Позначка: ВАКС

  • ВАКС проводить досудове розслідування щодо ексслужбовця СБУ Іллі Вітюка

    ВАКС проводить досудове розслідування щодо ексслужбовця СБУ Іллі Вітюка

    ВАКС у травні 2024 року заарештував елітну квартиру, яка належить дружині Іллі Вітюка, ексначальника департаменту кібербезпеки СБУ та бригадного генерала. Вітюк є фігурантом розслідувань щодо його діяльності на посаді в СБУ.

    Про це ЗМІ повідомило Національне антикорупційне бюро у відповідь на журналістський запит.

    У НАБУ зазначили, що ведуть досудове розслідування за фактами можливого відмивання майна, здобутого злочинним шляхом. У рамках цього розслідування детективи перевіряють обставини придбання сім’єю Вітюків цієї квартири.

    «Прокурор звернувся з відповідним клопотанням через наявність достатніх підстав та обґрунтованих підозр вважати, що ця квартира може підлягати спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України», — повідомили в бюро.

    Також у НАБУ додали, що до них не надходили запити від НАЗК щодо арешту цієї квартири.

  • Вищий антикорупційний суд витратить 60 млн гривень на нові квартири для суддів

    Вищий антикорупційний суд витратить 60 млн гривень на нові квартири для суддів

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) України планує витратити 60 мільйонів гривень на закупівлю нових квартир для своїх суддів. Це повідомлення стало темою обговорення під час засідання Комітету Верховної Ради з питань правової політики, де керівник апарату ВАКС Богдан Крикливенко розкрив деталі даного проекту.

    «Закон гарантує забезпечення суддів ВАКС житлом. Необхідно враховувати, що нові судді ВАКС і АП ВАКС можуть бути з різних регіонів України, а отже, потребуватимуть поліпшення своїх житлових умов», – зазначив Крикливенко.

    Квартири закуплять для 25 суддів у 2025 році. Можливим джерелом фінансування можуть стати застави, стягнуті судом до спеціального фонду.

  • Заступницю прокурора взято під варту за хабар

    Заступницю прокурора взято під варту за хабар

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про застосування запобіжного заходу щодо заступниці керівника Запорізької обласної прокуратури, яку викрили на отриманні неправомірної вигоди. Згідно з повідомленням Національного антикорупційного бюро (НАБУ), посадовицю триматимуть під вартою, однак суд визначив альтернативу — заставу в розмірі 8 мільйонів гривень.

    За даними слідства, прокурорка вимагала $40 тис. хабаря за зміну підслідності у кримінальному провадженні, скасування арешту майна та уникнення кримінальної відповідальності для певної особи. Правоохоронці затримали чиновницю «на гарячому» під час отримання усієї суми.

    Нагадаємо, що це викриття стало результатом спільних зусиль НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Генерального прокурора. Посадовицю звинувачують за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України, що стосується отримання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великих розмірах.

  • ВАКС відпустив радника міністра енергетики без запобіжного заходу

    ВАКС відпустив радника міністра енергетики без запобіжного заходу

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про відсутність запобіжного заходу для Максима Немчинова, радника міністра енергетики Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду заступника міністра енергетики. Це рішення сталося на тлі розслідування корупційних схем у Міністерстві енергетики України.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков. Він зазначив:

    -рішення ухвалила слідча суддя ВАКС Лариса Задорожна;
    -“схоже, вона визнала підозру необґрунтованою”;
    -її рішення вже оскаржили до Апеляційної палати ВАКС.
    “НАБУ та САП підозрюють Немчинова та екснардепа Володимира Вечерка в організації зловживань  майже на 12 млн грн під час продажу вугілля. Разом з ними підозрюють і ексдиректора держпідприємства “Укрвугілля” Віталія Зюзька”, – йдеться в повідомленні.

    Журналіст зазначив: за версією слідства, наприкінці липня 2022 року “через воєнні дії ринок вугілля в Україні був обмежений”. Тому для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону 2022/2023 Кабмін зобов’язав “Укрвугілля” постачати енергоносії лише певним виробникам електроенергії – зокрема державному ПАТ “Центренерго”.

    “Попри такі обмеження, Вечерко (власник ТОВ “Інтербіс”) у змові з Немчиновим переконав Зюзька продати вугілля його компанії, яка, до речі, мала більше ніж 50 млн грн заборгованості перед ДП “Укрвугілля”. В результаті “Укрвугілля” поставило приватній компанії майже 24 тис. тонн сировини, яку та перепродала з прибутком  майже у 20 млн грн. Водночас “Центренерго” недоотримало 12,5 тис. тонн вугілля і змушене було купити його у жовтні 2022 року за значно вищою ціною, переплативши майже 12 млн грн”, – розповів Новіков.

    Максим Немчинов протягом 20 років працював у сфері енергетики. Він обіймав різні посади в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, зокрема державного секретаря, заступника міністра та радника міністра. Заступником міністра Немчинов був з липня 2020-го до грудня 2021 року. На цій посаді він працював над розробкою Концепції реформування вугільної галузі.

    Володимир Вечерко був народним депутатом Верховної Ради 7-го скликання і пройшов до парламенту за списками “Партії регіонів”. Це була його третя і остання каденція як народного депутата, оскільки це скликання було розпущено влітку 2014 року. Свого часу Вечерко був першим заступником голови комітету з питань будівництва, містобудування, ЖКГ та регіональної політики Верховної Ради.

    Віталій Зюзько став керівником “Укрвугілля” у липні 2022 року.

  • Справи НАБУ розвалюються у судах

    Справи НАБУ розвалюються у судах

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення про скасування підозри, пред’явленої НАБУ колишньому народному депутату Олександру Грановському. Це рішення стало черговим свідченням того, що резонансні розслідування антикорупційних органів часто закінчуються провалом у судовій системі.

    Резонансні розслідування, які обіцяли гучні викриття і притягнення до відповідальності, нерідко закінчуються повним провалом в суді.

    НАБУ з розголосом оголосило про підозру Олександру Грановському ще у жовтні 2022 року. У своєму пресрелізі антикорупціонери відразу заявили, що “народний депутат України VIII скликання організував схему, за якою “Одеський припортовий завод” продавав мінеральні добрива наперед визначеній компанії за цінами, нижчими від ринкових”.

    Однак, за 2,5 роки детективи так і не знайшли достатньо доказів і 20 серпня ВАКС скасував повідомлення про підозру Грановському.

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявила, що вважає це рішення судді незаконним і необґрунтованим та готує його оскарження до Апеляційної палати ВАКС. Як ця справа буде розвиватися далі, поки не відомо.

    Однак, це далеко непоодинокий випадок, коли справи антикорупціонерів розвалюються у суді. Ще одним наочним прикладом є справи антикорупціонерів проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Він неодноразово заявляв про те, що детективи однобоко ставилися до справи проти нього через політичну заангажованість. Обидві справи проти нього розвалилися у судах, однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

    Схоже, подібна ситуація буде і зі справою НАБУ проти ексміністра агрополітики Миколи Сольського, якого звинуватили у тому, що він вісім років тому сприяв ветеранам АТО у приватизації земельних ділянок у Сумській області. На думку детективів, ці землі були у користуванні Національної аграрної академії (НААН) і не могли бути приватизованими.

    Проте версію детективів спростував Верховний суд, який постановив відсутність прав НААН на ці землі, а також експерти, які дослідили історичну хронологію цих земель аж з 50-років минулого століття і також наголосили, що ці землі ніяк не могли потрапити в земельний банк НААН.

    Ймовірно, довгий час НААН міг користуватися землею, яку самозахопив і вважав її своєю. Про це свідчать зокрема матеріали деяких кримінальних проваджень, де співробітники НААН звинувачувалися у самозахопленні інкримінованих Сольському та ветеранам АТО земель. Ці землі НААН здавав у приховану оренду фермерам для вирощування їх врожаїв, хоча це прямо заборонено робити.

    Тож наразі головна інтрига справи НАБУ проти ексміністра Сольського – чи зможуть детективи довести своє припущення, що землі дійсно перебували у користуванні НААН. Якщо не зможуть, а вірогідність велика – ексміністр буде виправданий.

  • НАБУ відкрило кримінальне провадження проти голови “Укренерго” Володимира Кудрицького

    НАБУ відкрило кримінальне провадження проти голови “Укренерго” Володимира Кудрицького

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало кримінальне провадження стосовно голови “Укренерго” Володимира Кудрицького. Це рішення було прийнято на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 17 липня 2024 року. Журналісти видання “Комерсант український” повідомляють про цю ситуацію.

    Згідно з офіційною інформацією від НАБУ, провадження було зареєстроване за статтею 209 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Бюро уточнило, що розслідування розпочато після отримання заяви про ймовірне вчинення кримінального правопорушення Володимиром Кудрицьким.

    Позиція ВАКС

    ВАКС ухвалив рішення зобов’язати НАБУ відкрити кримінальне провадження проти Кудрицького за кількома статтями Кримінального кодексу України, включаючи ст. 209, ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та ст. 368 (одержання неправомірної вигоди). Ухвала суду ґрунтувалася на оскарженні бездіяльності уповноважених осіб НАБУ щодо невнесення до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) інформації про можливе правопорушення.

    Обставини розслідування

    ЗМІ повідомляють, що НАБУ розслідує кілька епізодів, пов’язаних із діяльністю Кудрицького на посаді голови “Укренерго”. Серед них — формування безнадійної заборгованості для компанії через безоплатне постачання електроенергії компанії “Юнайтед Енерджі” та закупівля бронежилетів за завищеними цінами.

    Реакція Кудрицького

    Володимир Кудрицький вважає, що відкриття провадження проти нього є “спробою створити інформаційний привід і вкид”. За його словами, справу було відкрито після ухвали ВАКС від 17 липня, і вона стосується закупівлі державним підприємством бронежилетів.

    Провадження проти Кудрицького набуває резонансу на фоні останніх скандалів у державних компаніях України. Далі буде видно, чи зможе розслідування НАБУ пролити світло на можливі порушення та зловживання з боку керівництва “Укренерго”.

  • САП подала позов до ВАКС щодо стягнення активів на 4,5 млн грн з начальника відділу Нацполіції

    САП подала позов до ВАКС щодо стягнення активів на 4,5 млн грн з начальника відділу Нацполіції

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) з вимогою стягнення активів на загальну суму 4,5 мільйона гривень з Євгена Жука, начальника відділу Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України. Як повідомляє Центр протидії корупції, ці активи є предметом розслідування щодо їх походження.

    Зазначається, що позов склали на підставі матеріалів НАЗК та самостійно здобутих доказів.

    У 2021-2023 роках посадовець та його дружина стали власниками квартири у Києві площею 73,4 квадрата та вартістю понад 3,6 млн грн, а також двох нежитлових приміщень.

    Ще три приміщення та автомобіль Land Rover Discovery 2013 року за нібито 385 тисяч грн (явно занижена ціна) придбала дружина посадовця.

    У САП роблять висновок, що у подружжя та їхніх близьких родичів не було законних доходів для придбання вказаних активів, тому просять стягнути їх.

    Посадовець запевняв, що перед купівлею квартири вони з дружиною отримали від своїх батьків 1,8 млн грн та 50 тисяч доларів (1,4 млн грн). Проте НАЗК з’ясувало, що їхні доходи та заощадження не дозволяли зробити такі подарунки дітям.

    У декларації за 2023 рік Жук зазначив, що заробив менше 700 тисяч грн на рік та заощадив 55 тисяч доларів.

    У САП заявили: “Зважаючи на виявлене, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з посадовця в дохід держави майже 4,5 млн грн, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів”.

    Як зауважили у Центрі протидії корупції, цивільна конфіскація полягає у полегшеній процедурі стягнення необґрунтованих активів чиновників порівняно з кримінальним процесом.

  • ВАКС вимагає розслідування можливого незаконного збагачення голови НЕК “Укренерго” Кудрицького

    ВАКС вимагає розслідування можливого незаконного збагачення голови НЕК “Укренерго” Кудрицького

    Верховна адміністративна комісія справедливості (ВАКС) України прийняла рішення задовольнити заяву Назара Приходька щодо розслідування можливого незаконного збагачення голови Національної енергетичної компанії “Укренерго” Володимира Кудрицького. Це рішення стосується перевірки законності придбання земельної ділянки та будинку у Києві у 2022 році, які належать Кудрицькому та його родині.

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) ухвалив рішення, яке зобов’язує Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочати кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення голови НЕК “Укренерго” Володимира Кудрицького.

    Про це повідомляє блогер, волонтер і експерт Центру зовнішньополітичних досліджень Назар Приходько у блозі на Gordon.UA, додаючи копію судового рішення від 17 липня.

    Згідно з повідомленням, ВАКС задовольнив заяву Приходька, яка стосувалася перевірки законності придбання Кудрицьким та його родиною земельної ділянки та будинку в Києві у 2022 році. Волонтер стверджує, що ці активи могли бути придбані на кошти, отримані незаконним шляхом, зокрема через розкрадання бюджетних коштів, виділених на закупівлю бронежилетів.

    Приходько нагадує, що 26 червня СБУ та НАБУ затримали очільника Департаменту безпеки “Укренерго” Сергія Тоцького, підозрюваного у привласненні 10 мільйонів гривень під час закупівлі бронежилетів навесні 2022 року. Блогер також звертає увагу на зв’язки Тоцького з колишнім заступником голови СБУ Володимиром Тоцьким, який був одним з організаторів силових дій проти протестувальників під час Майдану і втік до Росії у 2014 році.

    На думку Приходька, Сергій Тоцький підпорядковувався безпосередньо Кудрицькому, і його діяльність не могла відбуватися без згоди та підтримки керівництва. Волонтер підозрює, що справа з бронежилетами пов’язана з подальшим придбанням нерухомості Кудрицьким.

    “Я у співпадіння не вірю. І ВАКС, здається не вірить також. Бо ухвалив рішення, що зобов’язує НАБУ відкрити кримінальне провадження за моєю заявою за фактами вчинення головою правління НЕК Укренерго Володимиром Кудрицьким злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України: 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом); 364 (зловживання владою або службовим становищем); 368 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України”, – підсумував Назар Приходько.

    Нагадаємо, Кудрицький визнав, що його зарплата складає 420 тис. грн. після сплати податків. На тлі того, що зарплата рядових енергетиків у держкомпанії становить 15-20 тис. грн, правління НЕК перетворило себе на вищу касту, яка отримує мільйони під час повномасштабної війни. Згідно зі звітами правління Укренерго, у 2023 році його утримання коштувало державі 29,2 млн грн.

    Зокрема, за 4 місяці 2024 року винагорода правління «Укренерго» становила понад 16,5 млн грн. До складу правління окрім Володимира Кудрицького входять ще три члени: Олексій Брехт, Сергій Галаган та Олег Скрипник. Минулого місяця ці діячі розділили на чотирьох 8,534 млн. грн. І це при тому, що остання перевірка компанії Держаудитслужбою виявила у НЕК Укренерго зловживань на 68 млрд грн, серед яких – розкрадання коштів на закупівлю бронежилетів та постачання електроенергії без оплати компанії Коломойського.

    Журналіст Сергій Лямець, отримавши у розпорядження скриншоти корпоративних документів НЕК “Укренерго”, з’ясував, що саме Кудрицький здійснював нагляд за департаментом безпеки, начальнику якого оголошено підозру через закупівлю бронежилетів за завищеними цінами. Тому логічно, що угода обов’язково проходила узгодження голови Укренерго.

  • Антикорупційний суд заочно заарештував Жеваго у справі Князєва

    Антикорупційний суд заочно заарештував Жеваго у справі Князєва

    Сьогодні Вищий антикорупційний суд України ухвалив рішення заочно взяти під варту українського олігарха Костянтина Жеваго у справі про надання неправомірної вигоди колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву. Рішення суду було ухвалено після того, як прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) висловив прохання про обрання заходу запобіжного заходу.

    Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвище фігурантів.

    За інформацією джерел, йдеться саме про Жеваго та справу Князєва. До того ж, саме Жеваго є власником групи «Фінанси і кредит».

    «10 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит», підозрюваному у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду (ч. 4 ст. 369 КК України). Після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу. Зауважимо, що особа на момент вчинення злочину і на теперішній час перебуває на території Франції», – інформує прокуратура.

    Як відомо, НАБУ і САП повідомили Жеваго про підозру в наданні неправомірної вигоди судді Верховного суду Всеволоду Князєву.

    Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

    У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.

  • По справі мера Мукачева арештовано майно одного із фігурантів

    По справі мера Мукачева арештовано майно одного із фігурантів

    Антикорупційний суд в Україні прийняв рішення щодо накладання арешту на майно одного з фігурантів справи мера Мукачева, що має значний вплив на подальший розгляд справи та розслідування корупційних діянь.

    Сергію Филі, співвласнику компанії ТОВ «Біном-Груп», якого звинувачують у причетності до справи міського голови Мукачева Андрія Балоги, Вищий антикорупційний суд наклав арешт на його майно. Однією з ключових діяльностей компанії була оцінка вартості земельної ділянки під стадіоном «Авангард», що стало центральним пунктом у справі.

    Таке рішення 28 червня ухвалив ВАКС.

    «Клопотання старшого детектива НАБУ про арешт майна – задовольнити частково. Накласти арешт на майно, що належить (Сергію Филю – ред.) (з тимчасовим позбавленням власника (володільця) права на відчуження та розпорядження)», – йдеться в рішенні.

    Зокрема, суд наклав арешт на земельну ділянку площею 0,2634 га в Полтаві; автомобілі Volkswagen E-Golf 2018 року випуску, Dacia Logan 2005 року випуску і Nissan Juke 2012 року випуску; 50% частки у статутному капіталі ТОВ «Консалтингова компанія «Форекс»; 50% частки у статутному капіталі ТОВ «Біном Груп» (ЄДРПОУ- 38377892); 100% корпоративних прав ПП «ГЕОСФЕРА-А» та п’ять рахунків в ПриватБанку, Укргазбанку, Ідея банку, Райффайзен банку та Таскомбанку.

    Нагадаємо, НАБУ і САП затримали мера Мукачева Андрія Балогу та колишнього народного депутата Михайла Ланьо. За даними слідства, мер Мукачево забезпечив ухвалення на сесії міськради рішення про продаж за заниженою у майже 9 разів ціною ділянки приватному товариству, фактичним контролером якого є голова райради, колишній нардеп Михайло Ланьо.

    Підставою для цього стала експертна грошова оцінка із заниженою вартістю ділянки, за яку власникам компанії-оцінювачки надали хабар. В результаті таких оборудок землю з ринковою вартістю 84,6 млн грн продали усього за 9,6 млн грн.

    Попри таку мізерну ціну, міський голова особистим рішенням ще й надав товариству розстрочку платежу на 6 місяців. Збитки територіальній громаді становлять 74,9 млн грн. Пізніше їм повідомили про підозру.