Uanews.life

Позначка: ВАКС

  • Колишнього заступника голови ВГСУ затримали після зміни запобіжного заходу

    Колишнього заступника голови ВГСУ затримали після зміни запобіжного заходу

    Державне бюро розслідувань затримало колишнього заступника голови Вищого господарського суду України Артура Ємельянова. За даними слідства, він намагався уникнути кримінальної відповідальності та залишити територію України після зміни запобіжного заходу.

    Як повідомляє ДБР, фігурант, користуючись зв’язками у судовій системі, налагодив комунікацію з суддею Вищого антикорупційного суду. Цей суддя, всупереч усталеній правовій практиці, повернув клопотання прокурора про продовження тримання під вартою, визнавши його непідсудним ВАКС.

    Після цього справа потрапила до Печерського районного суду Києва, де було ухвалене рішення про зміну запобіжного заходу: замість тримання під вартою було обрано особисте зобов’язання. Це створило підстави для того, щоб підозрюваний міг спробувати втекти з країни.

    Правоохоронці своєчасно зреагували та затримали Артура Ємельянова, не допустивши втечі. ДБР продовжує розслідування за фактами втручання у правосуддя та зловживання службовим становищем.

  • ВАКС заочно арештував екснардепа Логвинського за аферу на 54 мільйони

    ВАКС заочно арештував екснардепа Логвинського за аферу на 54 мільйони

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ухвалила рішення про заочний арешт колишнього народного депутата Георгія Логвинського. Його підозрюють в організації масштабної корупційної схеми, через яку бюджет України втратив понад 54 мільйони гривень.

    Як повідомив Центр протидії корупції, це рішення стало наслідком задоволення апеляції Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на попередню ухвалу судді ВАКС Лариси Задорожної. Вона раніше визнала підозру Логвинському «низько обґрунтованою». Та апеляція вирішила інакше — заочний арешт став можливим.

    Справу розслідують із березня 2020 року. За версією слідства, Логвинський організував схему, внаслідок якої держава «програла» справу в ЄСПЛ і була змушена компенсувати 54,1 млн грн компанії «Золотий Мандарин Ойл», яка не мала реальних підстав на виплати. Цю компанію пов’язують саме з екснардепом.

    Цікаво, що тривалий час Логвинський користувався імунітетом, адже його дружина працювала в Європейському суді з прав людини. Лише після того, як цей захист припинився, НАБУ і САП змогли офіційно повідомити йому про підозру — у липні 2023 року. На той момент він уже перебував за кордоном.

    Після кількох відмов у суді, остаточне рішення ухвалила Апеляційна палата ВАКС, скасувавши всі попередні блокування. Наразі Логвинський — сьомий підозрюваний у справі «Золотого Мандарину» й перебуває в міжнародному розшуку.

  • Суддю Бачуна підозрюють у підбуренні до хабаря: ВАКС призначив заставу 2 млн грн

    Суддю Бачуна підозрюють у підбуренні до хабаря: ВАКС призначив заставу 2 млн грн

    Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в 2 мільйони гривень для судді у відставці, колишнього голови Окружного адміністративного суду міста Києва (2006–2010) Олега Бачуна. Його підозрюють у підбуренні бізнесмена до надання неправомірної вигоди чинному судді з метою отримання необхідного судового рішення.

    15 тисяч доларів за “потрібне” рішення

    За версією слідства, Бачун запропонував підприємцю послугу: допомогти вирішити питання з перетином державного кордону та поверненням вилучених паспортів шляхом подачі позову до адміністративного суду. У свою чергу, він гарантував ухвалення сприятливого судового рішення — за грошову винагороду.

    Вартість “судової допомоги” була оцінена у 15 тисяч доларів. З них 10 тисяч — за саме рішення, і ще 5 тисяч — за його негайне виконання. Бачун мав вплив на чинного суддю, який мав розглядати справу.

    Звільнений, поновлений через ЄСПЛ, знову звільнений

    Це вже не перший скандал у кар’єрі Олега Бачуна. У 2010 році його звільнили за порушення присяги судді. Однак у 2017 році він зміг поновитися на посаді завдяки рішенню Європейського суду з прав людини у справі «Куликов та інші проти України», який визнав звільнення Бачуна незаконним.

    Втім, 1 квітня 2024 року Вища рада правосуддя знову звільнила Бачуна — цього разу за власною заявою про відставку.

    Кваліфікація та розслідування

    Дії судді у відставці кваліфіковані одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 4 ст. 27 (підбурення),

    • ч. 3 ст. 369 (пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі),

    • ч. 1 ст. 14 та ч. 4 ст. 369 (готування до вчинення злочину).

    Розслідування здійснює НАБУ за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

    У разі доведення вини Бачунові загрожує тривале позбавлення волі та конфіскація майна. Його участь у спробах впливати на судову систему після гучного поновлення на посаді через ЄСПЛ викликає додаткові питання щодо ефективності очищення судової влади в Україні.

  • Заступника голови Федерації профспілок ув’язнено за спробу підкупу

    Заступника голови Федерації профспілок ув’язнено за спробу підкупу

    Вищий антикорупційний суд визнав винними у спробі підкупу суддів заступника голови Федерації профспілок України Володимира Саєнка та його спільника. Їм призначено покарання — по 4 роки позбавлення волі, а також конфіскацію половини всього належного їм майна.

    Справу розслідувало Державне бюро розслідувань. За даними слідства, Саєнко, перебуваючи під вартою, намагався змінити запобіжний захід на домашній арешт за допомогою хабаря — 150 тисяч доларів. Спробу підкупу він організував через свого знайомого, який мав передати кошти через «виконавця» колегії суддів Київського апеляційного суду.

    У ході розгляду справи суд визнав докази переконливими, а дії обвинувачених — спробою вплинути на правосуддя. Також суд ухвалив застосувати спеціальну конфіскацію самої суми хабаря.

    Це не перший епізод у біографії Саєнка, який привернув увагу правоохоронців. У 2019 році він фігурував у справі щодо незаконного відчуження державної курортної бальнеолікарні в Києві. За версією слідства, тоді посадовець у змові з іншими представниками ФПУ передав майно у власність приватного підприємства, що завдало державі мільйонних збитків.

    Вирок ВАКС щодо спроби підкупу став черговим свідченням послідовної антикорупційної політики, спрямованої на очищення державного апарату від корупційних практик.

  • Підозрювана в корупції суддя Західного апеляційного суду носитиме електронний браслет

    Підозрювана в корупції суддя Західного апеляційного суду носитиме електронний браслет

    26 травня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід судді Західного апеляційного господарського суду Ірині Малех. Підозрювану у корупційній змові з іншими високопосадовими суддями зобов’язали сплатити 3 млн грн застави, а також поклали на неї низку процесуальних обов’язків — зокрема, носіння електронного браслета.

    Антикорупційні органи підозрюють Ірину Малех у причетності до вимагання та одержання хабаря разом з колишнім головою Західного апеляційного господарського суду Борисом Плотніцьким і двома екскерівниками Господарського суду Львівської області — Василем Артимовичем і Михайлом Юркевичем. За версією слідства, Малех отримала 20 тис. доларів за ухвалення судового рішення у справі, що стосувалася медичної мережі «Ескулаб».

    У прокуратурі наполягали на більш суворому запобіжному заході — заставі у 15 млн 140 тис. грн. Проте ВРП (Вища рада правосуддя) раніше не дала згоду на тримання під вартою Малех, що обмежило можливості суду. Захисники судді просили обрати особисте зобов’язання, називаючи навіть 3 млн «непомірною сумою» для підозрюваної.

    Попри це, суд визнав за доцільне застосувати саме фінансовий запобіжний захід, враховуючи тяжкість обвинувачення. Ірина Малех відсторонена від здійснення правосуддя до 9 червня 2025 року згідно з рішенням Вищої ради правосуддя.

    Це провадження є частиною гучної справи про масштабну корупцію в судовій системі Заходу України, де сума можливого хабаря становить 1 мільйон доларів. За твердженням слідства, організаторами корупційної схеми виступили Плотніцький та Артимович, а Ірина Малех була безпосереднім виконавцем незаконного впливу на судові рішення.

  • У справі нардепки Марченко свідок розповів, як передавав $6 тисяч хабаря

    У справі нардепки Марченко свідок розповів, як передавав $6 тисяч хабаря

    У Вищому антикорупційному суді (ВАКС) завершено допит ключового свідка у справі народної депутатки Людмили Марченко, яку підозрюють у прийнятті хабаря за внесення до системи “Шлях”. Свідчення підтвердили, що хабар дійсно мав місце, повідомляє «Главком» із посиланням на Transparency International Ukraine.

    За версією слідства, Людмила Марченко спільно зі своєю помічницею Анастасією Колесник за грошову винагороду погодились внести чоловіка призовного віку до системи “Шлях”, що дозволяє законно перетнути державний кордон у воєнний час.

    Свідок у суді розповів, що передав хабар помічниці двома частинами по $3 тисячі. Таким чином загальна сума незаконної вигоди склала $6 тисяч.

    Нагадаємо, раніше Марченко пояснювала, що “викинула гроші за паркан”, бо була в шоковому стані, мала проблеми зі здоров’ям і приймала ліки. За словами депутатки, це могло вплинути на її поведінку під час затримання.

    Справу розглядає Вищий антикорупційний суд. Вона стосується не лише факту хабаря, а й зловживання депутатським статусом та участі у схемах виїзду чоловіків за кордон в обхід воєнного обмеження.

    Судовий процес триває.

  • Суд залишив під арештом майно Тищенка на мільйони

    Суд залишив під арештом майно Тищенка на мільйони

    Вищий антикорупційний суд залишив без змін арешт на майно народного депутата від “Слуги народу” Миколи Тищенка. Йдеться про понад 300 тисяч доларів, 150 тисяч євро та елітний годинник Audemars Piguet Royal Oak Off Shore.

    Таке рішення ухвалено у межах розслідування НАБУ, що стосується можливого незаконного збагачення нардепа та брехні в декларації за 2022 рік. Слідчі вважають, що Тищенко не задекларував активів на суму, що суттєво перевищує його легальні доходи — понад 30 мільйонів гривень.

    Що арештували

    Майно було вилучено під час обшуків у помешканнях самого Тищенка та його колишньої дружини. Крім арештованих коштів, обшуки виявили ще 320 тисяч доларів та понад 240 тисяч євро, що надійшли в НАБУ із паралельного провадження ДБР.

    Захист політика намагався оскаржити арешт, наполягаючи, що:

    • Тищенка не повідомили про засідання;

    • обшуки нібито проводилися без належних дозволів;

    • гроші та годинник — задеклароване майно;

    • арешт базується лише на припущеннях слідчого.

    Крім того, адвокати нардепа стверджували, що вилучене майно ДБР ніколи не арештовувало, а тому НАБУ не мало права його використовувати у своєму провадженні.

    Чому суд залишив усе під арештом

    Представник НАБУ заперечив усі аргументи сторони захисту. Він зазначив, що:

    • обшуки проводилися на підставі ухвал Печерського райсуду Києва;

    • Тищенко отримав належне повідомлення про засідання, але не з’явився;

    • майно має статус речових доказів, а його вартість не відповідає задекларованим доходам нардепа.

    Суд повністю підтримав позицію слідства. У рішенні зазначено, що спосіб життя Тищенка, зокрема регулярні поїздки за кордон і дорогі покупки, викликає сумніви щодо законності походження коштів.

    Кримінальне провадження стосується ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації) та ст. 368-5 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу. Це вже не перший випадок, коли фігурує ім’я Тищенка в корупційних скандалах. Цього разу, як свідчать документи, антикорупційні органи налаштовані довести справу до кінця.

  • ВАКС скасував арешт активів фірми родичів Тетяни Крупи

    ВАКС скасував арешт активів фірми родичів Тетяни Крупи

    Вищий антикорупційний суд скасував арешт корпоративних прав компанії ТОВ «СКМ Вест Груп», яка належить до бізнес-групи родини Тетяни Крупи – колишньої очільниці медико-соціальної експертної комісії Хмельниччини, підозрюваної у незаконному збагаченні.

    Фірма займається оптовою торгівлею молочними продуктами. Арешт з корпоративних прав зняли після подання майже одночасних клопотань від адвокатів Катерини Крупи (невістки підозрюваної) та Андрія Бомка (племінника чоловіка Крупи). Примітно, що засідання відбулося без участі детектива НАБУ і самих власників. Водночас детектив прямо зазначив, що не заперечує проти задоволення клопотання.

    Ухвала суду наголосила: оскільки арешт застосовувався з метою збереження речових доказів і спеціальної конфіскації, а слідство не заперечує — потреба в обмеженні прав власності наразі відпала.

    Водночас наприкінці січня 2025 року Апеляційна палата ВАКС відмовила адвокатам Крупи в задоволенні схожих клопотань щодо інших фірм. Тоді суд прямо зазначив, що родичі Крупи здійснювали систематичні дії з переоформлення бізнесу між собою — без очевидної економічної мети. Апеляція також звернула увагу на символічну вартість корпоративних прав у «СКМ Вест Груп» — всього 100 грн (по 50 грн внесли Катерина Крупа та Андрій Бомок).

    Корпоративні права цієї компанії були арештовані ще у жовтні 2024 року в межах справи щодо незаконного збагачення Тетяни Крупи. Попри це, родина поступово продовжує виводити активи з-під арешту — цього разу без жодних заперечень з боку антикорупційного слідства.

  • ВАКС заочно арештував ексдепутатку Київради Алісу Соболь

    ВАКС заочно арештував ексдепутатку Київради Алісу Соболь

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для колишньої депутатки Київської міської ради Аліси Соболь. Її підозрюють у причетності до корупційної земельної схеми в столиці.

    Відповідне рішення було ухвалено ще 24 березня 2025 року. Захист подав апеляційну скаргу, однак 16 квітня Апеляційна палата ВАКС залишила запобіжний захід у силі.

    «Апеляційні скарги захисників залишити без задоволення, а постанову слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24 березня 2025 року – без змін», – зазначено в офіційному рішенні. Також підкреслюється, що постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не підлягає подальшому оскарженню.

    Справу стосовно Аліси Соболь розглядають у межах масштабного провадження щодо розкрадання і незаконного відчуження земель у Києві. Згідно з даними слідства, вона могла бути залучена до ухвалення рішень, що сприяли махінаціям із земельними ділянками, чим завдано збитків громаді міста.

    Станом на сьогодні Аліса Соболь переховується за межами України, що й стало підставою для заочного арешту.

  • Підозрюваний у розкраданні 159 мільйонів бізнесмен Сергій Кривий уникнув суду завдяки фейковій службі в ЗСУ

    Підозрюваний у розкраданні 159 мільйонів бізнесмен Сергій Кривий уникнув суду завдяки фейковій службі в ЗСУ

    Поки Харків виборсується з руїн під російськими обстрілами, кошти, які мали йти на його відновлення, опинилися в кишенях ділків. Один із таких — харківський бізнесмен Сергій Кривий, фігурант справи про розкрадання 159,5 мільйона гривень, призначених на відбудову критичної інфраструктури міста. НАБУ і САП розслідували його справу, ВАКС узяв під варту. Але щойно запахло тюрмою — Кривий “мобілізувався” у лави ЗСУ.

    У вересні 2024 року суд був змушений призупинити розгляд справи — адже підозрюваний раптом став військовослужбовцем. За документами, Сергій Кривий служить у 501-му окремому батальйоні морської піхоти. Але насправді — “служба” ця лише на папері.

    Як стало відомо журналістам, перебування бізнесмена у ЗСУ забезпечене виключно завдяки системній корупції. Командир частини Ігор Штанько та його заступник Ігор Бондар за хабар погодилися оформити Кривого як “бойового” солдата, не зобов’язуючи його навіть з’являтися на службі.

    Кривий не виконує жодних завдань, не їздить у відрядження, перебуває в тилу, а його прізвище просто вносять у накази та звіти про бойову роботу. Це дозволяє захистити його від повторних викликів до суду — мовляв, участь у бойових діях унеможливлює присутність на засіданнях. Таким чином розгляд справи фактично заблоковано.

    Цинізму ситуації додає той факт, що командування частини подало Кривого… на державну нагороду. За що — сказати важко. За сумлінну оплату “броні”?

    Цей випадок вкотре демонструє, як навіть у воєнний час високопосадова корупція дозволяє зухвало обходити закон, маніпулюючи авторитетом армії. Сергій Кривий — не єдиний, хто “служить” за готівку. Але його історія — яскравий приклад того, як військовий обов’язок перетворюють на прикриття для недоторканності.