних груп, наголошують активісти, через що доступ до станції та пересування в підземних переходах може стати проблемою для частини пасажирів.

    Що пропонують фахівці: передбачити автобусну станцію в складі ТРЦ, облаштувати підземний паркінг із прямим переходом до метро та забезпечити безбар’єрний доступ у підземних переходах. Без цих змін, попереджають вони, проєкт може створити більше проблем, ніж вигод.

    У КМДА в коментарі зазначили, що містобудівні умови та обмеження на будівництво комплексу були видані ще у 2011 році компанії «Гротто». У «Київському метрополітені» підтвердили, що точне розташування виходів і організація переходів будуть визначені проєктною документацією.

    Термін виконання робіт — до 2027 року — означає тривалі будівельні роботи поблизу одного з ключових пересадкових вузлів міста. Через це мешканці і експерти очікують докладнішої проєктної документації, із роз’ясненнями щодо організації руху, заходів з пожежної безпеки та інклюзивних рішень.

    Зведення великого ТРЦ поруч із метро ставить питання балансу між інвестиціями та транспортною доступністю — і змушує владні структури довести, що проєкт передбачає стале вирішення проблем пасажиропотоку, безбар’єрності та безпеки в одному з найжвавіших районів Києва.

  • Куди зникли автобуси й вагони метро, передані Києву партнерами

    Куди зникли автобуси й вагони метро, передані Києву партнерами

    Понад половина транспорту, який Київ отримав від благодійників та міст-партнерів, так і не працює на маршрутах. Із сотні автобусів, переданих «Київпастрансу», лише близько 60 виїжджають на вулиці. Решта стоїть у парках або взагалі зникла зі звітів. Аналогічна ситуація з вагонами метро: із 60, подарованих Варшавою, курсує тільки третина. Про це йдеться у розслідуванні ютуб-проєкту «В тіні каштана».

    За даними журналістів, частина техніки зберігається на іноземних номерах, бо не пройшла реєстрацію, деякі автобуси потребують ремонту, а ще кілька десятків просто стоять «у резерві». У КМДА пояснюють це бюрократичними процедурами, браком техпаспортів та оснащенням системами обліку, але вже кілька років обіцянки так і не виконані.

    Зі слів співзасновника ініціативи «Пасажири Києва» Олександра Гречка, проблема криється також у дефіциті водіїв: після початку повномасштабної війни багато хто пішов на фронт, а масштабних програм із залучення нових кадрів, зокрема жінок, так і не створено.

    Особливе обурення викликає доля двоповерхових автобусів, переданих Берліном. У Києві їх записали як «екскурсійні» і так і не випустили на лінію, хоча в Німеччині вони працювали на регулярних маршрутах. Подібна історія і з вагонами метро: частина стала «донорами» для старого рухомого складу, хоча влада раніше демонструвала ці потяги у піар-роликах.

    Журналісти зазначають, що в інших містах України — Миколаєві, Одесі, Дніпрі чи Харкові — благодійні автобуси й вагони інтегрували у транспортну мережу, тоді як у Києві вони припадають пилом. Експерти наголошують: без зміни підходів до організації громадського транспорту столиця ризикує зіткнутися з транспортним колапсом.

  • Хто заробляє найбільше в Україні: військові, IT-фахівці та експерти з нерухомості

    Хто заробляє найбільше в Україні: військові, IT-фахівці та експерти з нерухомості

    В умовах воєнного стану найбільші заробітки в Україні отримують військовослужбовці, а серед цивільних професій лідерами за рівнем доходів є фахівці IT-сфери. Також високі зарплати фіксуються у сфері нерухомості, транспорту, логістики та HR. Про це повідомила директорка Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк.

    В Україні найбільші зарплати отримують налагоджувачі обладнання та оператори верстатів з програмним керуванням – їхній дохід сягає 80–100 тисяч гривень. Інженерні професії забезпечують ще вищий рівень оплати – щонайменше 100 тисяч гривень на місяць. Досить конкурентні зарплати також у аграрному секторі, зазначила керівниця Державної служби зайнятості.

    За її словами, зростання зарплат пов’язане з дефіцитом кваліфікованих спеціалістів. Водночас навіть після закінчення війни зниження рівня оплати праці очікувати не варто.

    «Зарплати не падатимуть, адже завжди діють закони демографії та конкуренції. Ми конкуруємо з нашими європейськими сусідами, і цей фактор нікуди не зникне. У довгостроковій перспективі рівень зарплат в Україні лише зростатиме, особливо у дефіцитних професіях», – підкреслила вона.

    Щодо працевлаштування ветеранів після повернення з фронту, посадовиця наголосила на результатах опитування Українського ветеранського фонду: 68% військових після демобілізації планують розпочати власний бізнес.