Uanews.life

Позначка: війна Росії проти України

  • Тихановська в Києві: перемога України визначить майбутнє Білорусі

    Тихановська в Києві: перемога України визначить майбутнє Білорусі

    Лідерка білоруської опозиції в екзилі Світлана Тихановська під час офіційного візиту до Києва заявила, що перемога України у війні проти Росії матиме вирішальне значення не лише для українського народу, а й для майбутнього самої Білорусі. Відповідну заяву вона зробила під час відкриття IV Міжнародного саміту міст і регіонів, який проходить у столиці України за участі українських та іноземних представників.

    У своєму виступі Світлана Тихановська наголосила, що результат російсько-української війни безпосередньо визначатиме майбутнє всієї Східної Європи, зокрема і долю Білорусі. За її словами, український спротив сьогодні став боротьбою не лише за територіальну цілісність України, а й за право народів регіону жити без імперського тиску та зовнішнього диктату з боку Росії.

    Тихановська підкреслила, що не має сумнівів у перемозі України. Водночас вона зазначила, що головне питання зараз полягає в тому, коли саме ця перемога настане та наскільки активно міжнародні партнери допомагатимуть Україні наближати завершення війни.

    За словами білоруської опозиціонерки, Україна фактично захищає не лише себе, а й усі народи, які тривалий час перебували “в тіні імперії”. Вона наголосила, що війна Росії проти України є спробою Кремля зберегти контроль над регіоном і не допустити остаточного виходу пострадянських країн із російської сфери впливу.

    Окрему увагу Світлана Тихановська приділила майбутнім відносинам між Україною та Білоруссю після можливих політичних змін у Мінську. Вона заявила, що одним із найважливіших внесків “вільної Білорусі” у безпеку України стане гарантія стабільності більш ніж тисячі кілометрів спільного кордону.

    Тихановська висловила переконання, що після демократичної трансформації Білорусі українські та білоруські міста й регіони зможуть відновити партнерство та співпрацю, які були фактично зруйновані після того, як режим Олександра Лукашенка дозволив Росії використати білоруську територію для вторгнення в Україну у лютому 2022 року.

    Під час свого візиту до Києва Світлана Тихановська також провела зустріч із президентом Володимиром Зеленським. За підсумками переговорів сторони обговорили питання безпеки в регіоні, ситуацію всередині Білорусі, а також посилення російського впливу на Мінськ.

    Окремо йшлося про спроби Кремля ще глибше втягнути Білорусь у війну проти України. Українська влада неодноразово заявляла, що Росія продовжує використовувати територію Білорусі для військового тиску, навчань та розміщення озброєння, водночас прагнучи посилити залежність режиму Лукашенка від Москви.

    У Києві при цьому наголошують, що розрізняють білоруський режим і білоруське суспільство. Українська влада неодноразово заявляла, що значна частина білорусів не підтримує участь своєї країни у війні на боці Росії, а демократичні сили Білорусі розглядаються як потенційний партнер України в майбутньому.

    Візит Тихановської відбувається на тлі активізації дипломатичних контактів між Києвом і представниками білоруської опозиції. В Офісі Тихановської раніше пояснювали, що поїздка до України має символічне та політичне значення і спрямована на поглиблення співпраці між демократичними силами двох країн.

    Крім того, після зустрічі з Тихановською міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив проти можливого послаблення санкцій щодо компанії Білоруськалій, яка є одним із ключових джерел валютних надходжень для білоруської влади.

    На тлі війни та зростання напруженості в регіоні Київ дедалі активніше формує окрему стратегію щодо Білорусі, яка передбачає підтримку демократичних сил і підготовку до потенційних змін політичної ситуації після завершення війни та можливого послаблення російського впливу на Мінськ.

  • НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    НАТО у метро Лондона відпрацьовує сценарій “глибокого удару” по Росії

    Корпус швидкого реагування НАТО розгорнув підземний командний центр у лондонському метро для проведення масштабних навчань, під час яких відпрацьовується сценарій потенційного конфлікту з Росією. Як повідомляє The Independent, військові альянсу використовують занедбану платформу станції Чаринг-Крос як штаб для моделювання бойових дій у разі нападу РФ на одну з країн Балтії.

    Навчання проходять у межах операції “Аркадний удар” і спрямовані на перевірку здатності НАТО вести сучасну високотехнологічну війну проти противника, який має значний військовий потенціал, великі резерви та досвід масштабних бойових дій. Особливу увагу під час маневрів приділяють концепції так званого “глибокого удару” — нанесення ударів по тилових районах противника, його логістиці, системах зв’язку та управління ще до того, як основні сили зможуть розгорнути повноцінний наступ.

    Підземний штаб був облаштований на старій платформі станції Чаринг-Крос, яка не використовується для пасажирських перевезень. Саме там військові та командування Корпусу швидкого реагування НАТО координують дії, аналізують сценарії та моделюють реагування альянсу на умовне вторгнення Росії до Балтійського регіону.

    У межах навчань НАТО відпрацьовує використання систем радіоелектронної боротьби, спрямованих на придушення російських засобів зв’язку, навігації та координації. Також моделюється нейтралізація безпілотників, які стали одним із ключових елементів сучасної війни після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Командувач британського Корпусу швидкого реагування НАТО генерал-лейтенант Майк Елвісс пояснив, що головна мета маневрів — навчитися швидко виявляти та знищувати війська противника ще на етапі їхнього пересування.

    За його словами, сучасна війна вимагає максимально швидкого циклу реагування — від збору розвідданих до нанесення удару. Саме тому НАТО приділяє особливу увагу інтеграції розвідки, дронів, електронної боротьби та високоточної зброї в єдину систему.

    Елвісс наголосив, що Росія потенційно має дві серйозні переваги у разі конфлікту. Перша — можливість швидко концентрувати великі сили в конкретній точці наступу. Друга — здатність самостійно визначати момент початку атаки, тоді як НАТО змушене підтримувати готовність до оборони по всьому східному флангу альянсу.

    Він підкреслив, що нинішні навчання мають не лише оперативне, а й демонстраційне значення.

    “Ми репетируємо це не лише для того, щоб добре впоратися, а й тому, що супротивник спостерігає, і ми хочемо, щоб він знав, що ми готові до виклику”, — заявив генерал.

    У НАТО дедалі частіше говорять про необхідність прискореної підготовки до можливого великого конфлікту в Європі. Голова Сухопутного командування НАТО генерал Крістофер Донах’ю заявив, що альянс більше не може розраховувати на старі моделі мобілізації та повільного нарощування сил.

    “Місія готова до 2030 року — це не гасло, це те, що ми повинні зробити”, — сказав він, наголосивши, що часу на адаптацію до нових загроз стає дедалі менше.

    За словами Донах’ю, війна в Україні докорінно змінила уявлення про сучасні бойові дії. Тепер вирішальне значення мають швидкість ухвалення рішень, стійкість систем зв’язку, масове використання безпілотників та здатність миттєво адаптуватися до змін на полі бою.

    Верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич також заявив, що нездатність швидко засвоювати уроки сучасної війни може поставити під загрозу не лише оборонні плани альянсу, а й сам механізм стримування Росії.

    На тлі цих заяв у Великій Британії посилюється дискусія щодо реального стану обороноздатності країни. Джерела у британському оборонному секторі повідомляють, що запасів безпілотників у країни вистачить лише приблизно на тиждень інтенсивних бойових дій. Це особливо контрастує з українським досвідом, де дрони використовуються тисячами щодня і стали критично важливим елементом фронту.

    Крім нестачі дронів, експерти вказують на проблеми з боєприпасами, модернізацією техніки та фінансуванням. Хоча британський уряд заявляє, що витрачає на оборону близько 2,5% ВВП або майже 80 млрд фунтів стерлінгів, критики зазначають, що в цю суму включені не лише військові видатки, а й пенсії, витрати на розвідку та інші непрямі статті.

    Колишній міністр безпеки Том Тугендгат назвав обіцянки уряду щодо збільшення оборонних витрат до 3% ВВП “фіктивними”, заявивши, що країна фактично не готова до тривалого масштабного конфлікту.

    Автори Стратегічного огляду оборони — колишній генсек НАТО лорд Джордж Робертсон та аналітикиня Фіона Гілл — також виступили з критикою нинішнього стану британської оборони. Вони заявили, що країна залишається “недостатньо підготовленою та незахищеною” перед новими загрозами.

    Додаткове занепокоєння викликає дефіцит фінансування оборонних програм. За даними Міноборони Британії, нестача коштів на модернізацію техніки та озброєння вже сягнула приблизно 28 млрд фунтів стерлінгів. Через це публікацію нового Плану інвестицій в оборону відклали на кілька місяців.

    Навчання НАТО в Лондоні проходять на тлі нових військових маневрів Росії в Білорусі, де Москва проводить масштабні ядерні навчання із залученням сухопутних військ, авіації та флоту. Це додатково посилює напруження між Росією та Заходом і змушує НАТО прискорювати підготовку до потенційних кризових сценаріїв.

    Паралельно в альянсі тривають дискусії щодо різкого збільшення оборонних витрат. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вже заявляв про необхідність обговорення нової планки витрат на рівні 3,5% ВВП замість нинішніх 2%. Водночас президент США Дональд Трамп закликав союзників витрачати на оборону до 5% ВВП, аргументуючи це загрозою нових глобальних конфліктів.

    Усе це свідчить про те, що НАТО дедалі серйозніше розглядає ризик прямого протистояння з Росією і поступово переходить від теоретичних сценаріїв стримування до практичного відпрацювання масштабних бойових операцій у Європі.

  • Сибіга: У війні настав переломний момент

    Сибіга: У війні настав переломний момент

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що війна Росії проти України входить у “переломний момент”, а сама Україна вже не є лише державою, яка просить допомоги у партнерів, а виступає повноцінним учасником системи європейської безпеки та важливим союзником НАТО.

    Таку заяву глава української дипломатії зробив під час неформального засідання Ради Україна–НАТО у шведському Гельсінгборзі, де зібралися міністри закордонних справ держав-членів Альянсу та представники української влади для обговорення подальшої підтримки Києва, ситуації на фронті та безпекових загроз з боку Росії.

    За словами Сибіги, нинішній етап війни є визначальним не лише для України, а й для всієї європейської системи безпеки. Міністр наголосив, що українська армія за понад два роки повномасштабної війни отримала безпрецедентний бойовий досвід, який уже вивчають західні союзники.

    “Україна більше не просто просить про пожертви; ми є учасником у забезпеченні безпеки, донором та партнером, готовим ділитися своїм досвідом із союзниками”, – заявив він.

    Сибіга підкреслив, що Україна фактично стримує одну з найбільших армій світу, захищаючи не лише власну територію, а й східний фланг НАТО. За його словами, досвід українських військових у сфері протидії дронам, використання сучасних технологій на полі бою, ведення гібридної війни та кіберзахисту вже став важливим елементом для оборонних стратегій країн Альянсу.

    Глава МЗС наголосив, що міжнародна підтримка України зараз має ключове значення, оскільки ситуація на фронті поступово змінюється на користь Києва. За словами Сибіги, Кремль втрачає одну зі своїх головних переваг – можливість компенсувати втрати великою кількістю особового складу.

    “Україна тримає лінію, і людські ресурси Росії більше не є вирішальною перевагою”, – підкреслив він.

    Міністр також заявив, що міжнародний тиск на Москву продовжує посилюватися. Йдеться як про санкції, так і про зростання військової допомоги Україні та дипломатичну ізоляцію Росії. На думку Сибіги, саме сукупність цих факторів свідчить про те, що війна входить у переломну фазу.

    “Тиск на Москву зростає”, – наголосив глава МЗС, додавши, що нині відбувається “переломний момент війни”.

    Сибіга закликав союзників не зменшувати підтримку України та збільшити оборонні витрати. За його словами, інвестиції в українську оборону є прямою інвестицією у стабільність Європи та стримування подальшої агресії Росії.

    “Збільшення витрат на оборону — це гарантія миру, і я закликаю кожного члена НАТО внести вклад у оборону України. Ця інвестиція принесе найбільший мирний дивіденд у нашому житті”, – заявив міністр.

    Очільник МЗС наголосив, що Україна потребує не лише політичної підтримки, а й конкретних рішень щодо постачання зброї, систем протиповітряної оборони, боєприпасів та фінансування оборонної промисловості. За словами Сибіги, Росія продовжує масовані удари по українських містах та енергетичній інфраструктурі, тому питання посилення ППО залишається критично важливим.

    Окремо міністр окреслив три головні складові, які, на його переконання, необхідні для досягнення справедливого миру. Йдеться про дипломатію, тиск на Росію та силу України й її союзників.

    “Щоб досягти миру, ми маємо зосередитися на трьох ключових елементах: дипломатії, тиску та силі. Нам потрібен новий поштовх у наших зусиллях заради миру”, – заявив він.

    На полях зустрічі у Гельсінгборзі Сибіга також провів переговори з генеральним секретарем НАТО Марк Рютте. Сторони обговорили поточну ситуацію на фронті, безпекові виклики для Європи та подальшу координацію між Україною та Альянсом.

    За інформацією МЗС, окрема увага під час переговорів приділялася питанням зміцнення української протиповітряної оборони, розвитку оборонної промисловості та підготовки до майбутніх рішень НАТО щодо підтримки України.

    Засідання Ради Україна–НАТО відбувається на тлі активних дискусій серед союзників щодо довгострокової стратегії підтримки Києва. Частина країн Альянсу наполягає на збільшенні виробництва зброї та прискоренні постачання озброєння Україні, оскільки війна дедалі більше переходить у фазу виснаження ресурсів.

    Водночас країни НАТО дедалі частіше заявляють, що результат війни в Україні матиме прямий вплив на майбутню архітектуру безпеки в Європі. У Альянсі наголошують, що поразка України може створити нові ризики для держав східного флангу НАТО та спровокувати подальшу дестабілізацію регіону.

    На цьому тлі Київ продовжує закликати партнерів посилити санкції проти Росії, обмежити доходи Кремля від експорту енергоносіїв та перекрити шляхи обходу обмежень через треті країни. Українська влада також домагається пришвидшення інтеграції до євроатлантичних структур та поглиблення оборонної співпраці із союзниками.

    Заяви Сибіги у Гельсінгборзі стали ще одним сигналом того, що Україна прагне позиціонувати себе не лише як держава, яка потребує підтримки, а як ключовий елемент нової системи безпеки Європи на тлі тривалої російської агресії.

  • Трамп анонсував перекидання 5 тисяч військових США до Польщі

    Трамп анонсував перекидання 5 тисяч військових США до Польщі

    Президент США Дональд Трамп оголосив про намір направити до Польщі додаткові 5 тисяч американських військових. Відповідну заяву він опублікував у своїй соцмережі Truth Social, наголосивши, що рішення пов’язане з перемогою на президентських виборах у Польщі Кароль Навроцький, якого Трамп раніше відкрито підтримував.

    У своєму дописі американський лідер заявив, що “радий повідомити” про перекидання додаткового контингенту до Польщі “з огляду на успішне обрання” Навроцького та “зважаючи на взаємини” з новим польським президентом. Таким чином Трамп фактично підтвердив намір посилити військову присутність США на східному фланзі НАТО.

    Заява пролунала на тлі суперечливих сигналів з боку Вашингтона щодо американської військової присутності у Європі. Лише кілька днів тому в Пентагоні повідомляли про скасування планів розгортання приблизно 4 тисяч американських військових у Польщі. Речник оборонного відомства США Джоель Вальдес 18 травня наголошував, що рішення ухвалювалося після “багаторівневих консультацій” із союзниками і не було раптовим.

    Тоді інформація про можливе скорочення американської присутності викликала занепокоєння серед польських політиків та європейських союзників. Однак прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запевнив, що “все під контролем” і зміни не вплинуть на безпеку країни. За його словами, польська сторона перебуває у постійному контакті з Вашингтоном, а стратегічне партнерство між державами залишається незмінним.

    Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також заявляв, що кількість американських солдатів на польській території фактично не зменшується, а окремі рішення стосуються лише ротаційних механізмів та перегляду структури контингенту.

    За даними американських медіа, зараз у Польщі перебувають близько 10 тисяч американських військовослужбовців. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну США суттєво збільшили свою військову присутність у країнах східного флангу НАТО, зокрема у Польщі, Румунії та країнах Балтії. Варшава стала одним із ключових логістичних центрів для постачання військової допомоги Україні та важливим хабом для сил Альянсу в регіоні.

    У Польщі розміщені американські системи ППО Patriot, елементи командної інфраструктури НАТО, а також бронетанкові та авіаційні підрозділи США. Крім того, на території країни діє штаб V корпусу армії США, який координує діяльність американських сил у Східній Європі.

    Оголошення Трампа про додаткове перекидання військ викликало дискусії серед експертів та політиків, оскільки раніше адміністрація США сигналізувала про наміри оптимізувати військову присутність у Європі. Частина аналітиків припускає, що нові 5 тисяч військових можуть бути перекинуті не безпосередньо зі США, а шляхом передислокації підрозділів із Німеччини чи інших європейських баз.

    Водночас офіційних деталей щодо термінів розміщення, типу військових підрозділів або їхнього конкретного місця дислокації наразі не оприлюднили. У Пентагоні також поки не надали розгорнутих коментарів після заяви Трампа.

    На тлі війни Росії проти України Польща активно домагається постійного збільшення американської військової присутності на своїй території. Варшава неодноразово наголошувала, що вважає США ключовим гарантом безпеки регіону та виступає за посилення сил НАТО поблизу російського кордону.

    Польща також продовжує масштабну модернізацію власної армії. Країна закуповує американські танки Abrams, системи HIMARS, винищувачі F-35 та інше озброєння, прагнучи створити одну з найпотужніших армій у Європі. На цьому тлі нова заява Трампа може стати додатковим сигналом про поглиблення військової співпраці між Вашингтоном і Варшавою.

  • Російський виробник сапфірів для дронів і ракет оголосив банкрутство

    Російський виробник сапфірів для дронів і ракет оголосив банкрутство

    Російська компанія Монокристалл, яка багато років вважалася одним із ключових світових виробників синтетичних сапфірів, офіційно готується до процедури банкрутства. Підприємство, що входить до структури промислового концерну Енергомера, повідомило кредиторів про намір звернутися до Арбітражного суду Ставропольського краю РФ із заявою про власну фінансову неспроможність. Про це пише The Moscow Times.

    Фактично йдеться про один із найпомітніших прикладів занепаду високотехнологічного виробництва в російській промисловості за останні роки. «Монокристалл» тривалий час утримував лідерські позиції у вузькому, але стратегічно важливому сегменті — виробництві синтетичного сапфіру, який використовується як у цивільній, так і у військовій сферах. Зокрема, йдеться про компоненти для оптичних систем, захисне скло для електроніки, а також елементи, що застосовуються у високоточній техніці, включно з безпілотниками та ракетними системами.

    Ще у 2022 році компанія займала близько третини світового ринку цього матеріалу, що робило її одним із глобальних гравців у галузі. Однак за останні роки ситуація різко змінилася: підприємство втратило частину міжнародних ринків, зіткнулося з логістичними проблемами та скороченням доступу до критично важливої сировини і технологічних компонентів.

    Окремим фактором, який суттєво вплинув на фінансовий стан компанії, стали наслідки війни проти України. За наявною інформацією, частина виробничих потужностей у Бєлгородській області зазнавала пошкоджень внаслідок ударів, що додатково ускладнило стабільну роботу підприємства. У сукупності з санкційним тиском це призвело до розриву традиційних ланцюгів постачання та втрати частини клієнтів у Європі.

    Фінансові показники «Монокристаллу» демонструють стрімке погіршення. Станом на кінець 2025 року короткострокові зобов’язання компанії перевищували її оборотні активи приблизно на 50,6 млн доларів. Загальний обсяг активів за рік знизився з 215,5 млн до 182,5 млн доларів. Одночасно зростало боргове навантаження: короткострокові позикові кошти сягнули 70,7 млн доларів, кредиторська заборгованість становила 8,77 млн доларів, а довгострокові зобов’язання перевищили 129 млн доларів.

    На тлі фінансової кризи компанія також значно скоротила виробничі та кадрові ресурси. Якщо у 2022 році на підприємстві працювало 1087 осіб, то до 2025 року штат зменшився майже вдвічі — до 524 працівників. Це скорочення стало одним із найпомітніших індикаторів глибокої структурної кризи всередині виробництва.

    Аналітики відзначають, що падіння компанії є наслідком одразу кількох взаємопов’язаних факторів: втрати доступу до західних ринків після запровадження санкцій, зниження попиту на російську електроніку в країнах Азії, перебої з постачанням сировини та загальне ускладнення роботи промисловості в умовах війни. У такій ситуації навіть високотехнологічні підприємства, які раніше вважалися стабільними, почали демонструвати різке погіршення фінансового стану.

    Попри кризу, експерти не виключають варіанти часткового порятунку компанії. Найімовірнішим сценарієм називають глибоку реструктуризацію боргів, зміну власників або продаж окремих напрямів бізнесу, зокрема виробництва сапфірових компонентів, стратегічному інвестору. Причиною можливого інтересу залишається унікальність технології та обмежена кількість виробників у світі.

    Водночас у разі провалу реструктуризації російський ринок може втратити одне з небагатьох підприємств, яке забезпечувало повний цикл виробництва високоякісного синтетичного сапфіру. Це потенційно посилить залежність РФ від імпорту у високотехнологічних сегментах, де вже зараз спостерігається дефіцит через санкційні обмеження та розрив міжнародної кооперації.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося про пошкодження інфраструктури заводу «Монокристалл» у Ставрополі внаслідок атаки дронів у серпні 2025 року, що також могло додатково вплинути на стабільність виробництва та фінансові результати компанії.

  • Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Зеленський про удари по Москві: це відповідь України на війну РФ

    Президент України Володимир Зеленський прокоментував масовану атаку безпілотників на Москву та Московську область у ніч на 17 травня, назвавши її «цілком справедливою відповіддю» України на затягування Росією війни та постійні удари по українських містах і цивільній інфраструктурі. За словами глави держави, Україна продовжує демонструвати здатність завдавати ударів по стратегічних об’єктах на великій відстані від свого кордону, попри потужну систему протиповітряної оборони навколо російської столиці.

    Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі після нічної атаки, яка стала однією з наймасштабніших по Москві за весь час повномасштабної війни.

    «Цілком справедливі наші відповіді на російське затягування війни та удари по наших містах і громадах. Цього разу українські далекобійні санкції досягли Московського регіону, і ми чітко говоримо росіянам: їхня держава повинна закінчити свою війну», — написав президент.

    Глава держави наголосив, що український оборонний сектор продовжує активно розвивати виробництво далекобійних дронів і ракет, які здатні вражати цілі за сотні кілометрів від державного кордону. За його словами, саме розвиток власних технологій дозволяє Україні відповідати на російські удари не лише обороною, а й атаками по критично важливих об’єктах на території РФ.

    Окремо президент подякував співробітникам Служба безпеки України, військовим та всім Силам оборони за проведення операції. Він звернув увагу на те, що удари були нанесені по об’єктах, розташованих більш ніж за 500 кілометрів від українського кордону.

    «Вдячний СБУ та всім Силам оборони України за влучність. Дистанція від державного кордону України — понад 500 км. Концентрація російської ППО в Московському регіоні — найбільша. Але долаємо», — наголосив Володимир Зеленський.

    У ніч на 17 травня Москва та Московська область зазнали масованої атаки невідомих безпілотників. Російські Telegram-канали, місцеві чиновники та мешканці повідомляли про численні вибухи в різних районах столиці РФ та передмістях. У мережі з’явилися відео роботи російської ППО, а також кадри пожеж на окремих об’єктах після влучань.

    За інформацією російських джерел, вибухи лунали одразу у кількох районах Московської області. Через загрозу атак тимчасово обмежували роботу деяких аеропортів, а російські силові структури перевели частину систем протиповітряної оборони у посилений режим.

    Перед атакою на Москву вибухи також пролунали в тимчасово окупованому Криму. Російська влада повідомляла про роботу ППО над півостровом, однак офіційних деталей щодо наслідків тоді не наводилося.

    Згодом стало відомо, що внаслідок атаки у Московському регіоні були уражені кілька стратегічних об’єктів. Серед них — технопарк, промислове підприємство, нафтопереробний завод, аеропорт та наливна станція нафтопродуктів. Частина підприємств після ударів тимчасово припинила роботу, а на місцях виникли пожежі.

    Пізніше Міністерство оборони України офіційно підтвердило удари по низці об’єктів у Москві та Московській області. У відомстві повідомили, що серед цілей були нафтобаза, нафтопереробний завод, а також підприємства, пов’язані з виробництвом мікроелектроніки. Саме така продукція, за даними української сторони, використовується у військовій промисловості Росії для виготовлення високоточного озброєння, систем наведення та компонентів для ракет і дронів.

    В українському Міноборони наголосили, що удари були спрямовані виключно по об’єктах, які мають значення для забезпечення російської армії та функціонування військово-промислового комплексу РФ. У Києві неодноразово заявляли, що атаки по території Росії є відповіддю на регулярні масовані обстріли українських міст, енергетичної інфраструктури та цивільних об’єктів.

    На тлі останніх подій аналітики звертають увагу, що атаки українських дронів по території Росії стають дедалі системнішими та технологічно складнішими. Якщо раніше основними цілями були прикордонні регіони РФ, то тепер удари регулярно досягають Москви та центральних областей Росії.

    Крім безпосереднього військового ефекту, такі атаки мають і політичне значення. Вони демонструють, що навіть найбільш захищені регіони Росії залишаються вразливими для ударів, попри масштабну систему ППО та багатомільярдні витрати Кремля на оборону столиці.

    Останні атаки також стали черговим ударом по іміджу російської системи протиповітряної оборони, яку російська влада раніше називала однією з найпотужніших у світі. Попри концентрацію засобів ППО навколо Москви, безпілотники змогли прорватися до низки об’єктів, що викликало значний резонанс у російському інформаційному просторі.

    Водночас українська влада продовжує наголошувати: головною умовою припинення подібних ударів є завершення Росією війни проти України та припинення атак по українських містах і цивільному населенню.

  • Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Зеленський показав документи ГУР про можливі удари РФ по «центрах ухвалення рішень»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка отримала документи, які можуть свідчити про підготовку Росією нових ракетно-дронових атак по так званих «центрах ухвалення рішень» в Україні.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами Зеленського, фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України здобули матеріали, у яких міститься інформація про можливі цілі для майбутніх ударів РФ.

    Президент уточнив, що у документах фігурують майже два десятки політичних центрів та військових об’єктів.

    «Варто зауважити спеціально для російського керівництва, що Україна все ж таки не Росія, і, на відміну від країни-агресора, де є чіткий автор цієї війни та його багатолітнє оточення, яке забезпечує його відірваність від реалій, джерелом захисту України є готовність українського народу битись за свою незалежність та свою власну самостійну державу», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що українська сторона вже врахувала отриману інформацію та реагує на потенційні загрози.

    Також Зеленський оприлюднив фотографії документів і супутникові знімки, датовані 6 травня. На опублікованих матеріалах видно перелік об’єктів, які Росія, ймовірно, розглядала як можливі цілі для ударів.

    Серед них — будівля Офісу президента у центрі Києва, захищені підземні приміщення, а також резиденція президента на околицях столиці.

    На документах можна побачити супутникові знімки, координати та список об’єктів, які були «запропоновані до ураження».

    Президент також підкреслив, що Україну неможливо залякати атаками чи погрозами.

    «Українці заслуговують на свій суверенітет так само, як і будь-яка інша нація. Народ неможливо перемогти. Росії треба закінчувати свою війну та домовлятись про достойний мир, а не шукати, чим ще залякати Україну», — заявив глава держави.

    На тлі останніх масованих ударів Росії по Україні тема безпеки державних установ і стратегічних об’єктів знову опинилася у центрі уваги. Російська пропаганда неодноразово використовувала термін «центри ухвалення рішень», погрожуючи ударами по українському військово-політичному керівництву.

    Напередодні Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Києву за останній час. Внаслідок удару по житловому будинку загинули мирні жителі, серед яких діти.

    Раніше Зеленський також заявляв, що Кремль намагається втягнути режим Олександра Лукашенка у війну — або проти України, або проти однієї з країн НАТО.

  • Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Чого боїться Кремль та причини термінової поїздки до Китаю

    Володимир Путін планує відвідати Пекін одразу після зустрічі Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном. На думку голови правління Інституту світової політики Віктора Шлінчака, головна мета цієї поїздки — переконати китайське керівництво, що Росія нібито зберігає контроль над ситуацією у війні проти України.

    За даними South China Morning Post, візит Путіна до Китаю може відбутися 20 травня. Ця поїздка запланована лише через кілька днів після переговорів президента США Дональда Трампа з лідером КНР Сі Цзіньпіном у Пекіні.

    Шлінчак вважає, що для Кремля цей візит має не лише дипломатичне, а й демонстративне значення. Путін намагатиметься показати Китаю, що Москва не втратила ініціативи, не готова йти на поступки та продовжує вести війну за власним сценарієм.

    За словами експерта, масована атака Росії по Україні 14 травня могла бути сигналом після триденного перемир’я, яке ініціював Дональд Трамп на 9, 10 та 11 травня. На його думку, Кремль таким чином продемонстрував, що не збирається зупиняти бойові дії.

    «Багато хто сподівався, що перемир’я продовжиться якийсь період часу. Зараз уже зрозуміло, що Росія відтягнула той момент, коли вона збиралася внести цей “акт відплати” за приниження щодо параду. Ті, хто сподівався у Європейському Союзі, що війна йде до закінчення, все ще помиляються», — заявив Шлінчак.

    Експерт переконаний, що Путін ухвалив рішення продовжувати війну та посилювати внутрішній тиск у Росії. Саме з цим меседжем він, імовірно, вирушає до Пекіна, адже підтримка Китаю залишається для Москви критично важливою на тлі західних санкцій.

    Китай є одним із ключових економічних партнерів Росії після початку повномасштабної війни проти України. Москва дедалі більше залежить від китайського ринку, технологій, імпорту товарів подвійного призначення та політичної підтримки на міжнародній арені.

    Водночас Пекін намагається балансувати між Росією та США. З одного боку, Китай зберігає стратегічні відносини з Москвою. З іншого — намагається не допустити повного погіршення відносин із Вашингтоном, особливо на тлі торговельних суперечок, ситуації навколо Тайваню та війни Росії проти України.

    Саме тому зустріч Трампа і Сі Цзіньпіна могла викликати занепокоєння у Кремлі. Якщо США та Китай почнуть активніше домовлятися щодо глобальних питань, Росія ризикує втратити частину своєї ролі у великій геополітичній грі.

    Шлінчак вважає, що Китай теоретично може вплинути на Росію, якщо захоче домогтися принаймні припинення вогню.

    «Китай може натиснути на Росію з тим, щоб Росія, якщо й не підписувала мирний договір, то принаймні йшла на зупинку бойових дій. Тому і Україні, і європейцям важливо дипломатично пропрацювати цю історію та вести з Китаєм діалог щодо можливого припинення вогню», — зазначив він.

    На тлі цих процесів західні медіа пишуть, що візит Путіна до Китаю навряд чи буде таким урочистим, як поїздка Трампа. Для Пекіна прийом лідерів США та Росії в одному місяці є рідкісним дипломатичним маневром, який демонструє бажання Китаю одночасно підтримувати контакт із двома головними центрами сили.

    Однак для Путіна така поїздка може виглядати радше спробою терміново підтвердити свою значущість перед Сі Цзіньпіном. Особливо після того, як Трамп, за повідомленнями медіа, під час останніх контактів порадив Кремлю зосередитися на припиненні війни проти України.

    У Кремлі намагаються показати, що Росія не перебуває в міжнародній ізоляції та має сильних партнерів. Проте сама потреба терміново їхати до Пекіна після зустрічі Сі з Трампом свідчить про нервову реакцію Москви на можливе зближення Китаю зі США.

    Для України ця ситуація відкриває дипломатичне вікно. Київ та європейські партнери можуть активніше працювати з Пекіном, пояснюючи, що припинення російської агресії відповідає не лише інтересам України, а й стабільності світової економіки.

  • Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Кремль намагається вбити Буданова навіть під час переговорів: глава ОП зробив гучну заяву

    Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує спроби його ліквідації навіть на тлі мирних переговорів між Україною та РФ. За словами посадовця, замахи на нього не припиняються, попри дипломатичні контакти сторін.

    Про це Буданов розповів в інтерв’ю британському виданню The Times.

    Це стало першим великим інтерв’ю Буданова західним медіа після призначення на нову посаду. Як зазначають журналісти, на зустріч із пресою він прийшов зі зброєю у кобурі.

    За словами Буданова, загроза його життю залишається постійною. Він заявив, що пережив щонайменше десять замахів.

    «Я не повинен нікому довіряти, я повинен досягти результату», — сказав він.

    Буданов також наголосив, що не вважає дивним той факт, що Кремль продовжує полювати на нього навіть під час переговорного процесу.

    «Це абсолютно нормально», — заявив посадовець, коментуючи дії Росії.

    Частина спроб замаху раніше не розголошувалася, однак деякі епізоди вже ставали публічними.

    Зокрема, у 2019 році під автомобілем Буданова заклали вибухівку. За даними ЗМІ, бомба здетонувала передчасно та відірвала руку агенту, який її встановлював. Повідомлялося, що після вибуху Буданов зі зброєю переслідував одного з нападників, однак тому вдалося втекти.

    Ще один гучний інцидент стався у 2023 році. Тоді дружину Буданова Маріанну та кількох співробітників української розвідки отруїли важкими металами. Українська влада заявляла, що за цією операцією стояли російські спецслужби.

    У 2024 році СБУ повідомила про викриття підготовки нового замаху на Буданова. За версією слідства, російські агенти планували завдати удару по конвою посадовця балістичними ракетами, а після атаки використати FPV-дрон для ліквідації тих, хто вижив.

    У справі фігурували двоє полковників Управління державної охорони, яких підозрюють у співпраці з Росією. Усіх підозрюваних тоді затримали.

    В інтерв’ю The Times Буданов також прокоментував переговорний процес із Росією. За його словами, дипломатичний шлях залишається єдиним реальним механізмом завершення війни, хоча Кремль одночасно продовжує вести агресивну діяльність проти України.

    Останнім часом Буданов залишається однією з найбільш публічних та впливових фігур українського силового блоку. Його заяви регулярно викликають широкий резонанс як в Україні, так і за кордоном.

    Раніше він також заявляв про намір боротися з «ексцесами» під час мобілізації та змінювати підходи до роботи Офісу президента.

  • В Офісі президента очікують запуск Спецтрибуналу щодо Росії вже у 2027 році

    В Офісі президента очікують запуск Спецтрибуналу щодо Росії вже у 2027 році

    В Офісі президента України очікують, що спеціальний міжнародний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України може розпочати роботу вже у 2027 році. Наступним етапом після політичного рішення про створення механізму стане формування самого трибуналу у Гаазі та запуск юридичних процедур.

    Про це заявила заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, яка координує напрям міжнародно-правового притягнення Росії до відповідальності.

    За словами Мудрої, створення Спецтрибуналу є історичним рішенням, оскільки це перший окремий міжнародний механізм відповідальності за злочин агресії з часів Нюрнберзького та Токійського трибуналів після Другої світової війни.

    «Ще кілька років нам казали — цього не буде ніколи. Юридично складно. Політично чутливо. Забагато інтересів проти», — зазначила вона.

    Мудра наголосила, що попереду ще тривалий етап формування інституції. Зокрема, йдеться про призначення суддів, затвердження процедур, створення апарату трибуналу та запуск розслідувань щодо вищого політичного і військового керівництва Росії.

    За її словами, Україна розраховує, що повноцінний старт роботи трибуналу може відбутися вже наступного року.

    В Офісі президента підкреслюють, що трибунал має стати механізмом персональної відповідальності для осіб, які ухвалювали рішення про початок повномасштабної війни проти України.

    Ірина Мудра також розповіла, що створенню трибуналу передували роки складних міжнародних переговорів. Українські дипломати, юристи та парламентарі тривалий час шукали правовий механізм, який дозволив би створити окремий суд саме щодо злочину агресії Росії.

    За її словами, українська сторона неодноразово стикалася із політичним спротивом та юридичними дискусіями, однак продовжувала просувати ідею міжнародного механізму покарання російського керівництва.

    Ідея створення Спецтрибуналу виникла через те, що чинний Міжнародний кримінальний суд у Гаазі має обмежену юрисдикцію щодо злочину агресії у випадку Росії. Саме тому Україна разом із міжнародними партнерами просувала створення окремої структури, яка зможе розслідувати та розглядати відповідальність за розв’язання війни.

    Очікується, що трибунал працюватиме у Гаазі та стане окремим міжнародним судовим механізмом, створеним за підтримки держав-партнерів України.

    Паралельно Україна продовжує просувати питання репарацій, конфіскації заморожених російських активів та створення міжнародного компенсаційного механізму для відшкодування збитків, завданих війною.

    На тлі повномасштабного вторгнення Росії питання міжнародної відповідальності Кремля стало одним із ключових напрямів української дипломатії. Київ регулярно закликає міжнародну спільноту створити систему юридичного покарання не лише за воєнні злочини, а й за сам факт агресії проти суверенної держави.