Uanews.life

Позначка: Вашингтон

  • Вертоліт із Трампом небезпечно зблизився з пасажирським літаком над Вашингтоном: FAA почала розслідування

    Вертоліт із Трампом небезпечно зблизився з пасажирським літаком над Вашингтоном: FAA почала розслідування

    Президентський вертоліт Marine One із Дональдом Трампом на борту небезпечно зблизився з пасажирським літаком у повітряному просторі Вашингтона після проблем із радіозв’язком між екіпажем та авіадиспетчерами. Федеральне управління цивільної авіації США підтвердило, що під час польоту відбулася короткочасна втрата встановленої безпечної дистанції між повітряними суднами, та розпочало розслідування обставин інциденту.

    Про подію повідомила The New York Times із посиланням на записи переговорів диспетчерів та людей, ознайомлених із попереднім аналізом FAA.

    Інцидент стався у вівторок, коли Трамп вилетів із Білого дому до Об’єднаної бази Ендрюс, звідки мав продовжити заплановану поїздку до Лос-Анджелеса. Під час найбільшого зближення між президентським вертольотом та пасажирським літаком залишалося близько 0,8 милі, або 1,2–1,3 км, по горизонталі, тоді як вертикальна різниця становила приблизно 200 метрів.

    Білий дім і FAA наголошують, що президент США безпосередньо не перебував у небезпеці. Водночас авіаційний регулятор визнав сам факт короткочасної втрати необхідного ешелонування та перевіряє, чому система комунікації між Marine One та диспетчерською вежею спрацювала неналежним чином.

    Екіпаж тричі намагався зв’язатися з вежею

    Проблеми почалися ще до моменту зльоту президентського вертольота.

    За аудіозаписами переговорів, приблизно о 14:31 один із членів екіпажу Marine One повідомив диспетчерам, що до зльоту залишається три хвилини.

    Однак відповіді не було.

    У цей момент диспетчери Національного аеропорту імені Рональда Рейгана працювали з іншими повітряними суднами, а повідомлення від вертольота, вочевидь, не було нормально прийняте.

    Екіпаж спробував ще раз.

    «Вежа, ви мене чуєте?» — запитав член екіпажу, повторюючи попередження про підготовку до зльоту.

    Диспетчер відповів, що попередня передача була перервана та нерозбірлива. Після цього Marine One передав інформацію втретє.

    Однак належного підтвердження перед зльотом екіпаж, судячи із записів, так і не отримав.

    Президентський вертоліт піднявся у повітря.

    Саме тут почав формуватися потенційний конфлікт із цивільним повітряним рухом.

    Диспетчер не очікував, що Marine One уже в повітрі

    Приблизно о 14:34 екіпаж знову вийшов на зв’язок і повідомив, що виконує раніше надані інструкції.

    Судячи із записів переговорів, реакція диспетчера була здивованою. Він перепитав, чи справді Marine One вже виконує отримані вказівки.

    Після підтвердження диспетчер зазначив, що не отримав передбаченого трихвилинного попередження про зліт.

    Менш ніж за хвилину ситуація стала ще серйознішою.

    Диспетчер повідомив екіпажу президентського вертольота про інший літак, який у цей момент вилітав зі злітно-посадкової смуги №1.

    Екіпаж Marine One відповів, що бачить повітряне судно.

    Це означало, що пілоти встановили візуальний контакт із пасажирським бортом і могли контролювати його положення.

    Невдовзі Marine One повідомив про короткочасну затримку, після чого отримав дозвіл продовжувати маршрут.

    FAA підтвердила втрату безпечної дистанції

    За даними NYT, попередній аналіз Федерального управління цивільної авіації показав, що між двома повітряними суднами справді відбулася momentary loss of separation — короткочасна втрата нормативно встановленої дистанції.

    FAA підтвердило, що проводить розслідування.

    При цьому у відомстві наголосили: на підставі наявних на цей момент даних президент не перебував у безпосередній небезпеці.

    Аналогічну позицію висловив Білий дім.

    Його представник заявив, що польоти Marine One виконують одні з найкваліфікованіших військових пілотів і адміністрація зберігає до них повну довіру.

    Водночас Білий дім співпрацює з військовими, FAA та іншими структурами, які мають встановити точну причину проблем із комунікацією та запобігти повторенню ситуації.

    Чому 1,2 км для авіації — це не так багато, як здається

    На землі відстань у понад кілометр може здаватися значною. У повітрі ситуація інша.

    Пасажирські літаки після зльоту швидко набирають швидкість та висоту, тоді як військові вертольоти над Вашингтоном рухаються спеціальними маршрутами в одному з найбільш завантажених і складних повітряних просторів США.

    Саме тому безпека забезпечується не лише фізичною відстанню, а встановленими нормами ешелонування, чіткою координацією та своєчасними командами диспетчерів.

    Якщо нормативна дистанція порушується, FAA класифікує це як подію, яку необхідно проаналізувати, навіть якщо реальної загрози зіткнення зрештою не виникло.

    У випадку Marine One особливе занепокоєння викликає саме послідовність подій: трихвилинне попередження не було нормально отримане, диспетчер не очікував появи президентського борту на маршруті, а потім мусив окремо попереджати його про літак, який уже виконував виліт.

    Вашингтон уже пережив смертельну катастрофу через вертоліт і літак

    Інцидент має особливо тривожний контекст через катастрофу, яка сталася неподалік Reagan National Airport у січні 2025 року.

    Тоді пасажирський літак American Airlines зіткнувся у повітрі з військовим вертольотом Black Hawk над річкою Потомак під час заходу на посадку.

    Катастрофа забрала життя 67 людей.

    Після трагедії FAA суттєво змінила правила руху вертольотів навколо аеропорту.

    Регулятор обмежив польоти гелікоптерів над частинами Потомака та розпочав перегляд інших зон у США, де інтенсивний рух вертольотів перетинається з маршрутами цивільної авіації.

    У січні 2026 року обмеження в районі Reagan National Airport зробили постійними для більшості вертольотів та апаратів вертикального зльоту. Винятки залишили для низки необхідних державних операцій.

    Marine One належить саме до категорії спеціальних урядових польотів, які повинні виконуватися навіть у надзвичайно обмеженому повітряному просторі.

    Це, однак, ще більше підвищує вимоги до координації між військовим екіпажем та цивільними диспетчерами.

    Після катастрофи FAA вже змінювала правила

    Після зіткнення 2025 року американський авіарегулятор почав системно шукати схожі небезпечні точки по країні.

    FAA повідомляла, що з лютого 2025 року використовує аналітичні інструменти, зокрема штучний інтелект, для пошуку аеропортів, де маршрути літаків і гелікоптерів можуть створювати підвищений ризик.

    Зокрема, аналіз уже призвів до змін висот польоту гелікоптерів поблизу аеропортів Van Nuys та Hollywood Burbank у Каліфорнії. За попередніми результатами, після цього кількість попереджень систем запобігання зіткненням у пасажирських літаків зменшилася.

    На цьому тлі нова проблема безпосередньо біля Вашингтона може стати приводом для ще одного перегляду процедур.

    Радіозв’язок залишається критично важливим

    Ситуація з Marine One також нагадала про одну з базових проблем сучасної авіації — величезна кількість критичної інформації досі передається голосом по радіо.

    Перерване повідомлення, одночасна передача двох екіпажів, неправильне прочитання команди або нерозбірливий зв’язок можуть створити ситуацію, коли пілот і диспетчер мають різне уявлення про положення повітряного судна.

    Показово, що FAA буквально за кілька тижнів до цього оголосило про подальше впровадження цифрової системи Mobile Clearance, яка дозволяє частині пілотів отримувати дозволи на виліт через сертифіковані програми замість традиційного голосового радіозв’язку.

    За словами керівника FAA Браяна Бедфорда, одна з цілей переходу до цифрових повідомлень — саме зменшення кількості помилок під час передачі та повторення команд.

    Нова система наразі орієнтована передусім на загальну та бізнес-авіацію, тому безпосередньо не пояснює інцидент із Marine One. Але сама тенденція показує, наскільки серйозно регулятор ставиться до ризиків голосової комунікації.

    Що тепер з’ясовуватимуть слідчі

    Розслідування FAA має відповісти одразу на кілька запитань.

    Передусім — чому диспетчерська вежа не отримала або не змогла розібрати попередження Marine One про зліт.

    Також необхідно встановити, чи існувала технічна несправність радіообладнання, чи проблема виникла через одночасні переговори на частоті, людський фактор або особливості зв’язку в районі Білого дому.

    Окремо аналізуватимуть послідовність команд диспетчера та маршрути обох повітряних суден.

    Поки що немає даних про те, що екіпаж Marine One порушив конкретну команду диспетчера або що пасажирський літак був змушений виконувати аварійний маневр.

    Навпаки, президентський екіпаж повідомив, що бачив інший борт, а ситуацію було врегульовано без подальшого зближення.

    Тому називати подію «ледь не катастрофою» на цьому етапі було б перебільшенням.

    Втім, сам факт того, що FAA офіційно зафіксувало короткочасну втрату безпечного розділення повітряних суден, робить подію значно серйознішою за звичайну затримку чи непорозуміння у радіоефірі.

    Особливо у Вашингтоні — повітряному просторі, де лише торік зіткнення військового вертольота і пасажирського літака призвело до найсмертоноснішої авіакатастрофи у США за багато років.

    Тепер американські авіаційні органи мають встановити, чому система, яку після тієї трагедії додатково посилили, знову допустила ситуацію, коли військовий вертоліт — цього разу з президентом Сполучених Штатів на борту — та цивільний літак опинилися ближче один до одного, ніж дозволяють правила.

  • Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла України у США

    Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла України у США

    Президент України Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з посади надзвичайного і повноважного посла України у Сполучених Штатах Америки. Таким чином завершується її робота у Вашингтоні, яку вона розпочала менш ніж рік тому.

    Стефанішину призначили послом України у США 27 серпня 2025 року. До дипломатичної місії вона була однією з ключових представниць українського уряду на європейському напрямку — працювала віцепрем’єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також очолювала Міністерство юстиції. Саме вона протягом тривалого часу була залучена до переговорів щодо інтеграції України до Європейського Союзу та НАТО.

    Посольство у Вашингтоні Стефанішина очолила в особливо важливий для України період, коли одним із головних завдань дипломатії залишалося збереження американської військової, політичної та фінансової підтримки, а також координація позицій Києва і Вашингтона щодо війни та можливих переговорів із Росією.

    Інформація про можливе завершення її дипломатичної місії з’являлася ще до офіційного рішення. У липні ЗМІ з посиланням на джерела повідомляли, що Стефанішина могла сама порушити питання про припинення роботи у США через особисті обставини. Водночас наприкінці липня вона заявляла, що президент не просив її подавати у відставку.

    Тепер кадрове рішення оформлене президентом. Воно відбувається на тлі ширших перестановок у державному керівництві та безпеково-дипломатичному блоці України.

    Поки що ключовим питанням залишається, хто замінить Стефанішину у Вашингтоні. Посада посла у США традиційно вважається однією з найважливіших в українській дипломатичній системі, а в умовах повномасштабної війни її значення лише зросло. Від нового очільника дипломатичної місії залежатиме значна частина щоденної комунікації України з американською адміністрацією, Конгресом та іншими центрами впливу у Вашингтоні.

  • Напружена розмова на похороні Грема: Зеленський і Нетаньягу обмінялися різкими репліками — що сталося у Вашингтоні

    Напружена розмова на похороні Грема: Зеленський і Нетаньягу обмінялися різкими репліками — що сталося у Вашингтоні

    Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу провели у Вашингтоні першу особисту розмову майже за три роки. Вона відбулася не в Білому домі й не в межах запланованих двосторонніх переговорів, а перед поминальною службою за сенатором Ліндсі Гремом у Вашингтонському національному соборі. Коротке відео їхнього спілкування швидко розійшлося соцмережами, а The Washington Post звернула увагу, що лідери, судячи з кадрів, могли обмінятися доволі різкими репліками. Водночас достеменно встановити зміст розмови неможливо: звук на відео відсутній, а Київ та Єрусалим публічно її не коментували.

    Саме ця обставина є ключовою для оцінки епізоду. На записі видно, що Зеленський і Нетаньягу говорять емоційно, активно жестикулюють і зберігають серйозні вирази обличчя. Проте наприкінці розмови обидва посміхаються і потискають руки. The Times of Israel описав контакт як «досить серйозний, але щирий» і підтвердив, що це була перша особиста зустріч двох політиків із вересня 2023 року. Востаннє вони, за інформацією видання, розмовляли телефоном у січні 2025-го.

    Розмова на похороні відбулася після кількох днів суперечливих повідомлень щодо можливості повноцінної зустрічі Зеленського і Нетаньягу у Вашингтоні. Haaretz із посиланням на українське джерело писав, що офіс ізраїльського прем’єра спочатку сам запропонував провести переговори, але пізніше пояснив відмову надто щільним графіком. За іншою версією, яку також наводило видання, ініціатива виходила від української сторони, однак Ізраїль так і не підтвердив готовність провести двосторонню зустріч.

    The Times of Israel ще в день візиту повідомляв, що офіси двох лідерів намагалися домовитися про переговори на тлі спільної загрози з боку Ірану. Зрештою формальну зустріч так і не організували. Тому короткий контакт у соборі фактично став єдиною можливістю для Зеленського і Нетаньягу поговорити особисто під час одночасного перебування у столиці США.

    Додаткової уваги епізоду надало те, що обидва лідери прибули до Вашингтона в момент, коли одночасно потребують від адміністрації Дональда Трампа критично важливих військових ресурсів. Зеленський приїхав до США з акцентом на протибалістичну оборону, ракети-перехоплювачі та розширення оборонної співпраці. Перед зустріччю з Трампом він прямо назвав антибалістичний захист пріоритетом номер один. Зустріч у Білому домі відбулася 28 липня перед похороном Грема, і сторони обговорювали, серед іншого, можливість виробництва Україною власних перехоплювачів для Patriot.

    Нетаньягу того самого дня також провів окрему зустріч із Трампом. Прем’єр Ізраїлю назвав її однією з найкращих за весь час їхнього спілкування і повідомив, що серед головних тем був Іран. За його словами, сторони демонстрували «повну співпрацю» і координували питання, пов’язані з недопущенням появи в Тегерана ядерної зброї.

    Саме ця паралель стала основою для висновку The Washington Post про своєрідну «гру з нульовою сумою» між двома союзниками США. І Україна, і Ізраїль залежать від американських систем ППО, перехоплювачів, високотехнологічного озброєння та політичної підтримки Вашингтона. На тлі воєн у Європі та на Близькому Сході запаси певних типів озброєнь США не є необмеженими, а тому будь-яке рішення про передачу додаткових ракет одному союзнику потенційно впливає на можливості підтримки іншого. У цьому контексті навіть коротка емоційна розмова Зеленського й Нетаньягу виглядає значно важливішою, ніж просто випадкова зустріч на церемонії.

    Водночас між Україною та Ізраїлем є й очевидний простір для співпраці. Обидві держави стикаються з іранськими технологіями та озброєнням. Росія широко використовує іранські ударні безпілотники та їхні модифікації у війні проти України, тоді як Ізраїль безпосередньо протистоїть Ірану та його регіональним союзникам. За кілька годин до розмови Зеленського і Нетаньягу міністри закордонних справ України Андрій Сибіга та Ізраїлю Гідеон Саар також контактували між собою та обговорювали, зокрема, загрозу з боку Ірану. Саар запросив українського колегу відвідати Ізраїль.

    Однак українсько-ізраїльські відносини впродовж повномасштабної війни залишалися складними. Київ неодноразово розраховував на більш активну військову підтримку з боку Ізраїлю, особливо у сфері протиповітряної оборони. Ізраїльська влада при цьому роками уникала передачі Україні частини своїх ключових систем, пояснюючи це власними безпековими потребами та необхідністю враховувати регіональні ризики.

    Саме тому повідомлення про те, що повноцінна зустріч у Вашингтоні не відбулася, стало помітним дипломатичним сигналом. The Times of Israel у окремому аналізі навіть охарактеризував поведінку Нетаньягу щодо України як «холодне плече», зазначивши, що обидві держави фактично протистоять спільній російсько-іранській осі та мають чимало сфер для потенційної співпраці, включаючи боротьбу з дронами.

    Втім, робити висновок про серйозний конфлікт між Зеленським та Нетаньягу лише на основі кількасекундного відео було б некоректно. Навіть The Washington Post використовує обережне формулювання, що лідери «судячи з усього» обмінялися різкими репліками. The Times of Israel, навпаки, наголошує, що розмова була серйозною, але коректною, а завершилася посмішками та рукостисканням. Офіційні представники обох країн зміст контакту не розкрили.

    Поминальна служба за Ліндсі Гремом сама по собі стала незвичним дипломатичним майданчиком. Сенатор, який раптово помер 11 липня у віці 71 року, був одним із найпослідовніших американських прихильників і України, і Ізраїлю. За кілька днів до смерті він відвідав Київ та продовжував просувати жорсткі санкції проти Росії. Одночасно Грем залишався одним із найактивніших прихильників Ізраїлю та виступав за сильну американську присутність у світових конфліктах. Саме тому на його похороні одночасно опинилися Зеленський, Нетаньягу, Трамп та інші впливові політики.

    Смерть Грема для України має окреме політичне значення. Associated Press зазначало, що Київ втратив одного з найважливіших союзників у найближчому оточенні Трампа — політика, який міг напряму доносити українську позицію до президента США та роками наполягав на жорсткішій політиці щодо Кремля.

    Тож епізод між Зеленським і Нетаньягу варто розглядати ширше за саму міміку двох лідерів. Обидва прибули до Вашингтона боротися за увагу Трампа та критичні для своїх країн ресурси, обидва мають власний складний порядок денний щодо Ірану, і водночас їхні держави мають спільні безпекові інтереси. Чи була коротка розмова справжньою суперечкою, наразі невідомо. Підтверджено лише те, що тон виглядав серйозним, формальна двостороння зустріч не відбулася, а після кількох хвилин спілкування Зеленський і Нетаньягу розійшлися, потиснувши один одному руки. Саме тому говорити про дипломатичний скандал поки рано — але і випадковим цей контакт на тлі нинішньої боротьби за американську підтримку назвати складно.

  • Трамп підбив підсумки переговорів із Зеленським: “Зустріч пройшла дуже добре”

    Трамп підбив підсумки переговорів із Зеленським: “Зустріч пройшла дуже добре”

    Президент США Дональд Трамп прокоментував переговори з президентом України Володимиром Зеленським, які відбулися 28 липня у Вашингтоні. Глава Білого дому позитивно оцінив результати зустрічі, заявивши, що сторони обговорили широке коло питань, а самі переговори пройшли успішно.

    Про це Трамп повідомив у своїй соціальній мережі Truth Social.

    “Для мене велика честь зустрітися з президентом України Зеленським. Було обговорено багато питань. Зустріч пройшла дуже добре”, – написав президент США.

    Разом із повідомленням Трамп опублікував кілька фотографій із Білого дому, на яких він та Володимир Зеленський позують перед представниками засобів масової інформації перед початком переговорів.

    Візит українського президента до Вашингтона став одним із ключових дипломатичних заходів останніх тижнів. Під час переговорів сторони обговорили подальшу підтримку України, зміцнення обороноздатності країни, а також перспективи завершення війни.

    Однією з головних тем зустрічі стало розширення співпраці у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, Зеленський прагне досягти домовленостей щодо спільного виробництва в Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot, що має посилити можливості української ППО в умовах постійних російських повітряних атак.

    Окрему увагу лідери приділили посиленню санкційного тиску на Росію. Під час переговорів обговорювався законопроєкт про нові американські санкції, одним із головних авторів якого був покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає запровадження масштабних обмежень проти Росії, зокрема щодо високопосадовців, фінансових установ, Центрального банку РФ, підприємств російської промисловості та суден так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Крім того, законопроєкт передбачає можливість застосування високих мит до країн, які продовжують закуповувати російські нафту, природний газ та інші енергоносії. Саме через масштабність запропонованих обмежень документ отримав неофіційну назву “пекельні санкції”.

    Під час перебування у США Володимир Зеленський також взяв участь у церемонії прощання з Ліндсі Гремом. Сенатор був одним із найактивніших прихильників України в американському Конгресі та разом із сенатором Річардом Блюменталем працював над законодавчими ініціативами, спрямованими на посилення економічного тиску на Кремль.

    Раніше Зеленський заявив, що під час переговорів із Дональдом Трампом обговорювалися також дипломатичні шляхи завершення війни. За словами українського президента, американський лідер усвідомлює, що головною перешкодою для мирного врегулювання залишається небажання Росії вести конструктивні переговори. Зеленський наголосив, що Москва відмовляється не лише від укладення мирної угоди, а й від тимчасового припинення вогню, яке могло б стати першим кроком до дипломатичного процесу.

  • Вашингтон посилює тиск на оточення Давида Арахамії на тлі його паралельних контактів з Росією та Білоруссю

    Вашингтон посилює тиск на оточення Давида Арахамії на тлі його паралельних контактів з Росією та Білоруссю

    Джерело, знайоме з оцінками в американських політичних колах, повідомляє, що ставлення до голови фракції «Слуга народу» в США помітно охололо. Його сприймають як фігуру, яка після відставки Андрія Єрмака зайняла схожу нішу — надто самостійну, з власними каналами впливу та переговорів. За цією версією, саме тому зараз активізовані дії навколо помічників Арахамії. Після звільнення Єрмака восени 2025 року Арахамія помітно підсилив позиції і в парламенті, і в переговорному треку. Він увійшов до складу офіційної української делегації з мирних консультацій із США та Росією. У нього збереглися робочі контакти, що склалися ще 2022 року, коли він очолював українську делегацію на переговорах у Білорусі та Стамбулі. Тоді його співрозмовниками були Володимир Мединський і, за відкритими даними, Роман Абрамович. Ці зв’язки не зникли, у лютому 2026 року після основного раунду в Женеві Умеров і Арахамія провели окрему тривалу бесіду з Мединським. Паралельно Арахамія зберігав доступ до представників «молодої команди» Трампа.

    У липні 2026 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура отримали судові дозволи на забір біологічних зразків у помічника Арахамії. Слідство йде у справі про «зарплати в конвертах» — передбачувані нелегальні виплати депутатам за потрібні голосування. Раніше, у грудні 2025-го, уже проводилися обшуки у його помічника. Журналісти-розслідувачі (зокрема, Юрій Ніколов і Михайло Ткач) прямо пов’язують ці кроки з можливою підготовкою підозри самому Арахамії. Патерн упізнаваний, аналогічні дії з біозразками та оточенням передували тиску на Єрмака. Джерело підкреслює, у Вашингтоні не подобається не лише сам стиль Арахамії, а й те, що він веде власні переговори з російськими та білоруськими контактами поза жорсткою координацією з американською стороною. Відкриті джерела підтверджують наявність таких каналів, але не дозволяють встановити, наскільки вони автономні і наскільки це турбує саме адміністрацію Трампа. Прямих публічних заяв американських чиновників про «нового Єрмака» немає.

    Те, що відомо з відкритих публікацій 2025 року, стосується переважно Єрмака: Politico і Financial Times описували його як «двопартійного подразника», людину, з якою складно працювати і яка, на думку частини американських співрозмовників, спотворювала позиції США. Причини актуалізації процесу саме зараз: після зустрічі Зеленського і Трампа 28 липня в Білому домі сторони заявили про інтенсифікацію дипломатичного процесу. Кирило Буданов говорив про домовленість активізувати переговори на всіх рівнях. У цій логіці будь-який паралельний канал, особливо з російськими фігурами, що мають прямий зв’язок із Кремлем, виглядає для Вашингтона ризиком втрати контролю над темпом і змістом розмови. Арахамія, за оцінкою джерела, якраз і став носієм такого ризику.

    Центр тяжіння у внутрішньому колі Зеленського після Єрмака змістився. Арахамія взяв на себе частину функцій з управління фракцією, координації з парламентом і участі в переговорах. Одночасно підсилилися позиції Буданова як голови Офісу президента. Тепер антикорупційний тиск на найближче оточення Арахамії створює відчуття, що його автономія починає обмежуватися. Зараз виграють ті, хто зацікавлений у жорсткішій координації української позиції з американською лінією. Всередині України — фігури, чий вплив зростає при ослабленні Арахамії (зокрема в силовому та президентському блоці). Ззовні — ті американські переговорники, які вважають за краще працювати через більш передбачувані канали.

    Роль «сірого кардинала» парламенту і неформального переговорника з російськими контактами стає вразливою. Якщо справа про «конверти» дійде до підозри, це автоматично звузить його можливості і у внутрішній політиці, і на зовнішньому треку. У найближчі дні та тижні можна очікувати продовження слідчих дій навколо помічників і можливого розширення кола фігурантів. Це створить фон для будь-яких кадрових рішень навколо переговорної групи. Після домовленості Зеленського і Трампа про інтенсифікацію дипломатії американська сторона, судячи з усього, наполягатиме на більш прозорій і централізованій українській команді. Паралельні контакти Арахамії з Мединським або через Абрамовича в такій конфігурації виглядають дедалі менш бажаними.

    Україна втрачає одного з небагатьох людей, у кого збереглася особиста історія спілкування з російськими переговорниками 2022 року. Це може зробити офіційний процес жорсткішим і менш гнучким. Одночасно посилюється залежність від американських посередників (Віткофф, Кушнер), які зараз готують оновлені рамки. Якщо тиск на оточення Арахамії триватиме і перейде в площину офіційних підозр, у найближчі тижні можливі коригування складу переговорної делегації. Не виключені спроби перерозподілити його функції між Будановим, Умеровим та іншими учасниками. Це може прискорити формалізацію нових американських пропозицій, але водночас підвищить ризики внутрішніх конфліктів у київській владі.

     

  • “Це крок до миру”: Зеленський відреагував на рішення Сенату США щодо санкцій проти Росії

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував процедурне голосування в Сенаті США, яке наблизило ухвалення нового пакета жорстких санкцій проти Росії. Під час візиту до Вашингтона глава держави заявив, що підтримка законопроєкту більшістю сенаторів є важливим кроком до реалізації ініціативи покійного сенатора Ліндсі Грема та посилення міжнародного тиску на країну-агресора.

    Як повідомила пресслужба президента України, перед голосуванням Зеленський провів зустріч із представниками обох партій Сенату США. За словами глави держави, під час переговорів сторони обговорили низку ключових питань, серед яких особливу увагу приділили зміцненню протиповітряної та антибалістичної оборони України, а також подальшій співпраці між Києвом і Вашингтоном.

    Президент наголосив, що символічним є той факт, що процедурне голосування відбулося саме 29 липня – у день прощання з сенатором-республіканцем Ліндсі Гремом, який був одним із головних авторів законопроєкту про нові санкції проти Росії та тривалий час виступав за максимальне посилення економічного тиску на Кремль.

    “Було честю бути присутнім під час підрахунку голосів – 86 сенаторів підтримали документ. Це перший крок до реалізації планів Ліндсі й точно крок до миру. Важливо, щоб цей інструмент спрацював”, – заявив Зеленський.

    Президент також опублікував кадри зустрічі із сенаторами, підкресливши, що Україна високо цінує двопартійну підтримку в американському Конгресі. За його словами, подальше посилення санкційного тиску на Росію залишається одним із ключових інструментів для досягнення справедливого й тривалого миру.

    Водночас законодавчий процес у США ще не завершено. Процедурне голосування лише відкрило шлях до фінального розгляду документа. Очікується, що Сенат проведе ще одне голосування щодо законопроєкту до початку серпневих канікул. Для прискореного проходження процедури необхідна згода всіх сенаторів, тоді як заперечення хоча б одного законодавця може затягнути процес.

    Після завершення розгляду у Сенаті документ має бути схвалений Палатою представників США. Лише після проходження обох палат Конгресу законопроєкт зможе набути чинності.

    Запропонований пакет санкцій, який неофіційно називають “пекельними санкціями Грема”, передбачає запровадження обмежень проти російських високопосадовців, фінансових установ та суден так званого “тіньового флоту”, що використовується для експорту російської нафти в обхід міжнародних санкцій. Крім того, документ надає президенту США право запроваджувати цільові мита щодо третіх країн, які продовжують закуповувати російські нафту, газ та інші енергоносії. Ініціатива розглядається як один із наймасштабніших санкційних пакетів, спрямованих на посилення економічного тиску на Росію.

  • Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Трамп емоційно попрощався з Ліндсі Гремом

    Президент США Дональд Трамп виступив із прощальною промовою на церемонії поховання сенатора-республіканця Ліндсі Грема, назвавши його одним із найвидатніших законодавців в історії Сполучених Штатів та людиною, яка десятиліттями мала значний вплив на американську політику. Церемонія прощання відбулася у Вашингтонському національному соборі за участю високопосадовців США, іноземних лідерів та близьких покійного.

    Під час свого виступу Трамп назвав Грема “справжнім американським оригіналом” і “улюбленим другом”, наголосивши, що той був політиком, без якого протягом понад трьох десятиліть практично не ухвалювалися важливі рішення у Вашингтоні. За словами президента США, сенатор, який виріс у невеликому містечку в Південній Кароліні, зумів стати політиком світового масштабу та людиною, до думки якої дослухалися як у США, так і за їхніми межами.

    “Протягом понад 30 років у цій столиці не відбувалося нічого суттєвого без відома Ліндсі Грема”, – заявив американський президент, додавши, що сенатор “віддавав Америці всю міру свого доброго та могутнього серця, поки це серце просто не вичерпалося”.

    Окрему увагу Трамп приділив особистим взаєминам із покійним сенатором. Він нагадав, що на початку президентської кампанії 2016 року вони були політичними суперниками, однак згодом їхні стосунки переросли у багаторічну дружбу. Президент розповів, що вони часто разом грали у гольф, а також підкреслив унікальну здатність Грема знаходити спільну мову з людьми незалежно від їхньої політичної позиції.

    У своїй промові глава Білого дому також охарактеризував світогляд сенатора, наголосивши, що той був переконаним прихильником сильної Америки та вірив у важливість американського лідерства на міжнародній арені. За словами Трампа, Грем був людиною з рішучими поглядами у сфері національної безпеки та підтримував активну зовнішню політику США. Президент зазначив, що сенатор був “надзвичайно войовничим” і прагнув використовувати силу, якщо вважав це необхідним для захисту інтересів своєї країни.

    Церемонія прощання із Ліндсі Гремом зібрала чимало високопоставлених гостей. Крім Дональда Трампа, із промовами виступили віцепрезидент США Джей Ді Венс та лідер республіканської більшості у Сенаті Джон Тун. Серед присутніх також були президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, що підкреслило міжнародний авторитет американського сенатора.

    Ліндсі Грем помер 11 липня у віці 71 року. Протягом багатьох років він був одним із найвпливовіших представників Республіканської партії у сфері зовнішньої політики та національної безпеки. Сенатор послідовно підтримував Україну після початку повномасштабної війни Росії та виступав за посилення економічного тиску на Москву.

    Однією з його останніх гучних законодавчих ініціатив став законопроєкт про запровадження масштабних санкцій проти Росії. Документ передбачає введення 500-відсоткових мит для країн, які продовжують купувати російську нафту, природний газ та інші енергоносії. Після смерті сенатора законопроєкт отримав його ім’я, ставши символом політичної спадщини Грема та його жорсткої позиції щодо Кремля. Саме ця ініціатива вважається однією з найрезонансніших у його багаторічній кар’єрі та продовжує залишатися предметом активного обговорення у Вашингтоні.

  • Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Трамп виступить на похороні Ліндсі Грема: до Вашингтона прибуде і Зеленський

    Президент США Дональд Трамп 28 липня виступить із прощальною промовою на похороні сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який помер 11 липня у віці 71 року. Церемонія прощання у Вашингтоні збере не лише американських політиків, а й світових лідерів, серед яких очікуються президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та президент Фінляндії Александр Стубб. Подія стане однією з наймасштабніших державних церемоній у США цього року та підкреслить міжнародний авторитет одного з найвпливовіших республіканців останніх десятиліть.

    За інформацією ABC News та Associated Press, тіло Ліндсі Грема спочатку доставлять до Капітолія США, де всі охочі зможуть віддати шану сенаторові, який понад три десятиліття працював у Конгресі. Після офіційної церемонії у Ротонді Капітолія відбудеться заупокійна служба у Вашингтонському національному соборі. Саме там із промовою виступить президент Дональд Трамп. Також слово матимуть віцепрезидент Джей Ді Венс, телеведучий Fox News Шон Ганніті та інші представники консервативного середовища, які були близькими до сенатора.

    Церемонія у столиці стане лише першою частиною прощання. Наступного дня труну перевезуть до рідного для Ліндсі Грема штату Південна Кароліна, де відбудеться поховання. Саме цей штат сенатор представляв у Конгресі США понад 30 років, спочатку як член Палати представників, а з 2003 року – як сенатор.

    Особливу увагу міжнародних медіа привертає участь президента України Володимира Зеленського. Очікується, що український лідер прибуде до Вашингтона для участі в церемонії прощання, а також проведе окрему зустріч із президентом Дональдом Трампом у Білому домі. Інформацію про підготовку переговорів раніше підтверджували представники американської адміністрації.

    Ліндсі Грем був одним із найпослідовніших прихильників України серед американських політиків. Після початку повномасштабної війни він неодноразово відвідував Київ, зустрічався із президентом Зеленським, підтримував надання військової допомоги Україні та виступав за максимальне посилення санкційного тиску на Росію. За кілька днів до своєї смерті сенатор знову побував в Україні, після чого активно просував у Сенаті двопартійний законопроєкт про нові масштабні санкції проти Росії. Саме цей документ Дональд Трамп незадовго до смерті Грема погодився підтримати.

    Політична кар’єра Ліндсі Грема охопила понад три десятиліття. Він здобув репутацію одного з найвпливовіших республіканців у питаннях оборони, міжнародної безпеки та зовнішньої політики США. Грем був прихильником активної ролі Вашингтона у світових конфліктах, підтримував зміцнення НАТО, виступав за військову допомогу союзникам США та послідовно займав жорстку позицію щодо Росії, Ірану й Китаю. Його часто називали одним із головних архітекторів американської зовнішньої політики всередині Республіканської партії.

    Водночас його політичні стосунки з Дональдом Трампом були неоднозначними. Під час президентської кампанії 2016 року Грем гостро критикував майбутнього президента, однак після його приходу до влади поступово став одним із найближчих союзників. Після подій 6 січня 2021 року сенатор знову публічно дистанціювався від Трампа, однак уже за кілька тижнів вони відновили співпрацю. У другій президентській каденції Трампа саме Грем став одним із його ключових радників із питань зовнішньої політики, через що в американських політичних колах отримав неофіційне прізвисько «шепітник Трампа».

    За попереднім висновком судово-медичних експертів округу Колумбія, причиною смерті сенатора стало розшарування аорти, спричинене атеросклеротичним серцево-судинним захворюванням. Смерть настала раптово після повернення з поїздки до Туреччини на саміт НАТО та візиту до України. За словами його офісу, до цього сенатор не повідомляв про серйозні проблеми зі здоров’ям.

    Після смерті Грема губернатор Південної Кароліни призначив його сестру Дарлін Грем тимчасово виконувати обов’язки сенатора до проведення спеціальних виборів. Вона вже заявила про намір балотуватися на повний термін, а Дональд Трамп публічно висловив їй підтримку. Водночас сенатори обох партій запропонували якнайшвидше розглянути законопроєкт про нові санкції проти Росії, який Ліндсі Грем просував незадовго до своєї смерті, назвавши це символічним вшануванням його політичної спадщини.

    Похорон Ліндсі Грема стане не лише церемонією прощання з одним із найвідоміших американських сенаторів, а й важливою дипломатичною подією. Очікувана присутність світових лідерів і заплановані двосторонні зустрічі у Вашингтоні свідчать, що політичний вплив сенатора продовжує відчуватися навіть після його смерті, особливо в питаннях підтримки України та формування американської політики щодо війни Росії проти України.

  • Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Зеленський не полишає спроб переконати Свириденко очолити посольство України у США

    Президент України Володимир Зеленський продовжує шукати нового посла України у Сполучених Штатах і, за даними джерел, не відмовився від наміру призначити на цю посаду колишню прем’єр-міністерку Юлію Свириденко. Попри те, що вона вже відхилила відповідну пропозицію, глава держави нібито й надалі намагається переконати її погодитися на дипломатичну місію у Вашингтоні.

    Про це повідомляє Financial Times .

    За інформацією видання, після кадрових змін в уряді Зеленський продовжує пошук кандидата, який представлятиме Україну у США. Головною претенденткою на цю посаду, як і раніше, залишається Юлія Свириденко, яка цього тижня залишила посаду прем’єр-міністра.

    За словами співрозмовників Financial Times, Свириденко вже відмовилася від пропозиції очолити українське посольство у Вашингтоні, однак президент не припинив спроб змінити її рішення.

    «Він усе ще намагається переконати її обійняти цю посаду, яка припадає на вирішальний момент війни та у відносинах з адміністрацією Трампа», — цитує видання джерела, обізнані з ситуацією.

    Журналісти зазначають, що призначення нового посла у США має особливе значення для України з огляду на триваючу війну з Росією, а також необхідність підтримувати активний політичний діалог із Вашингтоном. Саме тому пошук кандидата на цю посаду залишається одним із важливих кадрових питань для української влади.

    Нагадаємо, 14 липня Юлія Свириденко подала заяву про відставку з посади прем’єр-міністра України після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Вона пояснила своє рішення необхідністю оновлення уряду.

    Того ж дня Верховна Рада підтримала її відставку. Відповідно до законодавства, звільнення прем’єр-міністра автоматично означає припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів.

    Вже 16 липня парламент призначив новим прем’єр-міністром України Сергія Корецького. Після цього Верховна Рада також підтримала призначення нового складу уряду, затвердивши керівників більшості міністерств.

    Попри завершення роботи на посаді глави уряду, Свириденко ще провела фінальне засідання Кабінету Міністрів, під час якого, за її словами, було ухвалено механізм використання 40 мільярдів гривень на підготовку країни до осінньо-зимового періоду в межах Планів стійкості.

    На тлі цих кадрових змін у медіа також з’явилася інформація про можливу зміну керівника української дипломатичної місії у США. За даними ЗМІ, чинна посол України у Вашингтоні Ольга Стефанішина нібито найближчим часом може залишити свою посаду. Повідомлялося, що рішення про звільнення вона ухвалила з власної ініціативи.

    Водночас офіційного підтвердження можливого призначення Юлії Свириденко послом України у США наразі немає. Також немає офіційних коментарів щодо інформації про її відмову чи подальші спроби президента переконати її погодитися на цю посаду. Опубліковані дані ґрунтуються на інформації, отриманій Financial Times від джерел, близьких до глави держави.

  • США призначили нову очільницю дипмісії в Києві: хто така Сандра Аудкірк

    США призначили нову очільницю дипмісії в Києві: хто така Сандра Аудкірк

    Сполучені Штати призначили нову тимчасову повірену у справах США в Україні. Нею стала кар’єрна дипломатка Сандра Аудкірк (Sandra Oudkirk), яка має понад три десятиліття досвіду роботи у сфері міжнародної дипломатії, безпеки та оборонної політики. Вона очолить американську дипломатичну місію в Києві після завершення роботи Джулі Девіс. Про призначення повідомило Посольство США в Україні.

    Аудкірк є кадровою дипломаткою Державного департаменту США. За більш ніж 30 років служби вона працювала на низці ключових посад, пов’язаних із питаннями міжнародної безпеки, відносин із країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону, енергетичної дипломатії та співпраці з військовими структурами Сполучених Штатів.

    Однією з найвідоміших сторінок її кар’єри стало керівництво Американським інститутом на Тайвані у 2021–2024 роках. Ця установа виконує функції фактичного дипломатичного представництва США на Тайвані, оскільки Вашингтон офіційно не підтримує дипломатичних відносин із Тайбеєм. Робота на цій посаді вимагала постійної взаємодії з урядом Тайваню, американськими військовими та союзниками США в Індо-Тихоокеанському регіоні.

    До цього Сандра Аудкірк працювала у Міністерстві оборони США, була заступницею директора Європейського центру досліджень безпеки імені Джорджа Маршалла, а також цивільною радницею з питань зовнішньої політики Європейського командування Збройних сил США (EUCOM). Ці посади були безпосередньо пов’язані з питаннями європейської безпеки, взаємодії із союзниками по НАТО та координації оборонної політики.

    У структурі Державного департаменту вона відповідала за напрями Східної Азії та Тихоокеанського регіону, енергетичну безпеку, економічну дипломатію та протидію фінансуванню міжнародних загроз. За роки дипломатичної служби працювала у Тайбеї, Пекіні, Анкарі, Стамбулі, Дубліні та Кінгстоні, здобувши значний досвід роботи в регіонах із різною безпековою та політичною ситуацією.

    Сандра Аудкірк народилася в місті Тампа (штат Флорида). Вона закінчила Школу дипломатичної служби Джорджтаунського університету — один із найпрестижніших американських навчальних закладів, який готує фахівців із міжнародних відносин. Дипломатка вільно володіє китайською та турецькою мовами, що стало важливою перевагою під час її роботи в Азії та на Близькому Сході.

    Призначення Аудкірк відбулося після завершення дипломатичної місії Джулі Девіс, яка очолювала Посольство США в Києві як тимчасова повірена з травня 2025 року. Наприкінці червня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував Девіс за її внесок у розвиток українсько-американського політичного діалогу та співпрацю в один із найскладніших періодів повномасштабної війни.

    Джулі Девіс змінила на посаді Бріджит Брінк, яка залишила дипломатичну службу. Після цього вона фактично виконувала обов’язки керівника американської дипломатичної місії в Україні, координуючи політичну взаємодію між Києвом і Вашингтоном.

    Призначення нової тимчасової повіреної відбувається на тлі активної співпраці України та США у сфері оборони, санкційної політики та безпекових гарантій. Саме посольство США відіграє ключову роль у координації американської допомоги, взаємодії з українською владою та реалізації двосторонніх програм підтримки.

    Водночас статус тимчасової повіреної означає, що Аудкірк очолюватиме дипломатичну місію до моменту призначення повноцінного посла США в Україні. На відміну від посла, кандидатуру якого висуває президент США і затверджує Сенат, тимчасового повіреного призначає Державний департамент для забезпечення безперервної роботи посольства.

    Великий досвід Сандри Аудкірк у питаннях міжнародної безпеки, роботи з військовими структурами США, дипломатії в регіонах із підвищеним рівнем геополітичної напруги та управління великими дипломатичними представництвами свідчить, що Вашингтон робить ставку на досвідченого кар’єрного дипломата в період, коли українсько-американські відносини залишаються одним із ключових елементів міжнародної безпекової політики. Призначення також демонструє прагнення США зберігати повноцінне дипломатичне представництво в Києві та забезпечити безперервність співпраці між двома державами.