Uanews.life

Позначка: Велика Британія

  • Зеленський отримав особливий прийом у Британії: король Чарльз III запросив до Віндзора

    Зеленський отримав особливий прийом у Британії: король Чарльз III запросив до Віндзора

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із королем Великої Британії Чарльзом III під час робочого візиту до Сполученого Королівства. Аудієнція відбулася 8 червня у Віндзорському палаці та стала черговим символом міцної підтримки України з боку британської королівської родини на тлі триваючої російської агресії.

    Про зустріч глава держави повідомив у своїх офіційних соціальних мережах. Президент подякував монарху за постійну підтримку українського народу та наголосив на особливій ролі Великої Британії серед міжнародних партнерів України.

    «Як завжди, хороша аудієнція у Короля Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Чарльза III. Дякую Його Величності, народові та всьому Сполученому Королівству за непохитну підтримку наших людей», – написав Зеленський.

    Зустріч відбулася на завершення насиченої програми президента України у Лондоні. Напередодні Володимир Зеленський провів серію важливих переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

    Головною темою переговорів залишалися питання військової допомоги Україні, посилення санкційного тиску на Росію, підтримка української оборонної промисловості та пошук шляхів досягнення справедливого й стійкого миру.

    За підсумками лондонських консультацій лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та України підтвердили спільну позицію щодо необхідності продовження підтримки Києва та окреслили ключові умови для майбутнього мирного врегулювання.

    Зустріч Зеленського з Чарльзом III стала черговим підтвердженням особливих відносин між Україною та Великою Британією. Від початку повномасштабного вторгнення Росії король неодноразово висловлював підтримку українцям, приймав українських військових, представників гуманітарних організацій та особисто зустрічався з Володимиром Зеленським.

    Після сходження на престол у 2022 році Чарльз III зберіг курс підтримки України, який раніше демонструвала королівська родина. Монарх регулярно наголошує на необхідності допомоги українському народу та висловлює співчуття жертвам російської агресії.

    Політичні оглядачі зазначають, що хоча британський монарх не бере участі у формуванні зовнішньої політики уряду, подібні аудієнції мають велике символічне значення. Вони демонструють стабільність підтримки України з боку британських інституцій незалежно від змін у політичному керівництві країни.

    Особливого значення нинішня зустріч набуває на тлі складної міжнародної ситуації та активізації дипломатичних зусиль щодо завершення війни. Лондон залишається одним із ключових союзників Києва як у військовій, так і в політичній площині.

    Велика Британія входить до числа найбільших донорів військової допомоги Україні та бере активну участь у підготовці українських військовослужбовців, постачанні сучасного озброєння, посиленні санкцій проти Росії та підтримці української економіки.

    Крім того, британська сторона продовжує підтримувати євроатлантичні прагнення України та її інтеграцію до західних безпекових структур.

    Візит Зеленського до Великої Британії вкотре засвідчив, що українське питання залишається одним із пріоритетів європейської політики. А зустріч із Чарльзом III стала ще одним знаком того, що підтримка України у Британії виходить далеко за межі урядових рішень і має широку суспільну та символічну основу.

    На тлі триваючої війни та дипломатичних переговорів навколо майбутнього миру такі контакти залишаються важливим елементом міжнародної підтримки України та сигналом про збереження єдності західних союзників навколо українського питання.

  • Україна та Європа узгоджують позиції: Зеленський прибув до Лондона

    Україна та Європа узгоджують позиції: Зеленський прибув до Лондона

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Великої Британії з офіційним візитом, у межах якого заплановано низку двосторонніх і багатосторонніх переговорів із ключовими європейськими союзниками України. Візит відбувається на тлі активної дипломатичної взаємодії Києва з партнерами щодо безпекових гарантій, військової підтримки та координації політики щодо подальшого перебігу війни.

    Як повідомив сам президент у соціальних мережах, у Лондоні передбачена його зустріч із прем’єр-міністром Великої Британії Кір Стармер, а також участь у форматі переговорів E3+Україна, до якого входять лідери трьох провідних європейських держав — президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та британський прем’єр. Цей формат розглядається як один із ключових майданчиків координації позицій Європи та України щодо безпеки на континенті та майбутніх дипломатичних процесів.

    За словами Зеленського, підготовка до зустрічей тривала заздалегідь на рівні урядових команд, які опрацювали порядок денний і погодили низку стратегічних питань, що потребують політичних рішень лідерів. Йдеться про теми, пов’язані з подальшою підтримкою України, посиленням оборонної співпраці, а також узгодженням спільних підходів до міжнародної дипломатії в умовах триваючої війни.

    Президент підкреслив, що одним із ключових меседжів української сторони є необхідність посилення ролі Європи у всіх процесах, пов’язаних із можливими переговорами щодо завершення війни. За його словами, Європа має бути не спостерігачем, а активним учасником і повноцінним партнером у формуванні майбутніх безпекових рішень, які визначатимуть архітектуру стабільності на континенті.

    Окремо у межах візиту запланована аудієнція Володимира Зеленського з королем Великої Британії Чарльз III, яка має відбутися 8 червня. Очікується, що під час зустрічі сторони обговорять питання міжнародної підтримки України, гуманітарної ситуації, а також довгострокового партнерства між двома країнами.

    Візит українського президента до Лондона відбувається в умовах інтенсивної дипломатичної активності України на європейському напрямку, де останніми місяцями суттєво посилилася координація між Києвом та ключовими столицями ЄС і Великої Британії. Аналітики відзначають, що формат E3+Україна поступово набуває більшої ваги як інструмент узгодження позицій щодо безпекової політики, санкційного тиску на Росію та довгострокових гарантій безпеки для України.

    Таким чином, нинішній візит розглядається як частина ширшої дипломатичної стратегії Києва, спрямованої на зміцнення єдності європейських партнерів та формування спільного підходу до майбутніх переговорних процесів і післявоєнного устрою безпеки в Європі.

  • У Берліні вбачають шанс для майбутнього діалогу з РФ, але лише за участі України

    У Берліні вбачають шанс для майбутнього діалогу з РФ, але лише за участі України

    У Німеччині заявили, що між Європейським Союзом і Росією поступово може відкриватися “вікно можливостей” для діалогу щодо завершення війни, однак будь-які контакти можливі лише за умови повної координації з Україною. Про це повідомляє Reuters із посиланням на неназваного німецького посадовця.

    За словами співрозмовника видання, європейські країни можуть ініціювати новий формат діалогу з Москвою, але він має бути легітимним і таким, що визнається країнами ЄС та відповідає їхнім політичним принципам. Посадовець підкреслив, що ключовою умовою будь-яких потенційних переговорів є повна участь і згода України.

    Він також зазначив, що країни так званої групи E3 — Німеччина, Франція та Велика Британія — і надалі відіграватимуть важливу роль у формуванні європейської позиції щодо можливих контактів із Росією.

    За оцінкою німецького представника, процес потенційного відновлення діалогу не є швидким і може тривати місяці, а не тижні, з огляду на триваючі бойові дії. Він наголосив, що паралельно необхідно забезпечити координацію зі Сполученими Штатами, хоча їхня дипломатична активність наразі зміщується в інші регіони, зокрема на Близький Схід.

    Водночас у Європі продовжуються дискусії щодо можливих форматів майбутніх переговорів і потенційних посередників. Раніше у медіа згадувалися різні кандидатури, зокрема колишні високопосадовці європейських країн, однак жодних рішень щодо цього не ухвалено.

    Перед цим у Берліні та інших столицях ЄС відкидали пропозиції Кремля щодо окремих посередників, наголошуючи, що Росія не повинна нав’язувати зручні для себе формати переговорів. У Брюсселі також підкреслюють, що будь-який діалог із Москвою можливий лише за умови узгодженої позиції ЄС і України.

  • Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція перехопила російський танкер в Атлантиці, до операції долучилася Британія

    Франція продовжує посилювати тиск на російський «тіньовий флот», який використовується для обходу міжнародних санкцій та експорту нафти попри обмеження Заходу. Уранці 1 червня президент Франції Еммануель Макрон повідомив про нову масштабну морську операцію: французькі військово-морські сили взяли на абордаж нафтовий танкер Tagor, який прямував із Росії та перебував під міжнародними санкціями. Операція відбулася в Атлантичному океані за підтримки союзників, зокрема Великої Британії.

    За словами Макрона, французькі військові діяли у відкритому морі відповідно до норм міжнародного морського права. Президент наголосив, що Париж не має наміру миритися з діяльністю суден, які допомагають Москві обходити санкційні обмеження та фінансувати війну проти України.

    «Неприпустимо, щоб кораблі обходили міжнародні санкції, порушували морське право та фінансували війну, яку Росія веде проти України вже понад чотири роки», – заявив французький лідер.

    Як повідомила Морська префектура Атлантики, танкер був перехоплений більш ніж за 400 морських миль від узбережжя Бретані. Судно прямувало з російського порту Мурманськ. Французькі військові отримали інформацію про можливі порушення, пов’язані з реєстрацією корабля та використанням так званого «фальшивого прапора». Після висадки інспекційної групи на борт перевірка документів підтвердила підозри щодо невідповідності прапора та реєстраційних даних судна. Після цього танкер був перенаправлений за рішенням прокуратури для подальшого розслідування.

    Судно Tagor входить до переліку кораблів, які Україна, Європейський Союз та Велика Британія пов’язують із так званим російським «тіньовим флотом». Саме через цю мережу Москва продовжує експортувати нафту та нафтопродукти попри санкції, запроваджені після повномасштабного вторгнення в Україну. За даними української розвідки, такі судна регулярно змінюють прапори, власників, маршрути та реєстраційні документи для приховування походження вантажів.

    Останніми місяцями Франція стала однією з найактивніших європейських країн у боротьбі з російськими нафтовими схемами. Нинішнє затримання Tagor стало вже не першою подібною операцією французьких ВМС. У січні 2026 року французький флот перехопив танкер Grinch у Середземному морі після виходу з Мурманська. Тоді корабель також підозрювали у використанні фальшивого прапора та порушенні санкційного режиму.

    У березні французькі військові провели ще одну резонансну операцію проти танкера Deyna, який також пов’язували з російським «тіньовим флотом». Судно було затримане в західній частині Середземного моря після того, як інспектори виявили проблеми з документами та реєстрацією. Тоді Макрон прямо заявив, що кораблі такого типу є «воєнними спекулянтами», які заробляють на війні та допомагають Кремлю фінансувати агресію проти України.

    Активні дії Парижа відбуваються на тлі загального посилення європейської кампанії проти «тіньового флоту». За оцінками західних експертів, Росія використовує від 1000 до 1200 суден для перевезення нафти в обхід санкцій. Значна частина цих кораблів працює без належного страхування, приховує маршрути пересування або використовує підроблені документи. Через це вони становлять не лише економічну, а й екологічну загрозу.

    Французький президент окремо наголосив саме на екологічному аспекті проблеми. За його словами, старі танкери, які використовуються в межах санкційних схем, часто нехтують базовими правилами мореплавства та можуть спричинити масштабні аварії. У разі катастрофи наслідки можуть торкнутися не лише прибережних держав Європи, а й міжнародних торговельних маршрутів.

    Особливу увагу привертає й участь Великої Британії в нинішній операції. Лондон останніми місяцями також суттєво посилив контроль за російськими танкерами. Ще навесні британський прем’єр Кір Стармер дозволив військовим проводити перевірки підозрілих суден, пов’язаних із санкційними схемами Росії. Саме британські сили брали участь у кількох попередніх операціях Франції в Атлантиці та Середземному морі.

    У Європі дедалі частіше говорять про те, що «тіньовий флот» використовується не лише для транспортування нафти. Розслідування журналістів та спецслужб неодноразово вказували на можливе використання окремих суден для збору розвідувальної інформації, фотографування критичної інфраструктури та проведення прихованих операцій поблизу європейських узбереж.

    Для України боротьба із «тіньовим флотом» залишається одним із ключових напрямків санкційного тиску на Росію. Саме нафтові доходи продовжують забезпечувати значну частину російського бюджету та фінансування військової кампанії. Українська влада неодноразово закликала партнерів не лише затримувати такі судна, а й конфісковувати вантажі та використовувати отримані кошти для підтримки оборони України.

    Операція проти танкера Tagor стала черговим сигналом про те, що країни Заходу поступово переходять від санкційних декларацій до реальних морських операцій проти російської логістики. І хоча Москва продовжує шукати нові способи обходу обмежень, затримання суден у міжнародних водах свідчить про посилення контролю над фінансовими потоками, які підтримують російську воєнну машину.

  • Brexit через 10 років: наслідки для Британії та нові розмови про ЄС

    Brexit через 10 років: наслідки для Британії та нові розмови про ЄС

    Майже десять років тому, 23 червня 2016 року, Велика Британія зробила один із найрезонансніших політичних виборів у своїй сучасній історії: 52% громадян на референдумі підтримали вихід країни з Європейського союзу. Після тривалого перехідного періоду, напружених переговорів із Брюсселем та внутрішньополітичних криз, 31 січня 2020 року Сполучене Королівство офіційно залишило ЄС, завершивши епоху свого членства в блоці, який десятиліттями визначав економічну та політичну інтеграцію Європи.

    Рішення про Brexit від самого початку стало символом глибокого розколу в британському суспільстві. Прихильники виходу наполягали, що членство в ЄС обмежує суверенітет країни та нав’язує регуляторні правила, які стримують економічний потенціал Великої Британії. Одним із ключових аргументів кампанії було також питання міграції: євроскептики заявляли, що політика відкритих кордонів призводить до надмірного припливу мігрантів і створює тиск на соціальну систему та ринок праці. Вони наголошували, що вихід із ЄС дозволить Лондону самостійно контролювати кордони, закони та торговельну політику, а отже повернути “економічний суверенітет”.

    Натомість противники Brexit попереджали, що розрив із найбільшим торговельним партнером неминуче призведе до економічних втрат, зниження інвестиційної привабливості та втрати робочих місць. Вони підкреслювали, що саме участь у єдиному європейському ринку забезпечувала британському бізнесу конкурентні переваги, а вихід із нього створить нові бар’єри для торгівлі та ускладнить доступ до капіталу й робочої сили.

    Референдум 2016 року, на якому за вихід проголосували понад 17 мільйонів британців, фактично розділив країну на два політичні табори, розкривши глибші соціально-економічні відмінності. Аналізи результатів голосування показували, що підтримка Brexit була значно вищою серед менш забезпечених верств населення, людей із нижчими доходами, безробітних та працівників із низькою кваліфікацією. Для багатьох із них аргументи про “контроль над кордонами” та “економічну свободу” звучали як обіцянка змін на краще в умовах деіндустріалізації, стагнації зарплат і скорочення державних витрат.

    Однак після офіційного виходу країни з ЄС у 2020 році поступово почали проявлятися довгострокові наслідки цього рішення. Шість років потому дедалі більше економістів і аналітичних центрів описують ефект Brexit як переважно негативний для темпів економічного зростання та конкурентоспроможності Британії. Водночас вплив цього процесу складно відокремити від інших глобальних криз, зокрема пандемії COVID-19 та наслідків повномасштабної війни Росії проти України, які суттєво змінили світові ланцюги постачання, енергетичні ринки та загальну економічну динаміку.

    Попри це, дослідники наголошують, що Brexit додав до зовнішніх шоків власні структурні обмеження. Вихід із єдиного ринку призвів до появи митних і регуляторних бар’єрів, які ускладнили торгівлю з ЄС, що залишився найбільшим торговельним партнером Великої Британії. Для британських компаній це означало збільшення витрат на експорт, складніші логістичні процедури та додаткове адміністративне навантаження. Особливо відчутно це вдарило по секторах продовольства, промисловості та малому бізнесу, які найбільше залежали від безперешкодного доступу до європейського ринку.

    Не менш важливим наслідком стало зниження інвестиційної привабливості країни. Невизначеність щодо майбутніх торговельних правил і регуляторної політики змусила багато міжнародних компаній обережніше підходити до розширення діяльності у Великій Британії або навіть переносити частину операцій до країн ЄС. За різними оцінками, приплив прямих іноземних інвестицій у період після референдуму помітно скоротився, що в довгостроковій перспективі вплинуло на темпи зростання продуктивності та рівень зайнятості.

    Окремим виміром наслідків Brexit стала міграційна політика. Попри те, що вихід із ЄС дійсно зменшив міграцію з країн блоку, загальний міграційний потік до Великої Британії не скоротився, а в окремі роки навіть зріс. Це пояснюється зростанням кількості робочих віз і активнішою міграцією з країн поза межами ЄС. Одночасно зберігається проблема нелегальної міграції через Ла-Манш, яка стала одним із найгостріших політичних питань усередині країни та предметом постійних суперечок між урядом і опозицією.

    Соціально-економічні наслідки також відчули звичайні громадяни. На тлі глобальної інфляції та порушення ланцюгів постачання ціни на продукти у Великій Британії зросли суттєвіше, ніж у середньому по ЄС, що посилило дискусії про реальну вартість виходу з блоку. Одночасно зростання державних витрат і податкового навантаження стало ще одним фактором суспільного невдоволення, особливо серед найбільш вразливих груп населення.

    З часом суспільне сприйняття Brexit почало змінюватися. Якщо на момент референдуму він розглядався значною частиною виборців як шанс на економічне оновлення та відновлення контролю над внутрішньою політикою, то вже через кілька років дедалі більше британців почали оцінювати його критично. Опитування останніх років свідчать, що лише близько третини громадян і надалі вважають вихід із ЄС правильним рішенням, тоді як більшість або розчарована його результатами, або прямо називає його помилкою.

    На цьому тлі у британському політичному просторі дедалі частіше з’являються дискусії про майбутнє відносин із Європейським союзом. Попри формальний вихід із блоку, Лондон залишається глибоко пов’язаним із європейською економікою, а тому питання нової моделі співпраці стає все більш актуальним. Частина політичних сил і експертів обговорює варіанти часткового зближення з ЄС, посилення торговельної інтеграції або навіть довгострокового перегляду рішення про вихід.

    Водночас повернення до ЄС у повному обсязі наразі виглядає малоймовірним, оскільки потребувало б не лише політичної волі всередині країни, а й складних переговорів із самою європейською спільнотою. Більш реалістичним сценарієм аналітики називають поступове формування нової моделі відносин, яка може нагадувати угоди ЄС із країнами, що не є його членами, але підтримують тісну економічну взаємодію.

    Таким чином, через майже десятиліття після референдуму Brexit залишається не завершеною історією, а довготривалим процесом із політичними, економічними та соціальними наслідками. Він продовжує впливати на внутрішню політику Великої Британії, її роль у світі та характер відносин із Європейським союзом, а питання про те, чи був цей крок стратегічним успіхом чи помилкою, досі залишається предметом гострих суспільних і експертних дискусій.

  • Британська розвідка підтвердила майже пів мільйона втрат РФ у війні проти України

    Британська розвідка підтвердила майже пів мільйона втрат РФ у війні проти України

    Глава британської розвідувальної служби GCHQ Енн Кіст-Батлер заявила, що Росія втратила у війні проти України майже 500 тисяч військових убитими та пораненими. Вона також попередила про масштабне посилення російської гібридної активності проти Великої Британії та країн Європи.

    Про це повідомляє The Guardian.

    Це одна з найбільших офіційних оцінок втрат російської армії, яку публічно озвучував високопоставлений представник британської розвідки від початку повномасштабної війни.

    За словами Кіст-Батлер, Кремль одночасно нарощує не лише військовий тиск на Україну, а й гібридні операції проти Заходу.

    «Росія масштабує свою щоденну гібридну діяльність проти Великої Британії та Європи, спрямовану на морське дно, кіберпростір, критичну інфраструктуру, демократичні процеси, ланцюги постачання та суспільну довіру», — заявила очільниця GCHQ.

    Вона наголосила, що британські спецслужби разом із союзниками працюють над стримуванням російських кібератак, диверсій та спроб обходу міжнародних санкцій.

    За словами Кіст-Батлер, Москва активно намагається отримувати західні технології для використання у військовій сфері попри обмеження, запроваджені після вторгнення в Україну.

    Окрему увагу британська розвідка приділяє загрозам для підводної інфраструктури — зокрема кабелів зв’язку, енергетичних мереж та трубопроводів у європейських морях.

    У Лондоні вважають, що Росія дедалі активніше використовує тактику «сірої зони», поєднуючи кібератаки, інформаційні операції, економічний тиск і диверсії.

    На тлі цього Велика Британія посилює координацію зі спецслужбами НАТО та Європейського Союзу.

    Заява глави GCHQ пролунала на тлі нових даних про втрати російської армії на фронті. За інформацією Генерального штабу ЗСУ, лише за минулу добу Росія втратила ще понад тисячу військових.

    Від початку повномасштабного вторгнення українська сторона регулярно повідомляє про значні втрати російських військ, однак Москва офіційно не розкриває повної статистики загиблих і поранених.

    Західні розвідки та аналітичні центри неодноразово заявляли, що реальні втрати РФ значно перевищують офіційні російські дані.

    У британській розвідці також вважають, що Кремль продовжує компенсувати втрати шляхом прихованої мобілізації, фінансових стимулів і вербування засуджених та іноземців.

    Водночас у Лондоні зазначають, що попри великі втрати Росія поки зберігає здатність продовжувати бойові дії завдяки перевазі у людському ресурсі та переходу економіки на військові рейки.

    Заяви GCHQ збіглися з попередженнями української влади про підготовку Росії до нової хвилі мобілізації та можливого посилення атак восени 2026 року.

    Напередодні президент Володимир Зеленський заявив, що Москва «не готується до дипломатії» та продовжує нарощувати військовий потенціал.

    Крім того, українські військові повідомляють про активізацію застосування Росією дронів, ракет і керованих авіабомб уздовж усієї лінії фронту.

    Попри це, західні партнери України продовжують заявляти про намір підтримувати Київ у довгостроковій перспективі. Велика Британія залишається одним із ключових союзників України у сфері оборони, розвідки та санкційної політики.

  • Британія вдарила по криптосхемах Кремля: під санкції потрапила мережа, через яку РФ проводила $90 млрд на рік

    Британія вдарила по криптосхемах Кремля: під санкції потрапила мережа, через яку РФ проводила $90 млрд на рік

    Велика Британія запровадила новий масштабний пакет санкцій проти російської фінансової інфраструктури, яка допомагала Кремлю обходити західні обмеження та фінансувати війну проти України. Під удар потрапили криптовалютні платформи, фінансові посередники, банки та особи, пов’язані зі схемами переведення рублів у криптоактиви.

    Як повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк, через одну з підсанкційних мереж Росія могла проводити понад 90 мільярдів доларів на рік. За його словами, це приблизно половина річного воєнного бюджету РФ.

    Уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк

    Новий пакет санкцій спрямований проти двох головних інструментів обходу обмежень. Перший — криптовалютні біржі, через які російські компанії та пов’язані з Кремлем структури переводили рублі у криптоактиви без стандартного банківського контролю. Другий — фінансова мережа “А7”, яку, за даними британської сторони, використовували для закупівлі зброї, проведення розрахунків в обхід Заходу та обслуговування нафтових потоків.

    За інформацією української сторони, лише протягом минулого року через “А7” пройшло понад 90 мільярдів доларів.

    Під санкції Великої Британії потрапила криптоплатформа Rapira Group LLC, зареєстрована у Грузії. За даними британських та українських аналітиків, біржа працювала переважно на російський ринок і проводила транзакції з підсанкційними платформами Garantex та Bitpapa на десятки мільйонів доларів. Також стверджується, що сервіс дозволяв обмін криптовалют без належної перевірки особи та співпрацював із російськими банками, серед яких Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк і Промсвязьбанк.

    Ще однією підсанкційною платформою стала ABCeX із Сальвадору. За даними британської сторони, її оборот сягав 11 мільярдів доларів. Біржа дозволяла проводити операції через готівкові та P2P-схеми, обходячи традиційний банківський контроль. Також вона мала зв’язки з фінансовими потоками Garantex і працювала через офіси в Росії.

    До списку потрапила й компанія Aifory LLC із Грузії, яка спеціалізувалася на схемах обміну рублів на криптовалюту. Після блокування біржі Garantex вона, за даними розслідувачів, прийняла частину її клієнтів. Крім того, британська влада заявляє про зв’язки Aifory з іранською платформою Abantether.

    Окремо санкції запровадили проти платформ EXMO Exchange Limited, ARVIX Limited Liability Company та Bitpapa IC FZC LLC.

    Під обмеження потрапили й фізичні особи, яких вважають причетними до схем обходу санкцій. Серед них — співзасновник біржі Garantex Сергій Менделєєв, якого британська сторона називає одним із ключових архітекторів криптовалютних схем для обходу західних обмежень.

    Також санкції ввели проти заступників генерального директора групи компаній “А7” Ігоря Горіна та Ірини Акопян. До списку внесли й громадянина Ізраїлю Лірана Коена, якого пов’язують із діяльністю мережі “А7”.

    Крім того, під британські санкції потрапили дві державні структури Киргизстану — Eurasian Savings Bank та Virtual Asset Issuer. У Лондоні вважають, що ці установи могли використовуватися у схемах обходу міжнародних фінансових обмежень.

    Владислав Власюк заявив, що частина санкційного пакета була сформована на основі матеріалів, які українська сторона передавала британським партнерам у межах санкційної координації. Зокрема, до роботи долучався Національний банк України.

    “Ми продовжимо тиснути на кожну транзакцію та особу, яка фінансує агресію проти України або допомагає проводити заборонені операції”, — заявив Власюк.

    Напередодні Велика Британія офіційно оголосила про запровадження “криптовалютних” санкцій проти Росії. Загалом під обмеження потрапили 18 фінансових установ, криптоплатформ і пов’язаних із ними структур.

    Паралельно Європейський Союз продовжив ще на рік санкції проти Росії за порушення прав людини. Під обмеженнями залишаються 72 фізичні особи та одна юридична особа.

    На Заході дедалі частіше заявляють, що Кремль активно використовує криптовалютний сектор для обходу санкцій, проведення міжнародних розрахунків та фінансування військових витрат. Саме тому криптовалютні біржі та фінансові посередники стають одним із головних напрямів санкційного тиску проти Росії.

  • Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Британія готує новий санкційний удар по РФ після скандалу з послабленням нафтових обмежень

    Після хвилі критики через рішення про часткове послаблення обмежень щодо російської нафти Велика Британія готує новий масштабний санкційний пакет проти Російської Федерації, який, за попередніми оцінками, буде спрямований передусім на фінансовий сектор, а також на суміжні галузі, що забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни.

    Про це повідомив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі журналістам, зазначивши, що попри резонанс навколо окремих рішень Лондона, загальна санкційна стратегія Великої Британії залишається системною та послідовною.

    За словами Власюка, у публічному просторі останніми днями переважно обговорювали рішення щодо нафтових обмежень, однак значно менше уваги приділяється змісту ширшого санкційного пакета від 20 травня, який, як він наголосив, містить комплексні заходи тиску на ключові сектори російської економіки. Йдеться про модернізацію санкційного режиму, що охоплює як енергетику, так і промисловість, логістику та технологічні ланцюги постачання.

    Одним із найбільш чутливих напрямів стала атомна галузь Росії. Велика Британія запровадила повну заборону на імпорт російського урану, а також на його закупівлю та транзит через треті країни. За оцінками української сторони, це рішення напряму впливає на можливості російської державної корпорації “Росатом”, яка є одним із ключових гравців на глобальному ринку ядерного палива та технологій. Обмеження, як зазначається, зменшують експортні доходи та ускладнюють участь Росії у міжнародних енергетичних проєктах.

    Ще одним важливим блоком стали нові експортні обмеження, спрямовані на російський військово-промисловий комплекс. Британія розширила контроль над постачанням продукції подвійного призначення, яка може використовуватися у виробництві озброєнь, дронів і високотехнологічних систем. До переліку потрапили промислові хімікати, різні види металів, обладнання для виробництва мікросхем, компоненти для безпілотних систем, вироби з вуглецевого волокна, алюміній, нітрид бору, фториди амонію та арсин. За оцінками експертів, такі обмеження спрямовані на поступове “виснаження” технологічної бази російського ВПК.

    Окрему увагу в новому пакеті приділено будівельному сектору та морській логістиці. Велика Британія заборонила надання низки інженерних, архітектурних та будівельних послуг компаніям, які пов’язані з Росією або можуть бути залучені до реалізації інфраструктурних проєктів у її інтересах. Одночасно посилено контроль за морськими перевезеннями: розширено критерії ідентифікації російських суден, запроваджено нові ліцензійні вимоги, а також обмежено доступ до низки морських сервісів, зокрема для транспортування російського скрапленого газу та вугілля. Це, за словами аналітиків, має на меті ускладнити Росії використання “тіньового флоту” та альтернативних логістичних маршрутів.

    Владислав Власюк наголосив, що ці заходи є частиною довгострокової стратегії, спрямованої на поступове обмеження фінансових і технологічних можливостей Росії продовжувати війну проти України. Він також повідомив, що вже найближчим часом очікується новий великий санкційний пакет Великої Британії, який буде сфокусований саме на фінансовому секторі РФ, включно з банківською системою, механізмами міжнародних розрахунків та доступом до капіталу.

    На тлі цих рішень у Лондоні також виникла дискусія щодо нещодавнього пом’якшення окремих нафтових обмежень, яке дозволило імпорт дизельного пального та авіагасу, вироблених із російської нафти у третіх країнах. Це рішення викликало критику з боку Європейської комісії та України, які заявили про ризики розмивання санкційного режиму. Згодом британська сторона визнала, що комунікація цього кроку була “незграбною” і спричинила неправильне сприйняття позиції уряду.

    Попри це, українська сторона наголошує, що загальна тенденція залишається жорсткою, а нові санкційні ініціативи Лондона свідчать про подальше посилення економічного тиску на Росію та її ключові фінансово-промислові структури.

  • Росія заглушила GPS літака з міністром оборони Британії – BBC

    Росія заглушила GPS літака з міністром оборони Британії – BBC

    Росія заглушила GPS-сигнал літака Королівських військово-повітряних сил Великої Британії, на борту якого перебував міністр оборони країни Джон Гілі, під час польоту поблизу російського кордону. Інцидент стався на тлі зростання напруги між НАТО та РФ у Балтійському регіоні і став черговим випадком втручання Росії в роботу супутникових навігаційних систем у Європі.

    Про це повідомляє BBC.

    За інформацією британських журналістів, інцидент стався у четвер, 21 травня, коли урядовий літак повертався до Великої Британії після поїздки Гілі до Естонії. Міністр оборони відвідував британських військових, які беруть участь у навчаннях НАТО неподалік російського кордону.

    Під час тригодинного польоту екіпаж зіткнувся з повним зникненням GPS-сигналу. Через це пілотам довелося перейти на резервні системи навігації та використовувати альтернативні методи управління польотом. За даними BBC, літак зміг безпечно продовжити маршрут і приземлитися без надзвичайних ситуацій, однак сам факт втручання викликав серйозне занепокоєння у британських військових та союзників по НАТО.

    Наразі офіційно не підтверджено, чи був літак із британським міністром навмисною ціллю російських систем радіоелектронної боротьби. Водночас журналісти зазначають, що урядовий борт можна було легко ідентифікувати через відкриті сервіси відстеження авіаперельотів, де його маршрут був доступний у режимі реального часу.

    За словами експертів із безпеки, Росія останніми роками значно активізувала використання систем радіоелектронної боротьби у Балтійському регіоні. Глушіння GPS стало одним із ключових інструментів так званої “гібридної війни”, яку Москва веде проти країн НАТО та Європейського Союзу.

    Такі дії можуть створювати серйозні ризики не лише для військової, а й для цивільної авіації. Сучасні літаки значною мірою покладаються на супутникову навігацію, а тривале втручання у роботу GPS здатне призводити до небезпечних ситуацій у повітрі, особливо в умовах поганої видимості або складного повітряного руху.

    BBC нагадує, що це вже не перший випадок втручання Росії в польоти британських урядових літаків. У 2024 році аналогічного впливу зазнав літак Королівських ВПС, на борту якого перебував тодішній міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс. Тоді сигнал GPS також був заглушений під час польоту поблизу Калінінградської області РФ.

    Проблема російського втручання в роботу супутникових систем останніми роками стала системною для країн північної та східної Європи. Найбільше випадків фіксують у районі Балтійського моря, де активно діють російські комплекси радіоелектронної боротьби, розміщені в Калінінграді та поблизу кордонів країн НАТО.

    У вересні 2025 року через перебої в роботі GPS серйозні труднощі виникли у літака президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Під час польоту до Болгарії екіпаж був змушений використовувати паперові карти та резервні навігаційні процедури після втрати сигналу супутникової навігації. Тоді джерела в європейських структурах також припускали причетність Росії.

    Через масштаб проблеми у 2025 році одразу 13 держав Європейського Союзу звернулися до Європейськлї комісії із закликом розробити спільну відповідь на постійні перебої в роботі Глобальної навігаційної супутникової системи (GNSS). У зверненні наголошувалося, що втручання в супутникову навігацію вже становить загрозу для транспортної безпеки, цивільної авіації, морських перевезень та військової координації в Європі.

    Особливо жорстку позицію щодо дій Москви займає Естонія. Влада країни неодноразово заявляла, що глушіння GPS-сигналів з боку Росії є порушенням міжнародного права та створює пряму небезпеку для всіх держав регіону. Естонські чиновники наголошують, що такі дії не можна вважати “технічними збоями”, оскільки вони мають системний характер і збігаються з активністю російських військових.

    На тлі постійних інцидентів Фінляндія уже працює над створенням спеціальних технологій для захисту навігаційних систем від глушіння. Фінські розробники тестують обладнання, здатне виявляти спроби втручання у GPS та автоматично перемикати системи навігації на альтернативні канали.

    Експерти з безпеки зазначають, що Росія активно використовує засоби радіоелектронної боротьби не лише як військовий інструмент, а й як спосіб психологічного та політичного тиску на країни НАТО. Особливу тривогу викликає той факт, що подібні інциденти дедалі частіше зачіпають літаки високопосадовців, урядові борти та міжнародні авіарейси.

    На тлі посилення військової активності НАТО на східному фланзі Альянсу кількість випадків глушіння GPS у Балтійському регіоні продовжує зростати. У країнах Північної Європи дедалі частіше попереджають, що Росія тестує можливості дестабілізації навігаційної та комунікаційної інфраструктури Заходу у разі потенційного конфлікту з НАТО.

  • П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять країн НАТО зірвали план про гарантовану військову допомогу Україні – The Telegraph

    П’ять провідних держав НАТО – Велика Британія, Франція, Італія, Іспанія та Канада – заблокували ініціативу генерального секретаря НАТО Марка Рютте щодо довгострокового збільшення військової допомоги Україні. Йшлося про пропозицію, за якою країни-члени Альянсу мали б щорічно спрямовувати на підтримку Києва щонайменше 0,25% власного ВВП.

    Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на джерела серед дипломатів та чиновників НАТО.

    За інформацією видання, Рютте намагався зробити фінансування України більш системним та передбачуваним, закріпивши мінімальний рівень військової підтримки для всіх союзників. Ініціатива мала стати частиною ширшої стратегії Альянсу з довгострокового забезпечення української оборони на тлі затяжної війни з Росією та можливого скорочення американської участі у підтримці Києва в майбутньому.

    Генсек НАТО сподівався винести це питання на затвердження під час майбутнього саміту Альянсу в Анкарі, однак, як зазначає The Telegraph, вже зараз стало зрозуміло, що необхідного консенсусу досягти не вдасться. У НАТО всі ключові рішення ухвалюються лише за одностайної підтримки всіх членів, а позиція п’яти великих держав фактично заблокувала просування пропозиції.

    За даними журналістів, підтримку ідеї Рютте висловили щонайменше сім країн НАТО, які вже сьогодні витрачають на військову допомогу Україні понад 0,25% свого ВВП. Серед них Польща, Нідерланди, а також держави Балтії та Північної Європи. Ці країни вважають, що підтримка України має бути не тимчасовою політичною ініціативою, а постійним стратегічним зобов’язанням для всього Альянсу.

    Водночас найбільший спротив, за словами співрозмовників видання, надійшов від Франції, Італії, Іспанії та Канади. Окремо увагу журналісти звертають на позицію Велика Британія, яка традиційно вважалася одним із найактивніших союзників України у сфері безпеки.

    Одне з джерел у НАТО охарактеризувало ставлення цих держав до ініціативи коротко: “Вони не в захваті від цієї ідеї”.

    The Telegraph називає ситуацію “подвійним ударом” по репутації Лондона. Видання нагадує, що британський уряд нещодавно погодив тимчасові винятки, які дозволяють закуповувати авіаційне пальне та дизель, вироблені з російської сировини у третіх країнах. На цьому тлі небажання підтримати новий механізм допомоги Україні викликало додаткове невдоволення серед східноєвропейських та скандинавських союзників.

    Попри те, що Британія залишається третім за обсягом постачальником військової допомоги Україні серед країн НАТО, її внесок становить приблизно 0,1% британського ВВП – значно менше за запропонований рівень.

    Особливе роздратування серед прихильників ініціативи викликає те, що деякі найбільші економіки Європи, на думку дипломатів, мають можливість робити значно більше для підтримки України, однак не демонструють відповідної політичної готовності. Йдеться насамперед про Францію, Італію та Іспанію, чий рівень допомоги Києву часто критикують як недостатній у порівнянні з економічним потенціалом цих країн.

    Згідно з відкритими даними Кільського інституту світової економіки, саме країни Балтії, Північної Європи, а також Польща та Нідерланди наразі є серед лідерів за часткою ВВП, яку вони спрямовують на підтримку України.

    Сам Рютте останніми місяцями неодноразово наголошував, що військова допомога Україні розподілена між союзниками нерівномірно. За його словами, частина держав НАТО “витрачає недостатньо”, хоча публічно декларує підтримку Києва.

    Генсек також просуває ідею більшої відповідальності європейських союзників за безпеку континенту. На його думку, Європа повинна бути готовою підтримувати Україну навіть у разі зміни політичної ситуації у США або скорочення американської військової допомоги.

    Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон публічно підтримав ідею збільшення внесків союзників. Коментуючи дискусії всередині НАТО, він заявив, що хотів би бачити більше країн, які “не лише гарно говорять про Україну, а й підкріплюють свої слова реальними грошима”.

    Передумовою нинішньої ініціативи стала пропозиція, озвучена ще у грудні 2025 року тодішнім міністром оборони України Денисом Шмигалем під час зустрічі у форматі “Рамштайн”. Тоді українська сторона закликала партнерів закріпити довгострокове фінансування оборонних потреб України на рівні не менше 0,25% ВВП.

    Першими на таке зобов’язання погодилися Естонія, Латвія та Литва. Згодом цю ідею почали активно просувати країни східного флангу НАТО, які вважають перемогу України критично важливою для власної безпеки та стримування Росії.