Позначка: війна України з Росією

  • F-16 не допоможуть Україні

    F-16 не допоможуть Україні

    Винищувачі F-16 повинні з’явитися в Україні вже через кілька тижнів, але українські та західні чиновники застерігають, що ці літаки навряд чи змінять ситуацію на фронті, де Росія повільно просувається.

    За даними The Washington Post, кількість літаків є недостатньою, а російські системи ППО занадто чисельні. Тому, ймовірно, перші F-16 будуть використовуватись для посилення протиповітряної оборони України, збиваючи ракети, безпілотники та ворожі літаки, а не для ударів по російських військах і об’єктах поблизу фронту.

    Офіційні особи повідомляють, що на початковому етапі літаки, ймовірно, не будуть літати надто близько до лінії фронту, тому незрозуміло, чи зможуть вони взагалі стримувати ворожі літаки від перетину кордону України. Президент Володимир Зеленський зазначив, що Україні потрібно понад 100 F-16 для боротьби з великими російськими ВПС, і кількість літаків, які Україна отримає, є “недостатньою”.

    Деякі аналітики налаштовані ще більш скептично. Бекка Вассер з Центру нової американської безпеки вважає, що F-16 можуть бути найефективнішими як психологічний і моральний стимул для українців та як засіб залякування для російських військових, оскільки умови на полі бою змінилися з часу ухвалення рішення про передачу літаків. Вона також зазначає, що вони можуть задовольнити термінові потреби, зокрема збивати ворожі літаки та вражати наземні цілі.

    Україна також не може дозволити собі втратити велику кількість досвідчених пілотів на тривалий час, оскільки вони потрібні для бойового чергування. Тому неможливо одночасно навчити багато українських пілотів.

    Що стосується озброєння, F-16 зазвичай несуть різноманітну зброю. Українські F-16 будуть оснащені ракетами AIM-120 Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile, які також використовують наземні системи ППО NASAMS. Дальність польоту однієї з версій цих ракет становить близько 100 миль, але в України є обмежена кількість ракет AIM-120, і їх доведеться розподілити між F-16 і NASAMS.

    Захист F-16 на землі також буде складним завданням, оскільки всі аеродроми України перебувають у межах досяжності російських ракет. Україна не має можливості побудувати криті бетонні ангари для захисту літаків, тому використовуватиме маскування та залишатиме приманки на аеродромах.

    До переваг F-16 належить радар, здатний виявляти цілі на відстані близько 125 миль, що робить ці літаки безпечнішими, оскільки пілотам не потрібно підходити близько до ворожих літаків для їх ураження. Незважаючи на те, що F-16 перевершує наявні в Україні винищувачі, він все ж залишається винищувачем старого покоління порівняно з новими російськими літаками.

    Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що F-16 допоможуть українським захисникам, але їх можливості будуть обмеженими на фронті. Посол України в США Оксана Маркарова зазначила, що літаки F-16 будуть залучені до бойових дій в Україні вже цього року. Наразі українська дипломатія в США працює над збільшенням кількості підготовки пілотів і персоналу.

  • Військовозобов’язаних жінок будуть штрафувати

    Військовозобов’язаних жінок будуть штрафувати

    Мобілізація в Україні в серпні відбувається згідно з новим законопроєктом, який набув чинності 18 травня. Відповідно до цього закону, військовозобов’язані громадяни, включно з жінками, повинні оновити свої дані в ТЦК. Ті, хто проігнорував цю вимогу, можуть зіткнутися з серйозними наслідками. Проте мобілізація жінок, включаючи медиків, залишається добровільною.

    Мобілізація жінок у серпні – що зміниться

    У серпні жінки-медики, як і раніше, повинні стати на військовий облік. Зазвичай це відбувається ще під час навчання в університеті. Жінки інших професій можуть стати на облік за бажанням.

    Мобілізація медиків залишається добровільною, і навіть можуть відмовити в підписанні контракту за певних обставин. Жінки з медичними спеціальностями повинні були нарівні з чоловіками оновити свої військово-облікові дані та пройти медкомісію. Ті, хто не зробив це до 18 липня, можуть бути оштрафовані в серпні. Штраф за неявку до ТЦК становить від 17 до 25 тисяч гривень.

    Окрім штрафів, порушниці не зможуть працевлаштуватися або працювати в медичній сфері, якщо не стали на облік у ТЦК. Роботодавці можуть повідомити військкоматам про працівниць з медичною освітою, які не перебувають на обліку.

    Хто підлягає мобілізації та чи можна виїжджати за кордон

    Військовозобов’язаними вважаються жінки з медичними спеціальностями. Список професій включає фізичну терапію, медичну та психологічну реабілітацію, громадське здоров’я, фізичну реабілітацію, промислову фармацевтику, стоматологію, медсестринство та інші медичні спеціальності. Наявність медичної освіти зобов’язує жінок стати на облік, незалежно від того, чи працюють вони за професією.

    Жінки-військові, які воюють на контрактній основі, а також держслужбовиці не можуть виїжджати за кордон. Решту українок, включаючи військовозобов’язаних медиків, випускають.

    Новий законопроєкт щодо мобілізації в Україні вимагає від жінок з медичними спеціальностями оновити свої військово-облікові дані. Хоча мобілізація для них залишається добровільною, невиконання вимог може призвести до штрафів та інших обмежень. Це підкреслює важливість дотримання законодавства та відповідального ставлення до військового обліку.

  • Росіяни знову і знову зазнають втрат у Курахівці

    Росіяни знову і знову зазнають втрат у Курахівці

    Нещодавно російські окупанти здійснили масштабну спробу прориву українських позицій на сході України, спрямовуючи 57 броньованих машин та дюжину мотоциклістів на штурм української фортеці в Курахівці. Цей інцидент, який відбувся на сході від Курахівки, став важливим етапом у битві за Донбас.

    Перший штурм, що стався у середу, був зустрінутий синхронною обороною української 79-ї десантно-штурмової бригади, яка застосувала міни, артилерію, ракети та безпілотники. Як результат, окупанти змушені були відступити, втративши шість танків, сім бойових машин піхоти (БМП) та всі 12 мотоциклів. Втрати росіян склали 40 загиблих і 37 поранених.

    Однак, ця поразка не зупинила ворога, і наступного дня вони повторили спробу, кинувши в атаку 17 транспортних засобів. Цього разу атака також зустріла жорсткий опір, і нападники знову відступили, залишивши підбитий танк і дві бойові машини.

    Українська 79-та десантно-штурмова бригада іронічно повідомила про втрати противника: “Двадцять три росіянина закінчили СВО достроково. Ще 29 отримали поранення різного ступеня тяжкості”. Ці слова підкреслюють важкі втрати, яких зазнали окупанти у черговій невдалій спробі прориву.

    За даними Forbes, ситуація на фронті в Курахівці відрізняється від ситуації в районі Авдіївки, де російські сили повільно просуваються вперед. Курахівка стала пасткою для виснаження російських військ, які повторюють атаки, але знову і знову зустрічаються з жорсткою українською обороною.

    Аналітична група Frontelligence Insight прогнозувала таку ситуацію ще у квітні. На їхню думку, Курахівка є ключовою ціллю для росіян, оскільки її захоплення дозволить окупантам отримати контроль над прилеглою фортецею Курахове та консолідувати контроль над Донецькою областю.

    “Імовірно, що росіяни спробують дістатися Курахівки, щоб отримати можливість відрізати Курахове від логістичних шляхів… Через відносно сприятливі оборонні споруди та географічні умови цього району ми не очікуємо швидкого просування російських військ там”, – пояснили аналітики Frontelligence Insight.

    Вони також зазначили, що російські воєначальники атакують в кількох секторах одночасно, що ускладнює досягнення їхніх цілей через брак достатніх сил. Однак, будь-яка вдала атака може стати проривом, який зможе спровокувати крах української оборони та дозволити окупантам просунутися вперед.

    Поточна ситуація нагадує події на захід від Авдіївки, де російські сили змогли досягти поступового просування. Російські командири, ймовірно, сподіваються на повторення цього сценарію на сході від Курахівки. Аналітики попереджають, що повільне поступове просування все ще можливе, і українські захисники повинні бути готовими до нових атак.

    У Forbes поділяють ці занепокоєння, вказуючи на те, що хоча останні атаки закінчились для противника катастрофою, будь-яка наступна може досягти успіху.

  • Дніпропетровська область під загрозою – росіяни просунулися на фронті

    Дніпропетровська область під загрозою – росіяни просунулися на фронті

    В кінці квітня російські війська здійснили прорив на північний захід від Авдіївки, просунувшись на 3 км вглиб українських позицій до селища Очеретине. Цей прорив призвів до утворення плацдарму, який російські війська з того часу поступово розширювали, захоплюючи навколишні села. Останнім з цих сіл стало Новоселівка Перша.

    Захоплення цього села відкриває окупантам оперативний простір на кілька кілометрів на захід, де простягаються поля. Аналітики вважають, що українські війська, ймовірно, відійдуть за річку Вовча, щоб зупинити подальше просування російських військ. На сьогоднішній день російські війська знаходяться лише за 22 км на схід від Покровська, хоча на початку року ця відстань становила 38 км.

    Як зазначає аналітик видання Bild Юліан Рьопке, якщо російські війська зможуть просунутися ще на 13,5 км, вони досягнуть опорних пунктів-побратимів, які є воротами до Дніпровської області. Прорив позицій 115-ї механізованої бригади ЗСУ біля Очеретиного дозволив російським військам швидко просунутися на захід. Підкріплення окупантів закріпили ці територіальні здобутки, що дозволило продовжувати наступ.

    Як пише Forbes, за останній тиждень окупаційні сили змогли просунутися на 6,5 км на захід від Очеретиного. Військовий кореспондент Юрій Бутусов назвав ситуацію “критично складною”. Він зазначає, що попри щоденні втрати тисяч солдат, Росія продовжує атакувати завдяки чисельній перевазі у людях та важкій техніці.

    Бутусов також підкреслює, що російське командування атакує бригади, які мають найслабше управління та організацію, що додає складнощів українським військам. Найгірший сценарій передбачає можливість російських військ досягти Мирнограда та Покровська, що створить загрозу для Дніпровської області.

    Український центр оборонних стратегій підрахував 27 спроб російських військ прорватися через нестабільну українську лінію оборони на схід від Покровська, з яких 22 атаки були відбиті, але п’ять досягли успіху.

    Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко наголошує на важливості контролю над селищем Прогрес, яке замикає лівий берег річки Вовча й Карлівське водосховище, створюючи буфер безпеки для російських військ. Захоплення плацдарму навколо Очеретиного стало можливим завдяки природним перепонам, які дозволяють окупантам концентрувати свої сили та засоби для подальших наступальних дій.

  • Повне інтерв’ю Сирського виданню The Guardian

    Повне інтерв’ю Сирського виданню The Guardian

    Сьогодні на сайті видання The Guardian вийшла вкрай цікаве інтерв’ю Олександра Сирського. Редакція видання NENKA.info вирішила перекласти його для повного розуміння ситуації.

    Сирський – новий український головнокомандувач. Його незавидне завдання – перемогти більшу за чисельністю російську армію. Через два з половиною роки після повномасштабного наступу Володимира Путіна він визнає, що росіяни набагато краще забезпечені ресурсами. У них більше всього: танків, бойових машин піхоти, солдатів. За словами Сирського, їхні початкові 100-тисячні сили  зросли до 520 000, а до кінця 2024 року їхня чисельність має досягти 690 000 чоловік.

    “Що стосується техніки, то тут співвідношення 1:2 або 1:3 на їхню користь”, – сказав він. З 2022 року кількість російських танків “подвоїлася” – з 1 700 до 3 500. Артилерійські системи потроїлися, а бронетранспортери зросли з 4 500 до 8 900. “Противник має значну перевагу у силах і засобах, – сказав пан Сирський.

    “Тому для нас питання постачання, питання якості дійсно стоїть на першому плані”.

    Саме ця перевага в людях і техніці пояснює останні події на полі бою. З минулої осені Збройні сили України неухильно відступають.

    Одним з перших кроків Сирського, коли він прийшов на посаду в лютому 2024 року, замінивши Валерія Залужного, був наказ про виведення своїх військ зі  міста Авдіївка. Відступ збігся з шестимісячною перервою у постачанні зброї з боку США.

    Нещодавно постачання було відновлене. Однак росіяни все ще захоплюють поля і села на сході Донбасу, використовуючи авіабомби щоб прокласти собі шлях вперед. Вони захопили територію на північний захід від Авдіївки, в напрямку міста Покровськ, і взяли в облогу Часів Яр. У травні російські війська відкрили новий фронт у Харківській області, штурмуючи місто Вовчанськ. Україна очікувала цієї атаки.

    В ексклюзивному інтерв’ю Guardian, своєму першому інтерв’ю іноземній газеті в якості головнокомандувача, Сирський визнав, що ситуація була “дуже складною”. “Російський агресор атакує наші позиції на багатьох напрямках, – сказав він. Чи можна зупинити просування Росії? Так, звичайно. Насамперед, це залежить від наших мужніх солдатів, наших офіцерів”, – сказав він. За його словами, досить часто “стійкі та героїчні” українські підрозділи перемагали більші ворожі угрупування.

    Як приклад, він навів останню спробу Росії захопити Харків та сусідню Сумську область.

    “Вона провалилася”, – сказав пан Сирський. Бої тривають, але, за його словами, спроба Путіна створити “так званиу буферну зону” поруч з російським кордоном і Бєлгородською областю була зірвана. Як щодо чуток про те, що Москва планує ще один наступ на півдні Запорізької області?

    Якщо це станеться, “ми зможемо дати їм хорошу відповідь”, відповів він. Загалом, Сирський намагався розглянути нещодавні невдачі в контексті. Він назвав перемоги Росії “тактичними” – локальними здобутками, а не “оперативним” проривом, таким як захоплення великого міста. “В принципі, ворог не досягнув жодного значного прогресу”, – сказав він. Він додав, що довжина лінії фронту становить 3700 км. Активні бойові дії ведуться на “977 км”, що “вдвічі перевищує довжину кордону між Німеччиною і Францією”.

    Успіхи Росії, тим часом, були досягнуті приголомшливою ціною людських жертв. За словами Сирського, втрати Кремля “втричі” перевищують втрати України, а на деяких напрямках – “навіть більше”. “Кількість їх загиблих набагато більша”, – підкреслив він.

    У лютому Володимир Зеленський заявив, що з 2022 року загинули 31 000 українських військовослужбовців. Чи може Сирський уточнити цю цифру? Він відмовився, сказавши, що втрати є “чутливою” темою, яку може використати Москва.

    Сирський протиставив свою тактику ведення бою тактиці російських командирів, які відомі тим, що жертвують величезною кількістю піхоти, щоб здобути “100-200 метрів”.

    “Для нас дуже важливо зберегти життя наших солдатів. Ми не захищаємо руїни на смерть”, – сказав Сирський. Він сказав, що не бажає “досягати цілей за будь-яку ціну” або кидати своїх людей у “безглузді м’ясні штурми”. Іноді необхідно було переміщатися на “більш вигідні позиції”.

    На тлі скептицизму щодо перспектив України досягти повної перемоги, Сирський відзначив різні позитивні зрушення. Винищувачі F-16 посилять протиповітряну оборону України. Вони дозволять Києву ефективніше протидіяти російським крилатим ракетам і точніше вражати наземні цілі. Однак, він підкреслив, що існують певні обмеження для того, чого можуть досягти F-16. Вони повинні залишатися на відстані “40 км або більше” від лінії фронту через ризик того, що Москва може їх збити. Росія має “кращу авіацію” і “дуже сильну” протиповітряну оборону. Через це Україна все частіше звертається до безпілотних авіаційних систем, сказав Сирський. Україна використовувала безпілотники “дуже ефективно” і випробовувала “роботизовані наземні системи” – наземних роботів, які могли б доставити боєприпаси або врятувати пораненого солдата. Було створено нове командування безпілотних систем, перше у своєму роді.

    “Ми воюємо не кількістю, а якістю”, – сказав він, додавши, що безпілотники відіграють “таку ж важливу роль, як і артилерія”.

    За словами Сирського, Збройні сили України успішно використовують безпілотники-камікадзе дальнього радіусу дії для нанесення ударів в глибині Росії. На сьогоднішній день вони націлені на “близько 200 об’єктів критичної інфраструктури”. Всі вони були пов’язані з “військовою логістикою” і включали заводи, паливні склади і склади боєприпасів. Тим часом морські дрони, схожі на катери, потопили близько третини російського військово-морського флоту в Чорному морі.

    “Це дійсно стало для них пасткою, а для деяких [кораблів] – могилою”, – сказав Срийський.

    Він додав, що Кремль був змушений “повністю вивести свої сили” з кримського порту Севастополя після серії українських атак. Удари безпілотників і ракет знищили радарні і ракетні установки. Ключовою метою України є знищення Керченської переправи, що з’єднує окупований півострів з Росією. Сирський відмовився сказати, коли це може статися. Дві попередні спроби включали підрив вантажівки та удар з безпілотника.

    Він сказав, що Київ має план повернення Криму. Чи справді це можливо?

    “Це реалістично. Звичайно, це велика військова таємниця”, – сказав генерал. Він продовжив: “Ми зробимо все можливе, щоб досягти міжнародно визнаних кордонів 1991 року. Ми повинні перемогти… щоб звільнити наших громадян, які перебувають на окупованих територіях, які страждають”.

    У віці 58 років Сирський народився у Володимирі, місті під Москвою, в тодішньому Радянському Союзі. З 1990-х років він служив у збройних силах України. Критики звинувачують його в радянському військовому мисленні. Прихильники описують його як дисциплінованого і талановитого командира, який – на відміну від свого харизматичного попередника Залужного – часто буває на передовій. У лютому 2022 року, очолюючи сухопутні війська, він керував обороною Києва. Зеленський дав йому героя України, а півроку тому призначив головнокомандувачем.

    Зблизька Сирський теплий і привітний. Його рукостискання досить залізне. Зустріч із Сирським відбувалася під прикриттям таємних домовленостей і  поїздки у мікроавтобусі. Кремль, як ви розумієте, прагне його вбити. Помічники побудували невелику сцену для його рідкісних виступів у ЗМІ, з камуфляжною сіткою на заднику.

    Як і багато солдатів, він рідко бачиться зі своєю сім’єю. “Вони страждають без мене, тож, можливо, це проблема і для мене”, – сказав він. “Але я знаю, що ми переможемо. Я знаю, як я повинен це зробити. І я впевнений, що ми це зробимо”. Генерал каже, що не спить “багато годин”. У рідкісні хвилини відпочинку читає книги з української історії, щоб розуміти минулі “процеси”. “У нас хоробрий народ і складна історія”, – зауважив він.

    Одним з найнагальніших завдань Сирського є пошук нових рекрутів на заміну загиблим і пораненим українським солдатам. Ті, хто воює в окопах, виснажені. Патріотичний запал, який навесні 2022 року спонукав багатьох піти добровольцями, вичерпався. Нещодавно уряд знизив призовний вік з 27 до 25 років. Минулого тижня набув чинності новий закон, який зобов’язує чоловіків реєструвати свої дані у ТЦК. Багато хто це зробив. Інші переховуються. Сирський зазначив, що без мобілізації неможливо створити нові резерви та бригади, які необхідні, оскільки Росія збільшує свої сухопутні війська.

    “Для нас дуже важливо, щоб усі громадяни України виконали свій конституційний обов’язок”, – сказав він і закликав українців, які живуть за межами країни, також долучатися до участі. “Я сподіваюся, що після перемоги вони зможуть розповісти своїм дітям, де вони були. Де ви були, коли всі громадяни України воювали в таких запеклих боях? Ось у чому питання”.

    Одна з ініціатив формується в сусідній Польщі. Незабаром українців за кордоном запросять долучитися до нового легіону. Навчання відбуватиметься в самій Польщі, що сприятиме зміцненню довіри між солдатами та офіцерами. Пізніше легіон перекинуть на фронт. Сирський віддав належне Зеленському за цей “інший підхід”. Відчувається, що стосунки між ними гармонійні. Цьому, можливо, сприяє той факт, що командир не має політичних амбіцій і є менш відомим, ніж Залужний.

    Росія почала збройне захоплення України у 2014 році, коли таємно захопила частину Донецької області. Понад десять років потому здається малоймовірним, що найбільша війна в Європі з 1945 року завершиться цього року чи наступного, незважаючи на обіцянку Дональда Трампа закінчити війну за один день.

    Чи може Україна перемогти? І якщо так, то скільки часу залишилося до перемоги? “Я думаю, що треба бути дуже, дуже сміливим, щоб сказати коли. Ми робимо все для того, щоб це сталося. Більш важливого завдання для нас просто не існує”, – сказав Сирський, покидаючи сцену і повертаючись до роботи.

  • Зеленський розповів про жахливі втрати України

    Зеленський розповів про жахливі втрати України

    Президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю BBC зізнався, що знає точну кількість втрат, які щодня зазнають Збройні сили України. Проте, за словами глави держави, ця інформація залишається закритою для громадськості з метою уникнення її потрапляння до рук російських військових.

    Щоденні втрати: важкі реалії

    “Для мене це дуже болюче питання і дуже важливе. Я кожного дня, на жаль, бачу ці зміни і вони не в позитивну сторону. Менше не стає. І я зараз не можу сказати вам цю інформацію, тому що такий момент. Ми не хочемо, щоби росіяни знали всю інформацію”, – зазначив Зеленський.

    Питання тривалості війни

    На запитання, як довго Київ зможе продовжувати зазнавати таких втрат, Зеленський підкреслив, що головним є збереження людських життів і мінімізація втрат. Він також звернув увагу на різницю у підходах до лікування поранених між українськими та російськими військовими.

    “Якщо у нас один вбитий на 6-8 поранених, то у них кожен другий-третій. Це говорить про те, що вони не борються за виживання своєї людини, вони залишають його на полі бою. І тому я не можу порівнювати цей процес зі ‘скільки ще ми можемо’”, – пояснив український лідер.

    Фактори, що впливають на тривалість боротьби

    Зеленський виділив кілька ключових факторів, які визначають здатність України продовжувати боротьбу:

    • Моральний дух військових.
    • Моральний дух народу, який підтримує військових.
    • Єдність між військовими та цивільними в Україні.
    • Єдність Заходу в підтримці України.

    “Це велике таке об’єднання і ми можемо боротися до перемоги, але тільки якщо всі ці елементи будуть працювати. І тому саме на це треба дивитись, це головні фактори”, – підсумував Зеленський.

    Втрати України у війні

    25 лютого 2024 року Зеленський вперше оприлюднив кількість загиблих захисників України. За його словами, на цій війні загинула 31 тисяча українських воїнів. Однак, як повідомляє The New York Times, незалежний аналіз цієї заяви провести не вдалося. Американські аналітики влітку минулого року оцінювали втрати України значно вищими — близько 70 тисяч загиблих і 100-120 тисяч поранених.

    Названа президентом кількість загиблих військових є адекватною, проте, за словами офіцера Збройних сил України та волонтера Мирослава Гая, є також зниклі безвісти, серед яких можуть бути полеглі герої.

  • Путіну потрібен мир для досягнення своїх цілей – Пекар

    Путіну потрібен мир для досягнення своїх цілей – Пекар

    Для розуміння ситуації навколо російсько-української війни важливо звернути увагу на цілі, які переслідує Путін. Громадський активіст Валерій Пекар виділяє дві основні мети:

    1. Ліквідація української державності та ідентичності: Для Путіна прийнятні різні варіанти, починаючи від відтворення УРСР до сценаріїв, подібних до Білорусі при Лукашенку чи Чечні при Кадирові. Можливий навіть поділ України.

    2. Розкол Європи та її відносин зі США: Путін прагне показати слабкість демократії та утвердити Росію як світовий центр сили.

    Ці цілі зумовлюють ключові вимоги Кремля: “денацифікація” (поняття, що може означати будь-що) та демілітаризація України. Виконання цих вимог сприяло б досягненню першої мети, а згодом і другої.

    Пекар зазначає, що в Україні бракує ефективної комунікації влади з суспільством і дискусій про те, що вважати перемогою чи поразкою, а також де проходять наші червоні лінії. Питання кордонів 1991 року вже неактуальне і навіть шкідливе, оскільки воно створює враження, що Україна бореться за території, а не за людей, державу чи ідентичність. Така позиція виглядає анахронічною для світової спільноти, яка не розуміє, навіщо воювати за території у XXI столітті.

    Західні країни побоюються поразки Росії так само, як і поразки України, оскільки не знають, як завершити війну без поразки Росії. Вся надія на смерть Путіна є марною, оскільки його можливий наступник, умовний “Путін 2.0”, продовжить війну.

    Пекар також висловлює думку щодо Бориса Джонсона, який свого часу був великим другом України. Він вважає, що колишній лідер британської Консервативної партії, яка зазнала поразки на виборах, прагне повернутися на перші шпальти новин і знову стати помітним.

  • Російські війська збираються наступати на Суми

    Російські війська збираються наступати на Суми

    Ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман, заявив, що російські окупаційні війська готуються до наступу в Сумській області. За його словами, існують очевидні ознаки підготовки.

    “Росіяни, вочевидь, планують активні дії в цьому регіоні. Ситуація дуже схожа на те, що ми бачили на харківському напрямку. Є явні ознаки підготовки наступальних дій, і в більшості випадків ці ознаки підтверджуються,” — зазначив Гетьман.

    Експерт підкреслив, що про підготовку до атаки свідчить збільшення активності диверсійно-розвідувальних груп (ДРГ), обстрілів та активність засобів зв’язку. Проте через нестачу живої сили російські війська не можуть дозволити собі тримати тисячі солдат біля північного кордону України без активних дій.

    “Імовірність того, що відбудеться наступ, становить дев’ять з десяти. Вони можуть спробувати відволікти нашу оборону і розтягнути українські війська, але більшість ознак свідчать про серйозні наміри,” — наголосив Гетьман.

    Інші експерти також попереджають про можливу активізацію російських сил біля Сумщини. Спецпризначенець і офіцер ЗСУ Ігор Лапін зазначив, що ворог накопичує сили для розтягування українських резервів.

    Військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко попереджав, що російські війська можуть відкрити новий фронт на Сумщині. Згідно з його даними, угрупування, зосереджене в Курській області, є значно менш потужним, ніж у Бєлгородській області.

    Російські диверсійно-розвідувальні групи постійно перевіряють оборону України на Сумщині, але Сили оборони ефективно знищують ворога як на території регіону, так і на території Росії. Про це повідомив речник Оперативно-тактичного угрупування “Сіверськ” Вадим Мисник.

     

  • Скоро можуть відбутися разючі зміни на фронті – експерт

    Скоро можуть відбутися разючі зміни на фронті – експерт

    В умовах триваючої повномасштабної війни в Україні ситуація на фронті змінюється динамічно, зокрема, через серйозні проблеми Росії з технікою.

    Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко зазначає, що російські загарбники стикаються з критичним моментом у своїй кампанії через значний брак військової техніки часів СРСР.

    Згідно з аналізом Коваленка, майже всі склади ворожої техніки, що залишилася з часів Радянського Союзу, вичерпані. Це створює серйозні труднощі для РФ, оскільки країна вступає в критичний період, коли вже не зможе забезпечувати свої наступальні амбіції технічними ресурсами. Військовий експерт зазначає, що це може значно вплинути на характер російського наступу в найближчі пів року.

    “Характер наступу росіян змінюватиметься доволі суттєво. Оскільки механізований потенціал у них обмежений, їх можливості ефективно використовувати механізовану компоненту зменшуються з кожним днем”, — зазначив Коваленко. Він також додав, що через брак механізованої техніки російські загарбники можуть суттєво знизити інтенсивність бойових дій.

    Експерт попереджає, що в певний момент Росія може бути неспроможна проводити повноцінні загальновійськові наступальні операції. Це, у свою чергу, може призвести до того, що ворог буде змушений перейти до менш ефективних форм ведення війни або ж навіть знизити свої оборонні дії. “Наступний етап — це неможливість проведення оборонних дій”, — додав Коваленко.

    З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну українські воїни ліквідували значну кількість ворожої техніки. За даними, оприлюдненими українським командуванням, знищено 8257 танків та 15917 бойових броньованих машин. Ці цифри свідчать про масштабну втрату техніки та її виснаження, що підкріплює висновки про проблеми Росії з технічними ресурсами.

    У середині липня видання The Economist повідомило, що у російських окупантів добігають кінця запаси радянської техніки. Це може спонукати Путіна до розгляду можливості перемир’я з Україною.

    Така ситуація демонструє, що війна вступає у нову фазу, де технічні можливості стають критично важливими для обох сторін.

  • Україна впорається навіть без США – Блінкен

    Україна впорається навіть без США – Блінкен

    Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що навіть у разі зміни політики США щодо України, зокрема при можливій перемозі Дональда Трампа на президентських виборах, Київ має достатню підтримку з боку міжнародної спільноти, щоб вистояти.

    У своєму виступі на Аспенському безпековому форумі Блінкен вперше чітко прокоментував можливі наслідки зміни адміністрації для української підтримки. Він наголосив, що будь-яка нова американська адміністрація, незалежно від політичних зміщень, буде змушена враховувати значну двосторонню підтримку України в Конгресі США.

    “Кожна адміністрація має право формувати власну політику, але важливо пам’ятати про безпекові угоди, які були підписані з Україною. Окрім США, більше 20 країн та Євросоюз також підтримують Україну,” – зазначив Блінкен.

    Він підкреслив, що навіть у разі зміни політики США, є чимало країн, які продовжать підтримувати Україну.

    “Якщо ми відступимо, що можливе, але, на щастя, є ще понад 20 країн, які роблять те саме,” – додав держсекретар.

    Блінкен також зауважив, що Україна продовжує шлях, який забезпечує її стійкість у військовій, економічній та демократичній сферах, незалежно від змін у міжнародній політиці.