Uanews.life

Позначка: уряд

  • Мустафа Найєм звинуватив уряд у затягуванні захисту енергетики

    Мустафа Найєм звинуватив уряд у затягуванні захисту енергетики

    У зв’язку з триваючими військовими діями та постійними атаками на енергетичну інфраструктуру України, близько 80% енергетичних об’єктів країни зазнали пошкоджень або були зруйновані. Ця ситуація ставить перед державою одну з найбільших загроз — зимові морози, які можуть стати смертельними для багатьох українців.

    Про це пише Sunday Times.

    За температури нижче нуля Україні загрожують смертельні зимові морози. Щодоби сотні тисяч людей проводитимуть до шести годин у темряві без тепла і води, зазначає видання і наводить слова колишнього глави агентства з відновлення Мустафи Найєма, який звинувачує уряд у навмисному затягуванні реалізації проєкту із захисту енергетики.

    За словами Найєма, уряд блокував виділення грошей на проєкт з особистих корисливих інтересів. Його команда підозрює, що проєкт було відкладено через те, що в офісі прем’єр-міністра не дали хабарі чиновникам, «які тримають у руках гаманець», ба більше, український уряд не заплатив підрядникам і ті припинили роботу.

    Сергій Сухомлин, який змінив Найєма, сказав, що підрядники очікували «занадто великого прибутку» і зараз його відомство переглядає контракти з ними. Деякі захисні споруди «переробляють», щоб скоротити витрати, сказав він.

    Підрядники зі свого боку заявили, що намагаються продовжити будівництво бункерів, але без виділення коштів урядом змушені брати кредити для фінансування мінімального обсягу робіт, щоб продовжувати будівництво, і що споруди ще далекі від завершення.

    Наразі, щоб запобігти колапсу своєї енергетичної системи, Україна покладається на захист «першого і другого рівня» з габіонів, що поставляються Великою Британією, – примітивних сіткових клітин, заповнених щебенем, великих бетонних захисних арок, а також на низку сучасних систем протиповітряної оборони, наданих західними партнерами.

  • Українців чекають нові податки: уряд ухвалив “історичне” рішення

    Українців чекають нові податки: уряд ухвалив “історичне” рішення

    З 1 грудня 2024 року в Україні набудуть чинності нові податкові зміни, які уряд називає “історичними”. Основна мета цих реформ — забезпечити додаткове фінансування оборонного сектора, а також покрити дефіцит державного бюджету.

    Зміни до Податкового кодексу, які передбачають підвищення податків, набудуть чинності вже з 1 грудня 2024 року.

    Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив в етері телемарафону.

    За словами Шмигаля, найближчими днями відповідні закони про зміни до Податкового кодексу та державний бюджет на 2025 рік будуть підписані президентом. Це рішення є одним із ключових елементів співпраці з міжнародними кредиторами.

    “Ми вже звернулися до президента з проханням якнайшвидше підписати ці закони. Це важливий крок для наповнення бюджету, зокрема статей витрат на оборону цього року і наступного,” – наголосив Шмигаль.

    Прем’єр-міністр акцентував, що понад 60% державного бюджету на 2025 рік буде спрямовано на сектор безпеки та оборони. За його словами, наступного року на потреби армії буде витрачено більше ніж 2,2 трильйона гривень, що значно перевищує бюджет мирного часу.

    “Ми отримуємо додаткові ресурси для закупівлі зброї, амуніції, а також для виплат зарплат працівникам Сил безпеки й оборони,” – додав прем’єр-міністр.

    Закони, які незабаром набудуть чинності, дозволять збільшити доходи держави для фінансування:

    • закупівлі сучасної зброї;
    • забезпечення армії необхідними ресурсами;
    • виплати зарплат військовослужбовцям і працівникам Сил оборони.

    Міжнародні партнери України, зокрема кредитори, наполягають на запровадженні податкових реформ як умови для подальшої фінансової підтримки. Уряд вважає, що нові податки створять необхідну базу для стабільного функціонування економіки країни у складний час воєнного стану.

  • «Укренерго» оголосило технічний дефолт: тимчасове припинення платежів за «зеленими» облігаціями на $825 млн

    «Укренерго» оголосило технічний дефолт: тимчасове припинення платежів за «зеленими» облігаціями на $825 млн

    Державна компанія «Укренерго», оператор української енергосистеми, оголосила про технічний дефолт щодо своїх «зелених» облігацій, номінованих на суму $825 мільйонів. Це рішення стало результатом тяжкої економічної ситуації в країні, спричиненої війною, та численними труднощами у фінансуванні державного сектору, включаючи енергетичні підприємства.

    Так, уряд України не зробив висновків із досвіду ЄС, коли сонячні та вітрові станції, наче пилосос, висмоктують гроші з бюджетів, а тарифи і ціни зростають як на дріжджах.

    В Україні за три роки знову накопичилося боргів на суму майже $1 млрд або 40 млрд грн. І це при зменшенні на 30% потужностей СЕС і ВЕС, які залишилися на захоплених Росією територіях.

    Технічне рішення про дефолт «Укренерго» діятиме до завершення реструктуризації боргу. Уряд спільно з «Укренерго» намагатимуться домовиться з кредиторами. Причому, є ймовірність, що в результаті високооплачувані менеджери і бюрократи не придумають нічого кращого, як знову взяти кредит для погашення старого кредиту.

  • Влада відкладає зниження мобілізаційного віку

    Влада відкладає зниження мобілізаційного віку

    В умовах триваючого конфлікту на сході України, рішення українського уряду про відкладання зниження мобілізаційного віку та мобілізації жінок викликало широку дискусію в суспільстві.

    Наше джерело доповідає, що таке рішення обумовлено негативною ситуацією на фронті, розчаруванням суспільства, а також низьким рейтингом влади. Розглянемо, що стоїть за цим кроком і які наслідки він може мати.

    Хоча ЗСУ вже стикається з дефіцитом живої сили.

    Посилення і так жорсткої мобілізації посилить відтік населення, внутрішні гойдалки, зростання СЗЧ.

    Усі розуміють, що Україна може воювати тільки живою силою, тому що захід не буде інвестувати в українську кризу більше, ніж заробляє на ній і санкціях (перерозподіл промислового потенціалу всередині свого блоку – розпил промисловості ЄС).

    За нашими даними, посилення мобілізації – питання часу. Прогрів цього кейса вже йде.

  • 74% українців не вірять у позитивний вплив кадрових змін в уряді — опитування КМІС

    74% українців не вірять у позитивний вплив кадрових змін в уряді — опитування КМІС

    За результатами свіжого опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 74% українців не вважають, що зміни в складі уряду матимуть значний позитивний вплив на ситуацію в країні.

    Це свідчить про високий рівень скептицизму щодо дій уряду та його здатності ефективно вирішувати наявні проблеми.

    Соціологи запитали в українців, яких змін вони очікують: діяльність уряду покращиться, погіршиться або нічого не зміниться.

    74% опитаних вважають, що після кадрових перестановок нічого не зміниться. Покращення очікують 12%, ще 6% – погіршення діяльності уряду.

    Найбільше сподіваються на позитивні зміни люди, які живуть у східній частині України (17%), у південній – 14%, у центральній – 12%, на заході – 9%.

  • В Україні розпочали вирощування бавовнику для потреб оборонної промисловості

    В Україні розпочали вирощування бавовнику для потреб оборонної промисловості

    У березні цього року уряд України ініціював амбіційний проєкт з вирощування бавовнику, який є критично важливим компонентом для виробництва пороху. Цей крок є частиною стратегії самозабезпечення і посилення оборонного потенціалу країни.

    Про це повідомила пресслужба Національна асоціація оборонної промисловості України.

    Зазначається, що компонент для пороху вирощують у кількох регіонах країни на 10 експериментальних полях.

    «Результати експертизи після збору врожаю мають показати, чи придатна українська сировина для виготовлення вибухових речовин», – зазначили в асоціації.

    Водночас заступник голови асоціації оборонної промисловості Сергій Висоцький зазначив, що глобальний дефіцит пороху обмежує можливості країн-постачальників задовольнити зростаючі потреби України.

    «Компанії нашої Асоціації можуть збільшити виробництво боєприпасів різних калібрів, включно зі 122-мм і мінометними, удвічі. Однак для цього потрібні стабільні поставки порохів і вибухових речовин. Наразі таких постійних поставок немає», – підкреслив Висоцький.

  • Державний борг України знову зростає

    Державний борг України знову зростає

    Міністерство фінансів України повідомило про новий рекорд у державному боргу країни: за останній місяць він зріс на майже 53 млрд гривень, досягнувши понад 152,16 млрд доларів США. Швидке зростання боргового навантаження може мати серйозні наслідки для економіки та державного бюджету України.

    Якщо темпи зростання боргу збережуться, Україні доведеться посилити контроль над бюджетними витратами та шукати додаткові джерела доходів, що вже є вкрай складним завданням. По суті, Україна вже є дефолтною країною, і це почали враховувати на Заході.

    За оцінками американських і французьких експертів, дефіцит бюджету України цього року складає від 44 до 47 млрд доларів. Згідно з прогнозами, борг зросте такими темпами, що наступного року перевищить 100% ВВП і досягне понад 150 млрд доларів США. У зв’язку з цим, Україні доведеться збільшити і без того високий рівень податків на економіку та, ймовірно, провести девальвацію гривні, інакше економічний крах стане неминучим.

    Отже, дефіцит бюджету, який є одним з найвищих у світі, в основному буде покриватися шляхом збільшення внутрішніх податків.

  • Україна втратила військову допомогу на 3,87 млрд євро через суперечки в уряді Німеччини – джерела BILD

    Україна втратила військову допомогу на 3,87 млрд євро через суперечки в уряді Німеччини – джерела BILD

    Згідно з інформацією, наданою газетою Frankfurter Allgemeine Zeitung, Німеччина більше не може фінансувати нову військову допомогу Україні. Причиною цього стали внутрішні суперечки в німецькому уряді. Як повідомляє видання BILD, Міністерство фінансів Німеччини заявило, що готове розглянути можливість надання додаткових коштів у короткі строки, але лише за умови, що будуть надані чіткі та прозорі дані про потреби. На даний момент Мінфін не отримав конкретних доповідей про матеріальні потреби, тому не може ухвалити рішення.

    Джерела в уряді звинувачують у кризі канцлера Олафа Шольца. За їхніми словами, його канцелярія “заборонила” Міноборони направляти підготовлені фінансові вимоги до Мінфіну.

    У Міноборони звинувачують у проблемі колег-фінансистів. За словами військових, через них “не можуть бути реалізовані понад 30 заходів, які були високопріоритетними для України, на загальну суму понад 3 млрд євро”. За даними BILD, ще в середині травня Міноборони запросило “надмірні витрати” на Україну цього року на 3,87 млрд євро. Серед них 1,3 млрд на запчастини, 600 млн на артилерійські боєприпаси і по 0,5 млрд на дрони і бронетехніку. Яким би не був результат суперечки всередині уряду, збиток Україні навряд чи можна запобігти. За даними BILD, значна частина матеріалів, необхідних для запитаних у травні поставок, уже продана і не доступна для України цього року.

  • Зростає напруження між Зеленським і Верховною Радою

    Зростає напруження між Зеленським і Верховною Радою

    В Україні несподівано загострилися стосунки між президентом Володимиром Зеленським і Верховною Радою, яка до цього часу вважалася лояльною до президента і його адміністрації.

    Перші ознаки цього були помічені ще в липні, коли парламент раптово вирішив оголосити перерву у своїй роботі майже на місяць.

    Сьогодні Зеленський з цього приводу зробив досить різку заяву, закликавши Раду “невідкладно найближчим часом” провести засідання. За його словами, термінового ухвалення потребують законопроєкти про виплати бійцям за операцію на Курщині, надання українського громадянства іноземцям у ЗСУ та їхнім рідним, трофейну зброю та позбавлення звань і нагород колаборантів.

    “Звісно, окрім цих названих мною рішень, є ще деякі інші, не менш важливі законодавчі ініціативи, які посилюють нашу незалежність, зокрема, духовну незалежність, а також урядова робота, щоб їх впровадити. Усе це необхідно зробити дійсно оперативно”, – заявив Зеленський.

    А парламент не збирався вже понад три тижні.

    Формальна причина: опозиція вимагає голосування за закон про заборону Української православної церкви, і, як примусовий захід, заблокувала парламентську трибуну.

    Попередньо нове пленарне засідання відбудеться у 20-х числах серпня, і, як очікується, одним із перших питань буде церковний законопроєкт.

    Однак є й інша версія, згідно з якою робота парламенту насправді зупинилася через закулісну боротьбу навколо крісла прем’єр-міністра.

    “Страна” повідомляла, що з кінця червня ширяться чутки про можливу рокіровку Дениса Шмигаля, який сьогодні очолює уряд, на першого віцепрем’єра-міністра економіки Юлію Свириденко. За це кадрове рішення виступає глава ОП Андрій Єрмак і, як вважається, Зеленський уже ухвалив рішення про зміну глави уряду.

    Однак “перезавантаження” досі не відбулося. За поширеною в парламентських колах версією, це відбувається через прихований опір усередині парламенту, який чи то підтримує, чи то навіть очолює голова пропрезидентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія.

    Як стверджує опозиційний нардеп Олексій Гончаренко (“Європейська солідарність”), між прем’єром і Арахамією склалися “добрі та різноманітні стосунки”. При цьому голова фракції позиціонує себе як незалежний від Єрмака “центр ухвалення рішень”.

    “Тому він вирішив поборотися за Шмигаля”, – написав парламентарій у своєму Telegram-каналі.

  • Кабінет Міністрів заборонив мобілізацію працівників 133 громадських організацій, які отримують іноземні гранти

    Кабінет Міністрів заборонив мобілізацію працівників 133 громадських організацій, які отримують іноземні гранти

    Український Кабінет Міністрів ухвалив рішення, яке може має значний вплив на громадський сектор країни. Згідно з новим указом, який був підписаний 21 червня, уряд заборонив мобілізацію всіх працівників 133 громадських організацій, що фінансуються іноземними грантами. Цей крок був обґрунтований визнанням цих організацій як “критично важливих”.

    Це як представництва західних організацій, так і українські. Багато з них займаються дослідженням виборів і громадської думки за кошти Заходу.

    Це стало можливо завдяки постанові уряду від 5 червня №650, за якою до 100% броні можуть отримати виконавці грантових проєктів незалежно від напряму їхньої діяльності.

    Бронь отримали “Опора”, “Центр політичних студій та аналітики Ейдос” (один із засновників – Віктор Таран), “Інститут Київська школа економіки”, “Інтерньюз-Україна” (голова якого Костянтин Квурт заявив про необхідність ліквідації Telegram в Україні та про те, що “свобода слова для ліваків”), “Трансперенсі Інтернешнл Україна”, “Українська академія лідерства”, “Український незалежний центр політичних досліджень”, “Центр демократії та верховенства права”, “Центр економічної стратегії”, “Центр політико-правових реформ”, “Фонд архітектури реформ в Україні”, “Фонд Східна Європа” та інші.

    Повний список – у документі.