Uanews.life

Позначка: українські біженці

  • Українські біженці в Європі: майже 25% планують залишитися за межами України

    Українські біженці в Європі: майже 25% планують залишитися за межами України

    Нещодавні дані свідчать, що близько 25% опитаних українських біженців, які перебувають у Європі, мають намір залишитися за межами України в довгостроковій перспективі. Це показник викликаний тривалою війною, соціально-економічними умовами та невизначеністю щодо майбутнього в рідній країні.

    Ще 25% заявили, що не визначилися у своєму рішенні. Також дослідження показало, що майже 11% біженців уже повернулися в Україну.

    Водночас 35% українських біженців хочуть повернутися в Україну, щойно закінчиться війна. Ще 4% респондентів відповіли, що повернуться додому найближчим часом незалежно від безпекової ситуації.

  • Чехія отримала 4,4 мільярда крон від українських біженців: як вони стали економічним активом

    Чехія отримала 4,4 мільярда крон від українських біженців: як вони стали економічним активом

    Чехія заробила 4,4 мільярда крон від українських біженців протягом останніх шести місяців, що підкреслює економічну вигоду від їх перебування в країні. Це стало можливим завдяки інтеграції біженців у ринок праці та участі у місцевих економічних процесах, що демонструє, що ці люди є не тільки соціальною, але й економічною вигодою для Чехії.

    У 1-му півріччі 2024 року на гуманітарну допомогу біженцям з України виділили 7,3 млрд крон. А українці, які працюють, заплатили до бюджету Чехії 11,7 млрд крон. Тобто, українці поповнили чехам держбюджет на 4,4 мільярда крон.

    Наразі допомогу отримують приблизно 25% усіх біженців, розмір допомоги на дорослого становить 4860 крон (це 215$) і 3490 крон (155$) на дитину, є й житлова підтримка. Загалом у країні перебувають 345 тисяч українців: багато в чому це жінки та діти.

    Чехія продовжила тимчасовий захист до квітня 2025р. (це рішення Ради ЄС, однакове для всіх членів ЄС). Біженці мають доступ до державного медичного страхування, освіти та ринку праці.

    У міністерстві праці та соцзахисту заявили, що витрати на гумдопомогу регулярно знижуються, а доходи – зростають. Тобто чехи правильно побудували свою державну політику щодо наших громадян, значна кількість з яких працюють.

    Європа дуже зацікавлена в наших співгромадянах: здебільшого освічених, працьовитих, близьких за менталітетом людях молодого продуктивного віку з дітьми, які розв’язують і демографічну проблему, і проблему нестачі трудових ресурсів.

    Україна в цей час продовжує втрачати сотні тисяч своїх співгромадян, продовжуючи війну, ескаліруючи і втрачаючи економіку і робочі місця, добиваючи медицину та освіту, що деградують.

    Навіть Олаф Шольц вирушив до Узбекистану, вирішуючи, крім енергоресурсів, і проблему ФРН із трудовими мігрантами з Центральної Азії. А звідки Зе-влада завозитиме трудових мігрантів в Україну?

    Адже що довше триває війна, то менше шансів повернути співвітчизників додому.

  • Польща не може сформувати бригаду з українських біженців через недостатню кількість добровольців

    Польща не може сформувати бригаду з українських біженців через недостатню кількість добровольців

     Глава польського Міністерства закордонних справ Радослав Сікорський в інтерв’ю українським ЗМІ повідомив, що Польща не змогла сформувати заплановану бригаду з українських біженців через нестачу добровольців. Це питання викликало значний інтерес у ЗМІ та серед політичних оглядачів, оскільки відображає складності у реалізації планів підтримки України та інтеграції біженців у польські збройні сили.

    «Добровольців, готових сформувати бригаду, за моїми даними, досі недостатньо», – заявив Сікорський.

    При цьому Сікорський висловився за те, щоб українських біженців-чоловіків змусили повернутися в Україну для мобілізації в ЗСУ.

    «Я ходжу в перукарню у Варшаві, і мене стриже молодий український перукар. І в мене є до нього запитання: «Що ти тут робиш? Хіба ти не повинен захищати свою країну?«… У мене є запитання: чи нормально створювати фінансові стимули для українських чоловіків, щоб вони жили в ЄС, а не тут, в Україні?», – сказав міністр.

    Раніше ми повідомляли, що українським чоловікам за кордоном почали надходити повідомлення із закликами вступити в Український легіон.

  • Біженці з України в Європі шукають можливості лікування у вітчизняних лікарів

    Біженці з України в Європі шукають можливості лікування у вітчизняних лікарів

    Українці, які знайшли притулок у Європі, стикаються з проблемами в системі охорони здоров’я нових країн проживання. Незважаючи на те, що біженці, які отримали статус тимчасового захисту в Європейському Союзі, мають медичні страховки, багато з них віддають перевагу лікуванню у українських лікарів, а не у місцевих медичних закладах.

    Багатьом європейська система охорони здоров’я не подобається, головним чином, через тривалі очікування своєї черги до лікаря та на обстеження. Плюс мовний бар’єр.

    Тому біженці намагаються знайти українських лікарів. Що вже спровокувало зростання попиту на телемедицину в Україні та справжній бум на послуги вітчизняних медиків, які зараз перебувають у ЄС.

    У деяких країнах (приміром, в Італії, Литві та ін.) українські лікарі працюють цілком легально – їм не потрібно підтверджувати диплом, достатньо знання мови. В інших (скажімо, Німеччині або Франції) українські медики часто приймають «неофіційно». Така сама історія з косметологами, які готові робити «уколи краси» та інші процедури в кілька разів дешевше, ніж місцеві.

    Ба більше, в Європі є навіть підпільні українські лікарі-стоматологи, які виїхали разом зі своїм обладнанням з України.

  • Нідерландський політик Вілдерс пропонує відправити українських чоловіків на війну як рішення для кризи біженців

    Нідерландський політик Вілдерс пропонує відправити українських чоловіків на війну як рішення для кризи біженців

    Нідерландський політик Герт Вілдерс, який відомий своїми лібертаріанськими поглядами, нещодавно викликав обурення своїми заявами щодо кризи біженців у Нідерландах. У своїх постах у соцмережі X (колишньому Twitter) Вілдерс заявив, що Нідерланди більше не можуть впоратися з великою кількістю біженців, і що ситуацію можна вирішити, відправивши українських чоловіків, які перебувають у Нідерландах, назад до України для участі у війні.

    “Нідерланди більше не можуть з цим впоратися. Наша країна вже заповнена,” — написав Вілдерс, підкреслюючи свою точку зору щодо перенаселеності та кризи біженців у країні. Він додав, що рішенням могло б стати скасування захисту для біженців, зокрема для українців, які, на його думку, повинні повернутися в Україну і допомогти у захисті та відбудові своєї Батьківщини.

    “Українських чоловіків, які можуть допомогти захистити та відбудувати свою Батьківщину, слід відправити назад в Україні. Це можна зробити, не продовжуючи Європейську директиву про тимчасовий захист або припинити її раніше,” — додав Вілдерс.

    Ці заяви Вілдерса стали відомі після його нещодавньої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським 7 вересня. Під час зустрічі обговорювались питання війни в Україні, підтримки Нідерландів та корупції в Україні. Вілдерс також підняв питання “Північного потоку” та наявності українських чоловіків у Нідерландах, які, за його словами, мають повернутися додому.

    Зазначимо, що Герт Вілдерс, який раніше в 2018 році заявляв, що винуватцями війни в Україні є не Росія, а ЄС, також критикував політику Нідерландів щодо постачання озброєнь в Україну. Він вважає, що країна зосереджена більше на підтримці іншої країни, ніж на забезпеченні безпеки в Нідерландах. Вілдерс також виступає проти членства України в ЄС або НАТО.

  • Канцлер Шольц закликає українських біженців якомога швидше отримати роботу в Німеччині

    Канцлер Шольц закликає українських біженців якомога швидше отримати роботу в Німеччині

    Канцлер Німеччини Олаф Шольц зробив важливу заяву, закликавши українських біженців якомога швидше інтегруватися в ринок праці Німеччини. Він підкреслив, що для українців, які володіють висококваліфікованими спеціальностями, важливо не тільки знайти роботу, а й подолати бюрократичні перепони, які затримують процес отримання дозволу на роботу.

    «Не може бути, щоб із 2000 лікарів тільки 120 мали дозвіл», – заявив Шольц.

    Він додав, що завдяки прискореним процедурам працевлаштування кількість українців, які працюють, зросла до більш ніж 200 тисяч. «Але додалося ще кілька сотень тисяч тих, хто приїхав з України», – сказав канцлер.

    Він закликав українців йти на часткову зайнятість або на зниження кваліфікації, якщо дозвільні документи за основною спеціальністю поки не отримано.

    «Прийнятно, якщо ви не можете одразу приступити до роботи, на яку маєте право, або від початку можете працювати тільки неповний робочий день… Сертифікати можна буде отримати і пізніше», – сказав Шольц.

  • Опитування показало скільки українських біженців хочуть повернутися додому

    Опитування показало скільки українських біженців хочуть повернутися додому

    Згідно з результатами нового дослідження, 64% українців, які наразі проживають за кордоном, мають намір повернутися на Батьківщину. Це свідчить про зростаючий інтерес до повернення на Україну серед діаспори, яка з різних причин покинула країну.

    Як зазначають експерти Gradus Research, публікуючи результати дослідження, 64% мігрантів з України не адаптувалися до життя в інших країнах і мають намір в підсумку повернутися додому.

    За результатами опитування, найбільше бажання повернутися в Україну висловлюють мігранти, які віддалено працюють на український бізнес – 70%. Так само найбільше бажання висловлюють щодо повернення в Україну ті мігранти, які є тимчасово непрацевлаштованими – 68%.

    Частково на бажання повернутися в Україну впливає досвід агресивної поведінки громадян інших країн щодо мігрантів. Щонайменше 23% опитаних повідомили, що вони мали відповідний негативний досвід.факторВодночас не менше 60% опитаних до цього часу вважають, що перебування за кордоном гарантує їм особисту безпеку. 65% відчувають безпеку дітей у таких умовах проживання. Відповідно почуття безпеки за себе чи за власну дитину є одним з ключових факторів, що стримують від повернення.

    Ще один важливий показник в опитуванні – відсоток тих, хто може назвати час або вказати на приблизний термін свого повернення. Наразі більше ніж половина – 62%  – не можуть вказати, коли вони зможуть повернутися додому.

    36% опитаних мігрантів вважають, що вагомим фактором, який впливатиме на їх рішення, буде наявність реальної фінансової підтримки в момент переселення додому. Для трохи меншої кількості опитаних – 33% – важливим є насамперед отримання чи можливість облаштувати для себе житло на території України, де є високий рівень безпеки. 27% респондентів вважають, що мають намір одразу повернутися додому, якщо буде належним чином посилена протиповітряна оборона в країні.

    Опитування проведене Gradus Research методом анкетування в мобільному додатку/онлайн-платформі Gradus. Вибірка відображає структуру населення міст з кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном, за виключенням тимчасово окупованих територій та територій ведення активних бойових дій. Період проведення поля: 17-22 травня 2024 року. Розмір вибірки: 656 респондентів.

     

     

  • Яким бачать українські біженці майбутнє своїх дітей

    Яким бачать українські біженці майбутнє своїх дітей

    За останні кілька років Україна стала свідком масштабних викликів і гуманітарної кризи, спричиненої військовим конфліктом на сході країни. Сотні тисяч українців були змушені залишити свої домівки, шукаючи безпеки за кордоном. Деякі з них обрали міжнародний захист у різних країнах Європи.

    При цьому залежно від країни частка таких українців значно відрізняється, свідчить дослідження міграційної платформи EWL, проведене спільно з Центом Східноєвропейських студій Варшавського університету.

    З’ясувалося, що більше половини українських громадян у Німеччині (57%) бачать майбутнє своїх дітей у цій країні, тоді як 39% – в Україні. А ось у Нідерландах ситуація протилежна – більше половини (60%) бачать майбутнє своїх дітей в Україні і тільки 29% – у поточній країні проживання.

    При цьому половина опитаних українців у Німеччині (51%) і Нідерландах (50%) повідомили, що приїхали з дітьми до 18 років. В обох країнах з однією дитиною перебуває третина респондентів (33%). Середній вік наймолодшої дитини в Німеччині – 8 років, у Нідерландах – 9 років.

  • За новим законом українці зможуть отримати громадянство Німеччини

    За новим законом українці зможуть отримати громадянство Німеччини

    На початку 2024 року у Німеччині набув чинності новий закон про громадянство, який може зацікавити українців, що проживають у цій країні. Згідно з інформацією, оприлюдненою DW, нові правила відкривають деякі можливості для отримання німецького громадянства українцям.

    • Головне нововведення закону – потрібно прожити легально у Німеччині лише п’ять років замість восьми, щоб отримати німецький паспорт.
    • Друге нововведення – іноземцям, які отримали громадянство Німеччини, дозволять зберегти колишній паспорт чи паспорти. Раніше не відмовлятися від свого громадянства можна було лише утримувачам паспортів країн Євросоюзу.

    Діти іноземців отримуватимуть громадянство Німеччини без будь-яких додаткових умов, якщо хоча б один із батьків щонайменше п’ять років живе в країні. Це стосується лише дітей, які народяться після 27 червня 2024 року.

    Претенденти на громадянство Німеччини мають, згідно з новим законом, забезпечувати себе та членів своєї сім’ї самостійно та не залежати від державних соціальних виплат. Винятки можуть бути зроблені для тих, хто нещодавно став безробітним, а попередні два роки працював щонайменше 20 місяців повний робочий день.

    Ще одне обмеження стосується людей, які здійснюють “антисемітські, расистські або інші дії за мотивами, що зневажають людську гідність”. Їм відмовлять в отриманні паспорта. Також відмовлять тим, хто демонструє невизнання рівноправності чоловіків та жінок, а також багатоженцям.

    Протягом десяти років після натуралізації громадянство може бути відкликане, якщо претендент обдурив у процесі отримання паспорта Німеччини або дозволив собі антисемітські дії чи заяви після натуралізації.

    Понад 8 млн жителів Німеччини прожили щонайменше п’ять років у країні і, згідно з новим законом, тепер можуть претендувати на німецький паспорт, якщо відповідають усім умовам закону.

    Також новий закон дозволяє отримати паспорт за прискореною процедурою лише після трьох років проживання у країні.

    Умови: особливі успіхи в інтеграції чи визначні професійні досягнення. У цьому необхідно знати німецьку мову лише на рівні С1.

    Також на отримання німецького паспорта через три роки можуть претендувати ті, хто одружився з громадянкою чи громадяниною Німеччини, для них додаткових умов не передбачено.

    Таким чином, за новим законом перші українці, які виїхали через війну, можуть отримати німецьке громадянство вже в 2025 році.

  • Польща проводить інтеграцію українських біженців

    Польща проводить інтеграцію українських біженців

    У Польщі почали видавати проїзні документи українським чоловікам, у яких закінчився термін дії українських закордонних паспортів. Ця ініціатива стала відповіддю на нові правила України, які забороняють чоловікам призовного віку (від 18 до 60 років) отримувати нові паспорти за кордоном.

    Польща, як і кілька інших європейських країн, оголосила про готовність допомогти таким українцям.

    Про це заявив український підприємець, який виїхав до Польщі, Денис Долинський.

    «Тобто ніхто нікого не те що депортувати не буде, вже офіційно їх легалізували. Тому додому ніхто повертатися не буде”, – заявив Долинський.

    Він також розповів, що українські бізнеси в Польщі з липня зможуть отримувати кредитування на вигідних умовах, коли ставка еквівалентна інфляції, а українських дітей зобов’язали навчатися тільки в польських школах.

    «Це вже інтеграція на повну», – вважає підприємець.