Uanews.life

Позначка: українсько-американські відносини

  • США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    США знову передають Україні розвіддані: Зеленський розкрив, що відбувалося під час паузи

    Сполучені Штати Америки відновили обмін розвідувальною інформацією з Україною після періоду обмежень. Про це 18 жовтня заявив президент Володимир Зеленський, підтвердивши, що раніше відповідна співпраця була тимчасово заблокована. Заява пролунала на тлі загострення відносин між Києвом і Вашингтоном, суперечок щодо українських ударів по російських нафтопереробних заводах та проблем із роботою супутникового зв’язку Starlink. Український президент також висловив сподівання, що вже найближчим часом відбудуться нові переговори з американською стороною. Водночас невідомо, чи повністю відновлено всі раніше доступні Україні види розвідувальної підтримки.

    Про відновлення співпраці Володимир Зеленський розповів в інтерв’ю американському телеканалу NBC для програми Meet the Press.

    На його заяву звернуло увагу агентство Bloomberg.

    За словами українського президента, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США знову працює.

    Водночас глава держави підтвердив, що раніше цей процес був заблокований протягом певного часу.

    Зеленський не деталізував, скільки саме тривала перерва, які розвідувальні дані перестали надходити та хто ухвалював відповідне рішення.

    Це важливо, оскільки американська розвідувальна підтримка може включати різні види інформації: від раннього попередження про ракетні загрози до супутникових даних та інформації, необхідної для оборонного планування.

    Україна залишалася без попереджень про частину російських атак

    Питання обміну розвідданими особливо загострилося після масованих російських ударів по Києву та інших українських містах.

    13 жовтня Зеленський повідомив, що Україна не отримала від міжнародних партнерів завчасного попередження про пуск кількох російських балістичних ракет.

    Йшлося про удари, які призвели до пошкоджень цивільної та енергетичної інфраструктури.

    Як повідомляло Associated Press, український президент звернув увагу на критичне значення раннього попередження для захисту мирного населення.

    Такі дані можуть допомогти українським військовим швидше визначити характер загрози та організувати відповідні оборонні заходи.

    При цьому відсутність попередження про конкретну атаку не обов’язково означає повне припинення всього обміну розвідданими.

    Американська підтримка охоплює кілька напрямів, тому проблеми з одним із них не свідчать автоматично про зупинку інших.

    Білий дім раніше заперечував припинення розвідобміну

    На тлі повідомлень про можливе обмеження розвідувальної підтримки президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон продовжує допомагати Україні.

    13 жовтня він повідомив журналістам, що Сполучені Штати передають Києву розвідувальні дані та працюють над завершенням війни.

    Про це писало агентство Reuters.

    Таким чином, публічні заяви української та американської сторін не повністю збігалися.

    Вашингтон заперечував загальне припинення обміну інформацією, тоді як українське керівництво повідомляло про відсутність важливих попереджень і обмеження співпраці.

    14 жовтня Європейська комісія також заявила, що не має інформації, яка підтверджувала б повну зупинку американської розвідувальної підтримки України.

    Водночас це не виключало можливості тимчасових обмежень окремих каналів або категорій інформації.

    США погрожували припинити допомогу через удари по російських НПЗ

    Однією з головних причин напруження у відносинах між Києвом і Вашингтоном стала суперечка навколо українських атак на російські нафтопереробні заводи.

    14 жовтня в інтерв’ю NPR Зеленський заявив, що адміністрація Дональда Трампа попереджала Україну про можливе припинення обміну розвідданими.

    За словами українського президента, таке обмеження могло стати наслідком продовження далекобійних ударів по російських нафтових об’єктах.

    Вашингтон пояснював своє занепокоєння впливом атак на міжнародний енергетичний ринок.

    Українська сторона, своєю чергою, наголошувала, що російська нафтова промисловість забезпечує значні доходи бюджету РФ, які можуть використовуватися для фінансування війни.

    Київ також звертав увагу на те, що Росія продовжує атакувати українські електростанції, підстанції та інші енергетичні об’єкти.

    Внаслідок цих ударів у різних регіонах України запроваджувалися аварійні та погодинні відключення електроенергії.

    Українське керівництво наполягало, що будь-які домовленості щодо припинення ударів по енергетиці повинні бути взаємними.

    На тлі розвідувальної кризи виник скандал зі Starlink

    Одночасно з проблемами у сфері розвідки Україна зіткнулася з обмеженнями роботи супутникового зв’язку.

    У жовтні стало відомо про зниження швидкості роботи окремих терміналів системи Starlink і військових супутникових сервісів, які використовуються українськими підрозділами.

    Це викликало занепокоєння серед військових, оскільки супутниковий зв’язок застосовується для координації дій, управління окремими безпілотними системами та передачі інформації.

    17 жовтня Axios повідомив, що Зеленський продовжує вважати ситуацію зі зв’язком неврегульованою.

    За словами українського президента, деякі обмеження зберігалися навіть після повідомлень про відновлення роботи сервісів.

    У США водночас заперечували, що Білий дім навмисно наказував обмежити комерційний Starlink.

    Американські посадовці також розмежовували комерційний сервіс Starlink і військову систему Starshield.

    Важливо, що супутниковий зв’язок Starlink та обмін американськими розвідувальними даними — різні напрями співпраці. Відновлення одного не означає автоматичного вирішення проблем з іншим.

    Чому американська розвідка настільки важлива для України

    Сполучені Штати володіють потужними супутниковими та іншими системами розвідки, які дозволяють відстежувати військову активність на великих територіях.

    Для України особливе значення має інформація про потенційні повітряні загрози.

    Американські технологічні можливості можуть доповнювати дані українських радіолокаційних станцій та інших засобів спостереження.

    Це допомагає формувати повнішу картину загроз, особливо під час масованих комбінованих атак із використанням ракет і безпілотників.

    Крім того, розвідувальна підтримка може відігравати важливу роль у плануванні оборони та оцінюванні дій противника.

    Однак конкретні обсяги й технічні характеристики такої співпраці здебільшого не розголошуються з міркувань безпеки.

    Тому наразі неможливо незалежно визначити, які саме можливості Україна тимчасово втрачала та чи повернулися вони повністю після відновлення обміну.

    Зеленський очікує нових переговорів зі США

    Попри загострення відносин, Київ і Вашингтон продовжують дипломатичні контакти.

    В інтерв’ю NBC Зеленський висловив сподівання на проведення нових переговорів з американськими представниками вже цього тижня.

    Однак точний формат зустрічі, її учасників і порядок денний український президент не уточнив.

    Раніше Reuters повідомляло, що Київ розглядає можливість подальших переговорів за участю американської сторони, зокрема щодо майбутнього дипломатичного процесу завершення війни.

    Водночас конкретні домовленості про зустріч представників України, США та Росії поки не підтверджені всіма сторонами.

    Відновлення розвідобміну може зменшити один із ризиків для української оборони, але не усуває всіх політичних суперечностей між державами.

    Що відомо станом на 18 жовтня

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що передача американських розвідувальних даних Україні знову працює після тимчасового блокування.

    Проте офіційно не уточнено, які саме напрями співпраці були обмежені, скільки тривала перерва та чи всі можливості відновлено.

    Одночасно тривають переговори щодо подальшої американської підтримки, а питання супутникового зв’язку та українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі залишаються предметом дискусій.

    Головний результат заяви Зеленського — підтвердження відновлення розвідувальної співпраці зі США. Однак говорити про повне завершення кризи у відносинах між Києвом і Вашингтоном поки передчасно.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від наступних дипломатичних контактів, рішень американської адміністрації та фактичного рівня військово-технічної підтримки України.

  • Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Неочікуваний жест Зеленського: Ілон Маск отримав один із найвищих орденів України

    Президент України Володимир Зеленський нагородив американського підприємця та керівника SpaceX і Tesla Ілона Маска орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України. Відповідний указ №835/2026 глава держави підписав 26 серпня. Рішення привернуло особливу увагу через складну історію відносин Києва з Маском та триваючі переговори щодо можливостей використання супутникової системи Starlink українськими військовими.

    В офіційному указі зазначено, що Маска відзначили «за визначні особисті заслуги у захисті життя людей та свободи, розвиток відносин між народами України і Сполучених Штатів Америки». У документі він представлений як підприємець, інженер і керівник компаній SpaceX та Tesla.

    Сам факт нагородження є примітним з огляду на роль технологій SpaceX у війні. Starlink став критично важливою частиною української комунікаційної інфраструктури фактично від перших тижнів повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Супутниковий інтернет використовувався не лише цивільними службами та критичною інфраструктурою, але й Силами оборони для зв’язку, координації підрозділів і роботи безпілотних систем. Reuters називає Starlink одним із ключових елементів українських військових комунікацій.

    SpaceX почала активно постачати термінали в Україну невдовзі після початку великої війни, коли російські удари та бойові дії пошкоджували традиційні системи зв’язку. Згодом мережа стала настільки глибоко інтегрованою у військову інфраструктуру, що рішення самої компанії щодо географії роботи Starlink почали безпосередньо впливати на можливості українських підрозділів.

    Саме це неодноразово ставало причиною суперечок між Києвом і Маском.

    Американський мільярдер дозволяв використання системи на території України, зокрема на окупованих територіях у певних конфігураціях, однак обмежував її роботу безпосередньо на території Росії. Це створило проблему для Києва в контексті далекобійних операцій проти російських військових об’єктів. Associated Press раніше повідомляло, що Зеленський навіть звертався до Дональда Трампа та американських посадовців із проханням сприяти переговорам із Маском щодо розширення можливостей Starlink для українських операцій.

    Особливо важливим для України є питання використання супутникового зв’язку для роботи далекобійних безпілотників та ураження російських пускових установок і військової інфраструктури.

    За даними Reuters, Київ останнім часом намагався домогтися розширення покриття Starlink на російській території. Маск раніше негативно ставився до такого сценарію, побоюючись ескалації війни. Водночас українська сторона останнім часом отримує більш позитивні сигнали щодо можливого пошуку компромісу.

    Раніше The Atlantic, як повідомляла «Українська правда», писав із посиланням на людей із оточення колишнього міністра оборони Михайла Федорова, що Маск не хотів дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по території Росії. За даними видання, підприємець вважав, що Києву варто рухатися до мирної угоди з Москвою.

    Саме тому указ Зеленського виглядає особливо показовим. Попри публічні розбіжності щодо меж використання технологій SpaceX, Київ фактично визнав внесок Маска у стійкість України після початку повномасштабної війни.

    Є й інша важлива частина цієї історії. Україна та SpaceX останнім часом також співпрацювали у протидії використанню Starlink російськими військовими. За даними Reuters, компанія блокувала тисячі несанкціонованих російських терміналів, що негативно вплинуло на можливості російських підрозділів.

    Таким чином, роль Маска у війні не вкладається у просту схему «союзник» або «опонент України». З одного боку, технології його компанії стали критично важливими для української оборони. З іншого — особисті рішення власника SpaceX щодо роботи Starlink неодноразово створювали для Києва політичні та військові труднощі.

    Михайло Федоров, який багато років був одним із головних контактів України з технологічними компаніями США, зокрема SpaceX, продовжує підтримувати комунікацію з Маском щодо Starlink. Reuters повідомляв, що Федоров планував поїздку до США для залучення інвестицій у нові оборонні технології та українські стартапи.

    Окремий інтерес викликає сам статус нагороди.

    Орден Свободи є державною нагородою України, якою відзначають громадян України, іноземців та осіб без громадянства за особливі заслуги у зміцненні суверенітету і незалежності держави, розвитку демократії, захисті прав і свобод людини та розвитку міжнародних відносин.

    Лише за кілька днів до нагородження Маска Зеленський таким самим орденом відзначив прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона — за зміцнення українсько-шведського співробітництва та підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.

    Для Маска ж формулювання нагородження дещо інше — акцент зроблено саме на «захисті життя людей та свободи» і розвитку відносин між українським та американським народами.

    Водночас поки немає інформації про те, чи відбулася особиста церемонія вручення ордена і чи прокоментував сам Маск рішення українського президента. Указ лише юридично закріплює факт нагородження.

    Відносини Зеленського і Маска за останні роки переживали різні етапи. Ще у 2022 році президент України під час виступу на DealBook Summit The New York Times публічно запрошував підприємця відвідати Україну, аби той на власні очі побачив наслідки російської агресії.

    Після цього між Києвом і Маском виникало чимало публічних розбіжностей — від його пропозицій щодо можливого завершення війни до обмежень у роботі Starlink. Проте співпраця зі SpaceX не припинилася.

    І це, ймовірно, найважливіший контекст нинішньої нагороди. Для України Starlink залишається не просто комерційним сервісом, а технологією, яка фактично стала частиною сучасної війни. Її доступність впливає на зв’язок, розвідку, безпілотні системи й ефективність окремих бойових операцій.

    Тому рішення Зеленського нагородити Ілона Маска орденом Свободи можна розглядати не тільки як символічне визнання його допомоги Україні з 2022 року, а й як важливий дипломатичний жест у момент, коли Київ продовжує переговори щодо подальшого використання технологій SpaceX.

    Показово, що саме 26 серпня міжнародні агентства звернули увагу на цей контраст: Україна нагороджує людину, від рішень якої значною мірою залежить функціонування одного з найважливіших технологічних інструментів української армії, навіть попри те, що між сторонами залишаються серйозні суперечності щодо меж його використання.

    У підсумку указ №835/2026 став не просто черговим нагородженням іноземця. Він підкреслив складний і водночас стратегічно важливий характер відносин України з Ілоном Маском: від Starlink, який допоміг країні вистояти у перші місяці вторгнення, до суперечок навколо ударів по Росії — і тепер до одного з найвищих державних орденів України.

  • Хто може стати новим послом України в США: у Києві розглядають Кулебу, Палісу та інших кандидатів

    Хто може стати новим послом України в США: у Києві розглядають Кулебу, Палісу та інших кандидатів

    Посада посла України у Сполучених Штатах після звільнення Ольги Стефанішиної залишається вакантною, однак у Києві вже розглядають кілька кандидатур на одну з ключових дипломатичних посад для України. Серед потенційних претендентів називають як досвідчених дипломатів і політиків, так і представників військового середовища. Зокрема, серед можливих кандидатів фігурують колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

    Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на кілька власних джерел у владі.

    За даними видання, в Офісі президента певний час придивлялися до кандидатури Павла Паліси, який нині обіймає посаду заступника керівника ОП та переважно займається питаннями сектору оборони. Його кандидатура виглядала особливо цікавою в контексті побудови відносин із адміністрацією президента США Дональда Трампа.

    Одним із аргументів на користь Паліси джерела називають особисте ставлення до нього американського президента. Як стверджує РБК-Україна, Трамп раніше називав Палісу своїм “улюбленим солдатом” в Україні. Такий неформальний особистий фактор потенційно міг би допомогти новому послу швидше вибудувати робочий контакт із Білим домом.

    Водночас зараз Паліса залишається поруч із президентом Володимиром Зеленським у Києві та відіграє важливу роль у роботі Офісу президента, особливо у питаннях оборони. Саме це, ймовірно, може бути одним із головних факторів, які стримують його можливе переведення до Вашингтона.

    Якщо представник Банкової все ж буде призначений послом у США, це може спричинити ширші кадрові зміни всередині президентської вертикалі та дипломатичного треку. Джерела РБК-Україна наголошують, що цей фактор також враховується під час пошуку кандидата.

    Інше прізвище, яке називають співрозмовники видання, — Дмитро Кулеба. Колишній міністр закордонних справ має значний дипломатичний досвід, добре знайомий американським політичним елітам і протягом кількох років був одним із головних переговорників України із західними союзниками.

    Кулеба очолював Міністерство закордонних справ у найскладніший період повномасштабної війни та регулярно контактував із Державним департаментом США, Білим домом, Конгресом і представниками інших країн-партнерів.

    Його можливе призначення могло б свідчити про ставку Києва на професійного дипломата з великим міжнародним досвідом і вже сформованими зв’язками у Вашингтоні.

    Водночас джерела РБК-Україна зазначають, що остаточного рішення поки немає. Потенційних кандидатів кілька, причому вони представляють різні сфери — дипломатію, політику та військовий сектор.

    Саме це може свідчити про те, що Офіс президента шукає не просто формального керівника українського посольства, а людину, здатну ефективно працювати в нинішній американській політичній реальності.

    Посада посла у США має для України особливе значення. Вашингтон залишається одним із ключових партнерів Києва у питаннях військової допомоги, санкцій проти Росії, фінансової підтримки та дипломатичних переговорів щодо завершення війни.

    Новому послу доведеться одночасно працювати з адміністрацією Дональда Трампа, Конгресом, представниками Республіканської та Демократичної партій, Пентагоном, Державним департаментом, американським бізнесом і аналітичним середовищем.

    Крім того, дипломатичний представник України має відігравати важливу роль у просуванні українських інтересів на тлі дискусій у США щодо подальшої військової допомоги, санкційного тиску на Росію та можливих переговорів між Києвом і Москвою.

    Вакансія посла з’явилася після того, як 3 серпня Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з цієї посади.

    Після цього в інформаційному просторі з’явилося одразу кілька версій щодо її можливого наступника.

    Зокрема, повідомлялося, що Зеленський нібито пропонував очолити українське посольство у Вашингтоні колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко. Однак вона, за даними РБК-Україна, відмовилася від пропозиції.

    Також серед можливих кандидатів називали Рустема Умєрова.

    Цей варіант, утім, фактично відпав після того, як 3 серпня президент призначив Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України.

    Ім’я Павла Паліси також звучало в контексті посольської посади ще кілька тижнів тому, тому нинішня інформація джерел підтверджує, що його кандидатура справді розглядалася на високому рівні.

    Наразі головна інтрига полягає не лише у тому, хто саме поїде до Вашингтона, а й у тому, яку модель відносин зі США обере Банкова.

    Призначення військового могло б свідчити про посилення оборонної складової українсько-американських відносин і ставку на прямий контакт із командою Трампа у питаннях війни та безпеки.

    Призначення дипломата рівня Дмитра Кулеби, навпаки, означало б акцент на професійній зовнішньополітичній роботі, переговорах і використанні вже наявних зв’язків у Вашингтоні.

    Якщо ж послом стане чинний високопосадовець Офісу президента, Києву доведеться перебудовувати внутрішню структуру роботи із США та перерозподіляти відповідальність між Банковою, Міністерством закордонних справ і дипломатичною місією.

    Саме тому рішення щодо нового посла, ймовірно, не є суто кадровим.

    Йдеться про вибір людини, яка в найближчий період стане одним із головних комунікаторів України з адміністрацією Дональда Трампа — у момент, коли від позиції Вашингтона багато в чому залежатимуть темпи військової підтримки, нові санкції проти Росії та дипломатичні сценарії завершення війни.

    Поки що Банкова офіційно не називає фаворита.

    За інформацією джерел, остаточне рішення ще не ухвалене, а список претендентів залишається ширшим за два найчастіше згадувані прізвища — Паліси та Кулеби.

    Тож одна з найважливіших дипломатичних вакансій України досі відкрита, а вибір нового посла у США може стати показником того, яку саме стратегію Київ планує будувати у відносинах із Вашингтоном найближчим часом.

  • Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла України у США

    Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла України у США

    Президент України Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади надзвичайного і повноважного посла України у Сполучених Штатах Америки. Таким чином завершується її робота у Вашингтоні, яку вона розпочала менш ніж рік тому.

    Стефанішину призначили послом України у США 27 серпня 2025 року. До дипломатичної місії вона була однією з ключових представниць українського уряду на європейському напрямку — працювала віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також очолювала Міністерство юстиції. Саме вона протягом тривалого часу була залучена до переговорів щодо інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО.

    Посольство у Вашингтоні Стефанішина очолила в особливо важливий для України період, коли одним із головних завдань дипломатії залишалося збереження американської військової, політичної та фінансової підтримки, а також координація позицій Києва і Вашингтона щодо війни та можливих переговорів із Росією.

    Інформація про можливе завершення її дипломатичної місії з’являлася ще до офіційного рішення. У липні ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли, що Стефанішина могла сама порушити питання про припинення роботи у США через особисті обставини. Водночас наприкінці липня вона заявляла, що президент не просив її подавати у відставку.

    Тепер кадрове рішення оформлене президентом. Воно відбувається на тлі ширших перестановок у державному керівництві та безпеково-дипломатичному блоці України.

    Поки що ключовим питанням залишається, хто замінить Стефанішину у Вашингтоні. Посада посла у США традиційно вважається однією з найважливіших в українській дипломатичній системі, а в умовах повномасштабної війни її значення лише зросло. Від нового очільника дипломатичної місії залежатиме значна частина щоденної комунікації України з американською адміністрацією, Конгресом та іншими центрами впливу у Вашингтоні.

  • США призначили нову очільницю дипмісії в Києві: хто така Сандра Аудкірк

    США призначили нову очільницю дипмісії в Києві: хто така Сандра Аудкірк

    Сполучені Штати призначили нову тимчасову повірену у справах США в Україні. Нею стала кар’єрна дипломатка Сандра Аудкірк (Sandra Oudkirk), яка має понад три десятиліття досвіду роботи у сфері міжнародної дипломатії, безпеки та оборонної політики. Вона очолить американську дипломатичну місію в Києві після завершення роботи Джулі Девіс. Про призначення повідомило Посольство США в Україні.

    Аудкірк є кадровою дипломаткою Державного департаменту США. За більш ніж 30 років служби вона працювала на низці ключових посад, пов’язаних із питаннями міжнародної безпеки, відносин із країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону, енергетичної дипломатії та співпраці з військовими структурами Сполучених Штатів.

    Однією з найвідоміших сторінок її кар’єри стало керівництво Американським інститутом на Тайвані у 2021–2024 роках. Ця установа виконує функції фактичного дипломатичного представництва США на Тайвані, оскільки Вашингтон офіційно не підтримує дипломатичних відносин із Тайбеєм. Робота на цій посаді вимагала постійної взаємодії з урядом Тайваню, американськими військовими та союзниками США в Індо-Тихоокеанському регіоні.

    До цього Сандра Аудкірк працювала у Міністерстві оборони США, була заступницею директора Європейського центру досліджень безпеки імені Джорджа Маршалла, а також цивільною радницею з питань зовнішньої політики Європейського командування Збройних сил США (EUCOM). Ці посади були безпосередньо пов’язані з питаннями європейської безпеки, взаємодії із союзниками по НАТО та координації оборонної політики.

    У структурі Державного департаменту вона відповідала за напрями Східної Азії та Тихоокеанського регіону, енергетичну безпеку, економічну дипломатію та протидію фінансуванню міжнародних загроз. За роки дипломатичної служби працювала у Тайбеї, Пекіні, Анкарі, Стамбулі, Дубліні та Кінгстоні, здобувши значний досвід роботи в регіонах із різною безпековою та політичною ситуацією.

    Сандра Аудкірк народилася в місті Тампа (штат Флорида). Вона закінчила Школу дипломатичної служби Джорджтаунського університету — один із найпрестижніших американських навчальних закладів, який готує фахівців із міжнародних відносин. Дипломатка вільно володіє китайською та турецькою мовами, що стало важливою перевагою під час її роботи в Азії та на Близькому Сході.

    Призначення Аудкірк відбулося після завершення дипломатичної місії Джулі Девіс, яка очолювала Посольство США в Києві як тимчасова повірена з травня 2025 року. Наприкінці червня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував Девіс за її внесок у розвиток українсько-американського політичного діалогу та співпрацю в один із найскладніших періодів повномасштабної війни.

    Джулі Девіс змінила на посаді Бріджит Брінк, яка залишила дипломатичну службу. Після цього вона фактично виконувала обов’язки керівника американської дипломатичної місії в Україні, координуючи політичну взаємодію між Києвом і Вашингтоном.

    Призначення нової тимчасової повіреної відбувається на тлі активної співпраці України та США у сфері оборони, санкційної політики та безпекових гарантій. Саме посольство США відіграє ключову роль у координації американської допомоги, взаємодії з українською владою та реалізації двосторонніх програм підтримки.

    Водночас статус тимчасової повіреної означає, що Аудкірк очолюватиме дипломатичну місію до моменту призначення повноцінного посла США в Україні. На відміну від посла, кандидатуру якого висуває президент США і затверджує Сенат, тимчасового повіреного призначає Державний департамент для забезпечення безперервної роботи посольства.

    Великий досвід Сандри Аудкірк у питаннях міжнародної безпеки, роботи з військовими структурами США, дипломатії в регіонах із підвищеним рівнем геополітичної напруги та управління великими дипломатичними представництвами свідчить, що Вашингтон робить ставку на досвідченого кар’єрного дипломата в період, коли українсько-американські відносини залишаються одним із ключових елементів міжнародної безпекової політики. Призначення також демонструє прагнення США зберігати повноцінне дипломатичне представництво в Києві та забезпечити безперервність співпраці між двома державами.

  • “Разом точно досягнемо миру”: Зеленський привітав США з 250-річчям незалежності

    “Разом точно досягнемо миру”: Зеленський привітав США з 250-річчям незалежності

    Президент України Володимир Зеленський привітав Сполучені Штати Америки з 250-ю річницею проголошення незалежності, наголосивши на історичній ролі США у боротьбі за свободу, демократію та права людини. У своєму зверненні глава держави подякував американському народу за багаторічну підтримку України, окремо відзначив військову допомогу Вашингтона та висловив переконання, що саме спільні дії союзників здатні наблизити завершення війни й забезпечити справедливий мир.

    Про це президент повідомив у своєму офіційному зверненні, оприлюдненому з нагоди національного свята США.

    У своєму привітанні Зеленський підкреслив, що чверть тисячоліття історії Сполучених Штатів стала прикладом для багатьох народів світу. За його словами, саме американська боротьба за незалежність, принципи свободи та демократії стали основою для розвитку сучасного демократичного світу й надихнули мільйони людей у різних країнах відстоювати право самостійно визначати власне майбутнє.

    Президент зазначив, що протягом своєї історії Сполучені Штати неодноразово відігравали ключову роль у захисті свободи та міжнародної безпеки. Особливо це проявилося у ХХ столітті, коли Америка зробила вагомий внесок у перемогу над тоталітарними режимами та допомогла сформувати сучасну систему міжнародної безпеки.

    Водночас, за словами Зеленського, значення США не стало меншим і в XXI столітті. Навпаки, сьогодні роль Вашингтона залишається визначальною для багатьох країн, які змушені захищати свою незалежність і демократичний вибір.

    Президент наголосив, що українці особливо добре розуміють цінність американської підтримки, адже вже понад три роки ведуть повномасштабну війну проти російської агресії. За його словами, боротьба України сьогодні багато в чому нагадує боротьбу американського народу за власну державність понад два століття тому.

    “Зараз, у XXI столітті, вплив і значення Америки точно не менші. І особливо ми це бачимо в Україні, яка бореться за свою незалежність, свободу і право на щастя для наших людей фактично з тими ж надіями, з тим же сенсом, з тією ж енергією, з якими американці вибороли і захистили свою незалежність”, – наголосив глава держави.

    Окрему частину звернення Зеленський присвятив військовій допомозі, яку Сполучені Штати надали Україні після початку російської агресії. Він підкреслив, що американська підтримка стала одним із найважливіших факторів зміцнення обороноздатності України та захисту мирного населення від російських атак.

    Президент нагадав, що саме адміністрація Дональда Трампа першою погодила передачу Україні протитанкових ракетних комплексів Javelin. Це рішення, за словами Зеленського, мало не лише військове, а й символічне значення, адже продемонструвало готовність США підтримати Україну у боротьбі з російською агресією.

    Він також відзначив ефективність американських систем протиповітряної оборони Patriot, які сьогодні залишаються одним із найважливіших елементів захисту українського неба. Саме ці комплекси, зазначив президент, найкраще перехоплюють російські балістичні ракети та щодня рятують життя українців.

    “Американська зброя – від “Джавелінів”, які президент Трамп вирішив передати Україні, до “Петріотів”, які найбільш надійно бережуть життя наших людей, – усе те, чим Сполучені Штати допомогли нам у захисті нашої країни, доводить силу американського духу, американської рішучості, американських технологій”, – зазначив Зеленський.

    Президент також звернув увагу, що Україна й надалі потребує американських систем ППО для захисту своїх міст від масованих ракетних ударів Росії. За його словами, коли Київ звертається до Вашингтона із проханням про додаткові комплекси Patriot, то розраховує не лише на сучасні технології, а й на ті цінності, які лежать в основі американської державності.

    “Коли ми звертаємось до Америки по “Петріоти”, ми віримо, що цінності поваги до життя і людей, які 250 років тому спрацювали, спрацюють і зараз. Світ потребує такого лідерства, яке гарантує свободі й життю захист”, – наголосив глава держави.

    У завершальній частині свого звернення Зеленський процитував один із найвідоміших уривків Декларації незалежності США, в якому зазначається, що всі люди створені рівними та наділені невід’ємними правами, серед яких життя, свобода і прагнення до щастя.

    Президент підкреслив, що саме ці принципи сьогодні об’єднують український та американський народи. За його словами, прагнення до свободи, незалежності та справедливості є спільною цінністю демократичних держав.

    “Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всі люди створені рівними; що Творець наділив їх певними невід’ємними правами, серед яких є життя, свобода і прагнення до щастя – ось що всіх нас об’єднує, усіх, хто Америку поважає і сьогодні Америці дякує. Хай мрії вільних людей завжди перемагають зло і ненависть від тих, хто хотів би знищити свободу. Америко, дякую! Впевнений: якщо разом, то точно досягнемо миру!”, – підсумував Зеленський.

    Привітання українського президента прозвучало на тлі урочистостей із нагоди 250-річчя незалежності США. Святкування цього року мають особливий символізм, адже ювілей відзначається в умовах складної міжнародної ситуації, коли Сполучені Штати залишаються одним із головних союзників України у протидії російській агресії.

    Напередодні президент США Дональд Трамп також виступив із промовою до американців, у якій заявив про необхідність захищати традиційні американські цінності та попередив про, за його словами, відродження “комуністичної загрози”, що може становити небезпеку для майбутнього країни.

    Водночас частину святкових заходів у Вашингтоні довелося скасувати через аномальну спеку. Національна метеорологічна служба США попередила про небезпечні погодні умови, оскільки температура повітря у столиці могла сягати понад 43–46 градусів за Цельсієм. Через це організатори ухвалили рішення скасувати традиційний парад до Дня незалежності, наголосивши, що головним пріоритетом залишається безпека учасників святкувань і глядачів.

  • “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    “Америка поважає переможців”: посолка Стефанішина розкрила, що змінюється у відносинах Києва і Вашингтона

    Напередодні 250-річчя незалежності Сполучених Штатів посол України у США Ольга Стефанішина дала велике інтерв’ю, у якому окреслила новий етап українсько-американських відносин, перспективи військової співпраці, санкційного тиску на Росію та підтримки України з боку Конгресу. За її словами, попри зміни політичної кон’юнктури у Вашингтоні, двопартійна підтримка України зберігається, а для більшості американців допомога Києву є насамперед питанням моральних принципів, а не політичних симпатій.

    Стефанішина наголосила, що сьогодні Україна підтримує системний діалог практично з усіма ключовими інституціями США — Білим домом, Державним департаментом, Міністерством фінансів, Міністерством енергетики, офісом Торгового представника США та Конгресом. За її словами, попри різні політичні дискусії, серед американських законодавців фактично немає тих, хто принципово виступав би проти підтримки України.

    «Для багатьох це питання морального вибору», — зазначила дипломат, підкресливши, що навіть за наявності окремих скептиків українська дипломатія підтримує з ними постійний діалог.

    За словами посолки, останні місяці свідчать про поступову стабілізацію американської позиції щодо війни Росії проти України. Вона вважає, що після численних переговорів США з Москвою у Вашингтоні сформувалося чітке розуміння меж можливих компромісів, які не суперечать українським інтересам.

    Стефанішина зазначила, що зараз головне питання полягає вже не в тому, чи буде досягнуто домовленостей про завершення війни, а яким саме шляхом вони можуть бути реалізовані та яку роль у цьому процесі відіграватимуть Білий дім, Держдепартамент і Конгрес.

    Окрему увагу дипломат приділила оборонному співробітництву між Україною та США. За її словами, сучасна війна зробила український оборонно-промисловий комплекс одним із найдинамічніших у світі. Американські урядові структури та оборонні компанії дедалі більше цікавляться українськими розробками, насамперед у сфері безпілотних технологій.

    Посолка нагадала, що навесні у США відбулося перше інвестиційне роуд-шоу українських оборонних стартапів, організоване спільно з платформою Brave1. Понад 400 американських інвесторів ознайомилися з українськими технологіями, а компанії з України вже почали інтегруватися в американський оборонний ринок. Зокрема, українські виробники безпілотників відібрані до програми Пентагону Drone Dominance, яка передбачає закупівлю сотень тисяч дронів для американської армії.

    Стефанішина також підтвердила, що Україна працює над питанням отримання ліцензії на виробництво ракет для систем Patriot. Хоча остаточного рішення ще не ухвалено, дипломат зазначила, що така можливість реально обговорюється із Державним департаментом США.

    За її словами, реалізація цього проєкту матиме стратегічне значення не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Вона наголосила, що йдеться не про одноразову домовленість, а про формування довгострокового партнерства між двома державами.

    Важливе місце в інтерв’ю посіла тема підтримки України в американському Конгресі. Посолка нагадала, що Палата представників уже підтримала законопроєкт Ukraine Support Act, який став першим за тривалий час великим документом на підтримку України, ухваленим на двопартійній основі. Водночас у Сенаті триває підготовка нових законодавчих ініціатив, зокрема масштабного санкційного пакета, який просувають сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь.

    Крім цього, комітет Сенату США вже підтримав проєкт оборонного бюджету, який передбачає 750 мільйонів доларів допомоги Україні. Документ також містить положення про продовження Ініціативи сприяння безпеці України до 2029 року, створення спільної американсько-української робочої групи з оборонних інновацій та збереження розвідувальної підтримки України. Остаточне погодження оборонного бюджету ще триває, однак українська дипломатія розраховує на збереження цих положень у фінальній редакції.

    Окремий блок інтерв’ю стосувався санкцій проти Росії. Стефанішина визнала, що Україна очікувала від адміністрації США більш жорстких обмежень, однак позитивно оцінила санкції, які вже були запроваджені проти російського енергетичного сектору. За її словами, зараз головне завдання української дипломатії — домогтися ухвалення окремого закону Конгресом, який зробить санкції проти Росії довгостроковими та значно складнішими для скасування майбутніми адміністраціями.

    Посолка також розповіла про роль української діаспори у США. За її словами, сьогодні по всій країні працює понад 90 українських громадських організацій, які допомагають просувати українські інтереси та формувати підтримку на рівні окремих штатів. Саме тому Київ дедалі активніше розвиває співпрацю не лише з федеральною владою, а й із губернаторами та місцевими адміністраціями.

    За словами Стефанішиної, Україна вже має 11 регіональних партнерств із американськими штатами та близько 80 міст-побратимів, однак потенціал цієї співпраці значно більший. Вона переконана, що саме підтримка на рівні штатів забезпечить стабільність американської політики щодо України незалежно від результатів майбутніх виборів.

    Підсумовуючи, дипломат наголосила, що для більшості американців війна Росії проти України — це не питання партійної боротьби, а питання добра і зла. Саме тому, за її словами, підтримка України залишається високою, а головним завданням української дипломатії є перетворення цієї суспільної підтримки на конкретні політичні рішення, військову допомогу та нові санкції проти Росії.

  • Україні потрібно підготуватися до роботи з новим президентом США – Валерій Чалий

    Україні потрібно підготуватися до роботи з новим президентом США – Валерій Чалий

    Україна повинна готуватися до співпраці з новим американським президентом, незалежно від того, хто його обере населення США під час президентських виборів. Про це в інтерв’ю “РБК-Україна” заявив Валерій Чалий, експосол України у США та голова правління Українського кризового медіацентру.

    На думку Чалого, Україні не варто сподіватися на легшу співпрацю з президентом Камалою Гарріс у порівнянні з Дональдом Трампом. Він зазначив, що великою помилкою буде вважати, що люди, які оточують Трампа, залишаться на своїх посадах у Білому Домі. “Це не так. Там буде перехідна команда, яка формуватиме нові баланси та враховуватиме обставини, зокрема Конгрес”, – пояснив експосол.

    Чалий також вказав на те, що команда Гарріс складається з людей, які раніше працювали з Бараком Обамою. “Ті, хто був у її команді раніше, були дуже складними для співпраці. Я працював з ними, і вони не бажали допомагати Україні летальними озброєннями. Це була непробивна стіна”, – зазначив він. Проте, експосол зазначив, що в Гарріс відбулися зміни: “З 47 людей у її стафі 44 вже не працюють з нею”.

    У контексті виборів, нове опитування Американського університету показало, що Дональд Трамп поступається Камалі Гарріс серед жінок-виборців, які більше схиляються до підтримки її програми, зокрема в питанні економіки. Водночас дружина Трампа, Меланія, виявилася не згодною з чоловіком у поглядах на аборти, підкресливши підтримку права жінки контролювати своє тіло.

    Таким чином, Україні потрібно ретельно підготуватися до можливих змін у зовнішньополітичному курсі США, щоб ефективно працювати з новими адміністраціями незалежно від їх політичних поглядів.