Uanews.life

Позначка: війна з Росією

  • Прохання до Зеленського утриматися від нереалістичних вимог до НАТО

    Прохання до Зеленського утриматися від нереалістичних вимог до НАТО

    Цьогоріч Україна відмовляється від намірів прискореного приєднання до НАТО через серйозні обгрунтовані страхи щодо можливої втягнутості альянсу у конфлікт з Росією.

    Партнери України застерігли президента Володимира Зеленського від тиску на НАТО щодо швидкого наближення до членства, характеризуючи це як нереалістичну вимогу.

    Зустріч Північноатлантичного альянсу цьогоріч відбудеться у Вашингтоні з 9 по 11 липня й буде присвячена 75-річчю організації.

    США та Німеччина, підготовляючись до саміту, виступили проти конкретних зобов’язань стосовно часових рамок можливого вступу України до НАТО.

    “Вони відносяться дуже обережно до подальшого руху України в напрямку повноправного членства в НАТО цього року”, – заявило джерело, ознайомлене з поглядами адміністрації Байдена.

    “США, можливо, менше занепокоєні, ніж Німеччина, але є певні страхи щодо загрози, яку Росія може становити для інших членів альянсу”, – додали співрозмовники видання.

    У минулому році Володимир Зеленський висловив обурення “безпрецедентною й абсурдною” ситуацією, коли керівництво НАТО відмовилося надати Україні запрошення на повноправне членство під час саміту у Вільнюсі. Цього року його закликали утриматися від тиску на окремих членів альянсу, щоб вони не підтримували чітку дату приєднання України до блоку.

    На тлі цьогорічного саміту деякі країни альянсу, зокрема Велика Британія, намагалися вплинути на це рішення, що призвело до розколу в блоці, за словами джерел.

    Це, за їхніми словами, може відіграти свою роль у питанні актуальності альянсу перед президентськими виборами у США та можливою перемогою Дональда Трампа.

    Водночас, на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україні буде запропоновано те, що називатимуть “мостом” чи “шляхом” до вступу на знак підтримки процесу. Однак називати чітких термінів приєднання до альянсу не мають наміру. Пакет підтримки, який зараз обговорюється, підкреслить “здатність України обирати власне майбутнє” і демонструватиме, що “шлях до членства стає коротшим”, заявили два дипломати.

    Пакет буде зосереджений на зміцненні збройних сил України, щоб гарантувати її готовність негайно приєднатися до НАТО, коли лідери альянсу приймуть таке рішення.

    Для цього НАТО візьме на себе керівну роль у Рамштайні – місці збору понад 50 союзників, які координують воєнну допомогу Україні.

    Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг також намагався підштовхнути 32 члени альянсу створити фонд у 100 мільярдів доларів, щоб привести українську армію до “стандартів НАТО” через постачання зброї та навчання.

    Проте деякі країни-члени висловлюють скептицизм щодо загальної суми, тому зараз розглядають заміну фонду обіцянкою кожного союзника виділяти Києву відсоток видатків на оборону.

    НАТО вперше заявило, що Україна може стати його членом у 2008 році, але так і не визначило термін чи процес приєднання.

  • Ворог просунувся у районі населеного пункту Веселе

    Ворог просунувся у районі населеного пункту Веселе

    Протягом тривалого періоду часу, російські війська активно продовжують просування в районі села Веселе на Донеччині, з метою прорвати українську оборону та вийти до міста Сіверська. За останніми даними, ця атака є частиною тривалого тиску з боку противника на українські позиції.

    Зазначається, що ситуація ускладнюється, оскільки російські сили концентруються у районі Веселого та активно намагаються продовжити свій наступ, зокрема, вздовж залізниці на схід від села. Згідно інформації з DeepState, було зафіксовано прорив одного з українських підрозділів, який, вже досить тривалий час тримав оборону, вичерпавши свої ресурси.

    Також зафіксовані спроби штурму у районах Білогорівки, Золотарівки та Верхньокам’янки, з метою прорватися до міста Сіверська. Російські війська використовують значні сили піхоти, щоб підкорити позиції українських військових, і намагаються витіснити їх з важливих стратегічних точок.

    Бої в районі дуже інтенсивні, з позиціями, які часто змінюються, а російська сторона використовує кожне тимчасове захоплення позиції для подальшого просування та презентації цього як значущого досягнення.

  • Україна готується до потужного контрнаступу до 2026-2027 року: огляд ситуації

    Україна готується до потужного контрнаступу до 2026-2027 року: огляд ситуації

    Згідно з інформацією, опублікованою у виданні The Economist, Україні може знадобитися час до 2026 або 2027 року, щоб розвинути потужний контрнаступ в умовах конфлікту з Росією та її підтримкою для бойовиків на сході країни.

    “Людина, знайома з планами, каже, що Україні, ймовірно, знадобиться до 2026 або 2027 року, щоб розвинути серйозний наступальний потенціал”, – ідеться у статті.

    При цьому видання уточнює, що “великий військовий прорив України може статися через кілька років, і тільки якщо буде збережена і посилена широкомасштабна підтримка Заходу”.

    “У цьому немає впевненості, особливо з огляду на мінливості американської політики”, – пише The Economist.

    На думку журналістів, більш раннє створення наступальної української потужності неможливе.

    “Ба більше, навіть нове вливання озброєнь не усуне повністю перевагу Росії у вогневій потужності. Росії з її величезним населенням і нафтовими багатствами легше набирати нових рекрутів. Таким чином, Україна, найімовірніше, залишиться осторонь і не зможе почати нові наступи. І невпевненість щодо допомоги Заходу не зникне”, – вважає видання.

  • 90% допомоги Україні залишається в США

    90% допомоги Україні залишається в США

    Військова допомога Україні з боку Заходу насправді виявилася не чим іншим, як промисловою підтримкою американського ВПК. Тоді як черговий пакет підтримки Києва перебуває в підвішеному стані між палатами конгресу США, Джо Байден запевняє, що левова частка коштів платників податків, які виділяються, фактично піде Сполученим Штатам. Крім того, Швеція, яка нещодавно вступила в НАТО і яка в перерахунку на ВВП пожертвувала Україні більше, ніж Вашингтон, підживлює збройову промисловість США поставками озброєнь для потреб ЗСУ, пише видання Proletären.

    По суті, обіцяна українцям військова допомога включає в себе внутрішні промислові субсидії, і до 90% від її вартості залишиться всередині країни. Така “допомога” не є альтруїстичною, що дає змогу США профінансувати переозброєння своєї військової промисловості, в якій на сьогоднішній день працюють близько 2,1 млн американців, включно із субпідрядниками, що становлять близько 10% всієї робочої сили в машинобудівній галузі США.

    Крім пожвавлення військового виробництва для власного переоснащення, США заробляють на постачанні нової військової техніки союзникам з військового блоку, які відправили в Україну свою стару техніку. Підряди з виробництва озброєння пішли на користь і шведській військовій промисловості, хоча більша її частина сьогодні належить американсько-британській BAE Systems. У збройовій промисловості Швеції зайнято близько 30 тис. осіб, причому тільки за останні роки було найнято кілька тисяч осіб.

    Швеція, серед іншого, передала в дар Києву 50 БМП CV-90, а також 8 систем Archer і замовила 48 нових у BAE Systems Bofors, не рахуючи відправлення тисяч гранатометів і боєприпасів до них. У результаті ЗС Швеції розмістили нові замовлення на мільярди крон, унаслідок чого компанія SAAB подвоїла свої виробничі потужності і найняла майже 2,5 тис. нових співробітників. Поки в Україні гинуть люди, виробники зброї гребуть золото лопатами.

  • Сто супутників Starlink виведуть із орбіти через можливий дефект: що буде зі зв’язком ЗСУ

    Сто супутників Starlink виведуть із орбіти через можливий дефект: що буде зі зв’язком ЗСУ

    SpaceX, компанія Ілона Маска, планує вивести з орбіти сто супутників Starlink першого покоління, посилаючись на потенційний дефект, який може призвести до повного виходу супутників із ладу. Цей крок призначений для запобігання можливим негараздам у майбутньому. Про це повідомляє сайт PCMag.

    Хоча SpaceX стверджує, що подія ніяк не вплине на зв’язок клієнтів Starlink, виведення ста супутників має на меті забезпечити безпеку та стабільність космічної мережі у майбутньому. Оскільки мережа Starlink налічує понад 5400 супутників, компанія зазначає, що інші апарати забезпечують достатню покриття, і продовжують нормально функціонувати.

    “Супутники Starlink повністю придатні для виводу з орбіти, а це означає, що ризик для тих, хто перебуває на землі, у повітрі або в морі, від супутника, що сходить із орбіти, фактично дорівнює нулю, оскільки супутники згорають під час входу в атмосферу”, — заявили в SpaceX.

    Компанія також підкреслила свою “прихильність до космічної стійкості”, зазначивши, що кожен супутник Starlink обладнаний системою автономного уникнення зіткнень і іонними двигунами для маневрування на орбіті. За словами SpaceX, атмосферний опір призведе до того, що супутники зійдуть із орбіти й згорять в атмосфері за п’ять років або менше, навіть якщо маневровість двигуна буде втрачена.

    Хоча SpaceX не розкрила конкретний недолік перших супутників Starlink, зазначено, що команда Starlink виявила загальну проблему в невеликій кількості супутників, яка може збільшити ймовірність відмови в майбутньому.

    Мережа Starlink, яка має на меті забезпечити широкосмуговий доступ до Інтернету в будь-якій точці планети, вже вивела з орбіти 406 супутників. З цієї кількості 95% супутників наразі вже зійшли з орбіти, а деякі з них були виведені з експлуатації через несправності або апаратні недоліки.

  • Україна бореться за тіла загиблих в авіакатастрофі

    Україна бореться за тіла загиблих в авіакатастрофі

    Росія відмовляється повертати тіла 65 українських військовополонених, які, за її словами, загинули під час збиття минулого тижня російського військово-транспортного літака Іл-76 біля прикордонного з Росією міста Бєлгорода, повідомив представник військової розвідки України Андрій Юсов.

    Але прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що адміністрація президента не отримувала такого запиту від України.

    Це частина жахливої ​​боротьби за те, що сталося під час авіакатастрофи 24 січня, хто загинув і хто несе відповідальність.

    Росія намагається покласти провину на Київ, стверджуючи, що транспортний літак збила Україна зенітно-ракетними комплексами Patriot американського виробництва. Україна не підтверджує і не спростовує, що збила літак.

    У Міноборони Росії назвали те, що сталося терактом і звинуватили, що Київ заздалегідь знав про те, що полонених збираються відправити на обмін військовополоненими, але Україна збила літак, щоб заплямувати Москву.

    Росія скликала засідання Ради безпеки ООН 25 січня, заявивши, що Київ вчинив теракт із застосуванням західної зброї. Однак ООН заявила, що не в змозі перевірити ці повідомлення або обставини катастрофи.

    «Очевидним є те, що інцидент стався в контексті вторгнення Росії в Україну та війни, що триває. Щоб уникнути подальшої ескалації, ми закликаємо всіх зацікавлених осіб утримуватися від дій, риторики або звинувачень, які можуть ще більше розпалити і без того небезпечний конфлікт», – заявила під час зустрічі заступник Генерального секретаря ООН Розмарі ДіКарло .

    У Києві заявляють, що Іл-76 був законною ціллю, оскільки на таких літаках часто літають ракети та інша зброя, яка буде використана проти України. Президент України Володимир Зеленський зажадав міжнародного розслідування катастрофи.

    Після цього Київ підтвердив , що обмін полоненими дійсно планувався. Український уряд також заявляє, що  не повідомляв про те, що на борту літака були полонені.

    Досі залишаються великі питання щодо того, хто саме був у літаку, який був знятий, коли він впав у вогняну катастрофу під Бєлгородом.

    За словами Юсова, в бєлгородський морг доставили лише п’ять тіл. Українським журналістам вдалося підтвердити, що щонайменше троє з них були російськими членами екіпажу.

    Росія оприлюднила список імен імовірно загиблих, а Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими України підтвердив, що опублікований Росією список із 65 військовополонених є фактичним планом обміну на цей день.

    Але дії Кремля після катастрофи викликають у Києва підозру, що Росія бреше.

    “Росія одразу заявила, що не допустить міжнародних експертів до розслідування катастрофи Іл-76М. Однак Україна застосує всі інструменти, щоб з’ясувати справжні причини того, що сталося, а також з’ясувати, хто або що перевозився в цьому літаку”, – сказав він. Заступник голови СБУ Сергій Андрущенко додав, що Україні потрібно більше часу для збору доказів через свої джерела в Росії.

    Слідчий комітет Росії опублікував відео з місця катастрофи, де на одному фрагменті тіла видно татуювання, стверджуючи, що це доказ того, що на борту були військовополонені, оскільки подібні татуювання часто можна побачити на бійцях українського батальйону «Азов».

    «Серед речових доказів, які вже долучені до матеріалів кримінального провадження, також є документи загиблих під час катастрофи українських військовослужбовців, що підтверджують їх особи», – повідомили в Слідчому комітеті Росії.

    Проте родичі українських військовополонених, імена яких були у списку, не впізнали татуювання своїх близьких на відеоматеріалах, йдеться у повідомленні координаційного штабу.

    Аварія сталася за кілька днів до масштабного обміну полоненими.

    31 січня Україна і Росія обмінялися військовополоненими, Київ повернув 207, Росія – 195 військових.

    Юсов повідомив, що серед них немає 65 військовополонених зі списку 24 січня. Оскільки Кремль відмовляється повертати їхні тіла, Україна досі вважає їх «у полоні».

  • “Без втоми”: Словенія в ООН засуджує втрати серед цивільного населення в Україні внаслідок війни

    “Без втоми”: Словенія в ООН засуджує втрати серед цивільного населення в Україні внаслідок війни

    Під час засідання Ради безпеки ООН постійний представник Словенії при організації, Самуель Жбогар, висловив позицію щодо війни в Україні, зазначивши, що не можна говорити про будь-яку “втому”, доки цивільні гинуть від обстрілів та порушується Статут ООН.

    “Поки порушуються принципи Статуту ООН та міжнародного права, поки страждають цивільні, не може бути втоми. Ми повинні називати агресію тим, чим вона є – знову й знову”, – відзначив Жбогар.

    Він відзначив, що обговорення питань України в Раді безпеки ООН мають “дещо повторюваний характер” через те, що ситуація не змінилася. Жбогар осудив російську агресію проти України, яка, на його думку, продовжує порушувати Статут ООН, міжнародне право, права людини та гуманітарне право.

    Дипломат висловив думку, що Рада безпеки “повинна припинити мовчанку й виступити на захист Статуту ООН та миру”. Водночас він обіцяв, що Словенія продовжить надавати непохитну підтримку суверенітету та територіальній цілісності України.

    На засіданні Ради безпеки ООН, яке відбулося в середу за запитом США, розглядались питання щодо порушень Росією та Північною Кореєю резолюцій, стосовно постачання північнокорейської зброї до Росії.

  • Доля України – у руках Заходу. Чому без допомоги партнерів немає жодного “плану Б”

    Доля України – у руках Заходу. Чому без допомоги партнерів немає жодного “плану Б”

    У блогера Юрія Богданова є для українців погана та хороша новина. Погана — в тому, що в України немає і не може бути “плану Б” без допомоги Заходу. Хороша в тому, що нас ніхто не покине, і допомога буде.

    Маю для вас дві новини. Одна — дуже добра. Одна — дуже погана.

    Почитав — послухав геніальні ідеї про “план Б для України”, якщо “Захід нас кине”. І про те, що ми можемо самі виробляти усю зброю і взагалі оце все, і грошей нам вистачить, якщо все робити правильно. Тож — про це обидві новини.

    Давайте почну з дуже поганої. У нас немає і не може бути ніякого плану Б.

    В разі, якщо партнери припинять нам допомагати грошима і зброєю — нам вафлі. Рано чи пізно. Швидко чи повільно. Якщо в Росії не станеться якийсь епічний “чорний лебідь”.

    Ні, у нас немає ніякого внутрішнього запасу міцності, який би міг витримати таку війну більше, ніж пару кварталів без зовнішньої допомоги ресурсами. Кредитами чи донатами.

    Під час Першої Світової навіть Франція і Британія, дві колоніальні імперії, № 3 і № 4 економіки світу на той час, не вивезли Першу світову без американських (і трохи японських) позик і постачань ресурсів з колоній. І чим далі йшла війна, тим ця залежність від позик і постачань ЗРОСТАЛА, а не навпаки.

    1918 Франція витратила на війну в 4,5 рази більше грошей, ніж зуміла заробити, і фактично була банкрутом. Франція, трясця. Не Україна. Франція. Колоніальна імперія. І “банкір Європи” до війни.

    Кайзерівська Німеччина, № 2 економік світу, № 1 за військовою потугою, як тільки опинилася в ізоляції (їй було банально ніде позичати чи брати ресурси), поступово вичерпала свій потенціал і програла.

    Наша шановна громада щиро вважає іноді, що Україна могла б і сама сплачувати за війну, якби хотіла. Чи виробляти масово зброю, складнішу за дрони та вже засвоєну техніку, але правда в тому, що у нас давно нема того індустріального потенціалу, який був за радянських часів. Такі справи. І демографії такої немає. Такі справи 2.0. Ні, ніякого економічного дива під час війни на нашій території не буде, бо ніколи не бувало.

    Це не означає, що ми не можемо зробити більше, ніж робимо зараз. Можемо і мусимо. Але правда в тому, що без зовнішнього живлення грошима (ні, ніякий український економічний тил неспроможний вивезти війну) і іншими ресурсами — ми приречені. Тому ті люди, які вимагають від влади “план Б”, або знають, що вимагають нереального, або не розуміють. Обидва висновки кажуть про них погано.

    Так, погана новина полягає в тому, що наша доля залежить не тільки від нас. На жаль.

    Тепер дуже добра новина.

    Ні, нас ніхто не кине і буде або платити і постачати. Або воювати вже завтра сам, як альтернатива. В Європі усвідомлення цього приходить швидше, ніж в Америці. Яка зараз реально перебуває на якомусь екзистенційному перехресті. Але допомога на цей рік від США у нас буде.

    І тому ми матимемо як мінімум рік — точніше ми, Європа, США, Японія, Корея тощо — щоб або завдати Росії вирішального збитку, або щоб перекалібрувати наші можливості і очікування.

    Є ще одна гарна новина. У Росії теж все дуже не добре. Але це тема іншої розмови.

    А що робити нам? Воювати, працювати. Якщо не в ЗСУ, то для ЗСУ. Ви це і без мене знаєте. Мати слабко прогнозоване майбутнє важко і вкрай неприємно, але іншого вибору, ніж триматися і гребти, у нас все одно нема. Ну, якщо ми хочемо жити і щоб наші діти жили у своїй країні, а не в еміграції чи в окупації.

  • Залужний відвідував Чехію перед повномасштабною війною з Росією

    Залужний відвідував Чехію перед повномасштабною війною з Росією

    Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний відвідав Чехію неодноразово перед розгортанням повномасштабної війни з Росією, заявивши чеський урядовець Томаш Копечний, який раніше займався співпрацею з Україною у міністерстві оборони Чехії.

    Копечний розповів, що співпраця між Міноборони Чехії та Генштабом України стала активніше розвиватися у грудні 2021 року. Головнокомандувач ЗСУ Залужний відвідав Прагу у січні й лютому 2022 року. Ці візити передували вторгненню Росії, і їх метою була обговорення питань військової співпраці.

    У своєму зверненні до “Радіо Свобода,” Копечний також повідомив, що Чехія надала Україні першу реактивну систему залпового вогню (РСЗВ) вже на четвертий день вторгнення Росії – 27 лютого 2022 року. Зазначено, що вартість цієї системи оплатив уряд Чехії.

    “Те, що ми обговорювали, було переліком обладнання, яке можна було поставити безкоштовно, тому що воно перебувало у військових запасах чеської армії,” – пояснив Копечний. За його словами, ця ініціатива стала частиною утворення міжнародної структури для координації поставок озброєння Україні, відомої як формат “Рамштайн.”

  • Як ЕС вирішить “проблему” з Угорщиною

    Як ЕС вирішить “проблему” з Угорщиною

    Саміт Євросоюзу, що відбувся 14-15 грудня, став історичним для України, надаючи можливість розпочати переговори про вступ до ЄС. Однак радісну атмосферу темніє нове вето Віктора Орбана. Після дипломатичної перемоги України, Угорщина ветувала фінансовий пакет, який включав допомогу Україні на суму 50 млрд євро.

    Угорський лідер, підкорившись тиску колег, погодився на позитивне рішення для України, але відмовився від підтримки фінансового пакета. Це породило питання про те, чи можна вважати цей саміт переможним для України, і наскільки серйозним є вето Орбана з фінансового пакета. Багато людей стурбовані, оскільки це стосується зовнішнього фінансування, яке є ключовим для українського бюджету під час війни. Однак не дивлячись на це, тимчасова блокада Угорщини вважається несприятливою обставиною, і гроші для України є. ЄС розглядає різні варіанти надання фінансової допомоги Києву, і фінансовий пакет має бути затверджений 1 лютого, і цього разу планується подолати вето Орбана, якщо воно виникне знову.

    Фінансування з ЕС

    Зовнішнє фінансування, що становить життєво важливий ресурс для України в час війни, опинилося під питанням через політичні турбуленції у США, призупинивши потік коштів. До цього часу головними донорами були Євросоюз та США. Проте, з початку 2024 року може настати фінансова пустка, оскільки гроші від ЄС закінчуються, а нова програма, Ukraine Facility, на сьогодні не отримала остаточного затвердження.

    Ця програма, оцінена в 50 млрд євро, не лише надзвичайно велика за своїми обсягами, але й передбачає довгострокове фінансування на чотири роки. Важливим є те, що це може надати Україні стійкість у фінансовому плані без необхідності постійно вибивати нові транші, долаючи опір окремих країн-членів ЄС, зокрема, Угорщини.

    Хоча остаточне затвердження програми відбудеться на позачерговому саміті 1 лютого, вже є попереднє погодження щодо обсягів фінансування, і Україна отримає ці кошти, навіть якщо єдиний протиборчий голос при настанні угорського вето. Щоправда, залишається питанням, чи вдасться переконати Угорщину в підтримці програми, але її лідер Віктор Орбан намітив можливість “переконатися”.

    Переговори з середини 

    Освітлюючи внутрішні куліси недавнього Євросаміту, на якому обговорювалося питання про Україну та вагомий фінансовий пакет, варто звернутися до висловлювань європейських політиків, які брали участь у цих переговорах.

    Один із ключових учасників, Віктор Орбан, розкрив численні деталі обговорень під час інтерв’ю на підконтрольному йому радіо “Кошут”. Це інтерв’ю повністю присвячено було саміту ЄС та України, і в ньому звучало чимало подробиць, зокрема, щодо обговорюваної суми 50 млрд євро.

    Важливим аспектом є відсутність технічного угорського вето. Вирішення щодо Ukraine Facility не піддавалося голосуванню, оскільки було відомо, що Орбан виразить свою непідтримку. У період дискусії відразу було відзначено, що він не підтримає це рішення. Спроби переконати його тривали годинами та завершилися невдачею.

    Якщо на попередньому засіданні Орбан залишив зал, дозволяючи іншим лідерам ухвалити рішення про розширення ЄС, то цього разу він цього не зробив. Він аргументував це тим, що процес вступу України наразі не становить загрози для Угорщини, та що розподіл коштів означає витрати угорських грошей.

    Важливим моментом є те, що Орбан прагнув повернутися додому із якою-небудь перемогою. Він обіцяв своїм виборцям, що не розпочне переговори з Україною і навіть провів екстрене засідання парламенту, закріпивши свою відмову. Виявившись у складних обставинах, він не міг повернутися без жодної перемоги, яку б зміг “продати” своїм виборцям як прояв своєї сили. Таким чином, він відмовився голосувати за рішення про 50 млрд євро.

    Як гроші передадуть Україні без згоди Угорщини

    Очікувана відмова Віктора Орбана не вразила нікого. Проте, є певні моменти, на які рахували, особливо після того, як Угорщині було обіцяно фінансову винагороду за цей відмовний голос (це не перебільшення, про це детальніше нижче).

    Проте відмова голови угорського уряду була врахована в планах. За інформацією “ЄвроПравди”, після твердого “ні” Орбана інші країни розглянули варіант “спільного фінансування від 26 країн”. Ідея полягала в створенні окремого фонду, до якого всі держави-члени ЄС мали б внести свій внесок. Проте це пропозиція не отримала достатньо підтримки.

    Є кілька обґрунтувань проти такого спрощеного підходу.

    По-перше, це дозволило б Орбану виглядати як однозначний переможець. Він міг би похвалитися перед своїми виборцями, наголошуючи, що він єдиний, хто зберігає бюджетні гроші для свого народу, тим часом інші країни витрачають їх на Україну. Деякі політики це могло б сприйняти як підтримку популістів або прихильників Путіна з аналогічними вимогами.

    По-друге, цей шлях вимагав би значного часу, оскільки в багатьох країнах бюджети вже схвалені парламентами. Внесення змін у бюджети – це процес часом спроможний викликати блокаду через популістів або прихильників Путіна.

    Попри це, принципова згода щодо надання допомоги Україні існує, хоча вибір шляху фінансування залишається відкритим.

    Це, мабуть, головна новина у фінансовому аспекті саміту.

    Отже, усі 26 держав-членів ЄС, за винятком Угорщини, не лише загалом погодились щодо необхідності допомагати Україні, але й детально узгодили, що вони нададуть Україні 50 млрд євро, пропорційно своєму внеску в бюджет ЄС. Щобільше, вони домовились, що це станеться незалежно від згоди Орбана.

    Також варто відзначити, що лідери держав-членів доручили Єврокомісії розробити рішення, яке обійшло б угорське вето так, щоб це не призводило до зміцнення авторитарного лідера. Це було оголошено офіційно і публічно, хоча зазвичай такі доручення залишаються конфіденційними. “Потрібно мати робочий план, якщо на саміті 1 лютого не буде можливою одноголосна угода”, – сказала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у Брюсселі після завершення саміту.

    У відомстві зовнішніх справ України також офіційно повідомили про те, що рішення ЄС про виділення 50 млрд євро Україні було принципово прийняте. Водночас у неофіційних розмовах представники влади підтверджують, що дискусії про можливість фінансування завершено. Обговорення зараз спрямоване на те, як саме буде оформлено це рішення з боку ЄС.

    Діалог з угорським прем’єром щодо цього питання також триває.

    Домовленості

    Як вже зазначалося, затримка європейського фінансування, яке мало розпочатися з січня для забезпечення макрофінансової стабільності України, очевидно, не стане критичною.

    Чи є важливою для Києва затримка рішення до лютневого саміту? Однозначна відповідь – ні. Уряд наразі має достатньо резервів у бюджеті.

    “Ми вже отримали 0,9 млрд доларів від МВФ, а останній транш макрофінансової допомоги від ЄС, 1,5 млрд євро, має надійти найближчим часом. Крім того, очікується фінансування від Японії. Якщо Україна повністю отримає це фінансування, то уряд увійде в наступний рік з запасом ліквідності приблизно в 5 млрд доларів. Цього буде достатньо, щоб затримка першого траншу Ukraine Facility на 1-1,5 місяця не стала критичною. У разі необхідності уряд зможе затримати частину видатків або тимчасово використовувати кошти місцевих бюджетів, що накопичилися на казначейських рахунках за роки профіциту”, – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.

    Головне наразі – це впевненість, що рішення буде прийняте найближчим часом. І така впевненість існує.

    Здається, у ЄС вважають, що найбільш ймовірним сценарієм на новому саміті буде те, що Орбан може висловити своє обурення, трохи пожвавити обстановку, але все ж надати “зелене світло” фінансуванню України за стандартною процедурою.

    Це вигідний варіант для України, оскільки це дозволить отримати кошти якнайшвидше – і це є нагальною потребою.

    Також важливо зазначити, що це буде найбільш вигідним варіантом для ЄС, оскільки це уникне створення зайвого прецеденту обхіду існуючих процедур, що не завжди приймається в Брюсселі.

    Додатково, це може виявитися вигідним і для Угорщини, оскільки уникнення другого за рахунком обходу її вето буде сприяти уникненню напруги. Оскільки Єврокомісія отримала завдання розробити юридичний механізм обходу можливого вето на саміті 1 лютого, можна стверджувати, що всі сторони будуть готові до такого кроку юридично.