Uanews.life

Позначка: Укрзалізниця

  • У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві готують запуск поромів через Дніпро

    У Києві розглядають можливість відновлення поромного сполучення між лівим і правим берегами Дніпра через пошкодження мостової інфраструктури внаслідок російських атак. У столиці вже провели інвентаризацію річкового транспорту та визначили близько 20 суден, які потенційно можуть залучити до пасажирських перевезень.

    Про це 30 жовтня заявив міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник під час години запитань до уряду у Верховній Раді.

    За словами міністра, використання річкового транспорту може стати одним із додаткових способів забезпечення транспортного сполучення між берегами Києва. Однак запуск поромів потребує погодження з військовими через особливості безпекової ситуації на Дніпрі.

    Наразі акваторію річки використовують військові підрозділи, зокрема для виявлення та знищення російських повітряних цілей. Тому перед початком цивільних перевезень необхідно перевірити технічний стан суден та визначити можливість їхньої безпечної експлуатації.

    Калашник повідомив, що робота над відновленням поромних переправ уже триває. Водночас конкретних термінів запуску та маршрутів поки не називають.

    Паралельно влада шукає інші способи покращити транспортне сполучення столиці. Зокрема, «Укрзалізниця» запровадила 16 додаткових маршрутів для перевезення пасажирів між берегами Дніпра. Також збільшено кількість автобусних маршрутів і транспорту на них.

    Окрім цього, в Україні планують облаштувати 21 альтернативну мостову переправу через річки. Як повідомило Міністерство розвитку громад та територій, будівельні роботи у Києві вже розпочалися. Перші переправи мають запрацювати на початку 2027 року.

    Необхідність альтернативних шляхів сполучення виникла через систематичні удари російської армії по мостах та транспортній інфраструктурі України.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про обговорення будівництва резервних переправ у Києві. За попередніми оцінками, одна дамбо-понтонна конструкція зможе пропускати до 10 тисяч автомобілів на добу, однак реалізація проєкту потребує значного фінансування.

    Також видання писало про ракетний удар по Південному мосту 27 жовтня, який призвів до пошкоджень дорожньої інфраструктури та порушення транспортного сполучення між берегами.

    Зокрема, під час масованої атаки в ніч проти 27 жовтня російські ракети пошкодили Південний міст у Києві. Через руйнування рух переправою довелося повністю перекрити. Станом на 30 жовтня автомобільне сполучення частково відновили, однак рух потягів метро через міст залишався зупиненим.

    Таким чином, поромне сполучення розглядають як додаткову транспортну альтернативу, яка могла б зменшити навантаження на наявні мости та забезпечити пересування мешканців столиці в умовах воєнного стану.

     

  • Другий день під ударами: Росія знову атакувала вокзал Дніпра, є поранена

    Другий день під ударами: Росія знову атакувала вокзал Дніпра, є поранена

    Російські війська продовжують атакувати залізничну інфраструктуру Дніпра. Увечері 30 жовтня окупанти завдали кількох ударів по території вокзалу, який напередодні став місцем трагедії з 15 загиблими. Цього разу пасажирів і залізничників завчасно евакуювали до укриттів. Водночас унаслідок атаки в місті виникла пожежа та постраждала жінка.

    Про повторний обстріл повідомила «Укрзалізниця». Інформацію про наслідки російської атаки підтвердив начальник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

    За даними залізничної компанії, після оголошення повітряної небезпеки людей оперативно спрямували до укриттів. Завдяки завчасній евакуації, за попередньою інформацією, серед пасажирів і працівників вокзалу постраждалих немає.

    На підземних рівнях залізничного вокзалу облаштували спеціальні зони для тривалого перебування людей. Пасажирів закликають залишатися там до офіційного відбою повітряної тривоги.

    Попри складну ситуацію, залізничники продовжують координувати рух поїздів та організовувати відправлення пасажирів після стабілізації безпекової ситуації.

    В «Укрзалізниці» наголосили, що безпека людей залишається головним пріоритетом. Саме тому рух окремих поїздів можуть затримувати, якщо існує загроза повторних ударів.

    Для пасажирів, які вирішили відкласти поїздку, компанія передбачила можливість повернення квитків зі 100% компенсацією їхньої вартості.

    Близько 18:00 голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив, що внаслідок нової російської атаки виникла пожежа.

    Також відомо про поранену жінку. Постраждалу доправляють до лікарні для надання необхідної медичної допомоги.

    Наразі не уточнюється, де саме перебувала жінка в момент удару та які травми вона отримала.

    Інформація про пошкодження об’єктів інфраструктури та остаточні наслідки обстрілу встановлюється.

    Нова атака відбулася після надзвичайно трагічних подій 29 жовтня, коли російський реактивний безпілотник влучив у платформу залізничного вокзалу Дніпра.

    На момент удару поблизу перебував пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Унаслідок вибуху загинули пасажири та працівники залізниці, ще низка людей дістала тяжкі поранення.

    Спочатку повідомлялося про 13 загиблих, однак згодом кількість жертв зросла до 14.

    Уранці 30 жовтня стало відомо про смерть 40-річного чоловіка, який перебував у лікарні після російського удару. Медики боролися за його життя, проте отримані травми виявилися несумісними з життям.

    Таким чином, кількість загиблих унаслідок атаки 29 жовтня зросла до 15 людей.

    Станом на ранок п’ятниці в лікарнях Дніпра залишалися 11 постраждалих. Шестеро з них перебували у тяжкому стані, зокрема 11-річний хлопчик.

    Після трагедії в Дніпрі оголосили День жалоби.

    Водночас удари по залізничному вокзалу відбуваються на тлі масштабних проблем з електропостачанням у регіоні.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», після російських атак понад 190 тисяч споживачів Дніпропетровщини залишалися без електроенергії, а в області запровадили аварійні відключення.

    Через пошкодження енергетичної інфраструктури у Дніпрі виникали перебої з роботою громадського транспорту, зокрема метро, трамваїв і тролейбусів.

    Енергетики працюють над відновленням електропостачання, проте ситуацію ускладнюють повторні російські обстріли та значні пошкодження обладнання.

    Після удару по вокзалу 29 жовтня «Укрзалізниця» також повідомила про необхідність перегляду протоколів безпеки та порядку евакуації пасажирів під час повітряних атак.

    У компанії пояснювали, що перед попереднім ударом на вокзалі оголосили тривогу та попередили про підвищений рівень небезпеки. Однак частина пасажирів залишалася поблизу поїзда.

    Залізничники заявили, що детально аналізуватимуть обставини трагедії, щоб удосконалити механізми захисту людей.

    Під час нової атаки 30 жовтня евакуацію провели завчасно, що, за попередніми даними компанії, дозволило уникнути поранень серед пасажирів і працівників вокзалу.

    Водночас повторні удари демонструють, що загроза для транспортної інфраструктури Дніпра залишається високою.

    Пасажирів закликають стежити за повідомленнями «Укрзалізниці», враховувати можливі затримки поїздів і не залишати укриття під час повітряної тривоги.

    Станом на 18:00 30 жовтня відомо про повторну атаку на вокзал Дніпра, пожежу та одну поранену жінку. За попередньою інформацією «Укрзалізниці», пасажири та залізничники не постраждали завдяки своєчасній евакуації.

    Остаточні масштаби пошкоджень та наслідки російських ударів уточнюються.

  • «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    «Брехня вбиває»: Філатов розкритикував Укрзалізницю після загибелі 13 людей на вокзалі Дніпра

    Після російського удару по залізничному вокзалу Дніпра, внаслідок якого загинули 13 людей, між міською владою та Укрзалізницею виникла публічна суперечка щодо обставин евакуації пасажирів. Міський голова Борис Філатов розкритикував заяву перевізника про те, що частина людей залишалася на платформі попри оголошену небезпеку. За його словами, пасажири фізично не мали достатньо можливостей, щоб швидко дістатися до безпечного місця.

    Про це Філатов написав у своєму Telegram-каналі 29 жовтня.

    Суперечка виникла після повідомлення Укрзалізниці про обставини ранкової атаки. У компанії зазначили, що на вокзалі та в пасажирському поїзді оголосили евакуацію через загрозу російського удару, однак частина людей на момент влучання залишалася поблизу вагонів.

    На думку міського голови, таке пояснення могло створити враження, ніби відповідальність за значну кількість загиблих і поранених частково лежить на самих пасажирах, які не встигли залишити платформу.

    Філатов наголосив, що реальні умови на місці трагедії були значно складнішими.

    За його словами, російський безпілотник влучив між десятою та одинадцятою залізничними коліями, фактично в районі п’ятої платформи.

    Звідти пасажирам необхідно було дістатися до підземного переходу, щоб залишити небезпечну територію. Однак, як стверджує мер, зробити це швидко було практично неможливо через розташування платформи та обмежені можливості оперативного виходу.

    Таким чином, люди, які перебували біля поїздів у момент атаки, могли просто не встигнути дістатися до укриття, навіть якщо почули попередження про загрозу.

    Філатов різко відреагував на спроби пояснити масштаб трагедії поведінкою пасажирів. У своєму дописі він наголосив на необхідності чесної комунікації з громадянами, особливо під час війни, коли від достовірності повідомлень може залежати довіра людей до органів влади.

    «Брехня вбиває», — написав міський голова, коментуючи ситуацію.

    Він зазначив, що не розуміє, чому представники державних структур намагаються виправдовуватися або подавати обставини трагічних подій у спосіб, який може викликати додаткові запитання в суспільства.

    Водночас Філатов окремо підкреслив, що безпосередню відповідальність за загибель людей несе Росія, яка здійснила удар по цивільній залізничній інфраструктурі.

    За його позицією, необхідність аналізувати роботу служб і організацію евакуації не повинна відвертати увагу від головної причини трагедії — російської атаки на пасажирів.

    Нагадаємо, 29 жовтня російські війська атакували залізничний вокзал Дніпра реактивним безпілотником. Удар припав на платформу, де перебували приміська електричка та пасажирський поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про удар по вокзалу Дніпра, загибель 13 людей та поранення пасажирів. Серед постраждалих опинився 11-річний хлопчик, а троє поранених перебували у важкому стані.

    Після атаки на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці. Вони надавали допомогу постраждалим, ліквідовували наслідки удару та документували обставини російського обстрілу.

    Заява Філатова порушила окреме питання щодо безпеки залізничних вокзалів під час повітряних атак. Йдеться не лише про своєчасність оголошення евакуації, а й про фактичну можливість пасажирів швидко залишити віддалені платформи, особливо якщо серед них є діти, люди старшого віку чи пасажири з обмеженою мобільністю.

    Водночас оприлюднені слова міського голови є його оцінкою обставин події. Для остаточного встановлення того, скільки часу мали люди на евакуацію, чи були доступні безпечні маршрути та як саме спрацювала система оповіщення, необхідна окрема перевірка.

    Станом на момент заяви Філатова публічно не було представлено результатів такого розслідування.

    Наразі суперечка між міським головою та Укрзалізницею зосереджена на тому, чи могли пасажири реально виконати рекомендації щодо евакуації до моменту влучання російського безпілотника.

    Водночас відповідальність за сам удар по цивільних, унаслідок якого загинули люди, несе сторона, що здійснила атаку, — російські війська.

  • «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    «Санкції не повинні слабшати»: Зеленський відреагував на загибель 13 людей у Дніпрі

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на російську атаку по залізничному вокзалу в Дніпрі, яка забрала життя щонайменше 13 людей. Глава держави закликав Сполучені Штати, Європейський Союз і країни «Групи семи» посилити санкційний тиск на Москву, наголосивши, що будь-яке послаблення обмежень лише на тлі дипломатичних переговорів не зупиняє російських ударів по цивільному населенню.

    Про це Зеленський заявив 29 жовтня, коментуючи наслідки атаки російського безпілотника на залізничну інфраструктуру Дніпра.

    За словами президента, окупанти спрямували дрон на пасажирську платформу, де в цей момент перебували приміська електричка та регулярний пасажирський поїзд. Вибух стався безпосередньо в місці перебування цивільних людей.

    «Жахливий російський удар по залізничному вокзалу в Дніпрі. Росіяни атакували дроном перон, де стояли звичайна приміська електричка та регулярний пасажирський потяг. На жаль, станом на зараз відомо про 13 загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що Росія продовжує атакувати українські міста та вбивати мирних жителів, попри дипломатичні контакти й послаблення окремих санкційних обмежень щодо російського енергетичного сектору та представників великого бізнесу.

    На думку Зеленського, такі рішення не сприяють деескалації, оскільки Кремль не демонструє готовності припиняти удари по цивільних об’єктах.

    Саме тому Україна наполягає, що відповіддю міжнародних партнерів мають бути нові економічні обмеження проти Росії та структур, які забезпечують роботу її військово-промислового комплексу.

    «Саме тому Україна завжди говорить, що потрібні справедливі й рішучі дії Америки і Європи на російську ескалацію: санкції проти Москви та її воєнної машини не повинні слабшати, поки триває ця російська війна», — підкреслив глава держави.

    Зеленський закликав США, Європейський Союз та держави G7 продемонструвати спільну позицію й посилити тиск на Росію. Йдеться передусім про обмеження, які можуть скоротити фінансові та технологічні можливості Кремля продовжувати війну.

    Заява пролунала після ранкової атаки на вокзал Дніпра. За інформацією Укрзалізниці, російський реактивний безпілотник ударив по одній із платформ, де перебував поїзд №866 Дніпро — Запоріжжя.

    Після вибуху на місці розпочали роботу рятувальники, медики та правоохоронці. За даними обласної влади, загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення.

    Серед постраждалих — 11-річний хлопчик. Трьох поранених госпіталізували у важкому стані.

    Атака на пасажирську залізничну інфраструктуру стала черговим прикладом небезпеки, яку російські безпілотники становлять для цивільного населення.

    На цьому тлі Зеленський знову порушив питання ефективності міжнародного санкційного тиску. Українська сторона наполягає, що обмеження проти Росії мають залишатися чинними та посилюватися доти, доки Москва продовжує військову агресію.

    Водночас конкретних нових санкційних пакетів у своїй заяві президент не анонсував. Йшлося саме про заклик до західних партнерів ухвалити жорсткіші рішення у відповідь на подальшу ескалацію з боку Росії.

  • Російський дрон убив 13 людей на вокзалі, серед поранених — дитина

    Російський дрон убив 13 людей на вокзалі, серед поранених — дитина

    Російські війська 29 жовтня завдали удару реактивним безпілотником по залізничному вокзалу у Дніпрі. Дрон влучив у пасажирську платформу, де перебували люди та поїзд №866 сполученням Дніпро — Запоріжжя. Внаслідок атаки загинули 13 людей, ще десятеро дістали поранення, серед них — 11-річна дитина.

    Про трагедію повідомили міський голова Дніпра Борис Філатов, керівник Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа та Укрзалізниця.

    За інформацією залізничників, російський безпілотник атакував одну з платформ вокзалу, на якій у цей момент перебували пасажири. Попри оголошене попередження про підвищену небезпеку, люди залишалися поблизу поїзда.

    Вибух стався безпосередньо на території пасажирської інфраструктури. Після удару на місце прибули рятувальники, медики та правоохоронці, які розпочали надання допомоги постраждалим і ліквідацію наслідків атаки.

    Спочатку надходила інформація про 13 загиблих та щонайменше п’ятьох поранених. Згодом кількість постраждалих зросла до десяти.

    За словами начальника Дніпропетровської ОВА Олександра Ганжі, серед поранених є 11-річний хлопчик. Троє постраждалих перебували в лікарнях у важкому стані, медики надавали їм необхідну допомогу.

    Міський голова Борис Філатов відреагував на обстріл і наголосив, що Росія продовжує цілеспрямовано вражати цивільні об’єкти, від яких залежить повсякденне життя українців.

    У соціальних мережах почали з’являтися фотографії та відеозаписи з місця трагедії. На оприлюднених кадрах видно наслідки потужного вибуху, пошкодження залізничної інфраструктури та тіла загиблих на платформі.

    Через чутливий характер цих матеріалів частину зображень поширюють із віковими попередженнями.

    Залізничний вокзал Дніпра є важливим транспортним вузлом, через який проходять пасажирські маршрути, зокрема в напрямку Запоріжжя. Удар по платформі становив безпосередню загрозу для людей, які користувалися громадським транспортом.

    За повідомленнями української влади, російські війська дедалі частіше застосовують ударні безпілотники проти залізничної інфраструктури. Подібні атаки створюють небезпеку не лише для працівників залізниці, а й для пасажирів, які перебувають на станціях або у вагонах.

    Нинішній удар став однією з найтрагічніших атак на пасажирську залізничну інфраструктуру за останній час.

    Наразі на місці події продовжують працювати екстрені служби. Правоохоронці документують наслідки російського обстрілу.

    Станом на 12:20 29 жовтня повідомлялося про 13 загиблих та десятьох поранених. Інформація щодо стану постраждалих і загальних наслідків атаки може оновлюватися.

  • Українська мова об’єднає пасажирів просто в дорозі: Укрзалізниця оголосила незвичайну акцію

    Українська мова об’єднає пасажирів просто в дорозі: Укрзалізниця оголосила незвичайну акцію

    В Україні Радіодиктант національної єдності цього року писатимуть не лише в школах, університетах та офісах, а й просто під час подорожі залізницею. 27 жовтня пасажири трьох швидкісних поїздів Інтерсіті зможуть долучитися до загальнонаціональної мовної акції, не перериваючи поїздки.

    Про це 26 жовтня повідомила Укрзалізниця на своїй сторінці у Facebook.

    До написання Радіодиктанту долучаться пасажири поїздів №732 Київ — Дніпро, №722 Київ — Харків та №725 Харків — Київ. Початок запланований на 11:00, одночасно з учасниками в інших містах України та за кордоном.

    У компанії зазначили, що проведення Радіодиктанту безпосередньо у вагонах уже стало доброю традицією. Пасажирам пропонують заздалегідь підготувати ручки та аркуші паперу. Якщо необхідного приладдя не буде під рукою, допомогти обіцяють стюарди.

    Таким чином, звичайна поїздка перетвориться на частину масштабної події, яка щороку об’єднує українців незалежно від їхнього місцеперебування.

    Цьогорічний Радіодиктант стане вже 27-м. Його традиційно проводять у День української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня.

    Автором тексту став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь, який після початку повномасштабного вторгнення приєднався до Сил оборони України. Він відомий своїми поетичними та прозовими творами, присвяченими, зокрема, досвіду війни.

    Текст цьогорічного диктанту має назву «Лист, який не закінчується».

    Особливістю Радіодиктанту-2026 стане те, що вперше в історії проєкту його читатимуть одразу двоє людей. Цю місію довірили вчителю української мови та літератури Артуру Пройдакову і співачці, громадській діячці та волонтерці Даші Астаф’євій.

    Організатори наголошують, що головна мета Радіодиктанту полягає не в перевірці знань чи пошуку помилок. Насамперед це символічна акція, покликана об’єднати українців навколо рідної мови та нагадати про важливість її збереження.

    Долучитися до написання зможуть усі охочі. Трансляцію забезпечить Суспільне Мовлення на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура, в ефірі телеканалу «Суспільне Культура», на YouTube та цифрових платформах.

    Для пасажирів Інтерсіті ця подія стане можливістю відчути себе частиною великої української спільноти навіть у дорозі. У різних вагонах і на різних маршрутах люди одночасно писатимуть один текст, демонструючи, що українська мова здатна об’єднувати незалежно від відстані.

  • Рятунок на колісах перед зимою: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для боротьби з енергетичним терором

    Рятунок на колісах перед зимою: Фінляндія безоплатно передає Україні унікальні локомотиви для боротьби з енергетичним терором

    Україна отримає від Фінляндії десять потужних локомотивів та повний комплект необхідних запчастин на повністю безоплатній основі задля збереження стабільності залізничних перевезень в умовах ворожих атак. Відповідна міждержавна угода була офіційно підписана двадцять другого жовтня під час проведення представницького Українсько-фінського бізнес-форуму. Про це громадськість поінформував міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник, зазначивши важливість міжнародної солідарності для збереження транспортної мережі держави.

    Важливий документ було закріплено в ході пленарного засідання форуму, у якому взяли участь лідери та ключові посадовці обох країн. Зокрема, до переговорного процесу та підписання долучилися президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Сергій Корецкий, очільник уряду Фінляндії Петтери Орпо, а також впливові представники провідних фінських бізнес-структур. Ця допомога є життєво необхідною, оскільки російські окупаційні війська ведуть прицільний вогонь по транспортній інфраструктурі, намагаючись паралізувати логістику країни. За офіційними даними, від початку повномасштабного вторгнення на українській залізниці було пошкоджено або повністю знищено майже 600 локомотивів «Укрзалізниці», з яких понад 300 одиниць становлять тепловози.

    Головною технологічною перевагою фінських машин є їхня унікальна здатність працювати повністю автономно – без потреби у підключенні до живлення від контактної мережі. В умовах перманентних масованих російських ударів по об’єктах енергетики та постійних перебоїв зі світлом така техніка набуває стратегічного значення. Вона дозволяє підтримувати стабільний рух поїздів, евакуювати людей та доставляти вантажі попри блекаути. Передача локомотивів реалізується в межах формування масштабної міжнародної коаліції, покликаної поповнити знекровлений парк українського залізничного транспорту. Цю роботу розпочали на саміті «Карпатська восьмерка», де кілька європейських партнерів висловили готовність передати Україні техніку, що вже перебувала в експлуатації.

    Окрім залізничної допомоги, новий комплексний пакет підтримки від Гельсінкі передбачає розширення двосторонніх виробничих і технологічних проєктів, а також виділення двох мільйонів євро безпосередньо на гуманітарні потреби України. Уряди обох країн наголошують на продовженні тісної координації дій напередодні складного зимового періоду.

  • Електричка спалахнула після удару дрона РФ: на Харківщині рятувальники гасили палаючий вагон під загрозою повторної атаки

    Електричка спалахнула після удару дрона РФ: на Харківщині рятувальники гасили палаючий вагон під загрозою повторної атаки

    Російські війська 22 жовтня завдали удару безпілотником по пасажирському електропоїзду на Харківщині. Внаслідок влучання загорівся головний вагон електрички. Рятувальникам довелося ліквідовувати пожежу в умовах постійної загрози повторних російських обстрілів. За попередньою інформацією, цього разу обійшлося без загиблих і постраждалих.

    Про чергову атаку на залізничний транспорт повідомило Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

    За даними рятувальників, російський безпілотник атакував пасажирський електропоїзд удень 22 жовтня. Влучання спричинило займання головного вагона, після чого на місце прибули пожежно-рятувальні підрозділи.

    Попри небезпеку повторного удару, співробітники ДСНС оперативно розпочали ліквідацію наслідків атаки та загасили пожежу.

    «Виникла пожежа у головному вагоні. Попри загрозу повторних обстрілів, рятувальники ліквідували загоряння», — повідомили в ДСНС.

    За попередніми даними, внаслідок цього удару ніхто не постраждав. Водночас інформацію про точне місце атаки, маршрут електропоїзда, кількість пасажирів та масштаби пошкоджень наразі не деталізували.

    У ДСНС оприлюднили фотографії з місця події, на яких зафіксовано наслідки удару по залізничному транспорту.

    Ця атака стала черговим випадком ураження російськими військами пасажирських поїздів та залізничної інфраструктури України.

    Зокрема, 18 вересня російський безпілотник атакував електропоїзд у Нововодолазькій громаді Харківської області. Влучання сталося поблизу платформи Липкуватівка. Тоді загорілися два вагони, загинула одна людина, ще восьмеро постраждали.

    За інформацією місцевої влади, для атаки використовувався реактивний безпілотник. Частина пасажирів перед ударом встигла евакуюватися з поїзда, проте люди, які залишилися неподалік вагонів, зазнали поранень.

    Ще один удар по пасажирському транспорту стався 9 вересня. Тоді російські війська атакували електропоїзд сполученням Харків — Ізюм неподалік села Іскра.

    Унаслідок атаки виникла пожежа у двох вагонах. За повідомленнями ДСНС, постраждали восьмеро людей, яким знадобилася медична допомога.

    Про цей інцидент раніше писала «Ненька інфо» в матеріалі про удар «Шахедом» по потягу Харків — Ізюм.

    Російські атаки на залізницю не обмежуються Харківською областю. Так, у ніч проти 10 жовтня безпілотники вдарили по об’єктах залізничної інфраструктури Коростенської громади на Житомирщині.

    Унаслідок обстрілу виникла пожежа та постраждав чоловік. До ліквідації наслідків залучили 12 рятувальників і три одиниці техніки.

    Детальніше про цей випадок «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі про атаку на залізницю Житомирщини.

    Постійні обстріли змушують «Укрзалізницю» застосовувати додаткові заходи безпеки. Під час підвищеної повітряної загрози залізничники можуть зупиняти поїзди та організовувати евакуацію пасажирів.

    Фахівці наголошують, що в таких випадках необхідно чітко виконувати вказівки поїзних бригад, відходити від рухомого складу та не повертатися до вагонів без дозволу відповідальних працівників.

    Наслідки удару 22 жовтня ще уточнюються. Наразі відомо, що пожежу в головному вагоні електрички вдалося ліквідувати, а інформація про постраждалих не надходила.

  • Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

    Південний міст перекрили, «Укрзалізниця» терміново запускає додаткові електрички

    У Києві 22 жовтня через перекриття Південного мосту та ускладнення транспортного сполучення між берегами Дніпра «Укрзалізниця» призначила додаткові рейси міської кільцевої електрички Kyiv City Express. Рішення ухвалили на тлі серйозних проблем із рухом транспорту після нічної російської атаки на столицю.

    Про зміни повідомила команда Kyiv City Express, передає РБК-Україна. Додаткові потяги мають забезпечити киянам альтернативний спосіб пересування містом і частково розвантажити інші транспортні маршрути.

    Причиною транспортних обмежень стали наслідки масованого російського обстрілу в ніч проти 22 жовтня. Зокрема, пошкоджень зазнала інфраструктура метрополітену, розташована на Південному мосту.

    Уранці рух мостом спочатку обмежили в одному напрямку, однак згодом переправу повністю перекрили для автомобільного транспорту в обидва боки.

    Про це повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, обмеження запровадили через необхідність проведення безпекових заходів після російського удару.

    Пошкодження мосту позначилися і на роботі столичного метро. На зеленій лінії рух поїздів організували на двох окремих ділянках: від «Сирця» до «Видубичів» та від «Осокорків» до «Червоного хутора».

    Через це пасажири тимчасово втратили можливість користуватися звичним маршрутом метро між правим і лівим берегами Дніпра.

    Для полегшення транспортної ситуації «Укрзалізниця» вирішила збільшити кількість рейсів Kyiv City Express.

    Додаткові електрички курсуватимуть півкільцем за маршрутом: Київ-Деміївський — Видубичі — Березняки — Дарниця — Русанівка — Лівобережна — Микільська Слобідка — Воскресенка — Райдужний — Почайна та у зворотному напрямку.

    Такий маршрут дозволяє пасажирам скористатися залізничними переходами через Дніпро, не залежачи від автомобільного руху Південним мостом.

    Перший додатковий рейс зі станції Почайна у напрямку Троєщини запланували на 16:56. Тут пасажири можуть пересісти з Оболонсько-Теремківської, або синьої, лінії метро.

    Ще один важливий рейс вирушатиме зі станції Видубичі о 18:02 у напрямку Березняків. Ця станція забезпечує можливість пересадки із Сирецько-Печерської, або зеленої, лінії підземки.

    За інформацією перевізника, починаючи з 16:40 інтервали між потягами з правого берега на лівий становитимуть від 15 хвилин.

    Придбати квитки на додаткові рейси можна через офіційний мобільний застосунок «Укрзалізниці».

    Для столиці це вже не перший випадок, коли кільцева електричка стає альтернативою наземному транспорту після російських атак.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, як Kyiv City Express забезпечував сполучення між берегами Києва під час перекриття мостів.

    Крім того, на початку жовтня російські війська неодноразово атакували Південний міст. Зокрема, 2 жовтня «Ненька інфо» писала про чергове влучання та прибуття екстрених служб.

    Також у попередні тижні Kyiv City Express уже запускав додаткові човникові рейси в години пік. Вони допомагали скоротити інтервали руху між Видубичами, Березняками та Дарницею до 10–15 хвилин.

    Наразі тривалість обмежень на Південному мосту залишається невідомою. Відновлення повноцінного руху залежатиме від результатів перевірки пошкодженої інфраструктури та виконання необхідних ремонтних робіт.

    Мешканцям столиці рекомендують заздалегідь планувати поїздки, враховувати можливі зміни маршрутів і стежити за офіційними повідомленнями транспортних служб.

  • Росія знищує українські локомотиви: Естонія готує масштабну допомогу для «Укрзалізниці»

    Росія знищує українські локомотиви: Естонія готує масштабну допомогу для «Укрзалізниці»

    Естонія працює над передачею Україні значної кількості локомотивів на тлі систематичних російських атак по залізничній інфраструктурі. Про підготовку допомоги стало відомо 21 жовтня після телефонних переговорів міністра закордонних справ України Андрія Сибіги з естонським колегою Маргусом Цахкною. Від початку повномасштабної війни російські удари пошкодили або знищили понад 500 українських локомотивів, а нестача резервної техніки вже створює додаткові труднощі для залізничних перевезень. Водночас точну кількість машин, які готується передати Естонія, поки не оголосили.

    Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за підсумками розмови з главою естонського МЗС.

    Естонія готує локомотиви для України

    21 жовтня Андрій Сибіга провів телефонну розмову з міністром закордонних справ Естонії Маргусом Цахкною.

    Однією з центральних тем стали наслідки російських атак на українську транспортну інфраструктуру.

    Сибіга поінформував естонського колегу про поточну ситуацію на фронті, останні дипломатичні зусилля та потреби України напередодні зимового періоду.

    Особливу увагу приділили забезпеченню стабільної роботи залізниці.

    За словами українського міністра, Естонія підтвердила, що вже працює над передачею Україні значної кількості локомотивів.

    «Щиро вдячний Маргусу та Естонії за сьогоднішнє підтвердження того, що вони працюють над передачею Україні значної кількості локомотивів», — зазначив Сибіга.

    Він наголосив, що залізничне сполучення має важливе значення не лише для транспортування вантажів, а й для функціонування української економіки.

    Наразі не повідомляється, скільки саме локомотивів готується передати Естонія, яких вони будуть моделей та коли прибудуть в Україну.

    Російські атаки знищують локомотивний парк України

    Потреба в додатковій залізничній техніці суттєво зросла через цілеспрямовані російські удари по транспортній інфраструктурі.

    Від початку повномасштабного вторгнення під атаками опинилися локомотиви, депо, залізничні станції та інші об’єкти.

    Ще у квітні 2026 року українська влада повідомляла про понад 300 пошкоджених або знищених локомотивів.

    Однак протягом наступних місяців масштаби втрат зросли.

    15 вересня Андрій Сибіга заявив, що від початку повномасштабної війни російські удари пошкодили або знищили понад 500 локомотивів.

    За словами міністра, більш ніж половина таких випадків припала на 2026 рік.

    Це створює додаткове навантаження на наявний локомотивний парк та ремонтні підприємства.

    Водночас кількість пошкоджених і знищених машин не можна прирівнювати до безповоротних втрат.

    Частина пошкоджених локомотивів може повертатися до експлуатації після ремонту.

    В Україні виникла нестача резервних локомотивів

    На початку жовтня представники української влади попередили про скорочення резервів тягового рухомого складу.

    5 жовтня заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що через російські атаки Україна стикається з нестачею резервних локомотивів.

    Проблема полягає в тому, що для стабільної роботи залізниці необхідно мати не лише техніку, яка щоденно використовується на маршрутах, а й резервні машини.

    Вони потрібні для заміни локомотивів, які проходять ремонт або технічне обслуговування.

    У разі скорочення резервного парку можливості оперативної заміни техніки зменшуються.

    Це може впливати на вантажні перевезення, логістику підприємств та стабільність транспортного сполучення.

    Особливо важливим залізничний транспорт залишається для українського експорту та внутрішнього перевезення стратегічних вантажів.

    Чому Україні підходять не всі іноземні локомотиви

    Одне з головних питань під час отримання техніки від партнерів — сумісність із залізничною інфраструктурою України.

    Більшість українських залізничних колій має ширину 1520 міліметрів.

    Натомість значна частина залізниць країн Євросоюзу використовує стандартну ширину колії 1435 міліметрів.

    Через це локомотиви, які експлуатуються в багатьох європейських державах, не завжди можуть працювати на українській мережі без технічної адаптації.

    Тому Київ передусім зацікавлений у техніці, сумісній із наявною колією та іншими вимогами української залізниці.

    Саме таку допомогу українська дипломатія раніше просила надати міжнародних партнерів.

    Естонія має досвід експлуатації залізничної мережі з широкою колією, що робить співпрацю з нею особливо актуальною.

    Однак технічну придатність конкретних локомотивів потрібно буде визначати окремо.

    Україна вже замовила 55 електровозів у Франції

    Паралельно з міжнародною допомогою Україна працює над оновленням локомотивного парку через закупівлю нової техніки.

    17 листопада 2025 року «Укрзалізниця» уклала контракт із французькою компанією Alstom на постачання 55 електровозів.

    Загальна вартість домовленості становить приблизно 475 мільйонів євро.

    Першу машину очікують на початку 2027 року.

    Поставки всієї партії планують завершити до травня 2029-го.

    Такий контракт дозволить поступово модернізувати локомотивний парк і замінювати застарілу техніку.

    Водночас нові електровози не можуть повністю вирішити короткостроковий дефіцит, оскільки їхнє постачання розраховане на кілька років.

    Саме тому допомога партнерів у вигляді вже наявних машин залишається важливою.

    США також допомагають оновлювати залізничний парк

    Україна розглядає і можливості співпраці зі Сполученими Штатами.

    У квітні 2024 року Експортно-імпортний банк США схвалив кредитне фінансування на суму 156,6 мільйона доларів для закупівлі до 40 тепловозів американської компанії Wabtec.

    Також у 2026 році Україна продовжила переговори щодо додаткових механізмів фінансування залізничної техніки.

    Окремо під час Саміту Карпатської вісімки у вересні обговорювали можливість спрямування до 100 мільйонів доларів у межах проєкту Світового банку на зміцнення локомотивного парку.

    Ці ініціативи мають різні фінансові та організаційні механізми.

    Частина передбачає придбання техніки, інші — міжнародну підтримку або кредитні ресурси.

    Сибіга та Цахкна говорили не лише про локомотиви

    Під час телефонної розмови міністри також обговорили питання міжнародної безпеки та подальшої допомоги Україні.

    Зокрема, сторони приділили увагу посиленню санкційного тиску на Росію.

    Україна та Естонія підтримують необхідність подальших обмежень проти Москви, щоб скоротити її можливості фінансувати війну.

    Також йшлося про збільшення оборонної допомоги Україні, зокрема в межах ініціативи НАТО PURL, яка спрямована на забезпечення українських оборонних потреб за участю міжнародних партнерів.

    Окремою темою стала підготовка Конференції з відновлення України в Таллінні.

    Крім того, міністри обговорили міжнародні зусилля для притягнення Росії до відповідальності за злочини, вчинені під час війни.

    Коли Україна отримає естонські локомотиви

    Станом на 21 жовтня підготовка до передачі техніки триває.

    Публічно не оголошено ані точної кількості локомотивів, ані їхніх характеристик, ані остаточного графіка постачання.

    Також поки немає підтвердження, що машини вже відправлені в Україну.

    Водночас сама робота над передачею техніки свідчить про пошук партнерами практичних способів підтримати українську залізницю в умовах російських атак.

    Для України додаткові локомотиви можуть стати важливим ресурсом напередодні зими, коли надійність транспортної системи має особливе значення для економіки, логістики та забезпечення потреб населення.

    Подальші подробиці щодо обсягів і строків передачі техніки очікуються після завершення відповідних домовленостей між Україною та Естонією.