Uanews.life

Позначка: Верховний суд

  • НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    У вівторок, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП проводять масштабні обшуки у Верховному Суді в межах розслідування корупційної справи. Слідчі дії відбуваються за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах чинних і колишніх суддів найвищої судової інстанції країни.

    Про це офіційно повідомило НАБУ.

    За даними правоохоронців, обшуки також проводять у колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Деталі нових слідчих дій у НАБУ та САП поки офіційно не розкривають, однак пообіцяли оприлюднити додаткову інформацію пізніше.

    За інформацією правоохоронців, слідчі дії відбуваються одразу за кількома адресами. Йдеться не лише про службові кабінети суддів, а й про приватне майно та автомобілі фігурантів справи. На оприлюднених фото видно співробітників НАБУ у приміщенні суду та під час проведення процесуальних дій.

    Нинішні обшуки фактично стали продовженням однієї з найгучніших антикорупційних справ в українській судовій системі за останні роки — справи ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    Нагадаємо, 15 травня 2023 року правоохоронці затримали Князєва за підозрою в отриманні хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. На той момент він очолював Верховний Суд. Слідство заявляло, що гроші нібито передавалися за ухвалення рішення на користь одного з українських бізнесменів.

    Того ж тижня пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження Князєва як голови суду. Скандал став безпрецедентним для української судової системи, адже вперше в історії незалежної України на хабарі затримали керівника Верховного Суду.

    Після арешту справа Князєва неодноразово привертала увагу через зміну розміру застави. Спочатку суд визначив рекордну суму, однак згодом її кілька разів зменшували. У підсумку 31 січня 2024 року Князєв вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 18 мільйонів гривень. Це стало сьомим переглядом розміру застави у справі.

    Паралельно Вища рада правосуддя розглядала питання щодо надання згоди на затримання, тримання під вартою та тимчасове усунення судді від здійснення правосуддя.

    Нинішні обшуки можуть свідчити про подальше розширення антикорупційного розслідування. Офіційно НАБУ не уточнює, чи йдеться про нові епізоди у справі Князєва, чи про окреме провадження щодо інших представників судової системи.

    На тлі війни та постійних вимог західних партнерів щодо реформування судової системи подібні розслідування набувають особливого політичного значення. Україна неодноразово декларувала боротьбу з корупцією як одну з ключових умов для інтеграції до Європейського Союзу та подальшого отримання міжнародної фінансової допомоги.

    Останніми тижнями українські правоохоронці активізували масштабні антикорупційні перевірки в різних державних структурах. Кілька днів тому правоохоронці провели серію обшуків у посадовців ТЦК та СП по всій Україні.

    Тоді поліцейські та слідчі здійснили 44 обшуки у 16 регіонах держави. Під час слідчих дій вилучили елітні автомобілі, великі суми готівки та документи, що можуть свідчити про незаконне збагачення окремих посадовців. Загальна сума виявлених коштів сягнула майже 92 мільйонів гривень.

    На цьому тлі нові обшуки у Верховному Суді можуть стати ще одним гучним ударом по репутації української судової системи, яка вже тривалий час перебуває під пильною увагою суспільства та міжнародних партнерів.

  • Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської облради Андрейко судиться за мандат і через декларацію

    Депутат Львівської обласної ради Віталій Андрейко опинився у центрі одразу двох судових процесів. Він оскаржує рішення про відкликання свого мандата, а також намагається спростувати висновки Національного агентства з питань запобігання корупції щодо порушень у декларації.

    За результатами перевірки декларації за 2023 рік НАЗК виявило розбіжності на загальну суму 17,4 мільйона гривень. Зокрема, йдеться про незадекларований дохід майже на 1 мільйон гривень, який, за даними агентства, міг бути використаний для придбання квартири у Львові.

    Крім того, у декларації не було зазначено автомобіль Mercedes-Benz A 170, що належав дружині депутата. Також, за висновками перевірки, була занижена вартість автомобілів Porsche Cayenne та BMW X4, а доходи неповнолітнього сина не були відображені.

    Окремо НАЗК звернуло увагу на кошти на рахунках дружини депутата, походження яких, за даними перевірки, не підтверджене. Сам Андрейко стверджує, що ці гроші є сімейними заощадженнями та позикою від родичів, однак агентство ці пояснення не врахувало.

    Паралельно триває інший судовий спір — щодо депутатського мандата. У 2022 році обласна організація Української галицької партії ухвалила рішення про відкликання Андрейка через порушення партійної дисципліни після політичних домовленостей із іншими силами.

    Депутат оскаржив це рішення у суді. У липні 2025 року Верховний Суд повернув справу на новий розгляд. Наступне судове засідання призначене на 14 квітня 2026 року.

    Наразі Віталій Андрейко продовжує виконувати депутатські повноваження. Водночас у разі підтвердження порушень у декларації йому може загрожувати кримінальна відповідальність.

  • Гайдук отримав остаточний вирок у справі про хабар у Тернопільській ОВА

    Гайдук отримав остаточний вирок у справі про хабар у Тернопільській ОВА

    Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду остаточно підтвердив вирок колишньому заступнику голови Тернопільської обласної військової адміністрації Ігорю Гайдуку. Йому призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

    Йдеться про справу, яка набула розголосу ще у червні 2023 року, коли правоохоронці викрили посадовців на вимаганні хабаря від місцевого підприємця. За даними слідства, Ігор Гайдук разом із іншим заступником голови ОВА Ігорем Дем’янчуком вимагали 1,8 мільйона гривень за вирішення питання щодо оплати вже виконаних робіт з ремонту доріг.

    Зазначається, що роботи були завершені та прийняті ще у 2022 році, однак оплата за них затримувалася. За отримання неправомірної вигоди чиновники обіцяли не лише сприяти погашенню заборгованості, а й забезпечити укладення нових контрактів та фінансування чинних договорів із підрядною організацією.

    У березні 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав Ігоря Гайдука винним та призначив йому покарання у вигляді 8 років і 2 місяців позбавлення волі. Згодом це рішення підтвердила Апеляційна палата ВАКС.

    Після розгляду касаційної скарги Верховний Суд залишив вирок без змін, фактично поставивши крапку у цій справі. Таким чином, рішення набрало остаточної законної сили.

    Справу Ігоря Гайдука вважають показовою для антикорупційної практики, оскільки вона стосується вимагання коштів за виконання вже профінансованих державою робіт і демонструє відповідальність посадовців за зловживання службовим становищем.

  • Після 6 років у тюрмі без доказів чоловік отримає 5 млн грн компенсації

    Після 6 років у тюрмі без доказів чоловік отримає 5 млн грн компенсації

    В Україні суд зобов’язав державу виплатити 5 мільйонів гривень чоловіку, який провів роки за ґратами через обвинувачення у вбивстві без достатніх доказів. Йдеться про справу, яка тягнулася понад 11 років і завершилася лише після втручання Верховного суду.

    Злочин стався у серпні 2013 року в одному із сіл Коломийського району Івано-Франківської області. Тоді невідомий проник у будинок літньої жінки, вимагав гроші, а після відмови вбив її, завдавши численних ножових поранень. Із помешкання зникли готівка та мобільний телефон.

    Підозрюваним у справі став 28-річний чоловік, який раніше притягувався до відповідальності за крадіжку. Він від самого початку заперечував свою причетність до злочину та заявляв, що під час вбивства перебував удома. Цю версію, за його словами, підтверджували дані з ноутбука.

    Водночас слідство не знайшло жодних прямих доказів його перебування на місці злочину. Не було ані свідків, ані слідів крові, ані знаряддя вбивства. Єдиним доказом став відбиток пальця на батареї мобільного телефона загиблої, знайденого за кілька кілометрів від місця злочину.

    Сам обвинувачений наполягав, що цей доказ міг бути сфальсифікований. Попри це, суди кілька разів визнавали його винним і призначали покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Фактично він відбув половину цього строку, оскільки на той час діяла норма зарахування одного дня попереднього ув’язнення за два дні покарання.

    У 2020 році чоловіка звільнили, однак розгляд справи тривав. Лише у січні 2025 року Верховний суд скасував усі попередні вироки і закрив справу, визнавши, що вина не доведена поза розумним сумнівом, а можливості зібрати нові докази вичерпані.

    Після цього чоловік звернувся до суду з вимогою компенсувати моральну шкоду, яку він оцінив у 15 мільйонів гривень. Суд першої інстанції присудив 2 мільйони, однак апеляційний суд збільшив суму компенсації до 5 мільйонів гривень.

    У рішенні зазначається, що тривале кримінальне переслідування та ув’язнення у молодому віці суттєво вплинули на життя чоловіка. Він втратив можливість реалізувати себе, зазнав погіршення здоров’я, а також зіткнувся з фінансовими проблемами та соціальною ізоляцією. Наслідки незаконного засудження, за висновками суду, відчуваються і після звільнення.

    Ця справа вкотре піднімає питання якості розслідувань і відповідальності правоохоронної системи за помилки, які можуть коштувати людям років життя.

    Нагадаємо, раніше ми писали про моторошний злочин на Київщині, де вбивство дитини викликало широкий резонанс — тоді правоохоронці повідомили перші деталі трагедії та обставини, за яких це сталося.

  • Солістку Херсонського театру засудили до 10 років за підтримку РФ

    Солістку Херсонського театру засудили до 10 років за підтримку РФ

    Верховний Суд залишив без змін вирок колишній народній артистці України Ружені Рубльовій, яка підтримала входження чотирьох областей України до складу РФ.

    Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду підтвердив рішення судів попередніх інстанцій про визнання Рубльової винною у колабораціонізмі. Під час мітингу-концерту на Красній площі в Москві вона відкрито підтримала тимчасову окупацію частини української території та рішення щодо входження до складу РФ територій Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.

    Солістку Херсонського академічного музичного театру визнано винною за ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України — активну участь у заходах політичного характеру на підтримку держави-агресора. Верховний Суд залишив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

    Повний текст постанови Касаційного кримінального суду Верховного Суду буде оголошено 9 лютого 2026 року. Справа зареєстрована під номером 569/16618/23 (провадження № 51-5033км24).

  • Суд-привид: як ОАСК продовжує отримувати мільйони після ліквідації

    Суд-привид: як ОАСК продовжує отримувати мільйони після ліквідації

    За останні три роки після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва український держбюджет витратив близько 157 мільйонів гривень на виплати його суддям. Суд, який формально припинив існування у грудні 2022 року, продовжує коштувати платникам податків десятки мільйонів гривень, попри свій скандальний спадок і численні кримінальні провадження.

    ОАСК тривалий час вважався одним із ключових символів системної корупції в судовій владі. Його судді ухвалювали рішення, що напряму впливали на політичні процеси в країні: забороняли мирні зібрання під час Революції гідності, блокували судову реформу, скасовували декомунізацію, поновлювали на службі неатестованих правоохоронців та, за даними слідства, готували сценарії повернення Віктора Януковича до влади вже під час повномасштабної війни.

    Переломним моментом стали так звані “плівки Вовка”, оприлюднені НАБУ. З них стало відомо, як тодішній голова суду Павло Вовк та його оточення координували рішення, тиснули на суддівські органи та намагалися взяти під контроль систему суддівського врядування. Остаточною краплею стало викриття брата Вовка на отриманні хабаря у 100 тисяч доларів для передачі суддям ОАСК.

    Попри ліквідацію суду, більшість його суддів зберегли статус і продовжують отримувати винагороду. Павла Вовка звільнили лише у 2025 році, однак він оскаржує це рішення у Верховному Суді й має шанси на поновлення. Понад 40 інших суддів ОАСК досі перебувають у системі: частина з них очікує вигідного моменту для повернення, інші — готуються до почесної відставки з довічними виплатами.

    Матеріали “плівок Вовка” стали основою щонайменше двох кримінальних проваджень. Перше, ключове, слухається у Вищому антикорупційному суді й стосується створення злочинної організації для впливу на державні рішення. Його розгляд затягується роками через системні відводи, заміни адвокатів та неявки сторони захисту. Друге провадження, щодо блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, фактично не має перспектив через сплив строків давності.

    Паралельно буксують і дисциплінарні механізми. За два роки Вища рада правосуддя остаточно звільнила лише трьох суддів ОАСК. Частина справ зависла через відсутність кворуму, інші — навіть не були відкриті. Кваліфікаційне оцінювання також масово саботується: судді роками не з’являються на іспити, використовуючи формальні підстави.

    Додаткову загрозу створює Верховний Суд. Якщо він стане на бік Павла Вовка та визнає незаконним використання матеріалів негласних слідчих дій у дисциплінарних справах, це може призвести до повернення мантій не лише йому, а й десяткам інших недоброчесних суддів, фактично нівелювавши спроби очищення системи.

    На цьому тлі держава готується створити нові спеціалізовані адміністративні суди замість ОАСК — це одна з ключових вимог ЄС і МВФ. Відбір суддів до них відбуватиметься за участі міжнародних експертів. Саме від цього процесу залежить, чи стане нова інституція розривом із минулим, чи черговим реваншем старої системи.

    Поки ж історія ОАСК триває у вигляді мільйонних виплат, заблокованих справ і ризику повернення одіозних суддів. І лише тиск суспільства та принципова позиція органів суддівського врядування можуть не дозволити цій історії завершитися поразкою реформи.

  • Верховний Суд визнав незаконним закриття справи проти ексмера Харкова

    Верховний Суд визнав незаконним закриття справи проти ексмера Харкова

    Після шести років повільного та фактично безрезультатного розгляду здавалося, що резонансна справа проти колишнього мера Харкова Михайла Добкіна за так званою «кооперативною схемою» остаточно зійшла нанівець. У березні 2024 року Дзержинський районний суд Харкова, а згодом і Харківський апеляційний суд закрили кримінальне провадження, пославшись на сплив 15-річного строку притягнення до відповідальності, адже інкриміновані події стосувалися 2008–2009 років.

    Однак 15 грудня 2025 року Верховний Суд поставив у цій історії не крапку, а радше кому. Касаційна інстанція скасувала рішення судів нижчих інстанцій і направила справу на повторний розгляд, визнавши її закриття незаконним.

    Верховний Суд погодився з аргументами прокуратури, що момент закінчення злочину був визначений неправильно. За позицією обвинувачення, злочин вважається завершеним не в момент ухвалення рішень міськрадою, а тоді, коли відбулося фактичне незаконне заволодіння землею — тобто після оформлення державних актів. У цій справі це сталося 18 серпня 2010 року. Відповідно, строк давності, за розрахунками прокуратури, спливав лише 18 серпня 2025 року, а отже, закриття провадження у 2024 році було передчасним.

    Ця справа стала наочним прикладом того, як кримінальні процеси можуть роками затягуватися, використовуючи прогалини й формалізм процесуального законодавства. Іронія ситуації полягає в тому, що навіть після рішення Верховного Суду часу для реального завершення розгляду та винесення вироку майже не залишилося.

    Суть так званої «кооперативної схеми», реалізованої за каденції Добкіна, була доволі простою. У Харкові створювали обслуговуючі кооперативи з формулюванням «житлово-будівельний» у назві, що дозволяло безоплатно отримувати у власність значні масиви міської землі під забудову. При цьому такі кооперативи не відповідали вимогам чинного на той момент Житлового кодексу УРСР: їхні члени не перебували на квартирному обліку, не потребували поліпшення житлових умов, а самі кооперативи часто створювалися буквально за кілька днів до ухвалення рішень про виділення землі.

    У результаті, за даними слідства, лише у 2008 році, коли Михайло Добкін обіймав посаду міського голови, а Геннадій Кернес був секретарем Харківської міськради, було незаконно передано щонайменше 650 гектарів міської землі. Орієнтовна вартість цих ділянок оцінюється у 4–6 млрд гривень. Кернес, який як секретар ради був ключовою особою у винесенні земельних питань на сесію, до суду вже не дійшов — обвинувальний акт розглядали без нього.

    Попри те, що Верховний Суд фактично дав справі друге дихання, більшість експертів сходяться на думці, що це рішення навряд чи змінить фінал. Найімовірніше, процес знову завершиться закриттям провадження через сплив строків давності. У підсумку справа проти Добкіна ризикує залишитися ще одним хрестоматійним прикладом того, як масштабні корупційні епізоди в Україні роками розчиняються між судами, слідством і процесуальними дедлайнами, так і не доходячи до вироку.

  • Прикордонники двічі відмовили чоловіку у виїзді: Верховний Суд визнав порушення процедур

    Прикордонники двічі відмовили чоловіку у виїзді: Верховний Суд визнав порушення процедур

    Верховний Суд скасував рішення двох попередніх інстанцій та задовольнив касаційну скаргу громадянина, який оскаржував дві відмови прикордонників у перетині кордону. Тепер його справу знову розглядатиме Закарпатський окружний адміністративний суд.

    У чому суть конфлікту

    Позивачу двічі – 16 і 20 липня 2024 року – відмовили у виїзді з України. Він наполягав, що мав право перетнути кордон, адже доглядає матір дружини та має оформлений виїзд на постійне проживання до Канади.

    У позові чоловік просив визнати дії прикордонників незаконними, скасувати рішення про відмову у перетині кордону, а також стягнути з держави 3051 грн матеріальної шкоди та понад 300,7 млрд грн моральної.

    Що вирішили попередні суди

    Суд першої інстанції та апеляційний суд повернули його позов, аргументуючи це тим, що:

    • заявник пропустив місячний строк оскарження, передбачений Законом «Про прикордонний контроль»;

    • його клопотання про поновлення строку не містило поважних причин;

    • він уже подавав аналогічні позови.

    Позиція Верховного Суду

    ВС погодився, що саме місячний строк є спеціальним і застосовується у спорах щодо рішень прикордонної служби. Але суд встановив низку суттєвих процесуальних порушень попередніх інстанцій.

    Ключові помилки, які виявив Верховний Суд:

    • суд першої інстанції мав залишити позов без руху та надати час для усунення недоліків, а не одразу повертати;

    • позивач подав клопотання про поновлення строку, але суди фактично не розглянули його по суті;

    • апеляційний суд не виправив ці порушення, хоча був зобов’язаний це зробити.

    Такі дії, за висновком ВС, перешкодили розгляду справи по суті.

    Рішення суду касаційної інстанції

    Верховний Суд:

    • задовольнив касаційну скаргу позивача;

    • скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій;

    • направив справу назад до окружного адмінсуду для продовження розгляду.

    Постанова вже набула законної сили та оскарженню не підлягає.

  • Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Суддя Марчук під підозрою через розголошення матеріалів справи Жеваго

    Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила дисциплінарну справу проти судді Верховного суду Наталії Марчук. Про це повідомляє “Судовий репортер”.

    У 2024 році Марчук головувала у колегії Верховного суду, яка розглядала касаційні скарги адвокатів бізнесмена Костянтина Жеваго та ексголови Верховного суду Всеволода Князєва на вирок Олегу Горецькому. У 2023 році Вищий антикорупційний суд затвердив угоду з Горецьким, який визнав себе посередником у передачі хабарів суддям, отримавши умовне покарання в обмін на свідчення проти Князєва і Жеваго.

    Апеляційна палата ВАКС у листопаді 2023-го відмовила Жеваго та Князєву у праві оскаржувати вирок, оскільки закон обмежує апеляційне оскарження угоди про визнання винуватості колом осіб, прямо зацікавлених у справі. Попри це, адвокати подали скарги до Верховного суду, і колегія під головуванням Марчук витребувала всі матеріали справи щодо Горецького.

    Пізніше адвокат Жеваго отримав доступ до всіх шести томів справи, включно з угодою про визнання винуватості та вироком, а копії технічних записів засідань були видані навіть сторонній особі за довіреністю. НАБУ вважає, що суддя Марчук допустила розголошення таємниці досудового розслідування, що могло зашкодити слідству та створити небезпеку для свідка Горецького.

    Сама суддя стверджує, що діяла у межах своїх повноважень, оскільки матеріали не містили грифів “Таємно” або “Для службового користування”, а адвокат мав право ознайомлюватися з виділеними матеріалами. Вона дізналася про видачу копій сторонній особі лише під час підготовки письмових пояснень.

    Відзначається, що НАБУ вже завершило заочне слідство щодо Жеваго, якого в Україні планують судити заочно через відмову Франції у екстрадиції. Слідство підозрює бізнесмена у підкупі суддів Верховного суду для скасування рішення щодо ПрАТ «Полтавський ГЗК». За даними справи, неправомірну вигоду мали отримати 14 із 18 суддів, які розглядали питання щодо компанії.

    Вищою радою правосуддя розпочато дисциплінарне провадження, результати якого покажуть, чи були в діях судді Марчук порушення.

  • Рейдерство під прикриттям: як структура Тарпана добилася зупинки законних рішень про корпоративні права

    Рейдерство під прикриттям: як структура Тарпана добилася зупинки законних рішень про корпоративні права

    Колишній депутат Одеської міської ради Руслан Тарпан, який перебуває у міжнародному розшуку за пособництво державі-агресору, продовжує впливати на діяльність організованої злочинної групи, що діє через структури Міністерства юстиції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Про це йдеться у поданій скарзі до компетентних органів.

    За даними заявників, метою схеми є втручання у корпоративні права українських підприємств та легалізація коштів, здобутих незаконним шляхом.

    Центральну роль у механізмі відіграє іноземна компанія SILVERILL TRADING LIMITED (Кіпр), бенефіціаром якої є дружина Тарпана, Оксана Шишовська. Саме від її імені Мін’юст отримав низку скарг, поданих без юридично підтверджених повноважень і без електронного підпису.

    Попри ці порушення, 10 квітня 2024 року Мін’юст видав наказ №1030/5, яким незаконно скасував реєстраційні дії щодо ТОВ «Бізнес Еквіпментс Україна», що належить акціонерному товариству «Бізнес Еквіпментс Лімітед».

    У липні 2024 року Господарський суд Києва визнав наказ Мін’юсту незаконним. Аналогічну позицію підтримав апеляційний суд.

    Однак 19 березня 2025 року головуюча суддя Касаційного господарського суду Олена Кібенко винесла ухвалу про зупинення дії рішень попередніх інстанцій. До колегії також увійшли судді Світлана Бакуліна та Ірина Кондратова.

    На переконання заявників, ці дії створили передумови для збереження незаконного адміністративного акту, що вигідний компанії, пов’язаній з Тарпаном. При цьому, як стверджується, судді проігнорували чинну судову практику і проявили вибірковість.

    Хто може бути причетним

    У скарзі вимагається перевірити дії посадових осіб Мін’юсту:

    • Олена Ференс

    • Ігор Поночовний

    • В’ячеслав Хардіков

    А також приватного нотаріуса Олександра Сокуренка, який виконував дії на користь SILVERILL TRADING LIMITED.

    Окрема вимога стосується суддів Верховного Суду:

    • Олена Кібенко

    • Світлана Бакуліна

    • Ірина Кондратова

    Заявники також закликають провести фінансовий моніторинг SILVERILL TRADING LIMITED, заблокувати її банківські рахунки та дослідити джерела походження коштів.

    Руслан Тарпан в Україні відомий участю у резонансних корупційних скандалах, зокрема щодо провального проєкту «Глибока вода» в Одесі. Він переховується за кордоном та фігурує в провадженнях про співпрацю з РФ.

    Оприлюднені факти про вплив його структури на органи юстиції та суддів Верховного Суду можуть стати тестом для державних інституцій у боротьбі з судовою корупцією та рейдерством.