Позначка: відмивання коштів

  • Нелегальні казино на Одещині легалізували понад 14 мільйонів гривень

    Нелегальні казино на Одещині легалізували понад 14 мільйонів гривень

    В Одеській області правоохоронці завершили досудове розслідування щодо співорганізатора, двох менеджерів та трьох адміністраторів мережі нелегальних гральних закладів. Фігурантів обвинувачують в організації та забезпеченні роботи підпільних гральних залів, а також у легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, на загальну суму 14,2 мільйона гривень.

    За даними слідства, учасники схеми приймали ставки від відвідувачів, надавали доступ до ігрових систем, допомагали клієнтам з авторизацією та вибором ігор, вели облік гравців, а також інформували їх про бонусні програми та акційні пропозиції. Фактично вони забезпечували повний цикл функціонування незаконних азартних закладів.

    Встановлено, що гральні зали працювали без відповідних ліцензій і без сплати податків. Доступ до приміщень мали лише перевірені клієнти — потрапити всередину можна було за попередньою домовленістю та після телефонного дзвінка. Організацією роботи 27 нелегальних гральних залів займалися двоє ключових фігурантів, які залучили до протиправної діяльності молодих людей віком від 18 до 35 років. Саме вони приймали ставки, супроводжували клієнтів і фактично проводили азартні ігри.

    Крім того, слідство встановило, що підозрювані налагодили взаємодію з представниками ігрових платіжних систем. В обмін на перерахування коштів фігуранти отримували доступ до азартних ігор та віртуальних активів, що дозволяло маскувати незаконні фінансові операції. За час діяльності мережі учасникам вдалося легалізувати понад 14,2 мільйона гривень.

    Під час обшуків у гральних закладах детективи вилучили готівкові кошти, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та чорнову бухгалтерію. Загальна вартість вилученого майна перевищує 33 мільйони гривень. Для забезпечення відшкодування завданих державі збитків на це майно накладено арешт.

    Шістьом особам повідомлено про підозру за незаконну діяльність з організації та проведення азартних ігор, а також за легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом. Обвинувальні матеріали готують для передачі до суду.

  • Бізнес після банку: чим займається ексзаступниця голови ПриватБанку

    Бізнес після банку: чим займається ексзаступниця голови ПриватБанку

    Колишня заступниця голови правління ПриватБанку Тетяна Гур’єва, яка фігурує у рішеннях Високого суду Лондона щодо масштабного виведення коштів з банку, після націоналізації фінансової установи продовжила підприємницьку діяльність в Україні. Її компанія до початку повномасштабної війни також працювала з російським ринком.

    Згідно з рішенням британського суду, у 2013–2016 роках з ПриватБанку було виведено понад 1,9 млрд доларів США шляхом видачі кредитів компаніям, пов’язаним із колишніми власниками банку Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим. Кредити не поверталися, що зрештою призвело до втрати платоспроможності банку, його націоналізації та необхідності багатомільярдного докапіталізування за рахунок держави.

    У цей період Тетяна Гур’єва обіймала посаду заступниці голови правління ПриватБанку та керувала департаментом обслуговування бізнес-клієнтів. Вона входила до складу правління та кредитного комітету, який затверджував кредити пов’язаним структурам. Суд у Лондоні дійшов висновку, що саме цей департамент був ключовим елементом схеми, через який обслуговувалися фіктивні компанії-позичальники.

    Після націоналізації ПриватБанку у грудні 2016 року Гур’єва звільнилася з банку, не передавши документацію новому менеджменту. У рішенні суду зазначається, що новій адміністрації фактично довелося відновлювати інформацію про діяльність департаменту з нуля.

    У 2018 році Гур’єва заснувала в Києві компанію «Марбл Арч», основним видом діяльності якої стало виробництво косметичної та парфумної продукції. За фінансовою звітністю, компанія протягом кількох років демонструвала мільйонні обороти, хоча частина періодів була збитковою. Станом на кінець 2024 року фірма мала значні активи, але й суттєві боргові зобов’язання.

    Митна статистика свідчить, що у 2021–на початку 2022 року одним з основних закордонних ринків збуту продукції компанії була Російська Федерація. Поставки здійснювалися через російську логістичну структуру, яка згодом була ліквідована. Загальні обсяги експорту у цей період оцінювалися у кілька мільйонів гривень.

    У виробничій лінійці компанії фігурувала продукція під брендом Apriori — зокрема зубні щітки преміального сегмента. Торгова марка належить британській компанії, власником якої є син Тетяни Гур’євої, громадянин Великої Британії. Частина цієї продукції до 2022 року реалізовувалася і на російському ринку, зокрема у Москві. Після початку повномасштабної війни постачання було припинено.

    Окрему увагу в судових матеріалах приділено ролі Гур’євої у приховуванні руху коштів після націоналізації ПриватБанку. Суд встановив, що вона вела так звану «таблицю Гур’євої» — внутрішній облік не повернутих кредитів, а згодом брала участь у створенні фальсифікованих фінансових даних для введення в оману суду. Ці дії координувалися з-за кордону та були спрямовані на захист інтересів колишніх власників банку.

    Попри це, Високий суд Лондона не поклав фінансової відповідальності на Гур’єву та ще одного топменеджера ПриватБанку Тимура Новікова, визнавши, що вони діяли за вказівками власників банку. Суд зобов’язав Коломойського та Боголюбова компенсувати державному ПриватБанку 3 млрд доларів США.

    В Україні Гур’єва та Новіков не притягувалися до кримінальної відповідальності. Натомість підозри раніше отримували інші колишні топменеджери банку, які залишили країну.

  • Колишнього лідера ОПЗЖ Юрія Бойка пов’язують зі схемою виведення капіталу через курортні активи

    Колишнього лідера ОПЗЖ Юрія Бойка пов’язують зі схемою виведення капіталу через курортні активи

    Поки країна воює за виживання, колишній лідер забороненої партії ОПЗЖ Юрій Бойко реалізує масштабну операцію з перерозподілу активів і виведення капіталу за межі України. Ключовим елементом цієї схеми став розпродаж курортної та житлової нерухомості, оформленої через закриті венчурні структури.

    Центральним активом у цьому процесі є готель Mirotel Resort у Трускавці. Його реалізація здійснюється через закритий венчурний фонд «Хантер». Формальне управління зосереджене в руках кіпрської компанії Kotryna Holding LTD та давнього партнера Бойка Павла Якубенка, однак така конструкція має всі ознаки класичної ширми для виведення коштів у безпечні іноземні юрисдикції. Серед потенційних покупців фігурують Олександр Свищов і Томаш Фіала.

    Фінансова архітектура фонду «Хантер» вибудовувалася роками. Протягом близько десяти років він інвестував понад 70 мільйонів доларів у будівництво елітних житлових комплексів у Києві, зокрема «Французького кварталу 2», Welcome Home, «Камертона» та LaLaLand. При цьому на початкових етапах проєктів продажі квартир практично не здійснювалися, що унеможливлювало класичне реінвестування прибутків і вказувало на масштабні вливання коштів невстановленого походження — щонайменше 47 мільйонів доларів.

    У результаті через цю модель було акумульовано понад 1100 квартир. Активи, оформлені на членів родини Бойка — дружину Віру та синів Миколу й Анатолія, — зросли до тисяч квадратних метрів житла і сотень тисяч квадратних метрів землі.

    Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що запроваджені державою санкції фактично не зачепили економічне ядро цієї імперії. Вони обмежилися позбавленням нагород і декларативними обмеженнями, не завадивши Бойку зберегти контроль над стратегічним активом «Волиньобленерго» через АТ «Онікс Інвест».

    Спроби домогтися правової оцінки цих фактів довгий час наштовхувалися на глуху стіну. Суддя Печерського суду Вовк відмовився зобов’язати прокуратуру розпочати розслідування за наведеними обставинами можливого відмивання доходів. Проте повністю зупинити процес не вдалося.

  • Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Бізнесмен Олександр Сердюк опинився в центрі розслідування щодо фінансових зв’язків з РФ

    Фактичний бенефіціар низки платіжних і фінансових компаній Олександр Сердюк, за інформацією джерел, пов’язаних із фінансовими розслідуваннями, вибудував масштабну систему з легалізації тіньових доходів та транскордонного виведення коштів. Йдеться про діяльність через компанії «Єдиний гаманець», «Пей Плейс Україна», «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процесінг Центр», «Фінпеймент» і «Пеймент текнолоджіс».

    Ключовим інструментом у цій схемі, за даними співрозмовників, стала мультифункціональна платіжна система Wallet One, яка через ТОВ «Єдиний гаманець» нібито забезпечує фінансову взаємодію з країною-агресором. Зокрема, система дозволяє здійснювати операції в російських рублях і виводити валюту за межі України, що створює прямі ризики для фінансової та національної безпеки.

    Як стверджують джерела, модель ґрунтується на маніпуляціях із так званим імпортом цифрового контенту. У документації свідомо завищуються обсяги послуг, після чого кошти перераховуються нерезидентам, які формально не мають стосунку до розробників ігор або контенту. Для транзиту десятків мільйонів гривень, за цією інформацією, використовуються фіктивні компанії «Леджент», «Тайм Солюшн», «Офолд» та «Епрікот».

    Окремим напрямом діяльності називають обслуговування нелегального грального бізнесу. За словами співрозмовників, Сердюк через бренд «ПаріМатч» нібито забезпечує конвертацію електронних коштів WebMoney та QIWI у готівку. Центральною фінансовою ланкою цієї системи, за даними джерел, виступає ПАТ КБ «Центр», а сукупний річний оборот схеми може сягати близько 350 мільйонів доларів.

    Особливу увагу джерела звертають на ситуацію всередині Бюро економічної безпеки України. За їхніми твердженнями, для безперешкодної роботи схеми нібито існує корупційне прикриття з боку окремих посадовців БЕБ. Мова йде про регулярні щомісячні виплати у розмірі близько 15 тисяч доларів на користь посадових осіб із прізвищами Ящук, Ткачук, Стасенко та Григорчук.

    Окремо згадується епізод із поверненням техніки, вилученої у ТОВ «Фінпеймент», за яке, за інформацією джерел, було передано разовий хабар у 80 тисяч доларів. Крім фіксованих сум, співрозмовники стверджують, що окремі детективи БЕБ могли отримувати 0,5% від загального обороту компаній, пов’язаних із Сердюком.

    Готівка для таких виплат, за цими даними, акумулюється у конспіративній квартирі на вулиці Верхогляда, 14А в Києві. Кошти туди нібито надходять у результаті операцій з обміну криптовалют через МТБ Банк.

  • В ОГП розкрили масштабну схему розкрадання оборонних коштів

    В ОГП розкрили масштабну схему розкрадання оборонних коштів

    Офіс Генерального прокурора повідомив про масштабну схему відмивання оборонних коштів на суму понад 578 млн грн. За даними слідства, у 2023–2024 роках посадовці одного з підприємств оборонної сфери разом із так званим «конвертаційним центром» виводили державні кошти через підконтрольні фіктивні компанії.

    Держава перерахувала підприємству понад 2,5 млрд грн на ремонт військової техніки. Частину грошей нібито спрямовували на закупівлю комплектуючих для Збройних сил України, однак насправді ці кошти обготівковували та повертали учасникам схеми за винагороду у розмірі 4–5%.

    Встановлено, що «постачальники» існували лише на папері і не здійснювали реальної господарської діяльності. За інформацією Державної податкової служби, понад 576 млн грн мають ознаки легалізації злочинних доходів. Наразі правоохоронці продовжують слідство для встановлення всіх учасників та притягнення їх до відповідальності.

  • Схеми в «Енергоатомі»: корупція на реконструкції АЕС та відмивання мільйонів через Wallet One

    Схеми в «Енергоатомі»: корупція на реконструкції АЕС та відмивання мільйонів через Wallet One

    Вищі посадовці АТ «НАЕК «Енергоатом» — включно з ексміністром енергетики, нині відстороненим міністром юстиції Германом Галущенком, чинним міністром енергетики Світославом Гринчуком, т.в.о. голови правління Петром Ковтонюком, віцепрезидентом компанії Якобом Хартмутом та керівниками ключових філій Половичем, Божком, Стояновим і колишнім гендиректором Ковальчуком — налагодили масштабну корупційну систему, яка роками висмоктувала державні кошти з атомної енергетики.

    За даними джерел, схема працювала через підконтрольні юридичні особи та групу фізичних осіб, які забезпечували оформлення фіктивних постачань, завищення цін та укладання удаваних договорів на реконструкцію об’єктів АЕС. Елементами схеми були попереднє погодження підрядників, псевдотендери, штучне формування потреб і подальша легалізація коштів через пов’язані комерційні структури.

    Системне покривання порушень на всіх рівнях контролю давало змогу виводити державні гроші під виглядом «модернізації» атомних станцій — при тому, що реальні роботи у багатьох випадках не виконувалися або виконувалися частково.

    Особливу роль відігравали посадові особи, які мали вплив на рішення територіальних центрів комплектування. За даними слідства, вони допомагали працівникам підприємств-учасників схем ухилятися від мобілізації, фактично гарантувавши безперешкодну роботу тіньових потоків.

    У контексті розслідування слідчий суддя Центрального райсуду Миколаєва Олена Демінська ухвалою №490/9864/25 від 1 грудня 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР, що лише підкреслює складність та політичну чутливість справи.

    Другий блок схеми: тіньові платіжні сервіси та відмивання коштів

    Паралельно зі схемою реконструкцій діяла ще одна — фінансова. За інформацією слідства, Сердюк Олександр Іванович є фактичним засновником і контролером низки компаній:
    ТОВ «Єдиний гаманець»,
    ТОВ «ПЕЙ ПЛЕЙС Україна»,
    ТОВ «НЕЙШНЛ ПЕЙМЕНТ ЕНД КОЛЛЕКШН ПРОЦЕССІНГ ЦЕНТР» та інших.

    Разом із групою фізичних осіб, серед яких Веремчук, Стржалківська та Рудоман, він організував злочинне угруповання для відмивання коштів і обслуговування нелегальних транзакцій — у тому числі пов’язаних із гральним бізнесом.

    Для цього використовувалася мультифункціональна платіжна система Wallet One, що дозволяє проводити онлайн-перекази, здійснювати обмін валют, включно з російським рублем, і зберігати кошти. Наявність прямого доступу до фінансових потоків та транзакцій у RUB створює ризики для національної безпеки України та дає РФ можливість впливати на тіньові фінансові процеси.

    Компанії-учасники схеми формально виглядали легальними, але фактично виконували роль «пральні» — обслуговували фіктивні договори, генерували підроблені дані про товари та послуги та легалізували кошти, отримані злочинним шляхом.

    Слідство перевіряє зв’язки між атомною та платіжною частинами схеми, оскільки обидві — за попередніми даними — могли використовувати спільну інфраструктуру для переміщення та приховування грошей.

  • Хто понесе відповідальність за втрату бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової

    Хто понесе відповідальність за втрату бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової

    За інформацією журналістів, до втрати державним бюджетом 5 мільярдів гривень у справі про відмивання коштів Олени Дегрик-Шевцової може бути причетне Бюро економічної безпеки України.

    Нагадаємо, справу Айбокс Банку Олени Дегрик-Шевцової про відмивання 5 мільярдів гривень передали до суду з неправильно розрахованими строками досудового розслідування. Цього вистачило, щоб Київського апеляційного суду, маючи “залізобетонні формальні підстави”, закрили провадження не через відсутність доказів, а через “технічну помилку”.

    Водночас, продовжується системний тиск та особисті погрози журналістам, які висвітлюють дану ситуацію.

    Зокрема, про тиск з боку Олени Дегрик-Шевцової, на своїй сторінці в Facebook заявила журналіст-розслідувач Любов Величко:

    “Понад 5 мільярдів гривень не повернуться в державний бюджет України. Бо судді Київського апеляційного суду – стали на бік Альони Шевцової, Зої Нестерівської та Ірини Циганок – яким інкримінували участь у схемах незаконного грального бізнесу і відмивання грошей, здобутих таким шляхом. Мова про оборудки в Айбокс банку, справа №752/15954/25.

    Це тяжкі економічні злочини, які передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Але 2 жовтня 2025 року суд закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України — тобто через закінчення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру.

    Тобто, розслідування тривало занадто довго, строки, визначені законом (ст. 219 КПК), минули, і тому справу довелося закрити не тому (!), що підозрювані невинні, а тому, що слідство не встигло завершити всі процесуальні дії вчасно.

    Але кісткою в горлі під час оголошення цього карколомного рішення стала присутня в засіданні журналістка-розслідувачка Любов Величко. Вона посміла зафіксувати на фото, аудіо та відео увесь процес відкритого судового засідання, документуючи кожне слово та жест адвокатів, прокурора та суддів.

    А також – таємничого чоловіка в стильному діловому костюмі – який перед засіданням перешіптувався із адвокатами, а згодом пошепки заборонив мені публікувати його фото із зали суду. І, звісно ж, не представився (на фото – сидить на лавці сам).

    Через кілька днів після засідання на адресу редактора прийшло “звернення” від Антона Гончарука – адвоката Альони Шевцової та її адвокатів Андрія Давидченка (на фото справа в окулярах) та Артема Свитка (сидить справа від нього).

    Мовляв, ми вам забороняємо використовувати фото та відео щодо Шевцової та її адвокатів. І ще – не смійте публікувати журналістські статті, фото, відео та дописи в соцмережах з цими шановними людьми!

    Одним словом – закрийте пельку і мовчки спостерігайте за цим безумством.”

    ФОТО: Фото взято із Facebook журналіста-розслідувача Любов Величко

    Наразі Генпрокуратура подала касаційну скаргу на явно незаконне рішення суддів Київського апеляційного суду, але Касаційному суді доведеться розглядати справу в умовах, де закон працює проти обвинувачення: терміни дійсно пропущені, і у суддів є всі інструменти підтвердити рішення попередніх інстанцій.

    Нагадаємо, з 6 серпня 2025 року директором Бюро економічної безпеки України є Олександр Цивінський.

  • Фігурант розслідування НАБУ Андрій Гмирін за час війни “відмив” більше двох мільярдів доларів, украдених в Україні

    Фігурант розслідування НАБУ Андрій Гмирін за час війни “відмив” більше двох мільярдів доларів, украдених в Україні

    Фігурант розслідування НАБУ у справі про отримання 2 млрд грн неправомірної вигоди від контролю над Одеським припортовим заводом Андрій Гмирін втік до Дубаю та за час війни зміг легалізувати не менше двох мільярдів доларів із “общака Міндіча”.

    Турецькі ЗМІ опублікували дані дубайських компаній GFM Investment Group і Gmyrin Family Holding через які Андрій Гмирін виводив по 50 мільйонів доларів щомісяця для українських ТОП корупціонерів.

    За роки війни це не менше двох мільярдів двохсот п’ятдесяти мільйонів доларів.

    Також після втечі до Дубая, Андрій Гмирін легалізув корупційні кошти “общака Міндіча” через скуповування елітної нерухомості по всьому світу.

  • Як із Запорізького заводу феросплавів роками виводили кошти через фіктивні компанії

    Як із Запорізького заводу феросплавів роками виводили кошти через фіктивні компанії

    З Запорізького заводу феросплавів (ЗЗФ) — одного з найбільших феросплавних виробників Європи, де 25,5% акцій належить державі — упродовж 2016–2023 років було виведено щонайменше 1,31 млрд грн. Про це йдеться у матеріалах кримінального провадження, відкритого за фактами масштабного привласнення майна, шахрайства та відмивання коштів.

    За даними слідства, кошти отримували компанії, які оформлювалися як підрядники із «переробки виробничих відходів». Насправді вони виконували фіктивні операції, що дозволяли виводити з підприємства металургійну сировину та переводити її в «чорну» готівку. Схема, за попередніми даними, діяла за впливу олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

    Як працювала схема

    Організована група створювала або купувала десятки фіктивних компаній, які начебто займалися переробкою відходів феросплавного виробництва. Серед основних фірм, що отримували найбільші суми:

    • ТОВ «Гудінвест ОКПО» (ЄДРПОУ 42049986) — 916,6 млн грн
    • ТОВ «Агарда ЛТД ОКПО» (39461026) — 263,7 млн грн
    • ТОВ «Топаз Техно» (40722614) — 129 млн грн

    Компанії оформлювали документи про «переробку відходів» і передачу феросплавів назад на завод. Фактично ж продукція вивозилася, а документи були підроблені.

    Гроші проходили через ланцюги «прокладок» — понад 60 підприємств, серед яких кооперативи, ринки, благодійні фонди та навіть муніципальні структури. Це давало змогу приховати реальних отримувачів коштів і легалізувати виведені суми.

    Роль «Технікс Капітал Менеджмент»

    Останньою ланкою була компанія ТОВ «Технікс Капітал Менеджмент» (ТКМ). Її статутний капітал у 2017–2019 роках зріс із 25 тисяч до 71,9 млн грн.

    Номінальні власники ТКМ офіційно мали мінімальні доходи, але «вносили» готівкою суми у десятки мільйонів гривень. У 2023 році частки підприємства були фіктивно перепродані новим «власникам» без реальних розрахунків, а державний бюджет недоотримав щонайменше 14 млн грн податків.

    Слідство встановило також:

    • ключовою фігурою була особа, що представляла «кінцевого бенефіціара» ЗЗФ і погоджувала всі великі розрахунки;
    • у 2017 році двоє учасників під погрозами відібрали доступ до банкінгу «Топаз Техно» і вивели 60 млн грн;
    • Держфінмоніторинг та АРМА підтвердили наявність ознак відмивання коштів.

    Кримінальна кваліфікація

    Провадження №12024000000001605 розслідується за найтяжчими статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 190 — шахрайство в особливо великому розмірі
    • ч. 5 ст. 191 — привласнення чи розтрата майна
    • ч. 3 ст. 209 — відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом

    Розслідування триває, а коло причетних осіб розширюється.

  • В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    В Україні розкрито мережу фіктивних агрофірм із міжнародними зв’язками — збитки понад пів мільярда

    Міністерство юстиції України надало офіційну відповідь на журналістський запит, у якій підтвердило наявність численних виконавчих проваджень проти низки українських агропідприємств, що у 2021–2024 роках проводили масштабні фінансові операції з ознаками фіктивності.

    До переліку компаній, діяльність яких викликає підозру, увійшли:
    ТОВ «Агрофірма Джулинка» (Черкаська обл.), ТОВ «Агрофірма Восход» (Сумська обл.), ТОВ «Норма Трейд Груп» (Одеса), ТОВ «Слобожанська зернова компанія» (Харків), ТОВ «Агротрейд Юкрейн» (Одеса), ТОВ «Агроенергоінвест» (Київ), ТОВ «УкрАгроРесурс» (Полтава), ТОВ «Авантаж-7» (Київ) та пов’язані з ними структури.

    Ці підприємства здійснювали зовнішньоекономічні операції з іноземними компаніями HARVESTREAM AG (Швейцарія), Cosmopolitan Trade & Development SDN BHD (Малайзія) та MAVERA GRUP GEMICILIK (Туреччина). За даними Мін’юсту, унаслідок цих дій державний бюджет України зазнав збитків на суму понад 530 млн гривень.

    За інформацією з відповіді відомства, щодо більшості зазначених компаній відкрито десятки виконавчих проваджень у державній та приватній виконавчій службі. Серед боржників фігурують ТОВ «Агрофірма Джулинка», ТОВ «Агрофірма Восход», ТОВ «Норма Трейд Груп», ТОВ «Агроенергоінвест», ТОВ «Аскет Шиппінг», ТОВ «УкрАгроРесурс», ТОВ «Житниця Слобожанщини» та ТОВ «Авантаж-7».

    На виконанні перебувають десятки справ — зокрема №№ 49095789, 50685609, 71190125, 73332351, 76466135, 74562352, 70676638, 70677011, 70677440 та інші.

    При цьому частина з цих компаній одночасно виступає і боржниками, і стягувачами в різних справах, що може свідчити про використання виконавчих документів для внутрішніх розрахунків між афілійованими фірмами. Такі дії дозволяють імітувати фінансову активність і маскувати рух коштів у межах схеми.

    Окремі виконавчі дії наразі проводять приватні виконавці у Харківській, Полтавській, Київській, Миколаївській та Вінницькій областях.

    Отримані документи підтверджують, що діяльність згаданих компаній має ознаки узгодженої схеми, спрямованої на проведення безтоварних операцій, виведення грошей за кордон і ухилення від сплати податків. Через фіктивні угоди з іноземними контрагентами створювався штучний податковий кредит, а валютна виручка в Україну не поверталася.