Позначка: Українська бронетехніка

  • Дітям загиблих і полонених військових відкриватимуть STEM-простори по Україні

    Дітям загиблих і полонених військових відкриватимуть STEM-простори по Україні

    В Україні планують масштабувати нову програму STEM-освіти для дітей захисників і захисниць. Громадська організація «Милосердя та здоров’я», яка раніше зосереджувалася, зокрема, на психологічному та фізичному відновленні дітей військових, оголосила про розвиток нового системного освітнього напряму. У його межах діти зможуть займатися програмуванням, робототехнікою, інженерією та створювати власні технологічні проєкти.

    Про ініціативу представники організації розповіли під час форуму «Оборона 2027. Армія, технології, індустрія», організованого NAUDI та Radio NV. Сам форум був присвячений розвитку українського оборонно-промислового комплексу, технологічним змінам на полі бою, кадровим проблемам і плануванню розвитку галузі на наступні роки. На ньому виступали представники оборонних компаній, військові та експерти.

    Новий напрям ГО «Милосердя та здоров’я» має стати продовженням уже наявної системи роботи з дітьми родин військових — від відпочинку та психологічного відновлення до довготривалої освіти й профорієнтації.

    Перший STEM-проєкт уже працює у Києві

    За даними, озвученими організацією, перша така освітня програма вже працює у столиці та охоплює понад 100 дітей.

    STEM — це освітній підхід, який поєднує природничі науки, технології, інженерію та математику. У практичному форматі діти не лише вивчають теорію, а й програмують, конструюють, працюють із робототехнікою, експериментують і створюють власні технічні проєкти.

    Наступним етапом організація називає масштабування програми в інші міста та регіони України.

    Однак конкретний перелік майбутніх локацій, кількість запланованих STEM-просторів та строки їх відкриття наразі публічно не називали.

    Особливий пріоритет у програмі планують надавати дітям загиблих захисників України, а також військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.

    Директорка ГО «Милосердя та здоров’я» Катерина Богадельнікова наголосила, що підтримка таких родин не повинна завершуватися окремою путівкою, подарунком чи короткостроковою реабілітаційною програмою.

    За її словами, для дитини втрата одного з батьків означає втрату важливої життєвої опори. Тому допомога має супроводжувати дитину під час дорослішання, навчання та визначення майбутньої професії.

    Саме цим організація пояснює перехід від проєктів відпочинку до системних освітніх програм.

    Дітей хочуть навчати технологіям, які вже змінюють Україну

    Окремий акцент зроблено саме на інженерно-технологічних напрямках.

    Діти зможуть працювати з програмуванням і робототехнікою, отримувати практичні навички, створювати власні проєкти та взаємодіяти з наставниками.

    На думку Богадельнікової, розвиток таких програм може мати подвійний ефект: допомогти дітям військових знайти власний професійний напрям і водночас сформувати кадрову базу для технологічного сектору України.

    Ця ідея особливо помітно прозвучала саме на оборонному форумі. Представники української оборонної галузі зараз регулярно говорять про дефіцит фахівців та стрімке ускладнення технологій війни.

    Наприклад, представник NAUDI Сергій Гончаров на тому самому форумі заявляв, що українські виробники мають переходити від реакції на вже наявні загрози до прогнозування технологій, які знадобляться через пів року або рік.

    Військові також говорили про те, що сучасна армія дедалі більше потребує людей із високою технологічною кваліфікацією — операторів безпілотних систем, інженерів, фахівців зі зв’язку, програмного забезпечення та інших технічних спеціалістів.

    Саме тому нова програма для дітей захисників позиціонується не лише як соціальна допомога, а й як інвестиція в освіту та майбутню професію.

    До програми хочуть залучити український бізнес

    ГО «Милосердя та здоров’я» закликає українські компанії долучатися до нового напряму.

    Йдеться про кілька форматів участі: бізнес може фінансувати навчання дітей і роботу викладачів, допомагати обладнувати STEM-лабораторії, надавати приміщення, техніку, а також організовувати практичні та профорієнтаційні програми.

    Одним із партнерів організації вже є компанія «Українська бронетехніка».

    Її генеральний директор Владислав Бельбас під час форуму заявив, що компанія фінансово підтримує дитячі ініціативи, тоді як безпосередньою розробкою та реалізацією програм займається команда громадської організації.

    Водночас компанія хоче залучати до таких проєктів й інших представників оборонного бізнесу.

    Сам Бельбас на форумі говорив і про проблеми української оборонної промисловості. За його словами, підприємствам уже зараз потрібно розуміти обсяги державних замовлень на 2027 рік, однак станом на кінець вересня його компанія ще не мала контрактів на наступний рік. Espreso

    Попри це «Українська бронетехніка» вже кілька років фінансує соціальні програми для дітей військовослужбовців.

    Від «Літа без війни» до STEM-освіти

    Найвідомішим дитячим проєктом ГО «Милосердя та здоров’я» залишається «Літо без війни».

    Ініціатива була запущена для дітей із родин українських військовослужбовців і спрямована на психологічне відновлення, соціалізацію та відпочинок у Карпатах.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, лише у 2026 році до програми мали долучитися понад 1400 дітей із родин захисників і захисниць. У її реалізації беруть участь ГО «Милосердя та здоров’я», благодійна організація «Після Служби», Київський обласний центр допомоги Захисникам України, «Укрзалізниця» та інші партнери.

    В інших публікаціях організатори повідомляли, що за кілька років через програми відпочинку та відновлення пройшли тисячі дітей, а разом із групами 2026 року сукупна кількість учасників мала перевищити шість тисяч.

    Саме на базі цього досвіду організація тепер хоче побудувати довший ланцюжок підтримки: спочатку допомогти дитині психологічно та фізично відновитися після пережитого, а потім дати їй доступ до якісної освіти та можливості визначитися з майбутньою професією.

    Чому ця тема стає дедалі важливішою

    Війна створила в Україні велику кількість родин, для яких підтримка дітей безпосередньо пов’язана зі службою, загибеллю, полоном або зникненням безвісти одного з батьків.

    Держава вже має низку соціальних та освітніх гарантій для дітей військовослужбовців. «Ненька інфо», зокрема, раніше писала про пільги для дітей учасників бойових дій — від підтримки під час навчання до оздоровлення та соціальних послуг.

    Безкоштовне навчання, гуртожитки та санаторії: які пільги мають діти УБД — «Ненька інфо»

    Окремий виклик — забезпечити дітям нормальне навчання в умовах війни. У 2026 році держава спрямувала майже 5 млрд грн на будівництво та ремонт укриттів у школах і дитячих садках, щоб дати змогу продовжувати очне або змішане навчання навіть у регіонах із підвищеною небезпекою.

    5 мільярдів на безпеку дітей: уряд будує укриття у школах і садках — «Ненька інфо»

    «Ненька інфо» також писала про рішення уряду щодо організації 2026/2027 навчального року: конкретний формат роботи шкіл визначають регіональні та місцеві органи влади залежно від безпекової ситуації, наявності укриттів та інших умов.

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027 — «Ненька інфо»

    На цьому тлі нова STEM-програма громадської організації є спробою перейти від допомоги, орієнтованої переважно на подолання наслідків війни, до довгострокового розвитку дітей.

    Поки проєкт перебуває на початковому етапі масштабування. Відомо, що понад 100 дітей уже залучені до STEM-програм у Києві, а організатори хочуть розгорнути подібні можливості в інших регіонах.

    Наскільки швидко це вдасться зробити, залежатиме, зокрема, від участі бізнесу — саме компаніям пропонують фінансувати обладнання лабораторій, роботу викладачів і навчання дітей.

    Таким чином, після кількох років програм відпочинку та реабілітації ГО «Милосердя та здоров’я» переходить до наступного етапу — створення для дітей захисників освітніх можливостей, які можуть супроводжувати їх уже не кілька тижнів, а роками.

  • «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    «Українська бронетехніка» заявила про побиття топменеджера під час обшуку СБУ

    Одна з найбільших приватних компаній українського оборонно-промислового комплексу — ТОВ «Українська бронетехніка» — заявила про жорстке побиття свого першого заступника директора під час проведення обшуків співробітниками Служби безпеки України. У компанії стверджують, що силові дії призвели до госпіталізації керівника із численними тілесними ушкодженнями та струсом мозку, а саме кримінальне провадження називають сфальсифікованим і таким, що створює загрозу обороноздатності держави.

    Про інцидент підприємство повідомило 9 липня у своїй офіційній заяві, яку поширили українські медіа. Станом на момент публікації Служба безпеки України не оприлюднила офіційного коментаря щодо озвучених звинувачень.

    У компанії заявляють, що обшуки проводилися в межах кримінального провадження, пов’язаного із закупівлею одноразових реактивних протитанкових гранатометів для потреб Збройних сил України. За словами представників «Української бронетехніки», під час слідчих дій правоохоронці застосували фізичну силу до першого заступника директора підприємства без законних підстав.

    У заяві компанії наголошується, що постраждалий отримав численні травми, струс головного мозку та був госпіталізований. Представники підприємства стверджують, що застосування сили стало частиною тиску на одного з найбільших українських виробників продукції для сил оборони.

    За інформацією підприємства, кримінальне провадження стосується контракту, укладеного після проведення закупівлі Державним підприємством «Агенція оборонних закупівель» (АОЗ) у лютому 2026 року.

    Тоді АОЗ оголосила закупівлю реактивних протитанкових гранат типу РПГ-18, РПГ-22, РПГ-26 або їх аналогів відповідно до потреб Генерального штабу ЗСУ. У торгах, як стверджує компанія, брали участь близько двадцяти постачальників.

    «Українська бронетехніка» подала декілька варіантів продукції, серед яких Bulspike-AT, Bulspike-TB, RPG-75M та RTG68mm. За словами компанії, після двох етапів переговорів із виробниками вона двічі знижувала запропоновану вартість продукції на вимогу замовника, а її пропозиція виявилася найдешевшою серед усіх учасників процедури.

    Як стверджує підприємство, остаточний вибір зробила саме Агенція оборонних закупівель, яка визначила до постачання чеський одноразовий гранатомет RPG-75M виробництва компанії Zeveta Ammunition — виробника однієї з країн НАТО.

    У «Українській бронетехніці» наголошують, що контракт був виконаний у повному обсязі: перша партія була передана визначеному вантажоодержувачу ще у травні, а в червні підприємство завершило виконання всіх договірних зобов’язань.

    Водночас у компанії зазначають, що продукція поки не пройшла остаточну процедуру приймання державним замовником. При цьому підприємство стверджує, що жодних офіційних рекламацій або претензій щодо якості поставлених гранатометів не отримувало.

    Саме ця обставина стала основним аргументом компанії у критиці дій правоохоронців. Представники підприємства заявляють, що слідство нібито ігнорує позицію безпосереднього виробника продукції та використовує експертні висновки, які називають упередженими.

    За словами компанії, гранатомети RPG-75M раніше вже багаторазово постачалися українським Силам оборони та використовувалися без претензій щодо якості.

    У заяві підприємства також зазначено, що застосування силових методів щодо керівництва найбільшого приватного виробника оборонної продукції може негативно вплинути на виконання державних контрактів у сфері оборони.

    Свою позицію публічно висловив і голова Національної асоціації оборонної промисловості України (NAUDI) Сергій Пашинський.

    Він заявив, що застосування фізичної сили до керівника оборонного підприємства стало безпрецедентним випадком. За словами Пашинського, кримінальне провадження базується на твердженнях про нібито неякісні гранатомети чеського виробництва, які вже тривалий час постачаються українській армії.

    Пашинський також звернув увагу, що, за його словами, державний замовник не оформлював офіційної рекламації відповідно до чинного законодавства.

    Окремо він наголосив, що спірний контракт становить лише близько 0,2% усіх поставок продукції, які «Українська бронетехніка» здійснила для українського війська.

    На думку голови NAUDI, застосування силових методів може поставити під загрозу виконання інших контрактів із забезпечення української армії боєприпасами та озброєнням.

    У своїй заяві Пашинський звернувся до Генерального прокурора України, тимчасового виконувача обов’язків голови СБУ та керівництва спецслужби із закликом провести неупереджену перевірку дій співробітників, які брали участь в обшуках, а також перевірити обґрунтованість самого кримінального провадження.

    Водночас офіційної позиції СБУ щодо обставин проведення обшуків, можливого застосування фізичної сили чи суті розслідування станом на час публікації немає. На офіційному сайті спецслужби оприлюднювалися повідомлення про інші кримінальні провадження у сфері оборонних закупівель, однак інформація саме щодо цієї справи наразі відсутня.

    Через відсутність коментаря правоохоронців перевірити озвучені компанією твердження наразі неможливо. Відтак усі наведені звинувачення щодо застосування сили, фальсифікації кримінального провадження та якості поставленої продукції залишаються позицією «Української бронетехніки» та її представників і потребують офіційної оцінки слідства та компетентних органів.

  • Корупційні схеми на оборонці: як  Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Корупційні схеми на оборонці: як Сергій Пашинський зберігає контроль за «Українською бронетехнікою»

    Власник 10% акцій компанії «Українська бронетехніка» Владислав Бельбас в інтерв’ю «Форбс» наполягає: український “збройний барон” Сергій Пашинський до бізнесу стосунку не має, яле факти говорять про протилежне.

    Зв’язки вирішують усе

    Сергій Пашинський — ключова фігура українського оборонно-промислового комплексу, колишній голова парламентського комітету з питань нацбезпеки.

    У лютому 2024 року, коли Пашинського арештували, компанії, що входять до NAUDI, внесли за нього заставу в 272,5 млн грн. Найбільшу суму — понад 62,5 млн грн — внесла саме «Українська бронетехніка».

    Владислав Бельбас пояснює це просто: Пашинський має обширні міжнародні зв’язки та здатен координувати роботу виробників, держави та замовників. Але як пояснити таку підтримку від компанії, до якої він нібито не має жодного стосунку?

    Скандальне минуле та бурхливе сьогодення

    Важливий факт: на момент арешту у 2019 році Владислав Бельбас був пов’язаний із Олегом Свинарчуком (Гладковським), відомим учасником скандалів у сфері оборонних закупівель. Тоді НАБУ затримало Бельбаса у справі про розтрату 55,5 млн грн на оборонних замовленнях. Однак у СІЗО він провів недовго — вийшов під заставу в 7 млн грн.

    Зв’язки із Свинарчуком та минулі скандали не завадили Бельбасу очолити «Українську бронетехніку» та стати ключовим гравцем ринку.

    470-разове зростання: кому війна — бізнес

    «Українська бронетехніка» за три роки зросла у 470 разів. Такий стрімкий ріст пояснюється не стільки виробничими потужностями, скільки ефективним використанням посередницьких схем та «правильними» зв’язками.

    Імпорт, який держава не може забезпечити безпосередньо, проходить через потрібні компанії з надбавкою у 30%, що в умовах війни можна назвати “мародерством”. Сергій Пашинський формально стоїть осторонь. Але при більш уважному розгляді — ті ж обличчя, знайомі схеми та мільярди, що опиняються у потрібних руках. Війна — час можливостей. Особливо для тих, хто знає, як перетворити патріотизм у прибутковий бізнес.

  • Безпека військових під загрозою через корупційні схеми постачальника «Українська бронетехніка»

    Безпека військових під загрозою через корупційні схеми постачальника «Українська бронетехніка»

    ТОВ «Українська бронетехніка», один із ключових постачальників бронетехніки та озброєння для Міністерства оборони України, опинилася в центрі скандалу через підозри в корупційних схемах та фіктивних контрактах. Компанія поставляє бронемашини «Варта» та «Новатор», міномети, шасі для САУ «Богдана» та деталі для ракетного комплексу «Нептун», але при цьому заохочує незаконне бронювання ухилянтів за хабарі.

    Правоохоронці затримали співробітника компанії під час отримання 11 тисяч доларів за «вирішення» питання зняття з розшуку та бронювання. Міністерство оборони вимагає від компанії відшкодування 424,7 млн грн, однак «Українська бронетехніка» оскаржує окремий пункт угоди. Справу розглядає Господарський суд Києва під головуванням судді Сергія Балаца.

    Розслідування вказують на системність порушень: закупівлі через підставні іноземні компанії, зокрема румунську Carfil S.A., дозволяють оформлювати фіктивні контракти, а поставки бракованого озброєння, включно з 120-мм мінометними мінами без маркування та з пошкодженими пороховими зарядами, ставлять під загрозу життя військових.

    З 2014 року компанія уклала 59 контрактів із Міністерством оборони та афілійованими структурами на суму понад 36,2 млрд грн. Такі практики завдають мільйонних збитків державі, підривають довіру міжнародних партнерів і загрожують безпеці українських військових. Ефективність кожного контракту має працювати на захист держави, а не на збагачення окремих бізнес-структур.

  • “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    Господарський суд Києва переповнений позовами Міністерства оборони України та “Агенції оборонних закупівель” проти компанії “Українська бронетехніка”. Причина – систематичне невиконання зобов’язань за державними контрактами. Загальна сума претензій уже перевищує 70 мільйонів гривень.

    Про це йдеться у матеріалах розслідування детективного бюро Absolution.

    Міноборони та державне підприємство “Агенція оборонних закупівель” продовжують судові баталії з ТОВ “Українська бронетехніка” через невиконані зобов’язання за контрактами. Судові процеси тягнуться вже не перший рік, а кількість позовів лише з початку 2025 року свідчить про серйозні проблеми у співпраці держави з приватним оборонним бізнесом.

    Останній позов надійшов до Господарського суду Києва 26 лютого 2025 року. Міноборони вимагає від “Української бронетехніки” 38,1 млн гривень за зрив строків постачання за контрактом № 22/2-128-EDK-24 від 10 квітня 2024 року. З цієї суми 19,4 млн грн – пеня, 11,5 млн грн – штраф, а ще 7,2 млн грн – відсотки за користування авансовими коштами.

    Раніше суд уже задовольнив позов проти “Української бронетехніки” на користь Міноборони на 3,4 млн гривень. Ще один позов стосувався стягнення 28,8 млн грн, серед яких 9,45 млн грн – пеня, 6,76 млн грн – відсотки, а 12,6 млн грн – штраф. Втім, суд частково задовольнив вимоги та постановив стягнути з компанії 472,7 тис. грн пені, 630 тис. грн штрафу, 3,38 млн грн відсотків і 305 тис. грн судового збору.

    Невиконані контракти та репутаційні ризики

    “Українська бронетехніка” є одним із приватних постачальників бронетехніки та військового обладнання для ЗСУ. Однак серія судових позовів свідчить про значні проблеми з виконанням контрактів. Це не лише завдає фінансових збитків державі, а й ставить під загрозу виконання оборонного замовлення.

    На тлі повномасштабної війни та критичної важливості постачання бронетехніки такі порушення можуть мати серйозні наслідки для компанії.

  • Кондитерська імперія Рошен випереджає промислових гігантів

    Кондитерська імперія Рошен випереджає промислових гігантів

    У 2023 році десять провідних компаній української переробної промисловості продемонстрували вражаюче зростання доходів, які зросли на 23% порівняно з попереднім роком. Загальний дохід цих компаній склав 317,53 млрд грн, згідно з даними Індексу Опендатабота.

    Основну частину доходів серед лідерів переробної промисловості забезпечили компанії групи СКМ Ріната Ахметова. Незважаючи на значні суми доходів, чотири з цих компаній за підсумками року відзначились збитками. Найбільший чистий прибуток серед топ-компаній отримала «Рошен».

    Топ-10 лідерів переробної промисловості очолює «Запоріжсталь», яка наростила дохід на 20%, досягши 56,4 млрд грн. Проте компанія вже другий рік поспіль зазнає значних збитків, які склали 4 млрд грн.

    Друге місце в рейтингу посідає ще одна компанія з групи СКМ – «Камет сталь», з доходом 43,07 млрд грн, що на 14% більше ніж попереднього року. Незважаючи на це, «Камет сталь» зазнала збитків у 1,4 раза більше, досягши 950 млн грн.

    Третє місце у рейтингу зайняло «Арселорміттал», відомий колишній «Криворіжсталь», з доходом 41,84 млрд грн, що на 5% менше ніж у попередньому році. Однак компанії вдалося суттєво зменшити свої збитки, які тепер складають 12 млрд грн.

    Найбільший приріст чистого прибутку продемонструвала «Кока-Кола», яка збільшила свій прибуток в 37 разів, досягнувши 1,64 млрд грн.

    Компанія «Рошен» Олексія Порошенка також відзначилась позитивними результатами, збільшивши прибуток до 5,64 млрд грн, що є найбільшим прибутком серед топ-10.

    До десятки кращих компаній потрапили і два підприємства з групи МХП Юрія Косюка, з загальним доходом 61,57 млрд грн, що складає 19% від доходу всього рейтингу. Серед них:

    • Вінницька птахофабрика, де дохід зріс на 30%, досягнувши 39,25 млрд грн, але чистий прибуток знизився на 11%, до 1,05 млрд грн.
    • Катеринопільський елеватор з доходом 22,32 млрд грн, але із збитками в 156 млн грн.

    «Українська бронетехніка» показала найбільший приріст доходу, який зріс у 2,5 раза до 32,42 млрд грн, а чистий прибуток виріс в 4 рази до 708 млн грн.

    Компанія «Інтерпайп Ніко Тьюб» з групи EastOne Віктора Пінчука також досягла значного зростання доходу на 25%, до 20,5 млрд грн, з подвоєнням чистого прибутку до 4,95 млрд грн.

    З рейтингу випали такі компанії як:

    • «Дніпросталь» з доходом 11,9 млрд грн (+10% за рік).
    • «Дельта Вілмар Україна» з доходом 11,06 млрд грн (-6%).
    • Нікопольський завод феросплавів з доходом 9,5 млрд грн (-6%).