Uanews.life

Позначка: “Укренерго”

  • Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    Тендери, фіктивні фірми і 380 млн збитків: що відбувалося в «Укренерго» за роки керівництва Кудрицького

    «Укренерго» — стратегічне держпідприємство, від якого залежить стабільність енергосистеми країни, за останні роки опинилося у центрі низки кримінальних розслідувань, публічних скандалів та фінансових претензій. Схеми з фіктивними переможцями тендерів, завищені підряди, збитки на 380 млн гривень, контракти з пов’язаними структурами та питання конфлікту інтересів — лише частина претензій, які супроводжують історію управління компанією.

    Поворотним став період, коли офіс управління проєктами очолив Володимир Кудрицький. Він мав розбудувати стратегію та інвестиційну політику підприємства. У той час компанію очолював Всеволод Ковальчук — тимчасовий керівник після 2014 року, який згодом фігурував у кримінальних провадженнях щодо можливого зловживання службовим становищем під час державних закупівель.

    У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

    З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

    Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

    Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

    Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

    Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

    Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

    Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

    У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

    Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

    Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.

  • Керівництво «Укренерго» виплачувало премії при мільярдних збитках — аудит

    Керівництво «Укренерго» виплачувало премії при мільярдних збитках — аудит

    Державна аудиторська служба України завершила перевірку діяльності ПрАТ «НЕК «Укренерго» за період, коли компанією керував Володимир Кудрицький, і виявила численні фінансові зловживання. За результатами ревізії встановлено факти безпідставних премій, завищених кошторисів, сумнівних контрактів і порушень у звітності. Матеріали передано до правоохоронних органів.

    Аудитори дійшли висновку, що керівництво не забезпечило належного контролю за використанням державних коштів, що спричинило суттєві збитки та створило ризики втрати майна.

    Премії попри збитки

    Одним із головних порушень стало нарахування премій керівництву та співробітникам компанії у період, коли «Укренерго» зазнавало значних збитків. У 2020 році збитки підприємства становили 27,5 млрд грн, проте керівництво ухвалило рішення виплатити річні премії на 203,5 млн грн. У 2021 році ця сума зросла до 390,1 млн грн, хоча компанія знову мала мінус у звітності.

    Держаудитслужба зазначила, що такі виплати суперечили колективному договору, який дозволяє преміювання лише за виконання ключових показників ефективності.

    Завищені кошториси та витрати

    Аудит також виявив завищення вартості робіт під час будівництва лінії електропередач Західноукраїнська – Богородчани. Компанія-підрядник ТОВ «Центрбуд» штучно збільшила обсяги використаного кабелю на понад 20 км, що призвело до переплати у 1,28 млн грн. Крім того, завищення витрат виявили під час облицювання фасадів — перевитрата плитки на 26,65 м² коштувала державі ще 536 тис. грн.

    Сумнівні договори

    Окрему увагу аудитори приділили восьми договорам, укладеним без достатнього обґрунтування за переговорною процедурою. Їх загальна вартість — понад 15 млн грн. Йшлося про створення резервної системи диспетчерських команд, яка так і не була запущена.

    У звіті зазначено, що відповідальність за ці порушення лежить на тодішньому голові правління Володимирі Кудрицькому, який не забезпечив контроль за дотриманням фінансової дисципліни.

    Інші порушення

    Аудитори також зафіксували:
    – безконтрольну дебіторську заборгованість ДП «Енергоринок» на 1,67 млрд грн;
    – завищення показників амортизації та знецінення активів;
    – виплати компанії «Укренерго Цифрові рішення» на суму 34 млн грн, частина яких, за даними Пенсійного фонду, була здійснена людям без офіційного працевлаштування.

    У підсумку аудитори констатували, що «керівництвом не забезпечено належного контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства», що призвело до викривлення звітності та ризику втрати державних активів.

    Матеріали перевірки передані до правоохоронних органів для надання правової оцінки діям посадових осіб.

  • Мустафа Найєм може виступити свідком у справі екс-керівника “Укренерго” Кудрицького

    Мустафа Найєм може виступити свідком у справі екс-керівника “Укренерго” Кудрицького

    За інформацією наших джерел, в Офісі продовжується “пошук винних” за провал програм будівництва укриттів об’єктів енергетики, а затримання екс-керівника “Укренерго” Володимира Кудрицького тільки початок.

    Зокрема, за інформацією джерела, існує велика ймовірність, що екс-голову Державного агентства з питань відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найема викличуть як свідка у справі Володимира Кудрицького.

    Нагадаємо, раніше екс-нардеп Андрій Павловський заявив, що Олександр Кубраков та Мустафа Найем, “мають звітувати куди і як використали десятки мільярдів гривень виділених на будівництво укриттів для української енергосистеми”, фактично звинувативши чиновників у розкраданні.

  • ВАКС розгляне справу Скоробагача про розтрату 58 млн грн

    ВАКС розгляне справу Скоробагача про розтрату 58 млн грн

    Колишнього заступника голови Харківської облради Володимира Скоробагача судитимуть у Вищому антикорупційному суді за підозрою в організації схеми з розкрадання коштів через фіктивні компанії. За даними слідства, у 2022 році він разом зі спільниками незаконно залучив електроенергію з Об’єднаної енергосистеми України та завдав збитків державній компанії «Укренерго» на понад 58 мільйонів гривень.

    Слідчі вважають, що Скоробагач створив групу осіб, до якої увійшли керівник приватного підприємства та його засновник. Через три фіктивні фірми вони отримали електроенергію з ОЕС та передали її підконтрольному товариству для подальшого продажу кінцевим споживачам. Гроші від реалізації замість повернення до державної системи були переведені на рахунки фінансових структур під виглядом повернення позик, що дозволило уникнути розрахунків з «Укренерго».

    Попри кримінальне провадження, навколо сім’ї ексчиновника не вщухає суспільний резонанс. У вересні дружину Скоробагача помітили в Монако за кермом BMW i8, вартість якого оцінюється щонайменше у 70 тисяч доларів. Цей контраст між підозрами у масштабній розтраті та розкішним стилем життя родини викликав нову хвилю обурення в суспільстві.

    ВАКС призначив підготовче засідання у справі Скоробагача, а також обвинувачених – колишнього та чинного директорів ТОВ «Паверсток» Дениса Хохлачова і Ірини Хасьянової – на 23 жовтня 2025 року. Якщо провину доведуть, їм загрожує ув’язнення за статтями про розтрату державного майна та зловживання службовим становищем.

    Ця справа може стати одним із показових процесів у сфері енергетики, де корупційні схеми часто маскуються під господарські операції, а реальні збитки вимірюються десятками мільйонів гривень.

  • Державні гроші в «Укренерго» витрачають непрозоро на захисні споруди

    Державні гроші в «Укренерго» витрачають непрозоро на захисні споруди

    Наглядова рада «Укренерго» звільнила голову правління Віталія Зайченка. Офіційною причиною стали процедурні порушення під час його попередніх призначень та втрата довіри через «певні події останніх тижнів». Це рішення стало сигналом того, що у державному енергетичному секторі накопичилися системні проблеми, а посадовці не завжди дотримуються законодавства.

    Проте справжня проблема глибша. У 2023 році Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури уклало низку контрактів на будівництво захисних споруд для трансформаторних підстанцій «Укренерго» поза Prozorro, без техніко-економічного обґрунтування та кошторисів. До робіт залучили одне й те саме коло підрядників: «ОНУР», «Автомагістраль-Південь», «РДС», «Славдорстрой» та кілька інших компаній.

    Фінансові показники вражають. За договорами один об’єкт коштував від 200 до понад 500 млн грн, тоді як аналогічні споруди «Укренерго» будували за 69–89 млн грн. Загалом 46 об’єктів за цією схемою обійшлися державі у 19,3 млрд грн. Для порівняння, 80 аналогічних об’єктів, збудованих без маніпуляцій, коштували лише 7,2 млрд грн.

    Найгірше, що підрядники пов’язані між собою та з чиновниками агентства, мають спільних бенефіціарів і завжди виграють закриті тендери. Реальні розслідування наразі не проводяться, а схему продовжують прикривати високопосадовці.

    Ситуація свідчить про системну проблему в енергетичній сфері України, де замість прозорих процедур державні кошти витрачаються непрозоро, а відповідальні посадовці залишаються безкарними. Потребується термінова перевірка всіх контрактів та притягнення винних до відповідальності.

  • Опалювальний сезон під питанням: якими будуть строки подачі тепла після обстрілів

    Опалювальний сезон під питанням: якими будуть строки подачі тепла після обстрілів

    Ракетний удар по Києву 10 жовтня пошкодив об’єкти критичної інфраструктури: частина Лівого берега столиці довго залишалася без електропостачання, а в «Укренерго» називають найважчими наслідки на Київщині, Сумщині, Харківщині та в інших регіонах, повідомляє «Телеграф», який поговорив із експертами про подальші ризики та підготовку до зими.

    Експерти застерігають, що повторні масовані удари по енергетиці можуть трансформувати нинішні аварійні відключення у стабільні графіки відключень. Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко назвав атаку «потужною» і звернув увагу на те, що вуличні трансформатори лишаються незахищеними; за його словами, частина укриттів і захисних споруд мала бути збудована раніше, але цього не сталося. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко каже, що якщо нальоти повторяться, «аварійні відключення перейдуть у постійні графіки».

    Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

    У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

    Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

    У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

    Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.

  • НАБУ і САП скерували до суду справу проти екдепутата Харківської облради за розкрадання електроенергії Укренерго

    НАБУ і САП скерували до суду справу проти екдепутата Харківської облради за розкрадання електроенергії Укренерго

    НАБУ та САП скерували до суду кримінальне провадження щодо організованої групи, учасники якої, за даними слідства, у квітні 2022 року заволоділи електроенергією з Об’єднаної енергетичної системи України та завдали ПрАТ «НЕК «Укренерго» збитків на 58,44 млн грн.

    Слідство встановило, що організатором групи став депутат Харківської обласної ради, який раніше обіймав посаду першого заступника голови облради (2015–2020). Він нібито залучив до схеми двох спільників — керівника та засновника приватного товариства. За версією слідчих, учасники заздалегідь придбали три компанії з ліцензіями на постачання електроенергії, після чого ці фірми отримали електроенергію з об’єднаної системи і передали її підконтрольному товариству для реалізації кінцевим споживачам, залишивши фінансову відповідальність на «прокладках».

    Кошти від продажу електроенергії до ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і не надійшли: правоохоронці встановили, що гроші переводилися на рахунки фінансових компаній під виглядом повернення позик, відтак — на інші підконтрольні фірми і, зрештою, на рахунок компанії-нерезидента, зареєстрованої в Болгарії. За посередництво фінансові компанії, ідеться у матеріалах справи, отримували 0,5% від суми переказу.

    Унаслідок реалізації схеми державному енергопідприємству спричинено матеріальні збитки, а досудове розслідування документує механізм конвертації та виведення коштів за кордон. НАБУ і САП уже направили обвинувальні акти до суду щодо організатора та його спільників.

    У повідомленні правоохоронців також ідеться про роль виконавців та пособників у реалізації схеми: одному з фігурантів відведено роль безпосереднього виконавця, іншому — сприяння і забезпечення легалізації надходжень. Розслідування встановлює конкретні фінансові ланцюги і зв’язки між українськими компаніями та нерезидентом.

    Справу про виведення коштів і незаконне відчуження електроенергії розслідували в умовах воєнного стану; деталі матеріалів були скеровані в суд для ухвалення рішення по суті. Додаткові слідчі дії тривають для встановлення повного кола осіб, причетних до схеми, та повернення незаконно отриманих коштів.

  • Ексзаступника голови Харківської облради Скоробагача затримали у Франції

    Ексзаступника голови Харківської облради Скоробагача затримали у Франції

    Колишнього заступника голови Харківської обласної ради Володимира Скоробагача затримали у Франції за запитом Національного антикорупційного бюро України. Йому інкримінують участь у схемі масштабного розкрадання коштів компанії «Укренерго» під час повномасштабної війни.

    За даними слідства, Скоробагач разом зі спільниками вивів майже 60 мільйонів гривень через фіктивну сплату боргових зобов’язань компанії, зареєстрованої на Балканах. Схема була реалізована в умовах воєнного стану, що значно підвищує суспільну небезпечність дій.

    У грудні 2022 року депутати Харківської облради позбавили Скоробагача мандата. На початку 2023 року він виїхав на Лазурний берег, посилаючись на діяльність свого благодійного фонду, однак до України більше не повернувся. У січні 2025 року його оголосили в розшук.

    Нині триває процедура екстрадиції. Якщо Франція задовольнить запит українських правоохоронців, Скоробагача передадуть Києву та візьмуть під варту.

    У разі доведення вини колишньому посадовцю загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

  • В Україні можливий дефіцит електроенергії чрез ремонт енергоблоків

    В Україні можливий дефіцит електроенергії чрез ремонт енергоблоків

    Цього літа в Україні у вечірній час можливі перебої з електроенергією. Про це заявив народний депутат Сергій Нагорняк в ефірі телеканалу «Київ 24», повідомляє «Главком».

    Причиною потенційного дефіциту може стати ремонтна кампанія на атомних енергоблоках.

    «Частина атомних енергоблоків виходить в охолодження. Вони будуть проводити ремонт. Генерації буде менше», – пояснив Нагорняк.

    У денний час ситуацію певною мірою врівноважує генерація від сонячних електростанцій, однак саме вечірні години залишаються найвразливішими.

    «Тому є значна ймовірність, що у спекотні дні, у вечірні години ми матимемо незначний дефіцит. І єдиний варіант, як його уникнути – збільшити імпорт», – додав депутат.

    У відповідь на публікації в медіа про можливі відключення електроенергії, компанія «Укренерго» спростувала чутки про повернення графіків обмежень:

    «Останніми днями деякі ЗМІ і телеграм-канали почали публікувати новини з клікбейтними заголовками про ймовірне повернення відключень. Зазначимо, що поширювана інформація є недостовірною», – зазначили в компанії.

    Разом із тим, у «Укренерго» закликали знижувати споживання, щоб мінімізувати ризики у пікові години.

    Ще однією проблемою, яка впливає на стабільність системи, є недосконалі механізми ціноутворення на ринку електроенергії.

    Фахівці попереджають: діючі цінові обмеження перешкоджають ефективному імпорту з країн ЄС. Це створює додаткові ризики для енергобезпеки, особливо влітку, коли попит зростає через кондиціонери та зниження обсягів виробництва на ТЕС і АЕС.

  • Українцям не варто хвилюватися: Шмигаль спростував чутки про підвищення тарифів

    Українцям не варто хвилюватися: Шмигаль спростував чутки про підвищення тарифів

    Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль запевнив громадян, що найближчим часом підвищення тарифів на електроенергію не відбудеться. Про це він співпрацює під час прес-конференції, наголосивши, що уряд контролює порушення енергетичного ринку та працює над стабільною ціною для споживачів.

    У нас нема дискусії щодо тарифів в уряді сьогодні. Тобто ми не розглядали можливості підняття тарифів найближчим часом

    – пояснив Шмигаль.

    24 лютого “Укренерго” повідомляли, що рівень споживання електроенергії в Україні знизився на 2,3% порівняно з попереднім робочим днем. За інформацією, українська енергосистема продовжує відновлюватись після російських масованих ракетно-дронових атак.