Uanews.life

Позначка: українське мистецтво

  • У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку постраждала найбільша картина України: «Космогонія» площею понад 2000 м²

    У Луцьку внаслідок російської атаки пошкоджено унікальний мистецький проєкт «Космогонія» — монументальне полотно площею понад 2000 квадратних метрів, яке встановило національний рекорд України. Уламки безпілотника спричинили пожежу в будівлі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків. Найбільше постраждала шоста частина картини, що має символічну назву «Майбутнє». Тепер музей вирішує, чи відновлювати пошкоджений фрагмент, чи залишити сліди російського удару як свідчення війни для наступних поколінь.

    Про наслідки атаки 14 жовтня повідомив засновник музею Віктор Корсак. Інформацію також підтвердили «Інтерфакс-Україна» та The Kyiv Independent.

    За даними музею, пізно ввечері 13 жовтня уламки російського безпілотника впали на культурно-розважальний комплекс «Адреналін Сіті», де розташований музей.

    Після падіння уламків виникла пожежа. На місце оперативно прибули рятувальники ДСНС, яким вдалося локалізувати та ліквідувати займання, не допустивши значно масштабніших руйнувань.

    Проте вогонь встиг пошкодити частину одного з найвідоміших сучасних мистецьких творів України.

    Особливо символічним виявилося те, що постраждав саме фрагмент «Майбутнє».

    «Космогонія» — масштабний філософський проєкт, присвячений походженню Всесвіту, людському існуванню та майбутньому цивілізації.

    Автором картини є український художник Петро Антип, уродженець Горлівки Донецької області. Філософську концепцію твору розробив засновник музею Віктор Корсак.

    Проєкт покликаний дати художню відповідь на три фундаментальні питання: звідки походить людство, ким ми є та що чекає нас попереду.

    За словами Корсака, пошкодження частини, присвяченої майбутньому, стало особливо болісним збігом.

    Засновник музею наголосив, що війна позбавляє людей не лише того, що вони мають сьогодні, а й можливостей, які могли б з’явитися завтра.

    Масштаби самого мистецького проєкту вражають.

    Над створенням «Космогонії» Петро Антип працював близько двох років. Загальна площа полотна перевищує 2000 квадратних метрів.

    Твір складається з понад 500 окремих елементів, які утворюють єдину композицію. Для експонування монументального полотна музей виділив залу площею приблизно 5000 квадратних метрів.

    28 вересня 2024 року «Космогонію» офіційно внесли до Національного реєстру рекордів України як найбільший твір малярства.

    Як раніше повідомляла «Українська правда. Життя», масштабний артоб’єкт поєднує різні художні техніки та є центральним експонатом музею.

    Тепер перед власниками та фахівцями постало непросте питання: чи потрібно повністю відновлювати пошкоджену частину картини?

    У музеї розглядають два сценарії.

    Перший передбачає повноцінну реставрацію, яка дозволить максимально наблизити пошкоджений фрагмент до первісного вигляду.

    Другий — збереження частини слідів пожежі як історичного свідчення російської агресії.

    Остаточне рішення ухвалюватимуть після обстеження полотна, консультацій із художником Петром Антипом та реставраторами.

    Наразі точну вартість можливого відновлення та обсяг безповоротних пошкоджень не оприлюднили.

    Водночас у музеї зазначили, що інші виставкові зали й експонати не постраждали. Заклад продовжує роботу над культурними, мистецькими та освітніми проєктами.

    Це далеко не перший випадок, коли російські атаки завдають шкоди українським культурним установам.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про звернення України до ЮНЕСКО після російських ударів по Києво-Печерській лаврі, музеях та інших об’єктах культурної спадщини.

    Українська сторона неодноразово наголошувала на необхідності міжнародної фіксації пошкоджень культурних пам’яток та збереження унікальних мистецьких колекцій.

    Зокрема, 28 вересня внаслідок російської атаки пошкоджень зазнав Національний музей Тараса Шевченка в Києві. Раніше російські удари також пошкодили приміщення Херсонського обласного краєзнавчого музею.

    За роки повномасштабного вторгнення під загрозою опинилися не лише історичні будівлі, а й музейні фонди, архіви, картини та сучасні мистецькі проєкти.

    Історія «Космогонії» в Луцьку стала ще одним прикладом того, як війна зачіпає культурне життя України. Полотно, присвячене майбутньому людства, частково постраждало від російського удару, а рішення щодо його реставрації тепер матиме не лише мистецьке, а й історичне значення.

    Для музею це не просто питання відновлення пошкодженої картини, а вибір того, як зберегти пам’ять про війну для наступних поколінь.

  • НБУ випустив монети на честь «Розстріляного відродження»

    НБУ випустив монети на честь «Розстріляного відродження»

    Національний банк України ввів в обіг дві нові пам’ятні монети, присвячені представникам «Розстріляного відродження» — покоління українських митців і інтелектуалів 1920–1930-х років, яке стало одним із найяскравіших культурних явищ свого часу та водночас символом масштабних репресій радянського тоталітарного режиму. Нові монети продовжують тематичну серію, що покликана зберігати пам’ять про діячів української культури, чия творчість була насильно перервана, але залишила глибокий слід в історії мистецтва, літератури та національної ідентичності.

    Про це повідомили в Національному банку України.

    До обігу офіційно введено дві пам’ятні монети: «Розстріляне відродження. Іван Падалка» та «Розстріляне відродження. Майк Йогансен». Обидві присвячені знаковим постатям українського культурного авангарду першої третини ХХ століття, які зробили вагомий внесок у розвиток національного мистецтва, літератури, мовознавства та інтелектуального життя.

    У НБУ наголошують, що цей випуск є частиною послідовної політики вшанування «Розстріляного відродження» як феномену, який поєднав надзвичайний творчий підйом із трагічним зламом епохи. У 1920-х роках українська культура переживала період активного розвитку, модернізації та експериментів, однак уже на початку 1930-х років значна частина цієї інтелектуальної еліти була репресована, арештована або знищена.

    Іван Падалка був художником-монументалістом, графіком і педагогом, представником школи монументального мистецтва, пов’язаного з іменем Михайла Бойчука. Його творчість стала важливою складовою формування українського візуального мистецтва модерного періоду. Падалка працював у напрямі оновлення художньої мови, поєднуючи національні традиції з новими європейськими мистецькими течіями, а також займався викладацькою діяльністю, формуючи нове покоління українських митців.

    Майк Йогансен — одна з найяскравіших постатей українського літературного авангарду. Він був поетом, прозаїком, перекладачем, лінгвістом, сценаристом і літературним критиком. Його творчість вирізнялася сміливими експериментами з формою, мовою та жанрами, а також прагненням оновити українську літературу, зробити її більш динамічною та європейською. Йогансен належав до кола митців, які активно формували інтелектуальний клімат свого часу, однак згодом стали жертвами політичних репресій.

    Особливим елементом нових пам’ятних монет є їхній художній задум. Вони мають спільний символічний аверс із написом «СЛОВО» — відсиланням до легендарного харківського будинку письменників, який став одним із головних центрів українського культурного життя 1920–1930-х років. Саме в цьому будинку жили та працювали представники творчої еліти, формувалися літературні течії, обговорювалися нові мистецькі ідеї та напрями розвитку культури.

    Водночас будинок «Слово» сьогодні сприймається і як символ трагічної долі покоління, значна частина якого зазнала репресій. Саме ця подвійність — творчий злет і подальше знищення — стала ключовою ідеєю художнього оформлення монет.

    У дизайні використано низку символічних деталей. Зокрема, у структурі літер простежується образ паростків озимої пшениці, що символізують молоде покоління митців, їхній потенціал та незавершені творчі шляхи. Водночас стилізована «прострелена» літера «О» підкреслює трагізм епохи та втрату цілого культурного пласта, який міг би визначити розвиток українського мистецтва на десятиліття вперед.

    Монети виготовлені з нейзильберу, мають номінал 5 гривень і доповнені кольоровим друком, що дозволяє детальніше передати художні елементи дизайну. Тираж кожної монети становить до 75 тисяч штук у сувенірному пакованні.

    У Національному банку України підкреслили, що подібні випуски мають не лише нумізматичну цінність, а й виконують важливу культурну та просвітницьку функцію. Вони спрямовані на збереження історичної пам’яті, популяризацію української культурної спадщини та нагадування про долі митців, які стали частиною національної історії попри спроби їхнього знищення.