Uanews.life

Позначка: ВАКС

  • ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    Вищий антикорупційний суд України 7 травня ухвалив рішення про продовження строку дії процесуальних обов’язків для підозрюваної у кримінальному провадженні щодо можливого підкупу народних депутатів, лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Суд визначив, що відповідні обмеження залишатимуться чинними до 7 липня 2026 року, однак у межах строків досудового розслідування.

    Як повідомили у ВАКС, слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йдеться не про посилення або розширення запобіжних заходів, а про продовження вже чинного переліку процесуальних обов’язків, які покликані забезпечити належну участь підозрюваної у слідчих та судових діях. Згідно з ухвалою, Юлія Тимошенко зобов’язана з’являтися за кожною вимогою детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів САП або суду, а також повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи. Окремо наголошується, що ухвала є остаточною і не підлягає оскарженню.

    На цьому тлі сама Тимошенко відреагувала публічно, заявивши у соціальних мережах, що рішення суду фактично свідчить про поступове скасування раніше запроваджених обмежень у межах справи. Вона стверджує, що судові рішення останніх місяців нібито демонструють зміну підходів у провадженні, зокрема згадує скасування заборон на спілкування з народними депутатами, повернення частини вилучених коштів та дозвіл на пересування за межами Києва. Окремо політикиня заявила, що раніше вже отримувала дозвіл на виїзд за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії, і назвала це частиною своєї політичної діяльності, яка, за її словами, не має бути обмежена слідством.

    У Вищому антикорупційному суді при цьому не коментували політичні заяви сторін і наголосили виключно на процесуальному характері ухвали, яка стосується забезпечення ходу досудового розслідування. Подібні рішення є стандартною практикою у справах, де фігурують підозри у корупційних правопорушеннях, і застосовуються для гарантування присутності підозрюваного під час слідчих дій та судових засідань.

    Передісторія цієї справи бере початок із січня 2026 року, коли Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з парламентських фракцій на можливій корупційній діяльності. За даними, які поширювалися в межах розслідування та з посиланням на джерела у політичних колах, йшлося про Юлію Тимошенко. Згодом їй було повідомлено про підозру.

    Слідство вважає, що фігуранти справи могли обговорювати механізми матеріального впливу на голосування у Верховній Раді, тобто йдеться про ймовірну систему винагород за політичні рішення. У межах розслідування НАБУ оприлюднювало аудіоматеріали, які, за версією слідчих, містять розмови щодо організації такого механізму. Водночас ці матеріали наразі є предметом оцінки суду, і остаточні висновки щодо їх доказової сили ще не зроблені.

    Юлія Тимошенко категорично відкидає висунуті звинувачення. Вона заявляє, що справа має політичний характер і є спробою дискредитації опозиційного політика. У своїх коментарях вона наголошує, що під час слідчих дій у неї вилучали техніку та документи, однак, за її словами, це не дало слідству реальних доказів. Також вона стверджує, що оприлюднені записи не підтверджують її участі у будь-яких незаконних домовленостях, а окремі співрозмовники, які фігурують у матеріалах, нібито не мають прямого стосунку до інкримінованих дій.

    З боку антикорупційних органів позиція залишається незмінною: розслідування триває, збір доказів продовжується, а остаточну оцінку всім матеріалам дасть суд після завершення досудового слідства. У НАБУ та САП підкреслюють, що справа перебуває у правовій площині, а всі процесуальні рішення ухвалюються відповідно до чинного законодавства.

    Ситуація навколо справи Тимошенко продовжує залишатися однією з найбільш резонансних у політичному та антикорупційному порядку денному, оскільки поєднує в собі як кримінально-процесуальний аспект, так і активну політичну дискусію. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів досудового розслідування та позиції суду щодо зібраних доказів.

  • Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич заявив, що не має жодного стосунку до внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова. Свою позицію він оприлюднив у заяві на сайті BGV Group після появи його прізвища у матеріалах журналістського розслідування щодо так званих “плівок Міндіча”.

    У заяві Буткевич наголосив, що не отримував жодних звернень із проханням про внесення застави, не здійснював жодних платежів і не брав участі у фінансуванні цього процесу ані офіційно, ані неформально. Він також категорично заперечив будь-які припущення щодо своєї фінансової або організаційної участі у справі.

    Поява заяви стала реакцією на публікацію журналістів, які повідомили про зміст аудіозаписів, нібито отриманих у межах слідчих дій НАБУ та САП у так званій справі “Мідас”. У цих матеріалах, за даними розслідувачів, обговорювалися можливі джерела коштів для внесення застави за Чернишова, а серед згаданих осіб фігурувало й прізвище Буткевича.

    Олексій Чернишов, колишній віцепрем’єр-міністр України, фігурує у кримінальному провадженні щодо зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. У межах цієї справи Вищий антикорупційний суд у червні 2025 року визначив йому заставу у розмірі 120 мільйонів гривень, а згодом, у липні 2025 року, офіційно застосував цей запобіжний захід.

    Справа Чернишова стала однією з резонансних у контексті антикорупційних розслідувань в Україні, оскільки стосується високопосадовця та значної суми застави, а також потенційних зв’язків між політичними та бізнес-колами.

    Матеріали, які отримали назву “плівки Міндіча”, були оприлюднені журналістами після розслідувань щодо бізнесмена Тимура Міндіча. За даними публікацій, у межах негласних слідчих дій НАБУ та САП було зафіксовано розмови, що стосуються можливих корупційних схем та фінансових операцій у різних сферах, зокрема енергетичній.

    У липні 2024 року повідомлялося, що квартира Міндіча, який є бізнес-партнером і співвласником студії “Квартал 95”, перебувала під прослуховуванням у рамках антикорупційного розслідування. У листопаді 2025 року НАБУ заявило про проведення обшуків у низки фігурантів, включно з самим Міндічем та тодішнім міністром юстиції Германом Галущенком, а також про викриття масштабної схеми розкрадання коштів в енергетичному секторі.

    На тлі нових публікацій Геннадій Буткевич окремо підкреслив, що його ім’я було згадане без жодних підстав і не має жодного зв’язку з фінансуванням або організацією застави за Чернишова. Він назвав такі припущення неправдивими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

    Ситуація розвивається на тлі триваючих журналістських розслідувань та антикорупційних проваджень, які охоплюють як політичні, так і бізнес-кола України. Наразі офіційних підтверджень участі Буткевича у будь-яких фінансових операціях у межах справи Чернишова немає.

  • Забрали все: ВАКС конфіскував активи екснардепа Олега Царьова — що перейшло у власність держави

    Забрали все: ВАКС конфіскував активи екснардепа Олега Царьова — що перейшло у власність держави

    Вищий антикорупційний суд 28 квітня ухвалив рішення про конфіскацію активів колишнього народного депутата Олега Царьова, якого раніше заочно засудили за державну зраду. Йдеться про значний обсяг майна, яке тепер переходить у власність держави в межах санкційного механізму. Про це повідомляє ВАКС.

    Суд задовольнив позов Міністерства юстиції України та застосував до колишнього політика санкцію, передбачену законом «Про санкції». У рішенні не вказано ім’я фігуранта, однак обставини справи, зокрема згадка про участь у діяльності так званих «ДНР» і «ЛНР», чітко вказують на Олега Царьова.

    Згідно з рішенням суду, у дохід держави стягнуто 21 земельну ділянку, розташовану на території Дніпропетровської області, а також будівлі, господарські споруди, корпоративні права та інше майно. Окремо зазначено про вилучення рухомого майна, зокрема причепа.

    Рішення набуде чинності після завершення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не буде подано.

    Олег Царьов був народним депутатом кількох скликань і входив до складу Партії регіонів. Після початку російської агресії у 2014 році він відкрито підтримав проросійські сили, виступав із заявами проти української державності та долучився до діяльності окупаційних структур. Зокрема, він був пов’язаний із так званими «парламентами» самопроголошених утворень на сході України.

    Після втечі з України Царьова оголосили в розшук, а українські суди згодом винесли йому вирок за державну зраду. У межах державної політики щодо осіб, які підтримали агресію, до нього також застосували персональні санкції. У жовтні 2025 року його було позбавлено громадянства України.

    Конфіскація активів у таких справах є частиною ширшої практики, яку Україна активно застосовує з початку повномасштабної війни. Вона передбачає вилучення майна осіб, які сприяли агресії або діяли проти національної безпеки, з подальшим переданням цих ресурсів державі.

    Особливість такого механізму полягає в тому, що він працює через судові рішення у цивільному порядку. Це дозволяє швидше реагувати на виклики війни та ефективніше блокувати активи осіб, які перебувають за межами України або уникають кримінального переслідування.

    Експерти наголошують, що подібні рішення мають не лише юридичне, а й економічне значення. Йдеться про повернення ресурсів, які можуть бути використані для відновлення країни, підтримки оборонного сектору та фінансування соціальних програм.

    Водночас такі справи мають і важливий політичний сигнал. Вони демонструють, що держава послідовно реагує на випадки колабораціонізму та співпраці з агресором, незалежно від статусу чи минулого впливу фігурантів.

    За останній рік в Україні вже було ухвалено низку рішень про конфіскацію активів осіб, пов’язаних із проросійською діяльністю. Серед них — колишні політики, бізнесмени та публічні діячі, які підтримували окупаційні адміністрації або фінансували діяльність, спрямовану проти держави.

    Очікується, що ця практика лише розширюватиметься. У Міністерстві юстиції неодноразово заявляли про підготовку нових позовів щодо стягнення активів осіб, які перебувають під санкціями. Йдеться як про нерухомість, так і про корпоративні права, банківські активи та інші ресурси.

    У випадку з Олегом Царьовим держава отримує не лише матеріальні активи, а й важливий прецедент у сфері санкційного правосуддя. Це підсилює позиції України у питаннях відповідальності за співпрацю з агресором та формує нову правову практику, яка може застосовуватися і в майбутньому.

    Таким чином, рішення суду щодо конфіскації майна Царьова є черговим кроком у напрямку відновлення справедливості та посилення економічної безпеки країни в умовах війни. Воно підтверджує, що відповідальність за дії проти держави може мати не лише кримінальні, а й фінансові наслідки.

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.

  • Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Суд взяв під варту ексзаступника голови ОП Ростислава Шурму

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) ухвалив рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому заступнику керівника Офісу президента України Ростиславу Шурмі та його брату Олегу Шурмі. Йдеться про справу щодо ймовірних зловживань у сфері виплат за «зеленим тарифом».

    Про це повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП) 21 квітня.

    За даними САП, після затримання підозрюваних і їх доставки до органу досудового розслідування слідчий суддя має вирішити питання застосування запобіжного заходу в межах ухвали суду. Водночас один із фігурантів, Ростислав Шурма, наразі перебуває за кордоном — у Німеччині. Він заявляв про готовність співпрацювати зі слідством, однак не на території України.

    Шурма та його брат є підозрюваними за статтями про привласнення або розтрату майна в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 ККУ) та легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209 ККУ).

    За версією слідства, вони можуть бути причетні до схеми розкрадання коштів у сфері «зеленого тарифу» на тимчасово окупованих територіях Запорізької області. Розслідування у цій справі проводить Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та САП. За оцінками правоохоронців, сума збитків становить близько 141,3 млн грн.

    Слідство також вважає, що частина коштів могла бути легалізована через мережу пов’язаних компаній у сфері енергетики.

    Ростислав Шурма є колишнім заступником керівника Офісу президента, ексдепутатом Донецької облради та колишнім керівником промислових підприємств. У 2021–2024 роках він обіймав посаду в ОП, відповідаючи за економічний блок, а згодом був звільнений.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб, механізми руху коштів і роль кожного з фігурантів у можливій схемі.

  • НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    НАБУ завершило слідство у справі про дрони та РЕБ із завищеними цінами

    Національне антикорупційне бюро України завершило досудове розслідування у справі щодо масштабної корупційної схеми під час закупівлі безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) для потреб Сил оборони, зокрема підрозділів Національної гвардії України. Про це повідомила пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, у 2025 році діяла організована група осіб, яка системно заволодівала бюджетними коштами, що виділялися органами місцевого самоврядування та державними структурами на забезпечення оборонних потреб. У межах провадження правоохоронці встановили низку епізодів, пов’язаних із закупівлями озброєння та спеціального обладнання за завищеними цінами, а також отриманням неправомірної вигоди у вигляді відкатів.

    Стороні захисту вже відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення. Це є завершальним етапом досудового розслідування перед направленням справи до суду.

    Розслідування здійснювали детективи НАБУ спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП). За їхніми даними, встановлено кілька ключових епізодів, які охоплюють різні закупівлі дронів та засобів РЕБ у різних регіонах України.

    Зокрема, один із епізодів стосується закупівлі FPV-дронів майже на 10 млн грн для військової частини Нацгвардії. За версією слідства, вартість контракту була штучно завищена більш ніж на 3 млн грн, які після реалізації постачання могли бути розподілені між учасниками схеми. У НАБУ зазначають, що механізм передбачав вплив на посадових осіб військових частин та використання посередницьких структур для укладення договорів.

    Окремо задокументовано закупівлю засобів РЕБ, де, за даними слідства, фігуранти могли отримувати до 30% від суми контрактів у вигляді неправомірної вигоди. Правоохоронці вказують, що така практика могла мати системний характер і застосовувалася під час кількох закупівель оборонного призначення.

    Ще один епізод стосується закупівлі FPV-дронів на близько 2 млн грн, де також виявлено ознаки завищення вартості продукції та можливого привласнення частини бюджетних коштів через пов’язані компанії.

    Окрім схем із закупівлями, слідство встановило факти фіктивного працевлаштування щонайменше 15 військовозобов’язаних осіб. За даними НАБУ, ці особи формально оформлювалися на роботу, однак фактично не виконували службових обов’язків. Це дозволяло отримувати неправомірні виплати та інші фінансові вигоди.

    Також у межах провадження досліджуються епізоди можливого незаконного збагачення одного з колишніх керівників Луганської обласної державної адміністрації на понад 62 млн грн, а також внесення недостовірних даних до декларацій за кілька років.

    Серед фігурантів справи, за інформацією слідства, — колишній голова Луганської обласної державної адміністрації Сергій Гайдай, народний депутат України Олексій Кузнєцов, представники місцевих адміністрацій, посадові особи військових частин Національної гвардії, а також представники підприємств-виробників та постачальників БПЛА і РЕБ.

    У НАБУ наголошують, що встановлені факти свідчать про комплексний характер схеми, яка охоплювала як рівень державних і місцевих рішень щодо фінансування оборонних потреб, так і безпосереднє виконання контрактів через підконтрольні структури.

    Окрему увагу слідство приділяє механізму впливу на укладення контрактів. За версією антикорупційних органів, організатори схеми могли використовувати службові зв’язки у військових частинах та органах влади для забезпечення перемоги “потрібних” постачальників у закупівлях.

    Після завершення досудового розслідування матеріали справи передані для ознайомлення стороні захисту. Після завершення цієї процедури обвинувальний акт має бути скерований до Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті.

    У НАБУ та САП підкреслюють, що йдеться про одне з найбільших розслідувань останнього часу у сфері оборонних закупівель, що набуло особливої суспільної ваги в умовах повномасштабної війни, коли ефективне використання бюджетних коштів має критичне значення для забезпечення Сил оборони України.

  • Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Суд у справі ОПЗ зобов’язав відшкодувати 77,5 млн і перерахувати 50 млн на ЗСУ

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у резонансній справі щодо корупційної схеми на Одеському припортовому заводі, одним із фігурантів якої є колишній народний депутат Олександр Грановський. За рішенням суду, державі мають відшкодувати 77,5 мільйона гривень, а ще 50 мільйонів гривень обвинувачені зобов’язалися спрямувати на підтримку Збройних сил України.

    У межах угоди всі фігуранти визнали свою вину та погодилися на узгоджене покарання. Суд визначив різні міри відповідальності для учасників справи.

    Колишній заступник директора Одеського припортового заводу Степан Кіменчіджі та ексначальник одного з відділів підприємства Ігор Чичильницький отримали по три роки позбавлення волі, заборону обіймати певні посади протягом року та штраф. Аналогічні вироки винесено і для колишньої членкині правління заводу Ольги Ткаченко та підприємця Павла Чумака, якого слідство вважає пов’язаним із компанією-посередником у схемі.

    Водночас Олександр Грановський, який обіймав посаду народного депутата VIII скликання, отримав штраф у розмірі 5100 гривень. Частину обвинувачених суд звільнив від покарання у зв’язку із завершенням строків давності, іншим призначено іспитовий строк тривалістю два роки.

    За даними слідства, йдеться про схему, через яку Одеський припортовий завод недоотримав понад 93 мільйони гривень. У 2015 році підприємство уклало контракти з іноземною компанією, яка, за версією правоохоронців, виконувала роль посередника без реального постачання продукції.

    Слідство вважає, що ціни на аміак і карбамід у контрактах були свідомо занижені. У подальшому продукцію реалізовували за ринковою вартістю іншим покупцям, а різницю в ціні виводили на рахунки, пов’язані з учасниками схеми.

    Останні кілька років Грановський перебуває за кордоном.

    Рішення суду передбачає часткове відшкодування збитків та завершення одного з гучних антикорупційних проваджень, пов’язаних із державними підприємствами.

  • Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила скаргу захисту у справі колишнього голови ДФС Романа Насірова, однак залишила без змін основний вирок. Таким чином, рішення суду набрало законної сили.

    Суд виключив із вироку посилання на показання колишньої співробітниці ДПС Людмили Солотви та перерахував строк попереднього ув’язнення. В іншій частині апеляційні доводи сторони захисту були відхилені.

    Водночас суд підтвердив ключове рішення першої інстанції: Роман Насіров засуджений до шести років позбавлення волі. Окрім цього, йому призначено штраф у розмірі 17 тисяч гривень та заборону обіймати державні посади протягом трьох років.

    Другого фігуранта справи — Володимира Новікова — суд виправдав.

    Також апеляційна інстанція залишила чинним арешт майна до моменту розгляду окремого цивільного позову з боку компанії «Укргазвидобування».

    За версією слідства, Насіров у період перебування на посаді незаконно надавав розстрочки зі сплати податкового боргу компаніям, пов’язаним із бізнесменом Олександром Онищенком. Це, за оцінками правоохоронців, призвело до збитків державі на суму близько 2 мільярдів гривень.

    Рішення апеляційної палати означає завершення судового розгляду у кримінальній частині справи та відкриває шлях до виконання вироку.

  • Гайдук отримав остаточний вирок у справі про хабар у Тернопільській ОВА

    Гайдук отримав остаточний вирок у справі про хабар у Тернопільській ОВА

    Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду остаточно підтвердив вирок колишньому заступнику голови Тернопільської обласної військової адміністрації Ігорю Гайдуку. Йому призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

    Йдеться про справу, яка набула розголосу ще у червні 2023 року, коли правоохоронці викрили посадовців на вимаганні хабаря від місцевого підприємця. За даними слідства, Ігор Гайдук разом із іншим заступником голови ОВА Ігорем Дем’янчуком вимагали 1,8 мільйона гривень за вирішення питання щодо оплати вже виконаних робіт з ремонту доріг.

    Зазначається, що роботи були завершені та прийняті ще у 2022 році, однак оплата за них затримувалася. За отримання неправомірної вигоди чиновники обіцяли не лише сприяти погашенню заборгованості, а й забезпечити укладення нових контрактів та фінансування чинних договорів із підрядною організацією.

    У березні 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав Ігоря Гайдука винним та призначив йому покарання у вигляді 8 років і 2 місяців позбавлення волі. Згодом це рішення підтвердила Апеляційна палата ВАКС.

    Після розгляду касаційної скарги Верховний Суд залишив вирок без змін, фактично поставивши крапку у цій справі. Таким чином, рішення набрало остаточної законної сили.

    Справу Ігоря Гайдука вважають показовою для антикорупційної практики, оскільки вона стосується вимагання коштів за виконання вже профінансованих державою робіт і демонструє відповідальність посадовців за зловживання службовим становищем.

  • Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    Давид Арахамія може стати фігурантом кримінального провадження про підкуп нардепів

    У публічному просторі з’явилася інформація про судове рішення Вищого антикорупційного суду, яке стосується ініціативи громадської організації щодо відкриття кримінального провадження. Ішлося про звернення з вимогою перевірити обставини, пов’язані з можливим підкупом народних депутатів.

    Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія може бути фігурантом кримінального провадження щодо підкупу народних депутатів. Такий висновок можна зробити з рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС).

    ГО «Межа» вимагала через суд відкрити кримінальне провадження проти Давида Арахамії за статтею про підкуп депутатів в інтересах третіх осіб, зокрема відомого контрабандиста сигарет Бориса Кауфмана. Однак ВАКС відмовив, посилаючись на те, що НАБУ вже розслідує кримінальне провадження №42021000000002568 щодо організованої групи, яка займалася підкупом депутатів.

    Виплати депутатам готівкою у розмірі від 10 до 50 тисяч доларів на місяць, за твердженнями джерел, були основою контролю парламенту з боку президента Зеленського.

    Після ліквідації ОЗГ Міндіча та вручення підозри народному депутату Юрію Киселю — людині з найближчого оточення Володимира Зеленського — ця схема контролю була зруйнована. Монобільшість Зеленського перетворилася на монозменшеність: депутати вже третій місяць відмовляються голосувати за всі закони, необхідні Офісу Президента.