Позначка: верховна Рада

  • Bentley за мільйони: які люксові авто є у нардепів та їхніх родин

    Bentley за мільйони: які люксові авто є у нардепів та їхніх родин

    У деклараціях чинних народних депутатів України та членів їхніх родин фігурують преміальні автомобілі Bentley Continental і Bentley Bentayga. Йдеться щонайменше про чотирьох парламентарів — Олега Тарасова, Костянтина Бондарєва, Геннадія Вацака та Анатолія Урбанського.

    При цьому не в усіх випадках автомобілі оформлені безпосередньо на самих депутатів. Частина машин належить їхнім дружинам або використовується членами родини на інших правових підставах. Дані про транспорт містяться в електронних деклараціях НАЗК.

    Олег Тарасов: Bentley Continental ще з 2013 року

    Народний депутат від «Слуги народу» Олег Тарасов задекларував Bentley Continental 2010 року випуску.

    Bentley за мільйони: які люксові авто є у нардепів та їхніх родин
    ФОТО: Олег Тарасов

    За даними його декларації, право власності на автомобіль він набув ще у 2013 році. Вартість машини на момент придбання була зазначена на рівні 1,35 млн грн.

    У щорічній декларації Тарасова за 2025 рік також вказано, що він продовжує виконувати функції народного депутата.

    Bentley при цьому не є єдиним преміальним автомобілем, який фігурує в майнових документах парламентаря.

    У деклараційних даних також згадувався Range Rover, яким депутат користувався на умовах оренди. Його вартість оцінювалася більш ніж у 5,6 млн грн.

    У Костянтина Бондарєва Bentley записаний на дружину

    Ще один Bentley є у родині народного депутата від «Батьківщини» Костянтина Бондарєва.

    Bentley за мільйони: які люксові авто є у нардепів та їхніх родин
    ФОТО: Костянтин Бондарєв

    Йдеться про Bentley Continental 2007 року випуску, який належить його дружині Тетяні Шейніч.

    У декларації зазначено, що право власності на автомобіль вона отримала у серпні 2011 року.

    Сам Бондарєв залишається чинним народним депутатом Верховної Ради IX скликання. Він обраний за списком «Батьківщини» та входить до відповідної депутатської фракції.

    У його щорічній декларації за 2025 рік також прямо вказано, що він продовжує виконувати функції держави.

    Автопарк родини Бондарєва загалом досить великий: у деклараційних документах фігурують не лише легкові автомобілі, а й мотоцикли, вантажний транспорт та водні засоби.

    Дружина Геннадія Вацака користується Bentley Bentayga

    Bentley зазначений і в декларації народного депутата Геннадія Вацака.

    Bentley за мільйони: які люксові авто є у нардепів та їхніх родин
    ФОТО: Геннадій Вацак та його дружина

    У цьому випадку йдеться про Bentley Bentayga 2018 року випуску, яким користується дружина парламентаря.

    Автомобіль належить іншій фізичній особі, а не самому депутату чи його дружині, тому коректніше говорити саме про право користування машиною.

    Вацак подав щорічну декларацію за 2025 рік у березні 2026-го і вказав, що продовжує виконувати функції держави.

    У його майнових документах також фігурує інший автомобіль преміумкласу — Rolls-Royce Cullinan, який пов’язаний із ТОВ «Кондитерський Дім “Вацак”».

    Таким чином, Bentley є лише частиною дорогого автопарку, зазначеного в деклараційних документах родини парламентаря.

    Bentley Bentayga є і в родині Анатолія Урбанського

    Ще один Bentley належить дружині народного депутата Анатолія Урбанського.

    Bentley за мільйони: які люксові авто є у нардепів та їхніх родин
    ФОТО: Анатолій Урбанський

    Олена Урбанська є власницею Bentley Bentayga 2016 року випуску.

    Автомобіль був придбаний у червні 2018 року, а його задекларована вартість на момент набуття права власності становила 2 641 150 грн.

    У родинному автопарку також фігурував Mercedes-Benz G-класу.

    Сам Урбанський власного автомобіля, за даними декларацій, може не мати, однак транспортні засоби членів сім’ї також підлягають обов’язковому декларуванню.

    Не всі Bentley належать самим нардепам

    Фраза «нардеп їздить на Bentley» не завжди означає, що машина оформлена безпосередньо на політика.

    У випадку з Олегом Тарасовим Bentley оформлений на нього особисто. У Бондарєва та Урбанського власницями автомобілів є дружини. У родині Вацака йдеться про користування Bentley, який належить третій особі.

    Тому найбільш точне формулювання — Bentley фігурують у деклараціях чотирьох чинних народних депутатів або членів їхніх родин.

    Скільки коштують такі автомобілі

    Bentley належить до преміального сегмента, а нові автомобілі цієї марки можуть коштувати сотні тисяч доларів залежно від моделі та комплектації.

    Водночас суми в деклараціях не завжди можна порівнювати безпосередньо з нинішніми ринковими цінами.

    Причин кілька: автомобілі купувалися в різні роки, курс гривні суттєво змінювався, частина машин була придбана вживаною, а в деклараціях фіксується вартість саме на момент набуття права власності.

    Наприклад, Bentley Continental Тарасова був придбаний ще у 2013 році, а Bentley родини Бондарєва — ще раніше, у 2011-му.

    Чому в деклараціях вказують автомобілі родичів

    Антикорупційне законодавство вимагає від посадовців зазначати не лише власне майно.

    До декларації потрапляють транспортні засоби членів сім’ї, а також автомобілі, якими декларант або його родичі користуються на певних правових підставах.

    Саме тому в електронному реєстрі можна побачити статус кожного автомобіля окремо: власність, оренда, користування або інший вид права.

    Це дає можливість відрізнити машину, яка безпосередньо належить депутату, від автомобіля дружини або транспортного засобу, яким родина лише користується.

    У Раді Bentley — далеко не єдиний люксовий бренд

    Преміальні автомобілі в деклараціях парламентарів не обмежуються Bentley.

    У документах народних депутатів і членів їхніх родин регулярно фігурують Rolls-Royce, Mercedes-Benz G-Class, Porsche, Range Rover, BMW та інші дорогі марки.

    Наприклад, у документах Геннадія Вацака згадується Rolls-Royce Cullinan, а в родині Анатолія Урбанського — Mercedes-Benz G-класу.

    Раніше Nenka.info також писала про люксові Rolls-Royce в Україні та їхніх власників. У матеріалі про електромобілі Rolls-Royce Spectre вартістю близько 600 тисяч євро згадувалися й українські політики та бізнесмени, пов’язані з дорогими автомобілями.

    Що показують декларації

    У підсумку серед чинних депутатів, згаданих у деклараційному огляді, Bentley фігурують у майнових документах:

    Олега Тарасова, Костянтина Бондарєва, Геннадія Вацака та Анатолія Урбанського.

    При цьому лише в одному випадку із наведених автомобіль оформлений безпосередньо на самого депутата. В інших Bentley належать або доступні для користування членам родини.

    Тож говорити про «чотирьох депутатів на Bentley» можна лише умовно. Точніше — у родинних автопарках та деклараціях чотирьох чинних парламентарів присутні автомобілі цієї преміальної марки.

  • Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Зеленський визначив нового очільника прокуратури: хто такий Антон Ковальський і що про нього відомо

    Президент України Володимир Зеленський 17 вересня підписав указ, яким поклав виконання обов’язків генерального прокурора на Антона Ковальського — до цього він очолював Хмельницьку обласну прокуратуру. Відповідний документ №946/2026 оприлюднений на офіційному сайті глави держави.

    В указі зазначено, що рішення ухвалене відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Сам документ сформульований коротко: президент постановив покласти на Антона Анатолійовича Ковальського виконання обов’язків генерального прокурора. Указ датований 17 вересня 2026 року.

    Таким чином, Ковальський тимчасово очолив Офіс генерального прокурора після кадрових рішень навколо Руслана Кравченка. Ще 14 вересня Зеленський своїм окремим указом №905/2026 відсторонив Кравченка від посади генерального прокурора. У цьому документі президент також послався на норму закону про правовий режим воєнного стану.

    Наступного дня, 15 вересня, Верховна Рада розглянула президентське подання щодо звільнення Кравченка. За постанову про надання згоди на його звільнення проголосували 317 народних депутатів, проти не голосував ніхто, утриманих також не було, 23 депутати не голосували. Відповідні результати зафіксовані на офіційному порталі парламенту.

    На тлі цих подій ім’я Антона Ковальського почало активно з’являтися у медіа ще до оприлюднення президентського указу. За даними «Української правди» від 15 вересня, серед кандидатів на посаду генерального прокурора називали керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Валерія Прихожанова та очільника Хмельницької обласної прокуратури Антона Ковальського. Видання з посиланням на співрозмовників тоді повідомляло, що саме кандидатура Ковальського розглядалася як одна з ключових. Це була інформація джерел медіа, а не офіційне кадрове рішення.

    Хто такий Антон Ковальський

    Антон Ковальський працює в органах прокуратури з 2011 року. Його професійна кар’єра значною мірою пов’язана з Вінницькою областю: він обіймав посади від старшого слідчого до заступника прокурора області, а згодом працював заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    У листопаді 2021 року Ковальський очолив Чернівецьку обласну прокуратуру. Дані про зміну керівника цієї установи також містяться у відкритих реєстрах: 15 листопада 2021 року Ковальський був зазначений як новий керівник прокуратури області.

    У Чернівецькій області він працював до літа 2025 року. З 1 липня 2025 року Ковальського призначили керівником Хмельницької обласної прокуратури. У повідомленні про його призначення зазначалося, що кандидатуру рекомендувала Рада прокурорів України.

    Відкриті дані також підтверджують, що у 2025 році Ковальський уже декларував посаду керівника Хмельницької обласної прокуратури, а до цього вказував роботу керівником Чернівецької обласної прокуратури та заступником керівника Вінницької обласної прокуратури.

    Що відомо з декларації Ковальського

    У березні 2026 року Антон Ковальський подав щорічну декларацію за 2025 рік. У документі він зазначив Хмельницьку обласну прокуратуру як місце роботи та посаду її керівника.

    У декларації вказано, що Ковальський та члени його родини користуються орендованими квартирами. Зокрема, задекларована квартира площею 135,3 квадратного метра у Хмельницькому, право оренди якої мають Ковальський, його дружина та діти. Також у декларації є інформація про житло в Чернівцях, яким сім’я користувалася у період його роботи в цьому регіоні.

    Серед транспортних засобів зазначений Nissan Qashqai 2019 року випуску. Автомобіль належить дружині Ковальського, а він має право користування ним. Задекларована вартість автомобіля на момент набуття становила 690 тисяч гривень.

    За 2025 рік Ковальський задекларував 1 227 831 гривню зарплати у Чернівецькій обласній прокуратурі. Його дружина Оксана Ковальська задекларувала 3 552 364 гривні доходу від підприємницької діяльності.

    Ці дані наведені виключно за офіційною декларацією НАЗК і самі по собі не свідчать про будь-які порушення.

    Що передувало зміні генпрокурора

    Кадрова перестановка відбулася після кількох днів гострої політичної дискусії навколо Офісу генерального прокурора. Руслан Кравченко раніше публічно заявляв, що не планує самостійно залишати посаду, однак згодом повідомив про заяву щодо відставки.

    На сайті «Ненька інфо» ця тема висвітлювалася ще до остаточного рішення парламенту. Зокрема, 12 вересня видання писало про підготовку президентського подання до Верховної Ради щодо звільнення генпрокурора.

    У матеріалі від 14 вересня «Кадровий шторм у прокуратурі: Верховна Рада завтра голосуватиме за відставку генпрокурора Кравченка» «Ненька інфо» повідомляла про майбутнє парламентське голосування та політичний контекст навколо кадрового рішення.

    Ще один пов’язаний матеріал «Ненька інфо» стосувався конфлікту навколо заяв Кравченка та НАБУ. У публікації від 15 вересня видання окремо наголошувало, що президентський указ №905/2026 стосувався саме відсторонення Кравченка, а не остаточного звільнення з посади. Це юридично важливе розмежування, оскільки згоду на звільнення генпрокурора окремо дає Верховна Рада.

    Також «Ненька інфо» раніше писала про заяви Кравченка щодо розслідування НАБУ і САП стосовно незаконних колцентрів. У тій публікації йшлося про його заперечення причетності до протиправної діяльності та оголошені внутрішні перевірки в Офісі генпрокурора.

    Водночас частина публікацій у медіа та на політичних ресурсах містила припущення щодо причин кадрових рішень та можливого впливу окремих посадовців. Офіційні документи президента і Верховної Ради таких мотивів не зазначають, тому їх не можна подавати як встановлений факт.

    Після парламентського голосування та оприлюднення указу від 17 вересня юридична ситуація стала зрозумілішою: Руслан Кравченко залишив посаду після отримання парламентської згоди на звільнення, а виконання обов’язків генерального прокурора президент тимчасово поклав на Антона Ковальського.

    Сам указ №946/2026 не містить інформації про строк виконання Ковальським цих обов’язків чи про його можливе подальше призначення генеральним прокурором на постійній основі. Тому на цей момент коректно говорити саме про виконання обов’язків, а не про повноцінне призначення на посаду генерального прокурора.

  • «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    «На ці гроші вижити неможливо»: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму

    Міністр фінансів України Сергій Марченко визнав, що офіційний прожитковий мінімум не відображає реальних потреб українців і фактично перетворився на розрахункову величину для визначення соціальних виплат та інших бюджетних показників. За словами міністра, одним із ключових завдань уряду тепер є поступова відв’язка різних виплат від прожиткового мінімуму, після чого держава зможе наблизити його офіційний розмір до фактичних витрат людини.

    Про це Марченко заявив 16 вересня під час представлення проєкту Державного бюджету України на 2027 рік у Верховній Раді. Сам урядовий законопроєкт №16000 був зареєстрований у парламенті 15 вересня.

    Говорячи про нинішній прожитковий мінімум, очільник Мінфіну фактично погодився, що на встановлену державою суму неможливо забезпечити нормальне життя.

    «На цю суму коштів можна тільки жити, виживати, і то, напевно, вижити неможливо. Тому він не відповідає дійсності», — заявив Марченко.

    За його словами, проблема полягає в тому, що прожитковий мінімум сьогодні виконує не лише соціальну функцію. До нього прив’язано багато різних виплат, розрахунків та бюджетних показників. Різке приведення цього показника до фактичної вартості життя автоматично означало б значне збільшення низки видатків державного бюджету.

    Саме тому уряд бачить одним із головних завдань реформування системи відв’язку соціальних та інших платежів від прожиткового мінімуму.

    «Ключове завдання — відв’язати виплати від розміру прожиткового мінімуму. Тоді нам буде простіше показати його фактичний розмір і на нього орієнтуватися», — пояснив міністр.

    Скільки становитиме прожитковий мінімум у 2027 році

    Попри визнання того, що чинний показник не відповідає реальним витратам українців, у проєкті державного бюджету на 2027 рік передбачене його поступове, а не радикальне підвищення.

    Як раніше писала Nenka.info, з 1 січня 2027 року загальний прожитковий мінімум планують збільшити з 3209 до 3559 гривень, тобто на 350 гривень, або приблизно на 10,9%.

    Для окремих категорій населення цифри відрізнятимуться.

    Для працездатних осіб прожитковий мінімум у проєкті бюджету закладений на рівні 3691 гривні, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 гривень. Останній показник має особливе значення для пенсійної системи, оскільки використовується як один із базових орієнтирів при визначенні мінімальних пенсійних виплат.

    Окремо передбачено базову величину у 4000 гривень для розрахунку державної соціальної допомоги людям з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю.

    Водночас усі ці суми поки не є остаточними. Проєкт державного бюджету має пройти повну процедуру розгляду у Верховній Раді, а парламентарі ще можуть змінювати його параметри.

    Офіційна картка парламенту підтверджує, що законопроєкт про Держбюджет-2027 зареєстровано під №16000 та передано на розгляд Верховної Ради.

    Мінімальна зарплата теж має зрости

    Одночасно з прожитковим мінімумом уряд планує підвищити мінімальну заробітну плату.

    З 1 січня 2027 року її пропонують встановити на рівні 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень більше за показник 2026 року.

    Докладно про заплановані зміни Nenka.info писала у матеріалі «Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027».

    У ньому також зазначалося, що підвищення мінімалки приблизно на 10,4% не означає такого самого зростання реальної купівельної спроможності українців, адже значну частину номінального збільшення можуть «з’їсти» інфляція та подорожчання товарів і послуг.

    Чому не можна просто встановити реальний прожитковий мінімум

    На перший погляд, ситуація виглядає парадоксально: держава визнає, що офіційна сума не дозволяє нормально прожити, але водночас не підвищує її одразу до реального рівня.

    Причина полягає у великій кількості фінансових показників, які історично прив’язали до прожиткового мінімуму.

    Він використовується не лише при визначенні окремих соціальних виплат. Від нього прямо або опосередковано залежать пенсійні показники, допомоги, компенсації, посадові оклади та інші державні розрахунки.

    Якщо просто збільшити прожитковий мінімум у рази без зміни всієї системи, це створить додаткові зобов’язання для державного бюджету на десятки або навіть сотні мільярдів гривень.

    Саме тому Марченко говорить про необхідність спочатку змінити сам принцип: соціальні виплати повинні визначатися окремими формулами та базовими величинами, а прожитковий мінімум — відображати реальну вартість базових потреб людини.

    Проблему визнають уже не перший рік

    Дискусія про розрив між офіційним та фактичним прожитковим мінімумом триває в Україні роками.

    Ще у Бюджетній декларації на 2027–2029 роки уряд закладав поступове підвищення соціальних стандартів, але без різкого стрибка.

    Як повідомляла Nenka.info, середньостроковий фінансовий прогноз передбачав збільшення прожиткового мінімуму приблизно на 10,9% у 2027 році, ще на 8,9% у 2028-му та на 7,1% у 2029 році.

    Детальніше: «Кабмін показав фінансовий прогноз на 2027–2029 роки: долар за 50 грн, а “мінімалка” — 11 тисяч».

    Таким чином, нинішні параметри Держбюджету-2027 фактично продовжують уже закладену урядом модель поступового підвищення.

    Окрема проблема — пенсії

    Особливо гостро питання прожиткового мінімуму стосується пенсіонерів.

    Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2027 році пропонують підвищити до 2878 гривень. Саме цей показник є одним із ключових у пенсійних розрахунках.

    Водночас уряд паралельно працює над масштабнішою пенсійною реформою.

    Як раніше писала Nenka.info, одним із задекларованих орієнтирів реформи є наближення мінімальної пенсійної виплати до реального прожиткового рівня, а не до суто розрахункової величини. У дискусіях щодо нової моделі називалася сума близько 6 тисяч гривень, однак остаточний показник залежатиме від можливостей бюджету та Пенсійного фонду.

    Детальніше про майбутню реформу: «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців».

    Чому уряд не обіцяє різкого зростання

    Головним обмеженням для соціального бюджету залишається війна та величезні оборонні видатки.

    Уряд формує бюджет на 2027 рік в умовах, коли сектор безпеки й оборони залишається головним пріоритетом державного фінансування. Одночасно необхідно забезпечувати пенсії, субсидії, соціальну допомогу, зарплати бюджетників, медицину та освіту.

    Через це соціальні стандарти підвищують поступово.

    Сам Марченко зазначив, що Кабмін уже переформатовує механізми державних виплат і намагається створити умови для їх збільшення. Водночас, за його словами, частина змін потребує законодавчої підтримки Верховної Ради.

    Тому заява міністра фактично окреслює майбутню реформу: прожитковий мінімум хочуть перестати використовувати як універсальний бюджетний «множник» і повернути йому первинний зміст — показника реальної суми, необхідної людині для базового життя.

    Поки цього не сталося, навіть заплановані на 2027 рік 3559 гривень залишатимуться передусім розрахунковим показником. І сам міністр фінансів тепер публічно визнає: називати таку суму реальною вартістю життя українця не можна.

  • До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    В Україні можуть суттєво посилити відповідальність для власників автомобілів і мотоциклів, які створюють надмірний шум. Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №15358, який передбачає окремі великі штрафи за керування транспортом із перевищенням допустимого рівня шуму. Під час воєнного стану максимальна сума стягнення у разі повторного порушення може сягнути 34 тисяч гривень, а водій ризикуватиме ще й тимчасово залишитися без права керування.

    Про підтримку документа повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, за законопроєкт у першому читанні проголосував 261 народний депутат.

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли
    ФОТО: Ярослав Железняк / Facebook

    Сам законопроєкт №15358 був зареєстрований у Верховній Раді 26 червня 2026 року. Його офіційна назва — «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму».

    Йдеться не про автоматичне покарання будь-якого автомобіля чи мотоцикла, який здається комусь надто гучним. Основну увагу законодавці приділяють транспортним засобам, технічні характеристики яких були змінені таким чином, що рівень шуму перевищує допустимі показники.

    Насамперед це стосується модифікованих вихлопних систем, демонтованих або перероблених глушників, а також форсованих двигунів, через які автомобіль чи мотоцикл стає значно гучнішим за штатний транспортний засіб.

    Скільки доведеться платити

    Запропонована система штрафів передбачає різний рівень відповідальності залежно від обставин порушення.

    Базовий штраф за керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму пропонується встановити на рівні 8,5 тисячі гривень.

    Під час дії воєнного стану покарання буде суворішим — 17 тисяч гривень.

    Якщо водій повторно протягом року порушить вимоги щодо рівня шуму, йому також може загрожувати штраф у 17 тисяч гривень та, залежно від остаточної редакції документа, позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

    Найбільше покарання передбачене за повторне порушення під час воєнного стану — 34 тисячі гривень із можливістю позбавлення права керування на три-шість місяців.

    Водночас ці норми ще не є остаточними. Законопроєкт пройшов лише перше читання і має бути доопрацьований перед другим. Саме під час цієї роботи парламентарі планують визначити точні технічні критерії, за якими встановлюватимуть перевищення допустимого рівня шуму.

    На офіційній сторінці законопроєкту Верховної Ради зазначено, що профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти документ у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням.

    Як поліція визначатиме, що авто надто гучне

    Саме це питання може стати одним із ключових до другого читання.

    У нинішній редакції ще немає остаточно визначених технічних параметрів та детальної процедури вимірювання шуму безпосередньо на дорозі.

    Це принципово важливо, адже покарання у десятки тисяч гривень потребує чіткої доказової бази: має бути зрозуміло, яким обладнанням поліцейський проводить вимірювання, на якій відстані, за яких погодних умов, який фоновий шум допускається та чи матиме водій можливість оскаржити результат.

    На проблему звертають увагу і громадяни. На сайті Верховної Ради навіть зареєстрована петиція щодо законопроєкту №15358, автор якої закликає запровадити єдину прозору методику вимірювання шуму.

    Серед запропонованих вимог — визначити допустимий фоновий шум, положення вимірювального приладу відносно вихлопної системи, режим роботи двигуна, погодні умови, обов’язкову відеофіксацію процедури та можливість проведення контрольного вимірювання.

    Тому до остаточного ухвалення закону ще мають вирішити не лише питання суми штрафів, а й механізму їх застосування.

    Чому тему шумних авто пов’язують із війною

    Один із головних аргументів авторів законопроєкту — особливі умови воєнного стану.

    Різкі звуки форсованих двигунів та модифікованих вихлопних систем, особливо ввечері та вночі, можуть нагадувати звуки вибухів, польоту безпілотників або іншої повітряної загрози.

    Автори ініціативи звертають увагу й на психологічний фактор. Для військовослужбовців, ветеранів, людей із посттравматичним стресовим розладом та цивільних, які пережили обстріли, несподіваний гучний звук може бути додатковим джерелом стресу.

    Саме тому під час воєнного стану запропоновані санкції удвічі вищі, ніж у мирний час.

    Проблема надмірного шуму від автомобілів і мотоциклів в Україні не нова. Чинне законодавство вже містить норми щодо дотримання тиші, однак застосувати їх безпосередньо до автомобіля, що рухається дорогою, на практиці складно через відсутність детально врегульованого механізму вимірювання.

    У Раді одночасно взялися й за інші порушення водіїв

    Новий законопроєкт щодо шуму є частиною ширшої дискусії про посилення відповідальності на українських дорогах.

    Раніше Nenka.info писала, що у Верховній Раді готували суттєве збільшення штрафів за перевищення швидкості. Ініціатива передбачала відмову від фактично єдиного покарання за різні масштаби перевищення швидкості та запровадження градації відповідальності.

    Втім, 16 вересня парламент не зміг підтримати в першому читанні інший законопроєкт — №15348 щодо нової системи покарань за перевищення швидкості. За нього проголосували 225 депутатів, тобто для ухвалення рішення забракло одного голосу.

    Раніше Nenka.info також розповідала про ще одну норму цього документа, яка могла змінити порядок сплати штрафу, якщо автомобілем керував не його власник.

    Одночасно держава посилює контроль за дотриманням уже чинних правил. Наприкінці серпня у Києві та Київській області знову запрацювали автомобілі прихованого контролю «Фантом». Як писала Nenka.info, вони можуть фіксувати перевищення швидкості без зупинки порушника поліцією, після чого постанова надходить власнику транспортного засобу.

    Також Nenka.info повідомляла про заплановане розширення використання поліцейських «Фантомів» на інші регіони України.

    Усе це свідчить про ширший перегляд державою підходу до безпеки дорожнього руху — від швидкості та автоматичної фіксації до технічного стану й шумності автомобілів.

    Штрафи ще не почали діяти

    Водіям важливо враховувати: 34 тисячі гривень за гучний вихлоп наразі не є чинним штрафом.

    Підтримка законопроєкту №15358 у першому читанні означає лише продовження його проходження у Верховній Раді. Попереду підготовка до другого читання, можливі поправки, голосування за документ у цілому, підпис голови Верховної Ради та президента, а також офіційне опублікування.

    Причому саме до другого читання можуть змінитися як розміри покарань, так і порядок їх застосування.

    Окремо законодавцям доведеться визначитися з головним практичним питанням — що саме вважати перевищенням допустимого рівня шуму і як поліцейські доводитимуть порушення на місці.

    До цього моменту твердження, що водіям уже почали масово виписувати по 17 чи 34 тисячі гривень за гучний автомобіль, буде передчасним.

    Проте політична підтримка документа в першому читанні означає, що питання «ревучих» автомобілів та мотоциклів уже перейшло від обговорень до конкретної законодавчої процедури.

  • Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Шахрайські кол-центри взялися карати окремо: Рада ухвалила новий закон

    Верховна Рада 16 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №10190, який вводить до Кримінального кодексу окрему відповідальність за електронно-комунікаційне шахрайство та діяльність організованих шахрайських кол-центрів. За документ проголосували 313 народних депутатів. На сайті парламенту законопроєкт уже має статус «закон прийнято» і готується на підпис.

    Законопроєкт був зареєстрований ще 25 жовтня 2023 року. У травні 2024-го його прийняли за основу, а 14 вересня 2026 року профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував депутатам підтримати документ у другому читанні та в цілому. Через два дні парламент це зробив.

    Головна новація документа — поява окремого складу злочину, який стосується саме шахрайства з використанням електронних комунікацій. Кримінальний кодекс пропонується доповнити статтею 190-1 «Електронно-комунікаційне шахрайство». Під неї підпадатимуть дії, пов’язані з незаконним збиранням, зберіганням, обробкою та використанням персональних даних, банківської таємниці, реквізитів платіжних карток, кодів авторизації та іншої інформації, якщо все це використовується для заволодіння чужими грошима або майном шляхом обману чи зловживання довірою.

    Йдеться, зокрема, про добре відомі схеми, коли людині телефонують нібито від банку, правоохоронців або державної установи, переконують повідомити код із SMS, CVV-код, PIN чи інші платіжні дані, а після цього списують гроші з рахунку. До цієї ж логіки належать фішингові сайти, підроблені форми оплати, викрадення облікових даних та інші схеми, які працюють через мобільний зв’язок, месенджери, електронну пошту або інтернет.

    Окремо законопроєкт спрямований на організовані структури, які працюють за моделлю так званих шахрайських кол-центрів. Кримінальний кодекс доповнюють новими статтями 255-4 та 255-5. Перша має встановити відповідальність за створення та керівництво електронно-комунікаційною шахрайською організацією, а також участь у ній. Друга — за залучення інших людей до такої структури.

    Фактично законодавці намагаються перейти від переслідування окремого оператора, який телефонує потенційним жертвам, до відповідальності всієї вертикалі — організаторів, керівників, рекрутерів та учасників. У пояснювальних матеріалах до документа прямо згадуються схеми, де людей набирають у кол-центри, навчають сценаріїв розмов, передають їм бази персональних даних і ставлять план із залучення грошей жертв.

    Документ також охоплює ширше коло схем, ніж класичний телефонний обман. У матеріалах законопроєкту серед прикладів згадуються шахрайство через інформаційні та електронні комунікаційні системи, викрадення грошей із банківських рахунків, фішинг та окремі схеми, які можуть мати ознаки фінансових пірамід.

    Сам законопроєкт з’явився не випадково. Упродовж останніх років правоохоронці регулярно звітують про ліквідацію кол-центрів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові та інших містах. Під час обшуків знаходять сотні телефонів, SIM-карт, комп’ютерів, інструкції для операторів та бази персональних даних. Однак доведення таких справ до реального ув’язнення досі залишається проблемою.

    За даними «Опендатаботу», від початку 2022 року в Україні вдалося знайти щонайменше 18 вироків у справах, пов’язаних із шахрайськими кол-центрами. У них фігурували 27 обвинувачених. Формально позбавлення волі суди призначали у 14 з 18 випадків, однак реально за ґрати потрапили засуджені лише у двох справах.

    Саме така статистика показує одну з причин, чому законодавці вирішили деталізувати Кримінальний кодекс. Раніше дії операторів та організаторів доводилося кваліфікувати за загальними статтями про шахрайство, несанкціоновані дії з інформацією, використання платіжних реквізитів або створення злочинної організації. Нова редакція має дати слідчим і прокурорам окремий інструмент саме для електронно-комунікаційних схем.

    Водночас ухвалення закону ще не означає автоматичного зникнення шахрайських кол-центрів. Ефективність нових норм залежатиме від того, наскільки правоохоронці зможуть документувати не лише сам факт дзвінків, а й структуру організації, рух грошей, роль керівників, використання викрадених баз і зв’язок між окремими учасниками.

    Не менш важливим буде міжнародний аспект. Частина українських шахрайських кол-центрів працює не лише проти громадян України. Правоохоронці раніше повідомляли про схеми, орієнтовані на жителів країн ЄС, де жертвам пропонували псевдоінвестиції, криптовалютні операції або нібито брокерські послуги. Такі провадження потребують обміну даними з іноземними банками, поліцією та фінансовими установами.

    Цікаво, що законопроєкт №10190 не пройшов парламент без зауважень. Ще на етапі першого читання Головне науково-експертне управління Верховної Ради висловлювало застереження до тексту. Під час підготовки до другого читання документ суттєво доопрацьовували, а Головне юридичне управління також зазначало, що він потребує техніко-юридичних змін. Зрештою профільний комітет 14 вересня рекомендував прийняти його в цілому з необхідним доопрацюванням.

    Окремо парламентський комітет із питань антикорупційної політики раніше дійшов висновку, що законопроєкт відповідає вимогам антикорупційного законодавства. Бюджетний комітет водночас зазначав, що документ може мати опосередкований вплив на доходи та видатки бюджету залежно від застосування передбачених санкцій.

    Після ухвалення парламентом документ має пройти стандартну процедуру підписання. Станом на 16 вересня на сайті Верховної Ради він позначений як такий, що готується на підпис. Лише після завершення цієї процедури та набрання законом чинності нові кримінально-правові норми можна буде застосовувати у провадженнях щодо діянь, вчинених після їх введення.

    Таким чином, Верховна Рада фактично вперше прописує в Кримінальному кодексі окрему модель відповідальності за організоване шахрайство через телефони, месенджери, інтернет та інші електронні канали. Якщо закон набуде чинності у нинішній редакції, правоохоронці отримають окремі статті не лише проти операторів, які безпосередньо обманюють людей, а й проти тих, хто створює такі структури, керує ними та набирає нових учасників.

    На практиці головне питання тепер полягатиме не у тому, чи є окрема стаття, а в тому, чи почнуть справи проти кол-центрів частіше закінчуватися реальними вироками. Адже нинішня статистика показує: від викриття офісу з десятками операторів до реального покарання організаторів поки що доходить лише невелика частина проваджень.

  • Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027

    Мінімалка зросте майже до 10 тисяч: що заклали в Держбюджет-2027

    В Україні з 1 січня 2027 року планують підвищити мінімальну заробітну плату до 9546 гривень на місяць. Це на 899 гривень, або приблизно на 10,4%, більше за чинний у 2026 році показник у 8647 гривень. Одночасно уряд передбачає зростання прожиткового мінімуму та інших базових соціальних стандартів, від яких залежать окремі виплати, податки, штрафи та видатки бюджетних установ.

    Такі параметри закладені у бюджетному плануванні на 2027 рік. Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що у проєкті державного бюджету на наступний рік мінімальну зарплату передбачено саме на рівні 9546 грн. Водночас ця цифра не з’явилася несподівано: ще у червні Кабінет Міністрів схвалив Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки, в якій уже був закладений аналогічний орієнтир. Офіційні прогнози, які використовують органи місцевого самоврядування під час складання бюджетів, також передбачають мінімальну зарплату 9546 грн у 2027 році, 10 377 грн у 2028-му та 11 114 грн у 2029-му.

    Для порівняння, із 1 січня 2026 року мінімальна зарплата в Україні становить 8647 грн. Таким чином, заплановане підвищення наступного року становитиме майже 900 грн. Урядовий прогноз передбачає, що мінімальна зарплата зростатиме дещо швидше за інфляцію. Саме таку логіку було закладено у Бюджетну декларацію на 2027–2029 роки.

    Разом із мінімальною зарплатою у 2027 році мають зрости й прожиткові мінімуми. Загальний прожитковий мінімум на одну особу планують збільшити з нинішніх 3209 грн до 3559 грн. Для працездатних осіб він має становити 3691 грн, а для людей, які втратили працездатність, — 2878 грн. Останній показник фактично використовується як базовий орієнтир для мінімальної пенсії. За середньостроковим прогнозом, у 2028 році загальний прожитковий мінімум має зрости до 3876 грн, а у 2029 році — до 4151 грн.

    Також у бюджетному плануванні закладено підвищення посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки. У 2027 році він має становити 3819 грн, у 2028 році — 4151 грн, а у 2029 році — 4446 грн. Цей показник має значення для формування зарплат у бюджетній сфері, зокрема для частини працівників освіти, культури, соціальної сфери та інших установ, де оплата праці залежить від тарифної сітки.

    Втім, ці цифри поки що не слід сприймати як остаточно затверджені. Урядовий проєкт держбюджету має пройти розгляд у Верховній Раді, де депутати можуть вносити поправки. Остаточні параметри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму будуть закріплені лише після ухвалення закону про Державний бюджет України на 2027 рік і його підписання президентом. У попередні роки вже траплялися ситуації, коли показники Бюджетної декларації та фінального закону про бюджет незначно відрізнялися. Наприклад, для 2026 року на етапі середньострокового планування фігурувала мінімальна зарплата 8688 грн, але в остаточному законі закріпили 8647 грн.

    Міністерство фінансів ще на початку року визначило календар бюджетного процесу. До 8 вересня проєкт Держбюджету-2027 мав бути переданий на розгляд Кабміну, а до 15 вересня — після схвалення урядом — внесений до Верховної Ради. Уже 16 вересня бюджетний комітет парламенту запланував представлення проєкту закону про Державний бюджет України на 2027 рік.

    При цьому бюджет на 2027 рік формують в умовах дуже напруженої ситуації з державними фінансами. Прем’єр-міністр Сергій Корецький 14 вересня заявив, що ситуація наблизилася до критичної через ризики із зовнішнім фінансуванням. Уряд закликав Верховну Раду швидко ухвалити низку законопроєктів, виконання яких пов’язане з отриманням міжнародної допомоги.

    Для України міжнародне фінансування залишається одним із ключових джерел покриття бюджетного дефіциту. Власні доходи держави значною мірою спрямовуються на сектор безпеки й оборони, тоді як значну частину цивільних видатків — соціальні програми, пенсії, освіту, медицину та інші напрямки — допомагають фінансувати партнери.

    Саме через це підвищення соціальних стандартів відбувається досить обережно. Зростання мінімальної зарплати на 10,4% приблизно відповідає прогнозованому рівню інфляції та не означає такого самого реального збільшення купівельної спроможності населення. У Бюджетній декларації уряд закладав інфляцію у 2027 році на рівні близько 8,9%, тобто значну частину номінального підвищення мінімалки фактично може «з’їсти» зростання цін.

    Водночас підвищення мінімальної зарплати автоматично впливає не тільки на доходи тих працівників, які отримують мінімалку. До її розміру прив’язані окремі виплати та компенсації, а також частина розрахунків роботодавців. У 2026 році, наприклад, після підвищення мінімальної зарплати до 8647 грн змінилися максимальні виплати допомоги по безробіттю та низка компенсацій роботодавцям за працевлаштування певних категорій громадян.

    Зміна прожиткового мінімуму також впливатиме на низку соціальних показників. Особливо важливим є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: його підвищення з 2595 грн до 2878 грн означатиме відповідне зростання мінімальної пенсійної бази, якщо фінальні параметри бюджету залишаться такими самими.

    Водночас сам прожитковий мінімум уже багато років критикують за те, що він не відповідає реальним витратам українців. Навіть після запланованого підвищення загальний показник у 3559 грн залишається значно нижчим за фактичну вартість продуктів, комунальних послуг, транспорту та інших базових потреб. Тому його роль сьогодні здебільшого полягає у використанні як розрахункової величини для державних виплат та бюджетних показників.

    Уряд паралельно продовжує працювати над середньостроковою бюджетною моделлю. Бюджетна декларація на 2027–2029 роки передбачає поступове скорочення дефіциту, збереження оборони головним пріоритетом та обережне підвищення соціальних стандартів. Кабмін наголошує, що метою є одночасне забезпечення обороноздатності, фінансової стабільності та підтримки найбільш вразливих груп населення.

    Отже, якщо Верховна Рада не змінить запропоновані цифри, вже з 1 січня 2027 року мінімальна зарплата зросте з 8647 до 9546 грн, загальний прожитковий мінімум — з 3209 до 3559 грн, для працездатних осіб — до 3691 грн, а для людей, які втратили працездатність, — до 2878 грн. Остаточно ці суми стануть гарантованими лише після ухвалення Держбюджету-2027 парламентом.

  • Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Кравченко готує собі притулок в Австрії? Сюмар заявила про можливий план ексгенпрокурора

    Навколо колишнього генерального прокурора України Руслана Кравченка виникла нова гучна версія. Народна депутатка Вікторія Сюмар заявила, що його останні публічні дії можуть бути спрямовані на формування аргументів для отримання політичного захисту в Австрії. За її словами, Кравченко нібито готується до можливого майбутнього спору щодо екстрадиції та може переконувати іноземний суд, що в Україні йому загрожують політичне переслідування і помста.

    Водночас важливо відразу зазначити: публічних підтверджень того, що Кравченко вже звернувся по притулок в Австрії або перебуває там, станом на 15 вересня немає. Це твердження наразі є оцінкою Вікторії Сюмар, оприлюдненою у Facebook.

    Сюмар пов’язала свою версію з активними публічними заявами Кравченка останніх днів. Вона припускає, що ексгенпрокурор може збирати матеріали, які в майбутньому дозволять йому доводити в іноземній юрисдикції політичний характер можливого кримінального переслідування.

    На тлі цієї заяви увагу привертає вже підтверджений факт: Кравченко дійсно залишив Україну. За інформацією джерел «Української правди» у правоохоронних органах, у ніч на 14 вересня він перетнув державний кордон на службовому автомобілі приблизно о 2:30. Попередньо повідомлялося, що підставою для виїзду стало службове відрядження.

    Сам Кравченко виїзд не заперечував. Він заявив, що перебуває за кордоном у відрядженні та планує зустрічі з міжнародними партнерами, яким хоче представити свою оцінку ситуації навколо НАБУ і САП. За даними джерел «Української правди», на момент цієї заяви він перебував у Литві.

    Ця деталь принципова, адже вона не підтверджує версію про Австрію. Відкриті джерела, які вдалося знайти станом на 15 вересня, підтверджують лише перебування Кравченка за межами України та повідомлення про Литву як його місце перебування. Даних про подання заяви на притулок до австрійських органів, початок відповідної процедури або судовий процес щодо екстрадиції немає.

    Скандал навколо Кравченка різко загострився після розслідування НАБУ і САП та операції «Карфаген». 7 вересня він подав заяву про відставку. У матеріалах справи, про які повідомляли українські медіа, Кравченко та його перша заступниця Марія Вдовиченко згадуються у контексті негласних слідчих дій.

    Сам Кравченко провину або причетність до незаконних дій заперечує.

    Перед виїздом за кордон конфлікт між тодішнім генпрокурором та антикорупційними органами перейшов у відкриту фазу. Кравченко заявив, що підписав повідомлення про підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. Він звинуватив керівника Бюро у підробленні офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    Крім того, Кравченко заявив, що НАБУ і САП під час слідчих дій нібито отримали доступ до матеріалів кримінальних проваджень щодо працівників антикорупційних органів і таким чином намагалися заблокувати процесуальні рішення.

    НАБУ та САП категорично відкинули ці звинувачення.

    В антикорупційних органах заявили, що директору НАБУ Семену Кривоносу офіційно не вручали жодної підозри, а твердження Кравченка розцінили як продовження системної атаки на незалежність НАБУ і САП. Також у відомствах заперечили твердження про незаконне вилучення кримінальних проваджень.

    Саме цей конфлікт тепер став одним із аргументів для версії Сюмар. На її думку, різкі заяви Кравченка про антикорупційні органи можуть у майбутньому використовуватися для формування образу посадовця, якого нібито переслідують через його професійну діяльність.

    Однак це лише припущення.

    Для отримання міжнародного захисту недостатньо самого твердження про політичне переслідування. Таке рішення ухвалюють компетентні органи конкретної держави на підставі заяви особи, документів, обставин справи та оцінки того, чи існує реальний ризик переслідування у країні походження.

    Наразі немає інформації, що така процедура щодо Кравченка розпочалася в Австрії.

    Паралельно політична кар’єра Кравченка в Україні фактично завершилася. Президент Володимир Зеленський 14 вересня відсторонив його від посади генерального прокурора на час дії воєнного стану. Відповідний указ був оприлюднений на сайті президента.

    До Верховної Ради також надійшло президентське подання про надання згоди на звільнення Кравченка. У парламенті зареєстрували проєкт постанови №16064.

    Президент напередодні публічно закликав депутатів невідкладно підтримати відставку генпрокурора. На тлі протистояння Кравченка з НАБУ та САП Зеленський дав зрозуміти, що не бачить можливості для його подальшого перебування на посаді.

    Міжнародні агентства також звернули увагу на ситуацію. Reuters писав, що відставка Кравченка відбувається на тлі нового загострення конфлікту між правоохоронними та антикорупційними структурами України, що особливо чутливо в умовах руху країни до ЄС і залежності від міжнародної підтримки. Водночас агентство наголошувало, що самому Кравченку на той момент офіційних кримінальних звинувачень не висували.

    Це важлива деталь і в контексті припущень про майбутню екстрадицію. Щоб говорити про реальну процедуру екстрадиції, має існувати конкретне кримінальне провадження, відповідний процесуальний статус особи та офіційний міжнародний запит. Даних про те, що Австрія вже отримала такий запит щодо Кравченка, у відкритих джерелах немає.

    Не підтверджено також, що правоохоронні органи України оголосили його в міжнародний розшук.

    Водночас обставини його виїзду продовжують викликати питання.

    «Українська правда» повідомляла, що Кравченко перетнув кордон на службовому автомобілі. Спочатку джерела говорили про відрядження до Литви. Пізніше видання опублікувало копію наказу, згідно з яким генпрокурор відрядив себе до Парижа на п’ять днів для участі у слуханнях ПАРЄ щодо українських дітей. При цьому журналісти зазначали, що у програмі заходу серед заявлених спікерів його не було.

    Центр протидії корупції висунув ще жорсткішу версію, заявивши, що Кравченко нібито підписав підозру директору НАБУ в обмін на можливість залишити Україну. Це твердження ЦПК, а не встановлений слідством факт. Інтерфакс-Україна прямо зазначав, що на момент публікації не мав офіційного підтвердження цієї інформації.

    Тому зараз навколо історії існують одразу кілька рівнів інформації.

    Підтверджено, що Кравченко подав у відставку, виїхав за кордон, публічно атакував керівництво НАБУ та заявив про підписану підозру Кривоносу. Підтверджено також його відсторонення президентом та запуск парламентської процедури звільнення.

    За даними журналістських джерел, він залишив Україну на службовому автомобілі та після виїзду перебував у Литві.

    Натомість твердження про те, що Кравченко вже працює над отриманням статусу політичного біженця саме в Австрії, наразі походить від Вікторії Сюмар і незалежного підтвердження не має.

    Сам Кравченко публічно про намір просити притулок в Австрії не повідомляв.

    Австрійська влада також не оголошувала про отримання відповідної заяви.

    Тому подавати це як встановлений факт було б передчасно.

    Разом із тим сама версія Сюмар може пояснювати політичну логіку останніх заяв ексгенпрокурора: якщо надалі проти нього буде відкрито провадження і постане питання повернення до України, публічні твердження про конфлікт з антикорупційними органами теоретично можуть стати частиною його аргументації про нібито політичну мотивацію переслідування.

    Але чи справді Кравченко йде саме цим шляхом, можна буде стверджувати лише після появи документального підтвердження — заяви самого ексгенпрокурора, інформації від австрійської влади або офіційних матеріалів майбутньої процедури.

    Поки ж найгучніша частина цієї історії залишається не фактом, а політичною версією.

  • Кадровий шторм у прокуратурі: Верховна Рада завтра голосуватиме за відставку генпрокурора Кравченка після різкої критики президента

    Кадровий шторм у прокуратурі: Верховна Рада завтра голосуватиме за відставку генпрокурора Кравченка після різкої критики президента

    У парламенті готується гучне кадрові рішення на тлі гострої політичної кризи. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що вже завтра Верховна Рада розглядатиме питання про відставку генерального прокурора. Цьому передувала безпрецедентно жорстка реакція вищого керівництва держави щодо діяльності керівника наглядового відомства.

    Ультиматум Офісу Президента та позиція фракції

    Питання звільнення чинного очільника Офісу Генерального прокурора постало після різкої заяви президента Володимира Зеленського. Глава держави дав зрозуміти, що в умовах системних викликів, боротьби з корупцією та вимог суспільства до правоохоронної системи «такому генпрокурору один шлях» — негайне складання повноважень.

    За словами Давида Арахамії, монокоаліція та профільні комітети вже мобілізують голоси для підтримки цього рішення. Очікується, що відставка буде винесена на голосування у залі парламенту вже під час найближчого засідання.

    Причини та наслідки кадрові ротації

    Експерти зазначають, що кадрові чистки у силовому блоці відбуваються на тлі зростання вимог західних партнерів щодо ефективності антикорупційних розслідувань та прозорості роботи правоохоронних органів. Ім’я наступника на посаді очільника відомства поки не оголошується, проте очікується, що новий керівник повинен буде продемонструвати швидкі результати у ключових резонансних провадженнях.

  • Кадрові потрясіння на вершині правоохоронної системи: Зеленський готує подання до Верховної Ради щодо відставки генпрокурора

    Кадрові потрясіння на вершині правоохоронної системи: Зеленський готує подання до Верховної Ради щодо відставки генпрокурора

    Українська політична сцена готується до чергових масштабних кадрових ротацій у найвищих ешелонах влади. На тлі гучних антикорупційних розслідувань та внутрішніх перевірок державна вертикаль зазнає серйозних турбулентностей, які безпосередньо впливають на керівний склад ключових силових відомств країни.

    Офіційне рішення та політичний контекст

    Як стало відомо, Президент України Володимир Зеленський найближчим часом офіційно внесе до Верховної Ради подання про звільнення чинного генерального прокурора Руслана Кравченка. Цей крок стане логічним продовженням подій, що розгорнулися навколо Офісу Генерального прокурора після резонансних операцій антикорупційних органів та низки внутрішніх скандалів.

    Сам Руслан Кравченко раніше публічно оголосив про ухвалення свідомого політичного рішення щодо складання своїх повноважень, наголосивши, що не прагне утримуватися за посаду та не бажає, аби відомство використовувалося як інструмент для політичного протистояння. Водночас ситуація в ОГП залишається напруженою через кадрові чистки та паралельні відставки інших високопоставлених посадовців відомства.

    Подальші кроки парламенту

    Для остаточного припинення повноважень очільника прокуратури необхідне відповідне голосування у сесійній залі парламенту, де профільні комітети та народні депутати мають розглянути президентське подання. Експерти зазначають, що на тлі кадрового голоду та необхідності збереження стабільності у роботі правоохоронної системи пошук кандидатури на заміну чинному генпрокурору стає одним із найскладніших викликів для виконавчої влади.

     

  • Військовим можуть пробачити весь кредит: у Раді зробили важливий крок до списання боргів

    Військовим можуть пробачити весь кредит: у Раді зробили важливий крок до списання боргів

    В Україні наблизилися до створення нового механізму списання кредитів військовослужбовців та їхніх сімей. Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики 10 вересня рекомендував парламенту прийняти за основу законопроєкт №15458, який дозволяє кредиторам добровільно пробачати до 100% заборгованості окремих захищених категорій громадян без податкових наслідків для боржника та додаткових податкових втрат для банку. Однак ключове уточнення: закон ще не ухвалений, а навіть після його прийняття банк не буде зобов’язаний автоматично списати кредит.

    Законопроєкт зареєстрували ще 30 липня, а 1 вересня його включили до порядку денного Верховної Ради. Тепер профільний комітет запропонував депутатам підтримати документ у першому читанні та вдвічі скоротити строк подання поправок до другого читання. Станом на 11 вересня картка законопроєкту на сайті парламенту має статус «очікує розгляду». Тобто жодного права вимагати від банку негайного списання боргу у позичальників наразі не виникло.

    Йдеться не просто про чергові «кредитні канікули». Механізм має дозволити банку ухвалити рішення про повне або часткове прощення основного боргу, а не лише припинити нарахування процентів чи штрафів.

    Законопроєкт передусім стосується військовослужбовців, які загинули, померли, зникли безвісти, перебувають у полоні або отримали інвалідність унаслідок війни, а також їхніх сімей та представників. Окремі норми поширюються на цивільних, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії або зниклих безвісти за особливих обставин. Представники чи родичі таких людей зможуть самостійно звернутися до кредитора із проханням врегулювати або списати заборгованість.

    Формулювання «списати до 100%» тут принципове. Це означає, що кредитор зможе пробачити як увесь залишок боргу, так і певну його частину. Автоматичного списання всіх кредитів усім військовим законопроєкт не передбачає. Рішення в кожному випадку залишатиметься за банком або іншим кредитодавцем.

    Саме тому заголовки про те, що «Рада спише кредити військовим», були б некоректними. Держава не бере на себе погашення цих позик із бюджету. Вона фактично прибирає юридичні та податкові перешкоди, через які банку зараз може бути невигідно добровільно пробачити проблемний борг.

    Проблема виявилася масштабною. За даними, використаними під час підготовки законопроєкту, лише на балансах опитаних банків перебуває понад 13,75 млрд грн кредитної заборгованості військовослужбовців, військових-ФОП та членів їхніх сімей. І це не загальна цифра по всій банківській системі, а лише дані установ, які були опитані під час підготовки документа.

    Національна асоціація банків України наводила ще одну цифру: від початку повномасштабного вторгнення банки вже самостійно списали понад 11 млн грн боргів за кредитами військовослужбовців, які загинули, зникли безвісти, перебувають у полоні або втратили працездатність через отриману внаслідок війни інвалідність.

    Однак парадокс нинішньої системи полягає в тому, що добровільне прощення кредиту може створити новий податковий обов’язок.

    У звичайних умовах анульована кредитором основна сума боргу за певних умов розглядається як додаткове благо позичальника. Податкова служба ще на початку 2026 року роз’яснювала, що прощена банком основна сума кредиту може входити до оподатковуваного доходу фізичної особи.

    У випадку родини загиблого військового це створює очевидну проблему: банк може пробачити кредит, але в людини виникає податковий тягар через сам факт цього списання.

    Законопроєкт №15458 пропонує прибрати цей ефект. Якщо кредит захищеної категорії буде списаний у передбаченому законом порядку, до оподатковуваного доходу позичальника не входитимуть ані основна сума боргу, ані проценти, ані комісії.

    Для розуміння масштабу авторка законопроєкту Ольга Василевська-Смаглюк наводила показову статистику. З 24 лютого 2022 року банки власним коштом сплатили понад 4,9 млн грн податків, пов’язаних із добровільним прощенням проблемної заборгованості. Із них понад 2,5 млн грн припали на списання 523 кредитів загиблих, зниклих безвісти, полонених та військових з інвалідністю, а ще близько 2,4 млн грн — на 1704 випадки списання за власними програмами банків.

    Тобто нові правила мають працювати одразу в обидва боки: родина не отримує податковий рахунок після прощення кредиту, а банк не зазнає додаткового фіскального навантаження лише через те, що погодився списати безнадійну заборгованість.

    Окремий блок документа стосується вже відкритих виконавчих проваджень. Якщо кредитор і боржник врегулювали заборгованість або банк її пробачив за запропонованим механізмом, примусове стягнення має припинятися, навіть якщо воно було розпочате на підставі судового рішення. Для відповідних захищених категорій також пропонується вирішити питання виконавчого збору.

    Це важливо для сімей, щодо яких банк уже отримав рішення суду про стягнення. Самого списання боргу недостатньо, якщо паралельно продовжує існувати активне виконавче провадження, арешт рахунків або інші заходи примусового виконання.

    При цьому військовослужбовці вже мають низку кредитних пільг, але вони принципово відрізняються від запропонованого механізму.

    Чинний Закон «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачає для визначених категорій військових та їхніх чоловіків або дружин ненарахування штрафів, пені та процентів за кредитами. Водночас закон містить винятки, зокрема щодо кредитів на придбання житла та автомобілів.

    Головна різниця полягає в тому, що ненарахування процентів не прибирає тіло кредиту. Якщо людина заборгувала банку, наприклад, 300 тисяч гривень, пільга може зупинити появу нових процентів і штрафів, але сама сума боргу нікуди не зникає.

    Саме цю проблему і намагається вирішити №15458 для найбільш вразливих випадків.

    Національна асоціація банків України звертала увагу, що в нинішній системі борг загиблого чи зниклого безвісти військовослужбовця може залишатися проблемою для спадкоємців і родини. Особливо гостро це відчувають сім’ї, які втратили годувальника, або родини військових, які внаслідок поранення отримали інвалідність і втратили частину доходу.

    Законопроєкт також містить зміну, яка стосується не лише військових. Для інших позичальників депутати пропонують збільшити неоподатковуваний поріг прощеного основного боргу: із нинішньої прив’язки до 25% мінімальної заробітної плати — до розміру однієї мінімальної зарплати у річному розрахунку.

    Водночас проєкт ще може суттєво змінитися. Головне науково-експертне управління Верховної Ради вже висловило до документа зауваження, а між першим і другим читанням депутати можуть переписати окремі положення. Профільний комітет саме тому рекомендував скоротити строк подання поправок, але не відмовлятися від доопрацювання.

    Тому військовим і членам їхніх сімей зараз не потрібно масово звертатися до банків із вимогою «списати кредит за новим законом» — такого закону поки немає.

    Подальша процедура передбачає голосування Верховної Ради у першому читанні, підготовку тексту до другого читання, ще одне голосування, підпис голови парламенту та президента і офіційне опублікування. Лише після набрання законом чинності можна буде говорити про практичне застосування нового механізму.

    Якщо ж парламент збереже ключову конструкцію законопроєкту, зміна може стати однією з найбільш помітних кредитних пільг для військових за час повномасштабної війни. Банки отримають законний і податково нейтральний шлях списувати безнадійні кредити, а сім’ї загиблих, полонених, зниклих безвісти та військові з інвалідністю — можливість позбутися не лише процентів і штрафів, а в окремих випадках і всього залишку кредиту.

    Головне ж обмеження залишається незмінним: це буде право банку, а не його обов’язок. Тому навіть після ухвалення закону фраза «військовим автоматично спишуть усі кредити» залишатиметься неправильною.